Відповіді

• 2006.08.31 | jz99

  Чи є в українській мові таке слово - ДА?

  В літературній - немає.
  
  1. Да, заходите = Так (або Прошу), заходьте.
  2. Да, слушаю Вас = Так, слухаю Вас.
  3. Да он просто устал = Та вiн (же) просто втомився.
  
  * * *
  
  А от як перекладати рос. "Мммда-а-а-а-а-а-а....."
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.10.01 | stefan

    Re: Чи є в українській мові таке слово - ДА?

    jz99 пише:
    > В літературній - немає.
    >
    > 1. Да, заходите = Так (або Прошу), заходьте.
    > 2. Да, слушаю Вас = Так, слухаю Вас.
    > 3. Да он просто устал = Та вiн (же) просто втомився.
    >
    > * * *
    >
    > А от як перекладати рос. "Мммда-а-а-а-а-а-а....."
    ***
    "Ммзда-а-а-а-а-а-а....."
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.10.02 | jz99

      в принципі, у кожній мові знайдеться щось, що легко не переклада

      ...єцця
      
      Ось приміром, в англ. є слово для поняття "брат/сестра" — sibling, якому немає відповідника в укр. І навпаки, в англ. немає окремих слів для понять "доба" і "мовчати" (кажуть "24 години" і "тримати тишу").

• 2006.08.31 | Правду кажучи

  Re: Допоки це ще "мовознавча" халепа

  Радянське "мовознавство" вивиде українське ТАК, від немов первинного "да".
  
  Виходячи з мовознавчого боку, то можна тільки стверджувати, що вигук "да", це пом'якшення від так.
  
  Дійсне розяснення отримаєш щойно, коли можна викласти звідки витворився ствердний вигук "так".
  
  Просто кажучи, в українській мові немає кореня, звідки ствертний вигук "да" виводити. Навпаки, дати, дійти, до...
  
  Зате маємо близько до ствердного значіння - таки, таки-во, такеньки. Також на покидному-заперечному вигуку НІ, що вимовляємо твердо і російці з їх пом'якшеним "нєт(д)" вийде, звідки походиь вимова "да". Вимова "да" і "нєт" нагадують звуки перестуджуваної людини, з заслиненою порожниною носи.
  
  Німці мають Ja і англійці мають Yes. Це дуже нагадує старий вид допоміжного дієслова є, тобто єсть. Напвевно це походить від спільо-індеовропейського кореня. Як і НІ, німецьке Nein, англійське NO.
  
  Імовірно, що в вогкому і холодному довкіллі перетворилося укр. ТАК на "да". Ми ж кажемо також "ТА", коли усно скорочуємо нашу мову. Відповідно, з ТАК і усного ТА вийшло "ДА".
  
  Відай, українське ТАК вийшло з ТО. Коли люди вперше почали вживати слова по світі, то напевно було вперше доказівний вигук - то, то. От бачиш то, то-то. То я бачу, так бачу.
  
  В українській мові кажемо також, що вимова "да" належить до мови лінивців, які не стараються ясно висловлюватися. Це така лінива мова, мова лінивців.

• 2006.09.06 | Koala

  Хочеться відповісти "да" і поставити "(-)", але скажу більше

  Мені в другому класі вчителька (до речі, україномовна) зробила зауваження, що не обов'язково весь час казати "так", українською можна й "да". Потім я зустрічав інше твердження - що "да" зовсім український мові не притаманне, навіть використовувався вираз "дурнувате да-да-дакання". Як на мене - "да" трохи пахне діалектизмом, але цілком придатне для вживання в сенсі "yes".
  Що ж до останнього прикладу - безумовно "та він просто здурів". Перевірте пошуком по Міжмережжю (internet).
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.09.11 | xobbit

    перевірка: степ та степ кругом...

    Але застужена людина може й Да сказати, утім статуса діялекту то не надає
    Стосовно дурного да-дакання: дивно, що в америці це теж використовують...
    
    Koala пише:
    > Як на мене - "да" трохи пахне діалектизмом, але цілком придатне для вживання в сенсі "yes".
    АГа, ще мона ОК казати.
    
    > Перевірте пошуком по Міжмережжю (internet).
    МіжмереЖИВУ НМД
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.09.22 | jz99

      мереживо (тканина) - поняття вужче, ніж мережа (плетиво)

• 2006.09.15 | Stanio

  Чи е таке слово - ДА?

  Кумедно, але електронний перекладач на МЕТА дае таке - поддакивать=пiддакувати!? Чи все ж таки вiн мае рацiю?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.09.22 | jz99

    піддакувати

    Stanio пише:
    > Кумедно, але електронний перекладач на МЕТА дае таке - поддакивать=пiддакувати!? Чи все ж таки вiн мае рацiю?
    
    Має, але тільки піврації
    
    ПІДДАКУВАТИ - те ж саме, що й підтакувати.
    http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%B3%E4%E4%E0%EA%F3%E2%E0%F2%E8
    
    ПІДТАКУВАТИ - погоджуватися з чиєю-небудь думкою, висловлюванням, звичайно повторюючи "так" або інші слова на потвердження згоди.
    http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%B3%E4%F2%E0%EA%F3%E2%E0%F2%E8

• 2006.09.16 | BoaConstriktor

  Re: Чи е таке слово - ДА?

  варто просто чіткіше формулювати питання...
  Якщо відштовхуватися від початкового, то відповідь однозначна - Є таке слово (наприклад, у російській мові).
  Якщо ми говоримо про українську мову, то відповідь буде також однозначною - ТАК, є таке слово в українській мові.
  Якщо ми говоримо про українську літературну мову, то нема там такого слова (як уже і зазначалося вище). Воно доволі активно функціонує в українській розмовній мові та діалектах, рідше у мові фольклору...

• 2006.09.21 | Дуся

  Re: Чи е таке слово - ДА?

  Шановний пане,
  дозвольте мені відповісти на Ваше запитання таким чином: якщо Ви чуєте якесь слово від будь-якого носія мови і при цьому у вас не виникає сумнівів, що це слово відіграЄ комунікативну роль (тобто значення його є зрозумілим для тих, до кого цей носій звертається), то можете не сумніватися - це слово є. Инше питання - статус цього слова, тобто чи визнане воно як літературна норма.
  З точки зору літературної мови, слово "да" як антонім до "ні" - просторіччя, русизм. Це означає, що йому закрито дорогу до порядного товариства і публічної сфери вживання.
  Утім, "да" у значенні сполучника "і/та" або як декоративний поетичний елемент (зокрама, у сполученні "ой да") широко вживається, скажімо, в народних піснях і думах, і присутнє, якщо не помиляюся, в усіх трьох діалектних групах.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.09.29 | Персефона

    приклад з "да"

    Вийшла вдова молода,
    що зродила сина два,
    да гей, у-ха-ха, що зродила сина два.
    
    Що зродила сина два,
    Да Ванюшку й Василя,
    да гей, у-ха-ха, да Ванюшку й Василя.
    
    Це східняцька, чи то пак південняцька народна пісня, тому тут може виникнути питання - чи це самобутній діалект, чи приклад зросійщення.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.10.02 | jz99

      Маруся раз-два-три

      ... в саду ягоды рвалА Пісні — це жива мова. У живій мові і художній літературі може бути і чистісінький суржик, і щира мішанина мов. * * * За часів Незалежності для пісні "Розпрягайте, хлопці, коні" в нашому етері чомусь залишився лише кубанський варіант. А раніше, до гучних гастролей Кубанського хору на поч. 90-х, я ще пам’ятав цю пісню без "Маруся раз-два-три"... http://www.serduk.com.ua/publications/p18.html > “Розпрягайте, хлопці, коні” - це взагалі унікальний момент в нашій культурі, тому що існує два варіанти цієї пісні. Я раніше не знав цього. Та багато людей і зараз не знають. Коли служив у армії в Дніпродзержинську, то в строю прийнято було ходити з піснею. Ми пробували співати українські народні пісні. Але замполіт забороняв нам співати пісню “Маруся, раз, два, три”. Я вже пізніше зрозумів, чому - це ж махновський варіант пісні. Існує ще козацький народний варіант, старовинний (наспівує).А є зовсім інший махновський варіант з іншою мелодією та приспівом “Маруся, раз, два, три…” До речі, скажу, що кубанський хор виконує якийсь симбіоз: і махновської, і козацької пісні одночасно - заспів старовинний козацький, а приспів - махновський. http://gomin.uazone.net/song.php?song=24 http://poetry.uazone.net/love32.html

      1. Розпрягайте, хлопці, коні 
         Та лягайте спочивать, 
         А я піду в сад зелений,  \2
         В сад криниченьку копать./
      
      2. Копав, копав криниченьку
         У вишневому саду... 
         Чи не вийде дівчинонька\2
         Рано-вранці по воду?   /
      
      3. Вийшла, вийшла дівчинонька
         В сад вишневий воду брать,
         А за нею козаченько \ 2 
         Веде коня напувать. /
      
      4. Просив, просив відеречка — 
         Вона йому не дала, 
         Дарив, дарив з руки перстень \2
         Вона його не взяла.          /
      
      5. Знаю, знаю, дівчинонько, 
         Чим я тебе розгнівив: 
         Що я вчора ізвечора \2
         Із другою говорив.  /
      
      6. Вона ростом невеличка 
         Ще й літами молода, 
         Руса коса до пояса,   \2
         В косі стрічка голуба./