МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Вивчимо українську - КАВ"ЯР, А НЕ ІКРА!

01/28/2003 | Анатолій
Панове, прошу взяти до тями що українською ікра - це тільки та, що з кабаків та інших овочів, бо рибна, то Кав"яр.
Дякую, Анатолій

Відповіді

  • 2003.01.29 | Мартин

    Re: Вивчимо українську - КАВ"ЯР, А НЕ ІКРА!

    Слово кав'яр бачив у Шевченка. Хіба ж воно ще вживається?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.01.29 | Анатолій

      Re: Вивчимо українську - КАВ"ЯР, А НЕ ІКРА!

      Так треба говорити.
      Не вживати, а викоричстовувати.
      Анатолій
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.01.29 | Мартин

        краще: Вивчімо українську (-)

    • 2003.02.02 | Пані

      Вживається

      В Харкові вже кілька років в продажу є дещо під назвою Кав"яр - щось із сиру та оселедця, типу закуска. Як на мене штука гидотна, але якщо й досі продається, то комусь же воно до смаку.

      У парі дорогих ресторанів є страви із реальним кав"яром (ікрою осетрових), в назві яких теж фігурує кав"яр - причому в російськомовних назвах теж.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.02.02 | Адвокат ...

        Ну це вже до гілки про Russian ( Ukraine ):

        Пані пише:


        > У парі дорогих ресторанів є страви із реальним кав"яром (ікрою осетрових), в назві яких теж фігурує кав"яр - причому в російськомовних назвах теж.

        :):
  • 2003.01.30 | Володимир

    Re: Вивчимо українську - КАВ"ЯР, А НЕ ІКРА!

    А по-моєму ікра - то є біологічний термін (живі ембріони риб та земноводних), а кав"яр - то засолена і перероблена для споживання ікра певних порід риб. Так що і те і інше слово мають право на існування і не треба бути пуристом і збіднювати мову.
  • 2003.01.31 | Кувалда

    Re: Вивчимо українську - КАВ"ЯР, А НЕ ІКРА!

    Словник Кримського:
    Икра – 1) (рыбьи яички) і[и]кра, (зап.) ікриця, (преимущ. раковая) кашка. Зернистая икра – зерни[я]ста ікра. Паюсная, солёная икра – кав’яр (-ру). [Купи лишень їй кав’яру солоного (Квітка). (Везе Марко) червоного вина з Цариграду відер троє у барилі, і кав’яру з Дону (Шевч.)]. Икра из белой рыбы - г[ґ]ала[ґ]ан (-ну). Жабья икра – клек (-ку), (диал.) жабуриння, (зап.) жабини (-бин). Рачья икра – кашка, пшеничка...

    От в ресторані, мабуть, кав'яр пропонують. А може й клек:-)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.02.09 | Мартинюк

      Крапка зіру ...

      Цікаво що неофіти, які повертаюиться чи долучуються до лона рідної мови часом роблять це з надмірним фанатизмом. Фанатизм цей проявляється у тотальній екстермінації всіх слів , які за звучанням чи написанням нагадують слова тої мови , з якої "повернувся" новоспечений неофіт . У свій час на двох кінцях української етнічної території розгорнулася жорстока боротьба за присутність у "пристойній" українській мові слів "місто" та "город". На західній Україні взялися викорінювати слово "місто" ( бо нагадувало польське слово "място")на сході оголосили смертельний бій слову "город". Оскільки в "російському" боці виявилося більше свідомих українців, то врешті в літературно-"пристойній" нормі закорінилося слово "місто", а від слова "город" залишився лише прикметник "городяни".
      Одначе зовсім незрозуміло як під Києвом виявився Вишгород, піді Львовом Звенигород та Городок, а на Вінничині Шаргород. Також незромілий дивно одностайний опортунізм сільських бабусь, які в найглухіших і найчистіших з погляду української літературної мови районах вперто кажуть "пішла у город"...

      Колись у Москві спостерігав як один загалом розумний і талановитий добродій, палко обстоював необхідність говорити "крапка зіру" в тих випадках коли росіяни кажуть "точка зрения". Хоча насправді українською мовою цей зворот переводиться чимось на манір "на мій погляд" або навіть ще більш віддалено від буквальнорго перкладу...

      Наслідком такої діяльності є часто вилучення з українського словника слів, які подібні до сусідніх словянських, фактично "безоплатне" віддавання росіянам чи полякам того чи іншого слова з паралельною інкорпорацією якогось чужоземного терміну взамін "відданого" слова.

      Якщо виходити з початкового значення то слова "місто" і "город" не тотожні і означали дещо різні типи поселення. Усунення цього слова фактично збіднило український словник.

      Одна із причин "фанатизму неофітів" полягає у їхній фактичній двомовності - їм важливо не плутатися в одинакових словах, тому для них бажано аби в двох мовах, які вони вживають не було однакових слів.

      В даному випадку лінгвістичний екстремізм може привести до кумедних фраз типу "а жаби у болоті тим часом відкладали свій кавяр".


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua