МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Що це за словотворча форма

05/17/2003 | Марко
Сьогодні мав трохи часу й погуляв сторінками Майдану. Впали в око як на мене дивні для української мови форми БІЗНЕС-ПЛАН, ІНТЕРНЕТ КОНФЕРЕНЦІЯ (навіть без рисочки). Що це- безграмотність, чи новий тип словотвору у сучасній мові?
Хотів би почути серйозну думку з цього приводу. Я аж ніяк не мовознавець, просто намагаюся пізнати краще свою мову.

Відповіді

  • 2003.05.19 | Адвокат ...

    На словотворчу форму наведені приклади, ( ІМНО ),-- "не тягнуть"

    Марко пише:
    > Сьогодні мав трохи часу й погуляв сторінками Майдану. Впали в око як на мене дивні для української мови форми БІЗНЕС-ПЛАН, ІНТЕРНЕТ КОНФЕРЕНЦІЯ (навіть без рисочки). Що це- безграмотність, чи новий тип словотвору у сучасній мові?

    "Бізнес- плян", на мою думку, то звичайне іншомовне запозичення штибу калька. Мені більше до вподоби,-- "бізнесовий плян".

    "Інтернет конхверенція",-- те ж. Відсутність рисочки може, але не певно, бути пояснена наміром сказати "інтернетна конхверенція" та надлишком ліні.


    > Хотів би почути серйозну думку з цього приводу. Я аж ніяк не мовознавець, просто намагаюся пізнати краще свою мову.

    Якихо сь ґрунтовних ідей та методик запозичення усталених мовних зворотів, притаманних іншим мовам, мені не відомо. Коректність, чи не коректність ужитку того, чи іншого запозичення ( у хвормі кальки, чи у адаптованій хвормі ), переважним чином, обґруновують або тезою про бажаність уніхвікації тієї, чи іншої термінольоґії, або вимогою адаптувати запозичення у милозвучний спосіб, себто, щоби не руйнувати за їхньої допомоги мелодичний лад української мови.

    На загал виглядає на те, що зараз ми є свідками боротьби двох тенденцій, проґрам, чи навіть парадиґм розвитку української мови. Прихильники однієї сконцентрували свої зусилля на тім, аби зберегти та розвинути окремішність української мови, ґрунтуючи се на мелодичному її ладові. Прихильники ж іншої тенденції, розуміючи, що українська мова доволі є не модерною,-- навпаки обстоюють необхідність та нагальність словесно- обертових запозичень as is, аби як най швидше "наростити семантичні м'язи", навіть у супереч із мелодійними особливостями побудови та хвункціонування мови.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.05.21 | Марко

      Re: На словотворчу форму наведені приклади, ( ІМНО ),-- "не тягн

      Я не зрозумів вашого вживання ХВ, то є насмішка на підтвердження вашої тези про "немодерність" укр. мови?
      А по суті запитання, то чи є вже така необхідність у Бізнес-плані? Невже ми не зможемо відшукати українського відповідника, що виражає суть англійського business plan?
      "З інтернетною конференцією" можна погодитися.
      Мені видається, що пряме калькування- то через неповагу до мови та ліньки заглянути до її словесних комор.
      Французи та німці нічого не втратили від престижу, вживаючи своїх форм. Наприклад, businessman у французів буде homme d"affaire, а в Україні вживатимуть тільки "бізнесмен".
      Коротше кажучи, справа- в повазі до себе.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.05.21 | Адвокат ...

        Ви, таки, не зрозуміли.

        Марко пише:
        > Я не зрозумів вашого вживання ХВ, то є насмішка на підтвердження вашої тези про "немодерність" укр. мови?

        То ніяке не глузування, не стьоб, тощо. Просто я певен того, що в українській мові звук "ф" та відповідна літера зайві. Себто, я певен того, що наші предки казали "хв", або "т" там, де переважна більшість україномовного люду зараз "ф".
        Звичайно я знаю про такий собі позначник "селюцькости" та "не освітчености", як вживання "хв" замість "ф". Але воплі моськалізаторів та їхніх хахляцьких посіпак мене не обходять.


        > А по суті запитання, то чи є вже така необхідність у Бізнес-плані? Невже ми не зможемо відшукати українського відповідника, що виражає суть англійського business plan?

        Нажаль, зараз не можемо. Термін "бізнес- плян" виражає певну сталу на наш час сутність. А саме: спосіб репрезентації програми бізнесових дій у часі, разом із фіксацією стратеґічної мети тих дій, локальних цілей та критеріїв, за якими можна певно казати, що та, чи інша ціль є десягнена.
        Я припускаю, що можна зконструювати "повністю український синонім" до терміну "бізнес- плян". Одначе, поки що я не бачив ані спроб того, ані прототипів.
        Стосовно цього та певної купи інших термінів- запозичень я тимав сь та й тримаю се тієї ж думки: їх не варто переіначувати на український лад, їх треба вживати as is, однак варто і треба прагнути, аби знайти оті "повністю українські синоніми" тих термінів, але не за ради того, що би скасувати вживання термінів запозичених,-- лишень заради розвитку та модернізації мови, "нарощування семантичних м'язів" мови, або її семантико- креативного потенціялу.


        > "З інтернетною конференцією" можна погодитися.

        Радий, що ми із Вами тутечки домовили сь.


        > Мені видається, що пряме калькування- то через неповагу до мови та ліньки заглянути до її словесних комор.

        Коли я казав про "нарощування семантичних м'язів" та не модерність української мови, я, саме, й мав на думці оцей хвеноменон: надання переваги калькуванню перед адаптацією. На мою скромну думку, тут справа не у тім, що українці ліниві, чи байдужі до своєї мови. Скорше мову треба вести про те, що стикаючи си із новим, чи таким, що се видає, як новий, семантичним об'єктом, українець впадає у розпач та не рішучість. Бо не має напрацьованих роками та віками альґоритмів адаптації та потожньої бази питомих сем.

        На прикладі "бізнес- пляну", принаймні, можна зауважити, що в Україні, чи то під моськалями, чи під большевикаи, бізнесу у гамериканському розумінні не було, відповідно не було й слова, чи ґрупи слів, що позначали б те заняття.


        > Французи та німці нічого не втратили від престижу, вживаючи своїх форм. Наприклад, businessman у французів буде homme d"affaire, а в Україні вживатимуть тільки "бізнесмен".

        А от у Хвранції бізнес був, і був давно, тому й позначення його власне хвранцузи мають.
        До речі, хвранцузи,-- вельми показовий приклад. Стикнувши си з хвранкомовною компутерною літературою я був здивований тим, що вони мають практично тожню, щодо повноти, до анґломовної компутерну термінольоґю. Я не можу сказати, добре вчинили хвранцузи, чи ні. Одначе можу певно твердити, що Хвранція не є лідером компутерного світу.


        > Коротше кажучи, справа- в повазі до себе.

        Повага до себе,-- то тема окремого обговорення. Доволі часто, можна чути про не повагу українців до себе у контексті мовного розвитку. Я особисто не вбачаю у експериментах із запозиченнями ознак не поваги до себе. Лише не терплячку, аби скоріш мати модерну українську мову.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.05.25 | Марко

          Re: Ви, таки, не зрозуміли.

          Пане адвокате,
          Я погоджуюся не тільки щодо "інтернетної конференції", а й усіма вашими думками. Ви вказали на діякі нюанси, про які я не думав.
          Крім: вживання прямих кальок свідчить не про намагання модернізувати мову, а про ліньки. Простіше перекласти, аніж читати про словотвір та гортати словників. Тут діє принцип "Час- то гроші"
          По-друге, відповідало б більше українській традиції ХРАНЦІЯ.
          Бувайте.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.05.25 | Адвокат ...

            Маєте рацію! Дійсно,-- ХРАНЦІЯ.

            Марко пише:

            > Крім: вживання прямих кальок свідчить не про намагання модернізувати мову, а про ліньки. Простіше перекласти, аніж читати про словотвір та гортати словників. Тут діє принцип "Час- то гроші"

            Принцип, про який Ви пишете, то,-- не з долини лінощив. То,-- з царини обставин. ( Не зборимих поки що ) ;)
      • 2003.05.21 | Donkey

        Re: На словотворчу форму наведені приклади, ( ІМНО ),-- "не тягн

        Марко пише:
        > А по суті запитання, то чи є вже така необхідність у Бізнес-плані? Невже ми не зможемо відшукати українського відповідника, що виражає суть англійського business plan?
        > "З інтернетною конференцією" можна погодитися.

        Мабуть, поява таких слів свідчить про посилення мовної глобалізації-уніфікації. Запозичуються не лише слова, а цілі сполуки.

        Можливо, був би сенс пробувати винаходити синоніми до цих міжнародних словосполучень. Але ймовірність того, що вони приживуться, ІМХО досить мала.

        business plan -- діловий план
        internet conference -- інтернетна конференція
        website -- мережева ділянка??
        press secretary -- пресовий секретар?

        З англіцизмами важко конкурувати в лаконічності: порівняйте кількість складів!

        > Наприклад, businessman у французів буде homme d"affaire, а в Україні вживатимуть тільки "бізнесмен".

        біз-нес-мен (3 склади), ом-де-фер (3), ді-ло-ва лю-ди-на (ШІСТЬ!)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.05.21 | Адвокат ...

          Re: На словотворчу форму наведені приклади, ( ІМНО ),-- "не тягн

          Donkey пише:
          > Марко пише:
          > > А по суті запитання, то чи є вже така необхідність у Бізнес-плані? Невже ми не зможемо відшукати українського відповідника, що виражає суть англійського business plan?
          > > "З інтернетною конференцією" можна погодитися.
          >
          > Мабуть, поява таких слів свідчить про посилення мовної глобалізації-уніфікації. Запозичуються не лише слова, а цілі сполуки.

          Як на мене, то,-- ні. Як такої уніхвікації мов не видко. Інша річ, що дещо змінили се правила запозичення іншомовних об'єктів. Ви маєте рацію, коли наголошуєте на "цілих сполуках". Сучасні мови здебільшого намагають се запозичувати відсутні семи, себто такі собі понятійні конструкти. А робить се шляхом калькування лише через лінь. :) Бо час летить швидко, новий набуток треба користати, а часу на його адаптацію часто густо бракує.


          > Можливо, був би сенс пробувати винаходити синоніми до цих міжнародних словосполучень. Але ймовірність того, що вони приживуться, ІМХО досить мала.
          >
          > business plan -- діловий план
          > internet conference -- інтернетна конференція
          > website -- мережева ділянка??
          > press secretary -- пресовий секретар?
          >
          > З англіцизмами важко конкурувати в лаконічності: порівняйте кількість складів!
          >
          > > Наприклад, businessman у французів буде homme d"affaire, а в Україні вживатимуть тільки "бізнесмен".
          >
          > біз-нес-мен (3 склади), ом-де-фер (3), ді-ло-ва лю-ди-на (ШІСТЬ!)

          Українське слово "хазяїн" те ж,-- має три склади... Та й,-- але для того треба або багато знати, або хутко мислити,-- семантика "хазяїна" дуже споріднена з семантикою "бізнесмена". :)
          Одначе, у рехверентному колі "хазяїна", принаймні я,-- не бачу ніц схожого на "бізнес- плян". ;)
        • 2003.05.23 | Марко

          Re: На словотворчу форму наведені приклади, ( ІМНО ),-- "не тягн

          Пан Осел, відповідаючи на
          "Наприклад, businessman у французів буде homme d"affaire, а в Україні вживатимуть тільки "бізнесмен", пише:

          "біз-нес-мен (3 склади), ом-де-фер (3), ді-ло-ва лю-ди-на (ШІСТЬ!)"

          А чи хтось намагався знайти в якомусь з наших діялектів чи утворити (згідно з нормами словотвору) свій відповідник. Хоч би ДІЛОВИК, що також має стислу (трискладову) форму. Можна спробувати утворити й інші варіянти, аби тільки було кому, й запровадити їх у вжиток. Здається, наші мовознавці зовсім утратили ініціятиву. Повторюю, справа в бажанні, в активній позиції на утвердження мови, а не в плачах про її недолю.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.05.23 | Donkey

            чи є альтернатива?

            А взагалі цікаво, наскільки ці процеси суб'єктивні чи об'єктивні. Наскільки я розумію, є мови, що легко сприймають чужі слова, а є такі, що важко.
            Як із цим в українській, якщо зазирнути в історію?

            Прийнявши християнство, ми взяли багато грецьких слів. У часи Литовського князівства -- багато німецьких та латинських за польським посередництвом, а також власне польських. Пізніше -- багато російських, а також іноземних через російську мову.

            Здається, єдиним періодом, коли в українську мову активно впроваджували, винаходили свої слова -- був кінець ХІХ-початок ХХ століття.

            Тому питання таке: чи можна вимагати, щоб слово "бізнесмен" було замінено якимось власним, якщо ми не замінили свого часу слова "митрополит", "олія", "фарба", "парашут", "чиновник"?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.05.24 | Марко

              Re: чи є альтернатива?

              Наприкінці 19. та початку 20. століть були люди, яким боліло за будучину мови, а зараз таких просто мало, а якщо і є, то вони не мають впливу на мовні питання. А тим, що опинилися біля "мовного" керма,ліньки,страшно чи неспроможно творити щось своє.
              Не включаючи вас до останнього гурту, відчуваю, що ви також прихильник запозичень, про що свідчить і ваше не вельми естетичне англійське псевдо. Хоча ваш гострий розум міг би скласти щось привабливе на українській основі.
              Звісно, мовці спочатку упиратимуться кожному новому питомо українському словові, проте поступово звикатимуть, якщо його охоронятиме держава через відповідні термінологічні комісії, що їх зараз здається просто нема. В усякім разі я про них не читав, хоч і шукав відповідних інформацій.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2003.05.24 | chytach

                Dejaki specialisty vvazhajut', shcho zanepad francuz'koji movy

                jak svitovoji jakraz i pov'jazanyj z isnuvanniam cyh komisij.
                Anglijs'ka utverdylasia u jakosti svitovoji movy ne v ostanniu chergu cherez tolerantnist' anglijciv, jaki tradycijno ne vymagajut' prytrymuvatysia jakyhos' "sviatyh" textiv chy avtorytetiv, a spokijno vpysujut' novonarodzheni slova do ostanniogo vydannia Webstera.

                Pyshu ce tomu, shcho, IMHO, same ortodoksy, jaki namagajut'sia mavpuvaty francuziv (chy podibnyh do nyh u c'omu rosijan) zavdajut' velycheznoji shkody poshyrenniu ukrajins'koji movy: nihto ne hoche rozmovliaty z liud'my, jaki kozhnoji myti vkazujut' na tvoji pomylky i vchat' tebe, jak pravyl'no rozmovliaty. Pry c'omu chasto buvaje, shcho sami vony vzhyvajut' jakyjs' miscevyj dialekt, a ne literaturnu normu (jaka, IMHO, shche ne zovsim sklalasia).
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2003.05.25 | Марко

                  Re: Dejaki specialisty vvazhajut', shcho zanepad francuz'koji mo

                  Та не через термінологічні комісії, а через наявність інформації англійською та економічну потужність. Є й інші фактори, і певне ж є відповідні дослідження про те, чому аглійська стала світовою, а німецька та французька втратили свої позиції.
                  А щодо того, що вас поправлюють, я просто не вірю. Справжні знавці мови дуже толерантні, і якщо поправлятимуть, то робитимуть це інакшим робом.
                  Ви посилаєтеся на англійську практику. Я ж приведу приклад з американської освіти. Кожний вступник до вузу здає тест на знання англійської, і якщо не дістає достатньої кількости балів, (а це 90-95 відсотків студентів першого курсу), повинен примусово вчити свою рідну англійську(читай американську) протягом одного-трьої семестрів.
                  І саме на цих уроках його вчать яких слів вживати, як і коли. В Америці не держава, а приватна освіта турбується про мовну "візитку" студента.
                  Якби я міг, я увів би обов"язкове вивчення в школах та вузах книжки Антоненка-Давидовича "Як ми говоримо", Святослава Караванського "Секрети української мови" (це тільки початок переліку).
                  Упевнений, після цього було б інше ставлення до мови і до термінологічних комісій.
                  Чи є така практика в українських вузах?
                  І ще одне. Що таке ІМНО?
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2003.05.26 | chytach

                    "Shcho take IMHO?" - tut Vy potrapyly u samisin'ku tochku: ce

                    internet-zhargon, zvychajno zh, anglijs'koju:
                    "In My Humble Opinion" - na moju skromnu dumku. Takyh akronimiv je bagato i vony duzhe pryshvydshujut' obmin dumkamy v interneti. Ot Vam jaskravyj pryklad problemy: chy mozhlyvo v nash chas globalizaciji vvesty jakyjs' ukrajins'kyj internet-zhargon, jakyj stav by zagal'novidomym? - zapytannia (IMHO) rytorychne.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2003.05.26 | Адвокат ...

                      IMHO...

                      chytach пише:
                      > internet-zhargon, zvychajno zh, anglijs'koju:
                      > "In My Humble Opinion" - na moju skromnu dumku. Takyh akronimiv je bagato i vony duzhe pryshvydshujut' obmin dumkamy v interneti. Ot Vam jaskravyj pryklad problemy: chy mozhlyvo v nash chas globalizaciji vvesty jakyjs' ukrajins'kyj internet-zhargon, jakyj stav by zagal'novidomym? - zapytannia (IMHO) rytorychne.

                      Штука тут в тім, що мова має, так би мовити, дві основні хвункції: дискриптивно- кнґнитивну та комунікаційну.

                      Наведенй Вами приклад ІМХА,-- яскравий приклад саме комунікаційної складової мови. Яко й "смайлики", до речі. По своїй суті, такі мовні елементи, без відносно до того, чи є вони запозиченнями, чи виникли у середені мови, слугують, аби швидко й точно передавати апріорі зрозумілі команди та дані. Якщо вести мову у компутерній площині. Себто, заміщення таких запозичених об'єктів "питомими",-- ніц гарного не дасть, окрім плутанини.
                      Інша річ,-- запозичення дискриптивно- кнґнитивних об'єктів. Тутечки ( ІМНО ) варто прагнути до точного за смислом перекладу. Аби, принаймні розширити і семантичне поле мови, і потенційну авдиторію користувачив ( і об'єкту, і мови ).
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2003.05.26 | Марко

                        Re: IMHO...

                        Пане адвокате,
                        Так багато наукових термінів, щоб підвести базу під вторинність української лексики. Ваша позиція, на мою думку і якщо говорити щоденною мовою, українська лексика має бути перекладною з англійської, щоб бути перспективною.
                        А мені начхати, що скажуть чужинці про неї. Бо українська- для нас, українців. І нам її творити для себе, а не під них.
                        Вивчивши, принаймі читаючи анг, фр, есп, порт, нім (прости Боже, не хизуюся, іноді думаю, чи варто було витрачати стільки часу, зважаючи на мої особисті обставини), я зрозумів, що для українця нема іншої питомішої від української мови. І сором нам, якщо ми не будемо дорожити цим Божим даром!
                        Я просто у розпачі від того, що мої одноплемінці цього не розуміють. Не знаю, яким чином їх переконувати. Бо більшість з тих, що виїжджають на чужину, вчаться лише споживати крам, і аж ніяк не роблять висновків з проекцією на українську душу. Втрачені люди для України.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2003.05.26 | Адвокат ...

                          Перепрошую, але Ви мене не зрозуміли.

                          Марко пише:
                          > Пане адвокате,
                          > Так багато наукових термінів, щоб підвести базу під вторинність української лексики. Ваша позиція, на мою думку і якщо говорити щоденною мовою, українська лексика має бути перекладною з англійської, щоб бути перспективною.

                          Звичайно,-- ні! Окрім того, я не вживав визначення "перспективна". Натомість, писав,-- "модерна".


                          > А мені начхати, що скажуть чужинці про неї. Бо українська- для нас, українців. І нам її творити для себе, а не під них.

                          Начхати,-- не вийде. Хоча,-- дуже хоцця. :)
                          Триста літ тому почали чхати,-- тепер ледь ледь почали отой чих відхаркувати.


                          > Вивчивши, принаймі читаючи анг, фр, есп, порт, нім (прости Боже, не хизуюся, іноді думаю, чи варто було витрачати стільки часу, зважаючи на мої особисті обставини), я зрозумів, що для українця нема іншої питомішої від української мови. І сором нам, якщо ми не будемо дорожити цим Божим даром!

                          Та хто ж,-- проти? Св'ята правда Ваша! Про спорідненість українців та української мови.
                          Але, як на моє враження, Ви кокетуєте, коли називаєте вивчення чужинських мов,-- втраченим часом.


                          > Я просто у розпачі від того, що мої одноплемінці цього не розуміють. Не знаю, яким чином їх переконувати. Бо більшість з тих, що виїжджають на чужину, вчаться лише споживати крам, і аж ніяк не роблять висновків з проекцією на українську душу. Втрачені люди для України.

                          Як мені не прикро, але я маю із Вами про тих людей се погодити. У сенсі, що для України вони є втрачені. Але, у давньоминулім часові. Ще коли ніц не виїзджали...


                          Як переконувати? Спробуйте,-- не тримати на них серця. Хоча, знаю по собі,-- то є mission impossible. ;)
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2003.05.27 | Марко

                            Re: Перепрошую, але Ви мене не зрозуміли.

                            Пан Адвокат пише:
                            "...я не вживав визначення "перспективна". Натомість, писав,-- "модерна".

                            ***А що тоді немодерна мова? Як визначити модерність мови? Та й навіщо.


                            "Начхати,-- не вийде. Хоча,-- дуже хоцця.
                            Триста літ тому почали чхати,-- тепер ледь ледь почали отой чих відхаркувати."

                            *** не зрозуміло, про що ви говорите.

                            "Але, як на моє враження, Ви кокетуєте, коли називаєте вивчення чужинських мов,-- втраченим часом."

                            *** Зовсім ні. Від невживання мова забувається. Мова як і авто теж потребує "обслуговування". Повторення граматики, читання. А то все час. А коли його обмаль...


                            "Як мені не прикро, але я маю із Вами про тих людей се погодити. У сенсі, що для України вони є втрачені. Але, у давньоминулім часові. Ще коли ніц не виїзджали..."

                            *** Не доберу, про що ви. Особливо про давньоминулий час та не виїзджання.


                            "Як переконувати? Спробуйте,-- не тримати на них серця. Хоча, знаю по собі,-- то є mission impossible.""

                            *** То правда. Зроби, що від тебе залежить.
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2003.05.28 | Адвокат ...

                              Re: Перепрошую, але Ви мене не зрозуміли.

                              Марко пише:

                              > ***А що тоді немодерна мова? Як визначити модерність мови? Та й навіщо.

                              Модерною маожна назвати таку мову, що:
                              або
                              -- нею послуговують се творці нових сем;
                              або
                              -- має розвинену семантичну базу, що дозволяє легко відтворювати нові семи, не вдаючи си до калькування.

                              Навіщо, питаєте? Знання, звичайно, оптимізму не живлять. Однак, дозволяють не робити зайвих помилок.



                              > *** не зрозуміло, про що ви говорите.

                              Начхати можуть собі сьогодня дозволити, хіба що,-- гамериканці. Іґноранція,-- то привілей най сильнішого.



                              > "Як мені не прикро, але я маю із Вами про тих людей се погодити. У сенсі, що для України вони є втрачені. Але, у давньоминулім часові. Ще коли ніц не виїзджали..."
                              >
                              > *** Не доберу, про що ви. Особливо про давньоминулий час та не виїзджання.

                              Тутечки немає ніц складного. Переважна більшість люду, що Ви про нього писали, була втрачена для України ще до того, як вона стала Україною. Те стало си ще за часи совка. Давно минулий час. ;)



                              > *** То правда. Зроби, що від тебе залежить.

                              Я б уточнив: що зробити в змозі; зробити, а не спортити.
                    • 2003.05.26 | Donkey

                      IMHO українською

                      chytach пише:
                      > "In My Humble Opinion" - na moju skromnu dumku. Takyh akronimiv je bagato i vony duzhe pryshvydshujut' obmin dumkamy v interneti. Ot Vam jaskravyj pryklad problemy: chy mozhlyvo v nash chas globalizaciji vvesty jakyjs' ukrajins'kyj internet-zhargon, jakyj stav by zagal'novidomym? - zapytannia (IMHO) rytorychne.
                      Бачив на українських футбольних форумах абревіатури-замінники "ІМНО": українською НМДД (на мою дилетантську думку) і російською ПМДМ (по моему дилетантскому мнению). Не знаю, наскільки вони є поширеними :)
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2003.05.26 | Augusto

                        Це щось інше.

                        Donkey пише:

                        > Бачив на українських футбольних форумах абревіатури-замінники "ІМНО": українською НМДД (на мою дилетантську думку) і російською ПМДМ (по моему дилетантскому мнению). Не знаю, наскільки вони є поширеними :)

                        Хамбл ніколи в житті, навіть за часів Сталіна не означало "ділетанський", це означає "смиренний", "скромний".
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2003.05.26 | Donkey

                          то й що?

                          Знаю, що humble -- це "скромний". Але це аналог, а не калька. Є багато прикладів, коли усталені вирази формулюються в різних мовах по-різному.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2003.05.26 | Augusto

                            Сігнали прапорцями.

                            Я розумію, що "ділетант" це також неукраїнське слово, сенс його не долазить до всіх, хто себе так називає (деякі може думають, що так, кокетують), але "ділетант" ніяк не означає "скромний", "ділетантом" називають просто цікавого, який аматорські займається якою-небудь справою. Від нього різко відрізняється професіонал, який може бути дуже скромним.
                    • 2003.05.26 | Марко

                      Re: "Shcho take IMHO?" - tut Vy potrapyly u samisin'ku tochku: c

                      Чи не здається вам, що справа в тім, чим завантажені мізки. Гльобалізація! Ми українці теж не відстаємо від інших! НМСД (=ІМНО, все це через неповагу до себе, через почуття вторинності.
                      НМСД, я спілкуюся з українцями й українською, невже ви думаєте, що помітивши на Майдані ІМНО, чужинець в екстазі почне читати наше листування. Я запитав про це ...імно, бо ніколи не зустрічав його принаймі в американських англійських текстах. Ох і соромно стане ж тим провінціялам за таку відсталість у гльобалізації.
                      Проте не всім, бо в Америці вже народжуються сили, що активно виступають проти цієї жидівської програми(вибачте, адженди).
                      Боже дай нам розуму пізнати нашу історію, зрозуміти, що ми є найстаріша нація й перестати колінькувати перед чужинцями (всіма, західними та східними).
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2003.05.26 | Augusto

                        Не там читаєш, в фашистській літературі такого нема.

                        IMHO: //, abbrev.
                        [from SF fandom via Usenet; abbreviation for ‘In My Humble Opinion’] “IMHO, mixed-case C names should be avoided, as mistyping something in the wrong case can cause hard-to-detect errors — and they look too Pascalish anyhow.” Also seen in variant forms such as IMNSHO (In My Not-So-Humble Opinion) and IMAO (In My Arrogant Opinion).

                        http://www.catb.org/~esr/jargon/html/I/IMHO.html
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2003.05.26 | Адвокат ...

                          Шановний пане!

                          Звідки Ви взяли, що Ваш опонент шукав визначення ІМНО,-- саме,-- у хвашистській літературі?
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2003.05.26 | chytach

                            A v jakij literaturi vin vychytav oce?

                            "вже народжуються сили, що активно виступають проти цієї
                            жидівської програми(вибачте, адженди).
                            Боже дай нам розуму пізнати нашу історію, зрозуміти, що ми є найстаріша нація й
                            перестати колінькувати перед чужинцями (всіма, західними та східними)"
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2003.05.26 | Адвокат ...

                              Наведений Вами уривок мені є не знайомий.

                              Як Вам не буде за трудно,-- сповістіть мені: що то за текст, чи можна його знайти у Інтернеті?

                              Я хтів би прочитати усього того тексту, перед тим, як ся із Вами погодити щодо "хвашистськости", чи не погодити сь із Вашими висновками. Бо, як я вже писав до п, Марка, я вбачив цім уривкові лише відчутний присмак віри у "жидо- масонську змову".
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2003.05.26 | Адвокат ...

                        Вельмишановний пане! До чого тутечки жиди? Чи гебреї?

                        Що то за проґрама, що Ви її згадали?

                        Цей хворум,-- про українську мову, а не про всесвітню жидівську змову. ;) ОК?
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2003.05.29 | Марко

                          Re: Вельмишановний пане! До чого тутечки жиди? Чи гебреї?

                          Тут були зауваження, що я почав виступати не по темі. Це якщо говорити про частини мови чи слововживання.
                          Однак у суспільстві все пов"язано. Спочатку було Слово, потім економіка. За поганої економіки страждає і слово.
                          Питаєте, до чого тут жиди (я вживаю цього слова у нормальному, українському, а не лайливому російському значенні, бо не вважаю за нормальне, коли нас змушують міняти нашу мову тільки через те, що комусь з інородців якесь слово не подобається)? Тут на Майдані писалося, яка етнічна група тримає в своїх руках економічні важелі, та й ідеологічні) в Україні. Ця ж група і є промотором нового економічного порядку, гльобалізації. Про це пишуть патріоти різних країн, достатньо в цьому переконатися, набравши в search " jews and globalization" or "jew and new world order"
                          Не маю під рукою посилань на інфосторінки, крім одного: це- Голос Американських Дисидентів http://www.natall.com/free-speech/fs979d.html
                          Можу порадити прочитати Протоколи сіонських мудреців. Нелегке читання, проте дуже помагає розібратися, що робиться навколо. Дивно, що жиди в них вірять, і живуть згідно з ними. От тільки не вірять українці, бо жиди переконали їх, що таких нема. А раз нам кажуть, що нема і не було, то значить правда. Відчуваю, що зразу почнеться компанія проти цього твердження, бо провокаторів на цьому форумі вистачає. Але я обіцяв, що це буде мій останній виступ не по темі на мовному форумі. Добре, що є інші.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2003.05.29 | Марко

                            Доповнення

                            Не міг повірити, щоб ніхто з укр. авторів не писав на цю тему. Аж знайшов. Ще в семидесятих роках за умов "совецького офіційного антисемітизму" постраждав за свою книжку "Жиди на Україні" Матвій Шестопал. Хто цікавий знати, див. http://www.geocities.com/ukrexlibris/szestopal/
                            Тенденція стала ще більш відчутною.
                        • 2003.05.31 | miroslava

                          Re: Вельмишановний пане! До чого тутечки жиди? Чи гебреї?

                          I dam vidpovidi .Ne treba vunutu kohoci -ze provokacia,snovy pocvarutu narodu. tyt, koructyutcya treti sulu, yaki sacikavleni v pospadi Ykrainu. Treba lubutu cvou semlu i sa neu vbolivatu,tilku economika moze pidnyatu i cvidomicti molodi yaki ne navchulu lubutu Ykrainy. V pershy cherhy nashi clyhu narody ,vonu dbaut tilku pro cvou kusheny i sabyvayt pro narod, i e culu yaki ne xotyat vilnoi Ykrainu. Blokyyt invectucii i mishayt Ykraini itu vpered. Chomy v Kuevi i vcydu rociucka mova perevuchye ukpaincky movy? Bo nashi clyhu prodalu Ykrainy davno.Vonu ne dbayt pro napod. Ni odna nacia ne vunna - ce provokaciya. Treba dymatu chomy tak? Lehshe sbunyvatutu kohoc. Tpeba sminutu dymky. Cilyu vas vcix. Murosya.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2003.05.31 | Адвокат ...

                            То, я так і не збагнув: до чого тут жиди?


                            Ви,-- дісно?-- певні того, що гебреї завинили у тім, що більшість Києва є кацапомовною? Чи у тім, що етнічних українців, часто густо, не обходть доля їхньої Батьківщини? Чи жиди викохали плем'я моськалів, аби українців знищити?..


                            Я, щановна Мирославо, се тримав та й тримаю тієї думки, що любов до Батьківщини,-- то інстинкт. І навчити того,-- не можливо. Та любов або актуалізує се, або ні.

                            І тут доречною є одне гебрейське прислів'я: талант,-- що гроші, або він є, або йо немає.
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2003.05.31 | Марко

                              Re: То, я так і не збагнув: до чого тут жиди?

                              Пане Адвокате,
                              Ну не повинен я вам про це писати. Дошукатися й переконатися- це перший обов"язок правника, якщо ви ним дійсно є. Я ж уже писав, де подивитися. Почніть з жидівських протоколів. Порівняйте з тим, що робиться навколо вас. Ще раз кажу, нелегке то читання. Просто переконання не даються, лише у важкій праці. Іншого рецепту я не знаю.
                              Не завжди українське прізвище є українським. Подивіться на риси обличчя, на поведінку людини. Дізнайтеся про предків.
                              Мені прикро, що не в Україні, а в Росії є про це багато інфо.
                              Є чимало такої інфо на арабських інтернетних гаванях, англійських.
                              Є багато літ-ри англійською і в перекладах російською, остання певне вам ближча.
                              Я читаю, проте не тримаю переліку такої літ-ри, бо не збираюся писати дисертацій. Маю деякі книжки, проте перекладати їх не маю змоги. Можу порадити Аmerican Dissident Voices(National Alliance: http://www.natall.com/index.html). Там є багато посилань на інші інтернетні гавані, де розглядаються методи жидівського панування над іншими народами.
                              Український характер вороги добре вивчили, і вони роблять усе, щоб убити наш інстинкт самозахисту.
                              От я кажу можливо незвичні вам речі, не відкидайте їх одразу. Спробуйте розібратися.
                              Я кажу, що жиди знищили українське відродження 20-30 років, бо вони очолювали каральні органи й переважали там, вони формують українські мізки через ЗМІ, що тепер ув їхніх руках, вони нищать фізично нашу націю через наших українських перекинчиків, підкупаючи їх, і першого з-поміж них Кучму. Бо вони мають гроші і купують ниці душі. Діють такими ж ницими методами.
                              Це коротко. Не згодні зі мною, доведіть, тільки з фактами в руках.
                              Подивіться що твориться на Близькому сході. Війна для кого? Не для захисту американців, а жидів. За рахунок американської крови.
                              Але тут маю зупинитися, бо це не по мовній темі, щоч і дотичній до неї.
                              Слухайте, ви мене весь час провокуєте на відхилення від теми про мову.
                              Бувайте здорові.
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2003.05.31 | Марко

                                доповнення

                                Ось стаття з Незборимої Нації. Написана жидом, що викликає повагу, бо пише правду. Чи ви думаєте, до українців ставлення інше?
                                "Незборима Нація" №5 (207)
                                Єврейські еліти США штовхають світ до Армагеддону
                                Безліч “аналітичних центрів”, пов’язаних із могутньою єврейською громадою США, сплітаються в густу павутину навколо Пентагону і Білого дому. Це вони представляють рушійну силу нового “Дранг нах остен” президента Буша.
                                Як і в 1939 р., ми бачимо волю, що рветься до переділу світу. Промови Джорджа Буша дуже нагадують промови тодішнього німецького канцлера. Але хто пише ці промови? Хто штовхає до війни? Монополії, торговці нафтою і зброєю, як нас переконують, чи інші, – ідеологічні кола? Агресивна промова Буша про “Вісь зла” була написана спічрайтером-сіоністом Девідом Фрумом, що до цього спеціалізувався на боротьбі проти “антисемітизму”. Інший сіоніст, Вольфовіц, фактично перебуває на чолі збройних сил США. Ведучий сіоністський мислитель Норман Подгорец закликає до війни, у той час як найліберальніший адвокат-сіоніст Алан Дершовіц пропагує застосування катувань як найнадійніший метод пізнання істини.
                                Давайте уважно розглянемо плани США. Недавно ми одержали можливість довідатися, що вони готують. США планують знищити Ірак, вторгнутися в Сирію, розчленувати Саудів-ську Аравію на кілька частин, відокремити від неї нафтові поля, передати їх у руки Ізраїлю й розправитися з Єгиптом. Цю новину лагідно розповідав нам представник єврейського лобі Лоурен Муравєц (Laurent Murawiec), якого привів у Пентагон голова комітету оборони США Річард Перл.
                                Перл – цей “яструб”, друг Шарона, кадровий сіоніст і, за чутками, агент Ізраїлю – закликає до захоплення арабських нафтових полів, перепідпорядкування Мекки і Медини під владу Хашемітів і конфіскації саудівської власності. Він представляє голоси багатьох американських євреїв. Іона Голдберг, оглядач престижної “Джуиш Уорлд Рев’ю”, заявляє, що “Багдад має бути зруйнований. Америка повинна піти війною на Ірак, навіть якщо це буде загрожувати життю безневинних іракців і американців” (Debating War Against Iraq By Jonah Goldberg — Jewish World Review — July 17, 2002 ).
                                У “Лос-Анджелес Таймс” професор Девід Перлмуттер висловлюється ще відвертіше: “Я мрію: о, якби! о, якби в 1948, 1956, 1967 чи 1973 Ізраїль слідував шляхом Третього Рейху! Тоді сьогодні євреї, а не шейхи володіли б нафтою Перської затоки” (April 7, 2002 ). Подивимося правді в очі: єврейські еліти США штовхають цю країну до Армагеддону, до того, що в норвезькій традиції зветься Рагнарок (Страшний суд), для того, щоб поставити єврейську державу на чолі світу. Це план божевільних мегаломаньяків, що страждають на манію величі. Але вони контролюють єдину наддержаву та її атомний плацдарм на Близькому Сході...
                                ...З Ізраїлю пре расистська зараза. На шляху в аеропорт “Бен-Гуріон” я купив номер “Гаареца”, нашої головної ліберальної газети. Там йшов диспут між главою генштабу Буки Аялоном і колишнім прем’єр-міністром від лейбористів Ехудом Бараком. Аялон порівняв палестинців із раковою пухлиною. Віце-президент Соціалістичного інтернаціоналу Барак категорично не погодився з цим. Він заявив, що вони більше схожі на вірус...
                                Ізраїльський расизм поширюється серед єврейських громад зі швидкістю лісової пожежі. З огляду на те, що євреї складають впливову частину американських і в меншій мірі європейських еліт, вони передають цю хворобу іншим. Їхні газети і телебачення проповідують расизм, ненависть до мусульман, німців, французів і всіх інших. Відроджена в Ізраїлі племінна ненависть до гоїв виливається в Америці у проповідь презирства до звичайного рядового білого робітника, червоношкірого і негра, що “повинен знати своє місце”. Їхнє місце – у рядах армії, готової знищити їхніх закордонних братів.

                                Ісраель Шамір,
                                ізраїльський перекладач, журналіст і письменник
                              • 2003.05.31 | Адвокат ...

                                Красно дякую, і з цього часу вважатиму

                                "жидо- стурбовансть" офф- топіком.

                                ОК?
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2003.06.01 | Марко

                                  Re: Красно дякую, що показали свої кольори,

                                  Мені казали, що Майдан- то клапан (вульва) для випуску пари. Я не вірив. Переконався. Bye-bye.
                                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                  • 2003.06.01 | Адвокат ...

                                    На все добре! ( - )



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua