МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Неукраїнська українська преса (/)

03/24/2009 | Тарас Токар
Аналогія заголовку цієї статті з назвою надзвичайно вдалого матеріалу Вадима Ростова «Нерусский русский язык», популярність якого в Інтернеті лишається стало високою, навмисна. Пан Вадим провів дослідження і спробував довести своєму читачеві, що російська мова, будучи наче б то російською, такою насправді не є. І хай це звучить суперечливо, навіть комічно, проте під тиском наведених автором аргументів ламається впевненість найзатятіших прихильників теорії про первинність «вєлікоґо і маґучєґо». Схожу ситуацію маємо і з вітчизняною пресою: розмаїття друкованих ЗМІ чомусь звертається до нас здебільшого російською. Питання «якою ж мовою друкуватися українським газетам і часописам?» днями захлеснула нова хвиля суперечок.

А «розігрів» цю полеміку законопроект «Про державну мову та мову національних меншин», який днями подав на розгляд до парламенту народний депутат від БЮТ Юрій Гнаткевич. З-поміж низки заходів, що покликані зміцнити позиції української мови на території нашої держави (а це і переклад ліцензійного програмного забезпечення, і дублювання російських та радянських кінострічок тощо) найбільше невдоволення викликала фактична українізація ЗМІ; згідно з документом, газети й часописи мусять виходити українською мовою за винятком тих, які обслуговують інтереси національних меншин, а телевізія відтепер розмовлятиме з нами російською лише у 10-25%. Сам пан Гнаткевич заявив газеті «Коммерсантъ в Украине», що саме ЗМІ мають величезний уплив на громадськість, відтак перевівши їх на українську матимемо можливість змусити людей поважати свою мову й спілкуватися нею. На сьогодні «впливати» на людей таким чином вельми складно, позаяк близько 90% усіх засобів масової інформації виходять російською.
Російськомовна преса відразу подала своє бачення ситуації. Так, одна з найпопулярніших у Києві ранкових газет на третій шпальті помістила матеріал відверто негативного відтінку. Автор навіть провів дослідження й «дізнався» в одному зі столичних кіосків, що за день люди скуповують понад 300 екземплярів цієї самої газети, по сотні примірників інших російськомовних газет та лише 10 – «України Молодої». Чому кореспондент знехтував існуванням інших видань українською мовою, невідомо. Решта російськомовних ЗМІ висловилася або так само негативно, або нейтрально.
Між іншим, самі газетярі розділилися на два табори – «за» і «проти». Наприклад, голова Національної спілки журналістів Ігор Лубченко не підтримав ідеї українізації друкованих видань. На його думку, замість того, щоб змушувати людей читати українською, потрібно забезпечити підтримку мови на державному рівні. А ось мій добрий товариш, кореспондент однієї з російськомовних газет, висловився інакше: «Чудово, що нарешті намагаються навести лад у всіх цих справах. Я тільки за перехід на українську, бо народ мусить читати притаманною йому мовою, а не іноземною, колись штучно нам нав’язаною». Керуючись правилами елементарної журналістської етики, навмисно не наводжу назви газети та ім’я друга – а раптом редакція не поділить його позиції?
Російськомовних журналістів можна зрозуміти. Уявіть собі людину, котра прокинулася одного ранку й помітила, що її волосся раптово змінило колір (уже нічому в житті не дивуємося). Навіть, якщо нове забарвлення буде виглядати краще, вона все одно впродовж тривалого часу буде намагатися повернути все, як було, а отримавши у цій справі поразку опустить руки й упаде в депресію. Так і російськомовні кореспонденти не можуть миттєво перевчитись писати українською, бо вони вже звикли до іншої мови. А багато хто з них навіть востаннє писав українською на студентській лаві. Ну, або ж просто звичний ритм життя міняти не хочеться. На українізацію преси потрібні час, гроші та велике бажання – за дві секунди такі речі не робляться, як на мене.
Варто відзначити, що український народ сьогодні має аж три погляди на українізацію. Так, перші – україномовні – підтримують мовну політику влади, котра на їхню думку повільно, але таки сприяє поширенню й популяризації української серед людей. Другі виступають рішуче проти й називають усі ці спроби «уґнєтєнієм прав рускаґаварящіх». Але найцікавішу точку зору мають люди, що є російськомовними, росли, виховувалися й нині лишаються в російськомовному середовищі, проте також підтримують українізацію, у тому числі і ЗМІ. «У нас на Донбассе и так мало украинского языка! Я хочу, чтобы мои дети могли свободно развиваться именно в украинской, патриотической среде. Я не против украинизации, даже «насильственной», и не понимаю, чем так обижены мои земляки. Лучше б язык учили, а не протесты устраивали!», - коментує мешканець Донецька з ніком «Nightwolf» замітку, присвячену законопроектові пана Юрія Гнаткевича на одному з форумів у мережі. Цікавим є те, що ця тема спричинила активність саме мешканців східних регіонів, які хочуть читати газети українською – їх небагато, але вони є. Так само можна надибати і проросійських львів’ян чи івано-франківців
Я все ж таки переконаний, що варто спершу популяризувати українську мову серед населення, а вже потім переходити до таких радикальних кроків. Вони, безперечно, потрібні, проте треба створити, так би мовити, «тло», сприятливий контекст, у якому ці заходи будуть дійсно доречними. Та й саму мову підправити необхідно, позаяк нерідко в українськомовних виданнях часто наштовхуємося на перли штибу «задати запитання», «згідно наказу» та інші. Мова телебачення – це взагалі окрема тема. Доки серед «медійників» пануватимуть безграмотність і повна байдужість до мови, доти лишатиметься невирішеним питання, яким же чином поліпшити ситуацію із українською в Україні (перепрошую за каламбур). Цілковито погоджуюся з паном Лубченком – такий миттєвий перехід видань із російської на українську може мати негативні наслідки. Можливо це навіть «доб’є» і так не надто успішну вітчизняну пресу, адже читач просто розгубиться. У цьому плані розумно зробила газета «Дзеркало тижня», що виходить і російською, і українською.
На словах усі патріоти, але ж скільки можна власний патріотизм вимірювати розмірами свого комплексу меншовартості? Життєвий досвід підказує, що найщиріші патріоти – ті, хто може об’єктивно оцінити себе, свою країну та діяти на благо народу та держави, а не ті, хто за першої ж нагоди волає про свою націоналістичну спрямованість. Вищезгадана мною стаття Вадима Ростова – яскравий приклад правильного ходу думок. Цікаво, чому я змушений констатувати, що росіянин пан Ростов більший український націоналіст за наших державців? Якщо хочемо розповсюджувати українську мову, то треба змінити перш за все самих нас. А це складно, для владців – поготів…

Богдан КОВАЛЬЧУК
http://upu.org.ua/

Відповіді

  • 2009.03.24 | kom8407

    Іноземні мови теж непогано знати

    Не треба робити з цього трагедії. Російська мова підтриміє двомовність на Україні. А це не так погано. Занадто войовничі "патріоти", не помічаючи переваги своєї двомовності, хочуть приректи своїх дітей і внуків до одномовності. Від цього вони тільки збідніють.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.03.25 | zаброда

      Re: Іноземні мови теж непогано знати

      Айно,айно, приклад таких двомовних держав, як З'єднані стейти Америки чи Китай, свідчить про великий потенціял диглосії на рідних теренах. А надто, як зважити на те, що українська - найдавніша мова Евразії, а російська - найгнучкіша. ;)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.03.26 | stryjko_bojko

        zаброда яким документом передбачена двомовність ЗСА?

        zаброда пише:
        > Айно,айно, приклад таких двомовних держав, як З'єднані стейти Америки чи Китай, свідчить про великий потенціял диглосії на рідних теренах.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.03.26 | Пан Коцький

          Я то зрозумів як іронію...

          Китай насправді є багатомовним, а різниця між деякими т. зв. "діялектами" розмовної китайської є подекуди більша за різницю між скажімо німецькою та англійською мовами. Хоча мушу зазначити, що всі "діялекти" розмовної китайської базуються на (майже) тій самій системі писемности.
        • 2009.03.26 | zаброда

          Re: zаброда яким документом передбачена двомовність ЗСА?

          Хіба ж я говорив про документи?! Забув отакий значок ;) поставити... для танкістів :)
    • 2009.03.26 | Пан Коцький

      Re: Іноземні мови теж непогано знати

      kom8407 пише:
      > Не треба робити з цього трагедії. Російська мова підтриміє двомовність на Україні. А це не так погано. Занадто войовничі "патріоти", не помічаючи переваги своєї двомовності, хочуть приректи своїх дітей і внуків до одномовності. Від цього вони тільки збідніють.
      Справжня двомовність (або й багатомовність) є дійсно необхідна, лише з заввагою, що друга мова повинна бути англійська (de facto мова міжнародного спілкування) на додаток до першої української (державної). Як вже багато хто на цьому форумі писав, майже всі "захистники" т. зв. "двомовности" насправді намагаються законсервувати нинішній status quo, себто небажання певної частини "одномовних" (а ще точніше, почасти "напівмовних") громадян України вільно володіти державною мовою. Як досить переконливо засвідчили численні дослідження, лише мешканці переважно західних реґіонів (у більшості своїй україномовних, але не тільки) насправді є двомовними (вільно володіють російською).

      НМД, теоретично незле україномовним дітям вільно володіти російською, але не за рахунок незнання англійської. Нині я не бачу жодних практичних переваг формального вивчення російської україномовними дітьми, позаяк по-російськи вони все одно розумітимуть, а українську мову навіть нині майже всі в Україні розуміють вільно...
    • 2009.03.28 | Мірко

      І в космос летіти непогано,

      але покищо чомусь стара Таврія не стартує...

      Отже наперід свою рідну державну, а лише опісьля корейську та суагілі.
  • 2009.03.25 | Сергій Вакуленко

    Так-таки ж так (л)

    http://ukr.mediaport.ua/news/ukraine/16451
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.03.25 | zаброда

      Таки ж так воно і є...

      правда в Україні - комсомольська.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.03.25 | harnack

        Re: Таки ж так воно і є... правда кацапокомсомольська..

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.03.26 | zаброда

          Re: Таки ж так воно і є... правда кацапокомсомольська..

          Була б хохляцькомольська, мо' правдивіша була б? Комсомольська - самодостатнє означення, як на мій хлопський... Нє?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua