МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Практична діяльність громадських організацій.

08/01/2003 | Майдан
Практична діяльність громадських організацій.

Діяльність громадських організацій відповідно до їх типового статуту спрямована на задоволення потреб членів цих об”єднань. Однак фактично йдеться про перебрання тією чи іншою НДО функцій, які держава або не могла, або не хотіла виконувати, чи - якщо говорити про політичні партії - про намір очолити державу, тобто усунути від влади існуючий уряд і замінити його своїми однодумцями.
В стало демократичних державах ненасильницька громадська діяльність є звичною для системи, оскільки давно стала її невід”ємною частиною.
Дещо інакше виглядає ситуація в посткомуністичних і, особливо, в пострадянських країнах, де система ще не встигла адаптуватися до умов демократії і за звичкою розглядає існування будь-якої незалежної від неї організації, якщо не вороже, то, принаймні, з підозрою. Чиновники нової влади ще досить часто перебувають у полоні навичок, придбаних за часів тоталітаризму. Вони щиро вважають НДО загрозою для держави, оскільки їх обіймає просто жах від того, що ту чи іншу функцію, яку раніше виконувала саме держава. (а вірніше, ці ж таки чиновники на державний кошт) зараз перебирає на себе громадська організація. Розуміння того, що від діяльності незалежних громадських об”єднань виграє все суспільство, прийде пізніше. А поки що чиновник воює з “третім сектором”. Організації важко зареєструватися, підшукати та відповідно обладнати приміщення, знайти доступ до засобів масової інформації і, тим більше, до органів влади. Не можна виключати і цілеспрямованої діяльності зовнішніх сил, що мають на меті або розвал “небезпечних”організацій, або їх “приручення”.
Тому громадське об”єднання від самого свого народження стикається з двома головними проблемами організаційного характеру:
а) забезпечення ефективного функціонування НДО ,
б) реалізація програмних цілей.
Ці дві теми, власне, й складають основу практичної діяльності представників “третього сектору” і трансформуються у два взаємопов”язані напрями: діяльність всередині організації і діяльність поза її межами. Проводити чітку межу між цими напрямками дуже важко і, врешті, недоцільно. Якщо ви вирішили займатися громадською діяльністю, то варто завжди пам”ятати, що немає дії, яка б прямо чи опосередковано не вплинула зараз чи в майбутньому на імідж вашої НДО.
Варто зазначити, що тут і далі розглядатиметься практична діяльність громадських організацій, котрі свідомо діють у рамках законів демократичного суспільства. У цивілізованому світі однією з ідеологічних основ таких організацій за останні десятиріччя затвердилося ненасилля. Якщо ваша мета - світ без жорсткого примусу, світ, базований на соціальній справедливості, в арсеналі вашої НДО не повинно бути місця насильству чи тероризму.
Ненасильницькі методи складають базис філософії “сат”яграха”, яку ми не будемо детально описувати. Скажемо тільки, що саме вона спричинила перемогу Махатми Ганді в боротьбі з Британською Імперією за незалежність Індії, перемогу руху темношкірих американців під проводом Мартіна Лютера Кінга за відміну сегрегації.

Основними принципама ненасильства є:
1. Чітке визначення своїх цілей. Нас повсюди оточують несправедливість і насильство. Викоренити їх протягом однієї кампанії чи акції неможливо. Тому чітке визначення найближчих і довгострокових цілей значно полегшить як процес прийняття рішення, так і їх реалізацію.
2. Ведення чесної гри і відчування опонента. Для досягнення своєї мети важливо завоювати повагу опонента. Поводьтеся так, щоб опонент відчув до вас повагу через ваше дбайливе ставлення до істини і справедливості. При відмові від насильницьких методів важливо усвідомити, що жодна сторона не володіє всією повнотою істини. У її пошуку треба уважно слухати, що ваші опоненти говорять про вашу організацію, кампанію, акцію. Слідкуйте за тим, щоб насильство, проти якого ви виступаєте, не перетворилося на насильство інших людей вами.
3. Уникнення розлючування опонента. Незалежно від того, наскільки сильно деякі люди затягнуті в систему насильства й несправедливості, ваша мета - не карати їх жорстоко за неблаговидні вчинки, а зламати саму систему. Справедливість переможе, коли люди відмовляться знищувати фізично або морально одне одного. Відмова від насильства вимагає чіткого розмежування негативних вчинків і їх носіїв. Аргументовано і беззастережно засуджуючи ті чи інші вчинки, ви повинні поважати всіх без винятку людей, включно з опонентами.
4. Залишення опонентам шляхів до відступу. Застосовуючи ненасильницькі методи, ви демонструєте силу, яка перемагає несправедливість. Не будьте безапеляційними в розмовах з опонентами. Будьте терплячими до їх побоювань та комплексів. В окремих випадках протиборства залишайте їм можливість вийти з ситуації, що склалася.

Перевагами ненасильства є:
1.Безпека організації та її учасників
2.Сфера впливу і рекрутування нових прибічників (навіть серед опонентів, не говорячи про “болото”) необмежена

Основні правила, що забезпечують ефективне функціонування НДО розглядалися в розділі ___?. Тут ми з читачем зупинимося лише на тих моментах, які, як правило, упускаються з виду керівниками молодіжних організацій і виглядаючи на перший погляд друго- а то й третьорядними, приводять ці групи однодумців спочатку до стійкого протистояння, а врешті-решт до саморуйнації.

Демократія - не анархія. Досить поширеною помилкою в середовищі “третього сектору” є думка про те, що демократична організація, на відміну від тоталітарної, далеко не обов”язково повинна бути дисциплінованою. Відповідальні за будь-яку дію, план роботи, строки виконання, стимули і санкції для виконавців - це неодмінні атрибути не тільки комсомолу чи “білого братства”, а будь-якої організації, що має мету, хоче жити і рекрутувати до своїх лав нових прибічників.

Найефективнішим методом творення і реалізації нових ідей є делегування керівництвом владних повноважень авторам таких ідей. Зробіть так, щоб керівництво акціями здійснювали ті, хто запропонував їх провести. Дайте їм на це всі необхідні повноваження і ресурси - посаду (“координатор”, “керівник проекту” і т.п.), довірте складання плану, ведення переговорів з можливими партнерами, підготовку і скріплення своїм підписом листів (крім фінансових) від вашої НДО до всіх організацій, з якими ви співпрацюватимете під час акції, пошук джерел її фінансування, забезпечте їм допомогу апарату і т.п. - і ви побачите, наскільки енергійнішою стане ваша організація. Ви переконаєтеся дуже швидко, що, з одного боку, стане значно менше “бульбашкових” ідей на зборах, а по-друге, пропозиції, які висовуватимуться, значно легше стане реалізувати - адже вам не треба бути когось заставляти організувати акцію і пояснювати, що вона собою має представляти. Ніхто не реалізує практичну дію краще, ніж її автор.
На можливе заперечення: мовляв, є “новатори”, а є “адміністратори” й “генерали” можна привести такий аргумент: прийняття принципу “керівництва висловленою ідеєю” стимулюватиме перших, других і третіх до взаємних творчих контактів, адже “висловлена ідея” - це далеко не обов”язково “власна ідея”.
Важливим позитивом такої схеми роботи є також те, що значно спрощується і стає зрозумілішою кадрова політика організації - адже керівники приходять до своїх посад не через амбіції, а через практичну роботу, здатність до якої вони довели перед всією організацією.

Якщо однією з цілей вашої НДО є сприяння інтегруванню України у європейський простір - робіть це не тільки участю у фуршетах, а й у практичній діяльності. Ніщо так добре не характеризує ідеологію організації, як зовнішній вигляд її членів та офісу. Ніхто з ваших потенційних членів чи спонсорів не повірить у серйозність ваших планів, якщо, прийшовши до вашого офісу, побачить там стомлено-пихаті фізіономії з волоссям, що тиждень не бачило шампуню, а шлях до туалету безпомилково визначить по запаху. Зробіть вашу організацію європейською. Для цього подумки уявіть, що ви разом з усією вашою НДО працюєте, скажімо, в Манчестері і далі дійте відповідно до цього (за винятком хіба що переведення годинників, спілкування англійською і першого тосту “За королеву!”). Зверніть увагу на “обожнювання” часу. Регламент засідань повинен витримуватися до однієї хвилини, точність і пунктуальність мусять стати візитною карткою вас і вашої організації.

Ваші листівки, якими ви повідомляєте про проведення тієї чи іншої акції, обов”язково повинні відповідати на такі питання: що, коли і де відбудеться, хто організатор. Бажано дати один або кілька контактних телефонів. В разі необхідності варто дати потенційним учасникам демонстрації додаткову інформацію (наприклад, взяти з собою свисток, пусту каструлю, пару помідорів, прапор, гасло і т.п.).

Реорганізація внутрішньої діяльності виконавчого органу повинна йти безперервно, але докорінні структурні зміни в ньому мають проводитись тільки після того, як повністю завершено й оцінено попередній етап таких змін. Це правило стосуєтся вашої організації тим більше, чим більшою вона є, точніше, чим більшою є її секретаріат, управа, чи інший виконавчий орган

Заявка до місцевої влади про акцію (демонстрація чи пікетування) повинна подаватися за два тижні до її проведення. Але якщо ви це робите вперше, то краще піти до мерії за місяць, щоб встигнути задовольнити примхи бюрократів щодо якості представлених паперів.


Організація фінансування масових акцій.

Найпростіше цю проблему ви зможете розв”язати, якщо ваша організація вже має достатньо грошей в бюджеті або ви отримали цільовий грант на проведення акції. В іншому разі вам доведеться шукати гроші (склавши детальний бюджет організації і проведення заходу) у потенційних донорів, якими можуть бути:

а) фонди, проект-заявка до яких має бути складена відповідно до пріоритетів, оголошених цими фондами.
б) підприємства, що можуть зацікавитись використанням акції для рекламних цілей.

В будь-якому випадку вам дуже бажано зустрітися з якомога вагомішим представником донора. Підготовка до зустрічі передбачає наступні обов”язкові речі:
- детальне ознайомлення з вимогами організації-донора до виділення грошей на благодійні цілі;
- бюджет акції;
- друковані матеріали (буклети, статті з преси, рекомендації попередніх спонсорів, відомих осіб і т.п.), що найбільш повно репрезентують вашу організацію та її діяльність.
Демонстрації.

Масові демонстрації - це добра можливість показати, наскільки великим є
число ваших прибічнків . Але для організації демонстрацій треба прикласти чимало зусиль. Якщо ви проводите не одну демонстрацію, а їх серію , то кожна наступна повинна бути більш чисельною, ніж попередня. Бо інакше може скластися враження , що ви втрачаєте підтримку. Ця тактика є найбільш дієвою у стосунку до окремих фізичних осіб. Якщо демонстранти апелюють до органів влади, то сам об”єкт, до якого звернені вимоги, часто сприймається досить розмито і в результаті відповідальні особи не відчувають тиску. Тому такі демонстрації краще всього поєднувати з прямим тиском на відповідні структури.
Можна погодитися з думкою ряду дослідників, які вважають масові демонстрації подібними банківським вкладам. Зібравши один раз тисячу або, скажімо, мільйон чоловік ви можете більше не проводити демонстрацій протягом довгого періоду. Ваша репутація працюватиме на вас.
Велике значення має місце проведення демонстрації: воно має бути людним, щоб бажаючі могли приєднатися до акції.Однак не варто намагатися хитрити, заявляючи,що всі,хто гуляв в цей час в парку неподалік ,теж були учасниками вашої демонстрації. Інакше в свій час це може зіграти з вами злий жарт .


Проведення пресконференцій.

Щоб на пресконференцію прийшло якомога більше кореспондентів, вам треба мати дуже добрий для цього привід (бажано пов”язаний зі скандальною інформацією). Бажано також підібрати добре приміщення, де представники ЗМІ матимуть достатньо місця для роботи і пересування, нормальне освітлення, енергозабезпечення (для відеокамер). Обов”язково має бути підготовлений прес-реліз - офіційний документ організації, в якому подається стисла інформація, для розповсюдження якої була скликана пресконференція. Обов”язково запишіть всю пресконференцію на диктофон - цей запис разом з прес-релізом можуть бути вашими аргументами при позові до суду в разі недобросовісної інтерпретації сказаного вами.




Звернення до суду.

Звернення до суду
Пікетування

Лобіюванням називається законний (тобто без тиску і хабарів) і непомітний для сторонніх процес впливу людей на прийняття рішень

Акції тиску на владу:

-телефонні кампанії

На сьогодні громадськими організаціями використовується два види телефонних кампаній, які умовно можна назвати “акція переконання” і “акція паралізації”. Перший вид застосовується, коли орган влади, до якого апелює НДО, має сумніви в громадській підтримці ініціативи чи вимоги і ще не прийняв очікуваного від цього органу рішення. Другий - коли цим органом прийняте негативне рішення.
Спільним для обох видів є те, що для успіху телефонної кампанії треба мати максимальну кількість номерів телефонів органу влади, що обраний об”єктом, і задіяти якомога більшу кількість компетентних у відповідному питанні членів організації. Відмінністю є те, що при проведенні акції паралізації намагання переконати співрозмовника і ведення з ним толерантної розмови далеко не є метою учасників такої акції. Цією метою є максимальне унеможливлення нормалього функціонування об”єкту, а отже максимально можливе по часу і кількості зайняття його телефонних номерів. Дзвінки можуть бути абсолютно різними, бажано замаскованими під дзвінки звичайних функціонерів або потенційних партнерів з регіонів з проханнями надати телефонну консультацію, інформацію про документ, номер телефону, тощо. Якщо ви хочете бути інтелігентним з не менш ніж ви пристойним абонентом - через пару дзвінків можете чесно його повідомити про акцію, її мету та термін, а також про те, що єдиний для нього (неї) шлях уникнути стресу - це на цей час або відключити телефон або залишити місце роботи. Учасникам кампанії, що мають якісь побоювання, варто порадити користуватися телефоном-автоматом.




Надсилання листівок.

Організація написання й надсилання поштою тематичних листівок потребує:
а)одної, а краще кількох груп активістів (бажано з мегафонами) по 2-5 чоловік кожна, розташованих у найлюдніших місцях.
б) великого стенду, на якому представлені вимоги до конкретного органу влади чи владної особи, а в разі необхідності - інформація про суть проблеми.
в) легкого столика для збирання підписів
г) поштових листівок.

Група, поставивши збоку себе стенд, а перед собою - столик з листівками, закликає солідарних прохожих написати листівку або просто поставити свій підпис (якщо листівки вже мають відповідний текст).

Хепенінги.

Надзвичайно ефективними є саркастично-агітаційно-відпочинкові заходи, що називаються хепенінгами. Часто вони мають шокуючу форму, що абсолютно протилежна їх змістові. Піонерами таких акцій в Україні були славнозвісні “Лучі Чучхе”. В 1990 - 1992 роках вони провели немало заходів у центрі Києва. Стоячи під червоним прапором вони хором вивчали рецепти готування рибних страв, що наводилися у книзі “великого вождя Кім Ір Сена” (це час, коли кияни місяцями не бачили риби у продажу), проголошували гасла типу “Чєм више цени, тєм више благосостояніє совєтского народа!”, “Дайош туннель Кієв-Пхєньян!” і т.і.. Народ вмирав від сміху, але найцікавіше, що цих гумористів не змогли зразу розкусити ні прокомуністичний міськвиконком, юрвідділ якого у рекордні строки зареєстрував “групу товаришів”, ні навіть посольство КНДР у Києві, яке регулярно (правда, до певного часу) надавало їм праці “вождя” й інші друковані матеріали.

Участь у “прямому ефірі”.

Для пропаганди Ваших поглядів треба максимально використовувати можливості, що надаються різного роду радіо- або телепередачами у прямому ефірі, коли глядачам або слухачам повідомляється номер телефона, за яким вони можуть під час передачі поставити питання її учасникам або взяти участь у дискусії. При цьому далеко не обов”язково обирати тільки “профільні” передачі, тобто членам партій не варто дзвонити тільки під час політичних дебатів, а, скажімо, активістам “Зеленого світу” - до учасників передачі, що заторкує проблеми охорони довкілля. Навпаки, дзвінки, що розширюють дискусійне поле, або навіть виходять за його межі швидше і краще запам”ятаються і до того ж в тому колі, яке, можливо, свідомо уникало знайомства з вашою організацією чи її поглядами. Зрозуміло, що ваш телефонний дзвінок повинен відповідати темі передачі (інакше вас, швидше за все, просто відключать від ефіру, пославшись на погану якість зв”язку). Але при цьому ви прямо чи опосередковано повинні звернути увагу всіх, хто вас слухає, на проблеми, якими займаєтеся ви і ваша організація. Наприклад, під час ток-шоу за участю міністра сільського господарства до нього може подзвонити член ветеранської організації (“Який середній розмір пенсії у колишніх колгоспників на Вінничині? Коли і де ви востаннє зустрічалися з ветеранами сільського господарства?”), жіночого клубу (“Коли востаннє Ви дарували дружині квіти? Скільки жінок керують обласними управліннями сільського господарства?”) тощо.

Збір підписів під петиціями.

Самі по собі петиції та стандартні листи не відносяться до числа найбільш ефективних методів впливу на тих, хто знаходиться при владі. Якщо ви зібрали якусь кількість підписів під петицією, а потім просто відправили її поштою, вважайте, що даремно витратили свій час та сили. Але все ж таки, якщо ви організовуєте масову відправку листів як самостійну акцію,слід мати на увазі, що більш серйозно сприймаються нестандартні листи, написані від руки.
З іншого боку, обидві ці тактики можна застосовувати з великим успіхом, коли збір підписів ваших однодумців, зокрема тих, хто збирається вступити в організацію, здійснюється як один із прийомів демонстрацій сили і поєднується з іншими тактичними підходами. Надзвичайно корисними можуть бути акції з підписами або збір підписів під петиціями як додатковий спосіб впливу під час парламентських засідань або відкритих слухань з даного питання. Петиції або листи, в яких люди обіцяють голосувати за даного кандидата на наступних виборах лише за умови, що він прийме сторону вашої організації з того чи іншого питання, є найбільш дієвими. До того як ви передасте петицію, зробіть з неї копію і залиште собі.


Відкриті слухання.

Такі слухання влаштовуються за участю експертної групи, куди входять громадські лідери, політики і/або в разі необхідності фахівці, що поділяють точку зору Вашої організації. Обов”язкові елементи відкритих слухань:
а) ведучий, що надає слово промовцям,
б) друковані матеріали (інформація, аналіз, доповідь), що роздаються учасникам перед початком слухань,
в) запрошені представники владних структур та ЗМІ.
Бажані елементи: головний промовець, прес-конференція в кінці слухань, рекомендації учасників слухань для органу, від якого залежить вирішення проблеми, що обговорювалася на слуханнях.
Відкриті слухання дозволяють організації широко заявити про проблему, показати суспільству про серйозність свого ставлення до проблеми і отримати визнання своєї провідної ролі у даній конкретній справі.

Агітаційні походи.

Такі акції переслідують кілька цілей, найголовнішими з яких є:
а) ознайомлення широких верств з Вашою організацією та проблемою, яку ви обрали основною темою Вашого походу;
б) рекрутування прихильників.
Агітаційний похід є складною в організаційному відношенні акцією і проводиться, як правило, динамічними організаціями, що можуть у відкритій дискусії (у тому числі з опонентами) гідно себе репрезентувати. Похід вимагає серйозної підготовки, добрих організаторів і кваліфікованих дискутантів. Головна його мета далеко не обов”язково має відкрито декларуватися - адже це дасть більше можливостей вашим супротивникам у протидії її реалізації.
Як приклад, розглянемо агітаційно-просвітницький похід “Дзвін”, що проводився Українським молодіжним клубом (м.Москва) спільно з низкою НДО України на початку 90-х років.
Метою походу було взаємне знайомство з історією, культурою, побутом різних регіонів України, просвітнитцтво з питань охорони навколишнього середовища, історії, мови, культури. Головною ідеєю “Дзвону” було прагнення сприяти єднанню народу України без огляду на регіональні, національні, соціальні, релігійні, вікові та інші відмінності.
Похід відбувався поетапно і, охопивши усі області України (детальніше див. схему), завершувався у Запоріжжі.

















Учасники походу, організовані в автономні групи збиралися на початку кожного етапу в обласних центрах в зазначені на схемі дати о 12 годині коло залізничного вокзалу. Кожна група мала намети, необхідні для походу кошти, запас харчів, посуд.
Про все це разом з проханням про допомогу та участь до потенційних спонсорів і учасників, а також з номером рахунку оргкомітету походу сповіщалося в київських та місцевих засобах масової інформації, для яких заздалгідь була проведена спеціальна пресконференція (про підготовку та проведення пресконференцій див. стор.__________).
Особою, що одноосібно відповідала за організацію і проведення походу на кожному етапі був обласний кординатор, який мав для цього письмові повноваження від оргкомітету акції. В його функції, відповідно до спеціальної пам”ятки, яку він отримував разом з повноваженнями, входило:
а) визначення маршруту, “прив”язавши” його по можливості до приміських електропотягів. Узгодження його початку і кінця з кординаторами сусідніх областей, розробити погодинний графік походу, предбачивши й узгодивши відвідини кількох підприємств і військових частин;
б) забезпечення наскільки це можливо фінансування етапу акції;
в) пошук автобази для оренди автобусів (в разі необхідності) і легкового автомобіля для організаційної роботи в області;
г) інформування голів відповідних міськвиконкомів про акцію, її маршрут та учасників (як кількісно, так і якісно - громадянство, стать), визначення з ними місць:
- розташування 3-5 просвітницьких груп учасників походу в центрі міста;
- харчування;
- ночівлі, з розрахунку 30-50 місць (спортзал, гуртожиток, резервне місце для наметів на випадок більшої кількості учасників);
- зустрічей з населенням увечері (будинок культури, зелений театр). Погодити інші питання, які випливають з погодинного графіку;
д) підготовка гасел, фахівців з різних питань для участі в просвітницьких групах, ксерокопій необхідних матеріалів для роздачі населенню, фото- та відеокореспондента;
е) забезпечення повідомлень про похід з маршрутом, програмою по області через місцеву пресу, радіо, телебачення. Висвітлення акції в ЗМІ під час її проведення;
є) розмноження афіш про заходи під час проведення акції, вчасне оприлюднення їх у містах по маршруту;
ж) підготовка - відповідно до мети та ідеї “Дзвону” - групи для участі у поході на інших маршрутах (в одній з областей на протилежному березі Дніпра) з забезпеченням її учасників відповідними матеріалами, а керівників - контактами (хоча б телефонними) з відповідними кординаторами.
Як видно зі схеми, на кожну область відводився рівно тиждень. При цьому учасники акції проводили її два дні (суботу, неділю) в обласному центрі, і по одному дню - у п”яти інших містах області. Далі ми просто процитуємо з деякими скороченнями (які втратили свою актуальність) “Пам”ятку для обласного координатора походу “Дзвін-91”.
Можливі види маршрутів: радіальний, з щоденним поверненням до сталого місця проживання, та послідовний, з повною передислокацією табору до наступного по маршруту міста. Перевагою радіального варіанту є зменшення необхідних клопотів по організації житла та харчування. Приклад погодинного графіку для радіального маршруту: 7-30 - підйом, сніданок; 8-30 - від”їзд електропотягом до чкргового райцентру; з 10-00 до 13-00 та з 15-00 до 19-00 робота агітаційно-просвітницьких груп на майданах міста, заздалегідь узгоджених з місцевою владою - бесіди, диспути, збори підписів, соціологічні обстеження,співання та вивчення пісень, проведення конкурсів: “Чи знаєш ти історію?”, “Чи знаєш ти Україну?”, “Чи знаємо ми своїх сусідів?”, “Чи знаємо ми мову?” і т.і., зустрічі в трудових колективах, молодіжних таборах і т.і.; з 13-00 до 15-00 - обід; з 19-00 до 20-00 - вечеря. Ввечері в райцентрі або на місці розташування табору йдуть відпочинкові заходи: концерти спільно з місцевими виконавцями, вечорниці, дискотеки, вогнища, знайомства і т.і.. Слід пам”ятати, що для переважної більшості як учасників походу, так і населення міст, по яких проходить той чи інший маршрут, це буде перша зустріч з невідомою для них частиною України. Враховуючи традиціно дезінформаційну діяльність офіційних кіл щодо цілей “дзвонарів”, абсолютно необхідними з нашого боку мають бути максимальні доброзичливість, терпіння, толерантність. Ніякого тиску та “твердолобості” - тільки спокійна подача інформації та репрезентація особистої точки зору на ті чи інші події, речі, вчинки.
Спонсорами иожуть бути: ... підприємства, господарства, кооперативи. Мінімальна кількість грошей на область - 4-5 тис. руб.. Їх вистачить на оплату квитків чи на оренду двох автобусів, легкового автомобіля, виготовлення гасел, наочної агітації та друкованої продукції, харчування, ночівлю, призи тощо.
Легковий автомобіль потрібен для випередження координатором або його довіреною особою учасників походу в день його проведення та своєчасного вирішення питань. Бажано також за 2-4 доби до початку походу ще раз проїхати по всьому маршруту, ще раз зустрітися з головами міськвиконкомів, особисто оглянути місця розташування, вивісити афіші.
Кожна агітаційно-просвітнитцька група виставляє 2-4 гасла, ставить перед собою пересувні стільчики з літературою, інформаційними матеріалами, зверненнями та збирає під ними підписи. В процесі цього - жива розмова без підвищення голосу. Бажано групи спеціалізувати: екологічна, економічна, історична, політична і т.і. відповідно до профілю підібраних фахівців.
Тексти гасел “Дзвону - 91”: “Україна - держава, а не губернія!”, “Очищаймо природу, історію, мову, душу!”, “Пам”ятаймо, чиї ми нащадки!”. Інші гасла мають бути затверджені оргкомітетом походу.

Акції громадської непокори.

Громадянською непокорою є умисне відкрите і мирне недотримання конкретних законів, розпоряджень, інструкцій, наказів армії, поліції та інших урядових органів. Накази не виконуються тому, що можуть бути розцінені як незаконні чи аморальні, чи такі, що символізують політику, проти якої спрямовано протест. Акції громадянської непокори досягнуть мети тільки в разі, коли:
- люди в інтересах яких ви дієте не налаштовані негативно до даної тактики,
- керівники акції усунуті від безпосередньої участі в них,
- участь в акції бере достатньо велика кількість людей, кожен з яких готовий “стояти до кінця”, не лякаючись навіть арешту.

Спільні синхронні акції з зарубіжними партнерами.

Такі акції проводяться у двох випадках:
а) коли проблема заторкує не одну країну, а має загальнопланетарне значення (наприклад: ядерне роззброєння, припинення виробництва пестицидів або речовин, що руйнують озоновий шар Землі і т.і.);
б) коли проблема, що виникла в одній, окремо взятій країні, несе загрозу розвитку громадянського суспільства, відверто ігнорує загальноприйняті права людини (наприклад, арешт в 1994 році російського правозахисника Віла Мірзоянова, нелегальне захоронення ядерних відходів у Балтійському морі, вбивство французькими спецслужбами активіста “Грінпісу” в Новій Зеландії і т.і.).
Для проведення спільних акцій визначаються партнерські організації в країнах, де ці акції дадуть максимальний ефект, а також в країні, уряд якої є об”єктом акції. Спільно узгоджуються (по телефону, телефаксу, електронній пошті) дата та порядок проведення акції, прізвища та координати відповідальних осіб, спільні тексти гасел та звернень, об”єкти пікетування (як правило, це відповідні посольства). Про проведення акції заздалегідь сповіщаються засоби масової інформації.

Спільні акції з іншими НДО.

Якщо у вас з”явилася ідея провести якусь спільну з іншими недержавними організаціями акцію і ви бажаєте, щоб в ній взяла участь максимальна кількість людей ніколи не розголошуйте цю ідею до того, як узгодите її в деталях з усіма зацікавленими сторонами. В іншому випадку ви ризикуєте залишитися єдиним учасником заходу хоча б з однієї причини: амбіції ваших потенційних партнерів завадять їм взяти участь у вашій акції, в той час як у спільному заході вони таку участь візьмуть залюбки (якщо ви, звісно, вдало проведете переговори і такий захід відповідає цілям того чи іншого партнера). Конфідеційність переговорів аж до самого їх завершення і проведення спільної пресконференції є абсолютно необхідною умовою для успіху акції.


Участь в акціях опонентів.

Треба прагнути якомога частіше і достатньо масово втягуватися в заходи, що проводяться вашими опонентами. Це проводиться для:
а) вивчення системи діяльності та аргументації опонента з метою ефективної протидії їм у майбутньому;
б) максимальної нейтралізації акції, що досягається ідейним розкладанням її учасників в ході її проведення, аргументованими запитаннями до промовців, негативним голосуванням по резолюціях, внесенням до них правок, запереченням окремих їх пунктів, вимогами надати слово конкретній “людині з натовпу” ( яка начебто вам невідома, а в дійсності є вашим колегою по ідеї або організації).

Нейтралізація державного перевороту або його загрози.
При всій різноманітності недержавних організацій, розмаїтті їх програмних положень і принципів діяльності, одним з найбільш об”єднуючих факторів для них є існування відкритого громадського суспільства. Тому повсякденна турбота про його розвиток має бути головним пріоритетом НДО. За звичайних умов ця турбота реалізується автоматично через саму статутну діяльність організацій “третього сектору”. Але у будь-якій країні може настати період, коли певні політичні сили захочуть прийти до влади неконституційним шляхом. Особливо ця небезпека чатує на молоді демократії.
Тому варто знати основи боротьби з переворотами.
Щоб перемогти путч громадські організації і окремі громадяни повинні:
а) не дати заколотникам найменших шансів переконатися в тому, що народ і суспільство контролюється ними чи підкоряється їм;
б) продовжувати за будь-яких обставин жити відповідно до чинної Конституції, не беручи до уваги розпорядження путчистів (для цього доведеться вивчити Основний Закон, особливо статті 55, 57, 64, 65 та 68, які в разі необхідності дадуть вам досить аргументів у розмові з представниками заколотників).
в) перетворити всі громадські об”єднання, незалежно від їх спрямування, в організації повсюдного спротиву антконституційному заколоту.
Світова практика виробила ефективні правила масового спротиву перевороту, які фактично є інструкціями для організаторів і учасників такого спротиву:
1.Швидкий пошук партнерів і спільна координація дій (з обов”язково передбаченим варіантом дій у екстремальних умовах - автономність організацій і груп, система зв”язку в умовах прослухування телефонів і т.і. - дивись п.____)
2.Відмова вашої організації та її членів від будь-якої співпраці з путчистами та тими, хто з ними співпрацює. Це повинно стосуватися всього населення, фахівців і технічного персоналу, усіх урядових та політичних лідерів (колишніх і нинішніх), всіх працівників засобів масової інформації та зв”язку, транспорту, міліції, військовослужбовців, всіх суддів та працівників юриспруденції, працівників фінансових закладів, штатних працівників та членів громадських організацій. Для переконання тих, що коливаються, найкраще піходять телефонні кампанії_______________________ ____________________________________________________________________
3. Відмова визнавати накази і закони, що видаються заколотниками. При цьому, як вже відзначалося, ви маєте добитися максимального збереження “допереворотного характеру суспільства” і неухильно дотримуватися Конституції, що існувала до перевороту, постанов та політичної лінії законного керівництва. Це повинно продовжуватись навіть при загрозі звільнення членів вашої організації з роботи. Особливо це стосується офіційних осіб і працівників урядових установ усіх рівнів.
4. Постійне й наполегливе рекрутування у лави борців із заколотом членами вашої організації їхніх колег по роботі, сусідів і т.і. Одному досить сказати, про те що ви - противник режиму і він піде з вами. Іншому варто нагадати про відповідальність за антиконституційні дії, а декого варто попередити, що до нього приглядаються для включення у “чорний список”, який буде оприлюднено після краху перевороту.
5. Збереження діяльності законних політичних і громадських організацій. Створення тилових структур, що будуть здатні в разі необхідності перейняти функції тих, що захоплені чи закриті путчистами.
6. Відмова забезпечувати путчистів та їх приспішників життєво важливою правдивою інформацією (особливо це стосується НДО, які спеціалізуються на проведенні політологічних, аналітичних та соціологічних досліджень).

Деякі практичні поради:
Серйозно думайте над назвою
Під час акцій, пов”язаних з масовими контактами, час від часу закликайте прохожих, які вам симпатизують, записати до спеціальної форми такі дані: його ім”я і контактний телефон, чим він може допомогти вашій організації (участь у практичних діях, в охороні, технічна чи фінансова допомога).


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua