Як перекладається українською "торговый"?
12/24/2003 | Ігор Немашкало
Мене давно брали сумніви, як правильно перекладати з російської "торговый". На практиці зустрічаються три варіанти: торговий, торговельний і торгівельний. Чимчикуєш вулицею і читаєш - то торговий, то торговельний центр, то торгівельний майданчик. Коли я побачив все це протягом одного дня, не витримав і поліз до словників. У тритомному словнику, виданому «Науковою думкою» у 1970 році під проводом інституту мовознавства імені О.О. Потебні Академії наук Української РСР та "Новому російсько-українському словнику-довіднику юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери" з серії "Бібліотека державного службовця", Київ, видавництво "Довіра", укладання УНВЦ "Рідна мова", 1999, переклад слова "торговый" - торговельний, торговий. Зауваження й пропозиції до словника-довідника просять надсилати на адресу Інститут української мови, вул. Грушевського, 4, м. Київ, 00001, тобто фактично цей словник майже офіційний. Слова "торгівельний" ці словники не знають.
Однак варіант “торгівельний” все таки існує у природі і, можна сказати, на рівних правах з “торговельний”. Візьмемо хоча б останнього номера газети “Бізнес” № 52 від 22.11.2003. У рекламі на 4 сторінці “торгівельна марка Sholz”, на 186 сторінці намальовано номер “Бухгалтерії” з назвою “Торговельна діяльність”. Пошук загальним Інтернетом за допомогою пошукового сайту www.meta.ua призводить навіть до переваги “торгівельн”: цей варіант знайдено у 31 документі, тоді як “торговельн” тільки в трьох. Отже практики не дуже полюбляють змінювати голосну у слові “торгівля”, коли утворюють прикметник на цю ж тему. Подивимось одначе, що робиться у офіційних документах, які генерує влада. А робляться там вже зовсім дивні речі.
Візьмемо офіційний сайт Верховної Ради з її чи не найбільшою та безкоштовною добіркою української законотворчості www.rada.kiev.ua . Пошук там за допомогою пошукового механізму сайту дає такі результати: варіант “торговельний” має велику перевагу - він зустрічається у назвах документів 511 разів, у текстах документів ще 4426 разів. Варіант “торгівельний” значно програє, однак неіснуючим його не назвеш - він зустрівся 28 разів у назвах документів та 348 разів у текстах документів. Що мене особливо вразило, так це два наступні розпорядження Кабміну. Видані вони одного року, видані на одну й ту ж тему - угоди про торг?вельне мореплавство з різними країнами:
Кабінет Міністрів України; Розпорядження вiд 24.07.2003 № 457-р
Про підписання Угоди про морське торгівельне судноплавство між Кабінетом Міністрів України і Головним Народним Комітетом Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії
Кабінет Міністрів України; Розпорядження вiд 07.11.2003 № 673-р
Про підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Словенія про морське торговельне судноплавство
Однак з Лівійською Джамагирією домовилися про торгівельне судноплавство, а з Словенією вже про торговельне судноплавство. Можливо, тут є якісь географічні особливості.
Неофіційний сайт про законодавство www.liga.kiev.ua , як мені здалося, взагалі не знає варіанту “торгівельний”. Але, можливо, це тільки моє враження, бо цей сайт частково платний, а я не входжу до його платних користувачів.
Якщо підсумувати мою лінгвістичну працю J, можна сказати, що офіційно деяку перевагу має варіант «торговельний», в словниках ця перевага абсолютна, однак у вільному народному слововживанні перевагу , навпаки, має «торгівельний» варіант. Що ж робити пересічному громадянину? Якщо він боїться зробити помилку, мабуть варто вживати слово «торговельний» - все-таки словники - залізний аргумент для перевіряючих. Якщо ж громадянин більш розкутий, а перевірки не очікується, можна казати і більш народною мовою - «торгівельний». Можливо, ці варіанти рівноцінні. Більш точно це можуть пояснити вчені та лінгвісти, до яких я не належу.
Згадаю ще мій недавній жарт в тему. Жартома я спитав племінницю-школярку як буде українською «ложка». Вона замислилася і не змогла відповісти. А я зі сміхом дав відповідь - «ліжка». Після кількох таких жартів мені так сподобалось це слово, що я вже не впевнений, чи не є це слово правильним. Адже «ножка» - «ніжка». Може колись хтось так же пожартував з «торговлею»?
Однак варіант “торгівельний” все таки існує у природі і, можна сказати, на рівних правах з “торговельний”. Візьмемо хоча б останнього номера газети “Бізнес” № 52 від 22.11.2003. У рекламі на 4 сторінці “торгівельна марка Sholz”, на 186 сторінці намальовано номер “Бухгалтерії” з назвою “Торговельна діяльність”. Пошук загальним Інтернетом за допомогою пошукового сайту www.meta.ua призводить навіть до переваги “торгівельн”: цей варіант знайдено у 31 документі, тоді як “торговельн” тільки в трьох. Отже практики не дуже полюбляють змінювати голосну у слові “торгівля”, коли утворюють прикметник на цю ж тему. Подивимось одначе, що робиться у офіційних документах, які генерує влада. А робляться там вже зовсім дивні речі.
Візьмемо офіційний сайт Верховної Ради з її чи не найбільшою та безкоштовною добіркою української законотворчості www.rada.kiev.ua . Пошук там за допомогою пошукового механізму сайту дає такі результати: варіант “торговельний” має велику перевагу - він зустрічається у назвах документів 511 разів, у текстах документів ще 4426 разів. Варіант “торгівельний” значно програє, однак неіснуючим його не назвеш - він зустрівся 28 разів у назвах документів та 348 разів у текстах документів. Що мене особливо вразило, так це два наступні розпорядження Кабміну. Видані вони одного року, видані на одну й ту ж тему - угоди про торг?вельне мореплавство з різними країнами:
Кабінет Міністрів України; Розпорядження вiд 24.07.2003 № 457-р
Про підписання Угоди про морське торгівельне судноплавство між Кабінетом Міністрів України і Головним Народним Комітетом Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії
Кабінет Міністрів України; Розпорядження вiд 07.11.2003 № 673-р
Про підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Словенія про морське торговельне судноплавство
Однак з Лівійською Джамагирією домовилися про торгівельне судноплавство, а з Словенією вже про торговельне судноплавство. Можливо, тут є якісь географічні особливості.
Неофіційний сайт про законодавство www.liga.kiev.ua , як мені здалося, взагалі не знає варіанту “торгівельний”. Але, можливо, це тільки моє враження, бо цей сайт частково платний, а я не входжу до його платних користувачів.
Якщо підсумувати мою лінгвістичну працю J, можна сказати, що офіційно деяку перевагу має варіант «торговельний», в словниках ця перевага абсолютна, однак у вільному народному слововживанні перевагу , навпаки, має «торгівельний» варіант. Що ж робити пересічному громадянину? Якщо він боїться зробити помилку, мабуть варто вживати слово «торговельний» - все-таки словники - залізний аргумент для перевіряючих. Якщо ж громадянин більш розкутий, а перевірки не очікується, можна казати і більш народною мовою - «торгівельний». Можливо, ці варіанти рівноцінні. Більш точно це можуть пояснити вчені та лінгвісти, до яких я не належу.
Згадаю ще мій недавній жарт в тему. Жартома я спитав племінницю-школярку як буде українською «ложка». Вона замислилася і не змогла відповісти. А я зі сміхом дав відповідь - «ліжка». Після кількох таких жартів мені так сподобалось це слово, що я вже не впевнений, чи не є це слово правильним. Адже «ножка» - «ніжка». Може колись хтось так же пожартував з «торговлею»?
Відповіді
2003.12.25 | Прагматик
Re: Як перекладається українською "торговый"?
На сайтi компанii КIНТО (http://www.kinto.com.ua) водночас пишеться -торговий комiтет та торговельна система,котировки та котування.Ще можна знайти -управляюча та керуюча компанiя ( про управлiння активами).Повинна таки бути едина правильна норма.2003.12.26 | Сергій Вакуленко
Re: Як перекладається українською "торговый"?
Див.:http://www.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_mova
2004.01.13 | maxon
Re: Як перекладається українською "торговый"?
З пари "торговельний" і "торгівельний" правильним буде перший варіянт. Пояснюю:Утворено від іменника "торгівля", де -гів- закритий склад. Коли при творенні прикметника додаємо суфікс, то отримуємо відкритий склад -г(і)-. У відкритому складі в українскій мові -і- чергується з -о-,, тому ми маємо склад -го-. Отже, правильним з огляду правопису буде саме "торговельний".
Щодо того, як все ж таки перекласти рос. "торговый", то залишається два варіянти: "торговельний" і "торговий".
"Торговий" має перевагу в тому, що слово коротше. Вада: "Та воно ж таке саме, як російське".
Можливо, що якась значеннєва різниця між словами "торговий" і "торговельний" є, але яка? Неозброєним оком я її не бачу.
Караванський у своєму синонимічному словнику подає "торговий" як русизм. Але, на мою думку, цей прикметник утворений від цілком "повноправного" в нашій мові слова торг. Великий Тлумачний Словник Сучасної Української Мови вид-ва Перуна подає обидва слова як абсолютно рівнзначні.
2004.01.15 | Cunning Linguist
Re: Як перекладається українською "торговый"?
maxon пише:> З пари "торговельний" і "торгівельний" правильним буде перший варіянт. Пояснюю:
> Утворено від іменника "торгівля", де -гів- закритий склад. Коли при творенні прикметника додаємо суфікс, то отримуємо відкритий склад -г(і)-. У відкритому складі в українскій мові -і- чергується з -о-,, тому ми маємо склад -го-. Отже, правильним з огляду правопису буде саме "торговельний".
Отакої... А як же бути тоді з рядами "кіл" - "кілок", "кілочок"; "під-" (напр., "підняти"), "піді-" ("підібрати"); "міст" - "місток", "голівка" - "голівонька"?
Правило чергування "і" (в закритому складі) з "о" (у відкритому складі) діє при словозміні (наприклад, відмінюванні іменників). Утворення ж нових слів - це, як бачимо, інша річ. Отож правильно має бути таки "торгівельний".
2004.01.15 | Гайди До Байди
Re: Не мовознавець, а злісний зросійщувач
Він тут колочує з мовними явищами як припис до Бєлодєдового зросійщення.Торгівля від торгувати. У приростку піді-, то остання голосівка -і- вставна, щоб уникати збіг приголосівок. Замість -і-, натомість змогли б вставляти -о-, тобто підо-. Це залежить від мовного звучання, закрашення. Тож одного разу ми маємо до діла з чергуванням І/О, а в іншому разі з відповідним приростком/наростком чи вставною/сполучною голосівкою, наприклад.
Не одного разу змогли тут замічати, що той "Cunning Linguist" стерниться уґро-фінською вимовою. Голосівка -і-, в укр. мові, має свої особливості, що її дуже відрізняє від вимови в інших мовах або наріччях, як російське. Тобто перед/після голосівки -і-, один раз вимовляють наступні/попередні приголосівки, або твердими, або пом'якшеними. Тому за Грушевоського ще писали, у таких випадках, замість -і-, натомість -ї- для позначення пом'якшення.
Прикметники ТОР-ГО-ВИЙ, ТОР-ГО-ВЕЛЬ-НИЙ мають той самий пень. У слові торговельний, пристосували наросток -вельний, якраз тому, щоб зберігалася вимова. Частка -вель- тому тільки вставна та немає окремого значення. Тобто наросток -вельний це властиво різновид від
-ний. Голосівка -о- в цьому разі сполучна. Вона, ані не належить до пня, ані до наростку. У слові торгівля, голосівка -і- не вставна або сполучна, а належить до наростку. Тогівля походить від дієслова торгувати. З дієслів на -увати створюємо з наростком -івник іменники. З дієслів з наростком -ати створюємо іменники на -альник. Так само з наростком -івля, тобто торг-увати і торг-івля. Наросток
-івля тут не вимагає вставну або сполучну голосівку.
Так само з буд-увати і буд-івник, буд -івля. -і- тут належить до наростку.
Ще деякі завваги до прикладів цього підступника.
Властиво немає слів голівонька і голівка. Причина така. Голосівка е/о, звичайно, не переходить у -і- в цих сполученнях -ере-, -еле-,
-оро-, -оло-, -ово-. Тому маємо тільки слово головка. З словом "голівонька", це ще окрема річ, бо слово голівонька має стосовно головонька вищого ступеня здрібнілости. У родовому відмінку множини вставимо -і-, цебто голів, щоб уникнути збіг приголосівок. Ми тут уживаємо вставне -і-, бо попереднє -л- вимовляємо твердо. Тому вимова "голов" уже не вийшла природно та хоча передало б цілком інше знАчіння.
Я схильний, щоб Cunning Linguist-а виключити з тутешнього спілкування. Бо, вочевидь, він тут тільки висуває свою московську пику. Та на підставі кривавого зросійщення, ми не можемо на таке дозволити.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
2004.01.17 | Ігор Нмашкало
А як буде - торговець чи торгівець?
Теж важливо.2004.01.17 | Гайди До Байди
Re:Якби слідкували б уважно
самі б помітили, що цей запит був зайвий.Це питоме чергування О/І, що зросійщувачі спотворюють.
ТОРГОВЕЦЬ
ТОРГІВЦЯ
Це звичайна звукозміна, котра відбувається при зміні від відкритого до закритого складу. Наросток -ець дуже поширений в укр. мові.
Його уживають при словотворенні з дієслів, прикметників або він чергує з наростками -ак, -ач, -ок.
Його уживають для носія прикметности, приналежности, здрібнілости і для речей, котрі також переймають наростки -ень, -ок. Та також для означення недуг.
Тепер ставиться питання, що передає торговець? Він передає прикметність носія, тобто торговий купець, торговий чоловік.
Звідки вийде:
торговий - торговець
Самозрозуміло, що тут приголосівка -в- вставна, бо "торгоєць-торгійця" не звучить. Ця шелестівка в називному належить до наростку, а тоді перейде в родовому до пня. Це також дуже легко впізнавати, коли це слово читати складами, тобто тор-го-вець і тор-гів-ця.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists
2004.01.23 | Ігор Немашкало
Словник ставить крапку?
Сьогодні у новому російсько-українському словнику Інстітуту української мови Потебні на 160 000 слів побачив таке:торгі(о)вельний. Тобто праві всі, але Гайди-до-Байди більше.
2004.01.23 | Cunning Linguist
Якщо для Вас інформація, що її оприлюднюють сучасні словники,
не підлягає сумніву, навіщо виносити питання на форум?2004.01.13 | Гайди До Байди
Re: У якій "державі" живете?
Це треба собі усвідомлювати та нічим більше не здивуєшся.Уперше маємо до діла з прикметниками. Українські прикметники мають різні наростки, котрі мають свої питомі значення. Та також треба звертати увагу на наголоси.
Торговельний, торговий. "Торгівельний" = це неправописно. (торг-увати = торг -івник, торг-івля, -і- тут належить до наростку. У торг-о-вельний, то голосівка -о- вставна-сполучна.)
Прикметники ТОРГОВЕЛЬНИЙ і ТОРГОВИЙ це рівнозначники. Ви можете на кожному місці один з іншим замінювати без зайвих застережень.
торговельний дім і торговий дім
торговельний білянс і торговий білянс
торговельна книжка і торгова книжка
українське-німецьке-англійське
торговEльний -Markt-, Handels- - trade, market
торгОвий - Markt-, Handels- - trade, market
Тож обидва прикметники мають той самий пень, тобто ТОРГ. Прикметники з наростком -овий (-йовий, -евий, -євий) створюють тільки з іменників, тобто мають відносне значення. До цих прикметників можете тоді ставити питання 1) з чого?, який?, (рідко)чий? і 2)який?, до чого відносний?.
Наросток -ельний, це властиво наросток -ний, -ній. Частка -ель- тільки вставлено, бо це вимагає пень ТОРГ задля вимови. Тепер можете вживати в українській мові при словах, або цей, або той наросток. Різниці в значенні вже не відчувають. Одначе, значення все ж таки різні. Наприклад, тільки з прикметників на -ний можете створити ступенювання. Та коли при наростку -ний, -ній ставити наголос на ньому, то цей прикметник дістає значення БАГАТО НА ЩОСЬ, як рибнИй означає багато на риб. Наросток -ний уживають також при дієслівних пнях для створення дієприкметників або близько до них значення. Змогли б ще чогось додати, але це не потрібно для розуміння.
Отже, коли хочете, так би мовити, тонкіше виражатися, то можете ці прикметники пристосовувати з такими відтінками (як уже підкреслив, не обов'язково):
Торговельний = коли йдеться про властивість, прикмету торгівлі, торгу, ринку.
Торговий = коли стосується до названого (окремого) торгу, ринку, -ої торгівлі.
Щодо звукозміни О/І в словах тоговець (торгівця), торговельник, торговиця, торгівля, торговник... уже чогось тут дописав, але тепер не пам'ятаю де саме.
Неминучо, смертельний засуд душманові Кучмі і його кучмистам
Unvermeidlich, die Todestrafe fuer den Unterdruecker Leonid Kutschma und seinen Кutschmisten
Unavoidably, the death penalty for the oppressor Leonid Kuchma and its Kuchmists