МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Факторы выбора языков общения

07/15/2003 | Marcovy Kocur
Факторы выбора языков общения в условиях близкородственного билингвизма (на материале русского и украинского языков). Причины и механизмы межъязыковых кодовых переключений.

Н. А. Шовгун

Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, Украина

Лингвистический лицей № 1555 при Московском государственном лингвистическом университете


The abstract is devoted to the problem of Ukrainian / Russian bilingualism. Causes and mechanisms of interlingual code switching have also been determined.

*****

Вопросам билингвизма посвящено немало исследований ( См. труды Л. А. Булаховского, Ф. П. Филина, Л. С. Выготского, Ю. А. Жлуктенко, Е. М. Верещагина, Ю. Д. Дешериева, А. Д. Швейцера, Л. П. Крысина, Н. П. Шумаровой, Л. Т. Масенко, сборники "Проблемы двуязычия и многоязычия" (М., 1972), "Украинско-русское двуязычие" (Киев, 1988) и др.
), но проблема эта с точки зрения социо- и психолингвистики разработана явно недостаточно. Причины очевидны. В 50-80-е гг. труды советских социолингвистов нередко были подвержены политической цензуре. Серьезные научные исследования были возможны только на материале иностранных языков. Это привело к тому, что "мы сегодня знаем из отечественной социолингвистической литературы, на каком языке ответит канадский француз, если к нему обратятся на английском, но нам нигде не удастся прочесть, на каком языке ответит рядовой украинец-киевлянин, когда к нему в Киеве же обратятся на украинском" [1].

Целями данного доклада являются: а) анализ влияния социальных, психологических и психолингвистических факторов на выбор языка общения в различных коммуникатив-ных ситуациях; б) анализ причин и механизмов кодовых переключений в условиях билингвизма.

Исследование массового билингвизма, на наш взгляд, невозможно без рассмотрения следующих проблем:
- проблемы степени владения компонентами билингвизма (проблема языковой компетенции [2]);
- проблемы ситуативной реализации знания первого и второго языков и вопросы кодового переключения;
- проблемы специфики формирования "образа мира" у билингвов;
- проблемы влияния обоих языков на образное мышление и способы самовыражения;
- проблемы двуязычия в социальном аспекте;
- проблемы интерференции компонентов билингвизма;
- проблемы вербального и невербального поведения как проявления этикета и соблюдения норм общения в условиях билингвизма.

Объектом наблюдения были избраны киевские и львовские молодежные группы [3]. Результаты проведенных нами исследований (наблюдения, интервью и анкетирования) позволяют сделать следующие выводы.

1. На выбор языков общения в условиях билингвизма влияют факторы двух порядков: с одной стороны, индивидуальные, среди которых время и условия усвоения второго языка, уровень владения компонентами билингвизма, язы-ковое окружение, собственные и общественные языковые приоритеты; с другой стороны, коллективные (групповые) факторы, такие, как род занятий и сфера деятельности, групповая оценка и общественное мнение относительно престижа языков.

2. Мы считаем, что приоритет в использовании выразительных средств того или иного языка в значительной степени зависит от того, во-первых, с помощью какого языка формировались компоненты образа мира, связанные с данной коммуникативной ситуацией, и, во-вторых, с каким языком ассоциируется образ собеседника.
3. Факторами переключения кода могут выступать элементы образа мира, образ собеседника, актуализация компонентов билингвизма, внешние воздействия на коммуникативную ситуацию.

Литература

1. Русанівский В. М. Прогностичні функції соціолінгвістики // Мо-вознавство. 1989. № 1. С.3-10.
2. Шумарова Н. П. Мовна компетенція особистості. Соціопси-холінгвістичний аспект. Автореф. дисс. … докт. філол. наук. Ки-ев, 1997. 48 с.
3. Шовгун Н. О. Взаємодія компонентів білінгвізму в мовленнєвій діяльності малих соціальних груп // Державність української мо-ви і мовний досвід країн світу. Матеріали міжнародної конфере-нції. Киев, 2000.
4. Головановская М. К. Лингвистически значимые компоненты ситуации общения. М.: Изд-во МГУ, 1990. 20 с.

Відповіді

  • 2003.07.15 | Marcovy Kocur

    Факторы выбора языков общения-2

    Н.Шовгун (Київ)

    Причини та механізми міжмовних кодових переключень в умовах масового білінгвізму
    Конституція України, надаючи українській мові статусу державної, гарантує, поряд з тим, вільний розвиток мов інших народів. Тому, говорячи про державність української мови, не можемо обминути питання про її взаємодію з іншими мовами народів нашої країни, насамперед, російською, не можемо ігнорувати такої реалії національно-мовного життя України, як масовий українсько-російський білінгвізм.

    Питанням співіснування мов у багатомовному соціумі присвячено чимало досліджень (1). Але радянська соціолінгвістика потребувала не тільки і не стільки об'єктивної картини, скільки ілюстрацій до чергових партійних рішень. Об'єктивні дослідження можливі були лише на матеріалі іноземних мов. "Тому, – слушно наголошував В.М.Русанівський, – ми сьогодні знаємо з радянської соціолінгвістичної літератури, якою мовою відповість канадський француз, якщо до нього звернуться англійською, але нам ніде не вдасться прочитати, якою мовою відповість пересічний українець-киянин, коли до нього у Києві ж звернуться українською". Зараз ситуація змінюється на краще. З'явилися праці Н.П.Шумарової (серед них, до речі, є й присвячені мовній компетенції киян), Л.Т.Масенко, інших дослідників. Однак, "білих плям" все ще залишається чимало. Спробуємо пролити світло на одну з них, а саме: причини та механізми кодових переключень.

    Дослідження комунікативного аспекту функціонування української мови, коли в центрі уваги питання міжособистісного спілкування в умовах масової двомовності, неможливе без аналізу таких проблем як:

    – проблема мовної компетенції,
    – проблема ситуативної реалізації знання першої та другої мов,
    – проблема впливу обох мов на мислення та способи самовираження,
    – проблема специфіки формування "образу світу" у білінгвів,
    – проблема двомовності в соціальному аспекті,
    – проблема інтерференції компонентів білінгвізму.

    Говорячи про механізми кодових переключень, маємо з'ясувати два питання: по-перше, що зумовлює вибір мови спілкування у тій чи іншій комунікативній ситуації, і по-друге, як і внаслідок чого відбувається зміна коду

    Дослідження механізму кодових переключень проводилося на прикладі малих соціальних груп: формальних - студентських груп двох київських вузів та неформальних - львівських та київських груп "металістів" (2).

    Поділяючи думку вчених про три аспекти мовної особистості (3), ми розглядали наших інформантів у трьох вимірах:

    як носіїв певних мов,
    як індивідів з усіма особливостями індивідуальної мови,
    як членів певного колективу та соціуму.

    При такому підході обов'язковим є врахування не лише індивідуальних чинників, таких, як час і умови засвоєння другої мови, мовна компетенція, тобто рівень володіння компонентами білінгвізму, мовне оточення, власні та суспільні мовні пріоритети. Важливу роль відіграє характер групи, до якої належить мовець, ступінь згуртованості учасників групи, рід занять та сфера діяльності, групова оцінка та громадська думка щодо престижу мов.

    У групах з невизначеним формальним статусом, де потреба в ідентифікуючих та диференціюючих ознаках більша, мова спілкування може розглядатися членами групи як соціальний символ. Група може протиставлятися іншим подібним колективам саме за мовною ознакою. В такому разі мовний статус групи є наслідком свідомої мовної орієнтації, і кодові переключення у мовленнєвій діяльності групи будуть обмежені.

    У групах з низьким рівнем референтності, тобто значущості групових норм і правил для її учасників, вибір мови спілкування у конкретній ситуації й оцінка мовних пріоритетів переважно індивідуальні. Кожен виходить зі своєї мовної компетенції (важливу роль відіграють час і умови засвоєння другої мови), мовної компетенції співрозмовника, мовних звичок, оточення, мовної ситуації в сім'ї, умов формування образу світу, уявлення про престиж мови та соціальних оцінок.

    На нашу думку, пріоритет у використанні виражальних засобів тієї чи іншої мови у певному контексті (контекст тут розглядається широко, як умови спілкування, обстановка мовлення) значною мірою залежить від того, по-перше, за допомогою якої мови формувалися компоненти образу світу, пов'язані з даною комунікативною ситуацією; і по-друге, з якою мовою асоціюється образ співрозмовника, що теж є складовою образу світу.

    Ми поділяємо думку Л.В.Щерби (4) про те, що у двомовних народів, які використовують обидві мови разом, утворюється одна мова, в якій кожному значенню відповідає два способи вираження, що використовуються один замість одного.

    Першим чинником, який обумовлює використання того чи іншого компоненту білінгвізму, а також спричиняє кодові переключення є комунікативна ситуація, що включає певні елементи образу світу.

    Звернемося до прикладів. Їдучи у транспорті, двоє наших інформантів-"металістів" ведуть розмову українською мовою. Хоч це і розмовно-побутовий її різновид, інтерференція практично відсутня. Раптом одного з мовців штовхають, і він автоматично реагує на це фразою "куда вы лезете?". Після цього, повернувшись до співрозмовника, продовжує спілкування українською. Отже, фраза "куда вы лезете?" була стандартною реакцією на стандартну комунікативну ситуацію, мовним шаблоном, стереотипно, механічно відтворюваним у типових мовленнєвих ситуаціях та побутових контекстах відповідно до комунікативних вимог певної мовної сфери. Інформант часто спостерігав мовну поведінку людей у наведеній ситуації, а потім і сам відтворював її за відповідних обставин. Сформувався певний стереотип і виробилась автоматизована реакція, внаслідок чого мовець навіть не помітив переключення коду.

    "Кожна мовна система білінгва існує в його мозку як психофізіологічний механізм, що включає знання, вміння, навички, які забезпечують можливість продукування і сприйняття мови. При взаємодії мов у білінгвів стійкіші навички і вміння, що є компонентом психофізіологічного механізму однієї мови, заміщують менш стійкі навички і вміння, що є компонентом психофізіологічного механізму іншої мови” (5).

    Тут ми підходимо до питання актуалізації компонентів білінгвізму, яка, на нашу думку, є ще одним чинником міжмовних кодових переключень. Якщо білінгв тривалий час користується лише однією мовою, то при переході на іншу попервах відчуватиме труднощі, пов'язані з пошуком слова-відповідника (а надто – фразеологізму). Вищим буде ступінь інтерференції. Щоб уникнути труднощів, мовці (у тих випадках, коли комунікативна ситуація дозволяє) вдаватимуться до кодових переключень.

    Львівські "металісти" провели два тижні в гостях у своїх єкатеринбурзьких колег. Звичайно, основною мовою спілкування була російська, хоча у приватному спілкуванні між собою львів'яни продовжували використовувати українську. Дуже скоро у мовленні членів львівської групи почали зустрічатися російські слова і навіть цілі вирази. Інформанти не могли відразу відшукати потрібні відповідники до таких російських слів і виразів, як безудержно, понаслышке, причуда, под стать, от нечего делать, прийти в себя, свести на нет, на общественных началах, по делам службы тощо, і воліли натомість скористатися іншим кодом. Після повернення додому львів'яни-"металісти" значно більше, ніж раніше, користуються російською мовою, в тому числі у побуті, транспорті і особливо у спогадах та обговоренні питань, що стосуються Єкатеринбурга. І ще цікавий факт: вони воліють відтворити фразеологізм чи усталений вираз мовою оригіналу (російською), ніж перекладати його.

    – Зганяй, тут близько.

    – Дуже... Три дні лісом, а там и рукой подать.

    ... Ага, саме так. Свежо предание...

    Наші дослідження підтвердили гіпотезу про те, що у білінгвів спостерігається закріплення певної мови за тією чи іншою сферою діяльності. Воно може бути обумовлене як психологічними, так і соціальними чинниками. Прикладом впливу останніх є, зокрема, здійснення навчального процесу державною мовою. В такому разі зміна сфери діяльності може виступати чинником кодових переключень. Студенти-менеджери вважають свою спеціальність престижною і протиставляючи її "непрестижним" агрономам та ветеринарам, у яких через мовну компетенцію та сферу діяльності превалює українська, надають у спілкуванні перевагу російській: у 10,5% відповідей фактори протиставлення і престижу російської мови нерозривно пов'язані між собою. Водночас на лекціях студенти змушені користуватися українською. Кодові переключення в цьому випадку відбуваються при переході від приватного спілкування до офіційного.

    Ще один приклад переключення коду, що виникає внаслідок закріплення певної мови за відповідною сферою діяльності. У попередньому випадку вплив сфери діяльності на вибір мови був безпосередній, у той час як він може здійснюватися й опосередковано.

    Один із наших інформантів працює перекладачем в іноземній фірмі. На роботу дістається трамваєм № 12. Дорогою, ще в транспорті, він починає відповідним чином настроюватись на робочий лад (планує робочий день, аналізує поточні питання...), а оскільки його "робоча" мова, - англійська, то і думки формулюються за її допомогою. Згодом виробився свого роду "умовний рефлекс" на трамвай цього маршруту, їдучи у ньому, інформант, за його власним зізнанням, ловив себе на тому, що навіть "неробочі" думки він формулює англійською.

    Найяскравішим виявом такого "умовного рефлексу" став розказаний самим інформантом випадок:

    "... їхали ми з Тарасом до мене на роботу – комп'ютером побавитись. Ідемо від "Людмили", базаримо (говоримо -Н.Ш.). Влізли у "дванадцяту" і продовжуємо базарити. Раптом ловлю на собі дивні погляди. Тарас, видно, теж щось відчув, бо обводить довкола очима і раптом питає: "А чого це ми на англійську перейшли? ..."

    Як бачимо, в цьому разі маємо справу не з явищем так званого "чистого" білінгвізму, як могло видатися спочатку. Адже чистий білінгвізм передбачає чіткий розподіл і закріплення певних мов за відповідними сферами і ситуаціями, у нашому ж випадку зв'язок мови зі сферою діяльності є лише поштовхом до переключення коду.

    Таким самим поштовхом для переходу з одного компоненту білінгвізму на інший у групах, де обидві мови однаковою мірою вживані, може стати зовнішній мовний вплив на комунікативну ситуацію. Звернення, фрази, напису певною мовою може виявитися достатньо, щоб перейти з української на російську і навпаки. Конкретний приклад: троє наших інформантів ідуть вулицею й говорять українською про минулу репетицію. Один з них помічає російськомовну рекламу, коментує її російською і цією ж мовою продовжує розмову про репетицію.

    Ще один приклад: студенти-менеджери обговорюють організацію новорічного свята. Мова обговорення – російська. Початок лекції змушує припинити дискусію. Обговорення продовжується після закінчення пари. Одначе, тепер вже - українською, тобто мовою, якою студенти щойно прослухали лекцію. Переключившись на іншу тему, вони ще не переключилися на іншу мову.

    Кодові переключення можуть пов'язуватися і з образом співрозмовника. Вступаючи у спілкування ми створюємо у своїй свідомості образ співрозмовника і пов'язуємо його з певним мовним статусом, який залежить не лише від мовної компетенції учасників розмови, а й від комунікативної ситуації, умов спілкування.

    Відвідувачі, що приходять на кафедру української філології, в більшості випадків звертаються до співробітників кафедри українською, хоча звернення нерідко демонструють невисокий рівень мовної компетенції. Можна впевнено сказати, що мовою повсякденного спілкування для таких відвідувачів є російська. Але образ співрозмовника - викладача української – спонукає їх до зміни коду. Ще один приклад. Знайомство з кількома студентами-філологами (членами досліджуваної групи) відбулось у російськомовному середовищі, що й обумовило вибір мови спілкування. Цією мовою ми у переважній більшості випадків спілкуємося і досі, незважаючи на те, що всі вільно володіємо українською і використовуємо її частіше, ніж російську. Такий тип білінгвізму вчені (6) визначають як асиметричний з асиметрією в бік української мови. Більше того, українська є мовою спілкування з нашими спільними друзями (які, до речі, теж є білінгвами і прекрасно зрозуміли б російську). Але у нашій свідомості образи один одного асоціюються з російською мовою, в той час як образи спільних друзів – з українською. Тому участь спільних друзів у спілкуванні спричиняє перехід на інший код.

    Є.Ф.Тарасов, Л.С.Школьник (7) теж вказують на соціально символічні тенденції у виборі мови спілкування: на Кавказі при зверненні молодшого до старшого за віком, особливо в селі, перевага надається рідній мові. Таку ж тенденцію відзначає Н.П.Шумарова (8) у своєму дослідженні. Наші спостереження підтверджують справедливість цього твердження стосовно спілкування зі старшими в селі.

    Підсумовуючи викладене, ще раз зазначимо, що в умовах масового білінгвізму кодові переключення – явище повсюдне. Вони можуть спричинятися комунікативною ситуацією, закріпленням певної мови за компонентами образу світу, образами співрозмовників, актуалізацією одного з компонентів білінгвізму, зовнішнім впливом на ситуацію спілкування. На вибір мови спілкування також впливає мовна компетенція комунікантів, рід занять та сфера діяльності, власна та громадська думка щодо престижу мов, групова приналежність мовців.

    (1) Див. праці Булаховського Л.А., Філіна Ф.П., Виготського Л.С., Жлуктенка Ю.А., Верещагіна Є.М., Дешерієва Ю.Д., Швейцера А.Д., Крисіна Л.П., збірники "Проблемы двуязычия и многоязычия" (М, 1972). "Украинско-русское двуязычие" (Київ, 1988) тощо.

    (2) "Металісти" – прихильники музичної течії "важкий металевий рок".

    (3) Шумарова Н.П. Мовна компетенція особистості. Соціопсихолінгвістичний аспект. Автореф. дис. ... доктора філолог. наук. – К., 1994. – С.15.

    (4) Проблемы двуязычия н многоязычия. – M.: Наука, 1972. – С.105.

    (5) Проблемы двуязычия и многоязычия. – С.111.

    (6) Шумарова Н.П. Там само. – С.23.

    (7) Шумарова Н.П. Там само. – С.23.

    (8) Шумарова Н.П. Там само.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.07.28 | Navigator

      Дуже цікаво, знайдете ще дещо подібне - буду вдячний! (-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.08.01 | Marcovy Kocur

        Социальная лингвистика

        http://auditorium.ru/books/3368/index.html

        Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика: Пособие для студентов гуманит. вузов и учащихся лицеев. - 2-е изд., испр. - М.: Аспект-Пресс, 2000. - 206 с.: табл. - Библиогр.: с. 190-194. Указ.: с. 195-201. (ПОЛНЫЙ ТЕКСТ)


        ГЛАВА 6

        http://auditorium.ru/books/3368/r6.pdf (577 K)

        ЯЗЫКОВЫЕ СИТУАЦИИ. МНОГОЯЗЫЧИЕ И ЯЗЫКИ-ПОСРЕДНИКИ

        Дифференциальные признаки языковых ситуаций
        Почему сбалансированные (равновесные) языковые ситуации редки?
        Пример сложной языковой ситуации: языки на белорусской этнической территории в Великом княжестве Литовском
        Подводные рифы близкородственного двуязычия
        Диглоссия как особый вид несбалансированного двуязычия
        Языки межэтническом общения: лингва франка, койне, пиджины
        Креолизация пиджинов и креольские языки
        Международные и мировые языки
        Искусственные языки-посредники и интерлингвистика
        Почему в мире становится больше двуязычных ситуаций?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua