МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Питання міжетнічних та міжконфесіональних взаємин та діяльність

09/05/2003 | line305b
http://www.europexxi.kiev.ua/ukrainian/program/nats-menshini/008.html

Крим

Питання міжетнічних та міжконфесіональних взаємин та діяльність ЗМІ

У багатьох кримських, українських та російських ЗМІ з’явилося повідомлення про те, що найближчим часом в Криму буде створено новий судовий орган – Кадіят, в його завдання входитиме розв’язання правових питань, які виникають у кримських татар, керуючись законами та нормати Шаріату. У певному колі видань з’явилися великі публікації щодо відповідної теми. При цьому в деяких з них було зроблено спробу змалювати у неприглядному світлі мусульманство в цілому – для цього автори статей розмістили інформацію про середньовічні привселюдні екзекуції на площах за ті чи інші провини та “лякали” немусульманське населення півостріву можливістю запровадження суду шаріату в Криму. Питання про створення Кадіяту знову викликало розмови про можливість загострення міжконфесійного напруження у Криму.

Антитатарськи налаштовані сили у Криму скористалися цим випадком і через власні ЗМІ стали залякувати немусульманське населення півостріву шаріатським судом. Зокрема в найтиражнішій суспільно-політичній газеті Криму "Крымская правда" з’явилася стаття під назвою "Быков готовьте и верблюдов: судить по шариату будут?", її автор зробив спробу змітисти акцент відповідної проблеми у сферу міжнаціональних взаємин. "Якщо виходити з того, що кожний народ має право створювати національні суди відповідно до своїх звичаїв та віри, то тоді ті ж самі кримські казаки мають право наводити порядок у давній казацький засіб: випорють нагайкою і справу зроблено” – йдеться в статті, - але так можна дійти до крайнощів – до суду Лінча з палаючим хрестом під вікнами тих, хто мислить по-іншому, та петлею на шиї”. У цій же публікації було наведено коментар начальника Головного управління Міністерства юстиції України в АРК Олени Федосеєнко, яка заявила, що “виходячи з принципів судочинства і судового устрою, питання, пов’язані з громодянсько-правовими взаєминами (суперечками), відносяться до компетенції судів загальною юрисдикції”, та що створення інших судових систем є антиконституційним і протизаконним”.

Питання національної самоідентифікації: релігійні аспекти

Питання про створення Кадіяту – Національного суду честі, в завдання якого входить досудове розв’язання на громадському рівні побутових, родинних та інших суперечок між кримськими татарми, неодноразово згадується в матеріалах минулих Курултаїв кримсько-татарського народу. Це питання обговорювалося на зустрічах у Меджлісі за участю відомих правознавців, правозахисників та служителів релігійного культу. Можна відмітити, що за часів Кримського ханства у самому Криму та у мусульманських народів Північного Кавказу така інституція існувала, а кадії грали важливу роль у визначенні внутрішньої, а часто й зовнішньої політики держави.

Питання міжконфесійних взаємин: діяльність релігійних, політичних, громадських організхацій, реакція ЗМІ

Нещодовно група кримськотатарських юристів, наближена до Ліги кримських репатріантів “Іраде”, розробила та передала на розгляд Меджлісу проект «Положення про Кадіят”, у якому пропонується вирішувати деякі життєві негаразди між кримськими татарами в досудовому порядку, відповідно до норм Шаріату. У Меджлісі цей проект було взято до відома, але більшість спостерігачів дотримуються думки, що він так і залишиться незатвердженним. Причиною є вкрай скептичне, якщо не сказати різко негативне, ставлення до ідеї створення Кадіяту в Криму, яке склалося у більшості політичних та релігійних лідерів кримських татар. Так, муфтій мусульман Криму Аджі Эміралі-эфенді в одному інтервёю прямо заявив: “Якщо немає ісламської держави – Кадіяту бути не може. Ну як може бути Кадіят, якщо є Верховний Суд, прокуратура?". За словами лідера кримських мусульман, який є наближеним до керівництва Меджлісу, Кадіят може виконувати функції законодавчо-правового органу, але лише в тих країнах, де іслам є офіційною ідеологією держави, як, наприклад, в Ірані. “Те, що юристи розробили відповідний проект – це їх думка, - вказує Аджі Эміралі-эфенді, - а від імені народу ніхто не має права створювати Кадіят. Сьогодні з духовної лінії є духовне управління, з політичної – Меджліс”. В той же час чимала частина рядових кримських татар вважає, що така структура, як Кадіят, буде корисною, і в принципі нікому не буде заважати.

Кримськотатарська громадськість терміново відмежувалася від будь-яких аналогій із середньовічними жахами шаріатських судів та звинувачень в антиконституційності задумів щодо створення Кадіяту. Так, заступник голови Меджлісу Ремзі Ільясов у розмові з кореспондентом загальноукраїнської газети “Сегодня” категорично спростував можливості впровадження у республіці “кримськотатарського іга”. Норми Кадіяту, за його словами, представляють собою не більше, ніж моральні та етичні правила життя кримських татар. "У нас існує моральний кодекст, в якому зазначено, що потрібно поважати старших, зберігати родину, має бути обов’язкова грамотність, - заявив Р. Ільясов, - от такі цінності. В жодному разі світський суд не відміняється.”

Водночас, кримськотатарська преса у своїх в публікаціях не змогла утриматися від викладнення у відповідь звинувачень та докорів, але ідею про створення Кадіяту захищати не стала. Так, газета "Голос Крыма", близька до Меджлісу, відмітила, що створення паралельно існуючому Духовному управлінню мусульман Криму релігійної установи “посіє розбрат та поверне народ у минуле”.

Більшість спостерігачів вважають, що намагання розпалити міжконфесійне протистояння за допомогою, м’яко кажучи, “нестриманних” публікацій результату не досягли. Тема про створення Кадіяту поступово починає відходити на другий план, пристрасті згасають7.

Відповіді

  • 2003.09.05 | Slim

    Re: Питання міжетнічних та міжконфесіональних взаємин та діяльність

    Неясна цель создания Кадията. Те вопросы, которые регламентируются украинским законодательством он решать в принципе не может (как верно замечено в статье) - законов на один случай не может быть два. Если он будет решать те вопросы, которые украинским законодательством не регламентирюутся, то непонятно, какую силу будут иметь решения Кадията. Если они будут носить рекомендательный характер и желающие будут обращаться в Кадият совершенно добровольно, то непонятно, зачем так сильно дискутировать на эту тему. Кто захочет - создаст Кадият и будет в него обращаться. Кто не захочет - не будет. Если кто-то из Кадията, как того опасаются, попытается кого-либо принудить, "ударит палкой" и т.п., потерпевший вполне сможет обратиться в обычный суд и обидчик некоторое время будет отдыхать от своей кадиятской деятельности в "казенном доме".
    Я не силен в вопросах религии, и по моему скромному, стороннему, некомпетентному и т.д. мнению, Кадият - непонятное звено между государственой судебной системой и уже существующими религиозными институтами.

    P.S. Хотелсь бы узнать, как продвигается дело с восстановлением исторических названий населенных пунктов - это дело безусловно правильное.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.09.05 | Знавець

      Re: Мені стало відомо...



      Мені стало відомо про те, що позавчора (03.09.2003 року) у Верховній Раді України зареєстрований законопроект, внесений народними депутатами України Мустафою Джемілєвим, Романом Безсмертним, Віктором Таран-Тереном і Рефатом Чубаровим “Про статус кримськотатарського народу” реєстраційний № 4098).

      На сайті Верховної Ради (http://oracle2.rada.gov.ua/pls/zweb/webproc555) є про це інформація, але поки ще не розміщено повний текст законопроекту (справа двох-трьох днів).

      Можу привести для учасників Форуму зміст двох статей із цього законопроекту, в якому мова йде і про топоніміку.


      (витяг із законопроекту «Про статус кримськотатарського народу»)



      * * * *
      Стаття 10. Державна підтримка збереження та розвитку культурної ідентичності кримськотатарського народу

      Держава гарантує кримськотатарському народові:

      - повагу до його етнічної, культурної та релігійної самобутності;

      - державну підтримку відновлення, збереження та розвитку його культурної спадщини;

      - охорону пам'яток його історії та культури;

      - підтримку системи освіти кримськотатарською мовою, а також викладання його історії та культури в державних учбових закладах України;

      - офіційне визнання його національних та релігійних свят;

      - право на використання, поряд з державною, власної символіки;

      - право на відновлення в Автономній Республіці Крим топоніміки, що пов'язана з історією та культурою кримськотатарського народу і яка була змінена внаслідок насильницької депортації кримськотатарського народу.



      Стаття 11. Використання кримськотатарської мови в Автономній Республіці Крим

      В Автономній Республіці Крим забезпечується використовування кримськотатарської мови поряд з державною мовою в усіх сферах суспільного життя.

      * * * *
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.09.05 | Slim

        Спасибо за информацию!

        Значит, дело движется!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.09.05 | Знавець

          Re: Можливо, завтра зможу надати повний текст...,

          Але більш реальніше – у понеділок...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".