МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

До мови з розумом: Перша ластівка (Лист-рецензія)

07/10/2010 | Святослав Караванський

ПЕРША ЛАСТІВКА (Лист-рецензія на ”Лексикон Львівський”)

“Лексикон Львівський” [надалі – Л-н] - видання, що не має аналогу серед лексиграфічних праць України. Тому його треба розглядати під рядом оглядів: І. Як нове явище в лексикографії, хоч може, тільки в українській; ІІ. Як джерело знань про феномен української мовної стихії; ІІІ. Як словник львівського сленгу; ІV. Як перший крок до словника галицького варіянту української мови; V. Як тренувальний майданчик для лексикографів, в тому числі і для авторок л-ну.

* * *

Почну, звичайно, з особистих вражень. Перше, що додало мені бажання зацікавитися словником був розділ Джерела. Серед джерел авторки наводять спогади Ст. Шухевича та твір О. Вітошинської. Річ у тім, що я був причетний до цих видань як мовний редактор. Рукописи обох творів у різний час надійшли до мене від видавництва з тим, щоб я підготував їх до друку. До спогадів Шухевича було додано лист його родички з Австралії, яка гадала, що видавництво “виправить” застарілу мову спогадів. Розуміючи, що переді мною мовний документ – зразок мови галицького варіянту української мови - я подякував долі, що рукопис трапив у мої руки, бо я на ділі жодних виправлень не робив, лише переклав кілька наведених німецькою мовою документів, а також у кількох місцях підправив стиль, не зачіпаючи лексики. Рукопис був надрукований на машинці, і цілком зрозуміло, що там могли траплятися якісь стилістичні недоречності. Але позатим, я не “правив” мови автора, про що я, здається, писав видавцям у Лондоні. Проте я не виключаю, що правивши стилістичні огріхи, я міг подекуди зіпсувати галицький кольорит тексту. Якби існував на той час словник галицького варіянту української мови, він би був дуже у пригоді під час редагування. Так само я поставився і до спогадів Вітошинської. І коли я побачив, як часто Л-н цитує Шухевича, я просто таки зрадів, як радіє людина, яка врятувала від варварів твір мистецтва. Друге враження, яке справив Л-н – це брак деяких “консультантів” для формулювання значень слова. Важко зрозуміти, чому серед цих консультантів нема “Малорусько-німецького словаря” Е. Желехівського та С. Недільського. Чи ж його нема в Інституті українознавства? Його перевидав О. Горбач у Німеччині. Я дістав цей словник від сина О. Горбача з Канади, який мав кілька цих словників. Чи має й досі – не знаю. Нема серед консультантів і “Українсько-англійського словника” К. Андрусишина, де присутня галицька лексика. Цей словник Інститут міг би дістати з Канади, з якою має контакти. Важко рекламувати самого себе, але дійсність вимагає: у моїх словниках – синонімічному та РУС-і авторки могли б дещо запозичити. Це не моя заслуга, а заслуга українських мовців. Я тільки зібрав незібране. Брак цих словників пояснює наявність деяких помилок у тексті Л-на, про які ітиметься далі.

* * *

І. Своїм редакторським оформленням Л-н різниться од відомих нам стандартів словників. Чи це оригінальне авторське оформлення, чи такий стандарт оформлення існує в Західній Европі, я не можу сказати, бо з европейськими лексиконами просто не знайомий. Чим саме різниться Л-н? Наводячи цитати з художніх та краєзнавчих творів, друкуючи рекламні оголошення міжвоєнних часів, Л-н являє собою, мало не “Енциклопедію Львова”, де читач може знайти відомості про історію вулиць, парків та інших пам’ятних точок міста та про історію взагалі. Ще більше чару цій енциклопедії додають вірші львівського поета Бабая, приурочені до певних міських та мовних реалій. Тому словник читається не лише. як словник, а також, як художній твір, свого роду дайджест. Оформлення словника має однак з мовознавчого боку одну хибу. Було б дуже доречно для такого мовного казана, як Львів, щоб Л-н давав кожному слову пашпорт, тобто вказував, з якої мови воно походить. Можливо, що таке бажання суперечило часовим можливостям укладачів. ІІ. Лексика, записана в Л-ні, доповнює наші знання не лише про львівський балак, але і про самий феномен української мови, ряд аспектів якої під дією окупаційних реалій сьогодні просто годі обстоювати. Наприклад, записаний у Л-ні вираз твій тато на шклозаводі не працював дивним дивом збігається з відомим мені змалку одеським виразом твой папа не стекольщик, який я мав за одеський жаргонний вираз, бо такої мовної одиниці нема в російській мові, але нема і в джерелах нашої мови. Тепер же нема сумніву, що цей вираз виник в Одесі шляхом перекладу українського вислову твій тато не шкляр, який через своє обмежене поширення не потрапив до українських мовних пам’яток. ІІІ. Ясна річ, що найголовніший профіль Л-на – це львівський сленг. Цей балак дивним дивом має лексичну спільність з іншими українськими сленгами, хоч би й з одеським. Вираз держи фасон, а також дієслово фасонитись, відомі мені з дитинства, мають один пашпорт із львівським тримай фасон. Є паралелі львівського балаку і з всеімперським російським сленгом. Але крім сленгу, Л-н – це вступ до галицького варіянту української мови, що про нього піде мова нижче. ІV. Даючи розгорнуту картину львівського балаку, Л-н не міг обійти мовчанкою другий складник цього сленгу – галицький варіянт української мовної стихії. Цей варіянт потребує якнайпильнішого вивчення під багатьма оглядами і передусім - створення словника. Це не легкий хліб для лексикографів, хоч своєю морфологічно-акцентуальною основою питома галицька лексика була цілком українською, ставши через це всеукраїнською лексикою. Це стосується до лексики другої половини ХІХ ст. і початку ХХ, а також усього ХХ ст., коли ця лексика через політичні обставини розвивалася у різних державах: Польщі, СССР та Західній діяспорі. Видання Л-на поклало перший камінь у будову словника галицького варіянту. Перший крок зроблено. Є гурт мовознавців, здатних взяти на себе цей хрест. Є Інституція, яка може забезпечити виконання цієї праці. Є літературні джерела, а також у інтернеті: наприклад, наявність в інтернеті всіх чисел газети “Свобода”, видаваної у США під великим впливом саме галицького варіянту. Очевидно, знайдуться і спонсори такого видання. V. Для майбутнього “Словника галицького варіянту української мови” Л-н має виконати роль тренувального полігону, з тим, щоб огріхи, наявні у Л-ні не повторилися у Словнику. Тому далі мова йтиме про огріхи, наявні у Л-ні. Щирого лексикографа мова про огріхи має цікавити найбільше. Бо всякий справжній майстер прагне удосконалення своєї майстерності. Тому цей розділ мав би стояти першим у нашій рецензії. Але ми тримаємось традиції. Працю лексикографа приречено на наявність помилок самим обсягом цієї праці. Оперуючи десятками тисяч слів, важко обійтись без помилок. Розуміючи це, треба старатись лише, щоб помилок було менше. 1. Почну із скорочень. Список скорочень декларує скорочення ‘пестл.’ – до пестливої лексики. А втім у тексті першої (часом і другої) половини Л-на фігурує не задеклароване скорочення ‘ласк.’, яке можна зрозуміти як російське слово ‘ласкательное’. Суржик у виданні, хай і з ремаркою “на жарт”, навряд чи можна схвалювати. Але суржик, як усякий бур’ян, родиться несіяний. Українське дієслово зраджувати вимагає після себе питання кого. Питання кому після цього слова (стор. 15 та ще подекуди) можна зрозуміти, як німий натяк, що до ремарки на жарт треба додати ще якийсь епітет. 2. Пояснення слів неукраїнською мовою. Такі пояснення – хоч і нечасті – псують загальне незле враження від Л-на. Для стислости вдамся до схеми: Гніздо ... ... ... Є ... ... Треба ... ... Коментар мушля ... ракушка ... черепашка м’який ... дряблий, ... драглий, Слово драглий забуте в СССР як на- ... ... ... ..... рихлий ..... пухкий ціоналістичне – прародич дряблого. пильник . стальний . сталевий покришка . кришка . накривка Треба уникати совєтизмів помітувати . помикати . попихати Невиправданий русизм порошок . розрихлювач . розпушувач пошивка . наволочка . пошивка пошпіляти . поіграти . пограти сіно . залиш мене в . дай мені Галичани московщаться чи не швидше, ... ... ... ... спокої . спокій ніж східняки Сунути . засовувати . засувати Данина єдиній мові від моря до океану Фіранка . занавіска . фіранка Фляки . дрябла /шкіра/ . драглиста шайґіц . зірвиголова . урвиголова Відси ук. урвитель і рос. сорвиголова шіми . напівчеревики . мешти, туфлі, черевички 2а. Хибний правопис гнізд Гніздо ... ... ... Є ... ... ... Треба ... ... Коментар Цитадель . цитадель . цитаделя Був би дуже до речі словник Андрусишина 3. Довга лоза із наголосами. Слово якби галицький варіянт уживає з двома наголосами, що відповідають двом різним значенням: 1. якби [= якщо б], і 2. якби /як би/ [= ніби]. У тексті Л-на ці два слова чітко не розрізнено. У гнізді Дертися (стор. 187) у виразі дертися якби шкіру здіймали наголос у слові якби неправильний. Треба - якби. А у гнізді КУМ (на стор. 318) навпаки: якби знаття. Треба – якби. Таких ляпів кілька. На стор. 629 повторено ляпсус гнізда Дертися. Розділ Іменник наголосив іно себе, а як наголошувати Осип: Осип чи Осип? Гніздо ... ... Є ... Треба ... Коментар Розум . розуми . розуми Так вимовляв львів’янин з України у мене в хаті 1990 року табличка . табличка чеколяди чеколядка . табличка чеколяди Чия правда? числити . числити . числити Раз числить, як каже цитата, то числити 4. Визначення Визначення часом неповні, а часом хибні. Гніздо ... ... ... ... Є ... ... Треба ... Коментар Заки . поки, тим часом . поки, перше, ніж Дана цитата твердить, що заки = перше, ніж. Соловецькі словники неповні. Дивіться у Караванського. Коби . коли б, якщо б . точніше якби . Якщо б – це калька від если бы Навечеря . надвечір пояснювати слід пару в навечеря, наведену в цитаті ... ... ... ... (У цитаті) в навечеря напередодні Назверх . назовні ще зовні, бо саме з цим значенням вживає цитата оказійно . випадково ще принагідно око: в живі очі брехати ще безбожно, позичивши очі в Сірка (без зазрения совести Писок: на зломаний писок правильніше сторчголов, наосліп, на відчай душі поготівля не повно ще готовість, сов. готовність [бойова поготівля], Правильник точніше Правила внутрішнього розпорядку Припнятий точніше прип’ятий, прив’язаний Причмелений точніше приголомшений, з-за рогу мішком прибитий, сов. пришиблений Куртина театральна завіса не лише театральна [залізна куртина] Жадати ще вимагати (у гнізді цитриновий: жадайте! = вимагайте!) 5. Не всі слова й вирази з цитат, що їх може вживати сленг, включено у Л-н. У наведених цитатах до словникових гнізд багато слів, які властиві балаку, бо його база – українська мова, не пояснено Почну із живомовних скорочень: Таким скороченням як го /= його/ 375, му /= йому/ 436, чо /= чого/ 471, гей /= гейби/ 510, треба уділити словникові гнізда. Далі наведу перлік лексики, яка заслуговує на пашпортизацію в Л-ні. (Цифра – сторінка, де в цитаті слово вжито) Засмородити /= наповнити смородом/ 352, до густа /= до густого стану/ 379, що іншого /= інша річ/ 379, платничий, пивничий /= ресторанні посади???/ 381, гейта, вісьта /= вигуки погоничів/ 398, підвівати (сукенки) /= задирати/ 401, стрілити (в голову) /= навернутися на думку/ 416, страшно /= дуже/ 423, якби так на тебе /= якби так на мене/ 436, з ласки на потіху /= ????/ 436, нічого з того не робити /= не перейматися/ 515, На старші літа /= у старші літа/ 516, Чи я тому винен? / = (сучасний = російському вжиток) чи я в тому винен?/ 521, Перед хвилиною /= за хвилину перед тим/ 523, Завіяне око /= ???/ 524, Щось ніби /= на взір/ 532, Найвищий час /= найслушніший час/ 552, Нарівно /= на паритетних засадах/ 556, Мачати /= макати/ 561, Впасти мені з рук /= (сучасний = російському вжиток) випасти у мене з рук/ 569, Обмежитися до того /= (сучасний = російському вжиток) обмежитися тим/ 573, Брати на розум /= (сучасний = російському вжиток) мотати на ус/ 273, При одній вулиці /= на одній вулиці/ 577, П’ятьох /= п’ятеро/ 273, Тогоди /= тоді/ 579, Вдаритися в камінь /= (сучасний = російському вжиток) вдаритися об камінь/ 581 На біло (зелено, червоно) /= у білий (зелений, червоний) колір/ 583, Перемінюватися /= перетворюватися, обертатися/ 581, На коли б /= якби/ 590, Діставати за жінок /= мати за жінок/ 599, Довбати в носі /колупати(ся) в носі/ 600. На варешку /= ???/ 605, Аж /= просто таки/ 650, гніздо язик. Цей, на жаль, неповний реєстр ляпів стане у пригоді укладачам Словника галицького варіянту української мови, на який чекає українська лексикографія.

Відповіді

  • 2010.07.11 | Сергій Вакуленко

    Дяка добродієві Караванському за цю скорописану рецензію!

    Його завваги, поза всяким сумнівом, слушні.

    Від себе додам тільки до списку видань, на які слід спиратися, ще два словники:

    Українсько-німецький Зенона Кузелі та Ярослава Рудницького (перше видання — Ляйпціґ, 1943; потім було ще два)

    Українсько-італійський Євгена Онацького (перше видання — Рим, 1941; потім було ще й друге 1977 р.).

    На жаль, самого Лексикону я не маю, тому, не знаючи списка використаних джерел, тільки навздогад запропоную ще таке (а може, на нього вже зважено?):

    Rudnyckyj J. Lemberger ukrainische Stadtmundart. — Leipzig, 1943.

    До нього ще й платівочку з записом автентичної львівської говірки додавано — і по деяких бібліотеках вона збереглася. От тільки не знати, на чому її тепер слухати — надто вона особлива.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.07.11 | Skapirus

      Платівка

      Сергій Вакуленко пише:
      > До нього ще й платівочку з записом автентичної львівської говірки додавано — і по деяких бібліотеках вона збереглася. От тільки не знати, на чому її тепер слухати — надто вона особлива.
      Я вчора в Конраді (http://www.conrad.de) бачив девайс, який дозволяє читати старі диски (не CD) та приєднувати його до компа через USB, думаю тоді і оцифрувати можна буде. Детальніше не дивився.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.07.11 | Сергій Вакуленко

        Re: Платівка

        Skapirus пише:

        > Я вчора в Конраді (http://www.conrad.de) бачив девайс, який дозволяє читати старі диски (не CD) та приєднувати його до компа через USB, думаю тоді і оцифрувати можна буде. Детальніше не дивився.

        Хотілося б вірити. Але та — зовсім особлива (стара, але гнучка). Та й нема її в мене. У Відні знаю, де знайти.
  • 2010.07.15 | Н,Хобзей

    Re: До мови з розумом: Перша ластівка (Лист-рецензія)

    Вельмишановний Пане Караванський,
    щиро дякуємо за лист-рецензію.
    Із приємністю у наступному виданні візьмемо до уваги деякі з Ваших побажань.
    Із повагою,
    від авторок Лексикону - Наталя Хобзей


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua