02/18/2007 | Олексійко

Повний текст тут - http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1008#1008. Дали просто якісь уривки:

Із «суржиком» бореться весь світ, окрім України.

Із «суржиком» бореться весь світ, окрім України.
(переклад з російської - УЛ)

Наталя ФІЛІПЧУК
Кіевскій телеграфЪ, 17 - 23 лютого 2003 №5

Панування іноземних слів схоже на інфекцію, яка без щеплення в будь-якій мові світу поширюється дуже швидко. Що таке мерія? Це місце, де розводять меринів? А сервіс – це те, що дорого коштує та легко б’ється? «Сервісне обслуговування», «самміт на вищому рівні», «цілодобовий нон-стоп»… Словосполучення, які так давно й міцно ввійшли до нашого містечкового словника, що ми вже не усвідомлюємо: це ж масло масляне. Від якого потрібно боронитися. І захист рідної мови – це не наше ноу-хау (тобто винахід).
Глобалізація примусила країни відкрити свої ринки і одночасно закрити культури. Напевне, першою в розробці мовної політики було помічено Францію. Ще в 1510 році король Людовік ХІІ заборонив користуватись в судових процесах латиною, незрозумілою пересічним французам. Велика Французька революція примусила чиновників вивчити літературну мову, а неслухняні, які намагались вершити державні справи, висловлюючись провінційним діялектом, просто потрапляли на півроку за ґрати. Так би мовити, на навчання.
Сьогодні з поганою французькою можна потрапити не на нари, а на перші шпальти газет. Країна має знати своїх героїв. А визначає їх щорічний конкурс «Англійський попихач». Першим його переможцем став Людовик Швейцар, ген. директор «Рено», за те, що звіти про діяльність його компанії велися англо-американською. Минулого року* до чорного списку англофілів потрапили компанії «Діор» за моду давати новій продукції англійські назви. Міністр освіти Жак Ланг – за те, що повелів в дипломах замінити "Mastair" на "Master". Але переможцем все ж таки стали директор газети «Монд» – за проект тижневика англійською, і глава Еврокомісії Романо Проди «за витіснення французької з европейських інституцій».
Проблема захисту рідної мови від «лінгвістичного насильства» визріла вже й в Німеччині... На захист рідної мови повстала громадська організація Товариство «Німецька мова». Дуже жорстокий закон про захист мови ухвалила й Польща. Парламент Угорщини вимагав, щоб всі написи та рекламні постери англійською супроводжувались угорським перекладом. Такі ж вимоги висувались і до американських компаній, які працюють на ринках Японії та Південної Кореї.
Та що там говорити, в сусідній нам Росії закон про державну мову в остаточному варіянті ухвалила Держдума.
В Україні сьогодні більше говорять про захист російської мови та примусову українізацію...