МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Азаров і Обком: Практика утиску свободи слова

10/31/2002 | Serhiy Hrysch
Висловлюючи своє категоричне здивування заявами глави ДПАУ, що пролунали 29 жовтня на зустрічі з представниками вітчизняних ЗМІ, журналісти інтернет-газети obkom.net готують реанімацію видання.

У вівторок головний податківець країни улаштував собі іменини серця. Все сприяло забаві Миколи Яновича. І справа навіть не в тім, що днями незначна частина парламенту внесла главу ДПАУ до числа номінантів на посаду прем'єра (тією обставиною, що депутати-"регіонали" заявили більш, на їхній погляд, гідну кандидатуру, ніж засновник і колишній вождь Партії Регіонів, можна знехтувати).

Справа в тому, що саме 29 жовтня Миколі Яновичу належало не журналістам на прес-конференції посміхатися й повідомляти приємні новини, а фігурувати як відповідачу на судовому процесі і доводити правоту своєї заяви, що записи майора Мельниченка сфабриковані за вказівкою банкіра Бориса Фельдмана.

Можна не сумніватися, що на такий судовий процес представників ЗМІ зібралося б набагато більше, ніж на черговий звіт про благі наміри ДПАУ. Але через раптову хворобу судді й переведення її в іншу судову установу яскраве шоу "Микола Азаров викриває замовників записів з кабінету президента" відкладається на майбутнє, від чого останнє стає тільки світлішим.

Стверджувати себе як поборника свободи слова Микола Янович у черговий раз вирішив практичним шляхом. А саме – вільно говорив, що хотів. Правда, перлин на зразок "Мельниченко працював за наказом Фельдмана" цього разу почути не довелося. Але були інші.

Так, за його словами, "за два роки в країні не було жодної скарги з боку ЗМІ або судового процесу, пов'язаного з відносинами податкова - ЗМІ"(цитуємо за korrespondent.net). Зрозуміло, журналісти не оминули запитати, а як же тоді розцінювати судові процеси, у яких фігурують інтернет-видання obkom.net і видавництво "Такі справи"? Та дуже просто! "Такі справи" – це "звичайна друкарня" і до ЗМІ вона "притягнута за вуха" (цитуємо за агентством).

Думаю, при цих словах здригнулися усі виробники "великої" і "малої" поліграфії. Тому що задеклароване трепетне ставлення головного податківця до вітчизняних ЗМІ може вийти поліграфістам боком. Сьогодні і без того далеко не кожна друкарня візьметься друкувати опозиційну літературу, як же тоді доведеться працювати під гаслом "Хай живе незалежна преса без друкарської бази"? Просто ідилія виходить: хоч ломом по офсетній машині стукай – ніхто не має права підозрювати тебе в тиску на журналістські колективи.

Продовжуючи запропонований логічний ланцюжок у віртуальний простір, виявляємо тривожну паралель парі "редакція-друкарня", а саме – "редакція-провайдер". Проектуємо її на "людський фактор" - і отут чудово (з погляду Миколи Яновича) виходить – "журналіст-співробітник редакції". Першого краще не чіпати, оскільки він "зі ЗМІ", а другого – можна.

І якщо ви подумали, що під "співробітником редакції" маються на увазі бухгалтери, сисадміни, прибиральниці, охоронці, кур'єри та інші "притягнуті за вуха", то ви поквапилися – маються на увазі саме творчі працівники, ті що числяться в штаті редакції оглядачами або кореспондентами, але при цьому не є членами Союзу журналістів! Що за нісенітниця, вигукне будь-який "притягнутий" і "непритягнутий". Пояснюю.

Сім місяців уникав Микола Янович зустрічі з "Репортерами без кордонів" - з 26 лютого, з того самого дня, коли запит "репортерів" щодо нальоту податківців на редакцію "Обкому" (19 лютого) був зареєстрований у канцелярії ДПАУ. І от на початку жовтня керівник шанованої міжнародної правозахисної організації Робер Менар удостоївся (не з першого разу, зрозуміло) аудієнції з паном Азаровим. Поцікавився пан Менар долею донецького журналіста і постійного автора "Обкому" Володимира Бойка, якого прямо з редакції найбільш популярної донецької газети податкові бійці кинули в холодну, де і протримали десять днів. І не зніяковів Микола Янович, почувши це питання (от уже не знаю, чи говорив він Менару, що "уже два роки ні-ні" і под.), а дохідливо пояснив заїжджому правозахисникові, що Володимир Бойко – зовсім не журналіст.

Тому що – не член Союзу журналістів (цей утішний факт Миколі Яновичу глава НСЖУ пан Лубченко повідомив)! Те, що числилася людина в штаті редакції, одержувала гонорари й платню, друкувалася (і продовжує друкуватися) у безлічі видань – це усе ні до чого: не вступив у творчий союз – відправляйся, голубе, на нари. Загалом, майже суд над Йосипом Бродським, із наданням довідки із Союзу письменників СРСР, що "громадянин Бродський поетом не є".

І це ще не все! Микола Янович, продемонструвавши іноземному гостеві рівень своєї правосвідомості, на цьому не зупинився. Виявляється, і "Обком" - зовсім не ЗМІ, а фікція якась віртуальна. З чого ж був зроблений цей чудовий висновок, якщо "Обком" зареєстрований і як суб'єкт підприємницької діяльності (ТОВ "Обком"), і як суб'єкт інформаційного простору (з відповідним свідоцтвом Держкомінформу)? А на тій підставі, що доменне ім'я obkom.net зареєстровано на "неіснуючу" людину. І не існує ця людина для Азарова з тієї простої причини, що податкові архаровці не змогли його ні зовнішнім спостереженням "змалювати", ні за ідентифікаційним кодом не визначили.

Відтак, якщо немає людини в податкових талмудах Азарова, то немає й людини. Загалом, той, хто не є українським платником податків, той – суцільна фікція, до якої належить більшість людства. Проґавив, щоправда, Микола Янович один факт – усі доменні імена в Інтернеті, кому б вони не належали, є американською власністю. Тому і забув оголосити всі інтернет-видання фіктивними і такими, що підлягають знищенню. Як утім і сайт податкової адміністрації, що постійно "ллє бруд" в Інтернет. З приводу останнього, як ми сподіваємося, відповість прес-секретар ДПАУ Лук'яненко, якого суд визнав відповідачем у позові "Обкому" до ДПАУ за поширення неправди.

Утім, переказувати всю неправду, що уже більш ніж півроку ллють на "Обком" "азаровці", вказувати на їхні смішні виверти і капості, не має сенсу – хоча б тому, що, по-перше, все і так ясно, а, по-друге – ще не вечір. Учорашня прес-конференція прекрасно проілюструвала обидва "пункти".

Отже, нагадаємо, що Миколі Яновичу вказали на невідповідність його заяви про те, що "два роки ніяких судових процесів" тому простому фактові, що, принаймні, один з ініційованих "Обкомом" судових процесів стосовно співробітників ДПАУ вже почався. Микола Янович парирував цей випад: "Продовжується судовий процес стосовно людей, незаконна діяльність яких пов'язана з відмиванням грошей і справа суду – з'ясувати, випадково чи не випадково ці люди знаходилися в одному приміщенні з редакцією "Обкому".

Те, що в приміщенні редакції ніяких "цих людей" не було й бути не могло, говорилося неодноразово. Але, слава Богу, мова вже не йде про те, що редакція була "підрозділом" якоїсь фінансової структури, відмивала гроші, не платила податки і поширювала порнографію. Перед судом поставлена більш важлива задача – довідатися, чому люди (зверніть увагу – не фірма, не юрособа, як стверджувалося кілька місяців тому, а – "люди") знаходилися в приміщенні. Коли знаходилися? У момент "відмивання грошей"? У момент обшуку? Так тоді "випадково" тільки підлеглі Миколи Яновича знаходилися в приміщенні редакції. Та й що ж це за стаття така в Кримінальному Кодексі з'явилася – "злочинне перебування людей у приміщенні, випадкове або навмисне, карається..."?

А відповідаючи на питання про долю вилученої 19 лютого оргтехніки, Микола Азаров заявив: "Нехай прийде власник цих комп'ютерів і забере їх, але спочатку доведе, що це його техніка". При цьому він звернувся до керівників усіх ЗМІ з нагадуванням про те, що основні засоби виробництва повинні мати легальне походження і бухгалтерське оформлення"(цитуємо за korrespondent.net).

А цей пасаж можна інтерпретувати так, що оренда техніки, особливо, редакціями ЗМІ забороняється. Інакше прийдуть азаровці й усе вилучать. На якій підставі вони це зроблять – неважливо. Провина буде в тому, що є факт оренди. Приклад "Обкому" тому доказ. Скільки разів податківці пред'являли договір оренди комп'ютерів, а Азаров усе заявляє, що мати комп'ютери "Обком" права не має. Вже й орендодавець свої документи пред'являв, але азаровці їм заявляють: "нехай пред'являть документи ті, у кого ви їх купили". І це не театр абсурду – це податкові реалії України у виконанні Азарова.

Але от, якщо все-таки, і ці аргументи не задовольняють податківців, то нехай просто віддадуть техніку тим у кого її украли. Тому ж Сергію Сухобоку, наприклад. Адже дотепер Азаров не пояснив на якій підставі вони ці комп'ютери вилучили і незаконно утримують. А вимога від "Обкому" пред'явити документи більше схожа на вимогу злодія, пійманого на гарячому, довести, що украдене належить потерпілому.

Але ж я вже приходив до податківців, відразу наступного дня після обшуку, коли прес-служба податкової міліції сказала, що на "Обком" нібито "помилково" напали, - не віддали ж техніку! А інші речі як будемо ідентифікувати? Документи, наприклад? А відеокасету, "вінчестер" для ноутбука (у заводському упакуванні), півтори тисячі доларів США і под. - тобто все те, що вигребли з опечатаного редакційного сейфа Ваші, Миколо Яновичу, підлеглі? Витягли через два тижні після першого обшуку, з'явившись в той момент, коли в редакції не було жодного співробітника, привівши із собою якогось суб'єкта в якості свідка, а іншому речі показували здалеку, а протокол узагалі воліли не залишати!

Але це все дріб'язок, тим більше якщо згадати, що після п'ятигодинного обшуку, після недвозначних погроз і принизливих процедур, на журналістів зрештою одягли наручники.

Хотілося б звернути увагу, коли незабаром мова зайшла про майно, що саме майнових претензій "Обком" до відомства Миколи Яновича не висував (поки). Ми про репутацію видання піклуємося, яке прес-служба ДПАУ звинуватила в усіх смертних гріхах (чергове засідання суду, до речі, на 24 листопада призначене), та про відшкодування морального збитку співробітникам (цей процес тільки почнеться 26 листопада).

Залишається лише сподіватися, що після того, як тиждень назад Верховна Рада прийняла запит до Генеральної прокуратури щодо ситуації з "Обкомом", наші опоненти перестануть, нарешті, ігнорувати засідання суду. Чи варто підкреслювати, що усе вищевикладене ну ніяк не вкладається в тезу глави ДПАУ про те, що "два роки ніяких судових позовів". Хотілося б побажати шановному претендентові на посаду прем'єр-міністра України, щоб у випадку здобуття ним цієї посади він не спростовував сам себе привселюдно протягом декількох хвилин.

І вже тим більше не варто відомству Азарова розтягувати судову тяганину з "Обкомом" ще на кілька місяців. Адже сам Микола Янович на згаданій прес-конференції заявив, що підписав наказ, відповідно до якого за фактом публікації в пресі інформації про незаконну, неправочинну і так далі діяльність органів податкової служби різних рівнів буде створюватися спеціальна комісія.

А оскільки "Обком" уже незабаром повертається в інтернет-простір, то не хотілося б, щоб відразу довелося створювати таку комісію через справу багатомісячної давнини. Тому що виступ Миколи Яновича 29 жовтня - запорука того, що роботи в "спецкомісарів" буде і без того по вуха.

Усі наведені цитати взяті з інформаційних агентств

Олексій Миронов, головний редактор "Обкому", для УП


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua