Відповіді

• 2011.11.03 | Мірко

  Слово "уроки" значить проклін "evil spell"

  і має щось спільного із чарами й магією. (урочисте свято....)

• 2011.11.03 | harnack

  Речімо, навіть ненароком, недоріки пророки: "урок", нівроку -

  - питомо слов'янське слово - ото нам вирок (інвестуймо й набуваймо мовокапітал зі всього!):
  
  Фасмер:
  
  GENERAL: род. п. -а, др.-русск. урокъ "условие, завершение, сделка, правило, платеж, налог" (РП 38 и сл.), урочные лета, то есть "установленные года" (Котошихин 127), ст.-слав. оурочьнъ ὡρισμένος, definitus (Супр.), польск. urok "договор, нечто установленное". От у и реку́, рок; см. Мi. ЕW 274; Преобр. 2, 200; Желтов, ФЗ, 1876, вып. 1, 16. См. уро́чить.
  PAGES: 4,168
  
  Це варто згадати, хоча б тому, що у навроченій "антїлєксїке" - дастьбі принаймні слова "нівроку"!
  
  Сглазить
  • Не сглазить бы – нівроку; як би (коли б) не наврочити (не зурочити).
  
  Нівро́ку, нар. – не сглазить бы. [8]
  
  
  3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою. [12]
  
  Нівро́ку, нар. Не сглазить бы. Бач як поправивсь, нівроку йому.
  
  
  Ну, межд. –
  1) ну [Ну, їсть, нівро́ку [СЛАВА БОГУ]! Та ну бо кажі́ть! – да говорите же! Ну-ну – ладно, хорошо, согласен.
  2) (перед глаголом неопр. накл.) ну, начал, давай. Нум, ну́мо, (при множ. ч.) ну́те – ну, станем, давайте, нуте!
  
  Сглазъ = уро́к (С. З. Ш.), частїше — уро́ки (С. З.), врок, вро́ки, урі́к (С. Ш.), навро́ки, пристрі́т (С. З. Л.), призо́р. — Баби шептали, уроки проганяли. Ст. в. — Від уроків і Бог не захова. н. пр. — Злизує від уроків. С. З. — Тьху, тьху! уроки на сороки, а помисли на коромисли. н. пр. — І ворожка ворожила, пристріт замовляла. К. Ш. — Не вміла нї шити, нї прясти, нї золотом вишивати, тільки уміла од раба Божого Н. призори викликати. н. зам. — Отъ сгла́зу происходя́щій = од уро́ків, з оче́й, з пристрі́ту, пристрі́тний (С. З.), прозірни́й. — Це їй мабуть од уроків (або : з пристріту ста́лось. — Причиня́ющій сглазъ, спосо́бный сгла́зить = урі́чливий (С. Ш.), уро́чий (С. Ш.), врі́чливий, врі́кливий. — Урічливі очі. — Очі урочі. С. Ш
  
  
  Українською для НАУКИ - воліли отак (бо від уроків - аж ніяково стає, а маскалят, бач - інакше й не заставиш вчитися, де "урок" часто - урочиста та нечиста пропаґанда й зомбування!):
  
  Урок –
  1) (задание) завда́ння, -ння;
  2) (школьный у.) ле́кція, -ії;
  3) (назидание) нау́ка, -ки.
  
  Ча пак:
  
  Урок – лекція, година, (руссизм) урок. -ки (учение) – наука; наперед загадана робота, загад, (руссизм) урок.
  
  Чи й пак:
  
  Уро́къ = 1. уро́к (С. Ш.), робо́та (на призначений час). 2. нау́ка. — Се тобі наука: не ходи без дрюка. н. пр. 3. уро́ки. С. Ш. — Тьху! уроки на сороки, а помисли на коромисли. н. зам.
  
  Повторя́ть, повтори́ть, ся = повторя́ти, повтори́ти, ся, у дру́ге каза́ти, роби́ти що. — П. уро́къ — провча́ти, провчи́ти.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2011.11.08 | hrushka

    Пояснення російською мовою може не конче відповідно ...

    бо хоть російська мова "слов`янська", краще сказавши - больгарська, не конче на місці ...
    
    "нівроку" часто вживалось на Буковині як також "вона наврікла дитину" ... чи що інше - зовсім протилежне значення.... тому слово "уроки" тут не мають нічого спільного ...
    
    так само як слово "віл" чи корова та вислів "я 'волію' чай замість гoрілки" ...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2011.11.24 | harnack

      Очі урочі - нівроку! Ото тобі - не ґлазоносці, які зурочили

      українців "каснаїзьічієм" і "канснаґлазамі"...
      
      Відректись від української - значить бути зуроченим неслов'янскими "ґлазамі" та неслов'янським й антиукраїнським "сґлазіть"... Нетямущі й нестямні - отому й каснаїзьічнїчают...
      
      Сгла́зить = з'уро́чити (С. Л.), навро́чити (С. З. Л.), призо́рити (С. Л.), призири́ти, пристрі́ти, урікну́ти (С. Ш.), урікти́ (С. Ш.), вректи́́, навректи́, спристрі́тити, спрозо́рити, про кількох — поз'уро́чувати, понавро́чувати. — Дївчатам годить ся инодї вмивать ся з помийницї, щоб хто не з'урочив. н. пр. Гр. Чайч. — Жінки і дївчата носять застромлену у пазусї голку, щоб хто не спрозорив. н. пр. Гр. Чайч. — Десь то наших курчаточок призирили люде. н. п. — Спристрітила наші корови. Кр. — Не сгла́зить бы = нївро́ку, коли́ б не з'уро́чити. — Дивують ся сусїдочки збоку, кажуть буде з неї хазяйка, нївро́ку. н. п. [9]

• 2011.11.13 | killer-thinker

  Re: Слово "уроки" не конче питоме чи навідь слов`янське ... що б

  У нас на Галичині, на Львівщині, зокрема, словами "уроки, вроки" називали наведення на людину зла, блуду, наврочення...
  У Польщі ж, наприклад, слова "урок, урочи" означає... виняткову красу, захоплення, зачарованість чимось...
  
  У школі ж у Польщі вчителі дають учням "виклади",
  а також "прелєкції" тощо... А викладач у них є "прелєгент", рідше "лєктор" ...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2011.11.18 | Мірко

    Виклади подобається!

  • 2011.11.19 | Сергій Вакуленко

    А я собі на Слобожанщині думав, що у вас

    кажуть "у Галичині"...
    
    killer-thinker пише:
    > У нас на Галичині

  • 2011.11.19 | pozaporozhecj

    Re: Слово "уроки" не конче питоме чи навідь слов`янське ... що б

    Уроки й вроки - в тому самому значенні вживаються принаймні в Рівненській області, себто на Волині. Мамі й татові було ніколи до мене заглядати, але бабця то завжди запитувала про школи (в значенні лекції) та вправи (домашні завдання). Хіба додати, що ні російської ні польської вона не вміла.