МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

УП: Звіт Kroll про розслідування справи Гонгадзе

09/25/2001 | НеДохтор
Українська Правда
http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1
----------------
Звіт Kroll про розслідування справи Гонгадзе

Повний текст звіту, 25.09.2001, 16:13


Джерело: сайт партії "Трудова Україна"
http://www.trud.org.ua/kroll_u.zip
----------------

Відповіді

  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: І. ВСТУП І ПЕРЕДІСТОРІЯ

    http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1

    ---------
    І. ВСТУП І ПЕРЕДІСТОРІЯ

    Увечері 16 вересня 2000 року Георгій ГОНГАДЗЕ, журналіст та засновник Інтернет-газети "Українська Правда", зник після того, як покинув квартиру Олени ПРИТУЛИ ("ПРИТУЛА"), головного редактора цієї ж газети. Останній раз ПРИТУЛА бачила його близько 22:30, коли він прямував додому, до жінки й дітей. З того часу ніхто ГОНГАДЗЕ більше не бачив. Його обезголовлене тіло було знайдено 2 листопада 2000 року в неглибокій ямі приблизно в 60 милях (бл. 100 км – прим. перекл.) від Києва.

    28 листопада 2000 року, через два місяці після зникнення ГОНГАДЗЕ, лідер Соціалістичної партії Олександр МОРОЗ поінформував Парламент і журналістів про те, що він володіє таємними записами розмов Президента КУЧМИ та високопоставлених урядових чиновників, які проливають світло на вбивство ГОНГАДЗЕ. За словами МОРОЗА, в бесідах, записаних співробітником Служби Охорони Президента Миколою МЕЛЬНИЧЕНКОМ, беруть участь КУЧМА та його найближчі помічники – Глава Адміністрації Президента Володимир ЛИТВИН, Міністр внутрішніх справ Юрій КРАВЧЕНКО та керівник СБУ Леонід ДЕРКАЧ, які обговорюють діяльність ГОНГАДЗЕ і вирішують, як з ним бути. На думку МОРОЗА та деяких інших членів Парламенту, ці бесіди дають підставу вважати, що Президент певним чином причетний до зникнення ГОНГАДЗЕ. КУЧМА як публічно, так і в розмові з нами заперечує будь-яку свою причетність до зникнення ГОНГАДЗЕ.

    6 березня 2001 року, фірму Kroll Associates ("Kroll") було найнято партією "Трудова Україна" для проведення розслідування вбивства та перевірки заяв про те, що вбивство ГОНГАДЗЕ було здіснено за розпорядженням Президента України чи він якою-небудь мірою до цього вбивства причетний.

    Вибір партії "Трудова Україна" засновувався як на відомій чесності згаданої компанії, так завдяки її репутації відомого світового детективного агентства з офісами на п'яти континентах та багатонаціональним штатом, який володіє досвідом роботи, що пов'язана з випадками корупції в уряді. Kroll наймали для проведення розслідувань багатьох справ найвищого рівня в сферах корупції, організованої злочинності, шахрайства. До таких відноситься супровід Kroll'ом виборів Міжнародного Братерства Вантажоперевізників (ІВТ) в 1997-1998 рр. З цією метою Президента і Головного адміністратора Агентства Kroll Майкла ЧЕРКАСЬКОГО Департамент юстиції США призначив відповідальним за вибори. У цій ролі п.ЧЕРКАСЬКИЙ наглядав за проведенням повторних виборів посадових осіб ІВТ. Це нелегке завдання, на виконнання якого пішло більше двох років, полягало у відстежуванні процесу виборів з метою виявлення шахрайства та корупції, розслідуванні можливих зловживань з боку Джеймса ХОФФА-молодшого та вивченні досвіду попередніх виборів Братерства на предмет колишніх порушень. Окрім цього, Kroll успішно провів кілька розслідувань для низки іноземних урядів, в тому числі – уряду Гаїті в 1986 році, щодо визначення місця перебування тих мільйонів, які були провласнені колишнім диктатором Жан-Клодом "Бебі Доком" Дювальє; уряду Кувейта в 1990-1991 рр. щодо розслідування фінансової мережі, використаної диктатором Іраку Саддамом ХУСЕЙНОМ для утаювання майна на Заході; Бразильського конгресу в 1992 році щодо розслідування звинувачень в корупції, висунутих проти Президента Фернандо КОЛЛОРА де Мелло та директора його кампанії.
    Нещодавно керівництво міста Лос-Анжелес, Каліфорнія, за погодженням з урядом США, найняло Kroll для проведення в 2001 році розслідування в міському Управлінні Поліції з метою виявлення внутрішньої корупції. Офіс Високого представництва ООН в Боснії найняв Kroll для розслідування, спрямованого на виявлення фактів відмивання Хорватським банком коштів, спрямованих на підтримання сепаратної держави Хорватії (самопроголошений хорватський анклав в Боснії та Герцеговині – прим. перекл.), що відбувалося всупереч Мирним Дейтонським Угодам. Врешті, Комітет щодо санкцій UNITA ООН найняв Kroll для зондування фінансової мережі, використовуваної ангольськими заколотниками для обміну алмазів на зброю.
    Команду агентства Kroll, зайняту в поточній справі, очолюють Майкл ЧЕРКАСЬКИЙ, Головний адміністратор і Президент, та Роберт Дж. ВІТЕРЕТТІ, заступник регіонального виконавчого директора у Східній частині Північної Америки. За плечима обох спеціалістів до їхнього приходу в фірму Kroll – тривала і плідна робота в правоохоронних органах. Майкл ЧЕРКАСЬКИЙ, наприклад, працював Начальником слідчого відділу окружної прокуратури Нью-Йорка, де він розслідував і порушував справи, пов'язані головним чином з фактами шахрайства, корупції, відмивання грошей та дій організованої злочинності, включаючи BCCI (розслідування фінансових махінацій в Міжнародному кредитно-комерційному банку – прим.перекл.) та справу відомого ватажка мафії Джона ГОТТІ. Роберт ВІТЕРЕТТІ – колишній прокурор Манхетена у справах вимагання, який особисто вів та керував сотнями розслідувань, пов'язаних з організованою злочинністю, корупцією в державі та шахрайством. Незадовго до свого приходу в Kroll п. ВІТЕРЕТТІ працював Першим заступником Генерального інспектора штату Нью-Йорк, де в його віданні перебувало 54 державні установи, які входили в управлінську структуру штату й губернатора. Окрім п. ЧЕРКАСЬКОГО та п. ВІТЕРЕТТІ до складу української команди Kroll'у входять й інші колишні прокурори Нью-Йорка, колишні детективи – спеціалісти з розкриття вбивств з Скотленд Ярду, ветерани Канадських правоохоронних органів, регіональні спеціалісти, а також – судові та аудіоексперти, які є постійними консультантами Британського уряду. Команда прибула в Київ на початку квітня, розраховуючи закінчити розслідування впродовж трьох місяців.

    (Примітка 1: Практично відразу ж ми зустрілися з найвищими посадовими особами з Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ (МВС) та Служби Безпеки України (СБУ), спадкоємця КДБ. Ми встановили робочі контакти з Генеральним прокурором Михайлом ПОТЕБЕНЬКОМ, який повністю відповідав за розслідування. Ці взаємини, однак, загострились в середині квітня, коли уряд Сполучених Штатів надав політичний притулок МЕЛЬНИЧЕНКУ, проти якого Українська влада висунула звинувачення в нелегальному записі Президента. Український уряд розцінив дії США як порушення суверенітету своєї країни. Як наслідок, ПОТЕБЕНЬКО заявив, що він не може зберегти попередньо досягнуті з нами інформаційні домовленості у зв'язку з тим, що ми - американська компанія. Більше того, він сказав, що, коли ми продовжуватимемо розслідування в будь-якій формі, то тим самим порушимо законодавство України. В результаті нам довелось призупинити нашу діяльність в Україні. Завдячуючи тривалим зусиллям, в тому числі і з боку Президента КУЧМИ, ПОТЕБЕНЬКО дозволив нам отримати доступ до ключових свідків і представників влади для продовження нашого розслідування. За винятком результатів медичного аналізу, що ідентифікував тіло ГОНГАДЗЕ, Krollу не вдалося отримати доступ до матеріалів прокуратури чи фізичних доказів, в тому числі - і до результатів інших наукових досліджень; не вдалося також отримати дозвіл на проведення незалежного медичного дослідження.)

    У підсумку, ми допитали десятки свідків, включаючи Президента КУЧМУ, Олександра МОРОЗА, інших державних службовців, дружину, колег ГОНГАДЗЕ та багатьох інших ; здійснили перевірку кількох місць, в тому числі тих, де ГОНГАДЗЕ востаннє бачили живим і де було знайдено його тіло; ознайомились з рядом наукових висновків. Звіт значною мірою базується на цих розмовах, результатах дослідження місцевостей та наукових перевірках.

    (Примітка 2: Деякі важливі свідки, проте, відмовились зустрітися з нами або виявилися недоступними з інших причин. МЕЛЬНИЧЕНКО, людина, яка стверджує, що саме він записував розмови Президента, відхилив численні прохання зустрітися з нами. Однак, за нашими даними, МЕЛЬНИЧЕНКО в цей час надає допомогу Департаменту юстиції США для зондування фактів можливого відмивання грошей українськими посадовими особами. Окрім того, колишній Міністр внутрішніх справ КРАВЧЕНКО і колишній Голова СБУ ДЕРКАЧ, голоси яких також , імовірно, присутні на плівках, виявились для нас недоступними, незважаючи на значні зусилля для встановлення з ними контакту.
    Примітка 3: Дослідження, однак, проводилось достатньо ретельно на вимогу декількох журналістських груп, які відвели Україні роль провідного утискувача свободи преси.)

    В результаті проведених бесід, виконаних польових досліджень і технічних аналізів, ми прийшли до висновку про відсутність переконливих даних щодо причетності Президента до смерті журналіста. Єдиним свідченням, яке дає підставу припускати, що КУЧМА діяв проти ГОНГАДЗЕ сам чи наказував іншим це робити, є записи нібито розмов Президента з кількома найвищими урядовцями. Ці бесіди – в тій формі, в якій вони були представлені громадськості, - повинні були підкріпити впевненість, що діяльність ГОНГАДЗЕ дратувала Президента, і навіть - вселити припущення, що КУЧМА радо сприймав дії, спрямовані проти журналіста. Проте, достовірність записів встановленою бути не може, а окрім них проти Президента більше висунути нічого.

    Фактично ж наше розслідування породило сумніви щодо довіри особі, яка нібито виконала записи, а також відносно достовірності самих записів. Незалежний аудіоексперт, провівши у співпраці з Kroll'ом експериментальне дослідженя і записів, нібито зроблених в кабінеті Президента, і самого кабінету, прийшов до висновку, що ці розмови не могли бути записані способом, про який заявив МЕЛЬНИЧЕНКО. Більше того, Президент КУЧМА не заперечує, що в записах його голос присутній, але наполягає на тому, що записи були піддані обробці таким чином, щоб слова і фрази виявилися вирваними з контексту. Наш експерт вважає, що таке зробити цілком можливо. Насправді, голос Володимира ЛИТВИНА, Глави адміністрації ПРЕЗИДЕНТА, чути на плівці двічі: вперше, коли Президент КУЧМА обговорює "передачу" ГОНГАДЗЕ чеченцям, а вдруге – коли вони обговорюють дзвінок до Посольства Грузії. ЛИТВИН твердо заперечує, що в першому записі присутній його голос, проте додає, що в іншому випадку, схоже, його голос є. Ця суперечність підтримується й іншими, включно з Оленою ПРИТУЛОЮ, яка знайома із записами та голосом ЛИТВИНА. Нарешті, за винятком Президента КУЧМИ та ЛИТВИНА, решта учасників розмов, як і сам МЕЛЬНИЧЕНКО, виявились недосяжними, тому ми не володіємо поясненнями щодо обставин, в яких були зроблені ті чи інші репліки, і до чого все це призвело. Таким чином, відсутні будь-які свідчення на користь достовірності записів, які можна було б прийняти без інших доказів, а цих, в свою чергу, немає.

    ---------
  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: ІІ ЗНИКНЕННЯ ГОНГАДЗЕ (ранок та день 16 вересня)

    http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1
    -------------
    ІІ ЗНИКНЕННЯ ГОНГАДЗЕ

    16 вересня 2000 року починався як звичайний день в житті Георгія ГОНГАДЗЕ. Його дружина, Мирослава ГОНГАДЗЕ ("МИРОСЛАВА"), планувала з'їздити на конференцію і, можливо, залишитися там ночувати. Георгій же збирався провести день з ПРИТУЛОЮ, а ввечері повернутися додому, до сім'ї. Події навколо ГОНГАДЗЕ 16 вересня, в основному, відтворені за бесідами з ПРИТУЛОЮ, МИРОСЛАВОЮ і Костянтином АЛАНІЯ. Окрім них, ми визначили ще двох, хто бачив ГОНГАДЗЕ 16 вересня: Вячеслава ПІХОВШЕКА, його друга та журналіста, і Сергія КОРНІЄНКА, співробітника "Української Правди".

    Гонгадзе і Притула

    Багато людей, які знали ГОНГАДЗЕ, вважали, що у нього був роман з Оленою ПРИТУЛОЮ. ПРИТУЛА визнала цей факт і повідомила, що романтичні відносини у неї з ГОНГАДЗЕ існували з 1997 року. Вона зізналася, що ГОНГАДЗЕ проводив з нею більшу частину вільного часу, зазвичай перебуваючи на її квартирі до півночі чи до двох годин ночі. Люди, близькі до ГОНГАДЗЕ, показали, що МИРОСЛАВА знала про зв'язок ГОНГАДЗЕ і ПРИТУЛИ з 1998 року, хоча сама МИРОСЛАВА сказала лише, що у її чоловіка та ПРИТУЛИ були "близькі" взаємини.

    Ранок 16 вересня

    ГОНГАДЗЕ проснувся суботнім ранком в своїй київскій квартирі за адресою: вул. Червоноармійська, 67/7-69, де він мешкав зі своєю дружиною та двома доньками. Цей день дружина планувала провести на семінарі, який вона ж і допомагала організовувати. За словами МИРОСЛАВИ, дітей та няню, Любов Олексіївну СТЕПАНЧУК, вона забрала з собою в Пущу Водицю, де мав відбуватися семінар. Вона з дітьми та нянею вийшла з квартири близько 9:30 ранку. Перед виходом вони з Георгієм домовились, що МИРОСЛАВА подзвонить удень і повідомить, чи повернеться додому, чи залишиться ночувати в Пущі Водиці.

    Після того, як дружина та діти пішли, ГОНГАДЗЕ, очевидно, перебував у квартирі сам. ПРИТУЛА телефонувала на квартиру ГОНГАДЗЕ 6 разів у часовому проміжку між 9:20 і 9:45 ранку. Незрозуміло, чи розмовляли вони одне з одним в цей момент. ГОНГАДЗЕ подзвонив ПРИТУЛІ на її домашній телефон о 10:03. За словами ПРИТУЛИ, вони домовились, що зустрінуться близько 11:00, щоб побачитися з їхнім другом, відомим журналістом Вячеславом ПІХОВШЕКОМ ("ПІХОВШЕК").

    (Примітка 4: Існувала домовленість про зустріч представників Kroll'а з ПІХОВШЕКОМ, але він не прийшов на зустріч. Пізніше ми дізнались від одного з його знайомих, що він не захотів з нами зустрічатись. В результаті нам не вдалося дізнатися, про що вони говорили з ГОНГАДЗЕ.)

    За словами ПРИТУЛИ, ГОНГАДЗЕ запізнився на кілька хвилин, і був дещо засмучений тим, що не зміг обміняти 100 доларів поряд в обмінному пункті. Після зустрічі пара попрямувала в офіс ПІХОВШЕКА , де вони розмовляли впродовж 30 хвилин. МИРОСЛАВА підтвердила, що ГОНГАДЗЕ говорив їй про зустріч з ПІХОВШЕКОМ близько 11 годин ранку 16 вересня. МИРОСЛАВА повідомила, що, як сказав її чоловік, зустріч з ПІХОВШЕКОМ пройшла добре, і він їй розповість подробиці, коли вони побачаться ввечері.

    День 16 вересня

    Після зустрічі з ПІХОВШЕКОМ, ПРИТУЛА та ГОНГАДЗЕ пішли пообідати в найближчий ресторанчик швидкої їжі. Пересуваючись по центру міста, вони зустріли кількох знайомих, а опісля, близько 12 години дня, прийшли до офісу "Української Правди". В офісі у той час перебували Костянтин АЛАНІЯ ("АЛАНІЯ") , близький друг ГОНГАДЗЕ, та співробітник "Правди" Сергій КОРНІЄНКО, який відповідав за технічну підтримку Інтернету для "Правди". За словами ПРИТУЛИ, як тільки вони опинилися в офісі, ГОНГАДЗЕ розслабився, почав дивитися телевізор та грати з АЛАНІЄЮ в нарди.

    (Примітка 5: Вперше АЛАНІЯ та ГОНГАДЗЕ зустрілись в 1994 році у Львові, куди АЛАНІЯ прибув як біженець з Абхазії, регіону, де Грузія була втягнута в сепаратистську війну. АЛАНІЯ показав, що він працював інженером на радіо "Континент" разом з ГОНГАДЗЕ. У АЛАНІЯ не було власної квартири, тому він часто ночував у ГОНГАДЗЕ чи спав у офісі "Правди".)

    За словами МИРОСЛАВИ, вона двічі впродовж дня телефонувала в офіс, щоб порозмовляти з ГОНГАДЗЕ. Перший дзвінок було зроблено близько 13:00, МИРОСЛАВА сказала ГОНГАДЗЕ, що вона з дітьми повернеться ввечері з Пущі Водиці. Очевидно, МИРОСЛАВА не захотіла залишатися там на ніч через погані умови. Вдруге МИРОСЛАВА дзвонила в офіс між 16:00 та 17:00 і повідомила ГОНГАДЗЕ, що забула ключі від квартири, і що він повинен чекати її з дітьми в квартирі близько 11 години вечора. Приблизно о 4 год. дня ГОНГАДЗЕ та АЛАНІЯ вийшли з приміщення, щоб віднести в ремонт годинник ГОНГАДЗЕ. За словами ПРИТУЛИ, ГОНГАДЗЕ та АЛАНІЯ були відсутніми недовго і повернулися з двома кавунами. ГОНГАДЗЕ та ПРИТУЛА залишались в офісі "Правди" приблизно до 8:00 – 8:30 вечора, а потім пішли вечеряти в тайський ресторан "Тадж", що по вулиці Літній. Сергій КОРНІЄНКО, Інтернет-фахівець "Правди", також перебував в офісі у той вечір і підтвердив, що ПРИТУЛА та ГОНГАДЗЕ вийшли з нього саме в такий час.
    -------------
  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: ІІ ЗНИКНЕННЯ ГОНГАДЗЕ (вечір 16 вересня)

    http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1

    ------------
    Вечір 16 вересня

    ПРИТУЛА назвала "Тадж" їхнім улюбленим рестораном. Вона сказала, що вони бували там часто і мали там кредит, тому можна було не платити кожного разу готівкою. У той вечір, за словами ПРИТУЛИ, вони з ГОНГАДЗЕ не заплатили за вечерю. ПРИТУЛА зізналася, що, вечеряючи, ГОНГАДЗЕ був дещо пригніченим фінансовим становищем "Правди". Kroll встановив, що влітку 2000 року декілька співробітників "Правди", які працювали від самого початку існування видання, звільнились, частково через те, що їм не платили вже кілька місяців . За словами ПРИТУЛИ, за вечерею вони обговорювали фінансове становище "Правди". Наприкінці вечері настрій ГОНГАДЗЕ покращився, і він уже не так сильно переймався фінансовим становищем web-сайту .

    (Примітка 6: Окрім фінансових міркувань, декілька співробітників "Правди" сказали, що вони звільняються частково через питання безпеки. Зокрема, вони вважали, що "Правда" перебуває під наглядом. Ці питання висвітлені в звіті на стор.43-45.
    Примітка 7: За словами ПРИТУЛИ, вони з ГОНГАДЗЕ 15 вересня оглядали новий офіс на Хрещатику, але вирішили залишитися в старому. Вона не сказала, чи був пов'язаний пошук нового офісу з фінансовими питаннями.)

    ГОНГАДЗЕ та ПРИТУЛА пішли з ресторану близько 9 години вечора і попрямували додому до ПРИТУЛИ. Ішли по дорозі, яка вела повз стадіон і прийшли до ПРИТУЛИ близько 9:15 вечора. Літня жінка, яка працює в будинку ПРИТУЛИ, підтвердила, що бачила, як пара прийшла додому між 9:00 та 9:30 вечора. ПРИТУЛА показала, що наступну годину ГОНГАДЗЕ провів у її квартирі, відпочиваючи та бавлячись з кішкою. Він сказав їй, що повинен раніше піти цього вечора, бо потрібно бути дома об 11-ій годині і впустити до квартири няню з дітьми.

    Між 9:15 та 10:04 вечора ГОНГАДЗЕ розмовляв з двома друзями по телефону. О 9:21 вечора йому подзвонив Лаврентій МАЛАЗОНІЯ, знайомий і колега. Вони обговорили завтрашню зустріч, оскільки мали відзначати день народження спільного друга, Людмили ДОБРОВОЛЬСЬКОЇ. За тим ГОНГАДЗЕ тричі в проміжку між 9:47 та 10:04 телефонував АЛАНІЯ в офіс "Правди". АЛАНІЯ показав, що ГОНГАДЗЕ й справді телефонував йому в офіс до того, як піти додому. За словами АЛАНІЯ, ГОНГАДЗЕ сказав йому, що у випадку, якщо подзвонить МИРОСЛАВА, їй потрібно сказати, що він (ГОНГАДЗЕ) зараз іде по дорозі з офісу додому.

    За словами ПРИТУЛИ, приблизно о 10:15 вечора ГОНГАДЗЕ вийшов, щоб купити корм для її кішки. Вона вважає, що скоріш за все, він пішов у найближчий магазин, де цей корм продається, за адресою: вул.Лесі Українки, 12. Водночас є інформація, що ніхто з продавців магазину не пригадує, що бачив ГОНГАДЗЕ цього вечора, а сам магазин не видавав касового чеку на корм для кішок у той часовий проміжок, коли там міг перебувати ГОНГАДЗЕ. За оцінками ПРИТУЛИ, ГОНГАДЗЕ повернувся з кормом для кішки трохи пізніше 10:25. Невдовзі після цього він попрямував додому. Уже виходячи, як каже ПРИТУЛА, він забрав з собою два кульки зі сміттям, щоб викинути їх в бак для сміття біля будинку.

    ГОНГАДЗЕ іде з квартири ПРИТУЛИ

    Остання людина, що розмовляла з ГОНГАДЗЕ і бачила його живим після 10:05 вечора, -- це ПРИТУЛА. За її словами, ГОНГАДЗЕ виходив з квартири ненадовго, хвилин на 10, близько 10:15 вечора, щоб купити для кішки корм. Інших свідків, які можуть це підтвердити, немає. Є, щоправда, літня жінка, яка працює в під'їзді ПРИТУЛИ, і в обов'язки якої входить стежити, хто входить до під'їзду. Вона сказала, що не бачила, щоб ГОНГАДЗЕ взагалі виходив з квартири після того, як він зайшов у будинок о 9:00-9:30 вечора. Проте ця літня жінка згадала, що в проміжку між 10:00 та 10:30 її не було в будинку. Вона пояснила, що їй потрібно було в цей час сходити в туалет, а оскільки поблизу її робочого місця в будинку ПРИТУЛИ туалету немає, то їй доводиться користуватися посадкою, що розташовано поблизу будівлі. І якщо ГОНГАДЗЕ виходив з квартири у вказаний період, то вона могла його і не помітити.

    ПРИТЛА пояснила, що піти додому від неї ГОНГАДЗЕ міг двома шляхами. Найбільш швидкий і зручний з них вів через шістдесятифутовий (18 м) тунель, який іде від передньої частини будинку в його задню частину, а потім – вверх по бетонних сходах, які ведуть на вулицю Лесі Українки. За словами ПРИТУЛИ, саме таким шляхом ГОНГАДЗЕ зазвичай ішов додому, тому вона могла помахати йому рукою з балкону, коли він піднімався сходами. Коли ж він пішов, ПРИТУЛА прочекала близько трьох хвилин і вийшла на балкон, однак цієї ночі вона не побачила, як він піднімається сходами, і подумала, що пропустила його. ПРИТУЛА твердить, що не турбувалася до 12:00 ночі, аж поки не подзвонив АЛАНІЯ, який вже шукав ГОНГАДЗЕ.

    Є двоє свідків, які кажуть, що чули чоловічий крик між 10:00 та 11:00 вечора в районі будинку ПРИТУЛИ. Одна з свідків твердить, що вигулювала собаку і почула звук, схожий на чоловічий крик. Жінка сказала, що відразу повернулась додому і почала виглядати з вікна своєї квартири у двір, проте нічого підозрілого не виявила. Вона каже, що більше про це не думала доти, поки міліція через три дні не почала розпитувати сусідів. Інший свідок, літній чоловік, розповідає, що був на кухні, вікно якої виходить у двір будинку ПРИТУЛИ. Вікно було відчиненим, коли він почув, як чоловічий голос кричить "Рятуйте!".

    Чоловік додав, що кричали тільки раз. Він також повідомив, що не чув, щоб після крику від'їжджали автомобілі з цього місця, і не помітив нічого підозрілого. Обидва свідки стверджують, що вони не дзвонили в міліцію, а ПРИТУЛА, в свою чергу, каже, що вона не чула ніяких криків у той вечір, хоча її вікно і було відчиненим .

    (Примітка 8: Квартира ПРИТУЛИ розміщена з боку будинку №7, який виходить на задню частину споруди, іншими словами, не у двір, і тому, можливо, вона б і не почула крику з двору навіть при відчинених вікнах.)

    МИРОСЛАВА з дітьми повертається додому

    ГОНГАДЗЕ домовився з дружиною, що буде вдома об 11:00 вечора, щоб МИРОСЛАВА з дітьми могла потрапити в квартиру. МИРОСЛАВА повідомила Kroll'у, що, збираючись на день на семінар в Пущу Водицю, вона забула ключі. МИРОСЛАВА сказала, що повернулась додому приблизно в 11:30 вечора. ЇЇ та дітей супроводжував Євген ГЛІБОВИЦЬКИЙ, журналіст і друг ГОНГАДЗЕ. Няня була з дітьми та МИРОСЛАВОЮ, але вона поїхала додому, як тільки вони повернулися у Київ. За словами МИРОСЛАВИ, ГОНГАДЗЕ ще не було вдома. Вона сказала, що відразу ж подзвонила АЛАНІЯ, який перебував у офісі "Української Правди". МИРОСЛАВА сказала, що не пробувала подзвонити ГОНГАДЗЕ на мобільний телефон, бо знала, що він відключений. АЛАНІЯ, у якого були ключі від квартири, сказав МИРОСЛАВІ, що скоро прибуде. Він повідомив, що після того подзвонив ПРИТУЛІ і запитав, де ГОНГАДЗЕ, і лише тоді пішов відкривати квартиру Мирославі й дітям.

    ------------
  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: ІІ ЗНИКНЕННЯ ГОНГАДЗЕ (перші спроби знайти Гонгадзе)

    http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1

    --------------
    Перші спроби знайти ГОНГАДЗЕ

    ПРИТУЛА почала непокоїтись про ГОНГАДЗЕ відразу ж після розмови з АЛАНІЯ, адже той уже пішов більше години тому. Вона подзвонила на квартиру ГОНГАДЗЕ о 12:11 ночі, і впродовж трьох наступних годин разом з АЛАНІЯ зробила величезну кількість дзвінків у спробах розшукати ГОНГАДЗЕ. ПРИТУЛА взяла ініціативу в його пошуках на себе і казала АЛАНІЯ, кому телефонувати. ПРИТУЛА дзвонила друзям ГОНГАДЗЕ, включаючи Лаврентія МАЛАЗОНІЯ, але не змогла до нього додзвонитися. ПРИТУЛА сказала, що вона намагалась додзвонитися до МАЛАЗОНІЯ десятки разів, але безуспішно. Пізніше МАЛАЗОНІЯ пояснив, що і його мобільний телефон, і домашній були відключені. ПРИТУЛА хотіла подзвонити Євгенію ЛАУЕРУ, але не мала його телефонного номера. Вона згадала, що в офісному комп'ютері є електронна адреса ЛАУЕРА, тому пішла в офіс і відправила ЛАУЕРУ о 1:53 ночі по електронній пошті повідомлення з проханням їй перетелефонувати. Окрім цього, вони з АЛАНІЯ стали дзвонити в лікарні, морги, в міліцію та швидку допомогу.

    Зі слів АЛАНІЯ, МИРОСЛАВА не виглядала занепокоєною відсутністю ГОНГАДЗЕ і навіть здавалася трохи сердитою. АЛАНІЯ пов'язав це з фактом підозри МИРОСЛАВИ, що ГОНГАДЗЕ насправді в той вечір ішов додому від ПРИТУЛИ, а не з офісу "Правди".

    З офісу "Правди" ПРИТУЛА подзвонила Олександру МАРТИНЕНКУ, прес-секретарю Президента КУЧМИ. МАРТИНЕНКО підтвердив, що ПРИТУЛА подзвонила йому близько 3:00 ночі на мобільний телефон і повідомила про зникнення ГОНГАДЗЕ . ПРИТУЛА знала МАРТИНЕНКА з того часу, коли вони разом працювали в Інтерфаксі, і вона сподівалася, що МАРТИНЕНКО зможе допомогти завдяки його становищу в адміністрації КУЧМИ. МАРТИНЕНКО сказав, що він вислухав ПРИТУЛУ, яка була засмученою, і відповів, що, оскільки пройшло тільки три години, непокоїтись передчасно. Він сказав, що коли ГОНГАДЗЕ не знайдеться до ранку, то вона повинна йому подзвонити і він допоможе. ПРИТУЛА повернулась додому і продовжувала дзвонити в міліцію та служби швидкої допомоги приблизно до 3:30 ранку.

    (Примітка 9: Різницю у спогадах можна пояснити тим, що на момент розмови з ПРИТУЛОЮ та МАРТИНЕНКОМ пройшло майже десять місяців псля описаних подій.)

    Наступний день – 17 вересня

    Наступного дня ПРИТУЛА продовжувала докладати зусиль до мобілізації пошуків ГОНГАДЗЕ. Прокинувшись о 7 ранку, вона стала телефонувати в міліцію і друзям з проханням допомогти. Близько 10:00 ПРИТУЛА подзвонила Олександру МАРТИНЕНКУ і сказала йому, що ГОНГАДЗЕ досі не появився. МАРТИНЕНКО пообіцяв допомогти. МАРТИНЕНКО сказав Kroll'у, що зв'язався із заступником Міністра внутрішніх справ. Він сказав, що підкреслив представнику МВС важливість швидких дій в розслідуванні зникнення ГОНГАДЗЕ, бо він – опозиційний журналіст.

    В середині дня ПРИТУЛА зібрала групу друзів та колег у себе не квартирі. Зібрались Лаврентій МАЛАЗОНІЯ ("МАЛАЗОНІЯ"), Марія ЗАПЛАВСЬКА, репортер журналу "Компаньон", Євгеній ЛАУЕР ("ЛАУЕР"), друг ГОНГАДЗЕ, та декілька співробітників "Правди". ПРИТУЛА, МАЛАЗОНІЯ і ті, хто їм допомагав, дзвонили до інших місцевих журналістів, на телебачення й радіо, розповідали, що трапилось, і просили передати повідомлення про зникнення ГОНГАДЗЕ. За словами двох людей з-поміж тих, хто перебував на квартирі ПРИТУЛИ того дня, була навіть пропозиція зателефонувати в американське посольство. Близько 11:00 "Правда" розмістила на своєму web-сайті повідомлення про зникнення ГОНГАДЗЕ. Вдень ПРИТУЛА пішла в міліцію і подала офіційну заяву про зникнення ГОНГАДЗЕ.

    Неясно, де була МИРОСЛАВА ранком 17 вересня, але в середині дня вона теж пішла в міліцію і подала офіційну заяву. З її слів, у той день вона пробула в міліції кілька годин. МИРОСЛАВА розповідає, що пізніше в цей же день на квартиру приходила міліція і провела обшук, але нічого вилучено не було.

    Реакція міліції

    Спеціальний підрозділ міліції "Беркут" став першою правоохоронною структурою, яка прийшла в дім ПРИТУЛИ вдень 17 вересня 2000 року. Друг ГОНГАДЗЕ ЛАУЕР мав зв'язки в "Беркуті" і попросив допомогти. За словами ПРИТУЛИ, "Беркут" оглянув двір і знайшов у сміттєзбірнику позаду будинку один із кульків зі сміттям, які виносив ГОНГАДЗЕ. "Беркут" не обшукував квартиру і, за словами ПРИТУЛИ, перебував у ній недовго. Неясно, наскільки грунтовно "беркутівці" провели огляд. Як повідомило джерело, присутнє в той день на квартирі ПРИТУЛИ, пізніше в цей же день появилися додаткові міліцейські підрозділи і провели огляд проходу, який веде з передньої частини будинку в його задню частину. Огляд полягав у пошуку слідів крові. Далі джерело стверджує, що міліція провела обшук квартири ПРИТУЛИ і взяла зразки волосся. 17 вересня, схоже, міліція не опитувала мешканців будинку, де жила ПРИТУЛА. Більшість сходиться на тому, що міліція почала опитувати місцевих мешканців не раніше, ніж через три дні після зникнення ГОНГАДЗЕ.

    Наслідки зникнення ГОНГАДЗЕ

    19 вересня, через три дні після зникнення ГОНГАДЗЕ, Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу. Заступник Міністра внутрішніх справ Микола ДЖИГА сказав нам, що, у відповідності з установленою процедурою мають минути 10 днів після зникнення, щоб кримінальну справу відкрили. Однак, сазав Джига, через те, що ГОНГАДЗЕ був відомим опозиційним журналістом, МВС звернулося в Генпрокуратуру з проханням порушити кримінальну справу негайно.

    Одночасно із зусиллями держави щодо розслідування зникнення ГОНГАДЗЕ, ПРИТУЛА та МАЛАЗОНІЯ продовжували друкувати повідмлення про події, що відбувалися. Вони організовували прес-конференції та листи-звернення до Президента, Прем'єр-міністра і Верховної Ради. Після зникнення ПРИТУЛА та МАЛАЗОНІЯ опублікували відкритого листа, якого ГОНГАДЗЕ написав Генеральному прокурору 14 липня 2000 року про те, що його переслідують. В листі ГОНГАДЗЕ навів намер автомобіля, який, на його думку, за ним стежить (див. Експонат 4). Міліція пізніше визнала, що номери, які ГОНГАДЗЕ вказав у листі Генпрокурору, були видані міліції. Однак міліція стверджує, що за декілька тижнів до того, як ГОНГАДЗЕ почав вважати, що за ним стежать, номери було вкрадено з міліцейської машини. Міліція не надала підтвердження цій крадіжці – наприклад, звіту про зникнення майна, який би підтвердив цю заяву.

    --------------
  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: ІII ПОДІЇ В ТАРАЩІ

    http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1

    --------------
    ІII ПОДІЇ В ТАРАЩІ

    Розслідування, розпочате Генпрокуратурою, тривало. Наступним важливим етапом стали події 2 листопада 2000 року, коли неопізнане тіло було знайдене в лісі в районі Таращі. Не до кінця зрозуміла точна послідовність подій навколо виявлення тіла 2 листопада, і те, що саме відбувалося 15 листопада, коли ПРИТУЛА з трьома друзями поїхала в Таращу, оскільки розповіді людей, присутніх на цих подіях, не збігаються. Тим не менше, нам вдалося встановити таке: тіло було виявлено 2 листопада місцевим селянином; розтин було зроблено 3 листопада судмедекспертом з Таращі, Ігорем ВОРОТИНЦЕВИМ; ПРИТУЛА з трьома друзями приїхала в Таращу 15 листопада, щоб перевірити чутки про те, що тіло нібито належить ГОНГАДЗЕ; ПРИТУЛА та її друзі зустрічались з ВОРОТИНЦЕВИМ і прийшли до висновку, що тіло належить ГОНГАДЗЕ; після того вони здійснили низку дій з метою вивезти тіло з собою в Київ; і, врешті, тіло було вивезено з Таращанського моргу міліцією без доведення до відома ПРИТУЛИ і її друзів.

    Селянин

    У другій половині дня 2 листопада Володимир ШУШКО ("ШУШКО") з сином їхали на возі, запряженому конем, по польовій дорозі через ліс в районі сіл Тараща, Потоки й Чернин. Під'їжджаюи до розпуття, вони помітили розпушену землю за три-п'ять футів (1…1,5 м) від дороги. За словами ШУШКО, вони подумали, що це лисяча нора. Та, придивишись уважніше, помітили, що із землі стирчить рука.

    ШУШКО каже, що він взяв гілку, розгортаючи землю навколо руки, і наткнувся на грудну клітку. За тим ШУШКО з сином відправились шукати місцеву міліцію, щоб повідомити про свою знахідку. Деякий час порозмовлявши з міліціонером, йому вдалося переконати представника влади піти з ним до того місця, де було знайдено тіло. Вони прибули туди ввечері, і через занадто пізній час тіло було видобуто із землі тільки наступного дня.

    Представник сілької адміністрації

    В суботу 3 листопада в 9:30 ранку, за словами Василя БЕЗПАЛКА, представника Адміністрації в селах Чернин і Улашиха, він отримав дзвінок з районного відділення міліції. Йому повідомили, що в його районі знайдено тіло. БЕЗПАЛКО сказав нам, що він направився до того місця, де селянин це тіло знайшов, і стежив, щоб воно залишалось в землі, й ніхто його не чіпав. Люди, які прибули на місце, чекали появи судмедексперта ВОРОТИНЦЕВА. БЕЗПАЛКО сказав, що він бачив, як із землі стирчить рука, але близько до тіла не підходив через гострий запах. Тіло видобули із землі, коли приїхав судмедексперт.

    Зі слів БЕЗПАЛКА, перше враження судмедексперта, коли він побачив тіло, було таке, ніби воно пролежало від двох до трьох років, але він змінив свою думку, коли побачив шкіру під пахвою. БЕЗПАЛКО додав, що після того, як тіло видобули із землі, міліція просіяла грунт навкого місця захоронення і знайшла прикраси. БЕЗПАЛКО зізнався, що він не бачив ніяких прикрас, і не знає, чи всі три предмети було знайдено (медальйон, перстень і браслет), оскільки він відвернувся через сильний запах . Зі слів людей, присутніх поблизу, на тілі не було поліетилену, і як тільки його витягли із землі, то поклали на укривало й відвезли в лікарню в Таращу.

    (Примітка 10-11: Чимало розмов велось навколо того, чи не було тіло підкинуто спеціально. В пресі та серед близьких ГОНГАДЗЕ, які приїздили в Таращу 15 листопада, багато хто вважає, що тіло спеціально захоронили так, щоб воно було швидко виявлене. За нашими оцінками, тіло було захоронене в трьох-п'яти футах від дороги, відразу після її перетину з двома іншими дорогами. Крім цього, місце захоронення розташоване всього за 900-1500 футів (300 … 500 м) від асфальтової дороги. Однак, за словами ШУШКА, який разом із сином знайшли тіло, місце захоронення було прикрите кількома великими гілками, що ускладнювало його виявлення. А той факт, що було видно руку, можна пояснити можливими спробами якоїсь тварини її витягнути. Сильний запах, який описує БЕЗПАЛКО, міг привабити різних тварин, тому й земля навколо місця захоронення була розпушеною. Неясно також, наскільки часто місцеві мешканці користуються тією дорогою, біля якої знайшли тіло. Адже по лісовій дорозі авто та вози можуть проїхати лише в суху погоду. ШУШКО підтверджує, що цією лісовою дорогою нечасто користуються. Тому важко визначитися зі ступенем ймовірності щодо того, підкинули тіло чи ні. Ми, тим не менше, вважаємо, що тіло не підкинули.)

    Перший розтин

    (Примітка 12: Цей розділ базується на розмовах з конфіденційними джерелами, які володіють точною інформацією про результати першого розтину і про те, що згодом відбулось з тілом в Таращі 15 листопада.)

    Перший розтин було проведено 3 листопада ВОРОТИНЦЕВИМ ("ВОРОТИНЦЕВ"), патологоанатомом Таращанської лікарні. Технічне оснащення моргу в Таращі було дуже обмеженим, що завадило провести повномасштабний розтин. Наприклад, не було обладнання, яке б дозволило судмедексперту зробити токсикологічні тести з урахуванням стану тіла.

    Коли тіло було привезено в морг, воно було покрите брудом. Судмедексперт користувався ножем, щоб відчистити бруд, і шлангом, щоб обмити тіло. Коли тіло принесли, на ньому не було комах або хробаків. Ознаки розкладу були присутні, але тіло виглядало відносно свіжим, а не таким, що пролежало кілька років, як це припускали деякі державні чиновники (див.Експонат 1).

    На деяких частинах тіла шкіри зовсім не було, включаючи кінчики пальців. На інших частинах тіла шкіра залишилась неушкодженою, включно з верхньою частиною грудей, живота, геніталій, сідниць, плечей і спини. Шкіра на цих частинах тіла була чорною від процесів розкладу, але були також і тканини під правою пахвою, що не розклалися, і це вказувало на те, що тіло було відносно свіжим. Можливе припущення, що природні процеси розкладу не могли стати причиною відсутності шкіри на певних ділянках, включаючи кінчики пальців. Наше джерело не могло сказати, чи показували результати першого розтину, що відсутність шкіри могла бути викликана речовиною, яка прискорює розклад.

    Було взято аналізи серця, легень та шлунку. У вмісті шлунку знайдено насіння кавуна, неперетравлені волокна капусти, свіжі шматки кавуна. За словами ПРИТУЛИ, це збігається з тим, що вони з ГОНГАДЗЕ їли увечері напередодні зникнення. Kroll консультувався з британським патологоанатомом, членом Ко-ролівської Колегії Патологоанатомів щодо результатів таращанського розтину, навівши йому дані таким же чином, яким вони були надані нам. Експерт, з яким ми консультувалися, зазначив, що його судження обмежене тим, що він не читав офіційного звіту про розтин. Цей експерт сказав, що опис вмісту шлунку, якщо він точний, може вказувати, що ГОНГАДЗЕ було вбито через 6 годин після того, як він поїв. Вміст шлунку вказує , що тіло зберігалось в прохолодному місці, і це не суперечить факту захоронення тіла. Ми також показали нашому експерту фотографії тіла, які були зроблені друзями ПРИТУЛИ в Таращі. Він сказав, що не може дати офіційних коментарів щодо стану тіла, не оглянувши його, але сказав, що воно виглядає так, нібито було обпалене вогнем чи зазнало впливу речовини, яка прискорює розклад.

    В тілі не залишилось крові та сечі, і, при відсутності спеціального обладнан-ня, ці компоненти тіла не можна було дослідити. Патологоанатом, з яким ми кон-сультувались, підтвердив, що відсутність крові та сечі збігається з його досвідом стосовно таких тіл. Окрім того, в Таращі не було зроблено аналізу печінки . За словами джерела, в Києві була технічна можливість провести дослідження на ток-сикологію без крові та сечі. Джерело не знає, чи проводились ці тести і чи було взято частини печінки на аналіз в Києві.

    (Примітка 13: При розтині зазвичай на аналіз беруть частини печінки.)

    При першому ж розтині на тілі не було виявлено яких-небудь пошкоджень, пов'язаних з обмеженням свободи пересування . Однак були присутні дві гори-зонтальні рани у верхній частині спини під шиєю. Рани описуються як глибокі та рівні; імовірно, від сокири. Інших помітних ран на тілі не було.

    (Примітка 14: Як видно із назви, такі ушкодження бувають в результаті того, що руки або ноги зв'язані разом для обмеження свободи пересування.)

    За словами нашого джерела, неможливо було встановити причину смерті за відсутності голови. Так само, не можна було вияснити, чи було тіло обезголовле-ним до, а чи після смерті. Наш експерт підтвердив, що можливості визначення причини смерті без голови вкрай обмежені.

    А. Прикраси

    Прикраси, які належали ГОНГАДЗЕ, були знайдені на тілі або поряд з ним в Таращі. Наявність прикрас допомогла ідентифікувати тіло. Зокрема, ГОНГАДЗЕ носив унікальний за своєю формою медальйон. Його друзі описують медальйон у вигляді півмісяця із зазубреними краями. Іншу половину місяця носила ПРИТУЛА.

    В пресі та під час опитувань появились суперечливі дані про те, де на-справді було знайдено прикраси. За словами конфіденційного джерела, на тілі не було видно прикрас, коли тіло було зайдено. Однак, можливо, що прикраси не помітили через велику кількість бруду на тілі. Судмедексперт каже, що як тільки тіло було очищено в моргу, він знайшов перстень на пальці і браслет на руці. За словами нашого джерела, медальйон знайшла міліція на місці захоронення тіла.

    --------------
  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: ІII ПОДІЇ В ТАРАЩІ (продовження 1)

    http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1

    -----------
    Втручання з Києва.

    Розтин було проведено 3 листопада 2000 року, після чого готувались проби тіла для відправлення в Київ. Зазвичай, за доставлення проб відповідає місцевий судмедексперт, однак цього не сталося, оскільки в Таращу 8 листопада приїхав Головний судмедексперт України Юрій ШУПИК. За словами нашого джерела, ШУ-ПИК оглянув вміст шлунку трупа і сказав, що, можливо, тілу вже більше року. Потім ШУПИК забрав всі проби з собою і повідомив, що вони проведуть власне медичне обслідування в Києві. Хоча ШУПИК і взяв проби тіла в Київ, воно залиша-лось в Таращі в неохолоджених умовах. Фактично, тіло залишалось в Таращансь-кому морзі до 15 листопада.

    За словами нашого джерела, труп зазвичай вивозять з моргу впродовж двох днів. Замість цього, тіло пролежало на столі 12 днів при кімнатній температурі. Технічне оснащення Таращанського моргу жахливе. Він розташований в маленькій дерев'яній споруді без холодильника. Коли 3 листопада 2000 року тіло було при-везене в морг, на ньому не було видно личинок комах або хробаків. Однак, протя-гом наступних 12 днів стан тіла швидко погіршився і, коли його забирали 15 листо-пада, воно було покрите личинками та хробаками.

    Тіло вивозять з Таращі

    ПРИТУЛА і троє друзів приїхали в Таращу 15 листопада, щоб спробувати встановити, чи належить тіло ГОНГАДЗЕ. Є численні розбіжності в розповідях ПРИТУЛИ, МАЛАЗОНІЯ, АЛАНІЯ та нашого конфіденційного джерела про те, що ж все-таки відбулось в Таращі 15 листопада . Тим не менше, сумніву не підлягають такі події: ПРИТУЛА і її друзі запитали ВОРОТИНЦЕВА про тіло близько 11:00-12:00; вони побачили тіло в цей день; було проведено рентгенівські знімки однієї руки трупа; ПРИТУЛА з друзями пробували отримати дозвіл місцевої прокуратури й міліції на вивезення тіла в Київ; Лаврентій МАЛАЗОНІЯ та Людмила ДОБРОВОЛЬСЬКА ходили на місце, де знайшли тіло; міліція забрала тіло з моргу, не повідомивши ПРИТУЛІ та її друзям.

    (Примітка 15: Найпомітніші невідповідності стосуються того моменту, коли ПРИТУЛА з друзями оглядали тіло. За словами групи ПРИТУЛИ, вони побачили тіло невдовзі після того, як представились ВОРОТИНЦЕВУ. Наше джерело, однак, стверджує, що група побачила тіло пізніше, після того як спробувала отримати дозвіл місцевої прокуратури та міліції на вивезення тіла.)

    Більшість розбіжностей в розповідях про події в Таращі відносяться до визначення часу, коли відбувались ті чи інші події. Ці розбіжності можуть бути результатом того, що між описаними подіями та нашими опитуваннями пройшло ба-гато часу. На суттєві відмінності між описами подій, якщо вони виникатимуть, ми вкажемо окремо.

    Група ПРИТУЛИ їде в Таращу

    Перша згадка, що тіло, знайдене в Таращі, може належати Георгію ГОН-ГАДЗЕ, з'явилася в розділі новин газети "Сегодня". В статті повідомлялось, що в Таращі знайдено тіло і що воно може належати ГОНГАДЗЕ. Далі в цій же статті автор відкинув ідею, що це може бути ГОНГАДЗЕ, тому що тілу вже більше року. Після появи статті ПРИТУЛА зв'язалась з Олександром МОРОЗОМ, тому що він депутат від Таращі. МОРОЗ сказав, що він допоможе, і дав їм три контактні особи в районі. ПРИТУЛА сказала, що після розмови з МОРОЗОМ вона зв'язалась з одним з його помічників, який розповів їй, що в Таращі ситуація дуже заплутана і що їй найкраще поїхати туди самій. Зранку 15 листопада група ПРИТУЛИ відправилась в Таращу. Після прибуття вони насамперед пішли на Моторний за-вод, щоб зустрітися з однією з контактних осіб, яку вказав МОРОЗ. Людини, з якою вони мали зустрітися, не було в офісі, тому вирішили їхати в лікарню, де зберігалося тіло.

    А. Лікарня

    В лікарні вони зустрілися з виконувачем обов'язків головного лікаря, яким, за різними джерелами, був Володимир МУСІЄНКО. Лікар сказав їм, що потрібно звернутися до судмедесперта Ігоря ВОРОТИНЦЕВА. Група відразу ж пішла до нього в кабінет на першому поверсі лікарні. Представившись ВОРОТИНЦЕВУ як друзі ГОНГАДЗЕ, прибулі почали розпитувати судмедексперта про тіло. Вони по-просили ВОРОТИНЦЕВА описати знайдені на тілі прикраси. ПРИТУЛА привезла комп'ютерний роздрук прикрас і показала ВОРОТИНЦЕВУ. Він описав знайдені прикраси, і їхній опис збігся з тими, які носив ГОНГАДЗЕ. Пізніше група ПРИТУЛИ попросилася на огляд тіла. В певний момент, коли вони розмовляли, зайшов міліціонер і сказав їм, що він має наказ вивезти тіло. За словами ПРИТУЛИ, вона попросила показати їй наказ, але міліціонер відмовився це зробити. Тоді ПРИТУЛА запитала, чому тіло відвозять саме в цей день, і їй відповіли, що наказ видано кілька днів тому, але досі не можна було знайти машину для транспортування тіла.

    Б. Морг

    МАЛАЗОНІЯ, АЛАНІЯ і ДОБРОВОЛЬСЬКА пішли в морг оглянути тіло. За словами ПРИТУЛИ, вона залишилась зовні й тіла не бачила. МАЛАЗОНІЯ й АЛАНІЯ підтвердили це в розмові з нами, але, як повідомило наше джерело, ПРИТУЛА все-таки бачила труп. МАЛАЗОНІЯ і АЛАНІЯ сказали, що він був у жахливому стані. Він лежав неохолодженим в мішку на столі при кімнатній температурі. МАЛАЗОНІЯ та АЛАНІЯ стали фотографувати тіло в морзі. Спробувавши ідентифікувати тіло, група ПРИТУЛИ запитала, чи було знайдено які-небудь металеві осколки. ГОНГАДЗЕ був поранений гранатою під час війни в Абхазії в 1993 році, і в правій руці у нього залишались металеві рештки. ВОРОТИНЦЕВ сам по-вернувся в морг і приніс маленький металевий осколок, який, як він сказав, він вийняв з правої руки, і який, очевидно, збігся з описом, який дала йому група. Щоб отримати остаточні висновки, ВОРОТИНЦЕВ, мабуть, запропонував зробити рентгенівський знімок. Рентген розміщувався в лікарні, яка фізично стояла окремо від моргу, тому ВОРОТИНЦЕВ відокремив руку з металевими осколками і поклав її в пакет.

    Рентген показав численні маленькі білі фрагменти в районі зап'ястка, які, як їм сказав ВОРОТИНЦЕВ, більше всього подібні до шрапнелі. Це переконало ПРИТУЛУ та АЛАНІЯ, що тіло належить ГОНГАДЗЕ, і вони почали обговорювати необхідність забрати тіло в Київ. МАЛАЗОНІЯ сказав, що він попередив про можливу протизаконність таких дій і що потрібно отримати дозвіл прокурора. За іншими даними, до прокурора їм порадив звернутися ВОРОТИНЦЕВ. Після того, як рентген, здавалося, підтвердив належність тіла ГОНГАДЗЕ, група ПРИТУЛИ попрямувала в місцеву прокуратуру, щоб отримати дозвіл на вивезення тіла.

    Спроби отримати тіло

    Районного прокурора не було в офісі, коли туди прийшла група ПРИТУЛИ. ПРИТУЛА сказала, що вони розмовляли з помічником прокурора, а після того зро-били низку дзвінків до державних чиновників у Києві. ПРИТУЛА подзвонила Міністру внутрішніх справ Юрію КРАВЧЕНКУ, щоб повідомити йому про таращанське тіло, але їй відповіли, що він надто зайнятий. Вона також подзвонила Генеральному прокурору України Михайлові ПОТЕБЕНЬКУ, але її переадресували до прокурора м. Києва. За тим ПРИТУЛА звернулась до Олександра ЛАВРИНО-ВИЧА. За словами ПРИТУЛИ, ЛАВРИНОВИЧ їй відповів, що спробує отримати для них дозвіл самим забрати тіло в Київ.

    МАЛАЗОНІЯ повідомив нам, що, коли група потрапила в прокуратуру, вони з Людмилою ДОБРОВОЛЬСЬКОЮ вирішили поїхати на те місце, де тіло було знай-дене. ПРИТУЛА й АЛАНІЯ залишились в прокуратурі, щоб добитися дозволу на вивіз тіла.

    МАЛАЗОНІЯ розповів, що в.о. головного лікаря МУСІЄНКО відвіз їх на фер-му під назвою "Марія" , де контактна особа МОРОЗА допомогла їм знайти місце захоронення і запропонувала машину для транспортування тіла в Київ. Як роз-повів МАЛАЗОНІЯ, вони пішли до місця захоронення і зробили знімки, а потім по-вернулись в прокуратуру (див.Експонат 3). Коли вони повернулись, стверджує МАЛАЗОНІЯ, ПРИТУЛА повідомила їм, що ними отримано дозвіл на вивезення тіла. Під час нашої розмови з ПРИТУЛОЮ вона не відкрила нам, що ними цей дозвіл було отримано.

    (Примітка 16: МАЛАЗОНІЯ сказав, що імені директора ферми "Марія" він не пам'ятає.)

    Ймовірніше за все, ПРИТУЛА, АЛАНІЯ і ДОБРОВОЛЬСЬКА пішли опісля в офіс ВОРОТИНЦЕВА в лікарні, а МАЛАЗОНІЯ відправився в місцеве відділення міліції, щоб поінформувати, що вони забирають тіло. МАЛАЗОНІЯ сказав, що в міліції йому повідомили, нібито за тіло вони більше не відповідають і що можна його забирати. МАЛАЗОНІЯ недовірливо поставився до такої заяви, але вирішив по-вернутися в лікарню. Підійшовши туди, він побачив ВОРОТИНЦЕВА, який сказав, що прямує в морг перевірити тіло. МАЛАЗОНІЯ з'єднався з групою і розповів їм, що з’ясував у міліції.

    Коли ж ВОРОТИНЦЕВ повернувся з моргу, то сказав МАЛЗОНІЯ, що тіла немає. МАЛАЗОНІЯ попросив оглянути морг, щоб переконатися, чи тіло справді забрали. За словами МАЛАЗОНІЯ, він обшукав весь морг і переконався, що тіло зникло, але помітив, що на столі лежить маленький шматочок тіла. ВОРОТИНЦЕВ підтвердив, що це – частина тіла ГОНГАДЗЕ. МАЛАЗОНІЯ сказав, що ВОРОТИНЦЕВ пояснив йому, що частину тканин було відділено, коли він вдень вилущував з руки металевий осколок. На противагу уьому, наше джерело сказало, що той зразок, який врешті-решт ВОРОТИНЦЕВ дав групі ПРИТУЛИ, залишився після 8 листопада 2000 року, коли ВОРОТИНЦЕВ надавав частини тіла Головному судмедексперту ШУПИКУ. Крім того, наше джерело повідомило, що ВОРОТИНЦЕВ сказав групі ПРИТУЛИ, ніби цей фрагмент не підійде для проведення тестів, очевидно, маючи на увазі, ДНК-тести. МАЛАЗОНІЯ попросив про можливість взяти фрагмент і ВОРОТИНЦЕВ не заперечував. Фрагмент поклали у пластиковий пакет і передали ПРИТУЛІ, яка помістила його до свого рюкзака. МАЛАЗОНІЯ й ПРИТУЛА стверджують, що він також дав довідку, що тіло, знайдене 2 листопада, належить ГОНГАДЗЕ.

    Група ПРИТУЛИ виїхала з Таращі близько 6 год. вечора. ПРИТУЛА сказала, що по дорозі додому вони стали телефонувати в районні морги Печерського і Московського районів м. Києва, щоб перевірити, чи не було доставлено до них тіло з Таращі.

    -----------
  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: ІII ПОДІЇ В ТАРАЩІ (продовження 2)

    http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1
    ------------
    Ідентифікація тіла

    Ідентифікація тіла, знайденого в Таращі, залишалась актуальною до квітня 2001 року. До цього часу деякі дослідники в державних органах все ще вважали, що тіло, знайдене в Таращі, не належить ГОНГАДЗЕ, бо думали, що воно було мертвим набагато довше.18 грудня 2000 року МИРОСЛАВІ, першій з членів сім'ї, дали дозвіл оглянути тіло та знайдені прикраси. В деяких звітах у пресі йшлося, що, за словами МИРОСЛАВИ, вона думає, що це тіло її чоловіка.

    а. Перший ДНК-тест

    Невдовзі після подій у Таращі ПРИТУЛА заявила про свої наміри надати отриманий в Таращі зразок для проведення незалежного ДНК-тесту. ПРИТУЛА сказала, що вона зробить цей крок, щоб примусити державу діяти швидше в проведенні власних ДНК-тестів. Поряд з іншими, вона згадала і той факт, що минув майже місяць з того часу, як тіло було привезене з Таращі. Крім цього, ПРИТУЛА посилалася на інформацію в пресі, в якій Генеральна прокуратура стверджувала, нібито мати ГОНГАДЗЕ Леся ГОНГАДЗЕ відмовилась здати аналізи для проведення ДНК-тестів. Проте Леся ГОНГАДЗЕ повідомила журналістів, що до неї ніхто не звертався з таким проханням, і пізніше Генеральний прокурор попросив вибачення. ПРИТУЛА звернулася до депутата Сергія ГОЛОВАТОГО, який був членом пар-ламентської комісії з розслідування зникнення ГОНГАДЗЕ, з проханням організувати незалежний ДНК-тест. ГОЛОВАТИЙ 28 грудня 2000 року передав проби, які ПРИТУЛА отримала в Таращі, в "Генедію", приватну німецьку фірму з Мюнхена.

    В середині грудня держава оголосила, що проводитиме власні тести на ДНК. Тести проводились відомим російським судмедекспертом Павлом ІВАНОВИМ. Вони були підготовлені Генеральною прокуратурою і включали в себе зразки тіла і крові матері. Зразки були відправлені в Москву, де власне і проводи-лись тести. Коли ми запитали заступника Міністра внутрішніх справ ДЖИГУ, чому тести проводились в Москві, а не в Україні, він відповів, що результати, отримані власними спеціалістами, не вважались би об'єктивними.

    1 січня 2001 року Генеральний прокурор зробив заяву, що за результатами ДНК-тестів, тіло, знайдене в Таращі, належить ГОНГАДЗЕ із ймовірністю в 99,6%, але залишається необхідність додаткових тестів. Невдовзі було заявлено, що ре-зультати тестів мають ступінь точності 99,9%. Тим не менше, в суспільстві України і в держструктурах залишались сумніви відносно того, чи тіло, знайдене в Таращі, належить ГОНГАДЗЕ. ДЖИГА сказав нам, що ДНК-тести, проведені в Росії, базувались тільки на пробах крові, взятих у матері, а це робить результати тестів менш достовірними. Джига пояснив, що для отримання більш точних результатів ДНК-тестів потрібно взяти проби у батька ГОНГАДЗЕ, дружини та дітей. Однак, батько ГОНГАДЗЕ помер кілька років тому, а МИРОСЛАВА відмовлялась давати свої проби і проби дітей. Сумніви стосовно результатів перших тестів поширились за межі державних органів, і 2 березня 2001 року Леся ГОНГАДЗЕ закликала провести додаткові дослідження тіла.

    б. Другий ДНК-тест – Генедія

    21 березня "Генедія" оголосила, що зразок тіла, який був переданий Сергієм ГОЛОВАТИМ 28 грудня 2000 року, і, який в свою чергу, є зраком, отриманим ПРИ-ТУЛОЮ, не збігається з пробою крові від Лесі ГОНГАДЗЕ. Відповідно, це означало, що тіло, знайдене в Таращі, ГОНГАДЗЕ не належить. Тести також показали, що кров Лесі ГОНГАДЗЕ співпала зі зразком сухої крові, який, за ствердженням матері, було взято у ГОНГАДЗЕ. За повідомленнями преси, "Генедія" використовувала той зразок крові ГОНГАДЗЕ, який, як стверджувалось, містився на сторінці його медичної картки.

    Новини про результати звіту "Генедії" вразили в Україні всіх і підкріпили чут-ки, що таращанське тіло підкинули. ПРИТУЛА сказала нам, що вона була шокована результатами, адже вважала, що тіло належить ГОНГАДЗЕ. Вона сказала, що передала той зразок, який отримала в Таращі, Сергію ГОЛОВАТОМУ, а він заплатив за проведення тестів. ПРИТУЛА додала, що ГОЛОВАТИЙ розрахувався своїми грошима, але сподівався, що парламентська комісія відшкодує йому витрати . ПРИТУЛА не змогла поянити, чому результати тесів "Генедії" відрізняються від ДНК-тестів ІВАНОВА. Вона сказала, що, можлво, той зразок, який їй далі в Таращі, було підмінено в один з моментів, після того, як вона його отримала. Пояснити, як саме це могло статися, вона не змогла.

    (Примітка 17: За різними повідомленнями, Валерій ІВАСЮК також був залучений до організації проведення тестів "Генедії". Доктор ІВАСЮК, медик за освітою, був запрошений парламентською комісією з розслідування зникнення ГОНГАДЗЕ в якості консультанта. Д-р ІВАСЮК наприкінці березня виїхав з України у Великобританію. ІВАСЮК стверджував, що його переслідує українська держава, тому що він знає справу ГОНГАДЗЕ. Kroll зробив багаточисленні спроби порозмовляти з доктором ІВАСЮКОМ, щоб дізнатися, яка у нього може бути інформація щодо тестів “Генедії". Спілкуючись з нами через свого адвоката, Андрія ФЕДУРА, ІВАСЮК відмовився від зустрічі, висловлюючи занепокоєність з приводу безпеки свого адвоката. П. ФЕДУР повідомив нам, що 13 липня 2000 року його побили, а ІВАСЮК, очевидно, вважав, що зустріч з Kroll'ом збільшить небезпеку для його адвоката.)

    Результати тестів "Генедії" привели до того, що виникла потреба в проведенні додаткових тестів.

    в. Третій ДНК-тест – ФБР

    28 березня 2001 року посольство США в Україні оголосило, що Генеральний прокурор України офіційно звернувся по допомогу в Федеральне Бюро розслідувань (ФБР) щодо ідентифікації тіла, знайденого в Таращі. В той же день МИРОСЛАВА і Леся ГОНГАДЗЕ подали заяви в Печерський районний суд на прокуратуру, з вимогою отримати доступ до судових матеріалів, включаючи і звіти про розтин .

    (Примітка 18-19: Генеральний прокурор повідомив нам, що мати і дружина не могли отримати доступ ні до яких матеріалів слідства до його завершення.)

    Група американських судово-медичних експертів з ФБР та Інституту Патології Збройних Сил США провела тести таращанського тіла 6 березня 2001 року та 24 квітня 2001 року. Тести, які проводились в квітні, відбувались в присутності ма-тері ГОНГАДЗЕ. В аналіз входили – повний рентген тіла, аналіз знайдених елемнтів скелету, ДНК-тести, в яких використовувались зразки кістних тканин тіла і аналізи, взяті у матері ГОНГАДЗЕ та його двох дітей. 8 травня 2001 року посольст-во США в Києві опублікувало заяву, в якій ішлося, що аналіз знайденого в Таращі тіла, проведений ФБР, доводить, що тіло належить ГОНГАДЗЕ.

    Незважаючи на позитивні результати двох окремо проведених ДНК-тестів, які засвідчили, що знайдене в Таращі тіло належить ГОНГАДЗЕ, висловлювались деякі сумніви стосовно дійсної ідентифікації тіла. Найактивніше висловлювала ці сумніви мати ГОНГАДЗЕ, і вона забажала, щоб іноземними експертами було про-ведено додаткові тести. Попри те, що відношення до ідентифікації тіла з боку Лесі ГОНГАДЗЕ було скептичним, немає ніяких переконливих фактів, що дозволяють сумніватися в результатах тестів, проведених ФБР.

    ------------
  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: IV ПЛІВКИ МЕЛЬНИЧЕНКА

    http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1

    ----------
    IV ПЛІВКИ МЕЛЬНИЧЕНКА

    Згідно з опублікованими звітами, майор Мельниченко 15 жовтня 2000 року надав парламентаріям і лідеру соціалістів Олександру МОРОЗУ близько 30 годин записів. В свою чергу, МОРОЗ опублікував зміст плівок 28 листопада 2000 року. МОРОЗ пояснив, що він не квапився запускати плівки в ефір до 28 листопада у зв'язку з тим, що очікував результатів встановлення автентичності записів міжнародними агентствами . МОРОЗ також пояснив, що затягував опублікування плівок до кінця листопада, щоб дати можливість МЕЛЬНИЧЕНКУ та його сім'ї спокійно покинути Україну. МЕЛЬНИЧЕНКО з сім'єю покинули Україну 26 листопада, за два дні до оприлюднення уривків з раніше засекречених плівок. За свідченням Володимира ЛЯШКА, керівника охорони Президента, МЕЛЬНИЧЕНКО входив до складу Служби Охорони Президента на протязі чотирьох років і відповідав за проведення перевірок кабінету Президента на предмет знаходження підслуховуючих пристроїв .

    (Примітка 20: Ми спробували зустрітися з МЕЛЬНИЧЕНКОМ перед тим, як він отримав політичний притулок у США в квітні. Ми пробували це зробити через його представника в Нью-Йорку, як тільки МЕЛЬНИЧЕНКО прибув у США. За словами його представника, МЕЛЬНИЧЕНКО не виключав можливості зустрітися з нами в майбутньому, однак, з часу нашого першого прохання в квітні впродовж близько чотирьох місяців він виявився "нездатний" з нами зустрітися.)

    Яким чином нібито було зроблено записи.

    МЕЛЬНИЧЕНКО неодноразово заявляв, що свої записи він робив за допомогою цифрового записуючого пристрою, встановленого під диваном в кабінеті Президента. На початку грудня 2000 року, даючи свідчення представникам Парламентської комісії, яка розслідувала зникнення ГОНГАДЗЕ, МЕЛЬНИЧЕНКО стверджував, що він встановив цифровий записуючий пристрій під диваном, розміщеним біля лівої стіни в кабінеті Президента. Потім він стверджував, що вказаний пристрій був забраний з кабінету.


    Покази МЕЛЬНИЧЕНКА були записані присутніми парламентаріями і пізніше показані телеканалом ICTV в Україні 12 грудня 2000 року. Окрім того, в багатьох статтях, опублікованих ЗМІ, включаючи ВВС, "The Daily Telegraph" (Лондон), "The Kyiv Post", "The Financial Times" та інші, МЕЛЬНИЧЕНКО описував, яким чином він розміщував записуючий пристрій під диваном в кабінеті Президента.

    29 квітня 2001 року МЕЛЬНИЧЕНКО дав інтерв'ю американській телевізійній програмі новин "60 хвилин". З виразом недовіри на обличчі журналіст "60 хвилин" Стів Крофт запитав МЕЛЬНИЧЕНКА, чи дійсно він розміщував записуючий пристрій під диваном Президента. МЕЛЬНИЧЕНКО, принаймні, вперше, відповів: "Де і як він (записуючий пристрій – прим. перекл.) працював – це мій секрет".

    За словами МЕЛЬНИЧЕНКА, існує близько 300 годин записів. Як повідомляється, наприкінці січня 2001 року МЕЛЬНИЧЕНКО передав усі виконані ним в кабінеті Президента записи спеціальному комітету Верховної Ради, який розслідує смерть Георгія ГОНГАДЗЕ. ЗМІ вказують на те, що записи велися впродовж приблизно трьох років. В інтерв'ю з журналістом радіо "Вільна Європа/Радіо Свобода" Аскольдом КРУШЕЛЬНИЦЬКИМ наприкінці лютого 2001 року МЕЛЬНИЧЕНКО сказв, що він планував дочекатися результатів аналізу, який проводив Міжнародний Інститут Преси (МІП) у Відні (Австрія), перед тим як оприлюднювати додаткові частини записів, що стосуються ГОНГАДЗЕ. В цьому своєму інтерв'ю МЕЛЬНИЧЕНКО дав зрозуміти, що у ще не опублікованих записах містяться фрагменти, які демонструють той факт, що ГОНГАДЗЕ повинні були "прибрати" навіть раніше; однак, сам того не підозрюючи, він (ГОНГАДЗЕ – прим. перекл.) "купив" собі час, подавши скаргу в Генеральну прокуратуру у зв'язку зі стеженням з боку правоохоронних органів.

    Розмови про ГОНГАДЗЕ

    Особливо суперечливі частини записів стосуються бесід між Президентом КУЧМОЮ та різними особами, що обговорюють журналіста ГОНГАДЗЕ. Існує близько 8 розмов, які привернули особливу увагу, і до яких нібито входять розмови Президента КУЧМИ з Володимиром ЛИТВИНОМ, Главою Адміністрації Президента, Юрієм КРАВЧЕНКОМ , колишнім Міністром внутрішніх справ, та Леонідом ДЕРКАЧЕМ , колишнім Головою СБУ, щодо журналістської діяльності ГОНГАДЗЕ . Виходячи із записів МЕЛЬНИЧЕНКА, КУЧМА, схоже, був надзвичайно стурбований діяльністю ГОНГАДЗЕ. Згідно із записами, Президент і головні посадові особи нібито говорили про ГОНГАДЗЕ таке:

    (Примітка 21-22: З початку квітня ми і далі пробували зустрітися з п. КРАВЧЕНКОМ. Остання спроба сконтактуватися з КРАВЧЕНКОМ була зроблена 17 липня через заступника Міністра внутрішніх справ Миколу ДЖИГУ.П. КРАВЧЕНКО не відповів на жодне з наших прохань, і нам сказали, що він був "недосяжним" з моменту нашої першої спроби.
    Ми також не один раз намагалися встановити контакт з п. ДЕРКАЧЕМ через посередників. П. ДЕРКАЧ відмовився від зустрічі з Krollом без будь-яких пояснень.)

    КУЧМА:

    "Та, головне, запевняю тебе, треба зробити приклад. Треба, щоб його вкрали чеченці, переправили в Чечню і попросили викуп" .

    "Українська Правда, ну, це ж повністю, блядь, наглість. Ублюдок, блядь. Грузин, грузинський блін" .

    "…вивезіть його, роздягніть, бля, залиште без штанів, хай посидить там. Я би зробив просто, бля" .

    "цей ГОНГАДЗЕ, бля, прощай, скатертю дорога" .


    Юрій КРАВЧЕНКО, колишній Міністр внутрішніх справ, нібито відповідає:

    "У мене просто зараз бійці єсть, в моєму розпорядженні. Орли, зроблять все, що ви захочете" .

    (Примітка 23-28: Існують додаткові записи розмов, в яких бере участь КУЧМА, і в яких мова йде про ГОНГАДЗЕ. Однак їхній зміст не настільки показовий, як у зацитованих в звіті уривках.
    "Новий виправлений англомовний переклад розшифровки плівок МОРОЗА з нібито ідентифікованими співрозмовниками", Епізод 2, газета Київ-Пост, 22 грудня 2000 р.
    Там же, епізод 1. Терміни "бля", "блядь" і "блін" являють собою дуже принизливий і образливий сленг, використовуваний в певних колах в якості слова-зв'язки.)

    Згідно із посиланнями в Західній пресі, Президент КУЧМА зробив суперечливі заяви відносно автентичності аудіозаписів. Від самого початку він повністю заперечував, що в записах пристуній його голос; потім він стверджував, що, хоча його голос у записах і є, вони були змонтовані і сфальсифіковані.

    Генеральна Прокуратура також зробила суперечливі заяви. Генеральний Прокурор Михайло ПОТЕБЕНЬКО спочатку казав, що ці записи – повна фальшивка. Пізніше його структура внесла поправки в цю заяву, кажучи про дійсну автентичність деяких голосів, однак стверджуючи при цьому, що всі вони були підтасовані.

    На початку квітня 2001 року Олександр БАГАНЕЦЬ, заступник Генерального Прокурора, заявив, що тестування мало би бути виконане судовим випробувальним центром Міністерства Юстиції. Як повідомляється, БАГАНЕЦЬ сказав, що тестування займе значний період часу, оскільки записи містять державні таємниці, і внаслідок цього, з ними треба поводитися дуже обережно. Інші фрагменти, заявив він, просто конфіденційні, тому не можуть стати надбанням громадськості.

    Час розмов, присвячених ГОНГАДЗЕ

    З метою оцінки автентичності записів та оцінки контексту, який містить репліки щодо ГОНГАДЗЕ, якщо такі є, ми насмперед спробували точно визначити, коли ці розмови відбувалися. Для більшості записаних розмов, які були опубліковані, дату не вдалося встановити ніяким чином. Тому виникла необхідність докладніше проаналізувати зміст, щоб виявити, дійсно відбулися ці розмови. Відчутно доповнили спроби визначити час і дату проведення бесід деякі особи, чиї розмови з Президентом були записані, коли підтвердили свою участь в них.

    Двоє з них, парламентарії Тарас ЧОНОВІЛ і Олескандр ТУРЧИНОВ, перевірили достовірність записів їхніх зустрічей з КУЧМОЮ. П.ЧОРНОВІЛ і п. ТУРЧИНОВ заявили, що розмови, записані МЕЛЬНИЧЕНКОМ, дійсно відбувалися і точно відтворені на плівках. ЧОРНОВІЛ сказав, що його бесіда з ПРЕЗИДЕНТОМ відбулась 31 січня 2000 року, а Олександр ТУРЧИНОВ зазначив, що він розмовляв з Президентом у вересні 2000 року.

    Важливо спробувати встановити дати розмов на плівках, адже це допоможе визначити достовірність цих записів. Точно датована бесіда могла б допомогти визначити, чи відбулась конкрента подія. Наприклад, якби було відомо, коли саме відбулись нібито розмови стосовно ГОНГАДЗЕ, можна було б перевірити приблизне місце розташування учасників розмови в цей момент. Таким чином, можна було б перевірити навіть, чи був присутній КУЧМА або хто-небудь з можливих учасників бесіди в кабінеті в цей час взагалі, а чи вони в той момент перебували в якійсь поїздці.

    Варто зазначити, що підтверджений факт достовірності деяких розмов не виключає можливості, що інші розмови, включно з тими, що відносяться безпосередньо до ГОНГАДЗЕ, і в яких бере участь КУЧМА, були змонтовані чи підтасовані. Як буде сказано нижче, спроби міжнародних експертів щодо встановлення автентичності записів завершились невдачею. Також, важливо зазначити, що у нас не було можливості спитати МЕЛЬНИЧЕНКА про записи, оскільки він відмовився розмовляти з нами. Починиаючи з березня і аж до моменту публікації цього звіту, МЕЛЬНИЧЕНКО через свого адвоката в Нью-Йорку, завляє, що "недосяжний" для зустрічі з представниками фірми Kroll .

    (Примітка 29: Див. прим. 20.)

    ----------
  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: IV ПЛІВКИ МЕЛЬНИЧЕНКА (Аналіз записів... )

    http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1

    -----------
    Аналіз записів міжнародними експертами

    Спроби аналізу записів здійснювались зовнішніми експертами, зокрема, Міжнародним Інститутом Преси (МІП) та ТNO, Голандським Інститутом Прикладних Наукових Досліджень. МІП був найнятий парламентською комісією, яка розслідувала зникнення ГОНГАДЗЕ. З метою виконання цього завдання МІП налагодив співпрацю з організацією Freedom House в Нью–Йорку. В свою чергу, ця організація задіяла для виконання завдання невідомого консультанта, описаного як "всесвітньовизнана компанія, лідер в області судової звітності та екперт з електронних доказів".

    В листі Олександрові ЛАВРИНОВИЧУ та Сергієві ГОЛОВАТОМУ від 22 лютого 2001 року, МІП/Freedom House повідомили про такі результати: оригінальній запис було виконано за допомогою цифрового записуючого пристрою, і можна припустити, що пристрій було встановлено в режимі активації голосом. Оригінальний запис скачувався на комп'ютер і або копіювався на плівки, або записувався на компакт-диски. Оскільки записи виконувались цифровим записуючим пристроєм, ймовірність знаходження місць можливого монтажу чи інших форм підтасування дуже слабка. МІП/Freedom House далі вказали, що "оскільки практично неможливо виявити підтасування з абсолютним рівнем достовірності, то, ця проблема, відповідно, повинна повернутися для вирішення на політичному рівні та рівні незалежного парламентського розслідування".

    Експерти Організації Прикладних Наукових Досліджень (TNO), розташованої в Амстердамі, також вивчали записи на автентичність. Відповідно до звіту TNO, записи не є синтезованою підробкою і містять спонтанну бесіду. Пред-ставник TNO, Таммі ХОУТГАСТ стверджує, що можливий монтаж деяких фраг-ментів розмови таким чином, щоб це нагадувало справжню розмову: "Це потребує великих зусиль і експертизи, але… це можна зробити таким чином, щоб досягнути віртуальної невизначеності".

    Аналіз записів МЕЛЬНИЧЕНКА аудіоекспертом фірми Kroll

    Kroll Associates було найнято незалежного аудіоексперта з Об'єднаного Ко-ролівства для проведення аналізу плівок МЕЛЬНИЧЕНКА, а також - для виконан-ня фізичного дослідження кабінету Президента КУЧМИ з метою встановлення, яким чином могли бути зробленими зазначені записи. Експерт, який є старшим су-довим аудіоконсультантом, що володіє значним досвідом роботи з органами пра-вопорядку, здійснив 15 липня 2001 року пробний запис в кабінеті Президента, і цей запис було порівняно з записами, отриманими з Інтернету.

    Аудіоексперт прослухав записи, отримані з Інтернету, і зробив копію одного з них, який нібито містив діалог КУЧМИ та КРАВЧЕНКА відносно ГОНГАДЗЕ. Він також відвідав кабінет Президента і виконав ряд тестових записів за допомогою записуючого пристрою SONY TCD&DAT (цифровий запис на плівці) і пари прихованих мікрофонів Knowles.

    За даними експерта, записи, розміщені в Інтернеті, які ми називатимемо "Запис 1", складаються з низки відрізків мовлення, і, схоже, бесіда протікала між чоловіком з глибоким голосом та іншим чоловіком (-ами), що перебували у приміщенні. Схоже, що запис було виконано в умовах, схильних до луноутворення. Чоловік з глибоким голосом виступав як ведучий, який говорив у приміщенні, і, схоже, він займав досить стійку позицію стосовно місця розташування мікрофона.

    В запису присутній ряд пропусків, що вказує на 15 окремих відрізків розмови. Одна з пауз, яка виникла на 10 хв.21 сек запису, заслуговує уваги, оскільки в самій середині супроводжується коротким звуковим спалахом. Бесіда між чоловіками продовжується до і після кожного пропуску. Декілька тестових записів після того було виконано в кабінеті Президента на плівці DAT з різних точок. Особливо увагу було приділено записам, виконаним на ту ж манеру, в якій, згідно із заявами МЕЛЬНИЧЕНКА, він проводив свої записи. Ідеться про розміщення цифрового записуючого пристрою під диваном.

    За тим аудіоексперт порівняв два різних набори записів. Незважаючи на той факт, що спостерігається значна відмінність в якості запису, виконаного експертом та "Запису 1", в обох них існує подібність стосовно середовища, схильного до луноутворення. Таким чином, порівнюючи акустичне середовище обох записів, аудіоексперт прийшоа до висновку про можливість виконання "Запису 1" десь в кабінеті Президента.

    Важливим висновком, який зразу став очевидним з тестових записів, виконаних в кабінеті Президента, стало те, що записи, зроблені з-за дивану, містять значні перешкоди, що виразилося в багаточастотному сигналі. Ці перешкоди відсутні в "Запису 1". Цей та інші результати, які свідчать про те, що спосіб, яким МЕЛЬНИЧЕНКО, як він заявляє, здійснював записи, є вкрай неправдоподібним, наводимо нижче.

    Висновки з аналізу, виконаного аудіоекспертом

    1. Як тільки інформація з цифрового записуючого пристрою вводиться в комп'ютер, виникає можливість монтажу матеріалу, при цьому місця монтажу виявити важко.

    2. Хоча деякі експерти, зокрема, з МІП (Міжнародний Інститут Преси), вважають, що застосуване обладнання представляло собою цифровий записуючий пристрій, що активізувався голосом, аудіоексперт агенства Kroll прийшов до висновку, що результати аналізу цього не підтверджують. Звичайно записуючі пристрої, що активізуються голосом, відключаються , як тільки амплітуда сигналу падає нижче певного рівня. В записах же МЕЛЬНИЧЕНКА, розміщених в Інтернеті, деяким пропускам передує голосне мовлення або інші звуки. Крім того, пропуски неоднорідні – зокрема, в середині двохсекундної паузи, яку зафіксовано на 10 хв.21 сек запису, чути короткий звуковий спалах. Це не поєднується з тим, як зазвичай прцюють такі запичуючі пристрої. Отже, схоже на те, що ці пропуски було зроблено не на записуючому пристрої, що активізується голосом.
    Більш ймовірно, що ці пропуски стали наслідком розміщення записів в Інтернеті або вибіркового монтажу матеріала. Більше того, якщо ці записи монтувалися по відрізках, то повинні існувати й інші, вилучені, матеріали, які могли б надати наведеним бесідам зовсім іншого відтінку.

    3. Під час проведення експертом пробних записів в кабінеті Президента чітко виявилася присутність значних перешкод довкола канапи, викликаних розміщеною поряд аркою металодетектора (Металодетектор у вигляді арки розміщений впритул до стіни кабінету Президента точно навпроти дивану, в коридорі, який веде до приймальні Президента. Він призначений для проходу через нього відвідувачів Президента і ввімкнений постійно – прим. перекл.). Перешкоди мали би бути чутними і в "Запису 1", на авторство якого претендує МЕЛЬНИЧЕНКО.

    (Примітка 30: Металодетектор розміщений по той бік цієї ж стіни.)

    Відсутність цих перешкод в записах Мельниченка вказує, що він або не виконував їх заявленим способом, тобто, з-під дивану, або застосовуваний ним записуючий пристрій виявився нечутливим до цих перешкод. Інша можливість полягає в тому, що "Запис 1" перед його розміщенням в Інтернеті якимось чином був підданий фільтрації.

    4. Вкрай неправдоподібно, щоб записуючий пристрій, схований під диваном, не був би виявлений за такий тривалий період часу. І не тільки тому, що під диваном завжди прибирають (тобто, була велика ймовірність, що пристрій знайде прибиральниця), але й через те, що кабінет Президента регулярно перевірявся на можливу наявність "жучків" (пристроїв для підслуховування).

    -----------
  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: V. ЧИ БУВ ЗАМІШАНИЙ ПРЕЗИДЕНТ?

    <!--A Href="http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1"-->http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1<!--/A-->

    ------------
    V ЧИ БУВ ЗАМІШАНИЙ ПРЕЗИДЕНТ?

    Припущення, що Президент міг дати наказ про вбивство, жахнуло країну і весь світ. Навіть якщо Президент КУЧМА і не замовляв вбивства, манера, в якій він нібито говорив про ГОНГАДЗЕ, могла би кинути на нього тінь підозри, що розуміло б під собою, щонайменше його опосередковану причетність. В цих записах, якщо вважати їх достовірними, містились би очевидні мотиви, які рухали Президентом, і доводилась би пов'язаність Президента зі вбивством.


    Мотив

    Часта критика Президента з боку ГОНГАДЗЕ забезпечує мотив для можливої причетності найвищих урядових чиновників та Президента КУЧМИ. ГОНГАДЗЕ був відомий завдяки своїй критиці на адресу адміністрації КУЧМИ нібито з приводу корупції. За словами МИРОСЛАВИ, в 1996 році ГОНГАДЗЕ був ведучим програми "Вікна" та "Вікна Плюс", в якій він сильно критикував конкретних людей, пов'язаних з Президентом. Вона сказала, що з президентського офісу був дзвінок на радіостанцію, де випускалася програма, і ГОНГАДЗЕ ледь не звільнили.

    Діяльність ГОНГАДЗЕ не обмежувалася написанням статей. В жовтні 1999 року, в період президентських виборів, він піддав нападкам уряд за нібито спроби встановити контроль над засобами масової інформації. Крім того, ГОНГАДЗЕ організував відкритого листа, підписаного 60 іншими журналістами, в якому вони вказали уряду на ті ж порушення свободи преси, які нібито мали місце. 3 грудня 1999 року, перед запланованим візитом КУЧМИ, ГОНГАДЗЕ з ПРИТУЛОЮ відправились у США, де зустрілися з урядовими чиновниками і вченими з метою обговорення стану свободи преси в Україні. Поряд з цим, перед приїздом Президента КУЧМИ в США 8 грудня 1999 року ГОНГАДЗЕ й ПРИТУЛА допомогли організувати прес-конференцію, на якій вони критикували Україну за недостатню свободу преси. Ця акція безпосередньо передувала важливому самміту з урядом США, і могла викликати певний гнів найвищих українських чиновників, рівно як і самого КУЧМИ.

    ГОНГАДЗЕ також привернув до себе увагу на брифінгу Президента. Прес-секретар Президента Олександр МАРТИНЕНКО повідомив нам, що ГОНГАДЗЕ часто відвідував його брифінги і замість того, щоб задавати запитання, робив "заяви", які опосередковано піддавали критиці Президента. МАРТИНЕНКО сказав, що він особисто розмовляв з ГОНГАДЗЕ і просив його не робити заяв на брифінгах. МИРОСЛАВА повідомила Kroll'у, що її чоловікові було заборонено з’являтися на президентських брифінгах восени 1999 через запитання, які він задавав, і що його повноваження щодо участі в брифінгах були відкликані. Однак у нас не було можливості підтвердити заяву МИРОСЛАВИ, а Олександр МАРТИНЕНКО заперечив, що ГОНГАДЗЕ коли-небудь заборонялося відвідувати які-небудь прес-конференції. Не зважаючи на критику Президента КУЧМИ і його уряду з боку ГОНГАДЗЕ, колеги ГОНГАДЗЕ з "Української Правди" не думають, що його критика була настільки гострою, щоб стати причиною його смерті. Більше того, схоже, журналісти в один голос вважали, що ГОНГАДЗЕ не був найсильнішим чи найбільш голосним критиком уряду. Зі свого боку, КУЧМА сказав нам, що ГОНГАДЗЕ був маловідомим Інтернет-журналістом, який його не хвилював.

    Під час нашого інтерв'ю та інших інтерв'ю, які він давав ЗМІ, Президент КУЧМА сказав, що він ніколи не зустрічав ГОНГАДЗЕ, і що він не знав, хто він такий, аж до самого його зникнення. Однак, в листі від 22 лютого 2001 року, який був написаний в газету "Financial Times", КУЧМА визнає, що він знав про статті ГОНГАДЗЕ, в яких той критикував його політику. Цій заяві передувало твердження, що в Україні величезна кількість професійних журналістів, які критикували його уряд навіть "більш злобно", ніж ГОНГАДЗЕ. КУЧМА такожз сказав, що він пам'ятає телевізійну прес-конференцію в 1999 році, на якій ГОНГАДЗЕ задав йому запитання, однак Президент повідомив, що конкретно ГОНГАДЗЕ не пригадує.


    Президент сказав, що не пам'ятає точно, коли він вперше дізнався про зникнення ГОНГАДЗЕ, але гадає, що це було через кілька днів після зникнення. Володимир ЛИТВИН, який також був пристутній на інтерв'ю, додав, що вони дізналися про зникнення ГОНГАДЗЕ наступного дня, оскільки Олександр МАРИНЕНКО, прес-секретар Президента, проінформував їх про свою роль в наданні допомоги ПРИТУЛІ.

    Під час нашої розмови з Президентом КУЧМОЮ він рішуче заперечував, що коли-небудь робив які-небудь принизливі заяви стосовно ГОНГАДЗЕ. Признавши наявність свого голосу в записах, Президент виразив упевненість в тому, що це – змонтований збірник його розмов за певний період часу. Далі, Президент сказав, що не виключає можливості того, що він і вимовляв ім'я ГОНГАДЗЕ в минулому, але не пам'ятає, в якому контексті. Він сказав, що ім'я ГОНГАДЗЕ міг при ньому згадати Олександр ВОЛКОВ у зв'язку з критичною статтею про ВОЛКОВА, розміщеною на сайті "Української Правди" у вересні 2000 року.

    В доповнення, як уже згадувалось у Вступі, Володимир ЛИТВИН, чий голос також звучить на плівках, повідомив Kroll'у про свою впевненість, що в одному із записів голос належить не йому. Він стверджував, що бесіда, в якій він нібито говорить про ГОНГАДЗЕ і чеченців з КУЧМОЮ та іншими в кабінеті Президента, містить не його голос. Він визнав, що голос у другому запису щодо анонімного телефонного дзвінка в посольство Грузії, схоже, належить йому. ПРИТУЛА, знайома з голосом ЛИТВИНА, поділилась з нами своєю впевненістю, що у відтинку запису, де йдеться про ГОНГАДЗЕ і чеченців, звучав голос не ЛИТВИНА.

    Хоча в деяких частинах світу публічна критика з боку журналіста могла би стати мотивом для Президентів, щоб дати наказ про вбивство, в даному випадку цей мотив міг би рухати й іншими об'єктами журналістських нападів з боку Гонгадзе – олігархами, політиками, організованою злочинністю та співробітниками силових відомств. Гонгадзе був відомий своєю критикою на адресу всіх цих груп.

    Отримані дані

    Записи МЕЛЬНИЧЕНКА забезпечують єдину основу для голослівних тверджень про те, що КУЧМА причетний до зникнення і вбивства ГОНГАДЗЕ. Ми маємо значні сумніви відносно достовірності й автентичності частин записаних розмов. Як ми вже згадували, аудіоексперт Kroll'а стверджує, що, на його думку, було би дуже важко, якщо і взагалі можливо, для МЕЛЬНИЧЕНКА виконувати записи проголошеним ним способом. Наприклад, якщо записуючий пристрій, нехай і дуже маленький, поміщався під диваном, як стверджує МЕЛЬНИЧЕНКО, то виглядає дуже сумнівним, щоб хто-небудь, наприклад, прибиральниця, врешті-решт його не помітила б. Кабінет Президента прибирається регулярно, прибирання проводиться в тому числі й під диваном. За словами Володимира ЛЯШКА, керівника Служби Охорони Президента, кабінет Президента перевіряється на наявність "жучків" щоденно, як візуально, так і за допомогою ручного електронного сканера. П.ЛЯШКО сказав, що МЕЛЬНИЧЕНКО завжди входив до складу змінної групи з чотирьох осіб та брав участь у перевірці кожні 3-5 днів. Більше того, ЛЯШКО пояснив, що члени групи з чотирьох осіб весь час мінялися, і що МЕЛЬНИЧЕНКО не працював постійно з тими ж самими людьми. До того ж, раз на три місяці виконувалось більш ретельне електронне обстеження кабінету Президента командою з 8 осіб вже із СБУ. Якби цифровий записуючий пристрій перебував під диваном, неможливо повірити в те, що він не був би виявлений.

    Внаслідок аналізу, проведеного нашим аудіоекспертом, у нас також виникли сумніви щодо автентичності самих записів ГОНГАДЗЕ (присвячених Гонгадзе – прим. перекл.). Як уже згадувалося, наш експерт виявив спалах мовлення безпосередньо перед пропуском в запису. Це може свідчити про те, що мовлення було змонтоване і фрагменти розмови були випущені. Зміст полягає в тому, що без повного тексту розмови контекст, в якому нібито були зроблені коментарі, зникає, що може вплинути на інтерпретацію сказаного. Наявність короткого звукового спалаху перед пропуском також викликає сумніви в теорії, яку було висунуто Міжнародним Інститутом Преси, про те, що цифровий записуючий пристрій міг діяти за принципом активізації за допомогою голосу. Пристрій, що вмикався голосом, здійснював би запис, досягнувши певного рівня, і не міг би раптом відключитися, як це випливає із записів, розміщених в Інтернеті. Різке переривання мовлення серйозно послаблює теорію про активізацію голосом і вказує на те, що відтинки записів видозмінювалися або внаслідок завантаження в Інтернет, або в результаті спеціального монтажа.

    Також, як уже зазначалося в розділі ІV цього звіту, аудіоексперт виявив у кабінеті Президента нечутну для людського вуха високочастотну модуляцію, яка виходила з металодетектора, розташованого з протилежного від дивану боку стіни. Перешкода від металодетектора була надзвичайно гучною і мала би бути присутньою на будь-якому записуючому пристрої, розташованому поряд із диваном. Перешкода розсіювалася, як тільки записуючий пристрій пересувався далі від дивану. Але, ці перешкоди відсутні в записах ГОНГАДЗЕ (присвячених Гонгадзе – прим. перекл.), розміщених в Інтернеті. Це означає, що або МЕЛЬНИЧЕНКО відфільтрував перешкоди, використовуючи найскладніше обладнання, або запис здійснювався не так, як він стверджує.

    Той факт, що МЕЛЬНИЧЕНКО стверджує про використання ним цифрового записуючого пристрою, викликає додаткові запитання щодо записів. Згідно з нашим аудіоекспертом та іншими експертами, яких цитують у пресі, використання цифрового записуючого пристрою надто ускладнює виявлення будь-якого редагування без доступу до оригінальних записів та оригінального записуючого пристрою. До того ж, як уже було зазначено, спроби зовнішніх агентств, таких, як МІП та TNO, визначити автентичність плівок закінчилися невдачею. Значною мірою це зумовлено тим, що при використанні цифрового записуючого пристрою дуже важко виявити фальсифікування та монтаж.


    Плівки Мельниченка викликали сумніви відносно способу, яким вони були виконані, а також автентичності (МЕЛЬНИЧЕНКО, проте, відмовлявся від зустрічі з нами впродовж чотирьох місяців). Це, а також те, що Президент КУЧМА на зустрічі з нами і надалі продовжував стверджувати, що не робив ніяких принизливих за-уважень з приводу ГОНГАДЗЕ, є причиною того, що ми не виявили ніяких пере-конливих доказів зв'язку Президента із вбивством Георгія ГОНГАДЗЕ. Плівки не можна розглядати як достовірні без подальшого підтвердження. Якщо ж не брати до уваги плівки, то не існує правдоподібних доказів причетності Президента до смерті журналіста.

    Висновки

    Ми встановили, що відбувався запис Президента КУЧМИ та інших вищих урядовців України. Ми вважаємо заяву МЕЛЬНИЧЕНКА щодо способу виконання записів, а також його твердження про те, що він діяв самостійно, вкрай неправдо-подібними. Наібільш вірогідно, що з радянських часів збереглися підслуховуючі пристрої, які було активізовано МЕЛЬНИЧЕНКОМ та іншими. Або МЕЛЬНИЧЕНКО діяв як учасник групи, яка скористалась іншим підслуховуючим обладнанням для запису Президента. Наш висновок щодо того, що МЕЛЬНИЧЕНКО не заслуговує на довіру, коли каже про спосіб, яким він провів записи, не обов'язково є підставою вважати, що всі існуючі записи недостовірні. Однак, у поєднанні з іншими технічними питаннями про достовірність плівок , це викликає значний сумнів що-до достовірності деяких ключових частин записів, і, як наслідок, - в справі проти Президента КУЧМИ. Це відкриває можливість для інших пояснень, які наведено нижче.

    (Примітка 31: Оскільки у нас не було доступу до "записів першого покоління" (тобто оригінальних – прим. перекл.), то в майбутньому може бути представлений більш повний висновок з боку інших експертів. Одак, малоймовірно, що які-небудь дані змінять наш висновок щодо неправдоподібності заяв МЕЛЬНИЧЕНКА про те, яким чином він робив записи, і те, що він діяв сам.)

    ------------
  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: VI АЛЬТЕРНАТИВНІ ТЕОРІЇ

    http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1

    -------------
    VI АЛЬТЕРНАТИВНІ ТЕОРІЇ

    Сумнівна причетність Президента КУЧМИ до зникнення та смерті ГОНГАДЗЕ була в фокусі цього розслідування. Однак, в процесі проведення розслідування, ми познайомились з альтернативними теоріями злочину, які висвітлювалися в пресі, появлялися у нас під час опитувань або будь-яким іншим чином пропонувалися нашим розслідуванням. Ми не розслідували ці теорії і не володіємо інформацією чи доказами, які дозволили би надати перевагу тій чи іншій теорії.

    "Підставка"

    На противагу теорії про те, що Президент КУЧМА "замовив" вбивство ГОНГАДЗЕ або був причетним до нього будь-яким іншим чином, існує гіпотеза про те, що Президента "підставили" інші політичні сили. Хоч мотивів може бути велика кількість, найчастіше згадується занепокоєність явним прагненням Президента "обійнятися із Заходом". Як всередині України, так і за її межами є сили, налаштовані проти будь-якого врегулювання між Україною та Заходом. Ці групи, згідно з цією теорією, бажають зближення України з Росією. Уявивши, що Президента підслуховували, цілком імовірно, що ці групи розробили сценарій розмов, включаючи розмови чи бесіди про ГОНГАДЗЕ. Показ Президента перед населенням України та Заходом як утискувача свободи преси і навіть вбивці, безумовно, послабило б його позиції та або викликало б рух на схід (тобто, у бік Росії), або взагалі, врешті-решт, призвело б до втрати ним президентства. Явна складність процесу прослуховування, ймовірність залучення, окрім МЕЛЬНИЧЕНКА інших людей та таємна втеча МЕЛЬНИЧЕНКА з України свідчать на користь такої теорії.

    Причетність інших членів уряду

    Багато з тих, хто знайомий зі справою Гонгадзе і знає ще й політичну ситуацію в Україні, припускають, що ймовірним поясненням того, що відбулося з ГОНГАДЗЕ, може бути певна ініціатива в діях проти ГОНГАДЗЕ деяких інших урядовців, а саме КРАВЧЕНКА та/або ДЕРКАЧА. Згідно з цією теорією, впливові посадові особи, знаючи, що КУЧМА, можливо, висловлював невдоволення стосовно ГОНГАДЗЕ, спрацювали так, щоби втихомирити останнього, навмисно чи ні убивши його . Ця гіпотеза передбачає неадекватні дії з боку КРАВЧЕНКА чи ДЕРКАЧА, які, для того, щоб задовільнити Президента, намагались примусити його критика замовкнути шляхом залякування, і це, випадково або навмисне, призвело до загибелі ГОНГАДЗЕ. Ця теорія дещо сумнівно базується на факті явного державного стеження за ГОНГАДЗЕ за декілька місяців до його смерті , а також тим, що обох урядовців було звільнено КУЧМОЮ з високих посад у зв'язку із скандалом навколо ГОНГАДЗЕ за нібито неефективну діяльність очолюваних ними структур.

    (Примітка 32-33: Базуючись на колективному досвіді Kroll, цілком імовірно, що відсічення голови не було причиною смерті, але скоріш за все, могло бути виконане через низку причин, таких як попередження іншим, з метою ускладнення ідентифікації тіла або, з чим ми уже стикались раніше, для приховування доказів, наприклад, куль, які могли залишитися в голові.
    Хоча наш досвід і каже, що навмисному вбивству може передувати стеження впродовж деякого періоду часу, тим не менше, це може свідчити і про відсутність причетності до вбивства. Це засноване на тому, що стеження впродовж будь-якого періоду часу перед вбивством підвищує ризик викриття стеження. Будь-яке стеження повязане з ризиком, що спостерігачів можуть виівити не тільки об'єкти стеження, але й інші люди. Таке розкриття потім може призвести до пов'язування групи спостереження зі вбивством.)

    Починаючи з червня 2000 року, за свідченням співробітників "Української Правди", вони були переконані в тому, що за ними спостерігають люди з неопізнаних автомобілів, припаркованих з-зовні їхнього офісу. Людмила ФРОЛОВА, яка керувала фінансовими справами "Української Правди", сказала, що вони подзвонили ГОНГАДЗЕ, який на той час був у Вінниці, і він повернувся наступного дня. Невдовзі "Українська Правда" переїхала в новий офіс, але спостереження за офісом у липні не тільки продовжилося, але й стало ще інтенсивнішим. ФРОЛОВА додала, що ГОНГАДЗЕ був впевнений у тому, що їхні телефони також прослуховуються. Те, що ГОНГАДЗЕ перебував під стеженням в цей період, підтверджує і МИРОСЛАВА, яка стверджувала, що люди, які сиділи перед будинком, де у них була квартира, стежили за їхніми приходами та пересуваннями.

    За словами кількох співробітників "Української Правди", з початку до середини липня в "Українській Правді" стався інцидент, коли ГОНГАДЗЕ вже думав, що його "візьмуть". Нібито дві чи три машини були припарковані біля офісу "Ук-раїнської Правди" приблизно 14 липня 2000 року. За словами ФРОЛОВОЇ, ГОНГАДЗЕ був дуже наляканий, на його думку, реальною загрозою бути захопленим людьми, які чекали в автомобілях. Фролова повідомила, що пішла в офіс Анатолія МАТВІЄНКА, з яким працював ГОНГАДЗЕ, і попросила про допомогу. Коли ж пізніше вони повернулися в офіс "Української Правди", машини зникли, і ГОНГАДЗЕ заспокоївся. Наступного дня, сказала ФРОЛОВА, вона направила відкритого листа ГОНГАДЗЕ до Генеральної прокуратури. В цьому листі ГОНГАДЗЕ наводив номер одного з автомобілів, який, у чому він був впевнений, слідував за ним. За повідомленням співробітників газети, майже одразу після відправлення листа нагляд за ГОНГАДЗЕ припинився. Як зазначалося раніше, в своєму відкритому листі ГОНГАДЗЕ вказав номер та марку автомобіля, який за ним стежив. Міліція визнала, що номер машини належав службовому міліцейському автомобілю, але вони також вказали, що номерні знаки були вкрадені за декілька тижнів до того, як у ГОНГАДЗЕ появилися підозри, ніби за ним стежать.

    Також на початку липня, коли ГОНГАДЗЕ перебував у Турції, кількох його друзів та колишніх колег відвідали люди, які стверджували, що вони співробітники прес-центру МВС. ПРИТУЛА сказала, що друзів ГОНГАДЗЕ розпитували про наявність у нього зв'язків з будь-якими кримінальними групами, а також задавали інші запитання. ПРИТУЛА повідомила, що вона навела справки щодо людей, що розпитували про ГОНГАДЗЕ, і з’ясувала, що вони не з МВС. Вона переконана, що ці люди були з іншого правоохоронного органу. Такий спосіб збору інформації ГОНГАДЗЕ згадав у відкритому листі на ім'я Генерального прокурора. В цьому листі ГОНГАДЗЕ стверджує, що Сергія ШОЛОХА, генерального директора радіостанції "Континент", де працював ГОНГАДЗЕ, 10 липня 2000 року відвідав полковник міліції, який розпитував його про нібито кримінальний інцидент в Одесі, до якого був причетний ГОНГАДЗЕ. Згідно з відкритим листом, далі полковник розпитував ШОЛОХА про характер ГОНГАДЗЕ в цілому.

    Організована злочинність і хулігани

    Одна з найперших теорій, вироблених державними слідчими, передбачала причетність до справи організованої злочинності та хуліганів. В пресі з’явилося кілька повідомлень, що уряд розслідує питання, чи мав ГОНГАДЗЕ які-небудь зв'язки з чеченськими бандитами чи іншими кримінальними групами. Як було вик-ладено раніше, ПРИТУЛА повідомила нам, що друзів ГОНГАДЗЕ в червні 2000 року відвідали люди, які стверджували, що вони – співробітники прес-центру МВС, і задавали запитання про можливі зв'язки ГОНГАДЗЕ з кримінальними структурами. З’явилось також повідомлення в пресі, що ГОНГАДЗЕ, можливо, отримав матеріал про торгівлю зброєю чеченцями і, ймовірно, розглядався цими кримінальними уг-рупованнями як загроза.

    Державні слідчі в один голос стверджували, що знають, хто вбив ГОНГАДЗЕ. Ця теорія була розкритикована ЗМІ разом з тими, хто був близько знайомий із справою. Теорія, висунута Міністром внутрішніх справ Юрієм СМІРНОВИМ, свідчила, що ГОНГАДЗЕ було вбито двома бандитами чи хуліганами, які, можливо, були зв'зані з ватажками російської мафії. Зі слів Смірнова, підозрювані в подаль-шому були знайдені мертвими, з картою, на якій було вказано місце виявлення тіла ГОНГАДЗЕ. Михайло ПОТЕБЕНЬКО, Генеральний прокурор, пізніше стверджував, що СМІРНОВ дещо поквапився з виступом і що слідство триває. ПОТЕБЕНЬКО додав, однак, що вважає версію СМІРНОВА навіть дуже можливою.

    Фінансові проблеми

    За даними деяких людей, які знали ГОНГАДЗЕ, у нього були борги, що загалом досягали приблизно п'яти тисяч доларів. Співробітники "Української Правди" повідомили, що фінансування було постійною проблемою, і що вони часто не от-римували зарплату по кілька місяців. За даними колег, ГОНГАДЗЕ постійно пере-бував в пошуку нових фінансових джерел для виплати зарплати й утримання сайту газети. Фактично, це й призвело до його участі у виборчій кампанії мера м. Вінниці в липні 2000 року. В подальшому, за словами Людмили ФРОЛОВОЇ, яка була помічницею ГОНГАДЗЕ в "Українській Правді", у нього була три- або чоти-римісячна заборгованість по банківському кредиту в USD 1000. Врешті, вияснилося, що ГОНГАДЗЕ часто позичав гроші у друзів та інших людей.

    ГОНГАДЗЕ перебував у стані постійного пошуку грошей для підтримки web-сайту. Частина фінансових проблем "Української Правди" виникла внаслідок ослабленого стану економіки України. Це призвело до появи "спонсорів", тобто людей, які забезпечують фінансову підтримку ЗМІ в Україні. Зазвичай спонсор надає гроші та/або обладнання в обмін на позитивне висвітлення в пресі його спонсорської діяльності, чи, у крайньому разі, за мовчазну угоду про те, що ЗМІ не публікуватимуть критичні матеріали про нього.

    Приблизно в березні 2000 року ГОНГАДЗЕ знайшов спонсора на ім'я "ПЕТРОВИЧ". За словами ФРОЛОВОЇ, "Українська Правда" отримала від Петровича приблизно USD 1800 та кілька комп'ютерів. Співробітники "Української Правди" відкрили нам, що, на їх погляд, ПЕТРОВИЧ був зв'заний зі впливовим членом уряду. В червні 2000 року, як повідомили співробітники "Української Правди", люди Петровича прийшли до них в офіс і забрали всі комп'ютери та обладнання, яке перед цим поставили. За кілька днів до того, як ПЕТРОВИЧ забрав обладнання, "Українська Правда" опублікувала надзвичайно критичну статтю на адресу згаданого вище урядового чиновника.

    Олігархи

    Репутація самого ГОНГАДЗЕ та газети "Українська Правда" як критиків уряду не обмежувалася колом КУЧМИ, під іхню критику потрапляли й багаті члени парламенту, нерідко названі в пресі "олігархами". За даними співробіників "Української Правди", вони частенько розміщали статті-розслідування про корупцію, яка нібито мала місце серед олігархів.

    Одна з таких статей-розслідувань була розміщена на web-сайті "Української Правди" 5 вересня 2000 року. Стаття розвінчувала члена Парламенту, який нібито був тісно зв'язаний з організованою злочинністю. Відповідно до різноманітних джерел, цей парламентарій, схоже, дуже розгнівився на Гонгадзе та "Українську Правду" за цю публікацію. За даними цих джерел, він не дозволив ГОНГАДЗЕ бути присутнім на одній зі своїх прес-конференцій після опублікування цієї статті в "Українській Правді". У відповідь ГОНГАДЗЕ незабаром опублікував передовицю, в якій знову піддав критиці цього члена парламенту.

    Романтична заплутаність

    У ГОНГАДЗЕ одночасно був романтичний зв'зок з двома жінками – власною дружиною МИРОСЛАВОЮ та ПРИТУЛОЮ. Він був одружений з МИРОСЛАВОЮ з 1995 року і був батьком двох доньок-близнят. Його зв'язок з ПРИТУЛОЮ почався в 1997 році.

    МИРОСЛАВА зізналась тільки, що зв'язок її чоловіка з ПРИТУЛОЮ був "близьким". Схоже, він не вважав за необхідне приховувати свій зв'язок з ПРИТУЛОЮ, і, за даними з кількох джерел, більшу частину вільного часу ввечері проводив з нею, в її квартирі. За словами ФРОЛОВОЇ, МИРОСЛАВА погрожувала, що піде від ГОНГАДЗЕ, коли дізналась про цей зв'зок, однак замість цього вирішила залишитися.

    ПРИТУЛА зізналась, що в неї були інтимні взаємини з ГОНГАДЗЕ впродовж кількох років. Вона повідомила нам, що ГОНГАДЗЕ одного разу сказав, ніби він готовий залишити сім'ю, але вона переконала його цього не робити. ПРИТУЛА й ГОНГАДЗЕ до створення "Української Правди" в квітні 2000 року по роботі не співробітничали.

    Нами була отримана інформація, що 28 серпня 2000 року з будинку, розташованому в Таращанському районі, де знайшли тіло ГОНГАДЗЕ, було зроблено телефонний дзвінок на квартиру ПРИТУЛИ. В інформації зазначалось, що підозрілий дзвінок було зроблено о 10:31 ранку 28 серпня 2000 р. за номером 235-0627 (номер домашнього телефона ПРИТУЛИ), тривалість дзвінка склала менше хвилини. О 10:33 було зроблено другий дзвінок на телефон 235-0728, який виявився телефоном центрального продуктового ринку Києва (Бесарабський ринок – прим. перекл.). Ми з'ясували за роздруковками, що на другий номер за період с серпня до грудня 2000 року було зроблено декілька десятків дзвінків. Згідно з інформацією, отриманою від сім'ї, в будинку якої знаходиться телефон, з якого дзвонили, одна із сусідок постійно телефонує на ринок в Київ і саме вона могла виявитися тією людиною, яка звонила о 10:31 та 10:33 ранку. Беручи до уваги тривалість дзвінків, а також подібність номерів, цілком ймовірно, що дзвінок на телефон ПРИТУЛИ був помилковим.

    Ми також з'ясували, що два телефонні дзвінки було зроблено з Таращанського моторного заводу в Таращі до офісу "Української Правди" 4 жовтня 2000 року о 10:49 ранку та 31 жовтня 2000 року о 15:57. Ми переговорили з директором Моторного заводу, який повідомив, що міліція розслідувала дзвінки, і порекомендував звернутися в міліцію. ПРИТУЛА ж, зі свого боку, стверджує, що нічого про ці дзвінки не знає. Міліція обшукала квартиру ПРИТУЛИ і найближчу територію довкола будинку, але не знайшла ніяких звинувачувальних доказів. ПРИТУЛУ кілька разів допитували в міліції, і вона охоче відповідала на наші запитання.

    -------------
  • 2001.09.25 | НеДохтор

    УП: Звіт Kroll...: VII ЗАВЕРШЕННЯ

    http://www.pravda.com.ua/?10925-4-1

    -----------
    VII ЗАВЕРШЕННЯ

    Немає жодних переконливих підстав вважати, що Президент КУЧМА "замовив" вбивство журналіста ГОНГАДЗЕ, чи взагалі будь-яким чином був до ньо-го причетним. Немає також свідків зникнення та фактичного вбивства ГОНГАДЗЕ. Отже, звинувачення має базуватися на існуючих обставинах та записаних розмо-вах, які стосуються журналіста, якщо ці записи достовірні. Проте, ні обставини його зникнення, ні стан цілісності доступних нам записів не доводять причетності до цього Президента.

    Ті місяці, які передували зникненню ГОНГАДЗЕ, його Інтернет-газета піддавала критиці Президента так само, як і інших представників уряду або світу бізнесу. Якщо це розглядати як мотив помсти ГОНГАДЗЕ, то тут всі об'єкти нападок з боку ГОНГАДЗЕ одинаково ймовірні. Більше того, інші журналісти, які висловлювалися так само, як і він, продовжують критикувати уряд в письмовій чи усній формі.

    Єдиним фізичним свідченням, що якимось чином пов'язує Президента зі вбивством, є записи, на виконання яких претендує МЕЛЬНИЧЕНКО. Та навіть якщо прийняти їх за чисту монету, то можна тільки припустити, але не визначити, що розуміється під словами Президента на плівках. Крім цього, є ще ціла низка суттєвих запитань стосовно цілісності плівок та довіри до особи, яка, за її словами, ці записи зробила. Наприклад, як зазначалося вище, в записі бесіди, де КУЧМА нібито обговорює з ЛИТВИНОМ та іншими ідею передачі ГОНГАДЗЕ чеченцям, ЛИТВИН заперечує, що голос належить йому. Президент КУЧМА стверджує, що плівки змонтовані, і додає, що один із голосів невірно ідентифіковано як голос ЛИТВИНА. Олена ПРИТУЛА, при всій своїй ворожості до КУЧМИ, підтверджує за-перечення ЛИТВИНА, і згодна, що голос, йому приписуваний, ідентифіковано не-правильно.

    КУЧМА заперечує, що робив приписані йому критичні висловлювання, а з іншими учасниками бесід зустрітися не вдалось. Більше того, Президент стверджує, що його слова були змонтовані та вирвані з контексту. Знову ж таки, немає свідків цих розмов, які могли би йому заперечити. Фактино, міжнародні експерти, найняті іншими, виявилися нездатними встановити достовірність записів, а наш власний експерт висловив сумнів як щодо способу, яким ці записи були зроблені, так і щодо їхньої автентичності. МЕЛЬНИЧЕНКО публічно заявив, що, записуючи розмови Президента, він діяв сам, і як зазначалося раніше, робив він це, розміщуючи цфровий записуючий пристрій під канапою в кабінеті КУЧМИ. Наш експерт прийшов до висновку, що це вкрай неправдоподібно. Без додаткових підтверджень, а таких ми не маємо, записи не можуть розглядатися як такі, що заслуговують на довіру. Відповідно, ні обставини зникнення ГОНГДЗЕ, ні записи не дозволяють стверджувати про причетність Президента до цієї справи. Таким чином, не залишається ніяких підтверджень причетності Президента.

    Джерело: сайт партії "Трудова Україна"
    http://www.trud.org.ua/kroll_u.zip

    -----------


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua