МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Правові та політичні аспекти обставин загибелі Георгія Гонгадзе

03/18/2001 | Technar
Правові та політичні аспекти обставин загибелі Георгія Гонгадзе
Спроба незалежного дослідження

Віктор Ніказаков, спеціально для УП, 16.03.2001, 15:50

версія для друку

Замість пояснення навіщо і чому я це роблю

1."Навколо УП почалася метушня, спрямованість якої нам поки-що не зрозуміла. Останнім часом з різних джерел нам стало відомо про довідки, які наводять працівники МВС про керівника проекту "Українська правда" Георгія Гонгадзе."
(Полювання на Гонгадзе? УП, 11.07.2000, 16:00)

2. Шановний пане Георгію Гонгадзе!
Якщо Вам буде потрібна правова допомога, мій досвід та фах до Ваших послуг.
Щиро Ваш, - Віктор Ніказаков 12 липня 2000 р,

3. Вікторе! Вдячний за підтримку, із задоволенням приймаю пропозицію. Що Ви думаєте з цього приводу?
З повагою Георгій Гонгадзе 12 липня 2000р.

4. Георгію! З цього приводу я думаю, що Ви стали об’єктом оперативно-розшукової
діяльності…

…Відповідно до ст.9 Закону про "Оперативно-розшукову діяльність""Контроль
за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється Міністерством
внутрішніх справ України, Службою національної безпеки України,
Державним комітетом по охороні державного кордону України, Управлінням
охорони вищих посадових осіб України, Державною податковою
адміністрацією України, Державним департаментом України з питань
виконання покарань."

На Вашому місці я би звернувся до кожної з цих установ з письмовою заявою. В
цій заяві Ви могли би поставити питання про те, з якого приводу посадові особи
правоохоронних органів збирають конфіденційну інформацію про Вашу особу, а
разом і попросити ці установи надати Вам можливість ознайомитися
оперативно-розшуковою справою, заведеною на Вас. Якщо Вас повідомлять про
те, що жодних оперативно-розшукових заходів щодо Вас здійснено не було,
треба буде ставити питання про розшук "полковника" і притягнення його до
кримінальної відповідальності щонайменше за самоуправство.

Щиро Ваш - Віктор Ніказаков 14 липня 2000 г. 12:23




Вступна частина

Не говори мне о том, что он добр,
Не говори мне о том, что он любит свободу,
Я видел его глаза - их трудно любить.
А твоя любовь - это страх,
ты боишься попасть в число неугодных,
ты знаешь, он может прогнать, он может убить
Твой папа - фашист.
Не смотри на меня так,
Я знаю точно: он просто фашист…

Міхаіл Барзикін, лідер культового пітерського гурту "Телевізор" , кінець 80-х років минулого століття

"...Вирішальне значення мала послідовність розгортання подій... поглиблювалася криза, зростали когорти безробітних, комуністи билася на вулицях з антикомуністами, вибори не давали ясного результату, безкінечно падали кабінети...

... У жовтні Гітлер організував плебісцит, щоб схвалити вихід Німеччини з Ліги націй та її неучасть у роботі конференції з питань роззброєння. Він мав підтримку 96,3% голосів. У серпні 1934, після смерті президента, Гітлер організував ще один плебісцит, щоб схвалити свій власний злет до нової партійно-державної посади фюрера та рейхсканцлера з повним обсягом надзвичайних повноважень. Цього разу він отримав 90-відсоткову підтримку. Гітлер контролював ситуацію. Наприкінці свого виходу на вершину він жодного разу не порушив конституції. Людину, особисто відповідальну за Гітлері успіх, визначити дуже легко. Через чотири роки після згаданих подій Гітлер прийняв у Бурхеусґадені свого колишнього партнера фон Папена. Гітлер сказав:"Пане фон Папене, зробивши мене канцлером, ви уможливили націонал-соціалістичну революцію в Німеччині. Я цього ніколи не забуду"."Звичайно, мій фюрере", - відповів Папен.

Гітлерів демократичний тріумф виявив справжню природу демократії. Демократія має дуже мало власних вартостей: вона така сама добра або лиха, як і принципи народу, що оперує нею. В руках ліберального й толерантного народу вона створює ліберальний і толерантний уряд; в руках канібалів - уряд канібалів. У Німеччині 1933-1934 рр. Вона витворила нацистський уряд, бо політична культура, поширена серед німецьких виборців, не мала такого пріоритету, як недопуску до влади гангстерів." (Норман Дейвіс "Історія Європи")

Вищенаведена цитата з класичного твору європейського історика засвідчує, що Леонід Кучма навіть не здогадується наскільки він близький до істини у своїх порівняннях сучасної України з нашестям "коричневої чуми" у Німеччині часів зародження гітлеризму.

Любов Кучми до "всенародних" референдумів, його намагання будь що використати конституцію, ну і оте сакраментальне: "зачем нам жида, бля.?" (цитується у відповідності до стенограми аудіозапису офіцера СБУ М. Мельниченка) споріднює ситуації надзвичайно.

Оточення адекватне до першої особи. Міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко : "Проведено оперативне відпрацювання більше 2,5 тисяч осіб різноманітного кримінального забарвлення, і з них 970 раніше судимих за тяжкі злочини, більше 1 тисячі наркоманів, близько 700 вихідців із кавказького регіону, в тому числі і інших осіб"(Стенограма вранішнього засідання ВР 14 грудня 2001р). Треба вважати Кавказ - це розплідник "судимих за тяжкі злочини, наркоманів та інших осіб кримінального забарвлення".

Це звичайно занадто "просто, по-ментовськи" для того щоби претендувати на порівняння з колегою-Гімлером, який, як відомо, потерпав від неврозу, тільки тому, що не мав можливості ефективно виконувати наказ Гітлера по знищенню "злочинних народів". Йому попустило щойно було застосовано газову камеру.

Нікого не дивує та легкість, з якою конґеніальне політичне угрупування на чолі з президентом Кучмою, кожну свою злочинну справу може накинути "чеченцям", іноземним спецслужбам, соціалісту Морозу, УНА-УНСО або лідерам "строкатого конгломерату" з ФНП.

Нікого не вражає готовність так званої української еліти, коритися диктату. Скільки їх, готових клацнути підборами і прорепетувати: "Звичайно, мій фюрере!" А скільки же клацнуло? Навіть в найскрутніші для суспільства моменти вони поводяться як молодші клерки по відомству Соловкова, і продають право вільної поведінки людини за офіційні синекури, квоти на нафтогазовому ринку або на пожиттєву політичну ренту на дипломатичній службі, або в якомусь із громадських об’єднань зв’язків українців з усім іншим Світом.

Європейські народи, що пережили демократичні революції, поступово переймали щось від своїх аристократичних класів. Це "щось", поєднуючись з демократичними ідеалами, утворило розуміння вільної людини, з її невід’ємними правами, обов’язковим самозреченням та невсипущою пильністю. В Україні з причин, які відомі всім, хто хоч трошки цікавився її історією, "плебс" поступово перебирав від "аристократії" її ницість. Нація відтворює звички та етику відкритого Миколою Гоголем архетипу, який і гадки не має про щось велике, з остраху втратити своє мале.

Ницість продуктивна там, де існує почуття боргу перед тими, хто віддає накази, де не зберігається почуття гідності за примусової покори. Усі українські бізнесово-політичні клани це породження ницості. Годі було кожному з цих бакаїв, волкових, суркісів, медведчуків тощо заробити свій перший мільйон, перш ніж кожен з них не відшукав свого "папу".

Ницість вищих відтворюється у нижчих верствах в пропорції, яка залежить від розташування ієрархічного щаблю на соціальній драбині. Плазуючі плазують перед плазуючими. І кожна "срань" (цитується за висловом Л. Кучми аудіозапису офіцера СБУ М. Мельниченка) повинна плазувати лише відведеному для неї місці.

Ось чому, коли хтось говорить про отой зловісний СНІД до "влади гангстерів", ніколи не запитуй про кого йдеться. Він говорить про Україну.

Це у нас владі дозволено безкарно запроваджувати і вигравати будь-які "всенародні" референдуми, ухилятися відповідальності будь-які зловживання, влаштовувати азаровські "полювання на відьом" і потебеньківські аутодафе, силою розганяти будь-які демонстрації, провокувати сутички, після котрих застосовувати репресії і вимагати публічних зречень, визначати категорії людей і "нелюдей" (цитується за численими висловлюваннями Л. Кучми у ЗМІ) і таким чином по суті відтворювати в Україні"уряд канібалів".

За цих чинників не має значення з ким можна порівняти Кучму, - з Гітлером, Піночетом чи з одним із диктаторів-людожерів з чорної Африки.

Кажуть, йому до вподоби Піночет. За Піночета сотнями тисяч "зникали" люди. За Кучми, як виявилося, зникають поки що тисячами і нікого це особливо не обходило. Аж поки не сталося такого "зникнення", яке, на думку багатьох, врешті здатне розбурхати всю Україну.

Чому вбили Георгія Гонгадзе?

Хто в цьому винний?

Чи зроблено все для того, щоб провести об’єктивне розслідування загибелі Гонгадзе?

Відповіді на ці питання я намагаюся дати.



Розділ перший. Чому? Або"Нікому не відомий журналіст"

- Їх три человєка.
- У меня єсть оні. У меня всє оні єсть.
- Ну я хочу з нього почати.
Голос міністра внутрішніх справ України генерала Ю. Кравченка
(цитується у відповідності до стенограми аудіозапису офіцера СБУ М. Мельниченка)


1. "А ви не боїтеся рухатися по лезу бритви?-
Гонгадзе: Боюся. Півтора року тому ми першими в телеефірі вимовили словосполучення "дніпропетровський клан", показавши портрети усіх вихідців із Дніпропетровщини, починаючи з Горбуліна та інших. Президент тоді відпочивав у Трускавці і, попиваючи водицю, побачив цю програму, яку системою "Уніка" передавала одна львівська станція... Кажуть, він крив матом, а нас і львів'ян після цього "трусили" майже два тижні всілякі державні служби. Навіть під час візиту до нас Едуарда Шеварднадзе Леонід Данилович скаржився йому, що, мовляв, у нас тут один грузин каже, що я свої клани розводжу... (виділено мною, В.Н.") "Новина - це те, що хтось хоче приховати", -переконані автори програми "Вікна +", яка з червня виходитиме на 50 каналі" Наталія ЛІГАЧОВА "День"N97 травень1997 р!.

2. Утім, учорашній ранок для багатьох майбутніх виборців почався з не менш гучної заяви Міністерства інформації про відмову виконувати постанову ВР про концепцію теле- і радіопрограми "Твій вибір", яка, на думку депутатів, повинна була інформувати електорат про хід виборчої кампанії.
Власне, таку реакцію виконавчої влади на спробу влади законодавчої пробитися у повністю заангажований пропрезидентськими структурами загальнонаціональний теле- і радіоефір спрогнозувати було нескладно. Тим паче, що керівником проекту "Твій вибір" було призначено Георгія Гонгадзе - дуже сильного й самостійного журналіста, відомого багатьом за телепрограмою "Вікна". ("День" 17.01.98.)

3. "Програмі "Твій вибір" ефір не дадуть"
Георгій Гонгадзе - відомий телеоглядач - тиждень тому склав свої повноваження ведучого й керівника програми "Моє" на УТ-1 (виробництво ТРК "Гравіс").
Я остаточно зрозумів, - стверджує журналіст, - що об'єктивна інформація в Україні нині нікому не потрібна - ні виконавчій владі, ні більшості з тих, хто до неї йде. До виборів на Українському ТБ не з'явиться жодної не заангажованої інформаційної програми, - вважає Гонгадзе. (Наталя ЛІГАЧОВА, "День" N23, лютий 1998р.)

4."...Утім, саме "вотергейтів" в Україні чекати не слід, і не тому, що влада не ставить жучків у штабах та кабінетах своїх опонентів. Просто практично не залишилося жодного видання, здатного всім розповісти про це на своїх шпальтах.

...Кожному з нас відома ситуація, коли хтось під час редагування з тих чи інших політичних мотивів вирізає абзац або вставляє його в написаний тобою матеріал.

І кожному знайоме відчуття сорому та безсилля, коли запобігти цьому немає можливості. Так, мабуть, було й буде завжди, інше питання - що відчувають ті, хто добровільно став гарматним м’ясом у війні міжкланових "вотергейтів"? Через них преса виглядає таким же засобом в досягненні мети, як і "братва", що вивозить непокірних у ліс на розбірки, і це вже майже правила гри. На фоні цього публікації про якісь "жучки" або інші незаконні методи отримання результату викличуть у читача хіба що посмішку, і це зрозуміло, адже в історії був і інший прецедент:"на очах у всього світу танками по політичних опонентах - ніяких імпічментів". А ви кажете "вотергейт". Георгій ГОНГАДЗЕ, тележурналіст №219 14.11.98"День"

5. З 1 жовтня в ефірі "Континента" йде регулярна передача "Перший тур з Георгієм Гонгадзе", яка не лише дає більш повну, порівняно з іншими радіостанціями, інформацію про вибори, але й надає всім учасникам кампанії, всім силам, котрі борються, всім слухачам можливість висловитися в прямому ефірі. Причому ці виступи містять часом дуже невтішні оцінки нинішньої влади. І вже після перших передач, за словами С. Шолоха,"люди зі штабу чинного Президента йому повідомили, що його занесено до чорного списку людей, з якими розправлятимуться після виборів". Всі ці події примусили генерального директора ФМ "Континент" звернутися із заявою до СБУ. ("День" №199 27.10.1999)

6. … Леониду Даниловичу не стоит забывать, каким образом принималась Конституция. Ведь именно благодаря его давлению этот процесс был форсирован и на свет появилось дитя компромисса, которое требует постоянного внимания и нежного к себе отношения. У нас почему-то считают, что если документ не создает личного комфорта Президенту или премьеру, или кому-то еще, то такой документ можно игнорировать или нарушать его положения…

…А что касается отсутствия механизмов, то я убежден, что при желании можно эффективно работать в этих условиях, теперешней законодательной базы и полномочий президента самому Леониду Кучме вполне хватает, чтобы навести порядок в экономике. Другой вопрос, что этот режим заботится совсем о других приоритетах. ..

- Кто, по вашему мнению, сегодня является наибольшим нарушителем Основного
Закона?
- Ныне серьезно нарушает Конституцию Леонид Кучма. В первую очередь, своими указами по так называемым неурегулированным законодательством вопросам…
Інтерв’ю Георгія ГОНГАДЗЕ з Анатолієм МАТВИЕНКО:"Леониду Кучме не стоит забывать, каким образом принималась Конституция"" "День" №115 26.06.99

7. Сьогодні на радіостанції "Континент" у прямому ефірі стартує нова щоденна інформаційна програма "Перший тур з Георгієм Гонгадзе". Цього журналіста читачі, напевно, пам'ятають по роботі в телепрограмах "Вікна" і "Вікна плюс". Після залишення ММЦ-Iнтерньюз (ММЦ-Інтерньюз - попередники СТБ) він спробував закріпитися в комерційному проект "Моє" (ТРК "Гравіс") і навіть намагався працювати з Вадимом Долгановим у "Семи днях" (УТ-1). Після цього сліди Гонгадзе губилися в різних політичних командах - від Віктора Мусіяки до Наталії Вітренко. Сьогодні Георгій, як він сам зазначає, повертається в "бойову" журналістику.
- Георгію, чому радіопроект, а не телебачення? І в чому його суть?
- Після того, як на УТ-1 у мене вкрали мій авторський проект "Погляд у світ", я вирішив, що на телебачення сам більше не піду. Настане час, коли будуть потрібні мої знання і здібності - мене покличуть. А якщо ні, то ні. Поки що в ціні інші журналісти. Те, чому мене навчили на американські гроші в ММЦ, сьогодні грошам українським не потрібне, сьогодні вітчизняному телебаченню потрібні медіа- солдати. Боюся, я своє вже відвоював, хочу просто працювати журналістом...
- Тебе регулярно видно у програмі "Епіцентр" Піховшека ("1+1"). Чи не здається тобі, що вибрана тактика "мочити всіх" тільки сприяє збереженню нинішнього стану в державі?
- Мені, постійному учасникові передачі, важко об'єктивно оцінювати її. Але при всіх можливих претензіях я вважаю, що це свого роду революційний крок в українському політичному ток- шоу. Ще такого не було, щоб у студії різні за поглядами журналісти мали можливість задавати неприємні запитання політичним фігурам. Така програма необхідна, як кажуть,"дабы дурь каждого была видна". …У будь-якому випадку програма дуже корисна, з нетерпінням чекаю, коли на неї прийде Кучма. Для нього у мене є парочка питаннячок. Якщо, звичайно, мене туди запросять. ("День" №181 01.10.1999)

8."...Часом навіть одне "неправильне" речення у відеосюжеті призводить до виклику керівників телеканалів до адміністрації президента. Не хочу нагадувати про канал СТБ, де працівник цієї адміністрації безпосередньо вичитував матеріали журналістів.

Можна навести приклад, коли в Криму по політичним мотивам були закриті чотири! телекомпанії, при цьому сам Президент Леонід Кучма обіцяв відновити мовлення, щоправда до виборів цього не зробив…

…Натомість, державні новини під час виборів сімдесят відсотків свого часу присвячували особі Леоніда Кучми…

..діячі з СБУ, які подавали в адміністрацію Президента звіти під грифом "таємно", де докладно описували які ЗМІ, кого, і як критикують та підтримують у регіонах. Ці факти були оприлюднені у Парламенті, де йшлося про відповідний документ, підписаний головою СБУ, Леонідом Деркачем, на адресу першого помічника Президента, Володимира Литвина…

…Заява українських журналістів, яку я привіз в Америку, з"явилася саме через те, що всі ми в Україні чітко бачимо ту межу, де завершується демократія і починається диктатура. Диктатура не обов’язково пролетаріату чи однієї особи, це - диктатура системи. Системи, для якої не має різниці, хто знаходиться при владі, і яка не хоче визнати, що в країні існують права, а не лише обов"язки.

Для того аби цього не сталося, необхідно аби були можливості говорити про це в повний голос. І медіа, хто б до них і як не ставився, в цивілізованому світі таку роль відіграють. Ми переконані, що в Україні обов’язково буде вільна від державного чи будь-якого іншого диктату преса, яка буде виконувати головну свою місію - інформування громадян. Для її створення потрібна лише воля, а її в нас є чимало! (Георгій Гонгадзе."КУДИ ПЛИВЕ "ТИТАНИК" УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ?" BRAMA, Dec. 27, 1999, 9:00am EST)
(Усі виділення зроблені мною)

9. Я вперше зустрівся з Георгієм Гонгадзе менше як рік тому в Нью-Йорку... Його ідея полягала в організації інтернет-сторінки, яка інформуватиме громадськість про найкорумпованіших, найбагатших і найвпливовіших в Україні осіб. Чимало з його гострих журналістських розслідувань було присвячено президентові Кучмі, керівникам спец-служб та найвідомішим олігархам. Тепер можемо припустити, що його інтернет-проект та журналістська діяльність й стали причиною його загибелі. (Вол Стріт Джорнал 08. 12. 2000 р. Голова Президента організації Дім Свободі Адріан Каратницький)


Моя довідка:

Публікація "КУДИ ПЛИВЕ "ТИТАНИК" УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ?" відтворює виступи Георгія Гонгадзе перед політичною громадськістю та ЗМІ у Сполучених Штатах у грудні 1999 року, куди Георгій Гонгадзе прибув з листом, підписаним 80-ма українськими журналістами, які засвідчували факти придушення свободи слова в Україні.

З квітня 2000 року Георгій Гонгадзе очолив інтернет-проект "Українська правда" (УП), в діяльності котрого він брав участь у якості керівника та ведучого автора політичних репортажів, оглядів та коментарів.

УП, очолювана Гонгадзе, надавала можливість публікувати матеріали журналістам інших видань, зокрема Тетяні Коробовій, ім’я якої в якості потенційної жертви згадується в записах майора Мельниченка. Крім цього УП широко користувалася можливостями так званих "гіперпосилань", коли на своєму сайті зазначало просто "інтернет- адреси" або "лінки" критичних публікацій інших видань.

Аналіз публікацій УП та персональних Георгія Гонгадзе доводить, що справжнім об’єктом цих публікацій був Президент України Леонід Кучма, його політика та його персональні якості. Частіше в публікаціях УП та в публікаціях, на які УП давало прямі посилання, згадувалися імена осіб, відомих своєю підтримкою та особистою відданістю Леоніду Кучмі. Це в першу чергу прізвища О. Волкова, В. Медведчука, М. Азарова, Г. Суркіса, В. Пінчука, А. Деркача, Л. Деркача, Ю. Кравченка, В. Литвина, І. Бакая, Є. Марчука, В. Пустовойтенка, В. Горбуліна. Майже в кожному випадку згадування цих імен (в тексті публікацій або контекстуально) містилися відомості або вказівка на відомості, які могли і повинні були стати підставою для пред’явлення обвинувачень Президенту Леоніду Кучмі у порушенні Конституції України, у зловживанні власними повноваженнями, у перевищенні власних повноважень, у корупційних діях. Ці публікації, зокрема, торкалися питань використання Леонідом Кучмою та членами його родини фінансових, адміністративних та політичних ресурсів вищезазначених осіб, як також сприяння та "заступництво" з боку Леоніда Кучми діяльності цих осіб у політичній та бізнесовій сфері.

Аналіз вищезгаданих публікацій засвідчує, що вони містили критичні відомості, або вказівку на критичні відомості щодо персональних якостей Президента України Леоніда Кучми.

Аналіз також засвідчує, що всі перелічені вище особи критикувалися в згаданих публікаціях у зв’язку тією обставиною, що всі вони загально визнавалися особами наближеними до Президента України Леоніда Кучми, й потрапляли в коло професійної уваги Георгія Гонгадзе завдяки саме цій обставині. Серед тем, яких торкався Георгій Гонгадзе та очолювана ним УП були наступні:

— спільні дії О. Волкова, Ю. Левенця, В. Медведчуку та Л. Кучми у запровадженні незаконного референдуму, намаганні з цією метою здійснювати шантаж народних депутатів України, чинити протизаконний тиск на Конституційний суд України;

— спільні дії О. Волкова, В. Медведчуку та Л. Кучми у політичній реалізації наслідків протизаконного референдуму;

— тіньова передача під контроль "клану" на чолі з Г. Суркісом та В. Медведчуком більшості Обленерго;

— спільні дії Л. Кучми, О. Волкова, В. Медведчука, Г. Суркіса, посадових осіб державних та приватних телевізійних кампаній з метою дискредитації6 шантажу та усунення Прем’єр-Міністра України Віктора Ющенка й очолюваного ним Кабінету Міністрів, використання при цьому посадових можливостей президента України Л. Кучми, та фінансових можливостей В. Медведчука;

— Отримання Л. Кучмою та членами його родини грошових винагород та цінного майна від осіб з оточення Л. Кучми, причетність Л. Кучми до перерахування грошей за кордон;

— Спільні дії Президента України Л. Кучми та В. Горбуліна по забезпеченню власного монопольного контролю у сфері торгівлі зброєю;

— Персональні якості Президента України Л. Кучми, його хитрість, ревнощі до політичних конкурентів, схильність до особистих образ, мстивість, розходження між словом і ділом у діях Президента України Л. Кучми, - невиконання Л. Кучмою своїх передвиборчих зобов’язань, можливість маніпулювати Президентом України з боку його оточення, ознаки комплексу неповно вартості у поведінці Л. Кучми.)

10. Георгій Гонгадзе зник!!! Ми сподіваємось на краще
УП,17.09.2000, 11:18 (оновлено 18.09.2000 о 20:20)
Київська міліція звертається до всіх, кому щось відомо про обставини зникнення або місцезнаходження Георгія Гонгадзе, з проханням повідомити про це за телефонами у Києві: 290-61-18, 265-04-04, 212-99-90, або 02

http://www.pravda.com.ua/?10316-5-3

Правові та політичні аспекти обставин загибелі Георгія Гонгадзе
Друга частина

Віктор Ніказаков, спеціально для УП, 21.03.2001, 22:25

Правові та політичні аспекти обставин загибелі Георгія Гонгадзе
Спроба незалежного дослідження
Перша частина


Розділ другий. Головний підозрюваний.

Теперь скажите пожалуйста: президент,
который победил на выборах во второй раз,
уже ему не надо думать о продолжении
в этом плане своей политической карьеры
- зачем ему вообще журналист?..

Л. Кучма

1. "- Ти давай мені цього самого по "Українській Правді" та ... будем вирішувати що з ним робити. Він просто абарзєл уже...
-Ні, мені справа не обов"язкова. ... "Українська Правда", ну це зовсім вже, бл…, оборзєлі. Подонок, бля. Грузін, грузін, блін.
- Гонгадзе...
- Департировать його, блять, в Грузію і викинуть там на х...
- Отвезти єго в Грузію і кинуть там.

- Шоб я не забув, є такий Гонгадзе...
- Ну, подонок, бля, высшей меры
- Значить, те що він пише весь час у якусь "Українську ж там правду" її в Інтернет шурує, розумієш. Ну хто його, фінансує хтось
- А головне треба його я кажу запхать назад. Володя каже треба шоб чеченці його вкрали і вивезли його в Чечню на х… і викуп попросили…
- Ну а його в Грузію відвезти і та й все…

- По Гонгадзе є окрім того, що він співпрацює з Морозом…
- Грузин цей…
- Я ж кажу, вивезти його, викинуть. Дать чеченцам. (нерозбірливо) а тоді викуп...
—Щось про Гонгадзе ви промовчуєте?…
- Ну, шоб воно не йшло, бо бруд кидають в Росію через Інтернет. Ну, в Інтернет через Росію…
- А узнать есть ли там команда. Казали якісь там прізвища. Це строчать цей бруд..
- Ну а при чем тут Генеральна до Гонгадзе?..
- Ну чого кажда срань должна писать на генерального прокурора,…
- Вон отправить на районного прокурора…


- Треба викликати посла…
- І визови його, бля, Хай зробить опровержение, іначе я позвоню Шеварнадзе, щоб його отозвали на хер…
- І скажи, я позвоню Шеварнадзе, щоб його убрали не хер…
Да, в тому числі Коробова "Грані". Еб твою мать, представляете, ця сучка, бля, порха (яка?) по газетам в яку він її взяв. ...
Той же Гонгадзе, бля, пішло-поїхало…"
(цитується у відповідності до стенограми аудіозапису, який був отриманий О. Морозом від офіцера СБУ)



2. "...Саме тому, маючи достатні підстави, зобов'язаний заявити, що замовником зникнення журналіста Георгія Гонгадзе є Президент України Леонід Кучма. Причому, замовником, який систематично контролював хід виконання свого доручення.
В курсі підготовки і здійснення цього замовлення з самого початку був глава адміністрації президента Володимир Литвин.

Безпосереднім розробником "сценарію" і організатором здійснення операції є міністр внутрішніх справ України Юрій Кравченко...."

(з тексту заяви О.Мороза з трибуни ВР України 28.11.2000р., відтвореного в числених ЗМІ)

Моя довідка.

Відповідно до вимог закону "Про інформацію" серед основних принципів інформаційної діяльності визначаються "об'єктивність, вірогідність, повнота і точність інформації". Законодавець виходить з того, що кожний "суб’єкт інформаційної діяльності" зобов’язаний дотримуватися вищезазначених принципів, а вся інформація, яка оприлюднюється, повинна цим принципам відповідати. Якщо хтось вважає, що оприлюднена інформація (відомості) є такою що не відповідає дійсності та "порочить" його честь, гідність та ділову репутацію, він має право вимагати спростування цих відомостей по суду. Інакше кажучи, - все, оприлюднене є правдою, аж поки не буде спростоване по суду.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України "повідомлення, опубліковані в пресі є "приводом до порушення кримінальної справи".

До сього часу заява О. Мороза залишається не спростованою.

Відповідно до вищезазначеного правоохоронні органи мають достатній привід до порушення кримінальної справи за фактом організації Леонідом Кучмою стійкого злочинного угрупування з метою "захоплення та тримання як заложника" журналіста Георгія Гонгадзе. Як підозрюється, Л. Кучма (організатор) втягнув у злочинну діяльність В. Литвина (підмовника) Ю. Кравченка (пособника), розподіляв між ними злочинні ролі давав доручення та здійснював контроль за виконанням останніми його доручень. Зазначені дії становлять склад кримінального злочину відповідно до вимог ст. 19 ст.123-1 КК України.

Враховуючи той факт, що Ю.Кравченко, міністр внутрішніх справ, одноосібно очолював органи міліції - офіційне збройне формування – і мав право надавати накази, які підлягали беззастережному виконанню, є достатньо законних підстав підозрювати, що стійке злочинне угрупування, до організації котрого (за підозрою) причетний Л.Кучма, озброєним, має стійку організаційну структуру, засоби зв’язку. Саме такі ознаки відповідно до законодавства та судової практики має банда. Тому не виключено що за певних обставин може і повинна бути висунена підозра в причтеності перелічених вище осіб до діяння, що воно передбачене ст.69 КК України, а саме: "Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а так само участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі".




Розділ третій.Виправдання.
"Да у тебя белая горячка что ль!"

Ф.М. Достоевский "Преступление и наказание"


1…Президент України вважає методи, якi застосовуються лiдером соцiалiстiв Олександром МОРОЗОМ, "неприйнятними, неприпустимими", тому залишає за собою право на адекватнi заходи аж до захисту своєї честi й гiдностi в судi. Прес-служба Президента уповноважена заявити, що звинувачення на адресу Л.КУЧМИ i глави адмiнiстрацiї Президента Володимира ЛИТВИНА в органiзацiї зникнення журналiста Георгiя ГОНГАДЗЕ не мають пiд собою жодних пiдстав i є цiлковитими iнсинуацiями. (ЗА ВЕРСІЄЮ УНІАН) 28 листопада 2000р.

2. Президент України вважає "провокацiєю" ситуацiю, що склалася останнiм часом навколо справи щодо зникнення журналiста Георгiя ГОНГАДЗЕ. Про це вiн сказав журналiстам пiсля зустрiчi з президентом Грузiї Едуардом ШЕВАРДНАДЗЕ. На думку українського Президента, "за цiєю провокацiєю стоять чиїсь спецслужби. Якi - належить розiбратися". (ЗА ВЕРСІЄЮ УНІАН) 1 грудня 2000 р.

3. "…розгорнуто свідомо спровоковану й чітко сплановану політичну кампанію. Її мета - виставити Україну в очах світу як нецивілізовану державу, дике і темне суспільство. А також відволікти нас від вирішення нагальних проблем, від практичної роботи". Оскільки ж ініціатори цієї авантюри нізащо не признаються, що вона спрямована проти України, то за мішень обрано Президента. Окрiм того, що я Президент, я ще й людина. i чисто по-людськи не можу змовчати, коли обливають брудом тебе i твою Сiм'ю…

... Мені ні в чому виправдовуватись…". (ЗА ВЕРСІЄЮ УНІАН) 7 грудня 2000р

4. КУЧМА, ЛИТВИН I КРАВЧЕНКО 30 ЛИСТОПАДА НIБИТО ДАЛИ СВIДЧЕННЯ
30 листопада Президент Леонiд КУЧМА, глава адмiнiстрацiї Президента Володимир ЛИТВИН i мiнiстр внутрiшнiх справ Юрiй КРАВЧЕНКО дали свiдчення у справi за "фактом наклепу", заявив генеральний прокурор Михайло ПОТЕБЕНЬКО, повiдомляє iнтернет-видання "Українська правда". М.ПОТЕБЕНЬКО сказав, що начебто "допитав главу держави в кабiнетi державної служби охорони в адмiнiстрацiї Президента, а допит В.ЛИТВИНА i Ю.КРАВЧЕНКА провiв слiдчий у Генеральнiй прокуратурi, куди вони були викликанi". За словами генпрокурора, усi троє вважають, що це "чистої води наклеп i сфальсифiкований матерiал". (ЗА ВЕРСІЄЮ УНІАН) 8 грудня 2000 р.

5.Президент України Леонiд КУЧМА не давав нiяких протизаконних доручень правоохоронним органам щодо журналiстiв, зокрема Георгiя ГОНГАДЗЕ. Про це заявив прес-секретар Президента Олександр МАРТИНЕНКО. О.МАРТИНЕНКО вважає, що правоохороннi органи мають дiяти якомога швидше, наскiльки дозволяє сама процедура, щоб прояснити долю журналiста. За словами О.МАРТИНЕНКА, Л.КУЧМА не бачив повнiстю вiдеозапис свiдчень колишнього працiвника президентської охорони. Л.КУЧМА бачив лише фрагменти вiдеозапису, якi були показанi по каналах телебачення. (ЗА ВЕРСІЄЮ УНІАН) 13 грудня 2000 р.


6. Леонiд КУЧМА ще раз "з усiєю вiдповiдальнiстю заявляє, що аудiоплiвка з розмовами вищих посадових осiб держави, - провокацiя", спрямована проти України i на дестабiлiзацiю полiтичної обстановки. Про це вiн заявив в iнтерв'ю УТ-1. За словами глави держави, "таких розмов за його участю не було, i просто не могло бути". Л.КУЧМА нагадав, що вiн постiйно вимагає вiд керiвникiв правоохоронних органiв зробити "все можливе, щоб знайти журналiста". Президент також вiдзначив, що пiсля телеефiру на передачi "Епiцентр", Г.ГОНГАДЗЕ фотографувався поруч з ним. На думку Л.КУЧМИ, Г.ГОНГАДЗЕ нiчим не вiдрiзняється вiд журналiстiв, котрi мають "критичну точку зору на дiї влади i Президента". (ЗА ВЕРСІЄЮ УНІАН 14 грудня 2000 р.)


7. Поскольку все то, что там сегодня опубликовано по результатам этих пленок - вы же представляете, что это не выдерживает никакой критики. Во-первых, я знать не знал этого журналиста. И журналиста такого в Украине - практически мало знали, наверное, самые узкие, как говорят, специалисты. Потом зачем президенту после выборов искать какого-то журналиста? Я же не похож ни на сумасшедшего, ни на еще какого-нибудь такого. Мне это просто не надо. Поэтому обвинять президента в таких делах, даже просто человека - это аморально, и я не знаю, еще, какие тут слова найти...

... Я не слушал и не читал то, что там опубликовано, потому что я однозначно считаю, что это провокация. А второе: я обыкновенный человек, и могу где-нибудь при всем честном народе сказать не очень лицеприятные слова в адрес своих оппонентов. Но как говорят, то, что там написано - ну, у меня даже в лексиконе такого не существует, я придумать такого не могу...(Эксклюзивное интервью президента Украины Леонида Кучмы Русской Службе Радио Свобода 30-12-00)

8. "Я не знал этого журналиста, я с ним никогда не сталкивался. Кроме как один раз мне показали, что участвовал в шоу Пиховшека на телевидении. Он про меня не писал ничего. Так как я вынужден был уже потом ознакомиться с некоторыми публикациями - он писал то совсем про других, и то, не под своей фамилией." Хотя я не исключаю, я уже много раз говорил - я директор, у меня соответствующий лексикон разговора и так далее, если где-то кто-то что-то мне докладывал, то я мог проехаться по любому, я этого не стесняюсь. Мне в моем возрасте от этого иногда нелитературного языка трудно отказаться, потому что этот язык иногда помогает больше, чем любые уговоры...

Теперь скажите пожалуйста: президент, который победил на выборах во второй раз, уже ему не надо думать о продолжении в этом плане своей политической карьеры - зачем ему вообще журналист?.. У меня оппозиционеров среди журналистского корпуса много таких, знаете, квалифицированных и злых, которые достают аж до... более, чем достаточно. Пускай кто-то где-то что-то скажет, что я кого-то оскорбил или обидел, или что-то некорректно в этом плане сказал - я газет, я всем говорю, не читал. Я прошу только готовить мне интересные статьи по экономике, политические обзоры, межгосударственные отношения, я не прошу давать мне грязь. В этом смысле слова мне готовят - на что необходимо обратить внимание, что надо прочитать. Одно время я делал попытку перед сном делать - но вы знаете, тогда сна нет… (Русская редакция радио "Свобода" программа "Лицом к лицу" 10.02.2001р.)

9. Я не був знайомий з паном Гонгадзе, але звичайно знав про його статті, в яких він критикував мою політику. Насправді є багато професійних журналістів, які критикують моє врядування ще більш злостиво, ніж це робив Гонгадзе.

Смерть журналіста, не дивлячись на всю її трагічність, не може бути основою для моїх політичних опонентів для обвинувачення мене у вбивстві.... Леонід Кучма, Президент України (LETTERS TO THE EDITOR By LEONID KUCHMA Financial Times; Feb 27, 2001)

http://www.pravda.com.ua/?10321-8-print

Правові та політичні аспекти обставин загибелі Георгія Гонгадзе
Оцінка виправдань

Віктор Ніказаков, для УП, 30.03.2001, 11:33

Правові та політичні аспекти обставин загибелі Георгія Гонгадзе
Спроба незалежного дослідження
Перша частина

Друга частина


"І дійсно, брехливість – мерзенніший з пороків".
Мішель Монтень

Навіщо президенту брехати?

На офіційній веб-сторінці Президента України в розділі "біографія" містяться наступні відомості: "З 1960 по 1986 рр. - конструктор, провідний конструктор конструкторського бюро "Південне" (м. Дніпропетровськ), технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур, перший заступник генерального конструктора КБ "Південне".

Ці відомості не відповідають дійсності, інакше кажучи вони – брехливі. Більшу частину цього періоду життя Л. Кучма був звільненим від виконання обов’язків за основним місцем роботи у зв’язку з обранням комсомольським а потім компартійним "ватажком". В цей час не ракети будував Л.Д., але запроваджував політику комуністичної партії в життя. Зараз така діяльність більшістю наших співгромадян визнається ганебною, отже вирішив і вирішив президент приховати від громадян ці відомості. А як же вимога закону України "Про інформацію" щодо її "повноти"? Відповіді немає.

Л. Кучми заявляє про свою готовність поклястися у своїй безвинності щодо вбивства Гонгадзе хоч на Біблії, хоч на Конституції України. У мене немає застережень проти покладання руки Президента на Біблію, її торкалися й більш брудні руки, Святому Письму цим не зашкодиш. Але ж, як свідчить двоюрідний брат нашого президента Василь Іванович Лобок з книги Ю. Луканова "Третій Президент" "Льоня не вірив у господа Бога, а навпаки – в торжество комуністичних ідеалів..." (Такі Справи, Київ, 1996, стор.11) Отже покладання на Біблію руки Л.Кучми, останнього ні до чого не зобов’язує.

Це ще одна спроба обдурити народ.

Не менш курйозніше виглядає і з Конституцією, - вона містить конкретні вимоги, а саме: "Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. ". Конституція зобов’язує Л. Кучму підписати закон про слідчі комісії, оскільки слідча комісія є єдиною установою, здатною виправдати президента або усунути його від влади злочинця. Президент блокує прийняття закону тому, що там передбачена кримінальна відповідальність за неправдиві свідчення перед слідчою комісією.

Покладання руки на Біблію (в інтерпретації малописьменного "технаря" Кучми – на Конституцію) – елемент традиційного судового ритуалу, – Клянуся говорити правду! В Україні цей ритуал замінено успадкованим від совдепії попередженням про кримінальну відповідальність. Тобто закон (поки що не підписаний) власне і вимагає від Л. Кучми правди, тобто (будучи попередженим про кримінальну відповідальність за "дачу" неправдивих показів, покласти руки на Конституцію, або не покласти (для слідства важлива не Біблія, а Правда) повідомити все що він знає про обставини "зникнення Георгія Гонгадзе".

Дії президента свідчать - він не збирається говорити правду слідчій комісії, він прагне брехати, брехати ефектно, на перший погляд, і брехати безкарно.

"Хоча чесності в людях менше, ніж вони мають, сама по собі чесність цінується дуже високо, адже людина схильна прагнути того, чого в неї немає", вчить великий флорентієць Маккіавелі. Президент Л. Кучма геть вибивається з людського ряду, - чесності він позбавлений , але її і не прагне.

Президент України позбавлений не тільки чесності, але честі, гідності та ділової репутації.

О. Мороз на весь Світ "опорочив" Леоніда Кучму, виставивши його як злодія та моральну потвору. Прес-секретар адміністрації О. Мартиненко ще 28 листопада минулого року залишив Леоніду Даниловичу право "на адекватнi заходи аж до захисту своєї честi й гiдностi в суді", вся країна (разом з тими 16-ма мільйонами які нібито проголосували за Кучму), Рада Європа, лідери всіх цивілізованих країн чекають спростування тяжких звинувачень, замість цього Президент бере незаплановану відпустку і відбуває на Форос для того щоби там ..."в першу чергу відіспатися".

В кожному більш менш путньому посібнику з криміналістики серед ознак злочинців визначається характерний для кожного з них "ескейпізм", - підсвідоме прагнення втечі. Якомога далі – від місця злочину, якомога далі – від обставин, які про злочин нагадують, якомога далі – від питань на які треба відповідати. В кожному вислові Л.Куми, який стосується "справи Гонгадзе" містяться ознаки такої "втечі". Ці ознаки присутні навіть в розгубленій мовчанці Л. Кучми протягом цілого тижня зо дня оприлюднення обвинувачень О.Мороза. Але nothing compare з отим зрадливим "лексиконом разговора".

Коли гаранта врешті змусили розтулити рота, від нього так і лине інстинктивним жахом за свою дорогоцінну шкіру.

"Я же не похож ни на сумасшедшего, ни на еще какого-нибудь такого", - волає затиснута в кут персона.

Це далеко від першопочаткового: "Мені ні в чому виправдовуватись".

Добрій людині годі продертися до правди крізь маловиразне белькотіння Президента України Л. Кучми. Про що власне йдеться, - про те, скільки ворогів у Леоніда Даниловича в іноземних спецслужбах, про його "тяжке виробниче дитинство", яке вимагає знання і вживання заповідних слів, чи може про його небезпечний душевний стан ускладнений "сутінковим синдромом червоного директора-технаря"?

І се – Президент!

Невдячна справа підраховувати скільки разів збрехав Президент України під час "процесу" свого публічного виправдання "ліцом к ліцу". Так само зрозуміло чому саме обирає Президент своїми "візаві" обрав Олену Коломийченко, Ларису Жаловагу, РТР (Москва), або "трьох помаранчів" з ICTV.

Не має значення навіть, скільки разів збрехав президент - сім-вісім, а може й сто сорок сім.

Важливо зрозуміти що примушує Президента свідомо і так незграбно дезінформувати своїх, і не тільки своїх, співгромадян.

Моя довідка:

1. З приводу незграбності брехні:
- роблячи замовлення Георгія Гонгадзе, президент явно ніколи не чекав, що йому прийдеться хоча б якимось чином в чому би то не було виправдовуватись (пригадайте вбивство Вадима Гетьмана, висловив співчуття, дав доручення, а у головного міліціонера уже готові аж цілих "десять версій");
- "беручи" "справу Гонгадзе" "під контроль", Л.Кучма і в примарному сні не міг собі уявити, що хтось оприлюднить матеріали його злочинної змови проти журналіста;
- після оприлюднення касет, президент гадки не мав, що замість справляння тризни на політичній могилі О. Мороза (як про це пророчили О.Волков та О.Зінченко), йому прийдеться звертатися з принизливою "чолобитною" до В.Путіна, аби той якось там задіяв "континент Європа";
- розкуто прозвітувавши перед російської службою радіо Свобода, хіба міг собі уявити Л.Кучма, що йому прийдеться звертатися з принизливою чолобитної до "Financial Times"?

2. З приводу свідомої брехні, - а що Л. Кучмі залишається? Визнати що він схожий "на еще какого-нибудь такого"?

І потім, не всі ж такі прискіпливі, "люди такі щиросердні і так поглинуті своїми найближчими нестатками, що дурисвіт завжди знайде того, хто дозволить себе обдурити", наставляє все той же Маккіавелі.

Публічні заяви та записи майора М. Мельниченка вже зараз дають підстави вважати, що Президент знав про долю Георгія Гонгадзе в той час, коли "висловлював стурбованість" і двічі "брав" справу під "свій особистий контроль".

Широким жестом: "Президент доручив правоохоронним органам вивчити всі випадки злочинів проти журналістів і надати йому відповідну інформацію". Де ця інформація зараз, хто її готував, як неї розпорядився президент? І кому вона врешті потрібна? Адже всім відомо хто є всесвітнім ворогом преси під числом "шість". Чи може Л.Кучма по суду спростував свій "рейтинг" у CPJ?

Зміст база даних оприлюднених розпоряджень та указів Президента України свідчить, - Леонід Кучма бреше. Законним чином доручення Президента України з питання вивчення всіх випадків злочинів проти журналістів в органи суду, прокуратури, МВС, СБУ не направлялося.

Тим часом довкола будинку N 7, що на бульварі Л. Українки, постійно несли чергування десять міліціонерів, інші "правоохоронці" рилися в записниках Георгія з завданням відшукати в них хоча б якийсь дрібний гачечок про борги, "У Еріка" демонстрували фоторобот, з Мельбурну йшли реляції про перші успіхи українських спортсменів, в жовтні очікувалося поновлення фінансування МВФ, після цього врешті можна буде позбутися "засланого зі США прем’єра", "унічтожить" його. В очікування цього блаженного моменту Президент України Л. Кучма прямо з Туреччини для всіх споживачів новин УТ-1 постукував себе по лобі, мовляв є цось у того Ющенка "в головє"? І не було йому діла до "маловідомого" Гонгадзе.

"Де-де? В Чєчнє він, хе-хе-хе". І так буде з кожним.

Навіть тоді коли знайшли тіло Георгія, в голосі Президента не чутно нічого окрім примхливого роздратування на адресу журналістів, які (ні сіло, ні впало) "влаштували шабаш".

"Двічі контролер" не висловив жодного зауваження на адресу тих, хто зі знанням справи нахабно і впевнено нищив докази!

Процеси гниття в мертвому тілі, щогодини зменшували можливості його ідентифікації, не говорячи вже про виявлення причин загибелі.

На зустрічі зі студентами Інституту міжнародних відносин, в словах президента міститься "месага" своїм вірним, але незграбним посіпакам. Ви, панове - лайдаки, незграбні навіть етапувати тіло "в Чечню", але тримайтеся, – у "папи" все схоплене, тому: "головне, не поспішайте ховати людину, як це було зроблено вчора", врешті треба "поставити крапку в справі зникнення журналіста Георгія Гонгазде".

Поставити крапку. Який урок для дозріваючих українських дипломатів!

З цього огляду, пасаж стосовно сумновідомого "лексикону" треба було виконувати не перед приятелькою доктора Малінковича, одержимого манією переслідування російської мови в Україні, і не перед дружиною Секретаря РНБО, а наприклад перед колоквіумом стипендиантів Інституту судової психіатрії.

Панове, це не жарт. Професор Д. Рене-Лаферієр, який діагностував Йосифа Вісаріонича Джугашвілі, звертає увагу на те, як "улюблений контролер всіх слідчих НКВД" свого часу захищав своє ідеалізоване "Я".

"Він також був схильний використовувати для самозахисту раціоналізацію, - пише Рене-Лаферієр. - Прикладом може прислужитися те, як Сталін вчинив з відомим "Заповітом" Леніна 1922-1923 років, де було написане наступне: "Сталін слишком груб… и т.д." Коли Сталін був змушений визнати цю накладку на своє "ego", він сказав: "Да я груб, товарищи, по отношению к тем, кто грубо и вероломно разрушает и раскалывает партию. Я никогда не скрывал этого и сейчас не скрываю. Возможно к раскольникам следует применять снисходительность. Но от меня ее не будет".

А зараз порівняйте з цим: "Я не знал этого журналиста, я с ним никогда не сталкивался. Кроме как один раз мне показали, что участвовал в шоу Пиховшека на телевидении. Он про меня не писал ничего. Так как я вынужден был уже потом ознакомиться с некоторыми публикациями - он писал то совсем про других, и то, не под своей фамилией. Хотя я не исключаю, я уже много раз говорил - я директор, у меня соответствующий лексикон разговора и так далее, если где-то кто-то что-то мне докладывал, то я мог проехаться по любому, я этого не стесняюсь. Мне в моем возрасте от этого иногда нелитературного языка трудно отказаться, потому что этот язык иногда помогает больше, чем любые уговоры..."

Панове, нагадаю, загально визнане – Сталін був маніяком.

Щоправда, співставляючи "весь масив" наговореного Л.Кучмою, говорити про раціоналізацію не видається. Важко "раціоналізувати" наприклад таке:
- я знать не знал этого журналиста;
- я не знал этого журналиста, я с ним никогда не сталкивался;
- фотографувався поруч з ним;
- Так как я вынужден был уже потом ознакомиться с некоторыми публикациями;
- Я не був знайомий з паном Гонгадзе, але звичайно знав про його статті;
- он писал то совсем про других, и то, не под своей фамилией;
- в яких він критикував мою політику;

або таке:

- я не слушал и не читал то, что там опубликовано;
- i чисто по-людськи не можу змовчати, коли обливають брудом тебе i твою Сiм'ю;
- у меня даже в лексиконе такого не существует, я придумать такого не могу;
- я мог проехаться по любому, я этого не стесняюсь. Мне в моем возрасте от этого иногда нелитературного языка трудно отказаться…

І вже зовсім ірраціональним виглядає інфікування "президентською хворобою" його найближчого оточення:

- За словами О.МАРТИНЕНКА Л.КУЧМА не бачив повнiстю вiдеозапис свiдчень колишнього працiвника президентської охорони;

- За словами генпрокурора, усi троє вважають, що це "чистої води наклеп i сфальсифiкований матерiал".

Мені можуть зробити закид: - співставляти покази підозрюваних є справою слідчих. Погоджуюсь, але в свою чергу запитаю: А чи було воно, оте слідство?

http://www.pravda.com.ua/?10330-2-print

Правові та політичні аспекти обставин загибелі Георгія Гонгадзе. Деякі супутні обставини

Віктор Ніказаков, для УП, 9.04.2001, 10:56

Частина перша

Частина друга

Частина третя

Розділ шостий. Деякі супутні обставини.

- Чуєте, я не хочу говорити і коментувати про якусь корупцію....
Ні! Я хочу вам сказати одразу, я не знаю які там оприлюднюють плівки,
я маю на увазі зацікавлені сторони, Мороз і його група, я хочу сказати,
що особисто я знайомився і мій слідчий з протоколами, що ми вже роздрукували записів, які були на комп'ютері, я там не вбачаю в діях
ні Президента України, ні інших вищих посадових осіб ознак яких -
небудь злочинів, зловживань, чи тим більш, як ви кажете, корупції.
Такого немає.
З інтерв'ю заступника генпрокурора О. Баганця кореспонденту BBC
Ростиславу Хотину 7 лютого 2001 року


Не кожному підозрюваному у вчиненні тяжкого злочину надається можливість забезпечувати успішне просування "по-службі" для осіб, які ведуть слідство у його справі та здійснюють нагляд за слідством у його справі.

У Л.Кучми така можливість є. І він цією можливістю користується.

Спочатку Л.Кучма бере справу "під контроль" (при цьому ще зобов’язує взяти її "під особистий контроль" іншого підозрюваного, міністра ВС Ю. Кравченка) в наслідку — протягом місяця в справі "зникнення" Гонгадзе – "нічого нового".

Коли тіло знаходять завдяки випадковим свідкам і оглядають високі чиновники на рівні прокурора Київської області та головного судмедексперта України, "не знаходиться транспорту", щоби доставити тіло на експертизу, Л.Кучма, якому "доповідають кожного дня", чомусь не допомагає вирішити "транспортну проблему", ані для Президента, ані для Генпрокуратури нібито і не існує Указу, підписаного Кучмою ще 27 серпня 1994р "Питання посилення боротьби з корупцією та іншими злочинами в сфері економіки", яким передбачено "невідкладно здійснювати за заявками Генерального прокурора України матеріально-технічне та фінансове забезпечення з резервного фонду Уряду діяльності спільних слідчо-оперативних груп". Звичайно історія з відсутністю транспорту це - бридкий фарс. Так само як і удавано співчутливі причитання Л. Кучми і навіть його указ, оскільки призначене воно не для реального виконання, але для задурення голів простому люду , — в наслідку тіло гниє і з’ясування способу позбавлення Георгія Гонгадзе унеможливлюється до вкрай мінімальної межі.

Щойно Л.Кучма дає вказівку "припинити шабаш" і тіло зникає з поля зору, для цього використовується дешевий трюк, - його передають в відання Київського обласного бюро судмедекспертизи, але зберігають в морзі Київського міського бюро на вул. Оранжерейній, міське бюро відповідає всім цікавим, що тіло не в них (і "формальне" нібито не бреше), гниття продовжується. Очевидно саме в цей момент (якщо не раніше) у О. Притули підміняють фрагменти тіла, її підштовхують до пошуків "незалежних" експертів; уявіть з яким би брудом змішали тих, хто "поспішає завчасно ховати" Георгія Гонгадзе, але виступ О. Мороза зламав всі плани президента.

Розгубленість Л. Кучми не завадила йому "благословити" своїм указом новоспеченого "кавалера" О. Баганця на продовження справи М. Потебенька, але останній сам нічого не вирішує, , це Л. Кучма під час візиту до Росії "знаходить" в Санкт-Петербурзі відомого професора Іванова і дає Генпрокуратурі вказівку доручити експертизу саме йому (півторамісячний опір "правоохоронців" іноземному експерту зламано в один момент. Історія повторюється в питанні участі ФБР в дослідженні тіла, вона стала можливою лише після прямої вказівки Л.Кучми. В цьому випадку Кучмі немає куди подітися, адже він обіцяв "прозорість", впевненості йому додає ствердження головного судмедексперта України Юрія Шупіка, - установити "причини смерті", по-Шупіку, неможливо.

Операція по знищенню одного з головних доказів під контролем Л. Кучми здійснена успішно для останнього, принаймні так виглядає, якщо в технічному арсеналі ФБР не мається засобів, про які наші місцеві шупіки навіть не здогадуються.

Втручання президент Кучми у дії органів слідства з метою уникнути розкриття своєї причетності до вбивства Георгія Гонгадзе. Це - теж кримінальний злочин.

Це втручання свідчить про неможливість здійснення попереднього слідства по справі вбивства Георгія Гонгадзе ані Генпрокуратурою, ані МВС , ані СБУ, оскільки в лавах цих органів немає жодної людини, на долю якою не міг би вплинути головний підозрюваний у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе чинний Президент України Леонід Кучма.

О.Баганець говорить "мій слідчий" (див вище). Л. Кучма має всі підстави говорити також "мій Генпрокурор", "мій міністр внутрішніх справ", мій Голова СБУ" без жодного перебільшення.

Як свідчить зміст оприлюднених указів та розпоряджень Президента України він повністю контролює діяльність цих органів, шляхом прямої регламентації їхньої діяльності, шляхом призначення керівної верхівки, шляхом присвоєння класних чинів цій верхівці і навіть шляхом визначення розміру посадових окладів "рядовому та начальницькому складу".

Цей повний контроль часом доходить до абсурду. В тому ж самому інтерв’ю Ростиславу Хотину, відповідаючи на питання чи є в діях майора М. Мельниченка ознаки шпигунства, О. Баганець зауважив, що він не спеціаліст з питань державної таємниці, і що з цього приводу призначено експертизу. Я поцікавився, хто вони ці експерти і з’ясував, що відповідно до чинної постанови КМУ № 1067 від 28 грудня 1995 р. (з останнім доповненням від 20.10.1999 року) серед тих яким Кабмін вирішив "установити надбавки в розмірі 20 відсотків посадових окладів" за виконання "функцій державних експертів з питань державних таємниць, за списком згідно додатку" значиться, "Кучма Леонід Данилович – Президент України". За іронією прізвище екс-прем’єра П.Лазаренка в цьому списку іде наступним. Це було би смішно, якби не було так сумно.

Ще більш вражаючі відкриття дозволяє зробити вивчення нормативно-правового доробку Л.Кучми під час його перебування у посаді Президента України.

Конституція дозволяє українським президентам творити у двох "жанрах", - розпорядження та указ. Розпорядженнями, головним чином, вирішуються кадрові питання, до яких я ще повернуся, але нерідко звучать в них і так звані побутові теми.

Не всі можливо пам’ятають події трирічної давнини довкола так званої "дачи Павла Лазаренка". Підконтрольні Л. Кучмі ЗМІ "імплементували" в свідомість пересічного українця міф про те, що Лазаренко "захопив державну дачу". Світло на це "захоплення" проливає ознайомлення з розпорядженням Президента за 252/97 від 11 липня 1997р. з грифом: "опублікуванню не підлягає". В п. 1 цього розпорядження міститься текст: "Надати П. Лазаренку в довічне користування дачу в будинку відпочинку "Пуща-Водиця" Господарського управління Кабінету Міністрів України".

Такого роду розпорядження займають в доробку Л. Кучми суттєвий відсоток. Всі вони "не для друку", але нехай нікого не обманює цей "державнотаємний" гриф, не про питання безпеки держави та її громадян йдеться в таких "актах", - це Леонід Данилович когось разом з домочадцями "прикріплює" до "лікувально-оздоровчого об’єднання" або "санаторно-курортного обслуговування", призначає комусь "охоронця", а то навіть і "покоївку", надає "пільги щодо плати за користування житлом, комунальні послуги". Не запитуйте чому в цих питаннях діє президент Л. Кучма так утаємничено "акі тать", не запитуйте чому перша посадова особа в державі принижується до вирішення питань рівня завідуючого господаркою. Запитувати таке може собі дозволити тільки невіглас, який "не знає структури". Насправді йдеться про цілком реальні та істотні блага, шляхом "ручного розподілу" президент набуває важелів контролю у тому прошарку суспільства, який маємо нещастя іменувати "наша політична еліта". На сьогодні зусиллями Л. Кучми ліквідовані управління справами Верховної Ради та Кабінету Міністрів і створене єдине Державне управління справами. Цей супер- спецрозподільник знаходиться під повним контролем Л, Кучми і в злиденній Україні є одним з істотних важелів маніпулювання політиками та урядовцями.

Окремий напрям в діяльності президента займають благодійні фонди, він створив їх з добрий десяток. Л.Кучма створює трьома шляхами:
— указом Президента створюється фонд і затверджується його Статут або Положення про фонд, призначається керівна верхівка з числа своїх наближених, таких наприклад як Ю. Кравченко, Л. Деркач, О. Волков, В. Медведчук, В. Литвин. В. Горбулін, дається жорстка директива всім виконавчим органам "сприяти діяльності фонду";
— указом президента доручається Кабінету Міністрів або іншому виконавчому органу створити створити фонд та затвердити його Статут або Положення про фонд;
— указом Президента "погоджуєься" з чиясь там "ініціатива" і благословляється створення.

Всі фонди беззастережно експлуатувалися Президентом у власних інтересах і в першу чергу під час останньої президентської виборчої кампанії для залучення голосів за Кучму Використовувалися фінансові інструменти фондів, через фонди здійснювалися маніпуляції різними соціальними групами виборців.

В першу чергу це стосується Фонду соціального захисту ветеранів війни та так званого Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна –дітям" під "почесним" головуванням дружини президента Людмили Кучми. Діяльність цих фондів повинна стати обов’язковим об’єктом уваги спеціальної слідчої комісії Верховної Ради, яка рано чи пізно почне розслідування у справі імпічменту президента Л. Кучми. Але вже зараз є підстави стверджувати про те, що Л. Кучма перевищував свої обов’язки та зловживав владою, створюючи та використовуючи численні благодійні фонди, оскільки, Конституція не передбачає за президентом такого роду діяльності, а чинне законодавство прямо забороняє органам державної створювати благодійні фонди, так само, як воно забороняє державним службовцям суміщати службу з такого роду діяльністю.

Це і є власне корупція, яку зрозуміло з яких причин не хоче бачити в діях президента, його висуванець О. Баганець.

Не менших зусиль докладає Л. Кучма й у підприємницькій діяльності. Він передає державне майно у власність банкам як розрахунок за надані та неповернуті кредити; дає вказівки Фонду держмайна продавати та знов придбавати акції у акціонерних банках; дає вказівки вжити заходи щодо збільшення плати за використання радіочастот; дає розпорядження про реформування структури управління лісовим та мисливським господарством у Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях (внаслідок чого безоглядно вирубаються ліси і створюються передумови для повеней в Закарпатті); створює підприємства та концерни, призначає керівників цих підприємств, членів наглядових рад. Вершиною підприємницьких звитяг президента може вважатися створення указом від 25 лютого 1998 року N 151/98 державної Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на чолі з І. Бакаєм. Як свідчить М. Азаров з касети майора М.Мельниченка, внаслідок дій президента І. Бакай "минимум, ну так, миллионов сто положил в карман, минимум". У слідчої комісії Верховної Ради є всі підстави з’ясувати скільки з цих вкрадених мільйонів отримав Л. Кучма. Незалежно від цієї інформації вже зараз є всі підстави стверджувати, що Л. Кучма перевищував власні повноваження та зловживав владою, видаючи укази та розпорядження щодо створення підприємств та втручання в підприємницьку діяльність, оскільки ані Конституція, ані жоден нормативний акт в Україні не надають президента такого роду повноважень .

Секретним указом N474 від 25.08.94р. Л. Кучма створив Управління Державної охорони. Чисельність, штатний розклад та бюджет цієї організація тримається в глибокій таємниці. При цьому підрозділи УДО забезпечені найсучаснішими засобами зв’язку та прослуховування, сучасними транспортними засобами та озброєнням, має власну розвідку та контррозвідку. Президент подбав про те, щоби УДО отримало право здійснювати оперативно-розшукову діяльність і таким чином створив особисту, підконтрольну тільки йому міні-армію, яка окрім всього негласно збирає для Л, Кучму інформації про його конкурентів. Узурпуючи владу, указом від 14 грудня 1996 року N 1228/96 Л. Кучма підпорядкував собі МВС, Міноборони, МЗС, Міністерство Інформації. Пізніше до цих відомств приєдналася СБУ. Своїми указами Л.Кучма розробляє положення про Міністерства, Затверджує Статуту й призначає керівників найавторитетніших та популярних університетів, віддає особам, наближеним до В. Медведчука та його структур право визначати державну молодіжну політику, а разом і державне майно, право розпоряджатися бюджетними коштами. Всі ці дії дають підстави стверджувати, що Л.Кучма перевищує власні повноваження та зловживає владою на шкоду інтересам держави та суспільства.

Велика кількість розпоряджень Л.Кучми, пов’язаних зі звільненнями та призначеннями посадових осіб виконавчих структур: починаючи від міністрів і закінчуючи заступниками голів районних адміністрацій на всій території України, засвідчує увагу, яку придає президент "кадровому питанню". Для вирішення цих питань указами президенти "розроблена" відповідна "кадрова стратегія" і створене Головне управління державної служби України. Відновлюється номенклатура. Щонайменша відсутність ознак особистою відданності карається негайним звільненням. Кучма не обмежується виконавчою владою. Своїм указом він створює Академію суддів, в мінюсті та управліннях юстиції запроваджуються так звані кадрові резерви не тільки судей, але державних виконавців і навіть судових секретарів. Жоден секретар в найвіддаленішому сільському районному суді не зможе зайняти свою посаду, поки чиновник лояльний до Л. Кучми не поставить своєї візи на відповідному документі.

Коштом держави мільйонними тиражами видано ретушовані портрети Л.Кучми, які кожен начальник, починаючи від прем’єр-міністра і закінчуючи завучем в середній школі, зобов’язаний під страхом потрапити в немилість повісити у себе в кабінеті. Неоковирний плюгавий чоловічок з усією суворістю пильнує з портрету за кожним з нас.
Чи не варто й нам у відповідь придивитися, що він за один "наш третій президент", особа, яка спромоглася за кілька років панування перетворити життєздатну й оптимістичну країну на полігон відходів та технологій, звалище політичних пройдисвітів та казнокрадів всіх мастей?

http://www.pravda.com.ua/?1049-1-print

Правові та політичні аспекти обставин загибелі Георгія Гонгадзе
Висновок: Чудіще обло

Віктор Ніказаков, для УП, 28.04.2001, 23:27

версія для друку

Частина перша

Частина друга

Частина третя

Частина четверта

"Тому що, прийшовши до влади, він або, в кращому
випадку, не зможе нічого зробити (будувати будь-які
суспільно-політичні або економічні конструкції
без підтримки народу - все одно, що побудувати дім на піску),
або все ж таки доможеться свого - і ось це
й є найнебезпечнішим. Тому що втілити в життя свій
персональний проект він зможе лише
примусивши людей підкоритися йому - або усунувши
незгодних.
Безвідповідальний мрійник або кривавий диктатор -
ось, що виходить з таких кандидатів.

Президент Л. Кучма з книги "Про найголовніше"

"Садісь чайку папйом..."

Президент Л. Кучма з касети майора М. Мельниченка



Розділ сь


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua