МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Львівський досвід боротьби за свої права

02/22/2002 | Рoман ShaRP
"""
...
Ще-треба
пояснити людям,(яких,як правило, лякає глобальність проблеми),що
боротись-це не обов"язково приймати участь у вуличних акціях.Можна
робити свою справу і у себе в місті,районі,будинку...А вуличні акції,(як і любі широкомаштабні) повинні бути заздалегіть і ретельно
підготовані.Бо "порив патріотичної душі"-це чудово!Але,дійсно, і цвяхи
для намету-хоча і прозаїчна, і не революційно-романтична,але вкрай
необхідна річ.Все дуже правильно Ви написали!!!
Наше громадське об"єднання хоча і є опозиційна, але не революційна(в
прямому розумінні цього слова)організація.Почалось все у 1999р.
абсолютно стихійно і прозаїчно.Міській депутат,ясна річ при всебічній
підтримці міської ради, хотів встановити у сквері у центрі Львова
торгівельний кіоск,заасфальтувавши для цього квіткову
клумбу.Довідавшись про це,мешканці оточуючої забудови, вчинили опір.єх підтримав місцевий підприємець,(який має у тому сквері кафе-бар).(До речі перше організоване пікетування відбувалось,власне,з проблеми цього кіоску).


Утворився актив,якій за два дні зібрав понад 100 підписів і
почалось...Ну,з рештою,прокуратура винесла протест і кіоск забрався за
межі скверу. Але люди відчули,що від них хоч щось залежить і що з
"великими дядями з Ратуші"(там у нас мерія) можна і повоювати
і,найголовніше,перемогти!(Ну,правда, і з наошого боку були втрати-той
підприємець,який нас підтримав,за місяць пережив 34(!!!) перевірки.Але
має таку завзяту вдачу,що ніколи не відступиться!).

Згодом ділянку скверу міська рада намагалась виставити на інвестиційний ярмарок в
межах економічного форуму.(Ви собі уявляєте скільки коштує майже 2000
кв.м. в самому центрі Львова.Ні,я не про бюджет міста.Я про львівську
чиновну таксу (не собаку).Ми звернулись з заявою про дозвіл на
пікетування,де зазначили тексти наших плакатів-з особистими
зверненнями до Президента (а він мав бути на Форумі,а ми свого часу
дозвонились до нього на пряму гарячу лінію),до Прем"єра (той таки
приїхав) і т.ін.

Суд заборонив пікетування (причому разом із нами
заборонили "за компанію" взагалі мирні пікетування-на окраїні міста в
рамках всеукраїнської акції хотіло пікетувати "Яблуко" проти ПДВ
та Союз Ветеранів за підвищення пенсій).Ми за одну ніч надрукували
1000 листівок і зранку роздали їх на відкритті Форуму. інвестиційний
проект,щодо забудови скверу зняли з ярмарку.В той же час підтримуючий
нас підприємець звернувся у міську раду з пропозицією за власний кошт
облаштувати у сквері дитячий майданчик,дитяче кафе та центр
соц.захисту,(де члени нашої асоціації-юристи,лікарі,вчителя
погоджувались безкоштовно працювати).В той же час ми зібрали на захист
скверу понад 1000 підписів львів"ян, понад 80 науковців вищого
викладацького складу -академіки,професори та доценти підписали наше
звернення, 120 власників та працівників фірм оточуючих сквер
підписались на підтримку нашої акції...

(Швидко байка оповідається-але
з кожним з цих людей треба говорити та переконувати).
в той же час ми
звернулись до нашого депутата у ВР п.Тараса Чорновола-ми навідь не
просили його допомогти нам відстояти сквер, ми пропонували назвати
сквер на честь його батька-Вячеслава Чорновола та що ми самі збирємо
кошти для
встановлення пам"ятної плити та бюсту.Відповіді немає до тепер.Не
знаю,що і казати-ми і самі за нього голосували і купу інших людей
загітували.є ті телевізійні кадри,де він після погрому 9 березня,
сидить на паркані райвідділу-так нас тішили!Ми були впевнені-ось ми не
помилились і вибрали правильно!Тому я питала чи не було його з Вами на
Майдані під час останньої акції. Виявляється,що ні.Не знаю навідь що і
робити-п.Тарас висловив бажання знову болотуватись по нашому округу...

Але абсолютно несподівано нас гаряче підтримав інший депутат ВР.У
Львові відбувалась конференція,присвячена садам,паркам та
скверам.Підтримуючий нас академік Кучерявий В.П. запросив нас.А
головував на конференції академік, Народний Депутат України Ситник
К.М. Так ось саме він узяв всі наші документи з собою у Київ, а потім
надіслав нам листа з підтримкою та особистого листа нашому меру,щоб
той нас підтримав та повідомив Народному Депутату про результати.Правда мер наш не дуже поспішає...

Одночасно ми порушили питання про злочинні дії влади-цілеспрямоване
знищення пам"яток архітектури (для їх розбирання потрібен дозвіл
Кабміну, а у Львові-достатньо підпису головного архітектора.А потім
вивільнена ділянка продається під комерційну модернову
забудову).Справа дійшла до прокуратури.Ми написали в ЮНЕСКО.Почався
"легкий шорох".Наша діяльність висвічується місцевою незалежною
пресою.Почали приходити до нас і люди з інших районів.Крім того ми
займаємось і такою буденною і не революційною справою,як встановлення
замків у під"їздах,пошук пропавшого песика, розшукали родичів і
відвезли до них безпритульних маленьків нюхальників клею-бомжів,
артисти-члени нашого об"єднання безкоштовно регулярно проводять дитячі
свята,для яких безкоштовно виділяє своє кафе підприємець,який нас
підтримує(скількі він,бідний вже через нас натерпівся від
влади!)...

Дивно,але саме ці дії призвели до того,що люди почали нам
серьозно довіряти.є згодом утворилась непогана команда.Але тут слід
зазначити дуже важливу,на мій погляд,річ.РЕАЛЬНО бігає по міській
раді,прокуратурі та ін інстанціях,збирає підписи-невелика група
людей.Решта-практично весь мікрорайон та інші люди-просто вірять в нас і підтримують.Так,вони підпишуть всі необхідні звернення,нададуть посильну допомогу(хтось принесе стільці на збори,хтось спече пиріжки для пікетувальників,хтось
зробить переклад для ЮНЕСКО,хтось знайде потрібну інформацію в
інтернеті...), але складати ті звернення, ходити на чисельні засідання
комісій,а тим більше-вийти на вулиці вони не будуть.Вони ПОКИ ЩО не
готові.Бо дуже сильно їх здурили в минулому, коли у нашому П"ємонті
було багато говорунів і люди їм повірили, а ті дорвавшись до влади
геть забули про свої обіцянки!Крім того,Ви самі знаєте,що зараз не той
час,що був у 1990-тоді всі хотіли СВОБОДИ, а зараз хочуть банально
ЇСТИ та утримувати родини.Люди бояться пристати до опозиції, накликати
на себе гнів можновладців і втратити те небагато,що у них залишилось.Я
впевнена,що Ви,як професійний революціонер,людина освідчена чудово це
знаєте краще за мене.Тому треба виходити з реалій життя.На мою
думку-зараз час,коли треба акумулювати сили,досвід,людей,кошти та
серьйозні плани.і тоді,коли прийде час, люди підуть за тими,кому вони
повірили не на підставі пустих обіцянок, а на підставі реальних
багаторічних дій,за людьми,які довели,що для них і проблема
загубившогося песика-проблема, яку треба допомогти вирішити.БЕЗУМОВНО
вкрай потрібні такі акції, яку Ви провели на Майдані!Люди повинні
бачити,що не всі "залягли на дно".Але якщо вони ще не готові
приєднатись до пікетувальників-не треба їх торопити. Ми,наприклад,
сформували групу "професійних" пікетувальників, які знають як себе
вести в якій ситуації.і я не впадаю у відчай та паніку що там з ними
буде, якщо з одного з об"єктів пікетування приходить звістка,що їх
повезли в райвідділ. Ми продовжуємо стояти на свому місці(якщо пікети
відбуваються одночасно в декількох місцях), а вже по закінченню акції
їдемо в райвідділ. є нехай той пікет був з 4 чоловік, це краще ніж ми
б привели 50, а потім я б не знала що робити.Я вважаю,що може варто
трошки приділити Вашої уваги саме таким об"єднанням,як наше?(Не маю на
увазі-нам особисто!).

Ми свідомо уникаємо будь-якого
партійно-політичного забарвлення,
бо це може злякати людей-більшість спочатку,поки не
познайометься ближче з людьми,любі політичні гасла вважає лише засобом
для "проштовхування" у велику політику.і тому не вірить людям, які їх
виголошують.Але обговорюючи з людьми любу тему-починаючи від вибору
депутата для голосування і закінчуючи тим злощасним кіоском, розмова
все одно повільно перетікає на політику.Ми читали людям матеріали з
Вашого сайту(сподіваюсь Ви не образитесь?), інші матеріали, ми їх
обговорюємо...Напевно в 1917 році сказали б що це-революційна
пропоганда чи лікнеп, але я так не думаю.Більшість людей розгублені, у
ЗМє самі знаєте, як їх "орієнтують", і люди відчувають,що щось не так,
але визначитись не можуть-в голові суцільна "каша".А тут іноді і
справді важко визначитись.Ось нагодились до нас зараз кандидати у
депутати міської ради.(Ну для голосування у ВР наші пару сотень
голосів може і не суттєві, а от для місцевого
округу-цілком).Приміщення під офіс нам виділив все той же підприємець
у свому кафе.(Скількі б коштувало виняйти приміщення в центрі міста та
оплатити комун.послуги Ви здогадуєтесь).За чотори роки,що минули, ми і
свого рідного депутата бачили тільки завдяки тому,що він-нач.ЖЕКу, а
тут у нас в офісі утворилась ну просто виборча дільниця!Правда і наш
рідний депутат,після
чисельних скандалів,ору,погроз та доказувань, останнім часом теж всі
звернення нам підписував і прохання, в межах компетенції нач.ЖЕКу, в
принципі, виконував.є ось тепер постає питання-якщо з місцевими
депутатами ми ще може визначемось,то як бути з ВР, коли ми до
останнього часу всі надії покладали ВИКЛЮЧНО на Тараса Чорновола?
Як Ви неодноразово правильно зазначали і матеріальний бік справи є
досить суттєвим.Бо часом ми направляємо кудись по 20 звернень, а щоб
зібрати копії супроводжувальних документів,треба ксероксів зробити на
80 грн. в день.є матерія на плакати,і відео,і папір,і бензин,і фарби,
і прапори,і т.ін...Ясна річ,що один підприємець того не витягнув би.А
ще ми благодійні акції робимо.А не будешь просити гроші у пенсіонерів
чи людей, які прийшли до нас самі по допомогу(нехай і не
матеріальну,але все ж).Але щось вигадуємо, даємо собі раду.Підприємець
наш ще друзів загітував,трохи журналісти безкоштовно допомогли з
рекламою,а там вже і люди самі починають якусь копійчину
пропонувати...Але це все-достатньо для "текучого" періоду, і-краплина,
якщо мова йде про довготривалу великомасштабну акцію.Тому я і
кажу-зараз час щоб акумулювати і сили, і досвід,і людей, і гроші.є на
данному етапі я б не ризикнула піднімати людей на похід на
вулицю.Програємо!А програш-це ще гірше,ніж нічого,бо потім починаєшь
навідь не з нуля, а з мінусу.Люди не вірять не тільки лідеру, а що
найголовніше-у власні сили,у саму можливість перемоги.

Я рахую,що як би було,наприклад у Львові, принаймі 10-12 таких
об"єднань,як наше (на 6 районів міста), можна було б починати
координувати свої дії між собою та з Києвом.є тут потрібен був би
такий практик, як Ви-з практичним досвідом не тільки боротьби,(що теж
дуже важливо!), але і з досвідом ПЕРЕМОГИ.
Але тут тоже є купа ньюансів-Ви самі знаєте,що відчуваєшь,коли акцію
просто "здали", наживши собі капітал (і не тільки політичний), а іншим
людям-в кращому випадку великий головний біль.
"""


П.С деякі Є читати як Ї :)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua