02/02/2002 | Perekotypole

БУДЕМО ВАЛИТИ КУЧМУ
Розмова Олександра Омельченка та Віктора Ющенка

О. Вікторе Андрiйович?

Ю. Так, Олександре Санивочиу.

О. А де помічник?

Ю. Да щоб я знав. Бардак у штабі…. Розпустилися.

О. От-от, розпустилися. Я саме про це.

Ю. Як?

О. Розпустився народ під Кучмою… Треба про новий помiркувати…

Ю. Народ?

О. Поки що ні. Президента.

Ю. Черговий небiж з Мелітоплю?

О. Та ви, Віктор Андрiйович, жартiвник. Я ось гадаю – кого б.

Ю. Мені здається (явно засоромлений)… Я гадав… Мені незручно про це казати,
Олександр Санич, але…

О. Та що тут, свої люди

Ю. Я все ж такі…

О. Я про вас кажу, Віктор Андреич.

Ю. Я червонiю навіть. Дякую за довіру, Олександр Санич, але ж…

О. Скромнicть тут не до чого, Віктор Андрiйович. Народ вас любить.

Ю. Но боюсь Кучма буде проти…

О. Що нам Кучма? Взагалі хто це – Кучма?

Ю. Президент України.

О. Так. Незадача. Ну да ми його…

Ю. Що його?

О. Будемо валити.

Ю. Як це так? Це… Але ж ми цивілізовані люди.

О. Ну нi треба все до купи. Да і я зовсім не в тому сенсi Стаття, друга, ну
ви ж не детина, що я вам пояснюю… Знайдемо коханочку… Позашлюбних діточок…
Рахунки у Швейцарьскому банку... Кучми...

Ю. Гадаете, спрацює?

О. Вибачте, Віктор Андрiйович. Батарейка сідає...

Ю. Якій Батарейко? За що сідає? Вже?

О. Короткі гудкі.


----------------------------------------------------------------------------
----

a.. 1.02.02 НЕХАЙ МУДАК ВІДКРАЕ СВІЙ ХОЛОДИЛЬНИК
b.. 30.01.02 ПРОБЛЕМІ ДЛЯ ЮЛІ
c.. 29.01.02 НЕБІЖ З МЕЛІТОПОЛЮ
d..
e..
f.. Предвыборная пора развивает украинские искусства
Всеволод Куракин


Уже не впервые ситуации, связанные с предвыборной кампанией, влекут за
собой создание в той или иной степени художественных произведений.

Основной жанр - радиопьесы. То есть речь идет о как бы перехватах либо
просто разговорах политиков между собой, либо их переговорах по мобильникам.
Разумеется, потенциально такие тексты могут использоваться для производства
на их основе как радиопьес, так и художественных видеоматериалов.

Начало этому роду искусств в нынешней кампании было положено записью
высокохудожественной беседы г-на Рабиновича с г-ном Понамарчуком (см.
MigNews, "Сенсация: новая пленка Понамарчука"). На этой неделе искусство
стало окончательно искусством: сайт Mobilki.net опубликовал душераздирающую
историю "Проблемi для Юлi".

Во-первых, хорошо ведь написано. Во-вторых, стало понятно, что в ближайшее
время беллетристика в формате записи телефонных разговоров обретет все права
жанра. Да, прецедент такого рода уже был: г-н Кокто написал пьесу "Голос
человека" (см. "Голоса человека" и "В контексте европейской пьесы", ссылки
ниже), время от времени ее даже ставят, но следует отметить, что там была
расписана партия только одного человека. Ну а с двумя, понятное дело, все
круче, да и вовсе не авангардизм, как у Кокто.

Итак, "Проблемi для Юлi", приводятся на языке оригинала.

Розмова Олександра Омельченка та Вiктора Ющенка

1. Алло, це помiчник Ющенка Вiктора Андрi...
2. Так, Олександр Олександрович давно чекає, хвилиночку, з"єдную.
Ю. Олександре Сановичу? От тепер я вам усе скажу. Усе...
О. З самого ранку чекаю на подяку. Щось ви припiзнились. Мерiя - не
Верховна Рада, у нас дiсциплiна. Обiцяли - зробили.
Ю. Що ви зробили? Що?
О. Ми обiцяли проблеми для Юлi. Так ось, в Юлi - проблеми.
Ю. Та не таким чином же! Не приведи Боже, я засвiчуся. Уся харизма пiд три
чорти. Ой божечки, навiщо я з вами зв"язався...
О. Ми їй струсок мозку забезпечили. Хоча, який в баби мозок?
Ю. В вас який мозок, менi цiкаво. Ви обiцяли що?
О. Що? А що?
Ю. Що налякаєте, що натякнете. А ви як? Навiщо аварiя? І все даремно, а
головне мене пiдставляете.
О. Вiкторе Андрiйовичу... Та заспокiйтеся. Все чин-чином йде. Шкода що
дiвка легко пережила аварiю. Спочатку думали Камазом трахнути щоб
стовiдсотково. Але бюджет в нас не резиновий. Як що кожного дня Камази
розбивати - нiяких грошей не залишиться.
Ю. І що теперь робити? Навiщо було затiвати все?
О. Навiщо? Вiдомо, навiщо. Щоб Юля меж ногами не плуталася. Ви ж самi таке
казали - нехай краще мiж колесами мотиляєтся, нiж помiж ног плутається.
Ю. Так до виборiв, Олександре Саничу, без мозку - i то допускають. Ви тому
яскравий приклад. А зi струсом тим бiльше допустять. Популярнисть в неї ще
бiльше зросте. Виходить, все даремно. Голоси на Заходi вона в нас вiдбере. А
якщо докопаються? І навiщо я з вами зв"язався. Усе ж розкриють, усе
розриють.
О. Щось ви, Вiктору Андрiйовичу сьогоднi нервуєте. Спокiйнише треба. Ви
ж-таки не баба. Чоловiчi справи - рiч серйозна.
На iншому кiнцi провода чути поодинокi схлипи.
О. Перепрошую, менi зараз нiколи розмовляти. Якраз родичi водiя з
ДАІшником у приймальнi сидять. На премiю очiкують. Працювати треба.
Ю. Ви що, з ними спiлкуєтесь?
О. А як же! Люди надiйни, може, ще знадобляться. Богато хто нинi на
машинах катається. Камазiв, звiсно, на всiх не вистачить, а ось Жигулей iз
Запорожцами...
Ю. Нерозбiрливо, звук трубки, яка впала.
О. Як нервує... Як та баба..."
НЕБІЖ З МЕЛІТОПОЛЮ
Розмова Олександра Омельченка та Віктора Ющенка

1. Алло?

2. Алло. Це помічник. Омельченка Олександра Олександровича.

1. А, помічник… зараз…Хвилиночку.

О. Віктор Андрiйович?

Ю. Сан Сандрич, здоровенки були!

О. Віктор Андрiйович, хіба можно так робити?

Ю. Сан Сандрич, вони проголосували…Усе горазд… Ви про що?

О. Я питаю вас, як ви могли таке зробити? Ви продали мене! Ви зрадник!

Ю. Та хто вас купить? Ви власне про що?

О. Сашко мого… Синку…

Ю. Що Сашко?

О. Ми ж домовлялися…Він тікі п’ятьдесят сьомий у вашему списку… Піставте
третім… Ну, п’ ятім… Ну сьомим… Але ж не п’ятьдесят сьомим!

Ю. Сьомим у п’ятому ряду (посміхається)

О. Віктор Андрiйовичу! Побойтися бога!

Ю. Олександр Санич! Так ну що ж я зроблю!

О. Передайте своїм – нехай мудаки переписують список! Чому ви ще не
наказали?

Ю. Бо пізно… По закону ніяк.

О. Ех… Шкода… Адже я по ділу…

Ю. По якому?

О. Небiж у мене троюрідний … З Мелітополю… Меткий хлопець… Його б до вас у
список… Хоч сто двадцять п’ятим… Невже ж пізно…

Ю. Та так…

О. Ну хоч у кінець…

Ю. А що ж ви раніше?

О. Раніше… Що раніше?

Ю. Олександр Санич, це ж мобільний…

О. Так і у мене…

Ю. За вас мерія разраховується, а за мене хто?

О. Вiдомо хто…

Ю. Вибачте, Олександр Санич, але треба прощаватися. Привіт небожу

О. Кахикання, неперебірливо.


----------------------------------------------------------------------------
----

a.. 1.02.02 НЕХАЙ МУДАК ВІДКРАЕ СВІЙ ХОЛОДИЛЬНИК
b.. 30.01.02 ПРОБЛЕМІ ДЛЯ ЮЛІ
c.. 29.01.02 БУДЕМО ВАЛИТИ КУЧМУ



НЕХАЙ МУДАК ВІДКРАЕ СВІЙ ХОЛОДИЛЬНИК
Розмова Олександра Омельченка та Віктора Ющенка


О. Алло, мені помічника Віктора Андрійовича!

Ю. Михайло, тебе.. (Ющенко відає трубку помічнику).

О. Михайло, мені Виктора Андрийовича. Омельченко говорить.

М(помічник): Вікторе Андрийовичу, Вас. Відрекомендувався як Омельченко
(Михайло відає трубку Ющенко).

Ю. Хто це?

О. Та це ж я, Омельченко.

Ю. Як переконаєш?

О. Та ви що, по голосу мене не впізнали? Це я, Олександре Сановичу....

Ю. Та впізнав, але якщо замість вас двійник москальский.

О. Ну так я вам пароль скажу: “Нехай мудак відкриє сейф.”

Ю. (обрадованно) Олександре Сановичу! Як здоровячко, як небіж з Мелитополя?

О. Та все гаразд. Пристроїв його у ДАЇ, на прибуткове місце, регулюєрух на
перехресті Паркової та Набережного шосе...

Ю. Дякую, запам’ятаю місце... і друзям пораджу, що б як їдуть, на хлопця
вашого поглядали.

О. А я ж до вас у справі!

Ю. Для вас, Олександре Сановичу, усе що завгодно!

О. Тоді кидніть Кучму!

Ю. Олександре Сановичу! Ви вп’єть!

О. Жалкую, мені інше потрібно. Жінкамоя курча американське хоче, а ніде не
має. Ось, каже, мені, попрохай Віктора Андрійовича, його жінці ЦРУ мабуть
пайок шле, у нього курча точнісінько є...

Ю. Олександре Сановичу! Курча! Може віскі закордонного, чи сала якогось
німецького...

О. Та ні, мені лише курченя американського...

Ю. А ось нема! Прийшов Ржевський, залез до мого холодильника. Курей усіх
поцупив, а що не вкрав, то понадкусовав...

О. От так гад.

Ю. Та хай вдавиться, тільки щоб моє ім’я на парканах не писав. Стій, тут
Михайло каже, що одне курча Тимошенці у лікарню відклав.

О. Ну так нехай мудак відкрае свій холодильник.

Обрив зв’язку... Гудки.