МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Чому зневажають літеру "ґ" ? (-)

09/03/2002 | inform

Відповіді

  • 2002.09.03 | pozaporozhec´

    Re: Чому зневажають літеру "ґ" ? (-)

    Bo tim, khto znevazhaje cju literu, brakuje rozumu jiji vykorystovuvaty. Ce je syndrom "ukrajinsjkofobiji". Nichoho, jak vidomo vsim: za budjakoji khvoroby vono - abo popustytj abo zh zparalizuje. I slava Bohovi!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.09.17 | Лідія

      Re: Чому зневажають літеру "ґ" ? (-)

      Не знаю, чому так настирливо стараються втягти в українську мову додаткову літеру. Досить заглянути в писанину 16 століття, щоб побачити: що для позначення невиразного звуку "г" користувались сполученням "кг".
      Можливо таке сполучення виникло через непевність, яку букву вживати: "к" чи "г". Коли ще ми мали письмо без голосівок, то було тільки дві букви: "Г" і "Х". Після християнізації Руси, коли греки разом з зхристиянізованими князями вибудували Москву і утворилась Московська говірка і з"явилось церковно-слов"янське письмо,-- з"явилось і гаркаве "г" в нашій мові. Думаю, що великої погоди ця літера не робить. Живуть же греки без букви "б", маючи купу літер: декілька "о" і "і", декілька "т", а об для букви "б" значків не достало. Вони не розгубились.
      Барбари у них варвари
      Небучаднийцар -- Навуходоносар
      Бар-аба -- Варнава
      Богара -- Вогара -- Волга і т.д.
  • 2002.09.04 | Філ

    Навіть "Україна молода" принципово не вживає літери "ґ" (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.09.04 | Адвокат ...

      Може в них грошей бракує?

      Щоб шрифтів з літерою "ґ" придбати? От вони й не вживають її,-- принципово... :):
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.09.06 | Філ

        У мовознавчих статтях вони її вживають. А у решті - ні(-)

  • 2002.09.05 | Роман ShaRP

    Питання перше: а за віщо її любити? (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.09.05 | Адвокат ...

      Питання друге:

      а мамцю з татком,-- защо?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.09.05 | Роман ShaRP

        Скажіть щось на перше, а то друге -- оффтопік :))) ()

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.09.07 | ВААСЯ ПУПКІН

        За що люблять літеру ""

        Я вважаю, що тут не можна так ставити питання - за що любити ту чи іншу літеру. Я б дуже здивувався, якби хтось, наприклад, сказав, що не любить літери "і" , бо ця літера, наприклад, пишеться у слові "піз...да", і тому не буде її принципово вживати.

        Просто , по-перше, мабуть не у всіх ця літера є, і не всі знають, які саме слова пишуться з цією літерою.
        Найенергійніші прошарки населення , які зараз мають хоч якийсь вплив у суспільстві. навчалися у школі якраз у період заборони літери "г" з хвостиком. Тому вони й не знають цих слів.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.09.08 | Роман ShaRP

          Re: А я вважаю, що можна ...

          ВААСЯ ПУПКІН писав(ла):
          > ... так ставити питання - за що любити ту чи іншу літеру.

          > Просто , по-перше, мабуть не у всіх ця літера є,

          на додачу, аби набирати її на комп*ютері потрібна додаткова морока.

          >і не всі знають, які саме слова пишуться з цією літерою.

          точно. А чи хочуть знати?

          > Найенергійніші прошарки населення , які зараз мають хоч якийсь вплив у суспільстві. навчалися у школі якраз у період заборони літери "г" з хвостиком. Тому вони й не знають цих слів.

          Повторююся: а чи хочуть вони їх знати? Чи хочуть їх діти їх знати? Чи великий той прошарок людей, що вживають відповідний звук у потрібному місці у розмовній мові? Чи не є та літера застарілою?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.09.08 | ВААСЯ ПУПКІН

            ... декому і серпом по яйцях можна ...

            Романе, ЯК можна говорити, що та чи інша літера "застаріла" ? Літера - це Вам не молоко, яке може прокиснути, чи яйце, яке може протухнути.
            Літера - це частка мови, яка створювалася народом віками. Хто дав комусь , якомусь індивіду, право говорити про те, що літера застаріла ?

            Стосовно того, що люди НЕ ХОЧУТЬ знати про цю літеру, то це відома пісня... Я переконаний, що Ви можете мені запросто почати доводити, що людей цікавить лише секс і ковбаса ( а гАВа навіть секс не цікавить ). Ну - то кожному своє. Кожному воздасться по його вірі.
            Я жодним чином не лицемірю, але Ваш прагматизм - нездоровий, не можна перейматися лише винятково матеріальними проблемами, треба віддавати якусь данину і духовності.

            Еллочка Людоєдка цілком обходилася кількома десятками слів, а москалі взагалі можуть обійтися одним словом , ставлячи його у різні відмінки, на худий кінець - їм буде достатньо три-чотири слова, не кажіть, що Ви їх не знаєте :-)) . Виходячи з цього, ви можете запропонувати українську мову теж звузити до трьох-чотирьох слів, і викинути з абетки ті літери, які до цих слів не входять. Бо - за Вашою логікою - люди й так знають, що треба робити, а саме : жерти, спати, размножаться, пахати і колупатися в носі.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.09.09 | Роман ShaRP

              Re: ... декому і серпом по яйцях можна ...

              ВААСЯ ПУПКІН писав(ла):
              > Романе, ЯК можна говорити, що та чи інша літера "застаріла" ? Літера - це Вам не молоко, яке може прокиснути, чи яйце, яке може протухнути.

              Запросто можна! Що, скажете, рос. мова стала гірше від відсутності у ній "твердого знаку" у кінці слова? А від відміни "легендарної" літери "ять"? На додачу, у тому слов*янському алфавіті було БІЛЬШЕ літер, ніж їх є зараз. Вочевидячки, щось повідміняли.

              > Літера - це частка мови, яка створювалася народом віками. Хто дав комусь , якомусь індивіду, право говорити про те, що літера застаріла ?

              Дульки. Писемна мова (а якщо ми говоримо про літеру, то говоримо саме про неї) творилася переважно якраз індивідами, бо нарід був здебільшого "неписемний". На питання "хто дав право" я питаю "а чому воно потрібне"? З моєї точки зору "право" -- вигадка. Якщо за ним, за цим законом/принципом стоїть якась сила -- воно тримається, якщо ні -- то ні. За яким принципом та за підтримки якої сили можна відібрати у мене можливість говорити про застарілість отої літери?

              > Стосовно того, що люди НЕ ХОЧУТЬ знати про цю літеру, то це відома пісня... Я переконаний, що Ви можете мені запросто почати доводити, що людей цікавить лише секс і ковбаса ( а гАВа навіть секс не цікавить ). Ну - то кожному своє. Кожному воздасться по його вірі.

              Це не відома пісня, а відомий факт. Навіть ті, хто вважає себе "щирими українцями" далеко не завжди згадують про її існування.

              > Я жодним чином не лицемірю, але Ваш прагматизм - нездоровий, не можна перейматися лише винятково матеріальними проблемами, треба віддавати якусь данину і духовності.

              Я віддаю. Але ви мені скажіть, який вплив отої літери на духовність? Підозрюю, що нулячий. "Навіщо платити більше"?


              > Еллочка Людоєдка цілком обходилася кількома десятками слів, а москалі взагалі можуть обійтися одним словом , ставлячи його у різні відмінки, на худий кінець - їм буде достатньо три-чотири слова, не кажіть, що Ви їх не знаєте :-)) . Виходячи з цього, ви можете запропонувати українську мову теж звузити до трьох-чотирьох слів, і викинути з абетки ті літери, які до цих слів не входять. Бо - за Вашою логікою - люди й так знають, що треба робити, а саме : жерти, спати, размножаться, пахати і колупатися в носі.

              Тільки не кажіть, що ви краще за людей знаєте що їм робити. Зокрема стосовно літер. Я вас питаю: навіщо? Ви кажете "бо отак було". Я кажу: "ну то й що, багато чого було, тепер нема вже". А ваша аргументація, якщо її процідити, зводиться до армійсько-ментовського "так надо" та "если штатские умные, почему они строем не ходят".
          • 2002.09.13 | Rastaman

            Re: А я вважаю, що можна ...

            Роман ShaRP пише:

            > на додачу, аби набирати її на комп*ютері потрібна додаткова морока.

            Так, фірма Мікрософт відома своїм антиураїнізмом.
            В інших операційних системах з цим проблем не виникає.

            > >і не всі знають, які саме слова пишуться з цією літерою.
            > точно. А чи хочуть знати?

            > Повторююся: а чи хочуть вони їх знати? Чи хочуть їх діти їх знати? Чи великий той прошарок людей, що вживають відповідний звук у потрібному місці у розмовній мові? Чи не є та літера застарілою?

            Навіть в радянському союзі в слові ґрати потрібно було говорити ґ, а не г. Просто ці люди неправильно розмовляють. Якщо орієнтуватися на таких людей, то наша мова має збагатитися величезною кількітю нових слів, на кшталт "сьоня", "лучє", "тралємбус" тощо.
    • 2002.10.12 | Cunning linguist

      Re: Питання перше: а за віщо її любити? (-)

      Питання слушне. Любити цю літеру чи будь-яку іншу нема за що. Вона просто існує в українському алфавіті (на п'ятій позиції), отож і вживати її треба в словах, де її використання зафіксовано словником.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.10.14 | Роман ShaRP

        Re:

        >Питання слушне. Любити цю літеру чи будь-яку іншу нема за що. Вона просто існує в українському алфавіті (на п'ятій позиції), отож і вживати її треба в словах, де її використання зафіксовано словником.

        Можна написати інший словник, де її не буде :):.

        На письмі ж, а особливо у інтернеті, за "правилом кросворду" її не вживають, і, як на мене, нічого страшного тим не роблять.
  • 2002.09.05 | Ярослав

    Re: Чому зневажають літеру "ґ" ? (-)

    Досить складно знати, де її писати. В іноземних іменах і прізвищах - це точно. Але в іноземних географічних назвах - навряд. Тобто, не рекомендується. ҐАНОК, ҐУЛЯ, ҐУМА і т.д. - це так. А от КОНҐРЕС - не варто. Отже, досить складно знати...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.09.06 | Роман ShaRP

      Re: А то! Питається: навіщо зайва морока?

      Ярослав писав(ла):
      > Досить складно знати, де її писати. В іноземних іменах і прізвищах - це точно. Але в іноземних географічних назвах - навряд. Тобто, не рекомендується. ҐАНОК, ҐУЛЯ, ҐУМА і т.д. - це так. А от КОНҐРЕС - не варто. Отже, досить складно знати...

      Мені пощастило вчитися так, що на той момент правилами правопису список слів, у яких вживалася ця літера, скоротили. До нуля. Чи я щось втратив? Анітрішки.

      Я слухав пісні, читав книжки, спілкувався з людьми, і у всьому тому я не спостерігав ані тої літери, ані відповідного звуку, не можу навіть сказати, аби мені чогось від того бракувало.

      Питається "Навіщо платити більше"? У випадку з порошком я знаю, а от у випадку з тою літерою, про яку я і думати забув -- ні.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.09.06 | Філ

        Давайте жити простіше!

        Скоротимо літеру "г" - вона така самаяк і "х"
        "п" замінимо на "б"
        "щ" на "ш"
        "с" на "з"
        "в" на "ф"
        і так далі!
        Украінзька мофа зтане знацно лехшойу!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.09.06 | Ярослав

          Re: Давайте жити простіше!

          Вона вже стала легшою. От Ви цілком серйозно пишете: "Давайте жити..." Але Шевченко писав: "Анумо, знову віршувать, моя сусідонько убога..." Отже, мабуть, варто було б написати: "Анумо, жити простіше!" Або ж отак: "Живімо (жиймо) простіше!"
        • 2002.09.08 | Роман ShaRP

          Re: Давайте!

          Справа у тім, що поточний стан без тої літери у масах є станом рівноваги. З нього нікуди не треба рухатися. Це легко.

          Запропоновані ж вами зміни не є станом рівноваги.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.09.08 | Ярослав

            Re: Давайте!

            Рівновага - рівновагою, але копіювати росіян у справі транслітерації іноземних імен - це просто провінційна неписьменність. Ніколи не забуду парадоксального "американський віце-президент Гор.." Справа в тому, що "гор" по-англійському значить "курва", а от "Ґор" - це прізвище людини. І так завжди: журналісти в Україні дивляться, як оте чи інше прізвище в Москві написали. Потім і собі пишуть, такі ось нісенітниці як "Йоханесбург". Споконвіку Іван був у німців і голландців Йоганом (Йоган Себастьян Бах), а от раптом став "Йоханом". На догоду "стабільності" і москалям! ...Недавно от у Чернівцях відбувся міжнародний конгрес україністів і там головою Міжнародної асоціації україністів обрали американського професора Гаґена. То як же зволити писати його прізвище в Києві, часом не "Хаген", щоб було так, як і в росіян? Прикладів безліч. І справа, як бачите, не тільки в Ґ, а і в Х, яке росіяни надто часто пишуть в іноземних іменах. Ще трохи - і будуть писати "Хітлер". Бо вже стало узаконеним "Хонекер" та "Йохан". ...Ця проблема виглядає заплутаною тільки для декого із старших поколінь. Починати вивчати удосконалений правопис (із літерою Ґ) треба із школи. Щоправда, спочатку треба вчителів навчити (перевчити).
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.09.08 | Адвокат ...

              Дуже вдале роз'яснення!

              Можливо воно, таки,-- дотоможе тим, хто дійсно прагне що сь таки зрозуміти. :):


              Ви маєте рацію. Вживання літери "Ґ" запобігає багатьом глупствам. Наявність декількох споріднених літер та звуків збагачує звукову палітру мови, допомагає покращити ґраматичний устрій мови, що вельми корисно і для вивчення мов, і для використання компутерів для обробки українських текстів.


              Чинити спротив літері "Ґ",-- є не розумно за усих випадків, окрім патальоґійної ненависти до української мови, або палкого бажання звести усі мови до моськальського мату.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.09.08 | Ярослав

                Re: Дуже вдале роз'яснення!

                Дякую. Ось у цьому питанні Ви не демагог...
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.09.08 | Адвокат ...

                  Дякую навзаєм!

                  За моїми спостереженнями, де приблизно 3 десятки подразників, що реакція на них, хоч і опосередковано,-- але ґранично точно дозволяє ідентифікувати ставлення людини до укранства ( мови, культури, нації, держави, тощо ). Літера "Ґ",-- один з надійніших. :):
              • 2002.09.09 | Роман ShaRP

                Re: Дуже невдалий коментар.

                Адвокат ... писав(ла):
                > Можливо воно, таки,-- дотоможе тим, хто дійсно прагне що сь таки зрозуміти. :):

                Не допоможе. Крім того, що його давав персонаж анекдотів "повбивав би" та "негреня, зате не москаль".

                > Ви маєте рацію. Вживання літери "Ґ" запобігає багатьом глупствам.

                "Огласітє вєсь спісок, пожалуйста"

                >Наявність декількох споріднених літер та звуків збагачує звукову палітру мови

                Так, але чи не завелика буде ціна? Звуків у світі багато, можна збагачувати далі і далі, але можна і не треба.

                >, допомагає покращити ґраматичний устрій мови

                це ж як?

                > , що вельми корисно і для вивчення мов

                для вивчення мов потрібна практика, а не додаткові літери.

                >, і для використання компутерів для обробки українських текстів.

                Брехня. Додання ще одної літери НІЧИМ не може спростити обробку будь-чого. Адвокате, от скажіть мені, ЯК ви набираєте цю літеру, якою кнопкою?

                > Чинити спротив літері "Ґ",-- є не розумно за усих випадків

                Брехня.

                >, окрім патальоґійної ненависти до української мови, або палкого бажання звести усі мови до моськальського мату.

                Або ж небажання платити за те, що вважає за потрібне якийсь невідомий мені вуйко, або невідомі мені вуйки -- але аж ніяк не я сам.

                "Я досягну успіху без (може) знаєте якої літери".
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.09.09 | Адвокат ...

                  Вашу платоспроможність Ви вже неодноразово

                  довели бідканнями a la "сірата казанская".



                  За результатами читання Вашого останнього постинґу можу лише побажати Вам досягти всих можливих для впертого та самовпевненого невігласа успіхів. Дивись,-- і Ку-чмом ще станете. :):
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2002.09.09 | Роман ShaRP

                    Re: Мова не про мою платоспроможність, а у тому, на що вона піде

                    То ви так і не відкажете мені, якою простою-простою княпою на клаві ви набираєте ту літеру?

                    М-да.

                    Адвокат ... писав(ла):
                    > довели бідканнями a la "сірата казанская".
                    > За результатами читання Вашого останнього постинґу можу лише побажати Вам досягти всих можливих для впертого та самовпевненого невігласа успіхів. Дивись,-- і Ку-чмом ще станете. :):

                    Можете побажати, а можете і піти на .. вулицю, прогулятися, подихати свіжим повітрям і подумати, так-так, саме подумати -- дійсно, а який сенс БАГАТЬОМ чіплятися за оту літеру, якої вони не вчили, і яка ним до одного місця. Навіщо їм платити більше? Навіщо розкручувати безглуздий атракціон зміни шкільних програм, словників, курсів, наборів літер у друкарнях (ще одна можлива причина, до речі: припустимо, що ~якогось~ набору отих літер у газеті вистачає на "мовознавчу" статтю, але ані набору, ані бажання редактора-коректора-набірника не вистачає на усю газету, ані отих літер), міліонів текстів та міліонів голів, яким раніше не треба було вирішувати, яку літеру писати, а тепер треба, а з того вони от таких от "ентузіастів" будуть згадувати може й тихим, зате яким словом. Бо всьо то варто зусиль та грошей, а без того можна абсолютно безболісно обійтися. Доведено життям.

                    "Я досягну успіху без (може) знаєте якої літери".
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2002.09.09 | Роман ShaRP

                      P.S.

                      а взагалі -- працюйте, щасливий ви наш.

                      узялися-бо вже за "рахунів" -- накрилася тема,
                      за "новий правопис" -- туди само.
                      тепер за оту літеру беріться, беріться ...
                      у вас рука легка :):):):):):):):):
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2002.09.09 | Адвокат ...

                        Красно дякую, що дозволяєте...

                        ... і що б я без Вас робив?... :):

                        Навзаєм зичу Вам скорше змінити Вашого ідеольоґійного та ментального родича Ку-чмо на його посаді,-- поки новий правопис та літеру "Ґ" остаточно не ввели в обіг. Бо се прийде Вам досягати "всього" з "тією клятою літерою". :):
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2002.09.11 | Роман ShaRP

                          Re: Резюме...

                          Я навів свою відповідь, чому ту літеру зневажають (дуже багато кому вона просто не потрібна, на сьогодні займає маргінальне положення у культурному просторі).

                          Заперечень якось не побачив, була ще одна гіпотеза, що в цілому нормально співіснує з тим, що сказав і я -- нинішні "дорослі" покоління виростали без тої літери.

                          Що ще треба?
                    • 2002.09.09 | Адвокат ...

                      Для асоба адарьонних павтаряю:

                      Літеру "Ґ" можна набрати, натистувши клявішу, на якій виґравірувані символи "~" та "`. Це перша клявіша ліворуч на основній клявіатурі. Принаймні, це стандартне місце літери "Ґ" в українській клявіатурній розкладці, якщо користатувати се Linux ( точніше XFree86 ).
                      У Windows на тому місці в українській розкладці, іноді, можна зустріти літеру "Ё". Однак то не біда,-- існує доволі редакторів клявіатурних розкладок під Windows.
            • 2002.09.09 | Роман ShaRP

              Просто ти живеш не на тому березі ріки.

              Ярослав писав(ла):
              > Рівновага - рівновагою, але копіювати росіян у справі транслітерації іноземних імен - це просто провінційна неписьменність.

              Це мені нагадує персонажа одночасно з двох анекдотів:
              "Чув як москалі називають пиво? ... ... Повбивав би!"
              та
              "... Вуйку, то ж негреня! Зате певен, що не москаль".

              Якщо ви можете "копіювання" обізвати "провінційною неписьменністю", то чому я не можу обізвати нав*язування зайвої, з моєї точки зору, літери, по нашому, КПІшному "зайвим гемороєм"?

              >Ніколи не забуду парадоксального "американський віце-президент Гор.." Справа в тому, що "гор" по-англійському значить "курва", а от "Ґор" - це прізвище людини.

              >"гор" по-англійському значить "курва"

              неправда ваша. У мене є запис пісеньки, де це слово часто зустрічається, так от -- не схоже.

              Але якби і так...

              Пам*ятаю, продавався чай під торговою маркою "Pukala". Ну, не прижився він на Україні, але що, і тій фірмі звідки-вона-там міняти назву? Або була ще "пропаща" реклама "Bluewater". А звідки тим, хто винайшов мила "Duru" та "Fax" знати, що вони можуть асоціюватися з "дурень" та "fuck" відповідно? А скільки було анекдотів про "UPSA"?

              На якого біса я повинен турбуватися, як і що звучить по-англійські? А може, ще перевірити хінді, фарсі, сансткрит, ідіш і так далі -- десь обов*язково буде "ліва" асоціація, я впевнений. Гребе Гора, чи не гребе від того, як його будуть називати у країні, яка , пардон, не лізе без мила у Європу? Не знаю, але якщо і гребе -- погребе та перестане.

              >І так завжди: журналісти в Україні дивляться, як оте чи інше прізвище в Москві написали.

              Не розумію, що, ліпше дивитися у Вашінгтоні?

              >Потім і собі пишуть, такі ось нісенітниці як "Йоханесбург". Споконвіку Іван був у німців і голландців Йоганом (Йоган Себастьян Бах), а от раптом став "Йоханом". На догоду "стабільності" і москалям! ...Недавно от у Чернівцях відбувся міжнародний конгрес україністів і там головою Міжнародної асоціації україністів обрали американського професора Гаґена. То як же зволити писати його прізвище в Києві, часом не "Хаген", щоб було так, як і в росіян? Прикладів безліч.

              див. два анекдоти вище.

              >І справа, як бачите, не тільки в Ґ, а і в Х, яке росіяни надто часто пишуть в іноземних іменах. Ще трохи - і будуть писати "Хітлер". Бо вже стало узаконеним "Хонекер" та "Йохан". ...Ця проблема виглядає заплутаною тільки для декого із старших поколінь. Починати вивчати удосконалений правопис (із літерою Ґ) треба із школи. Щоправда, спочатку треба вчителів навчити (перевчити).

              Ну і чим він у біса удосконалений? Через 1 (один) зайвий звук (до речі , той самий , що і в рос. мові) СТІЛЬКИ ускладнень та мороки з тим, як і що писати. Ніби вже існуючих -- не досить.

              Новий слоган: "Я досягну успіху без отої, як її, тобто, ви зрозуміли, якої літери".
      • 2002.09.09 | likar

        Re: А то! Питається: навіщо зайва морока?

        Роман ShaRP писав(ла):
        > Мені пощастило вчитися так, що на той момент правилами правопису список слів, у яких вживалася ця літера, скоротили. До нуля. Чи я щось втратив? Анітрішки.
        A shcho nadbav? - Anichoho.
        > Я слухав пісні, читав книжки, спілкувався з людьми, і у всьому тому я не спостерігав ані тої літери, ані відповідного звуку, не можу навіть сказати, аби мені чогось від того бракувало.
        Diagnoz: Syndrom Homo Sovjeticus
        > Питається "Навіщо платити більше"? У випадку з порошком я знаю, а от у випадку з тою літерою, про яку я і думати забув -- ні.
        Diagnoz pidtverdzhujetjsja.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.10.12 | Cunning linguist

        Re: А то! Питається: навіщо зайва морока?

        Якби Ви спілкувалися з носіями української мови, то навіть у час, коли букву ґ було вилучено з української абетки, почули б відповідний звук і в слові "ґрунт", і в слові "ґвалт", і в усіх інших словах, де він існує. Додаткова користь: буква ґ допомагає точніше передавати звучання чужих слів, у тому числі власних назв.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.10.14 | Роман ShaRP

          Re: А то! Питається: навіщо зайва морока?

          >Якби Ви спілкувалися з носіями української мови, то навіть у час, коли букву ґ було вилучено з української абетки, почули б відповідний звук і в слові "ґрунт", і в слові "ґвалт", і в усіх інших словах, де він існує.

          Як я написав у іншій гілці, я не вбачаю нічого поганого у різних версіях мов, паче того, ДВІ різні літери не дають нічого у значенні СЕНСУ слова. Себто відомий "казус" "аптека чи оптика" не діє.

          > Додаткова користь: буква ґ допомагає точніше передавати звучання чужих слів, у тому числі власних назв.

          Додаткова шкода : вона "застряє" в горлянці, та, на думку деяких (ну, мене, наприклад) неприродньо звучить.
  • 2002.10.03 | Габелок (Habelok)

    Тільки для транслітерації...

    Я би ще зрозумів відмову від літери "ґ", якби це стосувалося тільки транслітерації іноземних слів. Але ж! Українська мова має свої власні слова, вимова яких вимагає літери "ґ".

    ґанок, ґава, ґедзь, ґвалт, ґніт, ґречний, ґрати, ґуля, ґирлига, ґабелок у кінці кінців (прошу не плутати з габелок).

    Сполучення "кг", до речі, передавало звук "ґ" у середні віки. Як у слові "кграматика", наприклад. Тобто це слово звучало як "ґраматика".

    Габелок.
  • 2002.10.07 | Габелок (Habelok)

    http://www.humanities.lviv.ua/TW/OR/1_kryv_OR.htm

    Вживання букв ґ/кг (чи інших написань) в історичному розвитку мови

    Дослідження Володимира Криворучки

    Наставник Олександра Захарків

    Джерело: Словарь української мови Бориса Грінченко


    ДИСКУСІЯ




    --------------------------------------------------------------------------------



    Безперечно, що показник цивілізованості і культури суспільства та особистості в цілому багато в чому визначається по рівню зацікавленості до своєї історії та мови. Мова нації та її культура становлять органічне ціле. Це не є тотожність, але відірвати одне від іншого ці поняття неможливо. Зі смертю мови настає смерть культури, “залишаються хіба що “трупи краси”[1]. «За станом мови можна встановити стан культури» (Вільгельм фон Гумбольдт). Тому не дивно, що мовний правопис викликає такий великий інтерес людей, що хочуть відродити українську культуру та позбавити свій народ ознак “ментального колоніалізму”. Велике значення має дослідження так званих “білих плям” та заборон щодо нашої мови, культури, історії з боку царської та більшовицької Росії. До такої “білої плями” я б відніс також історію з вживанням літери ґ. Ця літера завжди була притаманна нашій абетці. Але в роки лінґвоциду та гоніння української мови її без жодних наукових обґрунтувань вилучено з українського правопису.

    Український алфавіт має літеру для передачі гортанного г (гуска, гори, груша, гіркий, гаснути, гаркавити) та задньоязикового проривного ґ, який вживається переважно в іншомовних словах (ґубернія, ґімназія, фіґура) та в словах з діалектичним забарвленням (ґандж, ґавити, ґазда, ґудзик, ґеґотати). Ці дві букви в українській абетці позначають опозицію [г] – [ґ] на фонемному рівні, якої немає в російській мові.

    Гортанний дзвінкий звук [г] твориться в горлі дрижанням голосових голосниць (язик при цьому перебуває в такому становищі , як при вимовлянні звука [а], відрізняючись від вимови голосних тим, що при вимові г постає не змикання, а щілина між голосовими зв’язками, а прохід між хрящами звужений. Цим можна пояснити утворення звуку [г] перед початковими голосними. Цей “придих” літературна мова має в словах горіх, гострий, Ганна, гарба, гармата, гаспид, гикавка, а з іншого боку, цей звук легко затирається поміж однаковими голосними, особливо між двома [о] при швидкій вимові часто випадає, так що слова того, дорогого можуть звучати як [тоо], [дорогоо] або навіть [дорооо].Тому [г] зникає деколи в кінці слова після приголосних (четвер-четверга) та після голосних (пробі, далебі, спасибі). Наприклад, «Питає родина: – Ти чо’ (= чоо = чого) так змарнів» (Василь Пачовський), або «Кулявий (=кульгавий) нічого й не догадувався» (Богдан Лепкий). Цьому звукові відповідає протисний глухий звук [х].

    Дзвінкий звук [ґ] вимовляється тим, що видихове повітря прориває перепону, утворену дотиком задньої частини язика до м’якого піднебіння. Цьому звукові відповідає задньо-піднебінне [к]. Як я вже сказав вище, цей звук не є дуже поширений в нашій мові і трапляється переважно в чужомовних словах. Власне українські слова знаходимо у різних говірках, переважно у гірській місцевості України.

    За час історичного розвитку мови звук [ґ] передавався різними позначками. Словник староукраїнської мови XIV-XV ст. позначає цей звук диграфом (або двобуквою) кг (кгвалт, Кгедимін, кгрунт, кгрань, кголдовати). Таке позначення задньоязикового ґ зустрічаємо і в більш пізніх джерелах-словниках: Розмові 1575 року (зразок українського розмовника кінця XVI століття), Граматиці слов’янській Івана Ужевича (в першій граматиці української літературної мови XVI-XVIIст. – Париж, 1643). Такою двобуквою відтворюють цей звук інші тогочасні діячі української культури та філологи: Лаврентій Зизаній-Тустановський в букварі Наука ку читаню и розумhню писма словенскаго языка та в додатку до нього – першому друкованому церковно-слов’янсько-українському словнику (1061 слово) Лексис сирhчъ реченія въкрптцh събраны и из словенскаго языка на простый рускій діялектъ истолкованы.; Памво Беринда у своєму Лексиконі славено-росский альбо імен толкованіє (Київ, 1627, та в другому виданні Кутеїнського монастиря біля Орші, 1653). Словник Беринди містить 6982 церковнослов’янських та вживаних у церковнослов’янських текстах чужих слів і подає їх переклад на тогочасну літературну українську мову, іноді також етимологію та речові пояснення.

    Мелетій Смотрицький ввів окрему букву для позначення звуку [ґ] до українського алфавіту. Це був курсивний різновид грецької букви γ. Цю графему він широко використовує у своїй визначній церковнослов’янській граматиці, Грамматіки славенскія правилное сvнтиґма, що вийшла в 1619 році в Єв’ї біля Вільно для потреб школи. Ця граматика на довгі роки – аж до 1822 року – була основою знань про церковнослов’янську мову. Мелетій Смотрицький унормував правописні вимоги різних рукописних трактатів та застосував їх до тогочасного вчення про фонетику. Такою графемою цей звук позначав полтавський поет Іван Величковський у збірках віршів Млеко та Зеґар з полузеґарком в 1690-91р.

    Із запровадженням навчання латинської мови у Києво-Могилянській колеґії цей звук у рукописних творах XVII-XVIII століття позначався латинською літерою g. Використання цієї графеми зумовила також та причина, що українську мову тлумачень у XVIII столітті змінила польська мова.(Лексиконъ сирhчъ словесникъ славенскій..., Супрасль 1722 року, передрукований в Почаєві 1751, 1756, 1804; Приручный словарь славено-польскій... Й.Левицького).

    З переїздом більшості української інтеліґенції до Москви і Петербургу в український правопис через посередництво церковнослов’янської мови знову повертається грецька графема для позначення звуку [ґ]. Цю позначку зустрічаємо у автора Грамматики малороссійскаго нарhчія, написаної перед 1805 роком й опублікованої в 1818 році, та у Прибавления к грамматике малороссийского наречия року Олексія Павловського (1822) Грамматика Павловського складається з коротких граматичних відомостей про українську мову, переважно з північноукраїнською діалектною основою і є першим описом живої української мови, містить українсько-російський словничок на 1 130 слів. Хоча деякі автори – наприклад, М. Номис, – далі використовують латинське позначення звука [ґ] . Цей же автор використовує старе позначення цього звука через двограф (див. №13620) кг поряд із латинським g. Наприклад, слово ґарґара (стара сварлива жінка) він на письмі передає як gаркгара, слово ґерґера – як gерgгера.

    У найважливішім та найбільш упорядкованім збірнику української літератури й народного лексичного матеріалу, що відіграв вирішальну роль в стабілізації лексики української літературної мови і досі не втратив свого значення – чотиритомному Словарі української мови Бориса Грінченка на 68 000 слів, – літера ґ зареєстрована майже 500 разів. (На аналізі літери ґ у цьому словнику я зупинюся у цій статті трохи пізніше.)

    Трапляється ця літера і в термінологічних словниках: правничо-адміністративних німецько-українських І.Головацького (1851), К.Левицького (1893), І. Зацерковного, природничо-медицинських І. Гавришкевича (1852), І.Верхратського (1908), В.Левицького (фізичному 1896, математичному 1902, хімічному 1905), Степана Руданського (географічному 1908-1913).

    Як бачимо, літера ґ має глибокі історичні корені в українському правописі і, як це доказують філологи, є історично виправдана та науково арґументована. Без неї неможливо пояснити етимологію слів, зрозуміти чергування приголосних [ґ] – [дж] та навіть розкрити зміст слова (пор. значення слів ґрати та грати).

    Цю букву використовували аж до 1933 року, але використовували по-різному. На східній Україні іншомовні слова писали через г, а на західній – через ґ, причому і там, і там існували винятки. Причина цієї розбіжності в тому, що територія сучасної України була поділена між декількома імперськими державами (Росією, Румунією, Австро-Угорщиною), і мови цих держав впливали на розвиток лексичного запасу нашої мови. Зокрема, на заході України залишився сильний вплив польської мови на нашу рідну, на сході – російської.

    Треба було погодити дві правописні тенденції: східноукраїнську та західноукраїнську, в тому числі щодо правопису іншомовних слів через г чи ґ, бо, як писав Іван Огієнко: «Для одного народу – один правопис». У травні 1927 року Народний комісаріат освіти на чолі з Миколою Скрипником скликав до Харкова конференцію, в якій брало участь понад 50 науковців, педагогів та письменників. Серед них були: проф. П.Бузук, проф. Л.Булахівський, О.Вишня, В.Ганцов, М.Гладкий, Г.Голоскевич, проф. Грунський, В.Дем’янчук, проф. М.Йогансен, акад. А.Кримський, К.Німчинов, проф. Плевако, проф. О.Синявський, проф. М.Сулима, проф. Є.Тимченко, В.Ярошенко. Західноукраїнські землі представляли акад. К.Студинський, проф. Іл.Свєнціцкий і проф. В.Сімович. На конференції довго дискутувалися питання щодо правопису іншомовних слів. Щодо передавання чужомовного g, то було прийняте компромісне вирішення цього питання: слова грецького походження (хресні імена, християнські та духовні терміни, на письмі передавати українською мовою через г, бо ці слова ввійшли в нашу мову давно і вже українізовані. Латинізми та запозичення із західноєвропейських мов треба передавати через букву ґ – особливо це правило стосувалось прізвищ та власних географічних назв. Ось такі норми щодо вживання г – ґ увійшли до Українського правопису, який був підписаний до друку М.Скрипником 6 вересня 1928 р., Академією наук 31 березня 1929 р., а Наукове товариство ім. Т.Шевченка схвалилo його 29 травня цього ж року. Це була перша правописна система, бо з нею погодилися фахівці всієї території України, знайшовши компромісне рішення, що задовольнило всі сторони переговорного процесу.

    Український правопис повністю сформував свої правописні норми вже в перші десятиріччя нашого століття. Тому сміливо можна сказати, що української мова досягає апогею свого розвитку в 20-х роках XX століття. Кульмінацією цього розвитку я б вважав створення академічної системи українського правопису 1928 року. З 1933 року знову починається гоніння на українську культуру і мову зокрема. Більшість укладачів правописних норм 1929 року були вислані в Сибір на тривалі терміни ув’язнення або знищені. «Тільки за 1932 рік в Україні було знищено 16,4 відсотки наукового складу науковців (Д.Соловей), в тому числі й лінґвістів. Були вилучені з науки таку блискучі науковці, як академік А.Кримський, професори Є.Тимченко, О.Синявський,О. Курило, учені Г. Голоскевич, В.Ганцов, Ф.Шумлянський».[2]

    В підрадянській Україні цей правопис 1929 року проіснував недовго. Скінчилася політика українізації, яка сприймалася більшовицьким урядом як деякі поступки для підкорених ним народів і мала на меті утихомирити свідомий український елемент після невдалої спроби збудувати Українську державу в 1917-1921 роках. Більшовицький режим знову відновив політику русифікації та лінґвоциду. За вказівкою П.Постишева літеру ґ вилучають з українського правопису, бо такої графеми немає в російській абетці.

    Слід сказати, що не вперше забороняли наш алфавіт. В 1876 році на законодавчому рівні в Емському указі царатом заборонялося: 1) довозити і поширювати книжки українською мовою, видрукуваних за кордоном, на території Російської імперії; 2) друкувати і видавати ориґінальні твори і переклади українською мовою, крім історичних пам’яток та белетристики, написаних російським правописом.

    Партійна русифікаторська політика велася підступно, українських вчителів цькували, аби виступати проти академічної системи правопису 1928 року. «Вчителі почали посилати численні делеґації до комісара освіти М.Скрипника і просити переглянути правила написання іншомовних слів. Справа набрала непотрібного розголосу. Стали цій комісії пригадувати, що деякі її члени вимагали завести латинку замість теперішньої гражданки. Справа набрала політичного характеру, й комісар М. Скрипник мусів покинути комісаріат освіти. І правопис вернувся до Академії наук. О. Ізюмов від імені вчительства ще 1931 року випустив свого правописного словника, опертого на східноукраїнській традиційній вимові й першій системі Академії наук. І таким чином в Україні фактично постало два правописи: урядовий і вчительський, що різнилися писанням чужих слів».[3] У 1933 році Академія наук відкидає харківські постанови про букву ґ.

    З цього року в українському правописі “забувають” про букву ґ та вважають її “буржуазно-націоналістичною”. В наступній редакції правопису, що пильнував «у тих моментах, які за їх природою є спільні з іншими мовами (розділові знаки, правопис великих і малих літер, написання разом та окремо), забезпечити єдність з правописом братніх народів Радянського Союзу, особливо – російського, орієнтуючись на останній проект державної комісії».[4] Тобто почався процес перетворення нашої мови з малоросійської на великоросійську. Для літери ґ місця в алфавіті не знайшлося. Правило написання літери г звучало так: «g i h звичайно передаються буквою г», наприклад, грунт, герцог, Гете, Гюго. Академія постановила: “передаються”, цебто пишуться, але промовчала про вимову їх, а тому можна написане вимовляти, хто як вміє».[5]

    На західній території України буква ґ проіснувала до “визволення і об’єднання українських земель” 1939 року, а за кордоном українська діаспора вживає її і по сьогодні.

    Член-кореспондент Академії наук України Василь Німчук у своїй науковій статті "Про графіку та правопис як елемент етнічної культури: історія", виданій до 60-річчя українського правопису[6] наголошує, що «повернення українському правописові букви ґ є конче необхідним. ...Невживання цієї літери спричиняє руйнацію фонологічної системи української мови, котра формувалася віками, що може призвести до зникнення одного з елементів милозвучності нашої мови, а це викличе і зменшення частотності приголосних, котрі чергуються: g - дж (наприклад, ґирлиґа – ґирлидзі, зменш. ґирлинджик та інше), усунення одного з найхарактерніших знаків української національної графіки».


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua