Рефат Чубаров : «Ситуація в Криму непроста...
04/08/2005 | Эрвин
У прем'єрське крісло — з листом навпереваги
Хто і чому в черговий раз підставляє Президента?
Сергій ГРОМОВ, політолог, Сімферополь
Останні кадрові призначення в Криму — як самі рішення, так і обстановка, в якій їх приймають, — нагадують кадрову лихоманку. Уже котрий місяць на центральних площах Сімферополя й інших міст Криму вирують мітинги, формуються наметові містечка, учасники яких вимагають не просто відставки всіх керівників автономії, а термінового призначення на їхнє місце… самих себе. Так, один із лідерів «Народного фронту Криму» бізнесмен Віктор Невірко на спеціальній прес-конференції в Сімферополі заявляв, що саме він «буде непоганим прем'єр-міністром Криму, а якщо підучиться, то може бути й Президентом України». Після кількох тижнів тайм-ауту, взятого Києвом для роздумів, аналізу й оцінок, прийняті ним рішення свідчать про те, що тривав болісний пошук оптимальних варіантів: щоб і досвідчених фахівців зберегти, й задовольнити претензії всіх політичних сил на оновлення кадрового потенціалу республіки. У результаті максимально враховані побажання виборчого штабу «Нашої України» — його керівник Валерій Пробий-Голова призначений головою республіканської податкової адміністрації, його колега Микола Голубєв — заступником голови Ради міністрів. У парламенті автономії сформувалася фракція «Народний Союз «Наша Україна», яка ініціює подальший підбір кадрів, зокрема кандидатів на основну в автономії посаду постійного представника Президента України.
Але й Крим, на жаль, не зміг уникнути курйозних випадків. Наприклад, днями на зустріч із главою кримського парламенту Борисом Дейчем прийшов народний депутат України Володимир Шкляр, який особисто приніс листа, підписаного Президентом України, і попросив спікера терміново скликати позачергову сесію, на якій розглядатимуть питання про його призначення главою уряду. Мудрий Борис Давидович не квапився, а віддав листа, отриманого не офіційною поштою, а приватно принесеного самим депутатом, на аналіз у державно-правове управління Верховної Ради. Прочитавши його, юристи здивувалися, і треба сказати, було з чого. Текст листа, активно поширюваний самим Володимиром Шкляром, незабаром став широковідомим та повсюдно коментованим у Криму. Так, народний депутат Юхим Фікс на спеціальній прес-конференції в Сімферополі сказав із цього приводу буквально так (просимо вибачення в читачів за дослівне цитування прямолінійних оцінок депутата): «Або соратники Ющенка підробляють документи, поширювані від імені Президента, або сам глава держави по-свинськи ставиться до Основного Закону України та Конституції Криму». Засоби масової інформації також оцінили достоїнства листа, зокрема, одне з агентств зробило висновок, що «Ющенко пише сумнівні листи кримському спікеру» та що «народний депутат України Володимир Шкляр намагається з допомогою залаштункових маневрів зайняти крісло кримського прем'єр-міністра». На листі відсутній і вихідний номер, і печатка. Журналісти відверто дивувалися, як міг народний депутат вимагати скликання позачергової сесії, як міг нескромно пропонувати призначити самого себе, знаючи, що законодавство передбачає зовсім інший шлях вирішення питання? З іншого боку, журналісти агентства «Новий регіон» відзначали не лише нестандартність листа, а й невластиву для такого ділового кадрового листування тональність. «Дві третини короткого тексту документа займають розшаркування перед депкорпусом і висловлювання «щирої вдячності за роботу» в «складних соціально-політичних умовах», — пише агентство. «Знаю, що ви — шановані й авторитетні люди і вам не треба давати рекомендацій, що та як робити, — йдеться в листі. — Але як Президент України я відповідаю за кінцевий результат нашої спільної роботи і тому під час обрання голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим пропоную розглянути кандидатуру народного депутата України Шкляра Володимира Борисовича, який за своїми професійними та моральними якостями здатен достойно виконувати обов'язки глави кримського уряду». На цьому лист і закінчується. Шкляр, за даними джерел, показує копію цього ж документа й іншим членам парламенту, пропонуючи їм підписати заяву про скликання позачергової сесії Верховної Ради. Зрозуміло, головним питанням цієї сесії, як вважає нардеп, має стати призначення його як нового керівника Радміну…» Водночас «експерти вже висловили сумнів в автентичності «листа Ющенка». На їхню думку, щонайменше вельми дивно, що Президент не надіслав листа прямо парламентаріям, а чогось віддав його Шкляру...
Оригінал листа, щоправда, надійшов до Сімферополя через кілька днів, що зняло первісні сумніви щодо його автентичності. Однак, «клопотання Ющенка за конкретного нардепа, причому тоді, як питання про відставку нинішнього уряду автономії ще навіть не винесене на порядок денний парламенту, є небувалим порушенням процедури, прийнятої при вирішенні кадрових питань. До того ж такий лист, якби він виявився справжнім, може бути розцінений у Криму як відвертий «наїзд» на конституційні повноваження автономії. Адже кримського прем'єра має право призначити лише кримська Верховна Рада. Нарешті експерти зазначають, що, якби вже Ющенко й справді мав намір довести до спікера свою волю, він міг би зателефонувати йому, щоб не залишати своїх автографів на сумнівних документах. У зв'язку з викладеним вище місцеві спостерігачі вже чекають скандалу, що може виникнути після повернення Ющенка із закордонної поїздки. Саме тоді й має з'ясуватися, чи є лист справжнім…», — пише агентство.
Пояснимо, що за ст. 136 Конституції України президент країни не «пропонує» кандидатури на посаду кримського глави уряду, главу Радміну республіки як призначає, так і звільняє Верховна Рада автономії за узгодженням із президентом. Як пояснили юристи, якщо строго дотримуватися процедури, передбаченої Конституцією, то першим кроком при прем'єрові, що працює, мав би бути лист депутатів Президенту, в якому вони б пояснили необхідність зміни його керівника та просили б главу держави дати згоду спершу на звільнення посадової особи, що працює, а потім у такому ж порядку — на призначення нової людини на цю посаду. І в колишній практиці вже так заведено, що глава держави завжди робив це письмово та формулював це словами «у відповідь на ваше прохання даю згоду» на звільнення або призначення. З іншого боку, висловлюють свої сумніви кримські депутати, якби сам Президент ініціював зміну глави кримського уряду, на що він, очевидно, має повне право, то у зверненні до кримських депутатів, яким він висловив таку глибоку повагу, напевно, постарався б мотивувати своє рішення, причини та необхідність такого кроку, по-друге, висловив би або вдячність, або осуд нинішньому прем'єр-міністру Сергію Куніцину та що- небудь сказав би про його подальшу долю. Але всього цього немає, і депутати сумніваються не лише в тому, що Президент проявив саме таку ініціативу, а й у тому, що саме він є автором листа.
«По-перше, викликає великий сумнів, що Президент України міг підписати звернення подібного змісту, — заявив у Сімферополі народний депутат Юхим Фікс. — По-друге, навіть якщо Президент і підписав звернення, то я можу розцінювати дії осіб, які готували його, як ознаку їхньої правової некомпетентності, що у свою чергу виносить підписаний Президентом документ за межі конституційного поля України». Юхим Фікс резюмує: «Постановка питання про зміну голови Ради міністрів Криму є неправомірною, оскільки це питання ще навіть не розглядається парламентом. Крім того, це звернення, якщо воно є справжнім, у чому я сумніваюсь, можна розцінити як звичайне ігнорування конституційних повноважень Автономної Республіки Крим і підрив авторитету Президента». Юхим Фікс так само заявив, що як народний депутат наполягатиме на ретельному розслідуванні обставин появи «листа Ющенка» й має намір оголосити цю заяву в залі Верховної Ради України…
З іншого боку, в Криму дивуються, що примусило народного депутата Володимира Шкляра забути народну приказку «силою не будеш милий», тим паче, що навіть серед депутатів Верховної Ради Криму є великі сумніви в тому, що його кандидатура зможе здобути необхідну підтримку. Як каже заступник голови Верховної Ради Ільмі Умеров, більшість депутатів вважає, що в зміні глави уряду зараз немає необхідності. За інформацією депутатів, Президента України повідомили, що кандидатуру Шкляра «підтримують понад 60 депутатів» (за іншими даними, йому показали список із 60-ти підроблених підписів!), проте насправді за нього можуть проголосувати щонайбільше 12-15 депутатів фракції «Народний Союз «Наша Україна» і, можливо, приблизно 10-11 депутатів, які підтримують фракцію «Союз». У справедливості цих підрахунків переконує той факт, що ініціаторам зміни глави уряду навіть із таким листом на руках не вдалося зібрати хоча б мінімуму підписів для скликання позачергової сесії, а це означає, що підтримати цю ідею можуть не більше 20—25 депутатів зі 100.
А ще, як свідчать коментарі депутатів, сама кандидатура народного депутата Володимира Шкляра викликає в них сумніви. По-перше, всі пам'ятають його статтю в газеті «Крымские известия», де він висловив сумніви в доцільності існування самої кримської автономії, хоча саме її наявність тут вважають досягненням і певною цінністю. Наприклад, депутат Верховної Ради та лідер «Русской общины» Криму Сергій Цеков вважає, що «ця спроба не вдасться». Сергій Цеков також пояснив, що він на сьогодні у Верховній Раді Криму не бачить більшості, «яка була б готова проголосувати за відставку голови Ради міністрів Криму». «У нас є безліч повідомлень про те, що на місце Сергія Куніцина запропонований депутат Володимир Шкляр, — розповідав Сергій Павлович журналістам. — Я думаю, він ще не готовий обіймати таку високу посаду… Мені здається, Володимир Шкляр абсолютно не знає, як створювалася автономія, мало знає про повноваження автономії». Крім того, Сергій Цеков наголосив: «якщо Володимир Шкляр є представником Віктора Ющенка, він повинен знати, що команда Віктора Андрійовича неодноразово заявляла про європейський вибір, про те, що вони в своїй роботі керуватимуться міжнародними європейськими стандартами. З цього погляду фактична ліквідація автономії неможлива».
А ось що думають із цього приводу самі колеги Володимира Шкляра з його фракції. Народний депутат Рефат Чубаров сказав: «Ситуація в Криму непроста, це пов'язане з тим, що з боку Секретаріату Президента не було системних консультацій з усіма суб'єктами політичного життя Криму. Складається враження, що в оточенні Віктора Ющенка є кілька впливових бізнес-груп, кожна з яких розігрує свою гру, серед іншого й кадрову. Ці люди ведуть автономну політику підбору кадрів, що призводить до розчарування кримського політикуму в діях влади. Це робить можливими й подібні необґрунтовані рішення влади в майбутньому. Був би непоганий вихід із ситуації, якби Президент провів розширену нараду з усіма кримськими суб'єктами політичного життя, з основними політичними гравцями. Зокрема, з представниками етнічних товариств, меджлісу, проросійських організацій, Народно-демократичної партії, яку в Криму представляє Сергій Куніцин, і Партією регіонів. Слід зважати й на окремих людей, які користуються в Криму чималим авторитетом. Ніхто не заважав новій владі проводити такі консультації та радитися з кримчанами. Але влада не спромоглася цього зробити. Лист Президента є у Володимира Шкляра. Із ним він бігає по Криму, як комісар у 1918 році, показуючи всім. Це виглядає просто смішно. Не хочеться оспорювати його автентичності, але якщо говорити мовою бюрократів, то такого листа треба було спрямувати голові Верховної Ради Криму офіційно, тоді його можна було б зачитати з трибуни. У іншому форматі він має бути оприлюднений, наприклад, під час прес-конференції в Києві.
Не можна перенести процедурні моменти з Києва в автономію. У Конституції Криму є чітка норма, що описує процедуру звільнення з посади або призначення на посаду голови Ради Міністрів. Але там не сказано, як ця процедура має починатися. Президент, звісно, дав би згоду на зняття з посади Сергія Куніцина, але ж будь-яку кандидатуру на призначення повинна ухвалити й Верховна Рада Криму. І якщо команда Президента поспішатиме, не маючи підстав і підтримки серед депутатів, то будь-яка нова кандидатура може просто не пройти… Зараз, якщо лист не фальшивий, Президент визначив потрібну людину. Це — його право, але що ж далі? Як Київ знайде голоси в Криму під свою кандидатуру? Кандидатура повинна бути такою, щоб навколо неї об'єдналися добровільно. Щоб це забезпечити, були потрібні попередні консультації. Проблема — не в Куніцині, а в тому, чи здатен його потенційний наступник працювати краще. Якщо буде чітка відповідь на це запитання, тоді владу можна змінювати…»
Його колега, народний депутат, голова меджлісу кримських татар Мустафа Джемільов: «Будь-які кадрові зміни в кримській владі повинні бути узгоджені з усіма політичними силами, які підтримали блок Віктора Ющенка, зокрема з кримськими татарами. На жаль, цього не виходить, Київ починає «працювати ліктями». У Криму понад 70% виборців, які підтримали Віктора Ющенка, є кримськими татарами. Команда Президента їх просто ігнорує, попри домовленості. Нещодавно кримський уряд прозвітував про свою роботу, й питання про його відставку навіть не порушували. Але оскільки Президент звернувся до Верховної Ради Криму з листом, у якому рекомендував розглянути кандидатуру нардепа Володимира Шкляра під час обрання нового голови Радміну АРК, то в ляканих депутатів може спрацювати захисна реакція: вони не захочуть псувати відносин із главою держави та підтримають його розпорядження... Найцікавіше те, що кандидатура Володимира Шкляра не була узгоджена з політичними силами, які підтримують Віктора Ющенка. Я особисто розмовляв із цим депутатом. Виявляється, що «знаменитий» лист, який є в нього на руках, офіційно до Верховної Ради не надходив і не був зареєстрований. У зв'язку з цим у депутатів навіть з'явилися сумніви в його автентичності та в тому, що на листі справді підпис, а не факсиміле Президента.
Зараз особливої необхідності змінювати голову Радміну немає. Звісно, необхідні перестановки всередині самого уряду, де працюють деякі чиновники, які порушують українське законодавство. Це — завдання Сергія Куніцина, але йому необхідна підтримка з боку Києва. Але оскільки столична влада замислюється про зміну його самого, то важко сказати, чим обернеться ця ситуація. Сам по собі лист ще не є приводом для скликання сесії Верховної Ради…»
Депутатська робота всупереч закону не стала для нього причиною відмови від активного ведення бізнесу. У Криму Володимира Шкляра вважають заможною людиною. Крім семи різних ТОВ, які мають відношення до його родини, приватизував Червоногвардійський елеватор, який є найпотужнішим у Криму. Хоч що б там було, але між прагненням прийти на державну службу та наявністю такого активного бізнесу виникає конфлікт інтересів, який, якщо по-чесному, народний депутат мав би вирішити до початку таких активних спроб очолити уряд автономії. Але до планів претендента, як вважає багато хто у Криму, входить не припинення бізнесу, а використання можливостей уряду для його подальшого розвитку. Саме тому отримати підтримку кримських депутатів у таких умовах практично нереально…
За ст. 136 Конституції України президент країни не «пропонує» кандидатури на посаду кримського глави уряду, главу Радміну республіки як призначає, так і звільняє Верховна Рада автономії за узгодженням із президентом.
№62, п'ятниця, 8 квітня 2005
http://www.day.kiev.ua/135302/
Хто і чому в черговий раз підставляє Президента?
Сергій ГРОМОВ, політолог, Сімферополь
Останні кадрові призначення в Криму — як самі рішення, так і обстановка, в якій їх приймають, — нагадують кадрову лихоманку. Уже котрий місяць на центральних площах Сімферополя й інших міст Криму вирують мітинги, формуються наметові містечка, учасники яких вимагають не просто відставки всіх керівників автономії, а термінового призначення на їхнє місце… самих себе. Так, один із лідерів «Народного фронту Криму» бізнесмен Віктор Невірко на спеціальній прес-конференції в Сімферополі заявляв, що саме він «буде непоганим прем'єр-міністром Криму, а якщо підучиться, то може бути й Президентом України». Після кількох тижнів тайм-ауту, взятого Києвом для роздумів, аналізу й оцінок, прийняті ним рішення свідчать про те, що тривав болісний пошук оптимальних варіантів: щоб і досвідчених фахівців зберегти, й задовольнити претензії всіх політичних сил на оновлення кадрового потенціалу республіки. У результаті максимально враховані побажання виборчого штабу «Нашої України» — його керівник Валерій Пробий-Голова призначений головою республіканської податкової адміністрації, його колега Микола Голубєв — заступником голови Ради міністрів. У парламенті автономії сформувалася фракція «Народний Союз «Наша Україна», яка ініціює подальший підбір кадрів, зокрема кандидатів на основну в автономії посаду постійного представника Президента України.
Але й Крим, на жаль, не зміг уникнути курйозних випадків. Наприклад, днями на зустріч із главою кримського парламенту Борисом Дейчем прийшов народний депутат України Володимир Шкляр, який особисто приніс листа, підписаного Президентом України, і попросив спікера терміново скликати позачергову сесію, на якій розглядатимуть питання про його призначення главою уряду. Мудрий Борис Давидович не квапився, а віддав листа, отриманого не офіційною поштою, а приватно принесеного самим депутатом, на аналіз у державно-правове управління Верховної Ради. Прочитавши його, юристи здивувалися, і треба сказати, було з чого. Текст листа, активно поширюваний самим Володимиром Шкляром, незабаром став широковідомим та повсюдно коментованим у Криму. Так, народний депутат Юхим Фікс на спеціальній прес-конференції в Сімферополі сказав із цього приводу буквально так (просимо вибачення в читачів за дослівне цитування прямолінійних оцінок депутата): «Або соратники Ющенка підробляють документи, поширювані від імені Президента, або сам глава держави по-свинськи ставиться до Основного Закону України та Конституції Криму». Засоби масової інформації також оцінили достоїнства листа, зокрема, одне з агентств зробило висновок, що «Ющенко пише сумнівні листи кримському спікеру» та що «народний депутат України Володимир Шкляр намагається з допомогою залаштункових маневрів зайняти крісло кримського прем'єр-міністра». На листі відсутній і вихідний номер, і печатка. Журналісти відверто дивувалися, як міг народний депутат вимагати скликання позачергової сесії, як міг нескромно пропонувати призначити самого себе, знаючи, що законодавство передбачає зовсім інший шлях вирішення питання? З іншого боку, журналісти агентства «Новий регіон» відзначали не лише нестандартність листа, а й невластиву для такого ділового кадрового листування тональність. «Дві третини короткого тексту документа займають розшаркування перед депкорпусом і висловлювання «щирої вдячності за роботу» в «складних соціально-політичних умовах», — пише агентство. «Знаю, що ви — шановані й авторитетні люди і вам не треба давати рекомендацій, що та як робити, — йдеться в листі. — Але як Президент України я відповідаю за кінцевий результат нашої спільної роботи і тому під час обрання голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим пропоную розглянути кандидатуру народного депутата України Шкляра Володимира Борисовича, який за своїми професійними та моральними якостями здатен достойно виконувати обов'язки глави кримського уряду». На цьому лист і закінчується. Шкляр, за даними джерел, показує копію цього ж документа й іншим членам парламенту, пропонуючи їм підписати заяву про скликання позачергової сесії Верховної Ради. Зрозуміло, головним питанням цієї сесії, як вважає нардеп, має стати призначення його як нового керівника Радміну…» Водночас «експерти вже висловили сумнів в автентичності «листа Ющенка». На їхню думку, щонайменше вельми дивно, що Президент не надіслав листа прямо парламентаріям, а чогось віддав його Шкляру...
Оригінал листа, щоправда, надійшов до Сімферополя через кілька днів, що зняло первісні сумніви щодо його автентичності. Однак, «клопотання Ющенка за конкретного нардепа, причому тоді, як питання про відставку нинішнього уряду автономії ще навіть не винесене на порядок денний парламенту, є небувалим порушенням процедури, прийнятої при вирішенні кадрових питань. До того ж такий лист, якби він виявився справжнім, може бути розцінений у Криму як відвертий «наїзд» на конституційні повноваження автономії. Адже кримського прем'єра має право призначити лише кримська Верховна Рада. Нарешті експерти зазначають, що, якби вже Ющенко й справді мав намір довести до спікера свою волю, він міг би зателефонувати йому, щоб не залишати своїх автографів на сумнівних документах. У зв'язку з викладеним вище місцеві спостерігачі вже чекають скандалу, що може виникнути після повернення Ющенка із закордонної поїздки. Саме тоді й має з'ясуватися, чи є лист справжнім…», — пише агентство.
Пояснимо, що за ст. 136 Конституції України президент країни не «пропонує» кандидатури на посаду кримського глави уряду, главу Радміну республіки як призначає, так і звільняє Верховна Рада автономії за узгодженням із президентом. Як пояснили юристи, якщо строго дотримуватися процедури, передбаченої Конституцією, то першим кроком при прем'єрові, що працює, мав би бути лист депутатів Президенту, в якому вони б пояснили необхідність зміни його керівника та просили б главу держави дати згоду спершу на звільнення посадової особи, що працює, а потім у такому ж порядку — на призначення нової людини на цю посаду. І в колишній практиці вже так заведено, що глава держави завжди робив це письмово та формулював це словами «у відповідь на ваше прохання даю згоду» на звільнення або призначення. З іншого боку, висловлюють свої сумніви кримські депутати, якби сам Президент ініціював зміну глави кримського уряду, на що він, очевидно, має повне право, то у зверненні до кримських депутатів, яким він висловив таку глибоку повагу, напевно, постарався б мотивувати своє рішення, причини та необхідність такого кроку, по-друге, висловив би або вдячність, або осуд нинішньому прем'єр-міністру Сергію Куніцину та що- небудь сказав би про його подальшу долю. Але всього цього немає, і депутати сумніваються не лише в тому, що Президент проявив саме таку ініціативу, а й у тому, що саме він є автором листа.
«По-перше, викликає великий сумнів, що Президент України міг підписати звернення подібного змісту, — заявив у Сімферополі народний депутат Юхим Фікс. — По-друге, навіть якщо Президент і підписав звернення, то я можу розцінювати дії осіб, які готували його, як ознаку їхньої правової некомпетентності, що у свою чергу виносить підписаний Президентом документ за межі конституційного поля України». Юхим Фікс резюмує: «Постановка питання про зміну голови Ради міністрів Криму є неправомірною, оскільки це питання ще навіть не розглядається парламентом. Крім того, це звернення, якщо воно є справжнім, у чому я сумніваюсь, можна розцінити як звичайне ігнорування конституційних повноважень Автономної Республіки Крим і підрив авторитету Президента». Юхим Фікс так само заявив, що як народний депутат наполягатиме на ретельному розслідуванні обставин появи «листа Ющенка» й має намір оголосити цю заяву в залі Верховної Ради України…
З іншого боку, в Криму дивуються, що примусило народного депутата Володимира Шкляра забути народну приказку «силою не будеш милий», тим паче, що навіть серед депутатів Верховної Ради Криму є великі сумніви в тому, що його кандидатура зможе здобути необхідну підтримку. Як каже заступник голови Верховної Ради Ільмі Умеров, більшість депутатів вважає, що в зміні глави уряду зараз немає необхідності. За інформацією депутатів, Президента України повідомили, що кандидатуру Шкляра «підтримують понад 60 депутатів» (за іншими даними, йому показали список із 60-ти підроблених підписів!), проте насправді за нього можуть проголосувати щонайбільше 12-15 депутатів фракції «Народний Союз «Наша Україна» і, можливо, приблизно 10-11 депутатів, які підтримують фракцію «Союз». У справедливості цих підрахунків переконує той факт, що ініціаторам зміни глави уряду навіть із таким листом на руках не вдалося зібрати хоча б мінімуму підписів для скликання позачергової сесії, а це означає, що підтримати цю ідею можуть не більше 20—25 депутатів зі 100.
А ще, як свідчать коментарі депутатів, сама кандидатура народного депутата Володимира Шкляра викликає в них сумніви. По-перше, всі пам'ятають його статтю в газеті «Крымские известия», де він висловив сумніви в доцільності існування самої кримської автономії, хоча саме її наявність тут вважають досягненням і певною цінністю. Наприклад, депутат Верховної Ради та лідер «Русской общины» Криму Сергій Цеков вважає, що «ця спроба не вдасться». Сергій Цеков також пояснив, що він на сьогодні у Верховній Раді Криму не бачить більшості, «яка була б готова проголосувати за відставку голови Ради міністрів Криму». «У нас є безліч повідомлень про те, що на місце Сергія Куніцина запропонований депутат Володимир Шкляр, — розповідав Сергій Павлович журналістам. — Я думаю, він ще не готовий обіймати таку високу посаду… Мені здається, Володимир Шкляр абсолютно не знає, як створювалася автономія, мало знає про повноваження автономії». Крім того, Сергій Цеков наголосив: «якщо Володимир Шкляр є представником Віктора Ющенка, він повинен знати, що команда Віктора Андрійовича неодноразово заявляла про європейський вибір, про те, що вони в своїй роботі керуватимуться міжнародними європейськими стандартами. З цього погляду фактична ліквідація автономії неможлива».
А ось що думають із цього приводу самі колеги Володимира Шкляра з його фракції. Народний депутат Рефат Чубаров сказав: «Ситуація в Криму непроста, це пов'язане з тим, що з боку Секретаріату Президента не було системних консультацій з усіма суб'єктами політичного життя Криму. Складається враження, що в оточенні Віктора Ющенка є кілька впливових бізнес-груп, кожна з яких розігрує свою гру, серед іншого й кадрову. Ці люди ведуть автономну політику підбору кадрів, що призводить до розчарування кримського політикуму в діях влади. Це робить можливими й подібні необґрунтовані рішення влади в майбутньому. Був би непоганий вихід із ситуації, якби Президент провів розширену нараду з усіма кримськими суб'єктами політичного життя, з основними політичними гравцями. Зокрема, з представниками етнічних товариств, меджлісу, проросійських організацій, Народно-демократичної партії, яку в Криму представляє Сергій Куніцин, і Партією регіонів. Слід зважати й на окремих людей, які користуються в Криму чималим авторитетом. Ніхто не заважав новій владі проводити такі консультації та радитися з кримчанами. Але влада не спромоглася цього зробити. Лист Президента є у Володимира Шкляра. Із ним він бігає по Криму, як комісар у 1918 році, показуючи всім. Це виглядає просто смішно. Не хочеться оспорювати його автентичності, але якщо говорити мовою бюрократів, то такого листа треба було спрямувати голові Верховної Ради Криму офіційно, тоді його можна було б зачитати з трибуни. У іншому форматі він має бути оприлюднений, наприклад, під час прес-конференції в Києві.
Не можна перенести процедурні моменти з Києва в автономію. У Конституції Криму є чітка норма, що описує процедуру звільнення з посади або призначення на посаду голови Ради Міністрів. Але там не сказано, як ця процедура має починатися. Президент, звісно, дав би згоду на зняття з посади Сергія Куніцина, але ж будь-яку кандидатуру на призначення повинна ухвалити й Верховна Рада Криму. І якщо команда Президента поспішатиме, не маючи підстав і підтримки серед депутатів, то будь-яка нова кандидатура може просто не пройти… Зараз, якщо лист не фальшивий, Президент визначив потрібну людину. Це — його право, але що ж далі? Як Київ знайде голоси в Криму під свою кандидатуру? Кандидатура повинна бути такою, щоб навколо неї об'єдналися добровільно. Щоб це забезпечити, були потрібні попередні консультації. Проблема — не в Куніцині, а в тому, чи здатен його потенційний наступник працювати краще. Якщо буде чітка відповідь на це запитання, тоді владу можна змінювати…»
Його колега, народний депутат, голова меджлісу кримських татар Мустафа Джемільов: «Будь-які кадрові зміни в кримській владі повинні бути узгоджені з усіма політичними силами, які підтримали блок Віктора Ющенка, зокрема з кримськими татарами. На жаль, цього не виходить, Київ починає «працювати ліктями». У Криму понад 70% виборців, які підтримали Віктора Ющенка, є кримськими татарами. Команда Президента їх просто ігнорує, попри домовленості. Нещодавно кримський уряд прозвітував про свою роботу, й питання про його відставку навіть не порушували. Але оскільки Президент звернувся до Верховної Ради Криму з листом, у якому рекомендував розглянути кандидатуру нардепа Володимира Шкляра під час обрання нового голови Радміну АРК, то в ляканих депутатів може спрацювати захисна реакція: вони не захочуть псувати відносин із главою держави та підтримають його розпорядження... Найцікавіше те, що кандидатура Володимира Шкляра не була узгоджена з політичними силами, які підтримують Віктора Ющенка. Я особисто розмовляв із цим депутатом. Виявляється, що «знаменитий» лист, який є в нього на руках, офіційно до Верховної Ради не надходив і не був зареєстрований. У зв'язку з цим у депутатів навіть з'явилися сумніви в його автентичності та в тому, що на листі справді підпис, а не факсиміле Президента.
Зараз особливої необхідності змінювати голову Радміну немає. Звісно, необхідні перестановки всередині самого уряду, де працюють деякі чиновники, які порушують українське законодавство. Це — завдання Сергія Куніцина, але йому необхідна підтримка з боку Києва. Але оскільки столична влада замислюється про зміну його самого, то важко сказати, чим обернеться ця ситуація. Сам по собі лист ще не є приводом для скликання сесії Верховної Ради…»
Депутатська робота всупереч закону не стала для нього причиною відмови від активного ведення бізнесу. У Криму Володимира Шкляра вважають заможною людиною. Крім семи різних ТОВ, які мають відношення до його родини, приватизував Червоногвардійський елеватор, який є найпотужнішим у Криму. Хоч що б там було, але між прагненням прийти на державну службу та наявністю такого активного бізнесу виникає конфлікт інтересів, який, якщо по-чесному, народний депутат мав би вирішити до початку таких активних спроб очолити уряд автономії. Але до планів претендента, як вважає багато хто у Криму, входить не припинення бізнесу, а використання можливостей уряду для його подальшого розвитку. Саме тому отримати підтримку кримських депутатів у таких умовах практично нереально…
За ст. 136 Конституції України президент країни не «пропонує» кандидатури на посаду кримського глави уряду, главу Радміну республіки як призначає, так і звільняє Верховна Рада автономії за узгодженням із президентом.
№62, п'ятниця, 8 квітня 2005
http://www.day.kiev.ua/135302/