Етимологічний словник
08/01/2006 | Максим Є.
Словники у форматі DjVu:
Етимологічний словник української мови (А-П)
http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі
http://litopys.org.ua/djvu/slovnyk_litopys_nazv.htm
Етимологічний словник української мови (А-П)
http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі
http://litopys.org.ua/djvu/slovnyk_litopys_nazv.htm
Відповіді
2006.08.03 | Kronk
дякую, вже скачав ;) Вєщь! (-)
2006.08.03 | gaulois
Re: Етимологічний словник
супер!давно шукаю етимологічний словник!
(а як відкрити файл .djvu?)
2006.08.03 | Сергій Вакуленко
Клацніть на файл
Windows скаже, що не має відповідної програми й запропонує пошук в Інтернеті. Погодьтеся. Одразу потрапите на сторінку, де можна завантажити потрібну програму.2006.08.07 | Правду кажучи
Re: Етимологічний словник = слововивідний слівник
Слововивід, слововивіднЯ = Етомологія2006.08.08 | jz99
Етимологічний словник = Покажчик походження слів
Правду пишучи каже:> Слововивід, слововивіднЯ = Ет
оимологія(ентомологія — то про комась)
слововивіднЯ …
бриднЯ …
матнЯ 2, 3 …
Щось не в той ряд потрапляє Ваш термін. Ось, приміром, "рІвно" — це одне, а якщо спробувати вигадати нове поняття "рівнО", то… самі розумієте
Ми слова виводимо чи вивчаємо їхнє походження? "Виведення" — це активна, творча дія, в цьому слові бовваніє суб’єктивність. Тому, як на мене, правильніше було б "словопоходження" (але не "словопохіднЯ"
"Словник слово[чогось]" — стилістично (естетично) невдало. От хіба що "Словник словоблудства", то інша справа, тут у назві одразу відображено і суть справи
2006.08.08 | Правду кажучи
Re: Як ваш відгук доказує, то не володієте українською
Ви набирали цілковиту нісенітницю. Напевно не випадково, бо помітив, що Ви під різними прибраними тут відгукаєтеся, буваючи на службі Кремля. Тим більше нічого не вигадую, а іменник слововивід = усталений слововжиток української мови.Наросток -ня передає більше значінь. Коли він приймає збірне значіння або умозірне, тоді він завсіди приймає наголос.
Це ж українська мова. Властивість, що дуже усталена та на яку можна повсюди здибати, помічаючи її.
Ваше завдання зрозуміле. Відразу від деяких відгуків помітно, що тут зросійщувачі заваджають спілкуванню.
СлововивіднЯ = етимологія
От:
робІтня = приміщення де працюють, ател'є
робітнЯ = збірність робітників
возІвня = приміщення для возів
возівнЯ = збірність возів...
слововиводити - слововивіднЯ
Український правопис складається з:
ЗвучнІ
СловотвірнІ
СкладнІ
Звучати - звучнЯ
Словтворити - словотвірнЯ
Складати - складнЯ
Отже, як уже згадав, що слововивід це усталений слововжиток. На такий здибаєш в працях і слівниках, які не склалися під зросійщенням.
Ми хоч кажемо - слово походить. Проте наука слововивіднІ не каже, що слово походить, а досліджує, тобто виводить.
Слово походить, проте мовознавець виводить звідки походить слово, доказуючи. Звідки й слововивіднЯ.
От, виводи цього мовознавця дуже цікаві...
2006.08.08 | jz99
правда Ваша — не володію
Немає в мене влади над мовою, і не лише над українською, а й над жодноюПравду кажучи пише:
> Ви набирали цілковиту нісенітницю.
Правду кажучи, це Ви неправду написали. Свідоцтвом тому є хоча б те, що Ви лише частину спробували спростувати і не сказали "а решта й зовсім така нісенітниця, що шкода на те часу викривати, і так усім видно дурість автора". Раз цього не сказали і не все спростували, то тим самим визнали, що не цілковита нісенітниця.
> Напевно не випадково, бо помітив, що Ви під різними прибраними тут відгукаєтеся,
Ні, я тільки під Вашим ніком оце сам із собою сперечаюся. Тобто, Вас насправді не існує, то теж я
І спробуйте довести протилежне.
> буваючи на службі Кремля.
Оскільки Ви — це я, то тим самим Ви викрили себе самого, що насправді Ви на службі Кремля! Як Ви це заперечите?
> Тим більше нічого не вигадую, а іменник слововивід = усталений слововживток української мови.
Так, є таке слово.
За наказом Кремля (ми там з Вами обидва сидимо) в Украйні видають словники, де пишуть ось такі нісенітниці:
СЛОВОВИВІД = ДЕРИВАЦІЯ, творення похідних слів від слова-основи.
ЕТИМОЛОГІЯ, походження слова і його споріднені зв'язки з іншими словами тієї самої або інших споріднених мов.
> Наросток -ня передає більше значінь. Коли він приймає збірне значіння або умозірне, тоді він завсіди приймає наголос.
ЗНАННЯ
Так, лише тепер згадав ще одне відоме слово.
> Це ж українська мова. Властивість, що дуже усталена та на яку можна повсюди здибати, помічаючи її.
Де повсюди? Хоч я і "в Кремлі", але Ви десь геть у хмарах.
> Ваше завдання зрозуміле.
> Відразу від деяких відгуків помітно, що тут зросійщувачі заваджають спілкуванню.
А Вам заважають спілкуватися?
> СлововивіднЯ = етимологія
А докази?
> От:
> робІтня = приміщення де працюють, ател'є
> робітнЯ = збірність робітників
> возІвня = приміщення для возів
> возівнЯ = збірність возів...
"робІтня" і "возІвня" є у словниках, хоч і Кремлем суціль дрюкованих, але от "робітнЯ", "возівнЯ" не знайшов навіть у "Словарі української мови" Грінченка (Київ, 1908). Певно, у Грінченка за спиною теж Кремль стояв з налигачем
Ось тільки надибав у Грінченка:
склАдня = кладнЯ, копна хліба на полі з 15-20 снопів
Так, тепер добре видно, що сказане Вами не є нісенітницею, і що справді наголошене закінчення -НЯ часом передає збірну властивость поняття (але не завжди, ось ще "потебнЯ", шкіряна лопать із боків сідла), проте все ж не видно, щоб ця властивіть була аж так поширена, як Ви кажете (ми з Вами, мабуть, у різних коридорах Кремля сидимо, і в моєму крилі подібних слів дуже мало вживають). З категорії збірних слів словники нам з Вами поки що підтверджують лише "знаннЯ" і "кладнЯ". "Матня", "потебня" — це назви конкретних предметів, "бридня" (ще "путтЯ") навряд чи можна віднести до збірних понять, це оцінка, властивість.
> слововиводити - слововивіднЯ
> Український правопис складається з:
> ЗвучнІ
> СловотвірнІ
> СкладнІ
> Звучати - звучнЯ
> Словтворити - словотвірнЯ
> Складати - складнЯ
Я не можу знайти підтвердження цьому, Ви теж не даєте ніяких джерел, ці приклади у Вас з голови. В той же час, у мене під руками купа друкованих нісенітниць (словники, посібники). Що маємо робити?
Потім, ці слова (звучнЯ, складнЯ, словотвірнЯ, слововивіднЯ) явно штучні, не народні. На мій погляд, невдалі, бо порівняно з народними зразками (знання, кладнЯ, ваші приклади робітнЯ, возівнЯ) тут відбувається підміна принципу творення слова (одразу відчувається, що "щось тут не те"). Може, незвичка
> Отже, як уже згадав, що слововивід це усталений слововжиток. На такий здибаєш в працях і слівниках, які не склалися під зросійщенням.
Якщо так, то Ви відкрили для нас ще один проблемний аспект між "материковою" і "діаспоровою" мовами. А не роботу Кремля на форумі
> Ми хоч кажемо - слово походить. Проте наука слововивіднІ не каже, що слово походить, а досліджує, тобто виводить.
Різні науки в нас.
> Слово походить, проте мовознавець виводить звідки походить слово, доказуючи. Звідки й слововивіднЯ.
Гаразд, така логіка теж має право на існування. Але поясніть, чим завинило Вам "походження", як і "етимологія", хоч обидва ці слова не Кремль вигадав? Якщо Ви не звикли чути думок, відмінних від Ваших, я на те не маю ради.
> От, виводи цього мовознавця дуже цікаві...
То "виводи" чи "висновки"? Чи все ж таки, за Вашою логікою, "слововиводи"?
2006.08.08 | Правду кажучи
Re: Звісно, не володієте мовою
Та тим менше володієте собою.Усе від пустого в порошнє і нічим не стосується до укр. мови або до мовознавства.
Зайво, щоб мені тут повторятися.
2006.08.09 | jz99
як кажуть, ніхто не знає мову на 100%
Можна лише намагатися збільшувати свою обізнаність, відкривати для себе щось нове.Ось я, на підтвердження Ваших слів і собі на подив, накопав у словнику купу іменників з наголошеним -НЯ.
[збірні поняття]
-------------------------------------------
бабня - (зневажл.) збірн. до баба
близня1 - (діал.) близнята
босячня - (збірн., зневажл.) босяки
бурсачня - (збірн., зневажл.) бурсаки
вовківня - 1) вовча яма, пастка для вовків; 2) вовче лігво; 3) (збірн.) вовки
вороння - збірн. до ворона й ворон
глитайня - збірн. до глитай
двірня - (збірн.) дворові люди у панському дворі
дітлашня - (збірн. розм.) діти
козачня - (зневажл.) збірн. до козак
комарня - збірн до комар
комашня - 1) (збірн.) комахи 2) (збірн., розм.) мурашки 3) (розм.) те саме, що мурашник
куркульня
матросня - (зневажл.) збірн. до матрос
мужичня - (розм., жарг.) збірн. до мужики
мурашня - збірн. до мурашка
офіцерня - (зневажл.) збірн. до офіцер
пташня - (розм.) збірн. до птах
рвання - (розм.) 1) дія за знач. рвати 2) (збірн.) що-небудь рване, з дірками, дрантя
рідня - 1) (збірн.) родичі 2) родич
собачня - (збірн., розм.) собаки
солдатня - (збірн., зневажл.) солдати
сушня - (розм.) 1) сушіння 2) (збірн.) сушені фрукти, ягоди; сушняк, сушка 3) (збірн.) сухі дерева, гілки 4) сушарка
хробачня - (розм.) збірн. до хробак
чортівня - (розм.) те саме, що чортовиння: 1) (збірн.) чорти, дияволи, біси, духи, нечиста сила 2) (перен.) щось незрозуміле чи безглузде, недоладне)
шахрайня - збірн. до шахрай
юнкерня
[назви дій та наслідків цих дій]
-------------------------------------------
біготня - (розм.) бігання, біганина
брання - дія за знач. брати
брязкотня - те саме, що брязкіт
верескотня, верескотнява - (розм.) тривалий багатоголосий вереск
вискотня, вискотіння - дія за знач. вискотіти і звуки, утворювані цією дією
вовтузня - (зневажл.) вовтузіння
воркітня, воркотня - воркотання
ворушня - (розм.) те саме, що метушня
гавкотня - (розм.) те саме, що гавкотіння
грання - дія за знач. грати і гратися
гребня - дія за знач. гребти
гризня - (розм.) 1) бійка між тваринами 2) (перен.) сварка, лайка у людей
гризотня - те саме, що гризня2
гульня - (розм.) 1) те саме, що гульба 2) веселе проведення часу, з розвагами, танцями тощо
гуркотня - (розм.) сильний гуркіт
ґеркотня - (розм.) те саме, що ґерґотання
давкотня - (розм.) те саме, що давка (штовханина й тиснява у натовпі)
дістання - дія за знач. дістати
драння - 1) (розм.) дія за знач. драти 2) (діал.) дрантя
ждання - дія за знач. ждати
заметня, заметушня - (діал.) метушня
колотня - (розм.) колотнеча
крутня - (розм.) крутійство
лежня - (розм.) лежання
ляскотня - (розм.) ляскання
метушня - 1) (розм.) метушіння 2) (перен.) дріб’язкові турботи
недодання - дія за знач. недодати
пискотня - (розм.) писк
прання - 1) дія за знач. прати 2) те, що переться чи підлягає пранню
реготня, регітня - (розм.) нестримний гучний сміх
різня - 1) (розм.) дія за знач. різати(ся) 2) масове знищення, вбивство
сварня - сварка
сидня - (розм.) 1) дія за знач. сидіти 2) неробство, ледарство, байдикування
скреготня - дія за знач. скреготати, скреготіти і звуки, утворювані цією дією
сміхотня - (розм.) загальний сміх, регіт
спання - дія і стан за знач. спати
стрекотня - (розм.) стрекіт
стукотня - (розм.) сильний стукіт
ступня2 - (діал.) хода
тарахкотня - (розм.) тарахкотіння
ткання - 1) дія за знач. ткати 2) все те, що виткане, тканина 3) поперечні нитки тканини, перехресно переплетені з повздовжніми (основою); утік
торохкотня - (розм., зневажл.) дія за знач. торохкотіти, торохкотати і звуки, утворювані цією дією
тріскотня - (розм.) безперервний або тривалий тріск 2) балаканина, письмовий текст, розраховані на зовнішній ефект
тупотня - сильний тупіт
хідня - (розм.) ходіння
шамотня - (розм.) 1) шарудіння, шелестіння від легкого руху, тертя 2) те саме, що метушня1 (дріб’язкові турботи)
[назви малят та зменш.-пестл. назви]
-----------------------------------------------
барсеня
білченя
бісеня
близня2 - (діал.) близнюк
бобреня
бровеня - одн. від бровенята, зменш.-пестл. до брови
буйволеня
ведмеденя
верблюденя
видреня
вижленя - цуценя лягавої собаки
внученя, онученя, унученя - зменш.-пестл. до внук і внука
вовченя
вороненя = вороня
вугреня
вуженя
гаденя // також лайл.
гадюченя // також лайл.
гайвороненя = гайвороня
галеня
галченя
голубеня
гарбузеня - (розм.) маленький гарбуз
горня - маленький горщик
горобеня
граченя
гусеня
ґавеня
дияволеня
дитиня
дошкільня - (розм.) пестл. до дошкільник і дошкільниця
дрозденя
дятленя
жабеня
жайвороня
жовтеня
журавленя
зайченя
зведеня - (розм.) одн. до зведенята (зведені брати і сестри)
звіреня
змієня
зозуленя
зубреня
індиченя
їжаченя
каченя
кенгуреня
китеня
кібченя
козеня
коненя
коня
котеня
кошеня
криженя
кроленя
кротеня
куниченя
ластовеня
левеня
лелеченя
лисеня
лосеня
мавпеня
маленя
мишеня
морженя
негреня
ноженя - од. від ноженята
оленя
онученя
орленя
паненя
паня
пастушеня
пацюченя
перепеленя
песеня
пінгвіненя
пташеня
раченя
рисеня
ротеня
рученя
сарненя, серненя
свиненя
серденя
синеня
сиченя
слоненя
слоня
собаченя
соболеня
совеня
соколеня
соловеня
соменя
сороченя
старченя
страусеня
стрепетеня
стриженя
татареня
татарченя
тигреня
тхореня
тюленя
турченя
унученя
фазаненя
хлопченя
хортеня
цапеня
цареня
циганя
цуценя
чаєня
чапленя
черепашеня
чорногузеня
чортеня
шакаленя
шкапеня
шпаченя
щеня
шуліченя
щуреня
щученя
ягня
яструбеня
[відчислівникові назви]
-----------------------------
двійня = двійнята
трійня - трійнята
четверня - те саме, що четверик2 (четверо коней в одному запрягу; четвірка)
п’ятірня, п’ятерня - (розм.) долоня руки з пальцями
шестерня1 - шестерик (запряг із шести коней)
шестерня2 - (розм.) шестірня (зубчасте колесо)
шестірня - зубчасте колесо
[власні назви]
-----------------------
Биківня
Городня
Попільня
Ічня
Чечня
[слова з двоїстим наголосом]
--------------------------------------
бле^шня^ - металева рибка на кінці волосіні
бро^ня^ - панцир
вбра^ння^
відкли^кання^
відда^ння^
дба^ння^
завда^ння^
замі^жня^
зе^рня^
нада^ння^
насла^ння^
недба^ння^
непода^ння^
неспа^ння^ - проводження часу без сну
одда^ння^
пода^ння^
пха^ння^
убра^ння^
чха^ння^
[інші слова: явища, предмети тощо]
-----------------------------------------
багатиня - (діал.) багач
бичня - (заст.) загін, загорода для волів
борня - (поет., уроч.) боротьба
брехня - (розм.) неправда
бредня, бридня - безглудзі думки, химера
броня - закріплення когось або чогось за ким-, чим-небудь; документ на це закріплення
вахня - промислова риба з родини тріскових
волосня - те саме, що волосінь (рибальське знаряддя)
всезнання, усезнання - знання всього, певна обізнаність в усьому
головня1 - головешка
головня2 - грибкове захворювання рослин (перев. злакових)
дання - етн. 1)знахарський напій, приворотне чи відворотне зілля 2)отрута у страві чи напої
западня - 1) пастка 2) провалля
зарплатня - (розм.) заробітна плата
звання - 1) офіційно присвоєна назва на ознаку фаху, ступеня кваліфікації чи службового стану; 2) назва на ознаку належності до певного колективу
знання - 1) обізнаність, наявність відомостей 2) (мн.) сукупність відомостей у певній галузі 3) пізнання дійсності
клішня, (рідше) кле^шня^ - кінцівка рака та інших ракоподібних
козубня (рідко) те саме, що ко^зуб (ручний кошик із лубу або лози)
колішня - двоколісний передок плуга
лижня - слід від лижов
люшня - дерев’яна деталь, що зв’язує вісь воза з полудрабком
мазня - (розм., зневажл.) невміле, погане малювання
матня - 1) середня частина невода у вигляді вузького, довгого мішка 2) (перен.) скрутне становище, тяжкі обставини 3) частина штанів, де сходяться холоші
маячня - гарячковий стан хворої людини, що спричиняє несвідоме беззмістовне мовлення
мізерня - (зневажл.) мізерія (щось незначне, несуттєве, дрібниця)
незнання - 1) відсутність знань, відомостей 2) відсутність якого-небудь почуття
пашня - 1) хліб у зерні 2) хліб у стеблі 3) с/г культури, перев. злакові 4) (діал.) пасовище
пеня - 1) санкція за невиконання фін. зобов’язань 2) штраф 3) незадоволення або скарга 4) біда, горе
платня - плата за роботу, службу
плішня - важкий лом на дерев’яному держаку
плутня - од. до плу^тні (хитрий, нечесний вчинок, шахрайство)
порожня - (розм.) те саме, що порожнява, порожнеча
порохня - 1) середина трухлявого або гнилого дерева; потерть, труха 2) (перен., зневажл.) про щось старе, непотрібне 3) порох, курява, пилюка
потебня - шкіряна лопать із боків сідла
розмазня - (розм.) 1) несмачна, рідка страва (перев. каша) 2) (перен., зневажл.) нерішуча, безхарактерна людина
свиня
стерня - 1) ще не переоране поле, на якому зібрано злакові 2) залишки стебел злакових рослин, зрізаних біля кореня 3) (перен.) коротке й жорстке волосся на шкірі обличчя у чоловіків
ступня1 - 1) нижня опорна частина ноги, стопа 2) слід від ступні
тічня - (розм.) тічка1 (зграя собак із сукою або вовків з вовчицею)
Це я таки сильно помилявся, вважаючи, що таких слів мало …
***
Але ж, тим не менш, я пропонував варіант "Покажчик походження слів", Ви на нього чи то не звернули уваги, чи то вважаєте за нісенітницю, я так і не второпав. Зокрема, я вважаю, що треба стежити за милозвучністю назв, і в даному випадку зовсім немає потреби здвоювати однакові корені, як "Слововивідний слівник" чи "Словопохідний словник". Бо схоже на "лишилися лише залишки"
***
Я все ж таки залишаюся при тій думці, що Ваші мовознавчі терміни на -НЯ (вочевидь штучні) є невдалими. Спробую довести це, спираючись на перелік слів, що я подав тут нагорі.
Ось Ваші приклади словотворення:
робІтня = приміщення де працюють, ател'є
робітнЯ = збірність робітників
возІвня = приміщення для возів
возівнЯ = збірність возів...
А тепер гляньмо на слова, що я назбирав, у розділі збірних понять. Всі суціль, практично без винятків, передають несерйозний, грубуватий або й відверто зневажливий відтінок. Навіть "близня" (близнята), здавалося б, нейтральне слово (або й мало б бути лагідним), але ж зі словом "близнята" узгоджується, приміром, вказівний займенник "оці", а зі словом "близня" — "оця". Ну і як, Ви вважаєте словосполучення "оця близня" за нейтральне? Не скажу, що дуже грубе, але принаймні несерйозне. А що вже казати про інші слова тієї ж категорії збірних понять. Гадаю, Ви самі здорові можете пересвідчитися. І побачити, що Ваші приклади "робітнЯ" і "возівнЯ" також слід вважати словами грубуватими і несерйозними (жартівливими) або ж зневажливими, тим більше, що Ви наполягаєте на загальному правилі, а не на тому, що це винятки.
Далі, Ваші мовознавчі терміни:
слововиводити - слововивіднЯ
звучати - звучнЯ
словтворити - словотвірнЯ
складати - складнЯ
Тут Ви застосовуєте принцип, за яким складені слова, що я згрупував у другій підбірці "назви дій та наслідків цих дій". Знову дивимося і порівнюємо, і що? Те саме — лише окремі поодинокі слова мають звичайне значення, нейтральне, без емоційного забарвлення: грання, гребня, ждання, прання, спання, ткання. Решта грубуваті, насмішкувати, зневажливі або вказують на несерйозну дію (як-от гульня).
Тому й не можу я сприймати Ваші терміни як власне сухі наукові, нейтральні, здатні добре передавати академічні поняття і при цьому не мати емоційної "тіні", не відволікати увагу на побічний (кумедний) ефект, спричинений формою терміна.
2006.08.09 | Правду кажучи
Re: Ви порівнюєте бараболі з м'ясом
Я цілком зрозуміло виклав. Що наводите, то самі не тямите в чому річ. Ви мені ані трішечки не заперечуєте, а тільки без тями кидаєте з бараболями на усно приготовлене м'ясо. Тим гірше, що закидуєте мені, що я насмілююся природно спілкувати моєю рідною мовою, знехтуючи радянські або післярадянські, тобто зрадянщині слівники, які сапхано з російсько-радясньким світоглядом. З тим ще підло стараєтеся, щоб замовчувати злочинне зросійщення.Чоловіче, це безглуде намагання з вашого боку!
Отже, ставиться запитання, навіщо таки безтямно навели? Тут одинока причина може бути, що Ви займаєтеся зросійщенням. Усе ж, ваші приклади до нічого не придаються, не вияснюючи, бо самі не тямите навіщо з ними на мене кидаєте. Тут викладачем ваша скаженина.
Повторюю:
72. -ня — досить поширений наросток при різних пнях:
а) на означення технічних закладів, місця праці, перебування чогось: кухня, стайня, робітня, ковба'сня, інди'чня, валю'шня... надто на [b]-рня, -льня, -вня: друкарня[/b], пекарня, винарня, свічарня, робітня, січкарня, читальня, спальня, їдальня, вітальня, копа'льня, возі'вня, волівня, гноївня, силовня...
Наголос перед наростком -ня.
б) на означення посилености дії: верескотня, брязкітня, воркітня, гульня, їздня, колотня, гуркотня, метушня, шамотня, шапарня...
Наголос на -ня.
в) на означення збірних тям при іменникових пнях (дуже зневажливо): вояківня, бурсачня, старшининя, волівня, комашня, вовківня, індичня..,, з наголосом завжди на -ня, отже слід розрізняти волі'вня— волівня', інди'чня — індичня'...
г) рідше і при [b]прикметникових та дієслівних пнях[/b] на
означення умозірних тям (порівн. -ина, ота): глушня
(глушина), дешевня (дешевина), дорожня (дорожнеча), складня, звучня, підбудівня, тощо. Наголос на [b]-ня[/b].
Тобто:
звучати - звучня'
складати - складня'
словотворювати - словотвірня'
слововиводити - слововивідня'
Українсько-німецький слівник, третій наклад 1987, Зено Кузела і Ярослав Рудницький, ISBN 3-447-02293-0
Звучня' = Lautlehre, Phonetik
Складня' = Satzlehre, Syntax
Словотвірня', словотвір = Morphologie, Wortbildung
Слововивідня', слововивід = Etymologie, Worterklaerung, Wortbildung
юююююююююююююю
Що Ви не сприймаєте, це самозрозуміло, бо Ви виходите з тла і сприймання російського наріччя. Та справа саме не в знанні, як ось щодо мертвих мов латинської чи грецької, а в зросійщеній дійсності української сучасности, коли цілком свідомо з цією "двомовністю" відчужують українців від своєї мови. Це ж така самозрозумілість, як зміна або щезання питомої рослинности і тваринности після викорчення лісів і забруднення цього середовища.
Отже, Ви скеровуєтеся російським наріччям, щоб висловлюватися українською. Зворотно, Ви також тільки в змозі сприймати і розуміти українську мову з допомогою російського наріччя.
Одначе, це все не стосується до моєї рідної мови.
2006.08.09 | jz99
м'яса не їм
Правду кажучи пише:> Я цілком зрозуміло виклав. Що наводите, то самі не тямите в чому річ.
Припустимо, що далі?
> Ви мені ані трішечки не заперечуєте, а тільки без тями кидаєте з бараболями на усно приготовлене м'ясо. Тим гірше, що закидуєте мені, що я насмілююся природно спілкувати моєю рідною мовою,
Ну ось, приїхали, злазьте. Це коли я Вам таке закидував? Ви ж не плутайте, як самі кажете, м’ясо з бараболями. Одна справа природно спілкуватися своєю рідною мовою (тут спілкуються хто якою хоче/може мовою), а інша не сприймати критику стосовно наукових термінів. Ви таки в хмарах літаєте і гадки не маєте, як то в Україні (міській та інтелігентській) розмовляти українською, хоч би якоюсь, хоч і тричі перезросійщеною, хоч і суржиком. Ви ж не в Україні живете, так? Приїздіть сюди назовсім, може, зрозумієте. А за подіями взагалі стежите?
> знехтуючи радянські або післярадянські, тобто зрадянщині слівники, які сапхано з російсько-радясньким світоглядом.
Все спалити. Жодного українського слова там немає, суцільна радянщина. Навіть якщо там написано "трава", не можна цьому вірити, бо то російська "трава", українська "трава" пишеться інакше. А якщо не інакше, вигадаємо, щоб таки писалося інакше, а хто відтоді ще продовжуватиме писати "трава", запишемо в кремлівських попихачів.
Ви червивих яблук ніколи не їли? Ну, там же у Вас тепер лише синтетичні, генетично модифіковані, яких черва не їсть. Так от, червиве яблуко не обов’язково пихато й презирливо викидати, можна акуратно розрізати, вичистити і залишити чисті смачні шматочки.
> З тим ще підло стараєтеся, щоб замовчувати злочинне зросійщення.
Бу-га-га.
> Чоловіче, це безглуде намагання з вашого боку!
Вельмишановний пане, я не збираюся Вам на догоду через кожне слово лаяти зросійщення. Все всім про нього добре відомо. Кожен, хто щось собі зрозумів і побачив, що може щось зробити корисного, бере й робить, по своїх можливостях. Тому облиште, блск, Ваші кумедні звинувачення. Їй-богу, Ви як дитина в цьому, хоч Ви, може, за літами й за батька мені стали б.
> Отже, ставиться запитання, навіщо таки безтямно навели? Тут одинока причина може бути, що Ви займаєтеся зросійщенням.
Та ні, я висловлюю свої думки. Може, недоладні? Які вже є. Шкода, що Вам легше уявити диверсію, ніж особисту позицію.
> Усе ж, ваші приклади до нічого не придаються, не вияснюючи, бо самі не тямите навіщо з ними на мене кидаєте. Тут викладачем ваша скаженина.
Моя що? Ой, я зараз вмру зо сміху. Пішов сміятися.
> Повторюю:
> 72. -ня — досить поширений наросток при різних пнях:
> а) на означення технічних закладів, місця праці, перебування чогось: кухня, стайня, робітня, ковба'сня, інди'чня, валю'шня... надто на [b]-рня, -льня, -вня: друкарня[/b], пекарня, винарня, свічарня, робітня, січкарня, читальня, спальня, їдальня, вітальня, копа'льня, возі'вня, волівня, гноївня, силовня...
> Наголос перед наростком -ня.
> б) на означення посилености дії: верескотня, брязкітня, воркітня, гульня, їздня, колотня, гуркотня, метушня, шамотня, шапарня...
> Наголос на -ня.
> в) на означення збірних тям при іменникових пнях (дуже зневажливо): вояківня, бурсачня, старшининя, волівня, комашня, вовківня, індичня..,, з наголосом завжди на -ня, отже слід розрізняти волі'вня— волівня', інди'чня — індичня'...
> г) рідше і при [b]прикметникових та дієслівних пнях[/b] на
> означення умозірних тям (порівн. -ина, ота): глушня
> (глушина), дешевня (дешевина), дорожня (дорожнеча), складня, звучня, підбудівня, тощо. Наголос на [b]-ня[/b].
> Тобто:
> звучати - звучня'
> складати - складня'
> словотворювати - словотвірня'
> слововиводити - слововивідня'
>
> Українсько-німецький слівник, третій наклад 1987, Зено Кузела і Ярослав Рудницький, ISBN 3-447-02293-0
> Звучня' = Lautlehre, Phonetik
> Складня' = Satzlehre, Syntax
> Словотвірня', словотвір = Morphologie, Wortbildung
> Слововивідня', слововивід = Etymologie, Worterklaerung, Wortbildung
Ну ось це вже відповідь. Дякую, дійсно цікаво.
> Що Ви не сприймаєте, це самозрозуміло, бо Ви виходите з тла і сприймання російського наріччя. Та справа саме не в знанні, як ось щодо мертвих мов латинської чи грецької, а в зросійщеній дійсності української сучасности, коли цілком свідомо з цією "двомовністю" відчужують українців від своєї мови. Це ж така самозрозумілість, як зміна або щезання питомої рослинности і тваринности після викорчення лісів і забруднення цього середовища.
А от мені незрозуміло, як Ви, це все так саморозуміючи, звинувачуєте ту рослинність і тваринність, що таки спромоглася вирости, в тому, що вона виросла не така, як Вам би цього хотілося. При тому, що самі Ви здорові ростете в інших краях. А ми виросли, які змогли, в забрудненому середовищі. Ви хочете, щоб воно очистилося в одну мить, в один день? Ось я одна з тих рослин, а Ви вважаєте мене за забруднювача. Може, виживання в такому середовищі дає мені якісь переваги, які зможуть наш вид зробити сильнішим. Ви, як традиційна рослина, тут би, певно, не вижили, зачахли б емоційно.
> Отже, Ви скеровуєтеся російським наріччям, щоб висловлюватися українською.
Дурня! Я виріс у сільській місцевості, вдома у мене завжди розмовляли суржиком, навіть коли сім’я певний час жила в Криму. Я думаю українською.
> Зворотно, Ви також тільки в змозі сприймати і розуміти українську мову з допомогою російського наріччя.
Кепський з Вас лікар.
> Одначе, це все не стосується до моєї рідної мови.
Саме так
2006.08.09 | Правду кажучи
Re: Не мучіть українців з вашим мрякобіссям
Для Вас корисніше заглиблюватися хоч у:http://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%91._%D0%94._%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87._%D0%AF%D0%BA_%D0%BC%D0%B8_%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BE
Правопис укр. мови складається з:
Наука про звуки:
Букви, слова звучать = звучнЯ
Наука про будову слів і їх відмінювання:
Словотворювати = словотвірнЯ
От, якби причіплятися, то хоч до словотвору дієслова СЛОВОТВОРЮВАТИ
Наука про будову речення і зв'язки між словами і реченнями:
Складати речення = складнЯ
Подібно з словотвором:
господарювати = господарка = економіка
думати = думка
Тобто також віддієслівні слова, що означають наслідок дії. Вийняток тут при -анка і -янка від переємних дієслів, що можуть також означати дію.
2006.08.10 | jz99
А припиняйте-но, добродію, особисті образи
Знання у Вас є, а от людяності...2006.08.09 | Сергій Вакуленко
Принагідна порада та заввага
1. Порада.Збираючи слова, слід бодай трохи до них придивлятися, бо не все, що закінчується на -ня, має наросток (суфікс) -нь-а; та й на граматичний рід слід зважати, щоб не опинялися поряд слова бабня, знання та кошеня.
2. Заввага.
З наведених "Правду кажучи" термінів є два, що мають-таки за собою певну традицію вжитку в українському мовознавстві.
Складня (а в польській мові її рівнобіжник składnia є цілком
нормативним) зринає, приміром, у назві Огієнкового двотомовика «Складня української мови» (Жовква, 1935-38).
(До речі, то є одна з найліпших Огієнкових праць, незаслужено забута на тлі його далеко гіршої, але чомусь дуже любленої в незалежній Уккраїні «Історії української мови»).
Так само 1938 р. Ярослав Неврлі видав в Ужгороді другу частину своєї «Граматики української мови» під назвою «Складня (синтакса)».
Звучня з'являється рідше, але й її можна віднайти в назвах мовознавчих праць, як-от:
Іван Панькевич. «Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей. Частина 1. Звучня і морфологія» (Прага, 1938).
Оскільки ця книжка вийшла друком у Чехословаччині, вона має й рівнобіжну чеську назву, де нас можуть зацікавити відповідники українських термінів: Hláskosloví a tvarosloví.
Іларіон Свєнціцький також оприлюднив розвідку «Українська звучня в світлі балто-слов’янських взаємин звучні й словотвору» (вихідних даних, на жаль, не знаю).
2006.08.09 | jz99
я намагався як міг
Сергій Вакуленко пише:> 1. Порада.
> Збираючи слова, слід бодай трохи до них придивлятися, бо не все, що закінчується на -ня, має наросток (суфікс) -нь-а; та й на граматичний рід слід зважати, щоб не опинялися поряд слова бабня, знання та кошеня.
Я ж їх і зібрав в групи, а що кошеня і знання залишив з бабнею, так не встигаю до кінця все обдумати. Просто я страшенно втомлююся, зізнаюся чесно. Працюю на компутері і на роботі, і вдома, часто лягаю спати після 12-ї ночі.
2006.08.09 | harnack
Re: я намагався як міг
Гей jz99 - не замордовуйте себе втомою та суєтою, бо талант потребує кмітливої стратегії щодо менеджменту енергії... А старші пани діаспори цікаві саме в своїй психологічній типології... Їх також треба сприймати контекстно та генеалогічно... Вони іноді дратують своєю неекспертною простодушністю та фанатичною праведністю, але я б волів аби вони дописували якомога побільше - те все цікавий фольклорний матеріал, який кане в забуття, і мабуть ось поява компютерів збереже дещо з отого скарбу...2006.08.09 | Правду кажучи
Re: Принагідна порада та заввага
Виписна примітка з зав'язки:http://litopys.org.ua/ohukr/ohu26.htm
За сім літ своєї праці "Рідна Мова" дала нашому громадянству кілька сот цінних статей на найрізніші теми нашого мовознавства, а серед них багато керівних та провідних засадничого значення. Крім цього, при "Рідній Мові" заклалася "Бібліотека Рідної Мовви", що випускала окремі рідномовні праці головно практичного характеру, конче необхідні кожному, хто хотів знати свою літературну мову. В ній же виходила й шеститомова "Складня української мови" проф. Івана Огієнка.
І з самої праці:
http://litopys.org.ua/ohukr/ohu25.htm
ля вивчення складні цінну працю дав Сергій Смеречинський. Нариси з української синтакси у зв’язку з фразеологією та стилістикою, Київ, 1932 р., 283 с. Іван Огієнко присвятив низку своїх праць для вивчення нашої літературної мови: Чистота й правильність української мови, підручник для вивчення української літературної мови, популярний курс з історичним освітленням, Львів, 1925 р., 214 с. Головна основа кожної мови — то її складня. Ів. Огієнко написав шеститомову працю "Складня української мови", т. І: Вступ до вивчення Складні, 1935 р., 196 с.; т. II: Головні й пояснювальні члени речення, 1938 р., 240 с.; т. III. Речення й його будова // див. "Рідна Мова" 1938 і 1939 р.; т. IV-V і VI загинули в рукописах в 1944 році. Огієнко дав і два словники для вивчення нашої літературної мови: Український стилістичний словник, Львів, 1924 р., 496 с.; Словник місцевих слів, у літературній мови не вживаних, 1934 р., 156 с. Огієнко ж видавав з 1933 по 1939 рік науково-популярний місячник для вивчення української мови "Рідна Мова", вийшло 81 число, але в вересні 1939 року німці закрили цього місячника. В "Рідній Мові" дано багато цінного матеріялу для всебічного вивчення нашої літературної мови.
ююююююююююююююююю
Ваша заввага щодо різної прикмети наростків цілком служна, як і дотепна, звертаючи увагу на довільний добір перелічених прикладів.
Мій довід брав прямо з праці Олекси Синявського з його праці Нариси Української Літературної Мови. Вона тепер доступна в помережі (я тільки поправив такі слова як абстрактний на укр. відповідник умозірний, бо такий вжиток Синявським вийшло з бездержавности і тривалезної заборони, приблизно, як і дотепер буває):
http://pravopys.vlada.kiev.ua/index.php?id=240
Або на цій зав'язці для перевантаження:
http://www.ukma.kiev.ua/~kunia/jj/Syniavskyj_Normy.djvu
Щоб електронну книжку оглядати треба щойно звідси усталити DjVu Browser Plug-in, вибираючи свій орудувальний уклад/операційну систему на цій садибі:
http://www.lizardtech.com/download/dl_options.php?page=doc
Пояснення щодо цього знадобу на цій садибі:
http://www.djvuzone.org/
ююююююююююююю
Розділ "словотвір" у цій праці дуже цінний, бо такого ніде деінде так викладають. Тут отримуємо глибшого розуміння словотвору, беручи до уваги задля чого і від якого розряду слова. Це головно уберігає, щоб не повсюди тільки пристосовувати наросток -ач
От, дослівний переклад, буде тому ПАСИЛО з правильним наростком. Я ж того відповідника ще пристосував більше до укр. мови і вживаю НИШПОРИЛО.
Отож, і маєш природний словотвір укр. мови
2006.08.10 | jz99
Re: Принагідна порада та заввага
Правду кажучи пише:> Ваша заввага щодо різної прикмети наростків цілком служна, як і дотепна, звертаючи увагу на довільний добір перелічених прикладів.
Навіщо ж брехати? До справи, в обговорення, були залучені приклади не довільно дібрані, а складені у першу та другу групи, збірних понять і назв дій та наслідків цих дій (ці групи Ви ж самі потім мені й показали у відповіді). Те, що я подав групи слів і іншого типу, то мені спершу просто самому було цікаво, які взагалі існують такі слова, та й до цього згадував слово, наприклад, ЗНАННЯ, то, щоб бути послідовним, доцільно було проілюструвати, що воно НЕ ПОТРАПЛЯЄ до обговорюваних типів словотворення з 1-ї та 2-ї груп. Варто було, дійсно, зайві групи зовсім прибрати або ж хоч пару слів сказати, що вони зайві, я це й відчував, але вже не мав часу і змоги це питання розглянути.
Весь загальний перелік слів я вибрав з електронного словника фільтром, щоб це були іменники наз.од. з наголошеним закінченням на -НЯ, тож я "кошенят" навмисне не добирав, вони автоматично потрапили поряд з "гульнею", у загальному абетковому порядку. Я тільки потім від руки розкидав слова на групи.
Ну то як, довільно чи недовільно підібрані слова у 1-у та 2-у групи, про які лише і йшлося в мене насправді? Чи Ви радо вхопилися за зайві групи?
2006.08.08 | Сергій Вакуленко
Штепа пропонував
замість "етимологія" казати "словорід".(«Словник чужослів», 1977 р.)
2006.08.08 | Правду кажучи
Re: -ий, -а, -е
Словорід було б чогось на:Рідний, рідна, рідне...
Чоловічого, жіночого, ніякого/середнього роду
2006.09.11 | hrushka
Де можна найти решту слів?
Чи є можливість побачити решту слів, начинаючи (починаючи) з буквою "Р"?2006.09.12 | Максим Є.
В інших словниках
Наприклад, у словнику російської мови Фасмера:http://starling.rinet.ru/indexru.htm
Висвітлено багато слів, спільних з українськими.
Якщо паперові, то з українських є «Етимологічно-семантичний словник української мови» Огієнка. Т.IV (П-Я). Вінніпеґ, 1995. Досить спрощений, радше тлумачний.
2006.09.13 | hrushka
Re: В інших словниках
Дуже дякую!