ОРДЕН НАЩАДКІВ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
12/19/2003 | Миколa Сенченкo
#51 за 19.12.2003
ОРДЕН НАЩАДКІВ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Миколa Сенченкo
У книзі академіка Міжнародної академії інформатизації при ООН Миколи Сенченка "Латентні структури світової політики" (латентний з латини - прихований) йдеться про те, як різні організації, розташовані в усьому світі, впливають на перебіг міжнародних подій, а також, зокрема, на нинішню ситуацію в Україні, коли більшість людей навіть не здогадуються, що і як може позначатися на їхніх долях.
Подаючи один з розділів цієї книги, наша газета запрошує читачів до діалогу: чи не виникли у них в зв'язку з публікацією якісь асоціації щодо діяльності сучасних антиукраїнських структур, очолюваних деякими одіозними нашими земляками? Бо дуже вже перегукується назва описуваної структури із недавнім новоутворенням сучасних "наследников"...
Однією з причин Великої Французької революції вважається помста євреїв французькому народу за гоніння, яких вони зазнали в ХІІ - ХІV ст., особливо під час правління Філіппа Красивого та інших французьких королів. Так, у своїх працях з історії єврейські дослідники твердять, що "поворотний пункт у ставленні правлячих кіл до французьких євреїв припадає на першу половину дванадцятого століття. Вже на другий рік правління Філіппа Августа (1181 р.) експлуатація євреїв урядом здійснюється у щонайрізкішій формі - конфіскації всього їхнього майна й вигнанні з Франції. Євреїв звинувачували насамперед за лихварство. Що це справедливо, засвідчує факт, що вже в той час майже половина міста Парижа опинилася в їхніх руках як застава" 1. Далі автор згадує неодноразові вислання й повернення євреїв до Франції, конфіскацію їхнього майна й фактичне пограбування євреїв королями та баронами Франції.
У сучасних кадошів (масонів 30-го ступеня) існує так званий букет антисемітів, який складається з п'яти, як вони називають, "антисемітів-практиків": Філіппа Красивого, Богдана Хмельницького, Йосифа Сталіна, Адольфа Гітлера й Гамаль Абдель Насера. Народи, які стоять за цими лідерами, кадоші називають "зоологічними (невиправними) антисемітами" і вважають, що вони мають бути найближчим часом поголовно фізично знищені. Йдеться про всіх французів, слов'ян, на чолі з російськими, про всіх німців та арабів. Інші гої винищуватимуться у міру необхідності або перетворюватимуться за допомогою біологічної зброї на двоногу тварину, як це було показано у фільмах "Мертвий сезон" і "Експеримент доктора Абста", створених на документальних матеріалах з метою попередити народи планети про небезпеку незворотного збочення успадкованого генного апарату гоїв.
Аналогічну версію висувають і засновники ордену нащадків Богдана Хмельницького (ОНБХ). Вони вважають, що революція 1917 року, здійснена єврейськими більшовиками, голодомор, влаштований Троцьким, Кагановичем і Косіором, є актами помсти за вигнання євреїв з України гетьманом Богданом Хмельницьким у XVІI ст.
Завдяки милостивому ставленню до євреїв польських королів Болеслава і його сина Казимира III, який був закоханий у єврейку Естер, євреї стікалися до Польщі звідусіль. Законодавча книга за Казимира містила 34 параграфи стосовно євреїв, сприятливі для них закони й розпорядження, які необхідно було обов'язково виконувати 2. Через те з приєднанням Польщі до Росії євреї становили значний процент польського населення.
Заснований в грудні 1992 року орден нащадків Богдана Хмельницького мав за мету боротися з сіоністами та експансією польських націоналістів. Він виник на противагу широкому розгортанню діяльності орденів єзуїтів, Opus Dei, "Бней-Бріт" і його Ліги боротьби з дифамацією, різноманітних єврейських і масонських організацій, виступам польських екстремістів Варшави й Кракова.
Назва ордену пов'язана з тим, що сучасні сіоністи вважають Богдана Хмельницького ворогом № 2 єврейського народу. Так подано в єврейській енциклопедії: "Хмельниччина чи Хмельнищина - народний рух в Україні, що виник у 1648 році у зв'язку з іменем чигиринського сотника Богдана Хмельницького, знаменний в історії польського єврейства великими бідами. Від попередніх козацьких бунтів Хмельниччина відрізняється тим, що охопила не тільки невдоволене політичною залежністю вільне козацтво, а й широкі маси кріпосного селянства (озлобленого на польських панів) і, насамкінець, православних міщан, які охоче приєдналися до руху, що мав за мету вигнати з України польське дворянство, польську адміністрацію, католицьке духовенство і євреїв" 3. У працях єврейських авторів багато згадок про розправи над євреями в Немирові, Тульчині, Попонному, Заславлі, Острозі, Старокостянтинові, Барі, Кременці та в інших містах України.
На початку XVII ст. чимало євреїв жило в Києві. "Після влади польських королів над Києвом, - пише І. Даревський, - тобто в першій половині XVII ст., євреї продовжували жити в Києві мирно й спокійно, займаючись ремеслами і торгівлею, маючи в ньому свої будинки і володіючи майном. Це видно із свідоцтв, затверджених у період 1635 - 1654 рр. Петром Розвадовським, який був головним проповідником домініканського товариства київських католицьких священиків" 4.
Проте з повстанням в Україні та Поділлі (1648 - 1649 рр.) гайдамаків і запорозьких козаків під проводом гетьмана Богдана Хмельницького проти панування поляків і євреїв для всіх гнобителів настали тяжкі часи. За свідченнями істориків, "тільки протягом цих двох років було перебито понад 600 тисяч євреїв" 5.
Однак єврейські історики жодним словом не обмовилися про те, а чому ж били євреїв і поляків. Гноблення українського народу дійшло того, що навіть православні храми євреї надавали віруючим в оренду.
Богдан Хмельницький вступив до Києва 15 серпня 1648 року з багатою здобиччю золота й срібла. Все населення вийшло йому назустріч і вітало захопленими вигуками. Хмельницький роздавав людям подарунки й пожертвував чимало золота й срібла київським монастирям та церквам. Вступ до Києва козаки Богдана Хмельницького святкували шість днів.
Не маючи спромоги перемогти військо гетьмана Хмельницького, поляки змушені були направити до нього своїх послів на чолі з головним київським комісаром Адамом Киселем просити миру. Богдан Хмельницький запропонував полякам такі умови:
1. Щоб у Києві і в усій Малоросії не було й сліду від унії, щоб єзуїтів не залишилося більше.
2. Щоб у всіх містах, де житимуть козаки, не було католицьких костелів.
3. Щоб київському митрополитові було надано перше місце в сенаті.
4. Щоб воєводами й комісарами були виключно православні з руського населення.
5. Щоб кількість козаків не обмежувалася.
6. Щоб у всій Україні разом з Києвом і в усій Малоросії не залишилося й сліду євреїв, а також багато інших умов, які не могли виконати поляки 6.
Як бачимо, Богдан Хмельницький послідовно намагався звільнити Україну від євреїв. Проте пізніше було укладено Білоцерківський мир, який знову надав можливість євреям селитися в Україні. І тільки тоді, коли Богдан Хмельницький перестав розраховувати на допомогу татар і звернувся за допомогою до царя Олексія Михайловича, якому запропонував взяти "під свою державу" Україну й Малоросію; коли після цього Малоросія й козаки присягнули на вірність царю московському (1654 р.), московське військо виступило на допомогу Хмельницькому проти Польщі.
Тоді ж долю євреїв у польській Русі було остаточно вирішено. Під час війни Московського царства з Польщею настав кінець усім євреям царства Польського, і навіть велику віденську общину спіткало це загальне лихо.
Страшним ураганом пронеслись московські війська разом з військами Хмельницького по всій Польщі, руйнуючи і спустошуючи все на своєму шляху. Євреїв били, розкрадали їхнє майно, знищували синагоги й шматували священні "Тори", які там зберігалися.
Поляки не в змозі були протистояти ворогам, оскільки тоді Польща зазнавала розгрому з боку московитів, пруссаків, шведів і жорстоких козаків.
Бажання Хмельницького щодо перебування євреїв в Україні і Малоросії здійснилося сповна. Московський цар видав указ, яким суворо-пресуворо забороняв євреям під будь-яким приводом жити в Україні і Малоросії взагалі та в межах київського району - зокрема. Таку умову поставив Хмельницький московському царю ще до того, як Україна та Малоросія присягнули на вірність Москві.
З 1665 року і до кінця XVIII ст. у Києві, як і в усій Україні, не залишилося жодного єврея, всі були вигнані, а козацькі гетьмани старанно піклувалися, щоб ніхто з них не з'являвся. За царювання Федора Олексійовича і правління Софії Олексіївни (1676 - 1689 рр.) також ретельно стежили, щоб жоден єврей не переступив кордони Русі й України. Так тривало ще й за Петра Великого й Катерини II" 7.
Як бачимо з цієї досить промовистої цитати, майже півтора століття євреям було заборонено проживати на території України.
Тому організатори ОНБХ вважають, що й нині катаклізми, злигодні й вимирання українського населення є помстою сіоністів та їхніх орденів "Бней-Бріт" і "Хабад" за Хмельниччину та козацькі подвиги середини XVII століття.
Варто зауважити, що негативне ставлення урядовців та більшості членів парламенту до пам'ятника Богдану Хмельницькому, несхвальне ставлення єврейської преси до добросусідських відносин з російським народом, розкол православ'я, замовчування й усіляке паплюження акта возз'єднання українського народу з російським дає підстави думати так, як засновники ордену нащадків Богдана Хмельницького.
Орден створено колишніми співробітниками Комітету державної безпеки й Головного розвідувального управління. Відомо, що в його структурі є потужний аналітичний центр. Вся діяльність ОНБХ утаємничена.
1 Цит. за: Тюменев А. Евреи в древности и в средние века. - Петербург: Государственное издательство, 1922. - С. 340.
2 Даревскій І. А. Къ исторіи евреевъ въ Кіевъ от половины VIII в. до конца XIX в. (Переводъ съ древне-еврейскаго). - Кіевъ.: Типография
И. М. Розета, Б.-Васильковская,
№ 1, 1907. - С. 82.
3 Цит. за: Еврейская энциклопедия. Под общей редакцией д-ра
Л. Каценельсона. - С. 15. - Издание Общества для научных еврейских изданий и издательства Брокгауз - Ефрон. - С.-Петербург. - С. 645.
4 Цит. за: Даревскій І. А. Къ исторіи евреевъ въ Кіевъ от половины VIII в. до конца XIX в. (Переводъ съ древне-еврейскаго). - Кіевъ.: Типография И. М. Розета, Б.-Васильковская, № 1, 1907. - С. 87.
5 Цит. за: Даревскій І. А. Къ исторіи евреевъ въ Кіевъ от половины VIII в. до конца XIX в. (Переводъ съ древне-еврейскаго). - Кіевъ.: Типография И. М. Розета, Б.-Васильковская, № 1, 1907. - С. 87.
6 Там само. С. 89.
7 Цит. за: Даревскій І. А. Къ исторіи евреевъ въ Кіевъ от половины VIII в. до конца XIX в. (Переводъ съ древне-еврейскаго). - Кіевъ.: Типография И. М. Розета, Б.-Васильковская, № 1, 1907. - С. 87. - С. 92, 93.
***
У Рік Росії в Україні на наших теренах раптом десь вигулькнуло одіозне всеукраїнське об`єднання "граждан" - "Наследники Богдана Хмельницкого", головна мета якого - відродження колишньої Російської імперії на спекуляціях довкола імені славного гетьмана. Очолює цю структуру в Україні лідер кримських комуністів, народний депутат України Леонід Грач, в Криму головним "наследником" є редактор "Крымской правды" Михайло Бахарєв.
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1541
ОРДЕН НАЩАДКІВ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Миколa Сенченкo
У книзі академіка Міжнародної академії інформатизації при ООН Миколи Сенченка "Латентні структури світової політики" (латентний з латини - прихований) йдеться про те, як різні організації, розташовані в усьому світі, впливають на перебіг міжнародних подій, а також, зокрема, на нинішню ситуацію в Україні, коли більшість людей навіть не здогадуються, що і як може позначатися на їхніх долях.
Подаючи один з розділів цієї книги, наша газета запрошує читачів до діалогу: чи не виникли у них в зв'язку з публікацією якісь асоціації щодо діяльності сучасних антиукраїнських структур, очолюваних деякими одіозними нашими земляками? Бо дуже вже перегукується назва описуваної структури із недавнім новоутворенням сучасних "наследников"...
Однією з причин Великої Французької революції вважається помста євреїв французькому народу за гоніння, яких вони зазнали в ХІІ - ХІV ст., особливо під час правління Філіппа Красивого та інших французьких королів. Так, у своїх працях з історії єврейські дослідники твердять, що "поворотний пункт у ставленні правлячих кіл до французьких євреїв припадає на першу половину дванадцятого століття. Вже на другий рік правління Філіппа Августа (1181 р.) експлуатація євреїв урядом здійснюється у щонайрізкішій формі - конфіскації всього їхнього майна й вигнанні з Франції. Євреїв звинувачували насамперед за лихварство. Що це справедливо, засвідчує факт, що вже в той час майже половина міста Парижа опинилася в їхніх руках як застава" 1. Далі автор згадує неодноразові вислання й повернення євреїв до Франції, конфіскацію їхнього майна й фактичне пограбування євреїв королями та баронами Франції.
У сучасних кадошів (масонів 30-го ступеня) існує так званий букет антисемітів, який складається з п'яти, як вони називають, "антисемітів-практиків": Філіппа Красивого, Богдана Хмельницького, Йосифа Сталіна, Адольфа Гітлера й Гамаль Абдель Насера. Народи, які стоять за цими лідерами, кадоші називають "зоологічними (невиправними) антисемітами" і вважають, що вони мають бути найближчим часом поголовно фізично знищені. Йдеться про всіх французів, слов'ян, на чолі з російськими, про всіх німців та арабів. Інші гої винищуватимуться у міру необхідності або перетворюватимуться за допомогою біологічної зброї на двоногу тварину, як це було показано у фільмах "Мертвий сезон" і "Експеримент доктора Абста", створених на документальних матеріалах з метою попередити народи планети про небезпеку незворотного збочення успадкованого генного апарату гоїв.
Аналогічну версію висувають і засновники ордену нащадків Богдана Хмельницького (ОНБХ). Вони вважають, що революція 1917 року, здійснена єврейськими більшовиками, голодомор, влаштований Троцьким, Кагановичем і Косіором, є актами помсти за вигнання євреїв з України гетьманом Богданом Хмельницьким у XVІI ст.
Завдяки милостивому ставленню до євреїв польських королів Болеслава і його сина Казимира III, який був закоханий у єврейку Естер, євреї стікалися до Польщі звідусіль. Законодавча книга за Казимира містила 34 параграфи стосовно євреїв, сприятливі для них закони й розпорядження, які необхідно було обов'язково виконувати 2. Через те з приєднанням Польщі до Росії євреї становили значний процент польського населення.
Заснований в грудні 1992 року орден нащадків Богдана Хмельницького мав за мету боротися з сіоністами та експансією польських націоналістів. Він виник на противагу широкому розгортанню діяльності орденів єзуїтів, Opus Dei, "Бней-Бріт" і його Ліги боротьби з дифамацією, різноманітних єврейських і масонських організацій, виступам польських екстремістів Варшави й Кракова.
Назва ордену пов'язана з тим, що сучасні сіоністи вважають Богдана Хмельницького ворогом № 2 єврейського народу. Так подано в єврейській енциклопедії: "Хмельниччина чи Хмельнищина - народний рух в Україні, що виник у 1648 році у зв'язку з іменем чигиринського сотника Богдана Хмельницького, знаменний в історії польського єврейства великими бідами. Від попередніх козацьких бунтів Хмельниччина відрізняється тим, що охопила не тільки невдоволене політичною залежністю вільне козацтво, а й широкі маси кріпосного селянства (озлобленого на польських панів) і, насамкінець, православних міщан, які охоче приєдналися до руху, що мав за мету вигнати з України польське дворянство, польську адміністрацію, католицьке духовенство і євреїв" 3. У працях єврейських авторів багато згадок про розправи над євреями в Немирові, Тульчині, Попонному, Заславлі, Острозі, Старокостянтинові, Барі, Кременці та в інших містах України.
На початку XVII ст. чимало євреїв жило в Києві. "Після влади польських королів над Києвом, - пише І. Даревський, - тобто в першій половині XVII ст., євреї продовжували жити в Києві мирно й спокійно, займаючись ремеслами і торгівлею, маючи в ньому свої будинки і володіючи майном. Це видно із свідоцтв, затверджених у період 1635 - 1654 рр. Петром Розвадовським, який був головним проповідником домініканського товариства київських католицьких священиків" 4.
Проте з повстанням в Україні та Поділлі (1648 - 1649 рр.) гайдамаків і запорозьких козаків під проводом гетьмана Богдана Хмельницького проти панування поляків і євреїв для всіх гнобителів настали тяжкі часи. За свідченнями істориків, "тільки протягом цих двох років було перебито понад 600 тисяч євреїв" 5.
Однак єврейські історики жодним словом не обмовилися про те, а чому ж били євреїв і поляків. Гноблення українського народу дійшло того, що навіть православні храми євреї надавали віруючим в оренду.
Богдан Хмельницький вступив до Києва 15 серпня 1648 року з багатою здобиччю золота й срібла. Все населення вийшло йому назустріч і вітало захопленими вигуками. Хмельницький роздавав людям подарунки й пожертвував чимало золота й срібла київським монастирям та церквам. Вступ до Києва козаки Богдана Хмельницького святкували шість днів.
Не маючи спромоги перемогти військо гетьмана Хмельницького, поляки змушені були направити до нього своїх послів на чолі з головним київським комісаром Адамом Киселем просити миру. Богдан Хмельницький запропонував полякам такі умови:
1. Щоб у Києві і в усій Малоросії не було й сліду від унії, щоб єзуїтів не залишилося більше.
2. Щоб у всіх містах, де житимуть козаки, не було католицьких костелів.
3. Щоб київському митрополитові було надано перше місце в сенаті.
4. Щоб воєводами й комісарами були виключно православні з руського населення.
5. Щоб кількість козаків не обмежувалася.
6. Щоб у всій Україні разом з Києвом і в усій Малоросії не залишилося й сліду євреїв, а також багато інших умов, які не могли виконати поляки 6.
Як бачимо, Богдан Хмельницький послідовно намагався звільнити Україну від євреїв. Проте пізніше було укладено Білоцерківський мир, який знову надав можливість євреям селитися в Україні. І тільки тоді, коли Богдан Хмельницький перестав розраховувати на допомогу татар і звернувся за допомогою до царя Олексія Михайловича, якому запропонував взяти "під свою державу" Україну й Малоросію; коли після цього Малоросія й козаки присягнули на вірність царю московському (1654 р.), московське військо виступило на допомогу Хмельницькому проти Польщі.
Тоді ж долю євреїв у польській Русі було остаточно вирішено. Під час війни Московського царства з Польщею настав кінець усім євреям царства Польського, і навіть велику віденську общину спіткало це загальне лихо.
Страшним ураганом пронеслись московські війська разом з військами Хмельницького по всій Польщі, руйнуючи і спустошуючи все на своєму шляху. Євреїв били, розкрадали їхнє майно, знищували синагоги й шматували священні "Тори", які там зберігалися.
Поляки не в змозі були протистояти ворогам, оскільки тоді Польща зазнавала розгрому з боку московитів, пруссаків, шведів і жорстоких козаків.
Бажання Хмельницького щодо перебування євреїв в Україні і Малоросії здійснилося сповна. Московський цар видав указ, яким суворо-пресуворо забороняв євреям під будь-яким приводом жити в Україні і Малоросії взагалі та в межах київського району - зокрема. Таку умову поставив Хмельницький московському царю ще до того, як Україна та Малоросія присягнули на вірність Москві.
З 1665 року і до кінця XVIII ст. у Києві, як і в усій Україні, не залишилося жодного єврея, всі були вигнані, а козацькі гетьмани старанно піклувалися, щоб ніхто з них не з'являвся. За царювання Федора Олексійовича і правління Софії Олексіївни (1676 - 1689 рр.) також ретельно стежили, щоб жоден єврей не переступив кордони Русі й України. Так тривало ще й за Петра Великого й Катерини II" 7.
Як бачимо з цієї досить промовистої цитати, майже півтора століття євреям було заборонено проживати на території України.
Тому організатори ОНБХ вважають, що й нині катаклізми, злигодні й вимирання українського населення є помстою сіоністів та їхніх орденів "Бней-Бріт" і "Хабад" за Хмельниччину та козацькі подвиги середини XVII століття.
Варто зауважити, що негативне ставлення урядовців та більшості членів парламенту до пам'ятника Богдану Хмельницькому, несхвальне ставлення єврейської преси до добросусідських відносин з російським народом, розкол православ'я, замовчування й усіляке паплюження акта возз'єднання українського народу з російським дає підстави думати так, як засновники ордену нащадків Богдана Хмельницького.
Орден створено колишніми співробітниками Комітету державної безпеки й Головного розвідувального управління. Відомо, що в його структурі є потужний аналітичний центр. Вся діяльність ОНБХ утаємничена.
1 Цит. за: Тюменев А. Евреи в древности и в средние века. - Петербург: Государственное издательство, 1922. - С. 340.
2 Даревскій І. А. Къ исторіи евреевъ въ Кіевъ от половины VIII в. до конца XIX в. (Переводъ съ древне-еврейскаго). - Кіевъ.: Типография
И. М. Розета, Б.-Васильковская,
№ 1, 1907. - С. 82.
3 Цит. за: Еврейская энциклопедия. Под общей редакцией д-ра
Л. Каценельсона. - С. 15. - Издание Общества для научных еврейских изданий и издательства Брокгауз - Ефрон. - С.-Петербург. - С. 645.
4 Цит. за: Даревскій І. А. Къ исторіи евреевъ въ Кіевъ от половины VIII в. до конца XIX в. (Переводъ съ древне-еврейскаго). - Кіевъ.: Типография И. М. Розета, Б.-Васильковская, № 1, 1907. - С. 87.
5 Цит. за: Даревскій І. А. Къ исторіи евреевъ въ Кіевъ от половины VIII в. до конца XIX в. (Переводъ съ древне-еврейскаго). - Кіевъ.: Типография И. М. Розета, Б.-Васильковская, № 1, 1907. - С. 87.
6 Там само. С. 89.
7 Цит. за: Даревскій І. А. Къ исторіи евреевъ въ Кіевъ от половины VIII в. до конца XIX в. (Переводъ съ древне-еврейскаго). - Кіевъ.: Типография И. М. Розета, Б.-Васильковская, № 1, 1907. - С. 87. - С. 92, 93.
***
У Рік Росії в Україні на наших теренах раптом десь вигулькнуло одіозне всеукраїнське об`єднання "граждан" - "Наследники Богдана Хмельницкого", головна мета якого - відродження колишньої Російської імперії на спекуляціях довкола імені славного гетьмана. Очолює цю структуру в Україні лідер кримських комуністів, народний депутат України Леонід Грач, в Криму головним "наследником" є редактор "Крымской правды" Михайло Бахарєв.
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1541