База даних про справжніх велетнів української науки
01/23/2006 | Defendor academia
Засуджую як нікчемну та безглузду ідею про створення бази даних про науковців, що мають закордонні публікації. Це ніщо інше, як спроба піару бездар, які не спроможні знайти своє місце на Батьківщині. Та й класик казав лише про те, що потрібно чужого навчатися, а не про те, щоб чужих навчати. Це також спроба заробити шалені гроші, витягуючи їх з дурнів, що бажають себе пропіарити. Крім того, це відверта та нахабна спроба цуратися свого.
Прикро, що справжні велетні української науки, яких годує наша держава в лавах державних академій, й наукові досягнення яких на сотні років опереджають так звану світову науку, дуже скромні люди й суспільство майже нікого з них не знає. Ну хіба що Патона, Семіноженка, Литвина та Кременя.
Пропоную почати з інформування українського народу про найкращих з них, тобто тих, наукові доробки яких визнані обранням до двох та більш державних академій.
Пропоную попередній перелік таких особистостей та прошу дописувачів його поповнювати. Бажано додавати стислу характеристику наукових досягнень.
1. Члени чотирьох й більш державних академій.
????
2. Члени трьох державних академій.
Кремень – НАНУ + А Педагогічних Н + А Правових Н (науковий доробок:)
3. Члени двох державних академій.
Литвин – НАНУ + А Правових Н (науковий доробок:)
Комисаренко – НАНУ + А Медичних Н (науковий доробок:)
Шемшученко – НАНУ + А Правових Н (науковий доробок:)
Відповіді
2006.01.23 | igor
+ Велетнів інтелекту
Чудова ідея! Готовий навіть скинутися на почесні дошки наустановах де ці велетні працюють!
Пропоную також сюди включити інтелектуальних велетнів, що відрізняються величезною творчою активністю, публікуючи масу статей та монографій з широкого кола питань! Як правило це поєднується із займанням крісла, яке дає дозвіл чи кошти на друкування.
Беремо прізвище ректора, або проректора, рідше зав. кафедрою і шукаємо в www.nbuv.gov.ua.
Обов'язково слід відзначити і порядних керівників, котрі не страждають синдромом пролонгованого хапального інтелектуального рефлексу (ПХІР).
2006.01.23 | igor
для роздумів
http://www.intellect-nation.kiev.ua/founders.html2006.01.23 | Scoffer
Re: для роздумів
Подивився цю сторінку.Це щось таке, що словами не опишеш!
Єдино, що повністю не зрозуміло, так що там робив Глеба Ю.Ю. й як він дав згоду бути серед цього зоопарку Юрського періоду.
Рішуче раджу всім ознайомитися з переліком та інтелектуальним продуктом наших інтелектуальних керманичів. Там знайдете й фотку з радісним обличчям сучасного Гаранта.
Які постаті!
Титани Відродження від заздрості обертаються у своїх трунах!
Прикро, що деякі з них вже спілкуються в емпіреях з Платоном, Ньютоном та Ейнштейном и не збагачують своїми науковими доробками вітчизняну науку. Більш того, деяким (наприклад, Медведчуку) час від часу заважає займатися науковими дослідженнями пан Луценко.
Прикро також, що майже немає осіб, яких пропонується внести до запропонованої бази. Хиба що наш всюдисущий, тоді що не тричі академік, а всього лиш народний депутат від СДПУ (о) пан Кремень.
Дивне поєднання колишніх компартійних діячів з тими, кого вони, як каже історія національного руху, нищівно гнобили та переслідували (наприклад, Драч та Врублевський).
Доти поки ці персони будуть займати місце політичної та наукової еліти не буде ніякого майбутнього у цій країні.
Останній коментар. Сайт датується 2001. На ті часи Кремінь вже декілька років плідно керував МОН. И куди дивився наш перший гарант, коли вважав, що Згуровський М.З., академік НАН України був на той час міністром освіти України.
2006.01.23 | Георгій
Я теж здивувався, що там робить д-р Юрій Глеба...
Я з ним особисто знайомий - він дійсно вчений, і дійсно інтелектуал. Не можу навіть і близько уявити його в одній компанії з такими одіозними фігурами, як, скажімо, Щокін. Дивно. Правда, це 2001 рік, з того часу багато чого могло змінитися.2006.01.23 | casesensitive
Re: Я теж здивувався, що там робить д-р Юрій Глеба...
свадебный генерал - записали без его ведома?2006.01.23 | Георгій
Про С.В. Комісаренка
Defendor academia пише:> Прикро, що справжні велетні української науки, яких годує наша держава в лавах державних академій, й наукові досягнення яких на сотні років опереджають так звану світову науку, дуже скромні люди й суспільство майже нікого з них не знає. (...) 3. Члени двох державних академій. Литвин – НАНУ + А Правових Н (науковий доробок:) Комисаренко – НАНУ + А Медичних Н (науковий доробок:) Шемшученко – НАНУ + А Правових Н (науковий доробок:)
(ГП) Сергій Васильович Комісаренко, на мою думку, не повинен бути в одній компанії з Литвином (про Шемшученка я нічого не знаю, тому сказати не можу). СВК може і не "велетень" науки, але він дуже цікава людина, дійсно інтелектуал (має дві вищі освіти, математичну і біологічну), ерудований, і має величезний особистий досвід життя у Західній Європі. Він за вузьким фахом імунолог, як і yours truly. У молодості (1970-і роки) працював у Франції, був на стажуванні в паризькому Інституті Пастера. Потім очолював невеличку лабораторію імунохімії в Інституті біохімії ім. Палладіна АН УРСР. Довго не захищав докторської дисертації, що особисто я ставлю йому у плюс, тому що це для мене означає, що молодий Комісаренко таки дійсно цікавився наукою, а не чорт-тє чим (кар'єрою). Я мав з ним особисту зустріч у 1983 році, цікавився його думкою про деякі мої лабораторні спостереження, і він мене вразив як дуже грамотний фахівець. Правда, пізніше, в роки горбачовської перебудови, СВК круто пішов нагору - став директором Інституту біохімії, потім членом чи головою якихось ідіотських халтурних пара-чорнобильських комісій, потім (вже за незалежності) послом України у Великій Британії - словом, від науки як такої відійшов, став таким собі сановником. Тому не дивно, що ви не знайдете багато його наукових публікацій, особливо після 1991 року. Проте він все-таки вчений і у принципі хороша людина.
2006.01.23 | Iryna_
Re: Про С.В. Комісаренка
У нас колись у відділі лежала книжка (з отих, що видають за гроші героїв) "Ректори вузів України". Шедевр. Причому визначними були навіть не наукові доробки (теж досить веселі, типу наборів монографій з різними спіавторами та на дуже різні теми), а саме сукупність облич. М'яко кажучи, не дуже інтелектуальних, явно великогабаритних та полюбляючих відповідні напої. Не всі, звичайно, такі, але велика галерея справляла враження.2006.01.23 | Scoffer
Re: Про С.В. Комісаренка
Шановний Георгію? Скільки років можна не займатися наукою й вважатися ученим?
Пропоную створити для таких персон як Комисаренко, між іншим одного із головних претендентів на місце Патона, державну академію “таки вчених и у принципі хороших людей”.
Й це при такому послужному списку (ЦИТУЮ ВАС):
1) Правда, пізніше, в роки горбачовської перебудови, СВК круто пішов нагору - став директором Інституту біохімії,
2) потім членом чи головою якихось ІДІОТСЬКИХ ХАЛТУРНИХ ПАРА-ЧОРНОБИЛЬСЬКИХ КОМІСІЙ,
3) потім (вже за незалежності) послом України у Великій Британії –
4) (ВАШ ВИСНОВОК, пане ГЕОРГІЮ) словом, від науки як такої відійшов, став таким собі сановником.
5) Тому не дивно, що ви не знайдете багато його наукових публікацій, особливо після 1991 року
(– Є й багато, як для пересічного академіка, але лише в співавторстві: Див. наприклад,
E.V.Lugovskoi et al, S.V.Komisarenko. A neoantigenic determinant in the D-dimer fragment of fibrin. Thrombosis Research, 2002, 107, NN 3-4, p. 151-156.
- Yevdokimova, N.Yu. et al, Komisarenko, S.V. Fibrin D-dimer impairs the accumulation and anticoagulant properties of heparan sulphate and stimulates plasminogen activator inhibitor-1 secretion by rabbit aortic endothelial cells. Acta Biochim Polonica, – 2003. 50, № 1, –С. 279-289.
- E.V.Lugovskoi et al, S.V.Komisarenko. Two monoclonal antibodies to D-dimer – specific inhibitors of fibrin polymerization. Thrombosis Research, 2004, 113, NN 3-4, p. 251-259.
- Yevdokimova N., Komisarenko S. TGFbeta1 is involved in high glucose – induced accumulation of pericellular chondroitin sulphate in human endothelial cells. J. Diab. Complic., 2004, 18, N 4, – С. 35-43).
Деякі штрихи.
Пан Комисаренко не тільки двічі академік. Він уособлює українську науку в очах нашої суперінтелектуальної політичної верхівки, про що свідчить його включення до виборчого списку “Нашої України”.
Він неодмінний “внутрішній академічний революціонер” та реформатор академічної науки. Член комісії при НАНУ по реорганізації НАНУ.
Це його революційні пропозиції.
“1) Звернутися до керівництва держави з пропозиціями щодо створення при Президентові або Прем'єр-міністрові України вищого колегіального дорадчого органу Ради з питань науки і технологій у складі ВЧЕНИХ-ЛІДЕРІВ найбільш важливих напрямів науки і техніки, представників НАН України, галузевих академій, інших провідних наукових установ з покладенням на неї завдань визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, вироблення рекомендацій щодо вдосконалення державної науково-технічної політики, форм і методів управління науково-технічною сферою, здійснення експертних функцій.
(На основі пропозиції, академіка НАН України С.В. Комісаренка)
2) Для оцінки наявного у НАН України наукового потенціалу, ефективності його використання, виявлення установ, діяльність яких не відповідає основним напрямам діяльності і завданням НАН України створити спеціальну комісію з представників Уряду та НАН України з можливим залученням експертів з галузевих академій, університетів. зарубіжних наукових центрів.
(На основі пропозиції академіка НАН України С.В. Комісаренка)
3). Здійснити певне скорочення мережі НАН України за рахунок інститутів та (або) установ, які мають явно прикладний характер, або які не відповідають сучасному рівневі науки.
Зазначені академічні установи можуть бути об'єднані з іншими, передані до інших відомств, виробничих структур, або ПРИВАТИЗОВАНІ НА ВІДКРИТИХ ПРИВАТИЗАЦІЙНИХ КОНКУРСАХ З ВИКОРИСТАННЯМ ВИРУЧЕНИХ ВІД ПРИВАТИЗАЦІЇ КОШТІВ НА ЗМІЦНЕННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ НАН УКРАЇНИ.
У випадку доцільності зберегти подвійне підпорядкування установ, що передаються іншим відомствам, залишивши науково-методичне керівництво їх дослідницькою діяльністю за НАН України.
(На основі пропозицій академіка НАН України С.В. Комісаренка та члена-кореспондента НАН України Я. П. Дідуха)
4) Звернутися до Уряду з пропозицією щодо заборони захисту дисертацій державними службовцями. Такий крок відображатиме громадську думку науковців НАН України, ХОЧА, ВІДПОВІДНО ДО ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ВІРОГІДНО НЕ МАТИМЕ НАСЛІДКІВ.
(За пропозицією академіка НАН України С.В. Комісаренка)”.
Член групи з розробки концепції розвитку наукової сфери. Поки що мовчить й у пресі не засвічується. Мабуть принципово очікує, хто переможе на наступних виборах.
Коментувати його пропозиції немає часу. Так все зрозуміло.
Отакі справи, якщо дивитися на них не з закордону.
Примітка. Впевнений, що й пан Литвин двадцять п’ять років тому теж був відданий історичній науці.
2006.01.25 | Георгій
Re: Про С.В. Комісаренка
Scoffer пише:>
> Шановний Георгію? Скільки років можна не займатися наукою й вважатися ученим?
(ГП) Не знаю... Взагалі-то вчений (англійською мовою "scholar") - це не зовсім те саме, що науковець ("scientist"). Думаю, можна припинити бути науковцем, але залишатися вченим. Можна і навпаки - все життя функціонувати як успішний науковець, але при цьому зовсім не бути вченим, ні на крихту. Я зустрічав таких у США. Люди зі світовими іменами, доробок колосальний, сотні статей у найкращих журналах, сотні виступів на всесвітніх конференціях найвищого рівня, усі на світі титули, премії і т.д. При цьому ерудиція обмежена на рівні не особливо яскравого восьмикласника. Ці люди, як тут кажуть, "знають свою молекулу," і все. Пусти їх з їх шаленим "доробком" керувати наукою - докерують... А СВК не такий, він "scholar."
> Отакі справи, якщо дивитися на них не з закордону.
(ГП) А чому погано, що я за кордоном? Знаю людей, які з Києва носа не висують, і при цьому абсолютно не орієнтуються ні в чому.
> Примітка. Впевнений, що й пан Литвин двадцять п’ять років тому теж був відданий історичній науці.
(ГП) А він scholar?
2006.01.23 | Defendor academia
Нагадування дописувачам до цієї теми!!!
Нагадування дописувачам до цієї теми!!!Шановні!
Не відволікайтеся на різні там Ваші суб’єктивні оцінки.
Нагадую моє настирливе прохання – БУДЬ ЛАСКА, ПОПОВНЮЙТЕ ПЕРЕЛІК ВІТЧИЗНЯНИХ ГІГАНТІВ НАУКОВОЇ ДУМКИ, а не тільки демонструйте своє неповажливе ставлення до них.
Найближчим часом відбудеться висування кандидатів до державних академій. Допоможе нашим академікам обрати достойників. Хай пан Пинзеник готує гроші. Великі гроші.
2006.01.24 | Iryna_
Re: Нагадування дописувачам до цієї теми!!!
Ось стаття про Патона:http://www.ukrop.com/ua/encyclopaedia/100names/6114.html
А ось кінець цієї статті:
"Як незалежна неурядова організація, що функціонує на принципах самоврядування і саморегуляції, Академія наук має всі можливості для високоякісної та незалежної експертизи соціально-економічних програм, що є особливо важливим для сучасного, динамічного світу, який бурхливо розвивається. Об’єднуючи наукову еліту суспільства, Академія наук має всі можливості для вдосконалення системи утворення і підготовки кадрів."
2006.01.25 | Георгій
Не бачу особливого смислу, чесно кажучи
Defendor academia пише:> Нагадую моє настирливе прохання – БУДЬ ЛАСКА, ПОПОВНЮЙТЕ ПЕРЕЛІК ВІТЧИЗНЯНИХ ГІГАНТІВ НАУКОВОЇ ДУМКИ, а не тільки демонструйте своє неповажливе ставлення до них.
(ГП) А поважливе можна? І для чого це "разоблачітєльство" - чи для кого?
> Найближчим часом відбудеться висування кандидатів до державних академій. Допоможе нашим академікам обрати достойників. Хай пан Пинзеник готує гроші. Великі гроші.
(ГП) Та не заздріть тим, хто ці гроші отримає. У США не краще, теж купа ідіотів постійно одержує високі нагороди, премії і таке інше. Це нормально. Так, знаєте, світ функціонує.
2006.02.02 | Восхищенный
Еще один титан научной мысли
Предлагаю от имени нашего форума поддержать выдвижение в действительные члены НАНУ (процедура выдвижения уже началась) до сих пор незаслуженно не выбранного туда господина Брюховецкого.
Во-первых, наивысшей оценкой его научной и образовательной деятельности, а также активной и, главное, всегда правильно и своевременно выбранной гражданской позиции, является то, что он является первым номером в избирательном списке НСНУ в Киевраду.
Во-вторых, газета "Вечерние вести" от 31 января (электронная версия) подтвердили это высочайшую оценку.
Цитирую: "Вячеслав Брюховецкий - настоящий профи, который высоко котируется в научной среде. Он организовал <с нуля> вуз, который за короткое время поднялся до уровня лучших европейских университетов".
Нельзя ли, исходя из принципа "doveryay, no proveryay" (Ronald Reagan, The President of USA)поподробнее узнать от знающих В.Брюховецкого по совместной работе, за какие НАУЧНЫЕ И ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЕ ЗАСЛУГИ ( то есть, НАУЧНЫЕ идеи, изложенные в НАУЧНЫХ статьях, монографиях,лекциях, спецкурсах хотя бы в нашей стране, а не менеджерские и ПИАРОВСКИЕ качества, которые, без всяких сомнений, присущи ему в высшей степени) он "высоко котируется....".
И из кого эта среда состоит? Кто имеет честь в нее входить? Как часто представители этой среды используют, естественно со ссылкой, научные идеи г-на Брюховецкого?
Еще вопросик.
Как можно каким-то заслуживающим доверия способом подвердить тезис, что КМА поднялась "до уровня лучших европейских университетов"?. То, что об этом много у нас говорят -- это так-то. Но знают ли об этом эти "лучшие европейские университеты" и составители их рейтингов? Другими словами, на основании каких критерием сделана такая, допускаю, нет, почти уверен, вполне справедливая, оценка
Короче, пока верю, но хотелось бы и достоверно знать, что г-н Брюховецкий вполне и даже более чем достоин быть среди признанных великанов отечественной науки.
2006.02.02 | Георгій
Ще один хунвейбін (-)
2006.02.02 | Восхищенный
Мистеру Георгию
У Вас есть что-либо ответить конкретно по поводу научных достижений обсуждаемого лица?Если нет, то лучше бы помолчать, а не вешать оскорбительные ярлыки.
А тот мальчик, который кричал, что король-то голый, тоже хунвейбин?
2006.02.02 | Георгій
Та не ображайтеся Ви!
Восхищенный пише:> У Вас есть что-либо ответить конкретно по поводу научных достижений обсуждаемого лица?
(ГП) Дорогенький, я ж не стверджую, що проф. Брюховецький має такі самі суто наукові досягнення, як, скажімо, лауреат Нобелівської премії д-р Ноам Чомскі. Я просто дійсно не бачу необхідності спеціально котити бочку на тих чи інших керівників українських навчальних чи науково-дослідницьких закладів за те, що ті, бачте, не мають якихось карколомних наукових досягнень. Мені це дійсно нагадує якусь хунвейбінівщину, яй-право (і не ображайтеся, тому що це я не Вам персонально!). Не на це треба, на мою думку, спрямовувати наші сили. Якщо у Могилянці справи ідуть погано, то це не тому, що її ректором є посередній у науковому відношенні Брюховецький, а не геніальний вчений Чомскі.
> Если нет, то лучше бы помолчать, а не вешать оскорбительные ярлыки.
(ГП) Ще раз, не ображайтеся, це я не на Вас особисто вішаю цього ярлика, а на оце "разоблачітєльство."
> А тот мальчик, который кричал, что король-то голый, тоже хунвейбин?
(ГП) Думаю, якщо цей король добре робить свою справу, то хай ходить голим.
2006.02.02 | Восхищенный
Мистеру Георгию
В том то и дело, что нет у нас королей, который умело делают свое дело. Все либо самозванцы, либо калифы на час, либо баловни судьбы, либо интриганы и первые парни на хуторе, только и умеющие пыжиться и изображать. Есть только симулякры, которые спаяны круговой порукой.Еще раз об этом менеджере.
Несколько тысяч студентов. Сотни преподавателей. Неужели никто не возьмет на себя смелость обрисовать понятно для постороннего, который слышал что-то не только о Чомском и Потебне, но и о Блумфильде и Сэпире, в чем же хотя бы минимальные научные достижения человека, кстати не выборного ректора, а, как я понимаю, вечного ПРЕЗИДЕНТА КМА. A la удельный князек, башикма.
2006.02.03 | Георгій
Досягнення Брюховецького
Восхищенный пише:> В том то и дело, что нет у нас королей, который умело делают свое дело.
(ГП) А хіба Брюховецький не вміє?
>Неужели никто не возьмет на себя смелость обрисовать понятно для постороннего, который слышал что-то не только о Чомском и Потебне, но и о Блумфильде и Сэпире, в чем же хотя бы минимальные научные достижения человека, кстати не выборного ректора, а, как я понимаю, вечного ПРЕЗИДЕНТА КМА. A la удельный князек, башикма.
(ГП) Ось що написано про нього на його біографіхчній сторінці в Інтернеті (http://www.bryukhovetskiy.openua.net/):
"Автор понад 400 публікацій, зокрема 7 книг: "Іван Сенченко" (1981), "Силове поле критики" (1984) "Критика в сучасному літературному процесі" (1985), "Специфіка і функції літературно-критичної діяльності" (1986), "Ліна Костенко" (1990), "Микола Зеров"(1991) та ін."
Хіба це не мінімальні наукові досягнення?
2006.02.03 | Восхищенный
Мистеру Георгию
Всегда приятно иметь дело с энциклопедически образованным и вежливым оппонентом.Спасибо за информацию о научных трудов будущего академика и их внушающем благоговейный трепет КОЛИЧЕСТВЕ (Надеюсь, в него не входят многочисленные публицистические газетные статьи, интервью, ответы и т.д.). Торжественно обещаю, что в ближайщее время постараюсь ознакомиться с ними.
О своем непрофессиональном мнении обязательно сообщу, причем с цитатами из прочитанных работ. Надеюсь, что марксистско-ленинский литературоведческий анализ националистической мелкобуржуазной литературы не разрушит мои впечатления о литературном процессе в Украине (и его персонажах), которые я почерпнул из известного двухтомника воспоминаний, если не ошибаюсь, пана Костюка.
Кстати, желательно все же иметь какое-то кратное описание результатов научной деятельности академика, пожизненного ПРЕЗИДЕНТА КМА и будущего члена Киевской рады. Хотелось бы, что это описание вышло за рамки расхожих и принятых в "академической" среде общих выражений типа "впервые исследовал", "тщательно проанализировал", "глубоко раскрыл", "нетривиально обобщил" и т.п.
В этом плане возлагаю надежды на студентов и преподавателей нашего отечественного Оксфорда.
2006.02.03 | Сергій Вакуленко
Та облиште...
Нема, далебі, чим перейматися. Брюховецький напевно не гірший від багатьох, що вже є академіками. З другого боку, назвати кого-небудь, хто сьогодні був би на голову вищий від Брюховецького, а отже й ліпший кандидат на академіка, буде ой як непросто.А в цілому Академія робить усе для того, щоб із неї сміялися. Пропозиція "розігнати" в цій ситуації буде мати дедалі більше прихильників (звичайно, поза стінами самої Академії).
2006.02.03 | Insurgent
Сергій!
Не йдіть на поводу в академіків.
Не ототожнюйте інститут академіків, якого дійсно у тому виді, як у нас, не існує у цивілізованих країнах, та академію наук, як установу, що повинна займатися фундаментальними науковими дослідженнями, а не балачками про них.
Під різними іменами така установа чи мережа установ існує у кожній цивілізованій країні. Ця мережа перетинається, але не тотожна мережі університетів.
Цю просто думку не розуміє наше неосвічене керівництво та свідомо спотворюють академіки як клас.
2006.02.03 | Георгій
От із цим я цілком згідний
Insurgent пише:> Не ототожнюйте інститут академіків, якого дійсно у тому виді, як у нас, не існує у цивілізованих країнах, та академію наук, як установу, що повинна займатися фундаментальними науковими дослідженнями, а не балачками про них.
(ГП) Це абсолютно точно. У США словом "academician" називають просто того, хто працює в науці. Коли я тільки-но з'явився у США в 1990 році, я на власні очі побачив, як американських вчених дивує, коли я кажу, що моїм керівником був "academician Kostyuk" (вони питали - а ти сам хіба не "academician," або "ahem, that academician of yours, is he a doctor?" і т.д.). Звичайно, в американській науці є ієрархія, але там не може бути такого, щоби "просто доктор" мав одні повноваги і заробітну платню, а "академік" - інші, вищі повноваги і іншу, вищу платню тільки за те, що він "академік." Але ЯК ЦЮ СИТУАЦІЮ ВИПРАВИТИ??? Адже в нас люди не звикли до "меритократії." Звикли до "кратії" ЧИНІВ.
> Цю просто думку не розуміє наше неосвічене керівництво та свідомо спотворюють академіки як клас.
(ГП) Ой, ніколи те керівництво не буде освіченим. "Не надійтеся на князів, синів людських, в них нема спасіння" (Псалом 146)
2006.02.04 | Восхищенный
Мистеру Георгию
> Звичайно, в американській науці є ієрархія, але там не може бути такого, щоби "просто доктор" мав одні повноваги і заробітну платню, а "академік" - інші, вищі повноваги і іншу, вищу платню тільки за те, що він "академік." Але ЯК ЦЮ СИТУАЦІЮ ВИПРАВИТИ??? Адже в нас люди не звикли до "меритократії." Звикли до "кратії" ЧИНІВ.
>
Мистер Георгий:
Полностью с Вами согласен, что нет в американской науки такой иерархии, как у нас.
Нет ее и в немецкой, английской, французской, итальянской, датской, финской и т.п. Но есть в российской, белорусской и, уверен, в северокорейской.
Кому как не персоналиям, которые заявляют себя и патриотами, и учеными, выступить против этой иерархии? Так нет же! НИ ОДИН не выступает против нее, хотя и понимает, что продолжение ее существования приведет к краху национального проекта под названием УКРАИНА.
Вы, наверное, догадались, что ими движет? Если не догадались, то подсказываю. Быть допущенным к кормушке для академиков. А если это так, то учеными некоторые из "профессиональных патриотов" и могут быть, а патриотами НЕТ!
Половины суммы, идущей на выплаты пожизненных академических стипендий, хватило бы с лихвой на ликвидацию "информационного голодомора", в условиях которого пока еще выживает украинская наука. Имеется в виду свободный доступ для научных работников, преподавателей и студентов к базам данных и журналах ведущих научных издательств.
А зачем, впрочем, научным работникам, а тем паче студентам знать, что великаны отечественной науки, их ректора, деканы и профессора в этих базах данных и журналах практически не представлены?
Главное заявить о своем величии с помощью средств массовой информации.
2006.02.04 | Георгій
Академічні стипендії і ін.
Восхищенный пише:> Половины суммы, идущей на выплаты пожизненных академических стипендий, хватило бы с лихвой на ликвидацию "информационного голодомора", в условиях которого пока еще выживает украинская наука. Имеется в виду свободный доступ для научных работников, преподавателей и студентов к базам данных и журналах ведущих научных издательств.
(ГП) Все вірно. Коли цей порядок - платити академікам за членство в академії - зміниться, тоді дійсно, очевидно, вивільняться якісь (не особливо великі) гроші, що їх можна буде використовувати на доступ до джерел інформації і т.д. Але ж Ви не дискутуєте серйозно про зміну цього існуючого порядку. Натомість, Ви кидаєте грудками бруду в особу українського фахівця-літературознавця і педагога на ім'я В'ячеслав Брюховецький, намагаєтеся дискредитувати його науковий доробок. Мені здається, це неправильний підхід до справи. На мою думку, навмисне казати на чорне - біле (типу, "ну покажіть мені хоча б мінімальні наукові досягнення.." або "та хто повірить, що в нього дійсно понад 400 наукових праць, це все газетні статті і компартійне висуванство...") - це шлях у глухий кут. По-моєму, проф. Брюховецький у свої 58 років має цілком непоганий науковий доробок і, судячи з порівнянь Могилянки з іншими ВНЗ України, цілком адекватно робить свою роботу педагога і адміністратора. Хай робить. Йому вже не так далеко до пенсії. Думаймо про наступне покоління. Обговорюймо шляхи зміни вертикальної системи адміністрування в науці та освіті на більш сучасну горизонтальну, де фахівці у ВНЗ і наукових центрах самі підбирають собі кадри і самі виробляють свою власну навчальну чи дослідницьку стратегію.
2006.02.04 | Восхищенный
Мистеру Георгию (3)
Once more!Noch einmal!
Ще раз!
Я даже больше, чем Вы, готов поверить в наличие несомненных научных достижений кого угодно, в том числе и лица, о котором идет речь. И естественно тех гигантов, научной мысли, прославлением которых так озабочен Defendor academia.
Единственное о чем я прошу -- если не Вы, то кто может и сможет, дайте краткое и вразумительное для моего слабого интеллекта описание, резюме, аннотацию и т.п. его научных результатов.
Если Вы спокойно "хаваете" то, что Вам вешают на уши газеты и так называемое мнение научной среды, на которое журналисты ссылаются, как на столь же несомненное, как и на существование Бога, то мне этого мало. Вот такой я вредный тип.
Еще раз -- речь не о его несомненных и своевременных заслугах как образовательного менеджера, патриотически настроенного лица, национально "свидомого", красавца-мужчины, видного политического деятеля, будущего мэра Киева, умелого рассказчика остроумных анекдотов и прочая и прочая.
И не в том дело, что он, как и почти все гуманитарии ссылался на классиков марксизма-ленинизма и решения последних съездов и Пленумов ЦК КПСС и т.д. Дело в том, что кроме этого, еще было и осталось научно-ценного в его работах.
Причем тут компромат? Причем тут диффамация? Причем тут стремление кого-то опорочить? Упаси Бог!
Ну как Вам еще объяснить?
Много говорилось о необходимости разделения власти и бизнеса в этой стране. Полностью за! Но не могут пойти на это наши политиканы, точка зрения которых меняется от того, находятся ли они у власти или в оппозиции. Поэтому сваливаемся в пропасть.
Так вот, не то что я просто "переконанный", а могу обосновать, что в науке и образовании необходимо разделять людей, делающих науку и учащих студентов на мировом уровне, от тех, кто помогает в этом нелегком труде ученым и преподавателям. Для такой помощи нужен организаторский талант, стратегическое видение, железная воля, умение обвораживать начальство и много чего, что есть ценность само по себе и что начисто отсуствует у большинства ученых и преподавателей.
У нас же за, условно говоря, "завхозовские" деяния возводят в ранг учителей человечества. Вот о чем речь. Продолжение такой практики -- это полный конец, возвращение в кремниевый, то бишь каменный век. Неужели Вы этого не понимаете?
В 3-5 миллиона у.е. ежегодно обходится содержание пожизненных академических стипендиатов. Мизер, это меньше, чем ФК Динамо тратит на заезжую звезду, умеющую профессионально пхать мяч ногою.
В этом году за 200 000 у.е. Центральная научная библиотека НАНУ им.В.И.Вернадского подписалась на базы данных, обеспечивающих доступ ее посетителям к 20-25 % мировой научной журнальной литературы.
Вот цена вопроса. Тратим еще миллион на доступ к остальным базам данных.
А на оставшиеся деньги можно и монографической литературы прикупать.
А через два-три года начинаем требовать от сотрудников НАНУ публикаций не в отечественных мурзилках, а в международных специализированных журналах. (Понятно, что это прямо не относится к экспериментаторам и ученым, ведущим полевые исследования). Так, лет через 10 мы не будем пасти задних в мировом научном пространстве. И от баласта освободимся. И никая бездарь с киевской пропиской или с мохнатой рукой не буде лезть в науку. И если будут великаны научной мысли, то подлинные. И зарплату повысим работающим, а не числящися на работе. И для способной молодежи возникнут перспективы, связанные с реализацией ее талантов, а не с активным приспособлением к существующей среде,порождающей необходимо дутые величины.
С надеждой на понимание.
2006.02.05 | Георгій
Розділяти непросто...
Восхищенный пише:> дайте краткое и вразумительное для моего слабого интеллекта описание, резюме, аннотацию и т.п. его (проф. Брюховецького. -ГП) научных результатов. Если Вы спокойно "хаваете" то, что Вам вешают на уши газеты и так называемое мнение научной среды, на которое журналисты ссылаются, как на столь же несомненное, как и на существование Бога, то мне этого мало. Вот такой я вредный тип.
(ГП) Брюховецький писав і публікував статті і книги. Особисто я дуже добре знаю, що означає написати і опублікувати статтю у фаховому журналі, де матеріали піддають критиці анонімних рецензентів. Це, як казав проф. Преображенський з "Собачого Серця," "очєнь нєпросто." Я також знаю, що означає написати і видати книгу. Поки що я написав і видав у США одну невеличку книжечку - це забрало в мене рік досить напруженої роботи. Це також "очєнь нєпросто." Тому я завжди з осторогою ставлюся до спроб отак одним махом закреслити доробок людей, які пишуть і публікують статті і книги. Щодо суто наукового значення чи калібру статей і книг проф. Брюховецького - запитайте фахівців-літературознавців. А пріорі заявляти, що ну нічого, нічого там нема, мабуть все-таки не годиться. Тим більше коли мова іде про таку специфічну галузь, як літературознавство. У цій галузі іноді бувають дуже дивні відкриття. Якщо Ви гуманітарій, Ви безумовно знаєте ім'я Михайла Бахтіна. Коли він був живий, ніхто не називав його вченим - так, маленький нікому не відомий викладач російської літератури в університету заштатного містечка Саранська. Але коли він помер, знайшли тисячі сторінок його не опублікованих рукописів, і зараз, наскільки я розумію, Бахтіна вважають одним з найцікавіших літературознавців, філософів і релігійних мислителів 20-го сторіччя. Це я не до того, що Брюховецький теж такий (швидше всього ні, навряд чи він має вдома заховані зошити з потаємними думками про творчість Юрія Андруховича чи Андрія Куркова) - а до того, що зі сторони судити про суто науковий калібр літературознавця дуже важко.
> могу обосновать, что в науке и образовании необходимо разделять людей, делающих науку и учащих студентов на мировом уровне, от тех, кто помогает в этом нелегком труде ученым и преподавателям. Для такой помощи нужен организаторский талант, стратегическое видение, железная воля, умение обвораживать начальство и много чего, что есть ценность само по себе и что начисто отсуствует у большинства ученых и преподавателей. У нас же за, условно говоря, "завхозовские" деяния возводят в ранг учителей человечества. Вот о чем речь. Продолжение такой практики -- это полный конец, возвращение в кремниевый, то бишь каменный век. Неужели Вы этого не понимаете?
(ГП) Ну чому ж, я розумію, до чого Ви ведете. Тільки не так це все просто...
> В 3-5 миллиона у.е. ежегодно обходится содержание пожизненных академических стипендиатов.
(ГП) Так оце як раз зовсім окрема тема. Я АБСОЛЮТНО проти стипендій академікам тільки за те, що вони академіки. Я абсолютно ЗА диференційовану заробітну платню, яка виплачується людині за її РОБОТУ, а не за її ранг або чин. Але чому обговорення можливості скасування академічних стипендій треба починати з протиставлення "завгоспа" Брюховецького якимось там "справжнім вченим," "вчителям людства?" Оце мене дратує... і оце я розглядаю як хунвейбінівщину. НІКОМУ не треба платити пожиттєвих академічних стипендій, ні завгоспам, ні Бертранам Расселам чи Бахтіним чи Дерріда чи Чомскі. Якщо ми з Вами у цьому одностайні, подумаймо разом, як цього добитися.
> А через два-три года начинаем требовать от сотрудников НАНУ публикаций не в отечественных мурзилках, а в международных специализированных журналах.
(ГП) А оце як раз вже і зараз потрібно - нащо чекати 2-3 роки?
>(Понятно, что это прямо не относится к экспериментаторам и ученым, ведущим полевые исследования).
(ГП) Чому "не относится?" ВСІ науковці ПОВИННІ друкувати свої результати ТІЛЬКИ в міжнародних виданнях, які рецензуються анонімними фахівцями. Це можливо вже зараз і нічого іншого не потрібно...
2006.02.05 | loup-garou
Re: Мистеру Георгию (3)
> А через два-три года начинаем требовать от сотрудников НАНУ публикаций не в отечественных мурзилках, а в международных специализированных журналах. (Понятно, что это прямо не относится к экспериментаторам и ученым, ведущим полевые исследования). Так, лет через 10 мы не будем пасти задних в мировом научном пространстве. И от баласта освободимся. И никая бездарь с киевской пропиской или с мохнатой рукой не буде лезть в науку. И если будут великаны научной мысли, то подлинные. И зарплату повысим работающим, а не числящися на работе. И для способной молодежи возникнут перспективы, связанные с реализацией ее талантов, а не с активным приспособлением к существующей среде,порождающей необходимо дутые величины.Не все так просто. Укотре повторюсь - які б формальні критерії оцінки роботи вченого не було запроваджено, начальство пристосується до них набагато краще і швидше. Наведу приклад із життя. Не далі як позавчора до нас приїжджав на гастролі пан Люміне - директор Парижської обсерваторії, і розповідав про свої результати. Результати опубліковані в Nature, більше того, картинка на обгортці відповідного номеру відповідає саме статті його команди. Згідно будь-яких формальних критеріїв (імпакт-індекс журналу, цитованість і т.д.) - безсмертне досягнення, автор золотими буквами вписав своє ім'я в історію науки. Реально ж робота і результати навіть до студентського рівня не дотягують, я б таке і в Укр. Фіз. Журнал посоромився б посилати.
Це все до того, що марні Ваші реформаторські сподівання. Репутація НАНУ в очах пересічних громадян зіпсована безнадійно, на багато десятиліть уперед. Так що - ліквідація і тільки ліквідація!
P.S. "Баласт" в вєлікам і магучєм пишеться з двома "л".
2006.02.06 | Восхищенный
Для loup-garou
Спасибо. Торжественно клянусь делать в будущем все возможное, чтобы не допускать грубейших орфографических ошибок. Сгораю от стыда. Но, честно говоря, не могу дать стопроцентной гарантии от повторения подобных демонстраций моей вопиющей неграмотности.Через минуту исправлю любезно указанный Вами ляп в исходном тексте.
2006.02.03 | Сергій Вакуленко
Re: Сергій!
Insurgent пише:>
> Не йдіть на поводу в академіків.
Якби й схотів, не спромігся б.
> Не ототожнюйте інститут академіків, якого дійсно у тому виді, як у нас, не існує у цивілізованих країнах, та академію наук, як установу, що повинна займатися фундаментальними науковими дослідженнями, а не балачками про них.
А задля чого ще існує Академія. як не для продукування "інституту академіків"?
Що ж до "повинна"... мо' й так. Тільки цікаве питання: хто саме персонально здійснюватиме "фундаментальні наукові дослідження".
> Під різними іменами така установа чи мережа установ існує у кожній цивілізованій країні. Ця мережа перетинається, але не тотожна мережі університетів.
Особисто я не проти установ. Я проти надбудови над установами.
> Цю просто думку не розуміє наше неосвічене керівництво та свідомо спотворюють академіки як клас.
Оцю просту думку й я, сіромашний, не годен зрозуміти.
2006.02.03 | Георгій
Газетні статті і інше
Восхищенный пише:> Всегда приятно иметь дело с энциклопедически образованным и вежливым оппонентом.
(ГП) Ой.
> Спасибо за информацию о научных трудов будущего академика и их внушающем благоговейный трепет КОЛИЧЕСТВЕ (Надеюсь, в него не входят многочисленные публицистические газетные статьи, интервью, ответы и т.д.). Торжественно обещаю, что в ближайщее время постараюсь ознакомиться с ними.
(ГП) Добре, іронізуйте, але я Вам можу навести приклади дуже поважних американських вчених у моїй власній галузі, академіків і президентів академій, які десятиріччями жили тим, що публікували досить порожні і легкі статті у професійних журналах, статті, де багато малюнків, таблиць, "правильних" наукових слів, і при цьому нуль новизни і нуль сенсу... Зараз взяти і кинути всі ці статті у шреддер, або спалити їх, і забути, що вони навіть і існували - і наука не програє і нічого від науки не відніметься. А ці вчені на своїх п'єдесталах як стояли, так і стоять. Я думаю, не варто отак з розмаху осуджувати людей, які працюють в науці, за те, що вони, бачте, не Уотсони і Кріки чи не Бертрани Рассели. Ви так патетично просили показати "ну хоч мінімальні" наукові досягнення д-ра Брюховецького - я Вам їх показав. Вони не шедеври? Так, вони не шедеври. Чи витікає з цього, що варто вкладати стільки енергії і злості у "разаблачєніє" "голого короля" Брюховецького? На мою думку, ні, не варто. Краще сфокусуватися на тому, які вади української системи вищої освіти і науки можна спробувати якимось чином виправити.
> О своем непрофессиональном мнении обязательно сообщу, причем с цитатами из прочитанных работ. Надеюсь, что марксистско-ленинский литературоведческий анализ националистической мелкобуржуазной литературы не разрушит мои впечатления о литературном процессе в Украине (и его персонажах), которые я почерпнул из известного двухтомника воспоминаний, если не ошибаюсь, пана Костюка.
(ГП) Але ж Ви повинні зрозуміти, що в радянські роки вчених-літературознавців змушували встявляти в їх праці правильні слова про марксизм-ленінізм, зло націоналізму, і т.д. Я особисто знаю одного чудового і, повірте мені, справжнього вченого-літературознавця з Києва - проф. Наталю Ростиславівну Мазепу, яка написала і опублікувала ще у 1970-і - 1980-і роки кілька книжок про творчість Баратинського. У тих книжках, звісно, є передмови, де цитуються Ленін і Брєжнєв і де читачеві розкривається дуже правильний погляд на творчість Баратинського у світлі рішень ...надцятого з'їзду КПРС. Але хто про це зараз турбується? Я знаю, що ці книжки є в бібліотеках баатьох університетів світу, у тому числі американських університетів. Фахівці-русисти дуже високо їх цінують...
> Кстати, желательно все же иметь какое-то кратное описание результатов научной деятельности академика, пожизненного ПРЕЗИДЕНТА КМА и будущего члена Киевской рады. Хотелось бы, что это описание вышло за рамки расхожих и принятых в "академической" среде общих выражений типа "впервые исследовал", "тщательно проанализировал", "глубоко раскрыл", "нетривиально обобщил" и т.п. В этом плане возлагаю надежды на студентов и преподавателей нашего отечественного Оксфорда.
(ГП) Як зануда-викладач, думаю, що студенти повинні краще вчитися, а не збирати компромат на своїх професорів. Ще раз, по-моєму, це просто хунвейбінство, нікому не потрібне і деструктивне, хоч пані Ірина і нагадує мені, що мені бракує почуття гумору.
2006.02.03 | loup-garou
Re: Газетні статті і інше
> думаю, що студенти повинні краще вчитися, а не збирати компромат на своїх професорів.Оце - всім рехворматорам на першу сторінку!
Якби кожен займався своєю справою, а не рахував статті і посилання у академіків, українській науці було б набагато більше користі.
Щодо Брюховецького - не знаю, який з нього вчений, але як начальник університету він зараз найкращий в країні. Принаймні, екзамени в КМА поки що справжні, рівень випускників незрівнянно вищий навіть за КУ. Із недоліків КМА можу назвати лише відсутність традицій (в чому Брюх. не винен) і нормальної фізико-математичної кафедри.
2006.02.03 | Insurgent
Компромат?
Если опубликование в открытой печати (500 000 экземпляров) не просто голословных утверждений о научной величине того или иного деятеля науки и образования, а вразумительного описания (для 200-300 посетителей этого форума) его научных результатов , наличие которых, кстати, является нормативным, хотя и чисто формальным, требованием и в украинской науке и в высшей школе, считать собиранием компромата, то о каком понимании ситуации может идти речь?Пиарить можно, а обосновать пиар -- это компромат?
Ну, ладно, студенты должны учиться? А думать о том, у кого они учатся? Учился когда-то и я и завидовал студентам тех вузов, ректорами которых были не партийные выдвиженцы, а настоящие ученые. Каким-то образом мои однокурсники и я знали, кто есть кто среди наших преподавателей как ученый и стремились учиться именно у них, а не у выпускников высших партийных школ и отставных партийных бонз.
А что слабо представителям профессорско-преподавательского состава КМА, знающим не понаслышке своего Президента, или Диктатора, как его вчера прилюдно назвал номер первый избирательного списка НСНУ, написать пару абзацев по поводу его научных достижений.
Это ж так просто, приведите аргументы, и я принесу свои извинения и даже сагитирую всех своих соседей голосовать за нашего выдающегося литературоведа.
2006.02.04 | Георгій
Re: Компромат?
Insurgent пише:> Пиарить можно, а обосновать пиар -- это компромат?
(ГП) Я висловився фігурально, метафорично. Під збиранням компромату я розумію просто негативну, злу ментальність, спрямовану не проти вад системи, а проти особистостей. Типу, замінимо Іваненка на Петренка, тому що Іваненко компартійний висуванець і псевдовчений, а Петренко дійсно видатний вчений - і тоді все в нашій науці і освіті буде добре. Але ж не буде. Петренко моментально стане Іваненком-біс, а десятиріччя чесної праці Іваненка будуть незаслужено опльовані.
> Ну, ладно, студенты должны учиться? А думать о том, у кого они учатся?
(ГП) А Що, Брюховецький - поганий лектор?
>Учился когда-то и я и завидовал студентам тех вузов, ректорами которых были не партийные выдвиженцы, а настоящие ученые.
(ГП) По-перше, ще раз, якщо є конкретні скарги на педагогічні здібності д-ра Брюховецького, то треба обговорювати саме їх, а не жбурляти типово хунвейбінівське гасло "геть партійних висуванців." По-друге, дуже хороші вчені, науковці з карколомним доробком світового значення іноді виявляються абсолютно бездарними педагогами. В Університеті Каліфорнії в Лос-Анжелесі (UCLA) у 1980-і роки був жахливий скандал - студенти буди вражені тим, що один професор на ім'я Ілай Серкарц (Eli Sercarz) не зміг прочитати жодної лекції, затинався, плутався, ніс якусь околесицю, виходив з аудиторії і т.д. (йому моментально дали прізвисько Eli the Scattered Brain). А вчений він був таки найсправжнісінький, автор кількох дійсно серйозних відкриттів у галузі молекулярної імунології. Був номінований на Нобелівську премію (правда, програв Догерті і Цинкернагелю). Бажаєте, щоби такий вчив студентів у Могилянці?
2006.02.04 | stefan
членів академій чи вчених
треба зробити БД.Це різні речі.***
А працювати в рідній Україні в "справжній" науці хто може собі позволити без грошей.
***
Defendor academia пише абсолютну дурість:
> Засуджую як нікчемну та безглузду ідею про створення бази даних про науковців, що мають закордонні публікації. Це ніщо інше, як спроба піару бездар, які не спроможні знайти своє місце на Батьківщині. Та й класик казав лише про те, що потрібно чужого навчатися, а не про те, щоб чужих навчати. Це також спроба заробити шалені гроші, витягуючи їх з дурнів, що бажають себе пропіарити. Крім того, це відверта та нахабна спроба цуратися свого.
>
> Прикро, що справжні велетні української науки, яких годує наша держава в лавах державних академій, й наукові досягнення яких на сотні років опереджають так звану світову науку, дуже скромні люди й суспільство майже нікого з них не знає. Ну хіба що Патона, Семіноженка, Литвина та Кременя.
>
> Пропоную почати з інформування українського народу про найкращих з них, тобто тих, наукові доробки яких визнані обранням до двох та більш державних академій.
>
> Пропоную попередній перелік таких особистостей та прошу дописувачів його поповнювати. Бажано додавати стислу характеристику наукових досягнень.
>
> 1. Члени чотирьох й більш державних академій.
> ????
>
> 2. Члени трьох державних академій.
> Кремень – НАНУ + А Педагогічних Н + А Правових Н (науковий доробок:)
>
> 3. Члени двох державних академій.
> Литвин – НАНУ + А Правових Н (науковий доробок:)
> Комисаренко – НАНУ + А Медичних Н (науковий доробок:)
> Шемшученко – НАНУ + А Правових Н (науковий доробок:)
2006.02.07 | igor
До чого тут Брюховецький???
Солідарний з Георгієм! Це зовсім не той випадок. Запитання "А що ж Ви такого визначного зробили у світовій науці?" в контексті теми недоречне. Та й загальнодоступно відповісти на нього можуть одиниці із ще живихБрюховецький кандидатську та докторську роботи захищав не будучи на високих чи керівних посадах, що дають можливість привласнити чуже. Та й біографія у нього непогана. Може тому й очолює список АКАДЕМІЧНА ЧЕСНОТА, де якраз і виступає проти проффесорства.
Краще загляньте на
http://www.timoshenkoivan.openua.net/bio.plhtml
http://www.timoshenkozoya.openua.net/bio.plhtml
http://eufimb.edu.ua
Це така собі успішна фінансова піраміда на освіті. А філій! І в кожній
видають диплом одного рівня із Могилянкою, КНЕУ, Шевченком. Може туди професори із Києва їздять лекції читати? Це було б чудово!
Чи може кваліфікованих кадрів хорошою платою та умовами роботи привабили?