Українські татари
05/10/2006 | Dido
Президент України Віктор Ющенко привітав ветеранів Другої Світової війни з Днем перемоги. Глава держави закликав воїнів Другої Світової війни до примирення, зауваживши, що українці пробачили всім націям-учасникам війни. У виступі президент висловив солідарність із народами, що захищали Україну: "Переконаний, що у цей день потребують солідарності і наші співвітчизники – українські татари, яких із особливим цинізмом вразила і війна, і повоєнні репресії”
Українські татари - це цікаво чути після "асиміляції"....Голова держави ще раз підтвердив свій намір "безболісно" асимілювати кримських татар!
Українські татари - це цікаво чути після "асиміляції"....Голова держави ще раз підтвердив свій намір "безболісно" асимілювати кримських татар!
Відповіді
2006.05.11 | один_козак
Цікаво, багатьом у процитованих словах
президента чується те саме, що й авору теми?2006.05.12 | Брат-1
Re: Цікаво, багатьом у процитованих словах
Нет.Был кончено же всем (в Крыму) памятный случай, когда вновь назначенный премьер Бурдюгов, ссылаясь на Ющенко, пообещал "ассимиляцию татар".
Нам тогда очень повезло, что об этом бреде первыми узнали Рефат Чубаров и Мустафа Джемилев, которые сделали правильные выводы. Они не подняли лишнего шума, но поставили Бурдюгова на место. Правда, я так и не услышал публичных извинений Бурдюгова (например, за свою тупость или косноязычность), - но очень надеюсь, что 1-2 кресла в правительстве удалось занять как компенсацию за его тупость
Если бы об этом узнал первым Надир Бекиров, то был бы просто очереднолй дурацкий скандал.
Надир Бекиров, даром что историк и юрист
Аффтар темы Дидо явно находится под впечатлением идей Надира Бекирова. Кроме него, в последнее время такие же взгляды начал публично исповедовать крымскотатарский "писатель" Дагджи, который обвиняет "Нашу Украину" в желании ассимилировать татар.
Вот, собственно, и краткая история этой болезненной реакции.
От себя добавлю, что как художественный оборот "украинские татары" корректен, - а вот если он станет канцелярским штампом, то будет конечно же хуже.
2006.05.12 | Yusuf
українські татари
интересный оборот! не думаю, что спичрайтеры могут допустить какой-нибудь фройдианслип в речи президента. мне думается, что это новая линия поведения. кто-то наверху (а это необязательно ющенко!) решил, что крымских татар нужно разбавить. т.е. если их концентрация в крыму слишком высока, то нужно обозвать их украинскими - авось они разбредутся по всей украине. это очень созвучно тревогам некоторых продвинутых москалей, таких как Добычин и заявлениям русских "известий" о том, что крымских татар скоро в крыму будет сорок процентов. понятно, что проблема ассимиляции при такой пропорции будет выглядеть несколько иначе. я конечно уважаю ющенко, но похоже, що він дійсно не сам керує2006.05.12 | PanOleksa
Служилые татары
Брат-1 пише:> ..."служивые татары". Насколько мне известно, в науке эта гипотеза подкреплена лишь одной случайной фразой историка-публициста Валишевского, и то в описании царствования Ивана Грозного
Не "служивые", а служилые.
Это вовсе не гипотеза и не случайная фраза, а очень распространенный общепринятый термин для обозначения социальной прослойки, существовавшей в Московии на протяжении нескольких столетий: татар, покидавших свои государства (Орду, Крым, Казань) и поступавших на службу к московскому правителю. Нередко служилые татары использовались Москвою в военных действиях против независимых "татарских" государств, причем, как и полагается вассалам, они исполняли эту функцию порой весьма усердно - откуда и происходит негативная окраска этого термина.
Из истории известно также, что некоторые - особенно те, кто, несмотря на всю свою важность и заносчивость, так и до сих пор и не смогли получить хотя бы самый завалящий служилый пост - проявляли особую нетерпимость к служилым.
Впрочем, проблема "служилости", когда на постах забывается не только род-племя, но и элементарная совесть, действительно существует, и на прошлых выборах представила всем свой ярчайший пример.
2006.05.12 | Брат-1
Re: Служилые татары
PanOleksa пише:> Не "служивые", а служилые.
Пардон, не хотел никого обидеть
> Это вовсе не гипотеза и не случайная фраза, а очень распространенный общепринятый термин для обозначения социальной прослойки, существовавшей в Московии на протяжении нескольких столетий: татар, покидавших свои государства (Орду, Крым, Казань) и поступавших на службу к московскому правителю. Нередко служилые татары использовались Москвою в военных действиях против независимых "татарских" государств, причем, как и полагается вассалам, они исполняли эту функцию порой весьма усердно - откуда и происходит негативная окраска этого термина.
Какое это имеет отношение к политическим завялениям о современности?? Надир Бекиров использует этот термин к 21 веку.
> Из истории известно также, что некоторые - особенно те, кто, несмотря на всю свою важность и заносчивость, так и до сих пор и не смогли получить хотя бы самый завалящий служилый пост - проявляли особую нетерпимость к служилым.
Наверное, именно таких в 15 веке стали называть "казак"
> Впрочем, проблема "служилости", когда на постах забывается не только род-племя, но и элементарная совесть, действительно существует, и на прошлых выборах представила всем свой ярчайший пример.
Только называли их, кажется, не "татары", а "янучары"
2006.05.12 | PanOleksa
Re: Служилые татары
> Какое это имеет отношение к политическим завялениям о современности?? Надир Бекиров использует этот термин к 21 веку.
То отношение, что Надир Бекиров позаимствовал этот термин для своих заявлений из исторических публикаций. Причем, отвлекаясь от оценок заявлений, заимствование получилось весьма остроумное.
2006.05.13 | один_козак
Да уж...
PanOleksa пише:> Не "служивые", а служилые.
> ... причем, как и полагается вассалам, они исполняли эту функцию порой весьма усердно - откуда и происходит негативная окраска этого термина.
Давно замечаю, что особой ненавистью к Украине, к "руховцам", "бандеровцам" горят те россияне, у кого "бабка тоже хахлушка была".
А еще кто-то из знаменитых россиян говорил:"Обрусевшие инородцы частенько пересаливают по части истинно руского настроения". (ПО памяти. Извините, если не точно.)
2006.05.13 | один_козак
Re: Цікаво, багатьом у процитованих словах
Брат-1 пише:> От себя добавлю, что как художественный оборот "украинские татары" корректен, - а вот если он станет канцелярским штампом, то будет конечно же хуже.
ОК. Учтем.
Но этот оборот, по-моему, не художественный, а такое что-то... "Российские украинцы", "украинские русские"... М-да. Теперь разницу почувствовал.)) Благодарю за разъяснение.
2006.05.12 | Chief
Re: Українські татари
Dido пише:> Президент України Віктор Ющенко привітав ветеранів Другої Світової війни з Днем перемоги. Глава держави закликав воїнів Другої Світової війни до примирення, зауваживши, що українці пробачили всім націям-учасникам війни. У виступі президент висловив солідарність із народами, що захищали Україну: "Переконаний, що у цей день потребують солідарності і наші співвітчизники – українські татари, яких із особливим цинізмом вразила і війна, і повоєнні репресії”
Хотелось бы посмотреть оригинал речи В.Ющенко.
Есть ли у кого ссылка?
2006.05.12 | Брат-1
Полный текст
13:30 9 ТРАВНЯ 2006Прес-служба Президента України Віктора Ющенка
http://www.president.gov.ua/news/data/11_8134.html
Виступ Президента України з нагоди Дня Перемоги
Шановні, дорогі, любі наші ветерани!
Дорога українська родино!
Співвітчизники!
Сьогодні ми маємо величавий день – день 9 Травня, день перемоги над фашизмом. Це день мужніх синів і доньок Україні. Я маю велику честь сьогодні, стоячи на дніпровських пагорбах, мати можливість звернутися до вас і до українського народу.
У цей вікопомний день ми схиляємо у скорботі свої голови перед світлою пам’яттю мільйонів наших співвітчизників, які загинули у вогні цієї страшної війни. Ми схиляємо голови перед воїнами, що воювали на фінському фронті; ми схиляємо голови перед воїнами, що воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни; ми схиляємо свої голови перед воїнами, яка змагались на японському фронті.
Я сьогодні звертаюсь до вас перш за все, дорогі ветерани, з глибокою вдячністю і шаною. Бо бачу вас молодими – взвод за взводом, рота за ротою, сотня за сотнею, подвиг за подвигом і вічність за вашими спинами. У цей великий день – день слави і день пам’яті – я звертаюсь до Українського народу, щоб ще раз замислитись над неприминальною цінністю миру, єдності і людської гідності.
Друга світова війна смерчем пройшла над всією Україною. Вона навічно завмерла тут у символі Великої Вітчизняної війни, в образі битви, окупації, концтаборів, полону, шибениць, братських могил, нужденного тилу, примусового рабського труду. Цей смерч забрав понад 10 мільйонів українських життів. Вічна їм слава, вічна їм пам’ять.
Перемога України разом з іншими націями була досягнута винятково могутньою волею простих людей, які захищали свою землю від неволі, рабства і зла. Ця могутня постава згодом відродилася у державній волі України, чия свобода немислима без подвигу, здійсненого у пеклі тієї війни.
Сльози і кров завжди підносяться у небо, і звідти, по краплині, повертаються на землю дощем пам’яті. У кожній цій краплині – образ батька, діда, всіх праведників, і саме тому ці краплини для нас нескінченні.
Війна завжди має людський вимір. Олесь Гончар, Олена Теліга, Олексій Берест і багато інших – кожен з цих та мільйони інших українців любили свою державу, любили Україну. Кожен з них захищав і гинув власне за Україну. Гинув по-своєму, перемагав по-своєму, однак найголовніше – ця любов була справжня, віддана і надзвичайно глибока.
Я хочу, щоб ми осмислили цей факт не з точки зору пропаганди і політичних пристрастей, а з точки зору історичної неминучості нашої держави і нашої всезагальної, всеукраїнської правди. Почитаймо знову і знову щоденники нашого геніального земляка Олександра Довженка, пронизані тією неприхованою правдою та болем за розбрат, безталанність, приреченість, і водночас непохитною вірою у велике майбутнє нашої нації, нашого народу. Саме відштовхнувшись від цієї великої істини сьогодні я складаю глибоку шану представникам усіх народів, які у час війни боролися власне за Україну, зійшлись на цій землі, знайшли тут свій дім, можливо, хтось, на жаль, і могилу, і стали нашою невід’ємною частиною. Це росіяни і євреї, поляки і болгари, білоруси і молдавани, романи, румуни, угорці, гагаузи і багато-багато інших націй і народностей. Від імені всіх українців приміть слова нашого спільного співпереживання з вашими втратами і вашим болем. Переконаний, що у цей день потребують слів солідарності наші співвітчизники – кримські татари, яких з особливим цинізмом вразила і війна, і повоєнні репресії.
Наші народи сьогодні згадують всіх, всіх без обмежень, і всіх без винятків, без різниці у поглядах, приналежностях і званнях – всіх, хто лежить під могильними плитами, іменними і безіменними; спалених і розвіяних по українських та інших землях.
Безумовно, у цьому просторі я бачу образ і свого батька – Ющенка Андрія Андрійовича, життєвий шлях якого пройшов через табори Мейсен, Дахау, Бухенвальд, Освенцім. Це був прикордонник, який усі свої сили, талант, уміння направив заради одного: щоб наша країна була вільна, очищена і незалежна. Для мене це є символ покоління моїх батьків.
Поруч завжди постає образ моїй матері, яка, попри всі лихоліття зуміла виховати своїх дітей, і не тільки своїх, у любові і повазі до своєї країни, до своєї нації, до кожної людини і доброї справи. На мій погляд, це є визначальним, найважливішим, найбільш істинним, бо це лежить в основі перемоги добра над злом.
Дорогі ветерани!
Кожний раз, коли я піднімаюсь на політичну трибуну, коли у мене є можливість говорити про Велику Вітчизняну війну, про фінську війну, японську війну, взагалі про воєнне лихоліття – я паралельно ставлю ще одну тему, яка є надзвичайно делікатною, але важливою для моєї нації. Це є тема примирення ветеранів різних фронтів, різних армій, які змагалися власне за Україну проти фашизму. Ви, переконаний, не раз дивилися смерті в очі. Я прошу вас сьогодні не ховати свій погляд від сьогодення. Можливо, ви по-різному бачили майбутнє, але, я переконаний, кожний з вас бачив це майбутнє у вільній, суверенній, незалежній Україні. Ви за неї боролися.
Моя нація, мій народ знайшли сили простити німців за ті злочинства, які були вчинені в роки Другої світової війни. Моя нація знайшла сили вибачити японцям, іспанцям, полякам. Бо ми були сильні, ми такими й залишаємося. Я переконаний, що прийде час, і українські ветерани подадуть одне одному руки в ім’я майбутньої України. Я переконаний, що ми станемо свідками того часу, коли питання примирення стане для української нації реальністю.
Я хочу ще раз особливо підкреслити, звертаючись до ветерана кожної з армій. Я глибоко шаную все вами пережите та пройдене і вірю в вашу мудрість. Я бачу шлях до порозуміння у спільній щоденній праці, пліч-о-пліч, без марнослів’я, ділом, конкретними справами. У цій праці постане ще одна надзвичайна перемога України. Я в цьому глибоко переконаний.
Декілька слів про сьогодення. У програмі «Десять кроків назустріч людям» я ставив завдання збільшити мінімальну пенсію, ліквідувати зрівнялівку та дискримінацію в пенсійному забезпеченні, гарантувати пріоритетне оздоровлення ветеранів війни та праці. Минув рік. Вдвічі збільшено підвищення до пенсії інвалідам війни та встановлено мінімальну пенсію для інвалідів з числа військовослужбовців на рівні прожиткового мінімуму – це з 1 квітня 2006 року. Майже вдвічі збільшено пенсію, виплату інвалідам війни з числа військовослужбовців строкової служби. Ми суттєво підвищили розмір разової грошової допомоги ветеранам – якщо у 2004 році на виплату цієї допомоги було виділено 131 мільйон, то в цьому році майже 400 мільйонів, тобто втричі більше. Лише на оздоровлення людей літнього віку в цьому році видатки складатимуть понад 45 мільйонів гривень, що на 10 мільйонів, або майже на чверть більше, ніж у 2005 році.
І найголовніше – поступово змінюється філософія ставлення до ветерана. Зміна цієї філософії знайшла своє відображення у державному бюджеті країни поточного року. У широкому контексті, шановні ветерани, шановна українська націє, я бачу три масштабні пласти завдань, які стоять перед владою і суспільством у справі належного вшанування і захисту українських ветеранів.
Перше і, можливо, найголовніше – системне соціальне забезпечення інвалідів війни, учасників бойових дій і національно-визвольної боротьби, партизанів і борців антифашистського опору, колишніх в’язнів нацизму, трудівників тилу, дітей війни. У єдиній площині і за єдиною прозорою логікою нам необхідно об’єднати комплекс питань, які стосуються пенсійного забезпечення, системи пільг, виплат і медичної допомоги. Це провідне завдання для уряду, і я послідовно буду вимагати його виконання. Мета досить чітка: Україна не має права обділити увагою кожного, хто страждав за її волю. Фундамент для такої роботи закладено. Сьогодні необхідно, щоб ефективно запрацювали механізми реалізації цього завдання. Воістину, це стане найвеличнішим пам’ятником героям і жертвам війни.
Друге – нам необхідно відтворити цивілізовану культуру ставлення до власної історії та пам’яті. Настав час говорити про всеосяжну академічну дослідницьку роботу стосовно участі українців у Першій і Другій світових війнах, у конфліктах радянського часу і у міжнародній миротворчій діяльності. Ми повинні поіменно знати всіх героїв і свої втрати. До об’єднавчого знаменника необхідно звести символи пошани жертвам війни по всій українській державі. Потрібно позбутися непритаманної українцям тоталітарної атрибутики і штучного пафосу. Водночас слід зберегти і відродити історично значимі пам’ятники і знаки, плюндрування яких є по суті плюндруванням самих себе. Я вірю, що для цієї мети постане в Україні найтерпиміша по своїй суті, найретельніша у власних діях громадська армія відродження національної пам’яті.
І третє – наш внутрішній національний діалог з пошуку історичної правди, безумовно, слід продовжувати. Без емоцій, без поділу на фронти, а у спосіб, який продемонструє високу культуру нашої нації, для якої немає тем заборонених, а натомість є теми повчальні та об’єднуючі. У цьому контексті я бачу великий сенс у започаткуванні українського форуму порозуміння, співзасновниками якого мали б стати і громадські організації, і ділові, політичні кола, і власне сама українська держава.
Сьогодні, в день 9 Травня весь український народ вшановує кожну невинну душу, загиблу у час війни; кожного воїна, який боровся за свободу; кожне серце, яке власне боліло за Україну. Ми адресуємо слова солідарності і взаємної підтримки всім державам і народам світу, чий подвиг у Другій світовій війні став величною перемогою людства над злом. Перемогою правди, торжеством справедливості.
Символічно, що в ці дні відзначається День Європи, коли ми разом з усіма європейськими народами говоримо про наші спільні цінності, спільну історію і, безумовно, говоримо про наше спільне майбутнє. Україна приймає символ цього дня як свій власний.
Я сердечно вітаю вас, дорогі співвітчизники, з днем Великої Перемоги, з днем слави і днем пам’яті.
Слава вам, дорогі ветерани, слава вашому подвигу і слава Україні!
2006.05.12 | Chief
Re: Полный текст
Брат-1 пише:> Переконаний, що у цей день потребують слів солідарності наші співвітчизники – кримські татари, яких з особливим цинізмом вразила і війна, і повоєнні репресії.
Ну вот - что и требовалось доказать. Предчувствие Чифа не обмануло
А если серьезно, то было бы странно, если бы было так, как пишет Дидо - за такие вещи в наши времена наши увольнять спичрайтеров. Думаете, оно им надо
2006.05.13 | один_козак
аби ще...
Chief пише:> А если серьезно, то было бы странно, если бы было так, как пишет Дидо - за такие вещи в наши времена наши увольнять спичрайтеров. Думаете, оно им надо
)) От, аби їх ще трохи попустило зі словом "нація"...
В нашому, козацькому, колі воно сприймається нормально. Але в багатьох головах штампи радянської політпропаганди досі справно функціонують.
2006.05.12 | Брат-1
дидо, Дидо. А вы брехло или за деньги?
Dido пише:> "Переконаний, що у цей день потребують солідарності і наші співвітчизники – українські татари, яких із особливим цинізмом вразила і війна, і повоєнні репресії”
Ющенко пише:
> Я хочу, щоб ми осмислили цей факт не з точки зору пропаганди і політичних пристрастей, а з точки зору історичної неминучості нашої держави і нашої всезагальної, всеукраїнської правди. Почитаймо знову і знову щоденники нашого геніального земляка Олександра Довженка, пронизані тією неприхованою правдою та болем за розбрат, безталанність, приреченість, і водночас непохитною вірою у велике майбутнє нашої нації, нашого народу. Саме відштовхнувшись від цієї великої істини сьогодні я складаю глибоку шану представникам усіх народів, які у час війни боролися власне за Україну, зійшлись на цій землі, знайшли тут свій дім, можливо, хтось, на жаль, і могилу, і стали нашою невід’ємною частиною. Це росіяни і євреї, поляки і болгари, білоруси і молдавани, романи, румуни, угорці, гагаузи і багато-багато інших націй і народностей. Від імені всіх українців приміть слова нашого спільного співпереживання з вашими втратами і вашим болем. Переконаний, що у цей день потребують слів солідарності наші співвітчизники – кримські татари, яких з особливим цинізмом вразила і війна, і повоєнні репресії.
Ну, Дидо, вам не стыдно? А ведь это официальный сайт, - дата изменений 13:30 9 мая!!!!
2006.05.12 | Tatarchuk
Дідо вірить Радіо Свободі а не офіціозу, і гарно робить
Президент України Віктор Ющенко привітав ветеранів Другої Світової війни з Днем перемогиГлава держави закликав воїнів Другої Світової війни до примирення, зауваживши, що українці пробачили всім націям-учасникам війни.
У виступі президент висловив солідарність із народами, що захищали Україну: “Переконаний, що у цей день потребують солідарності і наші співвітчизники – українські татари, яких із особливим цинізмом вразила і війна, і повоєнні репресії”, – зазначив Ющенко.
http://www.radiosvoboda.org/article/2006/5/5d2e43d1-d61b-4eb6-a389-4b480b98e8bc.html
Президент закликав Верховну Раду та Кабінет Міністрів зрівняти у соціальних правах ветеранів Великої Вітчизняної війни та воїнів Української повстанської армії: “Я переконаний, що прийде час, і українські ветерани подадуть один одному руки в ім’я майбутньої України. Я переконаний, що ми станемо свідками того часу, коли примирення стане для української нації реальністю”, – наголосив Віктор Ющенко.
Водночас лідери Партії регіонів та Соціалістичної партії Віктор Янукович і Олександр Мороз заявили, що питання про визнання воїнів УПА ветеранами війни не слід включати в угоду про коаліцію.
Напередодні президент Ющенко заявив про необхідність доповнити договір щодо формування парламентської коаліції пунктом про визнання воїнів УПА ветеранами війни. Глава держави назвав таке рішення “своїм боргом перед батьківським поколінням”.
2006.05.12 | Брат-1
Брат-1 не верит Дидо, Дидо плохой :)
Tatarchuk пише:> У виступі президент висловив солідарність із народами, що захищали Україну: “Переконаний, що у цей день потребують солідарності і наші співвітчизники – українські татари, яких із особливим цинізмом вразила і війна, і повоєнні репресії”, – зазначив Ющенко.
Там нет аудиофайла. Судя по тексту, это был пересказ спича "косвенной речью". Допускаю, что этот перевод был неточным
2006.05.12 | Chief
Re: Дідо вірить Радіо Свободі а не офіціозу, і гарно робить
Ну так надо бить по шапке автору этой писульки из РС. Кому-кому, а РС стыдно такие вещи не знать.