Про вживння слова ЛЮБИЙ на форумі
10/06/2001 | Неперебийкацапуніс
>...ЛЮБИЙ його (Кучми) наступник буде воювати за незалежність до остатньої краплі крові...
Правильно:«Кожний, всякий, будь-який, перший-ліпший, перший-кращий».
Прикметник ЛЮБИЙ означає не «будь-який», як у російській мові ЛЮБОЙ, а — «МИЛИЙ»: «Ні, ЛЮБИЙ, я тобі не дорікаю» (Леся Українка); «Дихни на повні груди, народе ЛЮБИЙ мій!»(П.Тичина),— або «ПРИЄМНИЙ»: «Така ЛЮБА рілля, що дитина виросла б, коли б посадив» (М.Номис)
Правильно:«Кожний, всякий, будь-який, перший-ліпший, перший-кращий».
Прикметник ЛЮБИЙ означає не «будь-який», як у російській мові ЛЮБОЙ, а — «МИЛИЙ»: «Ні, ЛЮБИЙ, я тобі не дорікаю» (Леся Українка); «Дихни на повні груди, народе ЛЮБИЙ мій!»(П.Тичина),— або «ПРИЄМНИЙ»: «Така ЛЮБА рілля, що дитина виросла б, коли б посадив» (М.Номис)
Відповіді
2001.10.06 | Адвокат ...
Re: Про вживння слова ЛЮБИЙ на форумі
Я погоджуюсь із Вами, але частково.Прикметник "любИй" ( наголос на "и" ) -- є сході України, принаймні, у побутовому мовлені, вельми пошреним. Хоча, він є нічим іншим, як москализмом вульгаріс.
Він тотожній у написанні з прикметником "лЮбий" ( наголос на "ю" ). Тож, іноді буває кумедно, як у прикладі, що його навели Ви.
2001.10.07 | Неперебийкацапуніс
Re: Про вживння слова ЛЮБИЙ на форумі
>Прикметник "любИй" ( наголос на "и" ) -- є сході України, принаймні, у побутовому мовлені, вельми пошреним. Хоча, він є нічим іншим, як москализмом вульгаріс.---------Метою мого повідомлення було не намагання нав'язати «єдино правильні» рамки вживання вищезазначеного слова. Скоріше це було бажання привернути увагу тих, хто не проти бути обізнаним з прикладами вживання цього слова у класиків української літератури. А стосовно вживання Moskalzmus Vulgaius, або просто москалізмів чи англіцизмів, то це залежить від культурного рівня, освіченості та переконань людини, що є справою особистою.
2001.10.08 | Адвокат ...
Дякую, зрозумів. ( - )
2001.10.09 | Соловей
Розумнi ви нашi~:-)
Судячи з вашої "subskriptus otstoy ragulinus",ваш рiвень просто не який.Хоча для ващiй селянський школи в прикарпаттi,то вже прогрес.Так тримати на роз`єднання народа України!!!Розумнi та потужнi ви нащi,хочу спитати,а свою польску мову,ще не забули(?),перед тим як українцiв галiцiйскiй поучати.2001.10.09 | Адвокат ...
А Ви -- ні. ;-)))
Пишіть москальською-- то для Вас природньо.Думайте -- головою. Хоча це й не оріґінально.
Те, що Ви -- не співак, уже було відомо. А тепер стало віодомо, що Ви -- ще й нікудишній психольоґ, фільольоґ та етноґраф.
P.S. Возвращайтєсь домой -- на большую дороґу! "Інетєлєктуал" Ви наш, свістящій!
2001.10.16 | Лисий
Cоловейку, не свистіть
Даруйте, але під цим постингом пишуть українською, а не суржиком, і то поганим.А чого аргументи варті! Чистота мови — це курс на роз'єднання народу, а поголовна кацапізація і дебілізація зміцнює братство. І, подумати, яка ганьба бути галичанином. Я польської не забув, та й не хочу забути, бо недавно вивчив, а от ви українську таки вивчите, чи так і писатимете по-"Кучмоїдному"?
Тримайте рівня вище пояса, а не нижче плінтуса
2001.10.09 | Выебихохлавуши
Re: Про вживння слова ЛЮБИЙ на форумі
В полi трактор дир-дир-дир,Ми за мир,ми за мир!
Тичина.Чиста хохлятская запевалка.
2001.10.12 | Василь
Re: Про вживння слова ЛЮБИЙ на форумі
Тим, хто так не любить "хахлов", мабуть нема, що робити на цьому форумі. Повино бути просто нецікаво. Я вже не кажу про ненормативну лексику в псевдонімі. Бо якщо людині нема чого заперечити або додати до суперечки, крім матюків, це значить, що вона, по-перше, неправа, а по-друге -- погано вихована.А щодо власне предмету обговорення, то дійсно слово "любий" не вживається у значенні "будь-який" у жодній з українських говірок, східних чи західних, (а не тільки в галицькій).
Воно зустричається у мові центрально- або східноукраїнських городян, які були повністю зрусифіковані і ніколи не вчили і не використовували українську. Сьогодні вони намагаються щось говорити рідною мовою (за що їм велика наша шана, бо місцями для цього потрібна й певна мужність) але роблять при цьому масу помилок, що природньо. І їх треба за ці помилки не чмирити, а ввічливо поправляти, як це й зробив Неперебийкацапуніс.( Звернімо увагу на "не" на початку псевдоніма. Проте він все одно дещо провокативний.)
А вихід з цієї ситуації простий -- учити дітей рідної мови. Мони враз україномовними не стануть, але зможуть вільно обирати, якою мовою їм говорити і не зневажатимуть свою національну культуру.
2001.10.16 | Шквал
Щирым - про "мову".
Автор статьи - украинец:Краткий словарь польских заимствований в украинском языке
Прежде чем представить очень краткий и поверхностный словарь польских заимствований в украинской лексике, хочу еще раз обратить внимание читателей на полную научную несостоятельность современной теории украинских филологов о возникновении украинского языка. Собственно говоря, теории как таковой, нет. Есть лишь утверждение, что украинский язык был всегда, по крайней мере, уже в начале нашего летосчисления он был "межплеменным языком". Иначе говоря, поляне, дулебы, дреговичи, уличи, древляне, северяне, вятичи и радимичи общались между собой на украинском языке. А загадочное отсутствие древних пись-менных памятников на украинском языке украинские филологи объясняют тем, что с самого начала письменности на Руси будто бы возникла и дискриминация украинского языка: писари, летописцы и прочие "книжные" люди ни за что не хотели использовать свой родной украинский язык, стеснялись его. Не ценили, так сказать, "рідну мову". Наличие же в современном украинском языке множества полонизмов они объясняют не элементарным и очевидным ополячиванием, а унаследованным параллельно с поляками лексическим фондом от древних полян.
Все эти взгляды даже в самой малой степени не соответствуют историческим реалиям.
На самом деле слов, которые мы сейчас называем полонизмами, в русском языке никогда не было, так же, как не было их и в языке предков поляков - ляхов: ляхи разговаривали тогда на таком же славянском языке, как и поляне, и новгородские словене, и радимичи, и вятичи, и другие славянские племена. Лишь много времени спустя славянский язык древних ляхов, испытав на себе воздействие латыни и германских языков, стал тем польским языком, который мы знаем сейчас. Следовательно, все бесчисленные полонизмы, имеющиеся в нашем современном украинском языке, проникли в него сравнительно недавно, во времена польского владычества на землях будущей Украины. И вот именно эти полонизмы и сделали нынешний украинский язык столь отличным от русского. Добросовестный филолог никогда не станет оспаривать мнение В.М. Русановского, который писал, что "древнерусский язык далек от специфики современных украинских говоров, и нужно поэтому признать, что словарь последних во всем существенном, что отличает его от великорусских говоров, образовался в последнее время". В последнее время, панове украинские националисты, а не "в начале нашего летосчисления", во времена Овидия или даже библейского Ноя, как вы изволите утверждать. В последнее время – это при поляках!
Надо ли доказывать, что в языке ляхов-полян не было и не мог-ло быть таких современных польско-украинских слов, как парасолька, запальничка, жуйка, багнет, жниварка, паливо, кава, цукерка, наклад, шпиталь, страйк, папір, валіза, краватка, виделка, вибух, гармата, білизна, бляшанка, готівка, збанкрутувати и т. п. и т. д. ? Нет, панове, славянорусский язык жителей древней южной Руси потому и стал со временем русско-польским диалектом, т. е. украинским языком, что впитал массу всевозможных полонизмов. Не будь польского господства, не было бы сейчас никакого украинского языка.
Следует также отметить, что множество полонизмов было введено в наш язык искусственно, умышленно, с единственной целью углубить разницу между украинским и русским языками. Из множества таких слов для примера возьмем одно: "гума" (резина). Резина была создана в те времена, когда Украина давно уже вернулась в лоно единого общерусского государства, следовательно, новое, во всех отношениях полезное вещество и в русском, и в украинском языках должно было называться одним и тем же словом "резина". Спрашивается, каким же образом резина стала называться по-украински точно так же, как и по-польски – гума (guma)? Ответ ясен: в результате целенаправленной, умышленной политики ополячивания под фальшивым названием "дерусификация". Таких примеров есть немало.
Примечательно, что процесс "дерусификации" в наши дни вспыхнул с новой силой. Буквально ежедневно украинские средства массовой информации вместо привычных, укоренившихся слов преподносят нам новые, якобы исконно украинские: "спортовець" вместо спортсмен, "поліціянт" вместо поліцейський,- "агенція" вместо агентство, "наклад" вместо тираж, "уболівати" вместо спортивного боліти, "розвой" вместо розвиток – всего и не перечислить! Разумеется, все эти "украинские" слова взяты непосредственно из польского языка: sportowjec, policiant, agencia, naklad, uboliwat, rozwoj... Таким образом, должно быть ясно, что у нас в Украине понятия "дерусификация" и "ополячивание" – синонимы.
Есть, правда, отдельные случаи, когда и хочется убрать какое-нибудь уж больно "по-москальски" звучащее слово, но и соответствующее польское не подходит. Вот два характерных примера. Для замены дерусификаторами "неправильного" слова аэропорт польское слово явно не подходит, так как звучит точно также: aeroport. Пришлось выдумывать совершенно новое, небывалое слово "лэтовыще". Или вот для украинской эстрады ранее общепринятое обозначение вокально-инструментального ансамбля словом "группа" (по-украински "група") для дерусификаторов показалось неприемлемым. Но и польское аналогичное слово звучит слишком уж по-москальски – grupa. И вновь пришлось обходиться собственными ресурсами: применить скотоводческий термин "гурт" (стадо). Пусть, мол, новый термин и ассоциируется со стадом баранов, лишь бы он не был похож на русский! Кроме того, иначе чем безумным окарикатуриванием украинского языка, трудно назвать навязываемую ныне новую транскрипцию многих собственных названий и имен: пустыня Сагара, пирамида Геопса, Шерлок Голмс, миссис Гадсон и т.п. Горькие плоды "дерусификации"!
Естественно, словотворчество подобного рода абсолютно неприемлемо для подавляющего большинства граждан Украины. Может быть все эти новые "украинские" слова и ласкают слух жителей некоторых западных областей, привыкших жить под польским господством, но для тех, кто не подвергался длительному ополячиванию они представляются неестественными и абсолютно чуждыми.
Специально для тех, кто старается превратить наш язык в польский, заявляю: оставьте в покое наш украинский язык! Запомните хорошенько, что ваше безумное его ополячивание может привести к тому, что этот уродливый "новояз" станет нам чуждым и от него большинству граждан Украины придется отказаться в пользу более понятного и близкого нам русского языка. Опомнитесь, панове, пока еще не поздно!
Приводимый далее краткий словарь польских заимствований показывает, сколь далеко зашло ополячивание славянорусского языка южных русов, называемых ныне украинцами.
В словаре имеется какое-то количество слов неславянского (непольского) происхождения, однако их явно польская форма ясно говорит о том, что попали они в украинский язык исключительно через посредство польского языка.
По-украински По-польски По-русски
1. аби aby лишь бы
2. агенція agencia агентство
3. але ale но
4. але ж ale z однако
5. альтанка altanka беседка
6. аматор amator любитель
7. амбасада ambasada посольство
8. аркуш arkusz лист (бумаги)
9. багнет bagnet штык
10. багно bagno болото
11. байка bajka сказка
12. баламут balamut волокита, повеса
13. балія balia лохань (для стирки)
14. барва barwa краска
15. батог batog кнут
16. башта baszta башня
17. безлад bezlad беспорядок
18. белькотання belkotanie бормотание
19. білизна bielizna белье
20. блазень blazen шут
21. блакитний blakitny голубой
22. блискавка blyskawica молния
23. бляшанка blaszanka жестянка
24. бо bo так как, потому что
25. боївка bojowka дружина
26. борг borg долг
27. брак brak нехватка
28. брама brama ворота
29. братерство braterstwo братство
30. бриля bryla глыба
31. бруд brud грязь
32. брутальний brutalny грубый
33. будинок budynek дом
34. бурштин bursztyn янтарь
35. вага waga вес
36. вада wada недостаток
37. вапно wapno известь
38. варта warta стража
39. вартість wartosc стоимость
40. великий wielki большой
41. вельмишановний wielceszanowny многоуважаемый
42. верства warstwa пласт, слой
43. веслування wioslowanie гребля
44. вечорниця wieczornica посиделки
45. вибачати wybaczat извинять
46. виборчий wyborczy избирательный
47. вибух wybuch взрыв
48. видатний wydatny выдающийся
49. виднокруг widnokrag горизонт
50. видовисько widowisko зрелище
51. виконати wykonac выполнить
52. викреслити wykreslic вычеркнуть
53. викрити wykryc разоблачить
54. вимагати wymagac требовать
55. вимір wymiar измерение
56. винищувати wyniszczaс истреблять
57. винний winny должен (напр.деньги)
58. виняток wyjаtek исключение
59. випадок wypadek случай
60. випробування wyprobowanie испытание
61. вир wir водоворот, вихрь
62. вирушати wyruszaс выступать, отправляться
63. вистава wystawa постановка
64. витримати wytrwaс выдержать
65. витягнути wyciagnaс вытянуть
66. виховання wychowanie воспитание
67. Відень Wieden Вена
68. відомо wiadomo известно
69. відшкодувати odszkodowac возместить
70. вік wiek возраст
71. влада wlada власть
72. влох wloch итальянец
73. вовкулак wilkolak оборотень
74. водоспад wodospad водопад
75. войовничий wojowniczy воинственный
76. вплив wplyw влияние
77. вправний wprawny ловкий, умелый
78. впровадити wprowadzic ввести
79. вразливість wrazliwosc впечатлительность
80. врешті wreczcie в конце концов
81. втручатися wtracac sie вмешиваться
82. в’язень wiazien узник
83. гай gaj роща
84. гайворон gawron ворона
85. гак hak крюк
86. галас halas галдеж
87. галузь galaz отрасль
88. ганок ganek крыльцо
89. ганьба ganba позор
90. гармата armata пушка
91. гарт hart закалка
92. гасло haslo лозунг
93. гатунок gatunek сорт
94. гвалт gwalt насилие
95. генерація generacia поколение
96. гинути ginasc погибать
97. гідність godnosc достоинство
98. глод glod боярышник
99. гнобити gnebic угнетать
100. гной gnoj навоз
101. гоїти goic заживлять
102. голити golic брить
103. голосно glosno громко
104. голота holota беднота
105. господарство gospodarka хозяйство
106. готівка gotowka наличность (денег)
107. гребля grobla плотина
108. гречкосій hreczkociej провинциал
109. громада gromada общество, коллектив
110. гроно grono кисть, гроздь
111. грудень grudzien декабрь
112. губити gubic терять
113. гудзик guzik пуговица
114. гума guma резина
115. гуркіт hurkot грохот
116. даремно nadaremnie бесполезно
117. дарма darmo напрасно
118. дзвін dzwon колокол
119. дзьоб dziob клюв
120. дівчина dziewczyna девушка
121. діжка dzieza квашня
122. добробут dobrobyt благосостояние
123. довести dowiesc доказать
124. довколо dokola вокруг
125. догана nagana выговор
126. догори do gory вверх
127. додавати dodawasc прибавлять
128. додому do domu домой
129. дорадник doradza советник
130. досить dosyc довольно, хватит
131. другорядний drugorzedny второстепенный
132. єдність jednosc единство
133. жадати pozadac желать
134. жалоба zaloba траур
135. жарт zart шутка
136. жваво zwawo живо, проворно
137. жебрак zebrak нищий
138. живиця zywica смола
139. живлення zywienie питание
140. живцем zywcem живьем
141. жито zyto рожь
142. життя zycie жизнь
143. жнива zniwa жатва
144. жоден zoden ни один
145. жужіль zuzel шлак
146. жуйка zujka жвачка
147. з z из, с
148. з-за zza из-за
149. забити zabic убить
150. забобон zabobon суеверие
151. забов’язати zobowiazac обязать
152. забороняти zabraniac запрещать
153. забудова zabudowa застройка
154. забуток zabutek памятник старины
155. завада zawada помеха
156. завжди zawsze всегда
157. завзятий zawziety упорный
158. завчасно zawczasu заранее
159. завітати zawitac наведаться
160. загарбати zagarnac присвоить
161. загартований zahartowany закаленный
162. загинути zaginac погибнуть
163. загоїти zagoic залечить
164. загубити zgubic потерять
165. зажадати zazadac потребовать
166. заздрість zazdroscґ зависть
167. зазнати zaznac испытать
168. зазначити zaznaczyc подчеркнуть
169. займенник zaimek местоимение
170. заклад zaklad предприятие
171. заклопотаний zaklopotany озабоченный
172. закоханий zakochany влюбленный
173. закрутка zakretka отвертка
174. закутий zakuty закованный
175. залежати zalezec зависеть
176. залицятися zalecac sie ухаживать
177. залога zaloga экипаж
178. залюдняти zaludniac заселять
179. замах zamach покушение
180. замкнути zamknac запереть
181. замовити zamowic заказать
182. заможний zamozny зажиточный
183. замордувати Zamordowac убить
184. замулити zamulic заилить
185. замість zamiast вместо
186. занадто zanadto слишком
187. занедбаний zaniedbany запущенный
188. занотувати zanotowac записать
189. зануряти zanurzac погружать
190. заохотити zachecic побудить
191. запал zapal задор
192. запалення zapalenie воспаление
193. запалити zapalic закурить
194. запальничка zapalniczka зажигалка
195. запаска zapaska передник
196. запевнити zapewnic убедить
197. запеклий zaciekly ожесточенный
198. запитання zapytanie вопрос
199. заплав zaplaw разлив, половодье
200. запобігливий zapobiegliwy предусмотрительный
201. запропонувати zaproponowac предложить
202. запхати zapchac засунуть
203. зап’ятий zapiaty застегнутый
204. зарадити zaradzic посоветовать
205. зараз zaraz сейчас
206. заробити zarobic заработать
207. засада zasada принцип, основа
208. заспівати zaspiewac запеть
209. застосувати zastosowac применить
210. заступник zastepca заместитель
211. зателефонувати zatelefonowac позвонить
212. затока zatoka залив
213. затримати zatrzimac задержать
214. затулити zatulic закрыть, заслонить
215. затятість zacietosc упрямство
216. зауважити zauwazyc заметить
217. захват zachwyt восторг
218. захід zachod запад
219. зацікавити zaciekawiac заинтересовать
220. зашкодити zaszkodzic навредить
221. збанкрутувати zbankrutowac обанкротиться
222. збочити zboczyc сойти с верного пути
223. зброя zbroja оружие
224. збудити zbudzic разбудить
225. збудувати zbudowac построить
226. збіг zbieg стечение, совпадение
227. збіжжя zboze хлеб, зерновые
228. зважати zwazac принимать во внимание
229. зверхність zwierchnosc власть, управление
230. звиклий zwykly привычный
231. звироднілий zwyrodnialy выродившийся
232. звичай zwyczaj обычай
233. зволікання zwloczenie промедление
234. згаслий sgasly потухший
235. згвалтування zgwalcenie изнасилование
236. згода zgoda согласие
237. згори z gory сверху
238. зграя zgraja стая, сброд
239. здатність zdatnosc способность
240. здається zdaje sie кажется
241. здобич zdobycz добыча
242. здолати zdolac справиться
243. здряпати zdrapac соскоблить
244. здрібнілий zdrobnialy измельчавший
245. зиск zysc прибыль, барыш
246. зле zle плохо, скверно
247. злодій zlodziej вор
248. злочинець zloczynca преступник
249. змова zmowa заговор
250. зморшка zmarszczka морщина
251. змусити zmusic заставить
252. зміна zmiana смена
253. змінний zmienny переменный, изменчивый
254. знайда znajda найденыш
255. знаний znany известный
256. зневага zniewaga оскорбление, обида
257. зненавидити znienawidzic возненавидеть
258. зненацька znienacka внезапно
259. зникати znikac исчезать
260. знову znow опять, вновь
261. знущатися znecac sie издеваться
262. зобов’язати zobowiazac обязать
263. зовнішний zewnetszny внешний
264. зодовільняти zadowalniac удовлетворять
265. зошит zeszyt тетрадь
266. зрада zdrada измена
267. зранку z ranu утром, с утра
268. зрештою zreszta впрочем
269. зробити zrobic сделать
270. зрозумілий zrozumialy понятный
271. зруйнувати zrujnowac разрушить
272. зсувати zsuwac сдвигать
273. зубожіння zubozenie обнищание
274. зухвало zuchwale дерзко, нагло
275. індик indyk индюк
276. інший inny другой
277. кава kawa кофе
278. кав’ярня kawiarnia кафе
279. кайдани kajdany кандалы
280. канапа kanapa диван
281. кашкет kaszkiet картуз
282. квітень kwiecien апрель
283. келих kielich бокал
284. керувати kierowac управлять
285. кишеня kieszen карман
286. кнур knur боров
287. колисанка kolysanka колыбель
288. коло kolo круг
289. коло kolo около
290. комора komora кладовая
291. кошик koszyk корзина
292. коштовність kosztownosc драгоценность
293. краватка krawat галстук
294. кравець krawiec портной
295. крадіжка kradziez кража
296. крапля kropla капля
297. кресало krzesiwo огниво
298. крок krok шаг
299. кроква krokiew стропило
300. крук kruk ворон
301. кудлатий kudlaty косматый
302. кулька kulka шарик
303. куля kula пуля
304. купа kupa ворох, груда
305. курча kurcze цыпленок
306. кут kat угол
307. кухоль kufol кружка
308. лагідний lagodny нежный, мягкий
309. лазня laznia баня
310. лан lan поле, нива
311. ласка laska милость
312. лаяти lajac ругать
313. ледве ledwie едва
314. лемент lament вой
315. липень lipiec июль
316. лихо licho беда, зло
317. ліжко lozko кровать
318. лобода loboda лебеда
319. лужний lugowy щелочной
320. луска luska шелуха, чешуя
321. лупати lupaс раскалывать
322. маєток majatek имение
323. макуха makuchy жмыхи
324. малярство malarstwo живопись
325. мапа mapa карта
326. мешканець mieszkaniec житель
327. місто miasto город
328. мовити mowic говорить
329. можливо mozliwie возможно
330. мружитися mruzyc жмуриться
331. мул mul ил
332. мурований murowany каменный
333. мусить musiec должен
334. муслін muslin кисея
335. набой naboj заряд
336. навколо naokolo вокруг
337. надзвичайно nadzwyczajne крайне
338. надмір nadmiar избыток
339. найближчий najblizczy ближайший
340. наймит najmita батрак
341. наклад naklad тираж
342. належне nalezne должное
343. напій napoj напиток
344. наречений narzeczony жених
345. натхнення natchnienie вдохновение
346. недоречний niedorzeczny нелепый, вздорный
347. неділя niedzeiela воскресенье
348. незлічений niezliczony бесчисленный
349. нелюдський nieludzki бесчеловечный
350. несвідомість nieswiadomosc несознательность
351. нескінчений nieskonczony бесконечный
352. несподівано niespodziewany вдруг, неожиданно
353. нотатка notatka заметка
354. ноші nosze носилки
355. обуритися oburzyc sie возмутится
356. огидний ohydny противный
357. ознака oznaka признак
358. око oko глаз
359. оксамит aksamit бархат
360. опір opor сопротивление
361. опріч oprocz кроме
362. ослін oslona ограждение
363. остаточно ostatecznie окончательно
364. пагорб pagorek бугор
365. пазур pazur коготь
366. палац palac дворец
367. паливо paliwo топливо, горючее
368. палити palic курить
369. пан pan господин
370. панич panicz барчук
371. панна panna барышня
372. панувати panowac властвовать
373. панщина pansczyzna барщина
374. папір papier бумага
375. парасолька parasolka зонтик
376. паркан parkan забор
377. паша pasza корм
378. пекло pieklo ад
379. пензель pedzel кисть (для рисования)
380. перешкодити przeszkodzic воспрепятствовать
381. перли perly жемчуг
382. печеня pieczen жаркое
383. питання pytanie вопрос
384. пиха pycha гонор, высокомерие
385. підмет podmiot подлежащие
386. підступний podsteny коварный
387. підсумовувати pidsumovywac подводить итоги
388. піхва pochwa ножны
389. пляма plama пятно
390. поблизу poblizu вблизи
391. повинен powienien должен
392. повідомити powiadomic известить
393. повідомляти powiadomiac извещать, сообщать
394. повітря powietze воздух
395. повстання powstanie восстание
396. погляд poglad взгляд, воззрение
397. подарунок podarunek подарок
398. по-друге po drugie во-вторых
399. подряпати podrapac поцарапать
400. поза poza вне
401. позичати pozyczac одалживать
402. покладати pokladac возлагать
403. покотем pokotem вповалку
404. пологовий pologowy родильный
405. полювати polowac охотиться
406. попит popyt спрос
407. порада porada совет
408. поразка porazka поражение
409. поратися porac sie возиться
410. порцеляна porcelana фарфор
411. посада posada должность
412. посуха posucha засуха
413. потилиця potylica затылок
414. потуга potega мощность
415. правдоподібно prawdopodobnie вероятно
416. прагнення pragnienie жажда, стремление
417. прапор proporzec знамя, флаг
418. прасувати prasowac гладить (белье)
419. призьба pryzba завалинка
420. прикрость przykrosc досада
421. примус przymus принуждение
422. принаймі przynajmniej по крайней мере
423. пухлина puchlina опухоль
424. разом razem вместе
425. раптом raptem вдруг
426. регот rzegot хохот
427. решта reszta остаток, сдача
428. риса rys черта
429. рідкий rzadki жидкий
430. рік rok год
431. робити robic делать
432. розвага rozwaga рассудительность
433. розмова rozmova беседа, разговор
434. розпач rozpacz отчаяние
435. розпуста rozpusta разврат
436. російський rosyiski русский
437. рудий rudy рыжий
438. рух ruch движение
439. смажити smazy жарить
440. скарб skarb казна, клад
441. скарга skarga жалоба
442. скористатися skorystac воспользоваться
443. скроня skron висок
444. скубати skubac щипать
445. смак smak вкус
446. смарагд smaragd изумруд
447. смерека smereka елка
448. смуток smutek печаль, кручина
449. сніданок snidanie завтрак
450. спис spisa копье
451. сповідь spowiedz исповедь
452. сподіватися spodziewc sie надеяться
453. спритний sprytny бойкий
454. сприяти spizyjac способствовать
455. спростувати sprostowac опровергнуть
456. спротив sprzeciw сопротивление
457. спіж spiz бронза
458. стайня stajnia конюшня
459. стискати scieskac сжимать
460. стілець stolec стул
461. страва strawa еда, пища, блюдо
462. страйк strajk забастовка
463. сумління sumienie совесть
464. сурма surma труба (сигнальная)
465. сходинка shodek ступенька
466. так tak да
467. тесля ciesla плотник
468. торба torba сума, котомка
469. тортури tortury пытки, истязания
470. тримати trzymac держать
471. труна trumna гроб
472. тутешній tutejszy местный, здешний
473. увага uwaga внимание
474. ув’язнення uwiezenie заключение (в тюрьму)
475. угода ugoda соглашение
476. угорі ugory вверху
477. умова umowa договор
478. уникати unikac избегать
479. врода uroda красота
480. фарба farba краска
481. фіранка fieranka занавеска
482. фортеця forteca крепость
483. фурман furman возница
484. хвилина chwila минута
485. хвіртка furtka калитка
486. хвороба choroba болезнь
487. хилити chyliс наклонять
488. хіба chyba разве
489. хорт chart борзая
490. цвинтар cwentarz кладбище
491. цегла cegla кирпич
492. цибуля cebula лук (овощ)
493. цілковито calkowicie всецело
494. цукерка cukierek конфета
495. чапля czapla цапля
496. чарівник czarownik колдун
497. час czas время
498. частка czastka доля
499. чекати czekac ждать
500. червень czerwiec июнь
501. червоний czerwony красный
502. черевик trzewik башмак
503. чи czy или
504. чинний czynny действующий (напр. закон)
505. чому czemu почему
506. чуприна czupryna шевелюра
507. шаль szal бешенство, безумие
508. шибениця szubienica виселица
509. шибка szyba оконное стекло
510. шинок szynk кабак
511. шкапа szkapa кляча
512. шкіра szkora кожа
513. шкода szkoda вред
514. шлюб slub брак (женитьба)
515. шляхетний szlachetny благородный
516. шмагати smagat хлестать
517. щохвилини co chwyla ежеминутно
518. шпиталь szpital больница
519. штучний sztuczny искусственный
520. шукати szukat искать
521. щупак szczupak щука
522. щур szczur крыса
523. як jak как
524. який jaki какой
525. якийсь jakis какой-то
526. якість jakosc качество
527. якось jakos как-то (однажды)
2001.10.16 | Лисий
Re: Щирым - про "мову".
Чому список такий куций? Українська і польська співпадають майже на 70 %! Ваші аргументи абсурдні, внаслідок того, що це мови ОДНОГО КОРЕНЯ — СЛОВ'ЯНСЬКІ. Чи право на слав'янство приватизовано московітами?2001.10.17 | Шквал
Лысым, Адвокатам и иже с ними
Ну и чему вы радуетесь? Вы ж так любите кичиться своими "древнерусскими корнями" по сравнению с "москалями". А на деле вся ваша мова хвалёная - результат польского владычества. Язык Руси (Киевской) не имел ничего общего с польским (даже шрифты разные - кориллица и латиница). А в нынешней мове - сплошные полонизмы как результат польского владычества над вами. Остались там, конечно, и слова с древнерусскими корнями (например - названия месяцев года), но - крайне мало. Скоро вообще "пшекать" начнёте.А что скажите про такие извращения как "лэтовище" и гурт в качестве муз. группы?
ЗЫ: А что, по-русски вам в падлу писать?
2001.10.17 | Адвокат ...
Великому шквальному "лінґвістові"
Шквал писав(ла):> Ну и чему вы радуетесь? Вы ж так любите кичиться своими "древнерусскими корнями" по сравнению с "москалями". А на деле вся ваша мова хвалёная - результат польского владычества. Язык Руси (Киевской) не имел ничего общего с польским (даже шрифты разные - кориллица и латиница). А в нынешней мове - сплошные полонизмы как результат польского владычества над вами. Остались там, конечно, и слова с древнерусскими корнями (например - названия месяцев года), но - крайне мало. Скоро вообще "пшекать" начнёте.
Я розумію Ваш "гон на поляків". Поляки -- люди вольнолюбні, незалежні, вони мають дуже несхожий із москальським менталітет, але є слов'янами. І ця комбінація властивостей та обставин не дає "русской ідєє" стати "панслов'янсько" ідеєю. Звідти й Ваші закиди про "польське владарювання", "польонізми", тощо.
До речи, "лінґвісте", Ви ніколи не порівнювали литовську мову та болґарську? А вони, між іншим, дуже схожі, хоч одна користає латинську абетку, а інша кирилічну.
>
> А что скажите про такие извращения как "лэтовище" и гурт в качестве муз. группы?
Слово "летовище" вельми природне! То Ваше лінґвістичне невігластво його збоченням назвало. Я, звичайно, розумію, що від української мови Вас аж тіпає, грець з Вами, але Ви й Вашої москальської допуття не розумієте, про давньоукраїнську ( по Вашому -- давньорусську ) -- годі й казати. Бо слово "ґрупа" -- не щиро слов'янське.
> ЗЫ: А что, по-русски вам в падлу писать?
А на хера?! Навіть такі, як Ви, відсотків на 30-60 розуміють українську.
2001.10.18 | Шквал
Щирому юристу
Адвокат ... писав(ла):>
>Поляки -- люди вольнолюбні, незалежні, вони мають дуже
несхожий із москальським менталітет, але є слов'янами. >
А что ж тогда вы, все из себя такие "незалежні" терпели столько их господство над собой? Да и про так называемую польскую "незалежнисть" я бы не стал особо распространяться.
> До речи, "лінґвісте", Ви ніколи не порівнювали литовс
ьку мову та болґарську? А вони, між іншим, дуже схожі, хоч одна користає латинську абетку, а інша кирилічну.>
Стыдно вам просто признаться, что "мова" ваша, над которой вы все трясётесь как над больным дитятей, есть ополяченный суржик.
> Слово "летовище" вельми природне! То Ваше лінґвістичне невігластво його збоченням назвало. Я, звичайно, розумію, що від української мови Вас аж тіпає, грець з Вами, але Ви й Вашої москальської допуття не розумієте, про давньоукраїнську ( по Вашому -- давньорусську ) -- годі й казати. Бо слово "ґрупа" -- не щиро слов'янське.>
Слово "летовище" было придумано после 1991 года, равно как и слово "солидол" ваши новоиспечённые лингвисты, в борьбе с "клятым москальским прошлым", переименовали в "шмаровидло". Ну а муз.группу "стадом" называть - это, как бы помягче сказать - на очень большого любителя. "ВИА" и то куда приличней. Ну и логика - хер с ним, что стадо - зато "щиро словянское".
2001.10.18 | Адвокат ...
Кумедні ви, москалі, все то ви знаєте, всюди побували...
> А что ж тогда вы, все из себя такие "незалежні" терпели столько их господство над собой? Да и про так называемую польскую "незалежнисть" я бы не стал особо распространяться.Нажаль, ми й вас, псів смердючих, теж довго терпіли. Бо надто довіряли теревеням про спільну релігію, єдиний корінь та братство.
А про поляків -- не треба свистіти, люди вони волелюбні, сміливі. І не трба тут "ужімочкі строіть", згадайте, краще, Катинь, Харків, Варшавське повстання, "наслєднічєк СССР".
> Стыдно вам просто признаться, что "мова" ваша, над которой вы все трясётесь как над больным дитятей, есть ополяченный суржик.
Типова москальська позиція: не розумію, -- значить погано.
Не дав вам Бог розуму світ оточуючий зрозуміти, прийдеться вам змиритися з медичним фактом: більшість з вас є і залишаться пихатими невігласами, що пнуться весь час з усих кепкувати, замість вчитися і розуміти.
> Слово "летовище" было придумано после 1991 года, равно как и слово "солидол" ваши новоиспечённые лингвисты, в борьбе с "клятым москальским прошлым", переименовали в "шмаровидло". Ну а муз.группу "стадом" называть - это, как бы помягче сказать - на очень большого любителя. "ВИА" и то куда приличней. Ну и логика - хер с ним, что стадо - зато "щиро словянское".
Вельмишалений! Українці знали слово "летовище" з початку ХХ сторічча. Ну не винні ми в тім, що ви вродилися невігласом, що пнеться всих під себе підрівняти та з останніх сил, бо розуму зась, заперечуєте природнє право інших бути не схожими на вас, москалів. "Гурт", ушквалений мовознавцю, то не "стадо", для останнього в українській мові є, принаймні два слова: "череда" та "отара". "Згуртовані" перекладається вашою москальською, як "сплочьонниє". А "ВІА" -- то совєцький новояз, дурня, марна спроба затьмарити зміст "звонкою абрєвіатурою". І як Ви ще "джаз-банди" не згадали!
2001.10.21 | Patriot
Re: Щирому юристу
Lingviste vy spochatku porivnyayte lytovs'ku i bolgars'ku, a potim sperechajtesya, a to vsi vashi argumenty nichym ne pidkripleni.Krim toho moskva takozh 300 rokiv pid tataramy bula ichomus' vy z'oho ne zhadaly, i vplyv na movu tatars'kyj duzhe vidchutnyj, usi vashi velykorosijs'ki matyuky tatars'koho pohodzhennya a reshta sliv nimez'koho pochynayuchy vid haltuka i zakinchuyuchy lampoyu. Vlasnyh zhe staroslovyans'kyh du-u-u-zhe malo. Doslidit' ze pytannya. A todi vzhe hovorit' pro te hto i de i nad kym panuvav.
2001.10.16 | Косарик
Ну і дурість... Просто дивуюсь...
Шквал писав(ла):>А загадочное отсутствие древних письменных памятников на украинском языке
Хе-хе. Та будь-яка освічена людина вам скаже, що літописи не писалися руською або українською - писалися старослов'янською мовою, яка набагато ближча до сучасних македонської або болгарської. Але ці літописи, наприклад, Іпатівська версія, мають численні сліди української вимови, що свідчить про те, що літописці-то розмовляли українською або дуже схожою на українську.
>Лишь много времени спустя славянский язык древних ляхов, испытав на себе воздействие латыни и германских языков, стал тем польским языком, который мы знаем сейчас. Следовательно, все бесчисленные полонизмы, имеющиеся в нашем современном украинском языке, проникли в него сравнительно недавно, во времена польского владычества на землях будущей Украины.
НУ І ДЕ Ж ТУТ ЛОГІКА?? Спочатку була спільна мова. Потім пан автор (до речі хто він?) знайшов 527 спільних слів. Але це - уважно! - не є слідами колишньої спільної мови! Це є - "елементарне та очевидне полячення".
Така теза можлива лише тоді, коли всі зазначенні запозичення є не власне польськими, а запозичені в польську з іншої (як автор пише - латини і німецьких мов). Оце хохма - ганьба, влада, багно - все виявляється не слов'янські корені в польській, а запозичення з інших мов. Ну і дурість!
> Из множества таких слов для примера возьмем одно: "гума" (резина). Резина была создана в те времена, когда Украина давно уже вернулась в лоно единого общерусского государства, следовательно, новое, во всех отношениях полезное вещество и в русском, и в украинском языках должно было называться одним и тем же словом "резина". Спрашивается, каким же образом резина стала называться по-украински точно так же, как и по-польски – гума (guma)? Ответ ясен: в результате целенаправленной, умышленной политики ополячивания под фальшивым названием "дерусификация".
Ха-ха-ха! А чи знає вельмишановний пан, що і Польща з кінця XVIII століття "повернулася в лоно єдиної общеруської держави"??
А списочок спільних слів - справді дуже куций. І нічого він не доводить. Я можу написати тисячі слів, спільних з російською - то що тепер?
Ет, пане, не тратьте сили... Спускайтеся на дно.
Таким фахівцям - гріш ціна.
2001.10.17 | Адвокат ...
"Нещирому" про братство.
Наведений перелік "польонізмів", хоч і є не повним, але свідчить про таку собі цікаву річ: поляки мають значно більше прав вважатися братами українців, ніж москалі. Що, між іншим, природньо.P.S. Українофобам вузлик на пам'ять: "Хотіли, як краще а вийшло, як завжди ( неоковирно та по глупському)"
2001.10.21 | Деструктивний Елемент
Нещирим
В попередній статті на підставі однокорінності слів доводится їх польське походження.Ще більш "крутий" аргумент я зустрічав раніше - співпадають і назви місяців року. Але дуже важко припустити, що вони з"явились десь від 16 століття. Отже ця спільність дуже давня.
Слід звернути увагу, що київська держава сформувалсь в землі полян, а поляки - це ті ж західні поляни колонізовані племеном ляхів. (Існує й схожа легенда про трьох братів, з уточненням про брата Ляха.) Тож спільність давня. Поляки в часи Хмельницького виводили себе від сарматів і скіфів. І в тіж часи українців-козаків в листі до Хмельницького тогочасний султан іменував адресата володарем сарматським (приблизно так). І сьогодні українська спорідненість зі скіфами не заперечується.
Московським "нещирим" в першу чергу слід звернути увагу на свої мовно-культурні проблеми. Якщо в мові народу взагалі відсутнє слово "мова", а є лише "язик" для двох понять, вважати таку мову розвиненою і якимсь еталоном для порівняння не випадає. Віддаленість російської від української - проблема саме російської мови, а не навпаки.
З тими ж назвами місяців в російській проблема - вони не національні, взяті здається з латини. Отже в народу не було свого календаря, не було календаря - отже й не було давньої власної екультури, бо з фундаментальних понять культура і починається. В більшості народів Місяць і місяць (період) слова одного корня, бо період часу рахувався як період обертання Місяця. В російській - різні поняття, взяті з різних мов. В українській "неділя" - день тижня день "не для діла", тобто святий день. В російській це поняття останнього дня тижня взято для позначення цілого періоду часу ("нєдєля"). Тобто поняття імпортовано неточно. З неточністю імпорту понять в російській ми зустрічаємось загалом в числених випадках.
Російська - синтетична, виникла на базі церковної мови, первісно мова письма. Українська - органічна, народна, усна, більш давня. Без знання української втрачається ключ до розуміння текстів давніх письмових пам"яток: Влес-книги, Слова про Ігорів похід тощо та й деяких мовних явищ російської.
2001.10.21 | Patriot
Re: Щирым - про "мову".
I yake pravo vy mayete hovoryty pro pohodzhennya ukrajins'koji movy, yakscho vy jiji sami ne znayete. Bayka po rosijs'ky bude ne "skazka" a "basnya", a takiye veschi znat' nado. V samom russkom; kotoryjvy nazyvayete chistym slavyanskim yazykom, kucha tyurkskih slov a takzhe nemezkih.Ta k ochem tut rech'?
ZAjmites' svoim yazykom i ne meshayte drugim razvivat' svoj.
2001.10.21 | ВААСЯ ПУПКІН
"Язикатим" лицемірам - про мову
Безглуздість цієї статті для українця очевидна.Те, що у двох слов"янських мов можуть зустрічатися схожі слова - це не є чимось винятковим. Ще невідомо, хто на кого здійснив більший вплив : поляки на українців, чи українці на поляків.
А відмінність російських слів від аналогічних українських та польських говорить лиш про те, що т.зв. Росія ( питомо - Московія) має менше спільного з Європою, ніж Україна.
Звичайно, що для москаля це - трагедія ( развє за ето іх отци і дєди уміралі ? :-)) ), а тому вони прагнуть вивернути це так, щоб принизити Україну.
Одним словом, що з москаля взяти, крім аналізів ??? Москаль - воно і є москаль.
Окремо хочеться посміятися з трактовки слова "гурт". Москаль його перекладає ( чи трактує) як тотожнє слову "стадо". Ну, шановні громадяни, це вже вершина цинізму та лицемірства ! Ніколи не зустрічав, щоб хтось казав "гурт баранів" стосовно "стада баранів" чи "отари овець". Ніколи не чув, щоб говорили "гурт коней" замість "табун коней" або "гурт бджіл" замість "рій бджіл". Слово "гурт" означає групу людей; є ще слово "гурток" ( московською - "кружок" ), котре означає колектив школярів , котрі займаються якимось позашкільним заняттям ( наприклад, "судномодельний гурток"). Одним словом , "гурт баранів" я міг би вжити лише щодо позначення збіговиська дурних москалів, які задумали навчати українців української мови.
От так. А щодо близькості української та польської ( а у польської багато спільних слів ( і букв :-)) ) із чеською, словацькою , хорватською мовами) - ще можна зробити логічний висновок, що поляки українцям більш близькі , ніж москалі. А що в цьому поганого для українців ???? Для москалів - однозначно погано, бо тоді Київ - не мать города Масква, а значить москалі - непонятно хто, якісь напівкарели- напівтатаромонголи
2001.10.22 | Шквал
Глупости всё это.
Я привёл статью украинского учёного, где он передаёт краткий перечень полонизмов, которые возникли после польского панства на Украине. Согласны вы с ней или нет - дело ваше. А байки про татаромонголов и псевдоистории про образование Москвы и русских можете засунуть себе в ж., т.к. ваш дебелизм по этому вопросу и упёртость, с какой вы его продавливаете надоел уже давно.2001.10.22 | ВААСЯ ПУПКІН
Аналогічно (-)
2001.10.21 | ВААСЯ ПУПКІН
Re: Щирым - про "мову". - загальне зауваження.
Ну, ці кацапи з нічого роблять проблему. Здавалося б, нейтральна тема, чисто для українців. Якого біса сюди влазити зі своїми 5 копійками ??? Таки ні, влізли, як свині в чужий город. Хто їх сюди просив ??? От же ж наглость !До речі , автор цитованого описа названий українцем. Ха-ха.... Він такий же українець , як я - Папа Римський. Українцями не народжуються , українцями - викристалізовуються. Взагалі, для таких "українців" один шлях - туди, куди послав Тарас Бульба свого Андрійка.
Кому цікаво - зачепіть яку -небудь цитату з цього опусу і киньте її у пошукове вікно Гугля.
2001.10.22 | Шквал
А чего ты злобствуешь-то?
Тему чтоль обсудить нельзя? Прям как буд-то на мозоль наступили. Вы тоже много куда влазите, вам же "нихто не забороняэ".2001.10.22 | Soloha
Мой дедушка рекомендовал в таких случаях благодарить за науку
2001.10.22 | Москва-Київ
А Ваш дедушка не грамотный был,да?:)
А вообще,чушь все это.Нормальные люди с удовольствием учат украинский и русский.Чем больше человек языков знает,тем с большим "вкусом" он может ощущать жизнь вокруг.А то что кто-то у кого-то заимствовал,ну и что,значит язык "мова" объемнее стала.И про "Маскву",как Вася ее назвал дочерью Киева,да дочь она,а дети как известно должны обгонять в развитии своих Родителей.Что и получилось в итоге.Радоваться надо за "детей" своих,а "деткам" родителей не обижать,старенькие они им помогать надо.;-)2001.10.22 | Soloha
Насчет грамотности: не обидитесь, если ошибки исправлю?
Москва-Київ писав(ла):> .А то что кто-то у кого-то заимствовал,ну и что,значит язык "мова" объемнее стала.
Правильно -"а то, что кто-то у кого-то что-нибудь позаимствовал-ну и что,"значит, язык ("мова") объемнее стала" (многовато "что" в одной фразе)
И про "Маскву",как Вася ее назвал дочерью Киева,да дочь она,а дети как известно должны обгонять в развитии своих Родителей
Правильно - "И про "Маскву", которую Вася (кстати, Ваася) назвал дочерью Киева: да, дочь она, а дети, как известно, должны обгонять в развитии своих родителей"
,старенькие они им помогать надо.;-)
Правильно - "старенькие они, им помогать надо"
:-))))
2001.10.22 | Москва-Київ
Ну конечно Вам виднее;-)А как правильно звОнит или звонИт?:)))(-
2001.10.22 | Soloha
Наговариваете на моего дедушку-ничего подсказывать не буду!:-)))
2001.10.23 | Москва-Київ
Ну пож-та,я исправлюсь:)Будьте ласковi:)))
2001.10.16 | Лисий
Re: Про вживння слова ЛЮБИЙ на форумі
Я майже повністю з Вами згоден, але не був би Лисим, якби не зробив зауваження: "Бути правим" це орієнтація в просторі чи політичному спектрі (а це теж просторово-похідне). Правильніше буде "мати рацію".Ще один спосіб розвитку мовного пуризму (а це якість дуже похвальна): в моїй сім'ї діти не мали права втручатися в розмови, поки до них не звернуться. Але був виняток: якщо хтось не допусстив похибки. Похибку повинен був виправити кожен і робив це якнайшвидше (у ввічливій формі, ясна справа). Того ж методу з нами дотримувався і Кочур, і Антоненко-Давидович. Я вважаю, що це був добрий спосіб — і сам тримаєшся правил мови і постійно помічаєш в мові інщих огріхи, якщо вони єсть. Я вдячний тим людям за науку. Любити мову треба, але любов повинна бути не дуже сліпою — не кожна спроба говорити українською заслуговує на повагу. От Кчмівської мови не можу шанувати, навіть, якщо він лається по-українськи...
2001.10.16 | Лисий
Re: Про вживння слова ЛЮБИЙ на форумі
На нік - а куди тебе виграти варто, то вже й не вгадати.Ваші аргументи я чув у 2-3 класі. Здається, ви не пішли в своєму розвитку далі, ніж ті дітки роботяг у той час у своєму віці.
2001.10.22 | Kryvonis
Re: Про вживння слова ЛЮБИЙ на форумі
A Yuschenko kazhe "lyubyi" v kozhnomu drugomu rechenni. Slukhayte "Svobodu".