МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Як правильно-3

09/27/2003 | Прагматик
Маю таку пропозицiю - треба правильно писати слово ПАШПОРТ i при черговiй замiнi пашпортiв виправити цю помилку.Порiвняйте - шабля/сабля-рос., пошта/почта.Напевно,ця тема заслуговуе на окрему дискусiю.Слово за вами.

Відповіді

  • 2003.09.28 | Роман ShaRP

    Re: Як правильно-3

    Тоді, напевне, треба писати
    пашти, пашіка, пашинок, пашажир, пашат і так далі.

    Є інші циркові ідеї?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.09.29 | Stanio

      Re: Як правильно-3

      Ще приклад -йдеться про сполучення СП=ШП: гоСПиталь-ШПиталь.Мабуть,це бiльш природно для нашоi мови.Так само у португальскiй мовi маемо ПАШАПОРТЕ =Passaporte.Бажаючи йти до цирка - нехай собi йдуть!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.09.30 | Роман ShaRP

        Про ШПолучення.

        Stanio пише:
        > Ще приклад -йдеться про сполучення СП=ШП: гоСПиталь-ШПиталь.Мабуть,це бiльш природно для нашоi мови.Так само у португальскiй мовi маемо ПАШАПОРТЕ =Passaporte.Бажаючи йти до цирка - нехай собi йдуть!

        Цитую початкове повідомлення теми:
        Порiвняйте - шабля/сабля-рос., пошта/почта.Напевно,ця тема заслуговуе на окрему дискусiю.Слово за вами.


        Де де там у шабля/сабля-рос., пошта/почта СП-ШП?
        В мене поганий зір? Треба читати "спабля-шпабля" "пошпта-почпта"?
        ШПашибі, шановний. Розтлумачили!
        Але я все*дно лишаюся при своїй думці, що такі
        ШПпекуляції, ШПовнені ШПішними та ШПірними пропозиціями є вельми сумнівними та зайвими, а життя можуть полегшити лише тим, хто ШеПелявить.
  • 2003.09.28 | Сергій Вакуленко

    Коли немає відповіді...

    Беручи самі слова ПАСПОРТ і ПАШПОРТ, неможливо сказати, котре з них правильне, а котре ні. З погляду вимови звукосполуки -СП- і -ШП- є однаково можливі.

    Коли подивитися на наших сусідів, білоруси мають ПАШПАРТ (ізрідка трапляється теж ПАСПАРТ), поляки - paszport (вимовляється ПАШПОРТ), румуни - paşaport (вимовляється ПАШАПÓРТ). Походження цього слова - французьке (від passeport - вимовляється ПАСПÓР). Де саме взялося Ш -сказати тяжко. Заміна С на Ш перед приголосним - назагал риса німецька, але в цьому разі німці мають коротшу форму: Paß (вимовляється ПАС). За ними йдуть і словаки: pas (вимовляється ПАС). Натомість угорці мають питоме слово útlevél.

    Із-поміж сусідів форма ПАСПОРТ із -С- уважається нормативною тільки в російській мові. Отже, хоч би яку з цих двох форм ми вибрали, будемо схожі на когось: або на росіян, або на поляків. А втім, навіть із ПАШПОРТОМ далеко від росіян не втечемо, бо вони теж мають таку форму. Скажімо, в словнику Даля вона подається як просторічна (поряд із ПАЧПОРТ). У російській літературі ПАШПОРТ уживали письменноки українського походження, як-от Наріжний чи Гоголь, але не тільки вони, а й, приміром, палкий російський патріот Шишков.

    Зважаючи на те, що в українській мові форма ПАШПОРТ засвідчена віддавна й надалі активно вживається (але й ПАСПОРТ так само), варто, мабуть, передбачити рівнобіжну норму. Що писати на обкладинці документа? Можна й те, й те - якихось вирішальних арґументів на користь котроїсь із цих форм я не бачу.
  • 2003.09.29 | Гайди До Байди

    Re: Даю правильну відповідь

    Правильно тільки писати ПАШПОРТ, що по-укр. означає ВИКАЗКА (Ausweis, Ausweispapier).

    Надмірний ужиток слова ПАШПОРТ якраз свідчить про мовне відчуження, що властиво наслідок довготривалих займанщин по Україні і один з ознак постепенного зросійщення.

    Отже, тому краще переважно вживати слово з укр. мови, тобто ВИКАЗКА.

    Стосовно запозиченого слова ПАШПОРТ. Воно запозичено з німецької мови. У латинських мовах ПАШ не передають з простою буквою "s", а з підсиленою в мові і частково на письмі, тобо з "ss".

    Щоб краще розуміти як передавати чуже слово в українській мові треба собі усвідомлювати, де в роті утворюють українці звуки.

    - Голосівку "аА" утворюють у задньо-низькій частині ротової порожнини
    - Шелестівка "с" це передньоязиковий і глухо-зубний звук.
    - Шелестівка "п" це двогубно-глухий звук

    Та тепер звіжіть по-укр. правильно висловити ПАСПОРТ з підсиленим звуком "С"?

    Це не можливо. Ну, у німецькій мові утворюють голосівку "а" в передній частині та губні звуки тільки нагадують. В укр. мові починають відтворювати слово ПАШПОРТ з губами, тоді перейдуть до задньо-низької частини рота на язиковій частині. Ото, усвідомлюючи собі цього, то тільки природно, що тільки скалічено можна в укр. мові висловити ПАСПОРТ, бо дуже трудно від буков П - А відразу утворити присилений зубний звук, тобто "ss" в укр. мові. Природно для українця, що він звук "сс" заміняє на ясновий Ш. І не треба забувати, що після Ш відразу треба утворяти двогубний "П". Та це взагалі по-чудернацькому вийде, коли після, підсилено висловлюючи, зубного звука зразу чергує двогубний звук, бо українець таке слово висловив би як ПАААС--ПОРТ, тобто, неначе як два окремі слова.

    Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
    Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
    Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.09.30 | Сергій Вакуленко

      Re: Даю правильну відповідь

      Гайди До Байди пише:
      > Правильно тільки писати ПАШПОРТ, що по-укр. означає ВИКАЗКА (Ausweis, Ausweispapier).

      Еге ж, тільки не забудьте прихопити з собою Reisepaß, як поїдете в Україну.
      >
      > Надмірний ужиток слова ПАШПОРТ якраз свідчить про мовне відчуження,
      Ужиток слова ПАШПОРТ не є надмірний, але не є й малий. Щоб у цьому пересвідчитися, досить написати це слово в ҐУҐЛі.

      > що властиво наслідок довготривалих займанщин по Україні і один з ознак постепенного зросійщення.

      ПоСТепенного - неправильно (займанщина?); треба поШТепенного

      > Отже, тому краще переважно вживати слово з укр. мови, тобто ВИКАЗКА.
      >
      ВИКАЗКА в українській мові вживається в ширшому значенні (= посвідка).

      > Стосовно запозиченого слова ПАШПОРТ. Воно запозичено з німецької мови.

      Яка саме німецька форма була джерелом запозичення?

      У латинських мовах ПАШ не передають з простою буквою "s", а з підсиленою в мові і частково на письмі, тобо з "ss".

      Назвіть, будь ласка, "латинські мови", де Ш передають як SS.
      >
      > Щоб краще розуміти як передавати чуже слово в українській мові треба собі усвідомлювати, де в роті утворюють українці звуки.
      >
      > - Голосівку "аА" утворюють у задньо-низькій частині ротової порожнини
      > - Шелестівка "с" це передньоязиковий і глухо-зубний звук.
      > - Шелестівка "п" це двогубно-глухий звук
      >
      > Та тепер звіжіть по-укр. правильно висловити ПАСПОРТ з підсиленим звуком "С"?
      >
      > Це не можливо. Ну, у німецькій мові утворюють голосівку "а" в передній частині та губні звуки тільки нагадують. В укр. мові починають відтворювати слово ПАШПОРТ з губами, тоді перейдуть до задньо-низької частини рота на язиковій частині. Ото, усвідомлюючи собі цього, то тільки природно, що тільки скалічено можна в укр. мові висловити ПАСПОРТ, бо дуже трудно від буков П - А відразу утворити присилений зубний звук, тобто "ss" в укр. мові. Природно для українця, що він звук "сс" заміняє на ясновий Ш. І не треба забувати, що після Ш відразу треба утворяти двогубний "П". Та це взагалі по-чудернацькому вийде, коли після, підсилено висловлюючи, зубного звука зразу чергує двогубний звук, бо українець таке слово висловив би як ПАААС--ПОРТ, тобто, неначе як два окремі слова.

      Усі ці міркування - щирий дилетантизм. Якщо П твориться губами, то язик у цей самий час може перебувати в будь-якому місці ротової порожнини, готуючися до вимови наступного голосного звука (голосівки). Так само й після вимови голосного (внаслідок резонування) язик може легко доторкнутися до нерухомих части ротової порожнини в довільному місці. Тому українцеві так само легко сказати АШ, як і АС. Наступна вимова П ніяк не впливає в українській мові на вибір попереднього звука (Ш чи С), бо знов таки здійснюється не язиком, а губами.

      Якщо Вам подобається ПАШПОРТ, бо це не так, як у росіян, признайтеся, та й годі. Нічого лихого в таких уподобаннях особисто я не бачу. А вигадучи безпорадні доводи, робите з себе посміховисько й даєте нагоду москалям пошкилювати з невігласів-українців.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.09.30 | Гайди До Байди

        Re: Глупий відгук від обмеженої людини

        Постепенний = прикметник від слова степень (степня), степінь(степеня)СТУПІНЬ (ступеня)


        Посвідка = загальне посвідчення, як ось:
        вивізна посвідка
        військова посвідка
        посвідка відбору
        посвідка зрілости
        посвідка достави
        ...
        виказка = пашпорт
        Ну, розумію, що для глупого дармоїда справжня мова не до своєї комірки.

        Ге, німецька "форма"? Німецький вид? Українці мають виказатися, виказуватися. Звідки й виказ і виказка. Тобто чудовий словотвір. Ви тут тільки божевільно намагаєтеся українців відкроїти від їх питомого словотвору. Хоча дуже поверхово без мовного підходу, як у зросійщувачів.

        Посвідчити має інше значення ніж виказатися.
        ВИКАЗ = Ausweis, Verzeichnis
        ВИКАЗКА = Ausweispapier
        ПОСВІДКА, ПОСВІДЧЕННЯ = Bescheinigung, Beglaubigung, Schein, Bestaetigung.

        Звичайно, що на такі мовотврочі можливості в московському наріччі не здибати.

        Інші завваги ще глупіші, що мені не варто відгукатися на такі.

        Ви справді дуже то акаєте та як німці утворюєте звук "а" у передній частині. Та зубні звуки Вам взагалі не утворити. Тут, мабуть, дається взнаки надужиток з гнилою ковбасою.

        Як уже довів, то українець висловив би Passport як ПАААс- порт. Тільки в слові пашпорт українець утворює український звук "а" і питомий двогубний звук "п" з притисканням.

        Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
        Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
        Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.09.30 | Сергій Вакуленко

          Re: Глупий відгук від обмеженої людини

          Гайди До Байди пише:
          > Постепенний = пррикметник від слова степень (степня),

          Переказуйте вітання галицьким москвофілам, що від них Ви таких гарних прикметників та іменників навчилися.

          степінь(степеня)СТУПІНЬ (ступеня)

          Степінь і ступінь - різні речі.

          >
          > Посвідка = загальне посвідчення, як ось:
          > вивізна посвідка
          > військова посвідка
          > посвідка відбору

          А це - з польської (odbiór).

          > посвідка зрілости
          > посвідка достави

          І так само - посвідка особи, наприклад:

          На заслання мене везли конопляною поштою від 7.12.87 р. до 30.01.88 р. Документи на заслання оформляла парабельська районна міліція. Вона видала “Посвідку особи засланця”, що заміняє мені пашпорт. (Левко Лук'яненко).

          > ...
          > виказка = пашпорт

          А то вже Ваша фантазія (себто марення).

          Ось приклади вживання слова "виказка" з різних авторів:

          Пригадується характеристичний припадок, коли дідо, завжди задуманий, мовби відчужений від дійсности, проходячи вулицею Академічною „загубив" як виправдувався перед бабунею, свій гаманець, в якім, крім грошей, була ще важлива АДВОКАТСЬКА ВИКАЗКА і т. зв. „легітимація". Декілька годин пізніше до діда прийшла делегація батярів, щоб віддати гаманець з незачіпаним вмістом та вибачитися за того „ніцпоня"-батяра, що смів його украсти у „пана меценаса". («Свобода» за серпень 2003 р., без підпису).

          ОСОБИСТИЙ ВИРЯД НОВИКА/ЧКИ/.
          I. Виказка згл. [зголошення]. Посвідка Звязку /без виказки уважатиметься дитину за незгуртовану/. (Із пластунських документів).

          Фірма "Рекорд" розпродувала свої вироби по різних околицях, її аґенти вешталися від села до села і кожен мав виказку, що він є представником тієї фірми. (Зиновій Книш).

          ...дістати виказку користувача бібліотеки Вернадського... (Р. Хомяк).

          Всі члени [Залізної Остроги] діставали за виказку свого членства - червоно-чорну стрічку. (Роман Купчинський).

          ...підійшов офіцер і я йому показав єдину, яку мав при собі, виказку Українського Національного Об'єднання в Берліні. (Микола Скеля-Студецький).

          Перед тим і без візи не міг їхати в близьку Францію без подання візи, хоча мав німецьку виказку де написано було, що проживаю в Німеччині як безбатьківщинець. ("Гайди до Байди").

          Щоправда, цей останній також писав:

          Також дуже цікаво, звідки ці злочинці отримують підроблені виказки (пашпорти) для викрадених жінок.

          А чого ж у дужках "пашпорт" дописано? Мабуть, і самі здогадуєтеся, що инакше Вас люди не зрозуміють?

          Та, як не крути, з "виказкою"-пашпортом Ви в повній однині, бо в усіх інших це слово позначає якийсь инший документ, аніж пашпорт.

          > Ге, німецька "форма"? Німецький вид?

          Вид по-українському означає "пика". Наприклад: перекривлений вид - (не конче німецький).

          Українці мають виказатися, виказуватися. Звідки й виказ і виказка. Тобто чудовий словотвір. Ви тут тільки божевільно намагаєтеся українців відкроїти від їх питомого словотвору. Хоча дуже поверхово без мовного підходу, як у зросійщувачів.
          >
          > Посвідчити має інше значення ніж виказатися.
          > ВИКАЗ = Ausweis, Verzeichnis

          Ausweis і Verzeichnis - то різні речі. Друге значення - польське (wykaz), звідки й потрапило до західноукраїнських говірок. Натомість на Сході України виказ означає (чи не насамперед) Anzeige (Ви ж тільки по-німецькому розумієте, правда?).

          Ось і приклади:

          Ой, ненько моя! Що ж це я роблю? Це ж я посилаю виказ на доктора й Ліду, і на саму себе... Оце була б встругнула штуку! Отой зателепуватий паскудний вухань зовсім забив мені тяму в голові. (Іван Нечуй-Левицький).

          Хто продавав? Ти докажи!.. Да й плювати хотів я на цей твій виказ! (Микола Куліш).

          > ВИКАЗКА = Ausweispapier
          > ПОСВІДКА, ПОСВІДЧЕННЯ = Bescheinigung, Beglaubigung, Schein, Bestaetigung.
          >
          > Звичайно, що на такі мовотврочі можливості в московському наріччі не здибати.

          То Ви й по-московському вмієте? А чого ж мені все тільки по-німецькому пояснюєте? А може б іще по-хінському встругнули?
          >
          > Інші завваги ще глупіші, що мені не варто відгукатися на такі.
          >
          > Ви справді дуже то акаєте та як німці утворюєте звук "а" у передній частині. Та зубні звуки Вам взагалі не утворити. Тут, мабуть, дається взнаки надужиток з гнилою ковбасою.

          А Ви, добродію, либонь, напихалися німецькою конячою? І як Вам після неї іржеться?

          > Як уже довів, то українець висловив би Passport як ПАААс- порт. Тільки в слові пашпорт українець утворює український звук "а" і питомий двогубний звук "п" з притисканням.

          Отак, як Ви описуєте (ПАААс-), хіба що Кучма вимовляє. А те, що Ви про всіх українців пишете, не тримається купи. Виходить, що ми слово ПАСОК-ПАСКА не годні вимовити? Якщо Вам повірити, то ціла нація мусить мерщій бігти до логопеда.

          А загалом, "Якби ви вчились так, як треба..." - то про Вас писано. Ви й зеленого поняття не маєте про мовознавство. Якщо між двома приголосними стоїть голосний, це означає, що між приголосними немає жодної взаємозалежності. При цьому й голосний може бути будь-який:
          пАска, пЕстити, пИски, пІст, пОспіль, пУстощі. Якщо ж два приголосні стоять поряд, то найлегше цю сполуку вимовити тоді, коли артикуляторна відстань між ними велика (СП або ШП - байдуже). А от коли ця відстань мала, відбувається приподібнення: роЗШирити вимовляємо роШШирити.

          І кидайте Ви вже українську мову німецькими мірками міряти, а то смішно, їй-Богу!
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.10.01 | Гайди До Байди

            Re: Ви мене тільки підтверджуєте

            Без мовного підходу Ви навмання за свавіллям зросійщувача наказуєте "це польська, це "діялект", це, це...".

            Така поведінка тільки нагадує самодержавне божевілля якогось Сталіна, Кагановича, Постишева, Гонекира...

            Тепер до вашого свавілля-божевілля:

            До чого тут "галицькі москофіли"? Ви їх навмисно вживаєте замість націоналістичної мови. За такі сталінські підходи мали б Вас притягти до карної відповідальности.
            Стосовно мого наведення: Воно безхибно, бо в цьому значенні, у якому дав слова ступінь-степінь ці слова однозначники, тобто в значенні степенування. Головна різниця поміж цими двома словами, що слово степінь переважно тільки вживають у математиці, а ступінь у широкому значенні. Ото, покликаємося на пень цих слів:
            стопА за стопою
            ступА за ступою
            От, хоч стопа (підошва, нога, кінець вірша...) має інше значення ніж слова ступА (хід, тропа...), одначе значення цих слів походить від "*а за *ою". Маємо тут до діла з мовним багатством української мови, котре не спіймати з вашою обмеженістю.

            Що це мало б бути "А це - з польської (odbiór)"?? Це тільки черговий вибрик вашого божевілля.

            “Посвідку особи засланця”,
            Це якраз означає Bescheinigung eines Verbanten. Тобто мені посвідчають, що я засланець.
            Як уже зазначив, Ви не спроможні по-людському мізкувати, маючи як мовну стопу московське наріччя. Тож це різні відтінки у виказати і посвідчити.

            Навіщо марення?
            АДВОКАТСЬКА ВИКАЗКА = правнича виказка = Juristisches Ausweispapier. Тобто дана особа - це правник. правнича посвідка, посвідчення, це не відразу означало б, що він правник. Хоча правнича посвідка-посвідчення може свідчити про те, що він законний правник.

            Інші приклади також нічого доведуть, крім вашої неспроможности розуміти різницю поміж виказати і посвідчити.

            От, беремо ще раз німецьку мову:
            Mitgliedsausweis і Mitgliedsbescheinigung.
            Отож, можу мати посвідчення, що посвідчує, що я член якогось згуртовання чи громадянин якоїсь держави та можу мати виказ члена, виказ громадянина. Ще зрозуміліше. Виказку отримуєш коли ти частина чогось. Посвідку отримуєш, коли тобі чогось посвідчити. Тобто виказка це постійна річ, а посвідка стосується до якоїсь потреби.
            Ото, наочний приклад: Посвідка пришелепуваности. Ви собі виставили посвідку пришелепуваности. Але це Вам ще не вистачало, тому й зліпили собі ВИКАЗКУ пришелепуватости.

            Ага, ще таке "мовне" доведення: "перекривлений вид" = це стосується до обличчя, бо в укр. мові вживають перекрливляти лице (наприклад) через біль. Отже, "перекривлений вид" перекладають як Ein verzogenes Gesicht (Anglitz). Помітили? Вид не означає Gesicht, проте в цьому пов'язанні стоїть вид за Gesicht. Мова це не проста річ та словники не замінять оволодіння мовою.

            Інші замітки з вашого пера мають також такий первісний рівень. Самозрозуміло, що тямки ausweisen і verzeichnein з собою пов'язані. Та українська мова багато старша ніж польська. Проте в цьому не річ. Річ у тім, що Ви не тільки ворог українського народу, але Ви також дуже обмежена людина. Ну, звичайно, це завсіди взаємообумовлено. Ви тут казитеся з словом "паспорт", а спотикаєтся на слово виказ, бо це мало б бути з польської? Це ж ніяке не мовознавсто, а самодержавна політика, котра старається наблизити українську мову до свавілля московського наріччя. Виказ - це природний словотвір української мови. За його складом це слово не вмістить якісь чужі запозичення. Та пень казати належить до первнів слов'янських мов. Тому взагалі не можна довести якесь запозичення. Ми тільки можемо зазначити, що польська мова дуже молода.

            "(чи не насамперед) Anzeige"? Чим це стосується до моїх доведень? Я чогось у цьому напрямі заперечив? Це тільки подальший доказ вашої обмежености. Дієслово виказувати також означає оскаржувати (тобто Anklage, а не Anzeige. Звідки також значення слова ВИКАЗ у розумінні оскарження. Проте тут уживають виказувати в переносному значенні, тому й слово виказ радше штучний словотвір. Маємо в укр. мові слово скарга і багато інших. Тобто слово ВИКАЗ вживають у переносному розумінні та на це треба звертати увагу, коли його вживають у цьому значенні.

            Якими німецькими мірками? Ви маєте дуже обмежені можливості виражатися. Тому мені не треба без товку закидати, що прикладаю німецьке мірило. Та це безглуздо, бо вживав би ПАСПОРТ. Якраз Ви утворюєте голосівку "а" як німець, чи радше як москвич. До моїх попередніх доводів мені нічого не додати. От, ці приклади пАска, пЕстИти, пИски, пІст, пОспіль, пУстощі, якраз збігаються з моїми доводами. Ваше мрякобісся можу тільки собі таки пояснити, що Ви властиво говорите крізь ніс. Так і ваш "паспорт" не звучить по-українському, тобто українець його тільки може висловити як пашпорт. Інша річ коли наголосити О, тобто паспОрт, це зміг би українець природно висловити, але тоді це вже було інше слово.
            Як не будь, це все однаково, бо ваша мова все ж таки звучить щось поміж уґро-фінським і німецьким та нічим не нагадує українське А, зате тільки уґро-фінське А.

            Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
            Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
            Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.10.01 | Сергій Вакуленко

              Суржиколюбові "Гайди до Байди"

              Гайди До Байди пише:
              > Без мовного підходу Ви навмання за свавіллям зросійщувача наказуєте "це польська, це "діялект", це, це...".
              >
              > Така поведінка тільки нагадує самодержавне божевілля якогось Сталіна, Кагановича, Постишева, Гонекира...
              >
              > Тепер до вашого свавілля-божевілля:
              >
              > До чого тут "галицькі москофіли"? Ви їх навмисно вживаєте замість націоналістичної мови. За такі сталінські підходи мали б Вас притягти до карної відповідальности.

              Галицькі москвофіли тут до того, що саме вони в Україні це слово вживали. Мені Ви не вірите, то пошлюся на Павла Штепу, а саме на його
              «СЛОВНИЧОК МОСКОВІЗМІВ в "Українсько-англійському словнику", що його уклав проф. К. Андрусишин, друкованому в Саскатуні, Канаді 1955 року». Отже в цьому словнику Андрусишина, де таких слів багато, маємо МОСКОВІЗМ "постепенний", замість якого пропонується вживати українське слово ступневий.

              > Стосовно мого наведення: Воно безхибно

              Так по-московському:
              Оно безошибочнО; Он ответил безошибочнО.

              По-українському кажуть:
              Воно безхибнЕ; Він відповів безхибнО.

              , бо в цьому значенні, у якому дав слова ступінь-степінь ці слова однозначники, тобто в значенні степенування. Головна різниця

              Отже, різниця є?

              поміж цими двома словами, що слово ступінь переважно тільки вживають у математиці, а ступінь у широкому значенні. Ото, покликаємося на пень цих слів:
              > стопА за стопою
              > ступА за ступою
              > От, хоч стопа (підошва, нога, кінець вірша...) має інше значення ніж слова ступА (хід, тропа...), одначе значення цих слів походить від "*а за *ою". Маємо тут до діла з мовним багатством української мови, котре не спіймати з вашою обмеженістю.

              До речі, тропа, за Штепою, то теж чуже слово. Замість нього пропонується вживати такі українські: стежка, стежечка, стежа, стежина, стежинка, стежиночка, стежчинка, хідник, піхурка, плай.
              І що Ви так МОСКОВІЗМИ любите?
              >
              > Що це мало б бути "А це - з польської (odbiór)"?? Це тільки черговий вибрик вашого божевілля.

              Це стосується наведеної ВАМИ сполуки "посвідка відбору". Чи Вам уже повилазило?
              >
              > “Посвідку особи засланця”,
              > Це якраз означає Bescheinigung eines Verbanten.

              Verbanten - це має означати Verbannten?

              Тобто мені посвідчають, що я засланець.

              То для Вас означає. Для автора це означає замінник ПАШПОРТА, що він і написав.

              > Як уже зазначив, Ви не спроможні по-людському мізкувати, маючи як мовну стопу московське наріччя. Тож це різні відтінки у виказати і посвідчити.

              Та де вже нам, коли співрозмовник має за ТРОПУ німецьку мову.
              >
              > Навіщо марення?
              > АДВОКАТСЬКА ВИКАЗКА = правнича виказка = Juristisches Ausweispapier. Тобто дана особа

              І кому ж та особа від кого дана? Чи Ви знову з московської перекладаєте: данная личность? Мене змалку вчили, що то московський канцеляризм, і замість нього по-українському треба казати просто ЦЯ ОСОБА.

              - це правник. правнича посвідка, посвідчення, це не відразу означало б, що він правник. Хоча правнича посвідка-посвідчення може свідчити про те, що він законний правник.
              >
              > Інші приклади також нічого доведуть, крім вашої неспроможности розуміти різницю поміж виказати і посвідчити.
              >
              > От, беремо ще раз німецьку мову:
              > Mitgliedsausweis і Mitgliedsbescheinigung.
              > Отож, можу мати посвідчення, що посвідчує, що я член якогось згуртовання чи громадянин якоїсь держави та можу мати виказ члена,
              виказ громадянина. Ще зрозуміліше. Виказку отримуєш коли ти частина чогось. Посвідку отримуєш, коли тобі чогось посвідчити.

              А коли тобі треба посвідчити, що ти частина чогось?

              Тобто виказка це постійна річ, а посвідка стосується до якоїсь потреби.
              > Ото, наочний приклад: Посвідка пришелепуваности. Ви собі виставили посвідку пришелепуваности. Але це Вам ще не вистачало, тому й зліпили собі ВИКАЗКУ пришелепуватости.

              Приклади, які я навів, свідчать про те, що ЖОДЕН з зацитованих авторів (а я міг би подати ще багатьох) не вживає слова виказка на позначення пашпорта. Сперечайтеся з ними, виписуйте їм посвідки та виказки. А то люди гідні шани. От чи гідні шани Ви???

              >
              > Ага, ще таке "мовне" доведення: "перекривлений вид" = це стосується до обличчя, бо в укр. мові вживають перекливляти лице (наприклад) через біль. Отже, "перекривлений вид" перекладають як Ein verzogenes Gesicht (Anglitz).

              То в Вас у Німеччині перекладають, а в нас просто кажуть, нам і перекладати не треба.

              Такого німецького слова Anglitz я не знаю. Ви, мабуть, і німців учите, як вони свої слова повинні вживати?

              Помітили? Вид не означає Gesicht, проте в цьому пов'язанні

              А це знову з польської (powiązanie).

              стоїть вид за Gesicht.

              То у Вас він стоїть за Gesicht, бо Ви все на німецьку зводите, а в мене він стоїть за ВИД.

              Мова це не проста річ та словники не замінять оволодіння мовою.

              А Вам би я радив якого-небудь доброго словника прикупити.
              >
              > Інші замітки з вашого пера мають також такий первісний рівень. Самозрозуміло, що тямки ausweisen і verzeichnein

              Такого слова verzeichnein я в німецькій мові теж не знаю...

              з собою пов'язані. Та українська мова багато старша ніж польська.

              Може, скажете на скільки?

              Проте в цьому не річ. Річ у тім, що Ви не тільки ворог українського народу, але Ви також дуже обмежена людина. Ну, звичайно, це завсіди взаємообумовлено. Ви тут казитеся з словом "паспорт", а спотикаєтся на слово виказ, бо це мало б бути з польської? Це ж ніяке не мовознавсто, а самодержавна політика, котра старається наблизити українську мову до свавілля московського наріччя.

              А Ви, друже польського народу, читайте книжки про історію слов'янських мов.

              Виказ - це природний словотвір української мови.

              Правильно, і означає те, про що я писав, звідки й слова виказувати, викажчик.

              За його складом це слово не вмістить якісь чужі запозичення. Та пень казати належить до первнів слов'янських мов. Тому взагалі не можна довести якесь запозичення. Ми тільки можемо зазначити, що польська мова дуже молода.
              >
              > "(чи не насамперед) Anzeige"? Чим це стосується до моїх доведень? Я чогось у цьому напрямі заперечив?

              Якщо Ви неспроможні скласти докупи 2 + 2, поясню, що не дуже добре мати в мові слово, яке означає, з одного боку, "повідомляти про злочин", а з другого, "посвідчувати особу". З того плутанина може бути.

              Це тільки подальший доказ вашої обмежености. Дієслово виказувати також означає оскаржувати (тобто Anklage, а не Anzeige.

              А оце вже чергові Ваші марення. Виказувати то одне, а оскаржувати - инше (принаймні для того, хто вміє відтінки бачити). І знову Ви без німецької обійтися не можете?

              Звідки також значення слова ВИКАЗ у розумінні оскарження. Проте тут уживають виказувати в переносному значенні, тому й слово виказ радше штучний словотвір. Маємо в укр. мові слово скарга

              Це слово теж узято з молодої польської мови. До речі, як Вам СК на початку вимовляється? Язик у роті не перекрутився? Вид не перекривився?

              і багато інших. Тобто слово ВИКАЗ вживають у переносному розумінні та на це треба звертати увагу, коли його вживають у цьому значенні.
              >
              > Якими німецькими мірками? Ви маєте дуже обмежені можливості виражатися. Тому мені не треба без товку

              Товк, за Штепою, ще одне чуже слово; замість нього треба вживати: глузд, слушність, пуття, розум, користь

              закидати, що прикладаю німецьке мірило. Та це безглуздо, бо вживав би ПАСПОРТ. Якраз Ви утворюєте голосівку "а" як німець, чи радше як москвич. До моїх попередніх доводів мені нічого не додати.

              Якщо оті нісенітниці називати доводами.

              От, ці приклади пАска, пЕстИти, пИски, пІст, пОспіль, пУстощі, якраз збігаються з моїми доводами.

              Як саме?

              Ваше мрякобісся

              Що таке мрякобісся, я не знаю, а про мракобісся Штепа каже, що то знов-таки чуже слово. Замість нього він пропонує казати чортовщина.

              можу тільки собі таки пояснити, що Ви властиво говорите крізь ніс.

              Коли я читаю Ваші розважання, я маю враження, що Ви взагалі якийсь черевомовець, бо про те, як рухається язик у роті, й не здогадуєтеся.

              Так і ваш "паспорт" не звучить по-українському, тобто українець його тільки може висловити як пашпорт.

              Еге ж, якщо він від поляків навчився.

              Інша річ коли наголосити О, тобто паспОрт, це зміг би українець природно висловити, але тоді це вже було інше слово.
              > Як не будь, це все однаково, бо ваша мова все ж таки звучить щось поміж уґро-фінським і німецьким та нічим не нагадує українське А, зате тільки уґро-фінське А.

              А хто Вам сказав що уґро- пишеться з Ґ? Знову москвофіли?

              І звідки в Вас така гаряча любов до польсько-німецько-москвофільсько-московського суржика? Вам, їй-Богу, треба пристати до Донієвого гурту. Йому такі суржиколюби ндравляться. То він Вас полюбе й приголубе.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2003.10.01 | Гайди До Байди

                Re: Тільки моє співчуття

                Тепер цей божевільний ще прийде з його зросійщувальним віроісповіданням.

                Я маю чималі підстави, щоб веле в цьому сумніватися, що Ви можете працювати з словниками.

                Та Ви з ними також не працюєте, а тільки стараєтеся людей мучити з вашим зросійщувальним позадництвом, властиво нічого по суті наводячи.

                Постепенний це прикметник від дієслова степенувати, постепенувати, пень це степінь від - стопа.
                Ступневий це прикметник від дієслова ступати, ступити, пень це ступінь від - ступА.
                Ці прикметники майже тотожні. Зросійщення може мате місце, коли тільки одне слово надуживати, котре росіяни перебрали до їх наріччя, або навіть, навмисно, тільки використовувати таке слово, що вони не запозичили з укр. мови. Тобто саме скеровуватися з московським наріччям.

                Тож моя мова, Ви не володієте мовою, тому шукаєте собі закони-вчення, що Ви їх також не розумієте і не вмієти пристосовувати.

                Прислівник безхибно складається з приростку без і пня хибно. Це чудове слово укр. мови.

                І цей приклад свідчить тільки про те, що Ви не володієте правописом.
                "Стосовно мого наведення: Воно безхибно," - тобто безхибно навів.
                Я ж не написав " таке безхибне наведення", а воно безхибно, тобто безхибно пристосував.
                Я то ужив прислівник, а не прикметник чи дієприкметник. І я то скорочено написав, бо все інше можна здогадуватися, щоб не написати довжелезне речення з самозрозумілими речами.
                Бачите, Ви навіть не знаєте різницю між прикметником і прислівником?
                Інша справа, що в деяких говорах кажуть наприклад "одно пиво" замість "одне пиво", одначе, це належить до говору та немає чогось до діла з зросійщенням.

                Цей приклад чудово викриє важу обмежену ворожість до українства. Допоки нічого не доводили, а хапаєте за кожне слово, що нічим не стосується до обговорюваного підмета, аби тільки паплюжити українців і їх мову.

                От, наступне божевілля "До речі, тропа, за Штепою":

                Тропа це - слід по ступі. Українці мають танець ТРОПАК. Тропа від тропАти, тропати ногами.

                От, Ви нічого не розумієте. Ви тільки чогось переписуєте, бо не володієте мовою.

                "Це стосується наведеної ВАМИ сполуки "посвідка відбору". Чи Вам уже повилазило?"
                Дурниця. Коли Ви не спроможні спілкувати з українською мовою, відповідно виражаючись, то це ж ваша справа, а не моя.

                Слово відбір - це українське слово. Відбір від відбирати. Звідки словотвір відборець=приймач, отримач, покупець.... Це ж чистий словотвір української мови, і до того дуже гарний.

                На інше мрякобісся з вашого безумства не буду відповідати, бо вже тяжко мені такого тільки очима пролітати.
                Тож Ви нічого не вчилися, бо без розуму не можна будь-чогось вивчити. Ну, безумовно, Вам присвоїли, як ось у пса.
                Коли написав, що Ви божевільна людина, то це зробив, не тому, щоб Вас обидити. Таким способом тільки виражав своє співчуття до вашої жалюгідности.

                Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
                Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
                Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2003.10.01 | Сергій Вакуленко

                  Не зазіхайте на нашу мову

                  Гайди До Байди пише:
                  > Тепер цей божевільний ще прийде з його зросійщувальним віроісповіданням.

                  Ісповідання - то знову москалізм; по-українському сповідання й віросповідання.
                  >
                  > Я маю чималі підстави, щоб веле в цьому сумніватися, що Ви можете працювати з словниками.

                  Скажіть, які?
                  >
                  > Та Ви з ними також не працюєте, а тільки стараєтеся людей мучити з вашим зросійщувальним позадництвом, властиво нічого по суті наводячи.
                  >
                  > Постепенний це прикметник від дієслова степенувати, постепенувати, пень це степінь від - стоп.
                  > Ступневий це прикметник від дієслова ступати, ступити, пень це ступінь від - ступА.
                  > Ці прикметники майже тотожні. Зросійщення може мате місце, коли тільки одне слово надуживати, котре росіяни перебрали до їх наріччя, або навіть, навмисно, тільки використовувати таке слово, що вони не запозичили з укр. мови.

                  Ач, як легко декому живеться! Як упіймався на москалізмі, то це, мовляв, росіяни в нас позичили. То, може, вони й паспорта в нас позичили?
                  >
                  > Тож моя мова, Ви не володієте мовою, тому шукаєте собі закони-вчення, що Ви їх також не розумієте і не вмієти пристосовувати.
                  >
                  > Прислівник безхибно складається з приростку без і пня хибно. Це чудове слово укр. мови.

                  Це справді чудове слово української мови. А ви плутаєте прислівник і прикметник: безхибнО відповідати, безхибнЕ володіння мовою, безхибнИЙ довід, безхибнА відповідь.
                  >
                  > І цей приклад свідчить тільки про те, що Ви не володієте правописом.
                  > "Стосовно мого наведення: Воно безхибно," - тобто безхибно навів.
                  > Я ж не написав " таке безхибне наведення", а воно безхибно, тобто безхибно пристосував.

                  Оце ж і є чистісінький москалізм. БезхибнО вживається як обставина при дієслові, або прикметнику. БезхибнЕ - як присудок до підмета середнього роду. УЧІТЬ ГРАМАТИКУ. ВАМ ДО ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ХОДИТИ ТРЕБА.

                  > Інша справа, що в деяких говорах кажуть наприклад "одно пиво" замість "одне пиво", одначе це належить до говору та немає чогось до діла з зросійщенням.

                  Ото "одно" і є ОДНЕНЬКЕ українське слово, де може бути в кінці -О.
                  >
                  > Цей приклад чудово викриє важу обмежену ворожість до українства. Допоки нічого не доводили, а хапаєте за кожне слово, що нічим не стосується до обговорюваного підмета, аби тільки паплюжити українців і їх мову.

                  Цей приклад чудово показує, що когось і паплюжити не треба, вони самі себе на глузи всьому світові виставляють.
                  >
                  > От, наступне божевілля "До речі, тропа, за Штепою":
                  >
                  > Тропа це - слід по ступі. Українці мають танець ТРОПАК. Тропа від тропАти, тропати ногами.

                  Тропа, чоловіче, то слово церковнослов'янське.
                  >
                  > От, Ви нічого не розумієте. Ви тільки чогось переписуєте, бо не володієте мовою.
                  >
                  > "Це стосується наведеної ВАМИ сполуки "посвідка відбору". Чи Вам уже повилазило?"
                  > Дурниця. Коли Ви не спроможні спілкувати з українською мовою, відповідно виражаючись, то це ж ваша справа, а не моя.
                  >
                  > Слово відбір - це українське слово. Відбір від відбирати. Звідки словотвір відборець=приймач, отримач, покупець.... Це ж чистий словотвір української мови, і до того дуже гарний.

                  От тільки ніхто так не каже по-українському, а кажуть по-польському. Колись, може, в Галичині, хтось і перебрав від поляків те значення, але тепер у нас кажуть ОТРИМАННЯ.
                  >
                  > На інше мрякобісся з вашого безумства не буду відповідати, бо вже тяжко мені такого тільки очима пролітати.

                  Про мрякобісся я вже писав. То є ВАМИ перекручений церковнослов'янізм, уживаний у "московському наріччі", як Ви кажете. В українській мові його за старих часів уживала комуністична пропаґанда (про таких, як Ви, до речі), а тепер не вживає ніхто, бо після комуністів його вживати - то несмак.

                  > Тож Ви нічого не вчилися, бо без розуму не можна будь-чогось вивчити. Ну, безумовно, Вам присвоїли, як ось у пса.
                  > Коли написав, що Ви божевільна людина, то це зробив, не тому, щоб Вас обидити. Таким способом тільки виражав своє співчуття до вашої жалюгідности.

                  Щоб Вас не ОБРАЗИТИ, а ВИСЛОВИТИ своє співчуття, скажу таке. Ви, добродію, ходили колись давно до не дуже доброї школи. Ваше прагнення до чистої української мови не відповідає Вашим можливостям. Причин є дві. По-перше, Ви вчилися старої галицької граматики, добряче приправленої спадщиною від москвофільських діячів. Тих слів і зворотів уже давно ніхто не вживає навіть у Галичині. По-друге, живучи в діяспорі, смішно думати, що Ви знаєте правдиву мову, а українці в Україні якусь перекручену. Наша мова справжня українська, бо ми в Україні, а Ви десь там по світах. Дослухатися до чогось розумного ми можемо, але останнє слово за нами, бо ми - Україна.

                  Ваші намагання спертися на можливості українського словотвору є слушне. От тільки можливостей завжди є багато, а в мові утривалюється одна з них. І залежить це від тих людей, які цією мовою щодня говорять, а не від тих, хто перекладає: раз з німецької, другий раз на німецьку.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2003.10.01 | Гайди До Байди

                    Re: Ге-ге, якийсь вищий ступінь васького божевілля

                    "Скажіть, які?"

                    От, і читати не вмієте, у кожному рядку довів.

                    "Оце ж і є чистісінький москалізм. БезхибнО вживається як обставина при дієслові, або прикметнику. БезхибнЕ - як присудок до підмета середнього роду. УЧІТЬ ГРАМАТИКУ. ВАМ ДО ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ХОДИТИ ТРЕБА"

                    Звідкись переписали і зміст Вам не второпати. Та на додаток мені ще вкладати до моїх слів вашу безумність. Ну, це то й справжній московит висолоплює свій язик. Ви щойно від мене дізналися, що справжня мова має й прислівники, а відразу зробилися професором. Ну, як і буває поміж неуками.

                    Що властиво прислівники? Прислівники це ПОВНОЗНАЧНІ СЛОВА без відмінювання, що показують ознаку дії або вказують на обставини, за яких дія відбувається. Прислівники відповідають на питання як?, де?, коли? і на куди?, звідки?, відколи?, з якою метою?, тощо

                    "Стосовно мого наведення: Воно безхибно, бо в цьому значенні, у якому дав слова ступінь-степінь ці слова однозначники, тобто в значенні степенування."

                    Як дав це наведення? Безхибно.
                    За змістом не можна питати яке. Тільки як воно було у цьому значенні? Воно було безхибно.

                    Усе інше також тільки марне калькування мого штибу. Або як уже нераз казав то чисте мрякобісся зросійщувального божевільника.

                    І знову замість чогось довести тільки паплюжите. Аг, між іншим, мрякобісся це в перекладі означає Обскурантізм. Та якби це відносите до радянщини, то поставили себе в свою справжню отчизну.


                    Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
                    Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
                    Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2003.10.01 | Сергій Вакуленко

                      Я навчу куцого німця українську мову любити

                      Гайди До Байди пише:
                      > "Скажіть, які?"
                      >
                      > От, і читати не вмієте, у кожному рядку довів.

                      Ляпнув язиком не означає довів.


                      > "Оце ж і є чистісінький москалізм. БезхибнО вживається як обставина при дієслові, або прикметнику. БезхибнЕ - як присудок до підмета середнього роду. УЧІТЬ ГРАМАТИКУ. ВАМ ДО ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ХОДИТИ ТРЕБА"
                      >
                      > Звідкись переписали і зміст Вам не второпати. Та на додаток мені ще вкладати до моїх слів вашу безумність. Ну, це то й справжній московит висолоплює свій язик. Ви щойно від мене дізналися, що справжня мова має й прислівники, а відразу зробилися професором. Ну, як і буває поміж неуками.


                      > Що властиво прислівники? Прислівники це ПОВНОЗНАЧНІ СЛОВА без відмінювання, що показують ознаку дії або вказують на обставини, за яких дія відбувається. Прислівники відповідають на питання як?, де?, коли? і на куди?, звідки?, відколи?, з якою метою?, тощо
                      >
                      > "Стосовно мого наведення: Воно безхибно, бо в цьому значенні, у якому дав слова ступінь-степінь ці слова однозначники, тобто в значенні степенування."
                      >
                      > Як дав це наведення? Безхибно.
                      > За змістом не можна питати яке. Тільки як воно було у цьому значенні? Воно було безхибно.

                      УЧІТЬ ГРАМАТИКУ, БО ВАМ НІМЕЦЬКА МОВА ЗАВАЖАЄ РОЗІБРАТИ, ДЕ ПРИСЛІВНИК, А ДЕ ПРИКМЕТНИК.

                      То по-німецькому часто між ними немає різниці:

                      Meine Anführung war RICHTIG.
                      Ich habe /etwas/ RICHTIG angeführt.

                      А по-українському "Воно було безхибнО" сказати неможливо. Тоді треба було б казати:
                      "Воно було великО"
                      "Воно було уважнО"
                      "Воно було куцО"
                      тощо.

                      Із таким ГАЙДИ-БАЙДІВСЬКИМ суржиком - ідіть до Донія в підручні.

                      > Усе інше також тільки марне калькування мого штибу.

                      "марне калькування мого штибу" - це по-якому?

                      Або як уже нераз казав то чисте мрякобісся зросійщувального божевільника.
                      >
                      > І знову замість чогось довести тільки паплюжите. Аг, між іншим, мрякобісся це в перекладі означає Обскурантізм.

                      Obskurantismus по-українському буде не обскурантІзм, а обскурантИзм. І чому це Ви його з великої літери пишете? Бо дуже його любите, як справжній обскурант? Чи знову на німецький штиб?

                      Та якби це відносите до радянщини, то поставили себе в свою справжню отчизну.

                      А я з тим і не криюся. Хтось утік зі своєї справжньої отчизни, а хтось залишився. Якби всі втекли, як Ви, то ніякої України не було б.

                      А загалом Ви мене трохи роздратували Вашим войовничим невіглаством.
                      Було б Вам, чоловіче, шануватися.
                      А тепер наколядували собі уважного читача.
                      Обіцяю: всі Ваші дописи уважно читатиму й вибиратиму з них увесь ГАЙДИ-БАЙДІВСЬКИЙ СУРЖИК.
                      А оскільки у Вашій писанині такого не бракує, осмішу Вас перед цілим світом. Начувайтеся!
                      Вибір у Вас такий: або тікайте з форуму, або вчіться любити українську мову. А любити означає насамперед: сісти за книжки та вивчити її.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2003.10.01 | Адвокат ...

                        I'm very перепрошую!

                        Хоч я і не є, і не був ніколи, смипатиком суржику, однак не можу не згадати про тезу пана Донія, Що до болісного,-- аж до екстреми,-- сприйняття суржику.

                        Не варто так: у войовничий начин. ;)
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2003.10.01 | Сергій Вакуленко

                          Re: I'm very перепрошую!

                          Та я не дуже болісно сприймаю. Звичайно, в кожній мові існують різні соціяльні варіянти, й суржик - то один із них. Від тих варіянтів (суржики, арґо, сленґи, просторіччя тощо), є й користь, бо саме звідти літературна мова бере живильні соки для оновлення.

                          Болить мені инше. Мені болить, коли від імені українства беруться аж надто самовпевнено промовляти неосвічені фантазери. Краще з них українець першим посміється, ніж які-небудь "добрії люде".
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2003.10.01 | Адвокат ...

                            От і добре,-- що не болісно.

                            Ріція пана Донія є в тім, що замість, аби виробити доброзичливе ставлення до суржикомовности, "стовпи українства" вчинили глупство, й вілдякнули багацько люду, що йому було тоді все одно, якою мовою балакати.

                            Посьміхеньки,-- добра річ, аби не образливі,аби щиросердні.
                          • 2003.10.01 | Гайди До Байди

                            Re: Щодо вашої прикидуваности

                            Виписка з словника Шевченківської мови від митриполита Іларіона.

                            Ст. 29:

                            Правопис "Кобзаря"

                            За свій український правопис Шевченко мало дбав, і писав свої твори тодішнім правописом російським, цебто старим українським, якого він навчився ще замолоду, за що Куліш не раз сильно гриз йому голову.

                            .....
                            Переводити Шевченків правопис на сучасний трудно, бо сталого правопису Шевченко не мав. Напр., замість старого і- він писав и (Днипро, слиду, снигу, мени, на могили), букви і- не писав. Але й замість ьі часто писав и: на могилі, своими, широкий. Стародавнє ьІ завжди писав: чутьі, мольісь, ланьі, але часто віддав його через и.
                            .........

                            Інший 455, іншого 433, іншому 313, іншим 177, в іншім 465 (в оріґіналі: в'ь иншим'ь), іншими 63. Див. арх. і рос. другий.
                            .....
                            кінець
                            юююююююююююююююююю

                            Отож, написання "инший" замість ІНШИЙ - це промовистий доказ вашого поверхового ставлення, з зросійщувальним надиханням, до української мови. А не якесь терпляче ставлення до її говорів. Українські говори як такі, у порівнянні до розвитку української мови, це часто дуже молоді вияви, з якими тільки стараєтеся скалічити українську мову.

                            Це тільки подальший приклад ворожого ставлення зросійщувача. Ну, Вам тільки здається, що Ви дуже мудро поступаєте, коли скидаєтеся українським націоналістом. Проте в дійсності, Ви свідомо боретеся проти укр. мови.


                            Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
                            Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
                            Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2003.10.01 | Сергій Вакуленко

                              Re: Щодо вашої прикидуваности

                              Гайди До Байди пише:
                              > Виписка з словника Шевченківської мови від митриполита Іларіона.
                              >
                              > Ст. 29:
                              >
                              > Правопис "Кобзаря"
                              >
                              > За свій український правопис Шевченко мало дбав, і писав свої твори тодішнім правописом російським, цебто старим українським, якого він навчився ще замолоду, за що Куліш не раз сильно гриз йому голову.
                              >
                              > .....
                              > Переводити Шевченків правопис на сучасний трудно, бо сталого правопису Шевченко не мав. Напр., замість старого і- він писав и (Днипро, слиду, снигу, мени, на могили), букви і- не писав. Але й замість ьі часто писав и: на могилі, своими, широкий. Стародавнє ьІ завжди писав: чутьі, мольісь, ланьі, але часто віддав його через и.
                              > .........
                              >
                              > Інший 455, іншого 433, іншому 313, іншим 177, в іншім 465 (в оріґіналі: в'ь иншим'ь), іншими 63. Див. арх. і рос. другий.
                              > .....
                              > кінець
                              > юююююююююююююююююю
                              >
                              > Отож, написання "инший" замість ІНШИЙ - це промовистий доказ вашого поверхового ставлення, з зросійщувальним надиханням, до української мови. А не якесь терпляче ставлення до її говорів. Українські говори як такі, у порівнянні до розвитку української мови, це часто дуже молоді вияви, з якими тільки стараєтеся скалічити українську мову.
                              >
                              > Це тільки подальший приклад ворожого ставлення зросійщувача. Ну, Вам тільки здається, що Ви дуже мудро поступаєте, коли скидаєтеся українським націоналістом. Проте в дійсності, Ви свідомо боретеся проти укр. мови.

                              От, чоловіче, добре робите, що почали принаймні Огієнка читати. Особисто Вам я б порадив ретельно вивчити його «Словник місцевих слів, у літературній мові не вживаних».

                              Щодо Вашої завваги про молоді діялекти та стару мову - то є проблема курки та яйця.

                              А про "инший" чи "інший" можу сказати, що якраз Огієнко в цій справі є особа зацікавлена, бо то він і викинув початкове И- з українського правопису. Перед ним Борис Грінченко писав ИНШИЙ, ИВА, ИНДИК, ИДОЛ тощо.

                              Мені, як слобожанинові, Грінченко миліший від подоляка Огієнка. А якраз у російській мові початкового Ы- немає.

                              Виказ Вашого суржика подаю окремим повідомленням.
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2003.10.01 | Гайди До Байди

                                Re: Це ваші мовні уподобання,

                                а не мовознавство.

                                Уже привикався, що Ви тільки насплітаєте своє божевілля.
                                Для зацікавлених спілкувачів дорадив би кидати оком на цю працю на зав'язці:

                                http://vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/shevel.html
                                Юрій Шерех (Шевельов Юрій Володимирович. Книга “Поза книжками і з книжок”,. Упорядник Р.Корогодський. К., - “Вид-во “Час”. 1998. – 456 с.)
                                ТАК НАС НАВЧАЛИ ПРАВИЛЬНИХ ПРОІЗНОШЕНІЙ (08.1986)
                                юююююююююююююююююююююю


                                Один раз її вже прочитав. Одначе, буду з цією працею ще трішки працювати. Головно, коли буду мати наснагу й опрацьовувати підручник укр. мови для помережі. У цій праці також дані про неукраїнське ЬІ, з яким дехто помилково хизується, як ось по деяких садибах лемків.
                                Одначе, ця праця мені з тим дуже зацікавила, що в ній також написано про питомість українського И замість І, як ось у Люблин замість зросійщуваного "Люблін". За цією працею, то ця прикмета з укр. Иканням письмово виринає в 15 ст. Поступова заміна його з І, у цій праці, замічено як зросійщення. Це тому дуже цікаво, бо покликаючися на це джерело змогли б цілком відкинути правило дев'ятьох, за якою передають чужемовне і та тільки передати його з українським "и".

                                Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
                                Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
                                Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
                              • 2003.10.02 | Сергій Вакуленко

                                Маленьке виправлення

                                Перепрошую,
                                через неуважність написав "подоляк" про Івана Огієнка, коли хотів написати "поліщук".
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2003.10.02 | Гайди До Байди

                                  Re: І продовжує свої божевільні наклепи

                                  Митрополит Іларіон, Іван Огієнко, народився в селі Брусилвоі на Київщині. Закінчив 1909 київський університет, був проф. Київського Державного Університету, ректором Кам'янець-Подільського Державного Університету....


                                  Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
                                  Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
                                  Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
                              • 2003.10.02 | Сергій Вакуленко

                                Маленьке виправлення

                                Перепрошую,
                                через неуважність написав "подоляк" про Івана Огієнка, коли хотів написати "поліщук".
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2003.10.02 | Гайди До Байди

                                  Re: І продовжує свої божевільні наклепи

                                  Митрополит Іларіон, Іван Огієнко, народився в селі Брусилвоі на Київщині. Закінчив 1909 київський університет, був проф. Київського Державного Університету, ректором Кам'янець-Подільського Державного Університету....


                                  Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
                                  Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
                                  Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
                              • 2003.10.02 | Сергій Вакуленко

                                Маленьке виправлення.

                                Перепрошую,
                                через неуважність написав про Огієнка "подоляк", коли хотів написати "поліщук". Звичайно, він народився на Житомирщині.
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2003.10.02 | Гайди До Байди

                                  Re: І продовжує свої божевільні наклепи

                                  Митрополит Іларіон, Іван Огієнко, народився в селі Брусилвоі на Київщині. Закінчив 1909 київський університет, був проф. Київського Державного Університету, ректором Кам'янець-Подільського Державного Університету....


                                  Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
                                  Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
                                  Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
                                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                  • 2003.10.04 | Сергій Вакуленко

                                    Які частини має Україна?

                                    А Ви, добродію, так москалів любите, що й дотепер Україну на їхні колишні "губернії" ділите. Дуже скидаєтеся тим на українських комуністів, які тепер дуже хочуть "губернаторами" взиватися.
                            • 2003.10.01 | Сергій Вакуленко

                              Гайди-Байдиківський суржик для суржиколюбів (та не дуже)

                              Суржиколюби! Пишіть і говоріть так, як добродій "Гайди до Байди"!
                              А кому суржик не любий, ніколи так не пишіть і не кажіть!

                              з зросійщувальним надиханням - не по-суржицькому буде ЗІ зросійщувальним, бо подовжений звук ЗЗ перед Р не можна вимовити.

                              у порівнянні до - не по-суржицькому буде у порівнянні з (чим), а ще краще: (а)ніж, від, (су)проти

                              вияви, з якими тільки стараєтеся скалічити українську мову - не по-суржицькому буде без З (тобто: вияви, якими стараєтеся)

                              То добродієві "Гайди до Байди" знову німецька мова памороки забила (Erscheinungen, MIT denen). Він, очевидно, належить до тих, хто їсть БОРЩ ІЗ ЛОЖКОЮ.

                              Ви дуже мудро поступаєте - не по-суржицькому буде дуже мудро чините

                              скидаєтеся українським націоналістом - не по-суржицькому буде скидаєтеся на українського націоналіста або прикидаєтеся українським націоналістом
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2003.10.01 | Гайди До Байди

                                Re: Ще раз ваші кволі збочення

                                З вашим зросійщенням укаїнці не можуть погодитися. Бо Ви з цим заперчуєте уподібнення звуків і плавкість укр. мови. Навіть, як не один мовознавець стверджує - це тільки українізованість, а не українська мова.

                                От, проф. П. Ковалів у зшитку "Чистота і правильність української літературної мови"

                                З (а не: зі). Тут же стрічаємо декого з знайомих (а не: зі знайомих). Він виходив з задимленої виробні (а не: зі задимленої). Прийменник ЗІ вживають тільки перед сполученням ЛВ, МН, СП, як ось: зі Львова, зі мною, зі споду. (І тут маємо до діла з звукоутворенням у ротовій порожнині)
                                ююююююююююююю
                                Митрополит Огієнко:
                                Цебто, Шевченко ставить "ЗО" тільки перед словами, що в давнину мали Ь (Е) в першому складі. Таке зо битописно оправдане, воно ж може переходити і в ЗІ.
                                ююююююююююю
                                Додаю:
                                Отже, на загал, мова йде про природну плавкість укр. мови і молозвучність, уникаючи оздоблювальне нашарування. Ну, коли треба можна ЗІ, ЗО уживати задля наголошення і підкреслення. Це, одначе, тільки стосується, коли ці прийменники стоять на початку речення.

                                Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
                                Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
                                Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2003.10.01 | Сергій Вакуленко

                                  Гайди-Байдівський сукжик для суржиколюбів (і не дуже) 2

                                  Суржиколюби! Пишіть і говоріть так, як добродій "Гайди до Байди"!
                                  А кому суржик не любий, ніколи так не пишіть і не кажіть!

                                  Бо Ви з цим заперчуєте уподібнення звуків і плавкість укр. мови. - не по-суржицькому буде: ...Ви цим заперечуєте

                                  Добродій "Гайди до Байди" не лише борщ із ложкою їсть, а й картоплю з виделкою.

                                  уникаючи оздоблювальне нашарування - не по-суржицькому буде: уникаючи оздоблювального нашарування

                                  стосується, коли - не по-суржицькому: тоді, коли (бо стосується - чого або до чого)
                                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                  • 2003.10.04 | Гайди До Байди

                                    Re: Підвладний придурку

                                    Ви якось нагадуєте Кучму, котрий без потреби наділяє його огидні ордени.

                                    Такий же рівень безглузної зайвости перевершити нікому не дано.

                                    Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
                                    Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
                                    Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
  • 2003.10.08 | Р.М.

    Re: Як правильно

    Шановні форумники. Підскажіть будь ласва, як буде вірно ГОРДИНЯ чи ПОГОРДА. Дякую.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.10.13 | Гайди До Байди

      Re: Як правильно

      От, гадаю, щоб Вам краще застановитися над своєю мовною настановою. Чому ж ставите запит з такою вузькою однобічністю? От, радше йдеться про мовний ваш підхід.

      Гординя може бути і погорда може бути. Обидва слова за словотвором українськими. Вони за укр. словотвором мають своє значення з своїми відтінками.

      З наростком -ня створюють переважно слова з умозорним знАчінням. Гординя - це в цьому розумінні недоступна гордість, котра замкнута в своїй кріпості, в своїм заборолі. Тобто це ж умовна річ. За значенням це слово має тотожне значення з словами ГОРДІСТЬ і ГОРДОЩІ.

      Погорда - це слово передає зневажливе ставлення до інших тварей і речей. Тобто слово ПОГОРДА майже тотожним з словом ЗНЕВАГА. За значенням приросток ПО передає наслідок гордости, тобто ЗНЕВАГА.


      Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
      Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
      Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.10.19 | Р.М.

        Re: Як правильно

        Дякую за відповідь, а заодне ще одне запитання. У російській мові є вираз "личностный характер", українською особистний якось не звучить, як буде вірно.
        Дякую.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.10.19 | Сергій Вакуленко

          Re: А Ви не перекладайте бридких виразів...

          Р.М. пише:
          > У російській мові є вираз "личностный характер", українською особистний якось не звучить, як буде вірно.

          Мені здається, що в цьому разі йдеться не просто про неперекладне слово, а про слово, яке й не варто перекладати.

          Оте "личностный" з мовного погляду не має жодного сенсу, бо містить два однакові словотворчі елементи, тобто два суфікси -н-.

          У словнику Даля про слово "личность" написано таке:

          Личность ж. лицо, самостоятельное, отдельное существо; | состоянье личного. Личность его неодобрительна, он нехорош, как человек, как отдельно взятое лицо. Дело не в личности, а в наличности. Служба с личностями несовместна, с личными отношениями служащих, с частными видами их.

          Отже, "личность" і "лицо", за Далем, - приблизно одне й те саме.

          Властиво, від слова "лицо" в його різних значеннях: 1) обличчя, 2) особа, - за допомогою суфікса -н- утворено два прикметники:
          1) личнóй,
          2) личный.

          Від другого (личный) за допомогою суфікса -ость, своєю чергою, утворено "личность".

          Слова "личностный" у словнику Даля немає, бо цей словник писано тоді, коли російська мовна система ще не була так розхитана, як це сталося пізніше (за совдепівської доби). Його й бути не повинно, бо додати ще один суфікс -н- до слова, в якому цей суфікс уже є, - очевидне безглуздя. Якщо йти цією дорогою далі, отримаємо від "личностный" новий іменник "личностность", до нього знову додамо суфікс -н- ... і так без кінця.

          Як правило, за такими словами, утвореними з порушенням мовних законів, нічого не стоїть. Тому перекладати їх - марна справа, адже переклад ґрунтується на потребі відтворення сенсу, а якраз сенсу тут і немає.

          Через те досить важко запропонувати якийсь доладний український вислів на заступлення цього покруча. Особисто я, приміром, не можу вгадати без контексту, що він означає.

          Можливо (хоча я не певен), мається на думці щось таке, як "особиста вдача" або "власна вдача". Хоча й це звучить химерно, бо вдача на те й є вдача, щоб бути особистою (хто який удався).
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.10.20 | приходько

            Re: Чиста СДПУ(о)брізаність

            личний від лице?

            От, і взагалі:

            загальна вдача, не відрізняється
            особиста вдача, відрізняється
        • 2003.10.19 | Гайди До Байди

          Re: Як правильно

          Пробачте, проте мовна відповідь на ваш запит не може бути однозначним. Спірність полягає в довготривалім зросійщенні.

          Крізь зросійщення перейшов цілий вираз "личний характер" в українське мовлення. Та це таким ступенем, що дуже надуживають з словом "характер". Його ж не приймають як зросійщення, бо неначе це такий "інтернаціоналізм". Про прикметник ЛИЧНИЙ і похідний іменник ЛИЧНІСТЬ в укр. мові пролягає ніби якась одностайність у відхиленні такого слова, бо це слово увійшло в теперішнє мовлення зросійщеного люду, тобто росіян. До московського наріччя не так прийнялося слово ОСОБА (ПЕРСОНА). Проте це слово мають в польській мові. Звідки й закиди, ніби українська мова суржик з обидвох мов. Тому дуже важливо, щоб не скеровуватися засобами мовлення від колишніх і теперішніх наїзників (котрі ще й походять з української).

          В українській мові мають слово ЛИК. Справді, воно має таке церковнослов'янське звучання. Мабуть, тому маємо таке недоброзичливе ставлення до цього слова. Хоча більшість не знає звідки це слово походить. І я не маю відповідне джерело, щоб доказати на його походження. Одначе, я не думаю, що це мало б бути чуже слово, а воно радше походить з укр. словотвору.
          У теперішній мові ЛИК означає КОВТОК, хор у церкві і зібрання. Маємо дієслово ЛИКУВАТИ, що означає вигукувати свій захват. Тобто ЛИК це старе слово, котре пов'язане з голосом і горлом (ликувати=лигати).

          З цих причин, я особисто не вважаю чужим слово ЛИЧНИЙ у значенні ПЕРСОНАЛЬНИЙ. Навіть, допоки його вважаю питомим словотвором укр. мови. Хоча з застереженням, що не можу виводити його походження. Одначе, за мовним відчуттям і укладенням цього слова, не сприймаю це слово як чуже, чи не прийнятне для української мови. Навпаки, це слово має для мене тубільне звучання, так би мовити.
          От:
          Характер = властивість, особливість, вдача...
          ЛИЧНИЙ = особистий, особистісний (у деяких говорах означає особистий також вийнятковий)

          Тож, змогли б:
          "личностный характер"=
          - власна вдача, особиста вдача, лична вдача (інший відтінок = особлива вдача) лична властивість

          - своя особливість, своя властивість, своя вдача
          - навіть, своя личність, своя особистість
          І можна:
          - питома чи притаманна вдача чи властивість чи особливість
          - навіть, питома чи притаманна личність, особистість

          Мабуть, не зайво наголошувати, що дослівний переклад дуже часто відчужує його від перекладної мови. Тобто той переклад, хоч українською, не звучить українською. Тому дуже важливо розуміти зміст, котрий перекладаєш. Та, якраз коли перекладаєш зміст, а не тільки слова, тоді й перекладаєш мову з усіма її відтінками.


          Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
          Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
          Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.10.20 | Гайди До Байди

            Стосовно слова ЛИК

            На цій зав'язці, знайшов таке пояснення слова ЛИК, що змогло б служити для кращого розуміння:

            http://izbornyk.narod.ru/ukrpoetry/anto45.htm


            Словник. Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст.


            лик — зображення тих, хто співає в церкві; клирос (місце в церкві, на якому стоять співаки під час відправи; самі співаки на клиросі); собор святих; ЗОБРАЖЕННЯ ОСОБИ, ОБЛИЧЧЯ
  • 2003.10.09 | Дума

    Re: Як правильно-3

    Народ, прошу, підкажіть, як правильно:
    КАДРОВЕ АГЕНТСТВО чи КАДРОВА АГЕНЦІЯ???
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.10.13 | Гайди До Байди

      Re: Як правильно-3

      Треба собі бути свідомим, що передають наростки -ство і -ія. Коли Ви собі не певні, то обмірковуйте за змістом Вам відомих слів з такими ж наростками.

      Обидва наростки в цьому випадку передають збірне знАчіння. І тому вони в цьому випадку тотожні.

      Хоча замість слів аґентство, аґентура, аґенція краще вживати слово ВІДОМСТВО.
      От:
      Провідне відомство, передове відомство, галузеве відомство, потайне відомство, знавцеве відомство, або й інші слова, що передали б відповідне знАчіння.


      Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистами
      Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
      Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".