МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Правильна відповідь про корупцію в освіті – "так", "ні", чи "не

02/26/2006 | Мар`яна Сварник
«Хроніка Усвідомлення вибору 2006» Випуск №9. «Чітая проґрамми...», або «Правильна відповідь про корупцію в освіті – "так", "ні", чи "не знаю"?» При порівнянні проґрам партій та блоків, що беруть участь у виборах-2006, були використані офіційні тексти, розміщені на сайті ЦВК. Наше питання: "Як практично Ви збираєтеся забезпечити рівний доступ усіх громадян України до якісної освіти? Які практичні заходи Ви вважаєте за необхідне здійснити для подолання корупції у галузі освіти?" Приємно констатувати, що всі без винятку політичні сили вважають розвиток якісної та доступної освіти якщо не пріоритетним, то принаймні вартим згадування. еприємно бачити, що про корупцію в освіті в їхніх програмах – ні слова ! Точніше, 2 слова на 15 виборчих програм. "Опозиційний блок НЕ ТАК!" декларує своєю ціллю „ забезпечення доступної, високоякісної, некорумпованої освіти ”, однак цією однією фразою вичерпуються всі міркування цього блоку з приводу освіти загалом, тому напрошується думка, що це лише типовий штамп, який випадково вдало припасувався до нашого запитання, а не виважена та випрацювана позиція, що понесе за собою реальне втілення боротьби з корупцією в освіті. Український Народний Блок Костенка і Плюща пише, що освіта має бути „ сучасна, патріотична, доступна, некорумпована , ” і все – таке ж порожнє гасло. Отже, проблеми корупції в освіті, принаймні на рівні виборчих програм, наші кандидати не бачать (поняття корупції загалом зустрічається у передвиборчих програмах наших 15 партій близько 20 разів). Що ж вони бачать, і що обіцяють? Наскільки конкретними та змістовними є їх обіцянки? Погляньмо на порівняльну таблицю.
Комуністична партія України Ми зможемо: за рахунок державного фінансування створити мережу дошкільних закладів, дитячих санаторіїв, таборів відпочинку, позашкільних спортивних і мистецьких закладів; забезпечити безкоштовну середню, спеціальну і вищу освіту та отримання молоддю першого робочого місця; Підвищимо до рівня середньої в промисловості зарплату викладачів середніх спеціальних закладів, учителів шкіл, а стипендії студентів - до рівня прожиткового мінімуму. Забезпечимо молоді соціальні пільги на час навчання.
Партія регіонів Молоді – якісну освіту і гідну роботу після її завершення.
Захист сімейних цінностей: гарантії медичної допомоги, освіти для дітей, можливість довгострокового житлового кредитування.
Сприяти розвитку національної науки й освіти.
Суттєво збільшити ресурси фондів молодіжного кредитування на цілі освіти й придбання житла, підвищити стипендії до рівня прожиткового мінімуму, забезпечити студентам пільговий проїзд протягом періоду навчання.
Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" Нами будуть запропоновані державні програми:
-розвитку науки і освіти;
Ми запропонуємо зміни до Конституції ... для запезпечення:
-безкоштовної медицини і безкоштовної освіти; Соціальні виплати інвалідам, студентам, малозабезпеченим - не нижче прожиткового мінімуму.
Блок "Наша Україна" Освіта, наука, культура, духовність стануть головними чинниками національного розвитку та добробуту людей. Вчитель стане основою середнього класу.
Кожний випускник загальноосвітньої школи вільно володітиме принаймні однією іноземною мовою та вмітиме працювати на комп'ютері.
До вищих навчальних закладів вступатимуть найдостойніші – за результатами незалежного тестування знань випускників. Кожна обдарована дитина зможе реалізувати своє покликання. Ми встановимо з 2007 року державні сти пендії для стажування молоді за кордоном, забезпечи­ мо її доступними кредитами на навчання.
"Народний блок Литвина" добиватиметься:
забезпечення якості та доступності освіти, подвоєння її державного фінансування;
введення квоти для випускників сільських шкіл при вступі до вузів несільськогосподарського профілю в межах 20%;
надання молодим людям права на позаконкурсний вступ на навчання після строкової служби у Збройних Силах;
Зусилля зосереджуватимуться насамперед на таких напрямах:
реальній державній підтримці сільських систем освіти, охорони здоров'я, культури, забороні закриття об'єктів соціального призначення, повному відшкодуванні державою витрат господарств на створення соціальної інфраструктури;
"Блок Юлії Тимошенко" Кожна дитина повинна отримати безперешкодний доступ до духовної освіти.
Ми зупинимо пропаганду жорстокості та моральної розбещеності, зрівняємо статуси закладів духовної та світської освіти. Подолаємо свідомо створену несправедливість, яка полягає у фактичній нерівності дітей від народження, що обумовлена різним рівнем заможності родин. Від народження та до завершення освіти для усіх закладів освіти незалежно від форми власності мусить бути встановлена єдина вартість послуг по вихованню та освіті дітей і далі від рівня заможності родини ці послуги оплачує або родина, або держава та родина разом, або тільки держава, якщо родина не в змозі, або дитина є сиротою.
Норматив оплати освітянських послуг для державних учбових та виховних закладів мусить бути не нижче ніж ринкова вартість для приватних закладів. Ми піднімемо стипендії до рівня прожиткового мінімуму. Відкриємо державні заклади для навчання дітей-інвалідів.
Соціалістична партія України Пенсії, стипендії та інші соціальні виплати будуть зростати та перевищать прожитковий мінімум, вирахуваний за реальними цінами та потребами. Освіту та медичне обслуговування за рахунок бюджету буде відновлено.
Молодь і студентство держави будуть спеціально підтримуватись. Вони одержать законодавчі гарантії освіти, працевлаштування і повноцінне житлове кредитування.
Виборчий блок: "Блок Бориса Олійника та Михайла Сироти" Результати ж чесної праці будуть спрямовуватися на найважливіші соціальні напрямки – розвиток освіти, науки, культури, духовного і фізичного здоров'я нації.
Рівний доступ громадян до здобуття освіти та можливості отримання безкоштовної медичної допомоги
Рівний доступ дітей та молоді, незалежно від їхнього майнового стану, місця народження, національності та інших ознак до отримання безоплатної освіти, в тому числі й вищої
"Опозиційний блок НЕ ТАК!" Наші цілі: забезпечення доступної, високоякісної, некорумпованої освіти;
Український Народний Блок Костенка і Плюща На селі будуть розвиватися культурні та освітні центри.
ОСВІТА – сучасна, патріотична, доступна, некорумпована.
Середня освіта буде безкоштовною. Ми забезпечимо справедливий доступ молодому поколінню до вищої освіти, а випускникам вищих навчальних закладів – гарантовані місця праці. Всі заклади освіти матимуть сучасне технічне та методичне забезпечення. Українська мова отримає справжній державний статус у вищій школі з дотриманням загальновизнаних міжнародних стандартів.
Фундаментальні наукові дослідження розвиватимуться у невід'ємному зв'язку з навчальним процесом у вищих освітніх закладах.
Партія "Віче" - Головний пріоритет на найближчі 10 років державної політики і спрямування бюджетних коштів – просвітництво: освіта, культура, інформатика. Якщо терміново не переглянути підхід до цих важливих сфер, наші громадяни і країна в цілому будуть неконкурентоздатними.
"Громадянський блок ПОРА-ПРП" Усі члени суспільства повинні мати право на безкоштовну невідкладну та базову медичну допомогу, базову освіту та можливість доступу до безкоштовної вищої освіти, доступ до необхідної інформації. Але при цьому кожен громадянин повинен мати вибір якості і обсягу послуг та шляхів самореалізації в соціокультурній сфері відповідно до своїх потреб та можливостей.
У той же час суспільство і держава мають стимулювати розвиток тих соціокультурних інститутів, які забезпечують стабільність країни, її виживання і самовідновлюваність. До таких інститутів належать мова, традиції і культура української нації та національних меншин, родина, фундаментальна наука та інноваційна діяльність, громадська та універсальна освіта, мистецтво, релігія.
Партія патріотичних сил України Освіта, наука та культура повинні стати пріоритетами національної політики України, бо саме вони є основою для зростання країни, невичерпним джерелом покращення рівня духовного та матеріального добробуту громадян. 
Всі громадяни повинні мати рівні можливості для отримання освіти. Разом з тим система освіти має створити всі необхідні умови для отримання високого рівня знань на рівні сучасних світових стандартів. 
Держава, піклуючись про своє майбутнє, повинна створити належні умови для забезпечення рівного доступу до отримання освіти та працевлаштування, забезпечення зайнятості молоді через систему заходів підтримки молодіжного підприємництва, розвитку різноманітних форм отримання освіти, надання молоді можливості придбання житла.
Блок НДП - суттєве поліпшення фінансування освіти, науки і культури шляхом збільшення бюджетних видатків і залучення позабюджетних асигнувань;
- надання освітянам і медикам статусу державного службовця;
Партія Зелених України Зелені за пріоритетність інвестицій у знання, за ефективну державну підтримку фундаментальної науки, вищої та середньої освіти.
Одразу бачимо, що кілька сил обійшлися порожніми гаслами, лише "для годиться" згадавши освіту загальними фразами без жодної конкретики. Це Партія "Віче", Партія патріотичних сил України, Партія Зелених України та "Опозиційний блок НЕ ТАК!" (3 - контрольна група, 1 - основна). Недалеко від них втекли Виборчий блок: "Блок Бориса Олійника та Михайла Сироти", "Громадянський блок ПОРА-ПРП" та Блок НДП (2 – контрольна група, 1 - основна). Решта 8 сил з основної групи спромоглися сформулювати по кілька більш-менш конкретних тез, які дозволяють скласти приблизне уявлення про їх бачення проблеми, та про їх плани вирішення проблем за умови проходження до Верховної Ради. Перш за все, фінансування з державного бюджету . Саме по собі воно не гарантує ні доступності освіти, ні її якості, однак, за умов ефективного цільового використання може сприяти і першому, і другому. Блок НДП висловлюється за „ збільшення бюджетних видатків і залучення позабюджетних асигнувань ”, а "Народний блок Литвина" – за подвоєння державного фінансування освіти. Комуністична партія України обіцяє „ за рахунок державного фінансування створити мережу дошкільних закладів, дитячих санаторіїв, таборів відпочинку, позашкільних спортивних і мистецьких закладів ”. Один із критеріїв доступності освіти в наших умовах – оплата за освіту , чи її відсутність. Комуністична партія України, Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція", Соціалістична партія України, Виборчий блок: "Блок Бориса Олійника та Михайла Сироти" та "Громадянський блок ПОРА-ПРП" – обіцяють безплатну освіту, в тому числі вищу. Український Народний Блок Костенка і Плюща вважає, що лише середня освіта повинна бути безкоштовною, однак обіцяє забезпечити „ справедливий доступ молодому поколінню до вищої освіти ”. Реформаторський підхід до оплати за освіту пропонує "Блок Юлії Тимошенко", наводимо цитату повністю: „ Від народження та до завершення освіти для усіх закладів освіти незалежно від форми власності мусить бути встановлена єдина вартість послуг по вихованню та освіті дітей і далі від рівня заможності родини ці послуги оплачує або родина, або держава та родина разом, або тільки держава, якщо родина не в змозі, або дитина є сиротою. Норматив оплати освітянських послуг для державних учбових та виховних закладів мусить бути не нижче ніж ринкова вартість для приватних закладів. Стипендії для студентів підвищити до рівня прожиткового мінімуму обіцяють Комуністична партія України, Партія регіонів, Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" та "Блок Юлії Тимошенко", а Соціалістична партія України навіть твердить, що „ пенсії, стипендії та інші соціальні виплати будуть зростати та перевищать прожитковий мінімум ”. Перші дві партії також обіцяють додаткові пільги для студентів. Блок "Наша Україна" нічого не каже про загально-студентські стипендії, але заявляє: „ Кожна обдарована дитина зможе реалізувати своє покликання. Ми встановимо з 2007 року державні сти пендії для стажування молоді за кордоном , забезпечи мо її доступними кредитами на навчання. ” Крім Блоку „Наша Україна”, про „ молодіжне кредитування на цілі освіти ” в своїй програмі пише також Партія регіонів. Відзначимо, що більшість планів щодо забезпечення рівного доступу до освіти зосереджується у площині фінансів. Це свідчить про те, що в уяві учасників наших виборчих перегонів, серед перешкод для рівного доступу до освіти основним фактором є бідність. Таке бачення ситуації призводить до майже повного ігнорування інших можливих факторів, прикладів яких у виборчих програмах - одиниці. Перелічимо ті, які нам вдалося відслідкувати. Український Народний Блок Костенка і Плюща обіцяє, що „ на селі будуть розвиватися культурні та освітні центри ”, а "Народний блок Литвина" крім державної підтримки сільських систем освіти добиватиметься ще й „ введення квоти для випускників сільських шкіл при вступі до вузів несільськогосподарського профілю в межах 20% ” та „ надання молодим людям права на позаконкурсний вступ на навчання після строкової служби у Збройних Силах ”. Блок "Наша Україна" обіцяє, що „ до вищих навчальних закладів вступатимуть найдостойніші – за результатами незалежного тестування знань випускників. ” Лише "Блок Юлії Тимошенко" згадує в своїй програмі освіту для інвалідів: „ Відкриємо державні заклади для навчання дітей-інвалідів ,” хоч не зовсім зрозуміло, чи йдеться тут про те, щоб зробити доступними для інвалідів загальноосвітні заклади, а чи про те, щоб засновувати окремі спеціалізовані інституції. Це було про доступну освіту, тепер про якісну . Окрім загальних гасел про те, що освіта має бути якісною, конкретне наповнення цих гасел знайти у програмах партій та блоків було майже неможливо. Щось схоже на спроби заторкнути проблему якості прослідковується в обіцянці Блоку „Наша Україна”, що „ кожний випускник загальноосвітньої школи вільно володітиме принаймні однією іноземною мовою та вмітиме працювати на комп'ютері, ” та Українського Народного Блоку Костенка і Плюща, що „ всі заклади освіти матимуть сучасне технічне та методичне забезпечення.” Останні також твердять, що „фундаментальні наукові дослідження розвиватимуться у невід'ємному зв'язку з навчальним процесом у вищих освітніх закладах. ” Ото й усе.
Очевидно, до роздумів про те, як забезпечити якісну освіту, наші майбутні обранці ще не дозріли (між іншим, тут існує виразна кореляція із „непомічанням” проблеми корупції). А чи дозріли виборці?
Вивчення текстів передвиборчих проґрам відбувалось у рамках проекту Альянсу громадянських активістів «Майдан» «Усвідомлення вибору 2006: Інтерактивне співставлення очікувань виборців і обіцянок політичних сил.». Проект проводиться в рамках Громадської кампанії “Усвідомлений вибір – 2006” Міжнародного Фонду «Відродження». Попередні випуски: Випуск №1 «Прозорість влади. Хто «ЗА!»?» Випуск №2 «Державна підтримка економіки: інвестиції, чи справедливість?» Випуск №3 «Злочинність та корупція: боротьбу -- борцям, віру -- віруючим!» Випуск №4 «На прохання небайдужих: Про методику дослідження «передвиборчих меседжів» Випуск №5 «Медицина - якість чи доступність. І ні слова про корупцію.» Випуск №6 «Правосуддя: Справедливість для всіх і негайно?» Випуск №7 «Держава і культура: "посприяй", "зупини" чи "не нашкодь"?» Випуск №8 «Пенсії неодмінно зростуть. В це треба просто вірити!»

Відповіді

  • 2006.02.28 | Mary

    ну що, будуть коментарі в освітян? (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.02.28 | Сергій Вакуленко

      Та тут чи не ввесь форум за коментар можна взяти...

      Зрештою, чого чекати від тих програм? Ніхто їх і не збирається виконувати. То є риторичні вправи: аби нарід клюнув.

      Серед першочергових проблем, як на мене, крім корупції, слід би було виділити вишкіл науково-педагогічних кадрів і запровадження єдиних державних стандартів викладання за спеціяльностями (з переліком дисциплін і розподілом годин). Це те конкретне, що його можна зробити швидко. Ідея незалежного тестування (в будь-якій формі) заслуговує на підтримку (НСНУ). Особисто мені подобається ідея Костенка й Плюща про те, що "Фундаментальні наукові дослідження розвиватимуться у невід'ємному зв'язку з навчальним процесом у вищих освітніх закладах". Усе инше — теревені. Зокрема, цікаво слухати про стипендії студентам десь бл. 450 грн., коли викладач-початківець отримує бл. 600 грн. ...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.02.28 | Mary

        там в котромусь із попередніх випусків було

        про юридичну силу цих програм...

        а взагалі, там більше є цікавого з приводу освіти (набагато більше ніж з приводу культури :-( ).

        на приклад, що думають люди про різні моделі платності навчання?

        несунівська обіцянка державних стипендій на навчання за кордоном - цікава, хоч не без проблем (зокрема, я б заохочувала магістерку за кордоном, і навіть докторантуру.)

        ну і ше там є цікаві речі...

        мене особисто вже кілька місяці переслідує одна ідея, навіяна проблемами німецької системи освіти (ми це діло якраз обговорювали в світлі аналізу цьогорічних німецьких передвиборчих програм - і мені якраз попало робити презентацію про освіту, ну, тобто не попало, а я собі вибрала).

        Так от, одна з основних проблем німецької доуніверситетської освіти - це те, що в них відносно рано відбувається розшарування студентів за успішністю, і відповідно ті, хто із самого початку "вилетів" із першої третини, чи як там, потім все більше відстають, і фактично мають дуже низькі шанси потім потрапити в уні.

        Так от, тут викладачка розказувала про альтернативну експериментальну систему, яку вони пробували робити в кількох школах. Система така - кожен предмет, ну чи група тісно пов'язаних предметів йдуть ніби за незалежною від іншої групи програмою. Тобто дитина вчиться і просувається в кожному предметі (чи блоці) більш-менш згідно своїх бажань і здібностей. Під кінець навчання отримує диплом, в якому може бути написано таке, скажімо: література - рівень 15, математика - рівень 8, історія - рівень 13, георгафія - рівень 12, англійська мова - рівень 14, французька мова - рівень 6, і т.д. (Воно ще може комбінуватися якось із оцінками, тобто результатами якогось екзамену випускного, чи шо...) Університет тоді вже визначає, для вступу на таку-то спеціальність ми вимагаємо такого-то рівня з таких предметів, ну і може якогось середнього рівня також. Відповідно і учні за останні кілька років перед вступом можуть шось підігнати, чого їм бракує, і т.д.

        Якщо це все поєднати із незалежними тобто позашкільними тестуваннями на різних рівнях, або й на всіх рівнях (тобто всі проміжні екзамени здаються в центрі тестування типу як тоефл здається, і вчителі до виставляння оцінок своїм учням стосунку не мають), із статистикою успішності в цих незалежних тестуваннях по окремих вчителях, із системою "літніх шкіл", в яких студенти, скажімо, могли би підробляти туторами - для тих дітей (батьків :-) ), які хочуть за літо (чи частину літа) підігнати конкретний предмет, щоб, скажімо перездати екзамен, і не вилетіти на слабший рівень... по моєму, могло б і непогано вийти...

        Це в мене утопічне бачення, чи хтось ще крім мене в цьому бачить виразний позитив, який, хоч і вимагав би грунтовної реформи, але, загалом не був би недосяжним?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.02.28 | Горбань

          Щодо освіти дітей з особливими потребами

          Важко прокоментувати все: просто не знаю. Але знаю, що у нас у початковій освіті є досить вдалі експерименти з "неоцінюючим" оцінюванням. Ну ніби "Ну,Васильку, сьогодні ти набагато краще зробив це, ніж минулого тижня. Тобі краще вдається складати речення, а висновки просто чудові." Тобто, оцінюється поступ, не рівень. Коли вже порівнювали традиційну систему і цю, на якомусь там етапі - наприклад у четвертому класі - тести показали, що учні насправді досягли не нижчого рівня. Але весь цей час вони вчились з більшим задоволенням, не страждали від складних завдань, менше стресували, не було таких, що просто "зламались" і випали і т.д. У традиційній системі діти женуться за зовнішніми успіхами, не заглиблюються в матеріал, не надто працюють над удосконаленням, а "женуть" далі, щоб щось "засвоїти" і на другий день успішно забути.
          У цій новій системі максимальна увага звертається на сильні сторони учнів, а не на слабкі. В принципі, це видно й у "німецькій" системі. Це дозволяє кожній дитині хоч у чомусь, та проявити себе позитивно. У традиційній системі всі працюють над "підтягуванням хвостів", тобто безперервно товчуться носом у своє "гімно". Це перетворює на пекло шкільне життя слабших учнів, тих, яким важко засвоїти всю програму (а таких у нас часто більше половини). З таким позитивним оцінюванням вони вчаться краще, з більшою охотою. Ну і нібито менше настрою вчителям зловживати кращими чи гіршими оцінками з корупційною метою.
          Якщо вже в старших класах настає більш жорстке оцінювання, то в принципі, учні психологічно більш готові прийняти його "конкурентність"
          З другого боку, якщо хтось отримає атестат з високим балом зі співів, праці і фізкультури, а не з математики, мови і фізики... хтозна як він чутиметься?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.03.01 | Георгій

            Re: Щодо освіти дітей з особливими потребами

            Горбань пише:
            > Важко прокоментувати все: просто не знаю. Але знаю, що у нас у початковій освіті є досить вдалі експерименти з "неоцінюючим" оцінюванням. Ну ніби "Ну,Васильку, сьогодні ти набагато краще зробив це, ніж минулого тижня. Тобі краще вдається складати речення, а висновки просто чудові." Тобто, оцінюється поступ, не рівень.
            (ГП) У США це досить широко практикується у багатьох школах (хоча далеко не в усіх). Але університетські викладачі часто це дуже гостро критикують, тому що ця система формує у багатьох дітей таку ментальність, що вони нібито у будь-якому випадку заслуговують на похвалу і винагороду, навіть коли їх поступ не веде об'єктивно до оволодіння тим чи іншим предметом. Я думаю, у цій системі дійсно є і дуже сильна сторона, і також слабка.

            >Коли вже порівнювали традиційну систему і цю, на якомусь там етапі - наприклад у четвертому класі - тести показали, що учні насправді досягли не нижчого рівня. Але весь цей час вони вчились з більшим задоволенням, не страждали від складних завдань, менше стресували, не було таких, що просто "зламались" і випали і т.д.
            (ГП) Цікаве спостереження. А що це були за тести? Чи вони були серйозні, об'єктивні?
          • 2006.03.02 | Mary

            а не з особливими потребами?

            Горбань пише:
            > Важко прокоментувати все: просто не знаю.

            Так ти ідею прокоментуй. Про таку-собі багато-ступінчасту систему шкільної освіти... Я ж теж нічогісінько насправді не знаю - просто майже випадково натрапила на епізодичну інформацію про таку модель, і мені видалося, що вона могла би запропонувати можливе вирішення наших з тобою дискусій про конфлікт між освітою для т.зв. "обдарованих" дітей та освітою для т.зв. "неповносправних".

            > З другого боку, якщо хтось отримає атестат з високим балом зі співів, праці і фізкультури, а не з математики, мови і фізики... хтозна як він чутиметься?

            Ну, це вже теж питання пропаганди цінностей, і т.д. Це може краще підказати дитині, де би вона могла шукати себе в житті, навіть краще ніж типовому відміннику, якому, здавалось-би всі двері відкриті, от тільки пхають його в котрісь двері батьки згідно своїх цінностей і уявлень про щастя і сродну працю :-).

            В мене є ще більше крейзі ідея - зовсім утопічна - однакова погодинна зарплата для ВСІХ - не зважаючи на вид роботи :-). Тобто повна нівеляція суспільної ієрархії прив'язаної до розміру зарплатні :-). Правда, тут би довелося ще якось контролювати ефективність праці також - шоб хтось не замітав двадцять годин чотири квадратні метри вулиці, і отримував за це стільки ж скільки лектор за 4 годинні оригінальні лекції (умовно). Ну але це я розумію все одно повна утопія :-), тому коментувати нема особливої потреби :-).
      • 2006.03.02 | Пані

        Re: Та тут чи не ввесь форум за коментар можна взяти...

        Сергій Вакуленко пише:
        > Зрештою, чого чекати від тих програм? Ніхто їх і не збирається виконувати. То є риторичні вправи: аби нарід клюнув.

        Це поширений мислевірус. Ви плутаєте програми з агітками чи рекламою.
        Більшість програм таки виконується. Принаймні партії як мінімум не роблять щось протилежне написаному в програмах. Це легко побачити взявши програми 2002 року. Більшість учасників нинішніх виборів були і тоді.

        Причому якість програм суттєво виросла.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.03.03 | Сергій Вакуленко

          Re: Та тут чи не ввесь форум за коментар можна взяти...

          Пані пише:

          > Більшість програм таки виконується.

          Але в освіті цього не помітно.

          Кажучи дуже коротко — словами харизматичного лідера наших північних сусідів: кадри треба "ператрахівать". Без того всі ті програми нічого не варті (скажімо, рівний доступ до освіти — не смішіть мене!). За міністра Ніколаєнка в цьому напрямку не зроблено жодного кроку. Тепер ті ректори, що аґітували були за Кучму, аґітують наприклад, за Литвина (зокрема, й у Харкові, скільки знаю).
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.03.03 | Mary

            І як конкретно ви пропонуєте їх "ператрахівать". ? (-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.03.03 | Сергій Вакуленко

              Re: І як конкретно ви пропонуєте їх "ператрахівать". ? (-)

              Та є способи. Вікові обмеження, формальне обмеження перебування на ректорській посаді чотирма роками, а на деканській — двома. Якби було бажання, перевірка зловживань із натяком: краще відійти вбік... Важелі впливу є, й вони використовуються вже сьогодні, тільки зовсім з иншою метою на умі. Міністерські комісії-бо й тепер з університетів не вилазять...
          • 2006.03.03 | Пані

            Re: Та тут чи не ввесь форум за коментар можна взяти...

            Сергій Вакуленко пише:
            > Пані пише:
            >
            > > Більшість програм таки виконується.
            >
            > Але в освіті цього не помітно.

            Ця репліка показує, що ви таки не читали тих програм 2002. З них про освіту згадок було з гулькін хвіст і то вкрай неконкретних.
    • 2006.03.02 | Георгій

      Важко коментувати

      Мені здається, що все впирається у невиконання українцями законів і правил. Згадую недавню дискусію про те, як в Україні можна краще боротися зі студентським плагіатом. Дискусія закінчилася висновком, що НІЯК не можна, тому що ніхто ніяких правил чи законів все рівно не виконує і виконувати не збирається. Ми можемо обговорювати всі ці партійні програми хоч рік, але якщо існує оцей "бєзпрєдєл," коли студент може безпокарано злямзити курсову роботу, тому що він син (чи вона дочка) якогось друга ректора або декана, нащо це обговорювати?

      Ще мене вражає прямолінійність деяких програмних тверджень. Наприклад, "середня освіта повинна бути безкоштовною." Чому ПОВИННА? ВСЯ? Тобто приватні платні школи треба заборонити, чи спалити? :)

      Також, ніде ні слова про горизонтальність, автономію середніх і вищих навчальних закладів. Владна вертикаль усюди?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.03.02 | sama

        Тепло, ще тепліше...

        Зовсім хороша думка - навчимося дотримуватися законів, правил( принаймі моральних)- будемо жити, як люди.Не навчимося - будем жити як живем.І Ніякі Президенти нам не допоможуть.То вже десь писалося на Форумі- відстоявши на Майдані всі поспішили до своїх щоденних справ- вирішувати, погоджувати, домовлятися і влаштовувати прийнятими в Україні методами.А потім дивуються що нічого не змінилося.
        Ви хочете, щоб студент , за вступ якого вчора батьки занесли 2 штуки баксів сьогодні засів за навчання? Та він знає, що тато ще якісь 20 доларів знайде, щоб він не переробився.Списаний реферат за кордоном в електронному вигляді перевіряється на плагіат.До смішного просто.А в нас великі люди - чи то Миші, списали велику дисертацію і що? Може їм було при цьому соромно? Кращі українські університети визнали їх почесними докторами.Подвійна мораль, для всіх одна, а для себе інша-от поле для роботи.На цьому полі загрузли і герої Майдану.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.03.02 | Mary

          а конструктив де? я розумію, що всі втомилися. але...

          а що ви думаєте про мою крейзі ідею ступеневого навчання з різних предметів (в цій самій гілці вище викладене) - я зовсім крейзі, чи воно має якийсь сенс? мені дійсно цікаво, і якби були якісь суттєві коментарі, зауваження, заперечення, і т.д. - може мене б надихнуло і статю якусь про це написати згодом...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.03.02 | sama

            ступеневе навчання.

            Перші кроки до реальної оцінки знань ніби вже закладені - у нас всі оцінки позитивні ( ніби нама потреби домагатися їх надування), програми мають ступеневу структуру - тобто ти могла б вчити фізику за програмою А, В чи С.Але я тому такий песиміст, що знаю як це все реалізується , коли вчитель заходить в клас і зачиняє за собою двері.
            Педагогіка наша базувалася на тотальній рівності прав і вимог.Дитина в ній далеко не головна.Школа- надзвичайно інерційна система і щоб щось в ній зрушити треба образно кажучи, щоб замість мене на уроки прийшла Ти.
            Молодого вчителя в школу!!!Не треба начальство безконечно возити по дальньому зарубіжжю.Нульова користь від їхніх поїздок.Молодому вчителеві нормальний заробіток і олядово принаймі на останньому курсі про інші можливі методи і форми викладання. Слабо прочитати в березні студентам фізикам що ти там бачила цікавого в німецькій освіті? Я можливість організую.На сьогодні, на жаль ,майбутні педагоги панічно бояться педпрактики в нашому ліцеї - бо у нас все не так, як їх вчили.
            Ступеневе навчання можна реалізувати при умові, що буде введене незалежне тестування і від знань дійсно почне щось залежати.Тоді будуть вирішуватися питання, як ці знання краще отримати. І тут твої пропозиції про літні школи і т.п.дуже пригодяться.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.03.02 | sama

              А чого воно не хоче редагуватися (-)?

              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.03.02 | Mary

                тому що ви не зареєструвалися. Щось зредагувати? (-)

            • 2006.03.02 | Mary

              та мені ніби не слабО - якщо те, що я знаю комусь цікаво

              sama пише:
              > Перші кроки до реальної оцінки знань ніби вже закладені - у нас всі оцінки позитивні ( ніби нама потреби домагатися їх надування), програми мають ступеневу структуру - тобто ти могла б вчити фізику за програмою А, В чи С.Але я тому такий песиміст, що знаю як це все реалізується , коли вчитель заходить в клас і зачиняє за собою двері.

              ага, я тому й написала про можливості паралельно робити статистику "успішності" вчителів за результатами незалежного тестування їхніх учнів :-). Звісно, що тут довелося би корелювати з іншими факторами, але якщо брати достатньо велику статистику - тоді з часом ставало би зрозуміло, що відбувається в класі, коли вчитель зачиняє за собою двері :-).

              > Педагогіка наша базувалася на тотальній рівності прав і вимог.Дитина в ній далеко не головна.Школа- надзвичайно інерційна система і щоб щось в ній зрушити треба образно кажучи, щоб замість мене на уроки прийшла Ти.

              тю, а шо, хтось нарікає на ваші уроки? я не нарікаю, було дуже цікаво. Не кажучи вже про крилаті фрази, якими я досі із задоволенням користуюся типу "проголосуємо, чи подумаємо?" :-) А по суті - ясно, що школа - інерційна система. Але все навколо - теж інерційна система :-). Ми люди взагалі інерційні істоти :-). Хіба ні? І зміна поколінь сама по собі дає не так вже й багато, бо ж покоління ці вишколюються попередніми. (Я дивлюся на теперішнє покоління викладачів філософії в Канаді - і в мене волосся дибки встає - як вони безнадійно відстали від того, що діється зараз, які вони приклеєні до своїх власних викладачів, тобто до попереднього покоління...)

              > Молодого вчителя в школу!!!Не треба начальство безконечно возити по дальньому зарубіжжю.Нульова користь від їхніх поїздок.Молодому вчителеві нормальний заробіток і олядово принаймі на останньому курсі про інші можливі методи і форми викладання. Слабо прочитати в березні студентам фізикам що ти там бачила цікавого в німецькій освіті? Я можливість організую.На сьогодні, на жаль ,майбутні педагоги панічно бояться педпрактики в нашому ліцеї - бо у нас все не так, як їх вчили.

              Гм, та шо ж я можу фізикам прочитати, я ж на жодному занятті з фізики не була за кордоном ВЗАГАЛІ :-). Це міг би Невідомський, чи хто там (про математику - Боднарі - вони ж якраз будуть в квітні, якщо нічого не станеться), напевно про фізику в Фінляндії ви самі знаєте, хто може розповісти :-). А я ж гуманітарій тепер, а гуманітарна освіта і підходи до неї ДУЖЕ сильно відрізняються від освіти в точних науках - це очевидно навіть із дискусій на цьому форумі... Ну і крім всього - я нічого не можу сказати про до-університетську освіту, - я ж просто нічого про це не знаю.

              Разом з тим - я, звичайно, ГТО розповісти будь-кому і будь-де (ліцеїсти, студенти, викладачі, просто зацікавлені) про все, в чому я компетентна - тобто все загалом про канадську університетську освіту, трішки може про Німеччину (з того, що я встигла побачити) - із наголосом все-таки на гуманітарну сферу... Я вам свисну коли знатиму свій приблизний графік пересувань по Україні в березні-квітні :-).

              > Ступеневе навчання можна реалізувати при умові, що буде введене незалежне тестування і від знань дійсно почне щось залежати.Тоді будуть вирішуватися питання, як ці знання краще отримати. І тут твої пропозиції про літні школи і т.п.дуже пригодяться.

              ну це ж і не планується вже і тепер (це взагалі ніким і ніде не планується - німецький експеимент, здається, загнувся :-) - хоча, спробую може розпитати) - тобто ця ступенева освіта - це так, роздуми про можливі дуже далекоглядні перспективи радикальної реформи доуніверситетської освіти. тобто зараз для мене питання стоїть таким чином - це взагалі добра ідея, чи мені це тільки так здається, тобто може я чогось просто не помічаю?
      • 2006.03.03 | Уляна

        Re: Важко коментувати

        Пане Георгію, дивуюся вашій наступній фразі.

        Георгій пише:
        > Ми можемо обговорювати всі ці партійні програми хоч рік, але якщо існує оцей "бєзпрєдєл," коли студент може безпокарано злямзити курсову роботу, тому що він син (чи вона дочка) якогось друга ректора або декана, нащо це обговорювати?

        Таке враження, що з вашої точки зору надзвичайно і поголовно чесним студентам заважають оці сини/дочки. Всі негаразди Ви схильні списувати на міфічне "Вони"? "Кто віноват?", так би мовити. Та ось вони! Розумієте, немає такої окресленої касти в Україні, яку можна звинувачувати в чомусь.

        Студенти крадуть не тільки курсові роботи, але і мобільні телефони, гроші у працедавців і т.д. Це не окремі випадки, а досить поширене явище. Раджу читати Леся Подерв'янського, якщо вже так хочеться розібратися в рівні освіти в нашому суспільстві.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.03.03 | Георгій

          Re: Важко коментувати

          Уляна пише:
          > Пане Георгію, дивуюся вашій наступній фразі.
          > Георгій пише:
          > > Ми можемо обговорювати всі ці партійні програми хоч рік, але якщо існує оцей "бєзпрєдєл," коли студент може безпокарано злямзити курсову роботу, тому що він син (чи вона дочка) якогось друга ректора або декана, нащо це обговорювати?
          > Таке враження, що з вашої точки зору надзвичайно і поголовно чесним студентам заважають оці сини/дочки. Всі негаразди Ви схильні списувати на міфічне "Вони"? "Кто віноват?", так би мовити. Та ось вони! Розумієте, немає такої окресленої касти в Україні, яку можна звинувачувати в чомусь.
          (ГП) Та ні, я не виділяю ніякої особливої касти, пані Уляно. У тій фразі акцент був не на існуванні певних синів і дочок друзів чи кумів, а на тому, що взагалі українська система освіти у тому стані, в якому вона зараз є (наскільки я це розумію), не здатна очищувати себе від беззаконня, корупції. При всьому моєму критичному ставленні до американської системи освіти я все-таки бачу, що тут, у США, з академічною нечесністю (наприклад, крадіжкою статей з Інтернету) боротися МОЖНА. Чому? Тому що університети мають серйозні повноваги, владу робити це. Існують університетські писані закони і правила, які мусять виконуватися. Їх не якійсь там міністр згори спускає, а самі університети формулюють і затверджують. Є, наприклад, кодекс академічної чесності (Honor Code), згідно з яким я, як викладач, ПОВИНЕН зупинити студента-плагіатора, хто б цей студент не був. Також є виборні структури, які слідкують за виконанням університетських законів і правил - університетський Сенат (Faculty Senate), різні комітети і т.д. Всі ці структури є не особами, яким можна дати хабаря чи залякати, а колективи, які регулярно збираються і приймають колективні рішення консенсусом або голосуванням. Їх члени весь час міняються. Адміністрації університетів ці структури не підкоряються - їх задача служити не ректорові чи ще якомусь там великому цабе, а університету і його законодавчим нормам. Все це серйозно, і нічого з цього ніяк не відображене у цих українських партійних програмах, що я їх тут читаю.

          > Студенти крадуть не тільки курсові роботи, але і мобільні телефони, гроші у працедавців і т.д. Це не окремі випадки, а досить поширене явище. Раджу читати Леся Подерв'янського, якщо вже так хочеться розібратися в рівні освіти в нашому суспільстві.
          (ГП) Добре, дякую, я дещо з його творів читав і завжди радий прочитати нові. :)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.03.04 | igor

            Re: Важко коментувати

            У нас надзвичайно розвинена система імітації. Імітація самоврядування, імітація правил. У нас також існує студентський парламент, але цей парламент призначений адміністрацією і правило його існування одне - виконувати доручення адміністрації та виконувати роль сексотів серед студентів, інформувати адміністрацію про настрої, виявляти незадоволених, доповідати про викладачів. Ця система особливо розвинена в недержавних закладах, що мають масу філій. Оті філії взагалі знаходяться поза правовим полем, бо в законі про освіту їх діяльність майже неврегульовано. Існують вони майже виключно завдяки корупції в міністерстві освіти. Бо за майже десятирічну історію я не бачив жодної міністерської перевірки. І якщо брати за формальними ознаками то це просто профтехучилище, але видає воно університетські дипломи. Бо вважається, що там діють кафедри головного ВНЗ, викладають професори з головного ВНЗ. Все це лише імітація. Насправді там іноді працюють за контрактами викладачі інших ВНЗ (в кращому випадку). Але зовні висять таблички кафедр і т.п. Навіть документація навчального процесу ведеться подвійна. І запитань там дуже не люблять.

            Вчені ради в більшості ВНЗ повністю підконтрольні ректору. А якщо навіть ні то тон там задає далеко не найкраща частина. Як живий приклад із плагіату в державному ВНЗ. Зовсім не студентського. Викладач подає на звання доцента. Є проблема. Новоспечений доцент присвоїв чужу монографію. Без відома авторів додав до авторів власне прізвище (поки відвозив документи в типографію). Як ви думаєте яка була реакція Вченої ради? Явне здивування, подумаєш, що тут такого. Достойний! Зрозуміло, що в цього доцента все схоплено. Правда вибачився перед авторами, сказав що неправильно зрозумів доручення ректора :).
            А ви про студентів :).

            Щоправда уже зявляються компанії студентів яких такий стан справ у сфері їх прав не влаштовує.
  • 2006.03.01 | sama

    Не вірю!

    Жодним обіцянкам жодних партій з одної простої причини - ні одна з них не обіцяє перестати брехати завжди і всім по різному залежно від трагізму ситуації.
    Здається ми отримали нарешті народну владу - принаймі завдяки йому вона владою стала.Так чудово все починалося , що більшість вже ніби не наївних людей сподівалися на принаймі маленькі прості кроки в напрямку до нормального життя.Я слухала Ющенка в Полтаві.Підніміть ті слізні обіцянки - половина розчинилася в повітрі.Правда зарплату підняли - ну не до середнього рівня в промисловості але все такимолодий вчитель буде мати аж 600 грн.Пенсія 380 - любий участковий міліціонер має шанси на суттєво більшу.Учитель стане основою середнього класу - не смішіть мене.Подивиться на критеріїї середньості у світі.
    Незалежне тестування - не скрізь, не для всіх і не сьогодні.
    А обіцянки закордонної освіти - та самі наполегливі( їх мало) і самі багаті ( їх значно більше) давно туди їздять без державної допомоги.Чи готові їх назад прийняти?
    Пільгові умови для сільського випускника - всі знають, що пільги це погано. Дайте можливість здібній дитині дістати нормальну базову освіту і вона без пільг поступить. Зараз регіональні провідні ліцеї _ Харківський, Львівський , Одеський при високому рівні освітниіх показників в жахливих умовах - все тече, тріскає і валиться . Віддати туди дитину для здобуття якісної освіти може хіба жорстокий батько.
    Про те, як кожна обдарована дитина матиме доступ до освіти могла б більше розповісти Аня Королюк - студентка відмінниця 3 курсу Київського університету , медалістка міжнародної олімпіади, напівсирота.Куди я тільки не зверталася щоб її підтримали- Ввічливе мовчання.Два перші курси вона мала Президентську стипендію як міжнародник, а далі за положенням не можна.
    Дійсно студенти розшаровуються за рівнем успішності вже до кінця 2 курсу. Ну так підтримайте ту верхівку , яка не випала в осад Дайте їй стипендію на рівні прожиткового мінімуму і нехай працюють.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.03.01 | Iryna_

      Re: Не вірю!

      У всіх програмах на всі теми потрібен лише один рядок:

      sama пише:
      > перестати брехати
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.03.01 | Mary

        ну це програма мінімум, але ж треба і робити щось(-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.03.02 | Iryna_

          Re: ну це програма мінімум, але ж треба і робити щось(-)

          В наших умовах це програма-максимум. І для того, щоб просто перестати брехати в освіті, треба багато чого робити. Почминаючи з незалежного тестування не рівня знань, а "рівня плінтусу" - тобто повиганяти з вузів тих, хто не знає зовсім елементарних азів.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.03.02 | Mary

            вибачте, але я не можу погодитися.

            я філософ, і тому для мене є принципова різниця між твердженнями які починаються із "перестати, припинити, зупинити" і т.д., тобто твердженнями обмежувально-негативного характеру, та твердженнями про "почати, запровадити, розробити, організувати" і т.д. Це різниця між ніцшівським "дегенеративна реакція" та "творча дія", ну або кому біблійні мотиви ближче - між "час збирати каміння" і "час його розкидати".

            в той час як обидва процеси є необхідними для оновлення, власне другий, - творчий, дієвий, "конструктивний" є тим, що може наблизити нас трішки до міфічного "і буде вам щастя". Разом з тим, всі реактивні, чи реакційні дії (без паралельної конструктивної лінії) завжди закінчуються безплідним трансом на тему "і шо далі?".

            це і є хвороба всіх наших революції ("з травневих верлібрів, дощів і полюцій ми завжди виходимо якось миршаво" - бзв, не пропустіть інтернет-конференцію Жадана завтра в обід на форумі Культура) - що ми всі дуже добре знаємо, як НЕ треба робити, а коли доходить до того, як треба - ми опускаємо руки, бо втомилені боротьбою з тим, як НЕ треба. От і виходимо "миршаво".

            Цим, між іншим, Майдан і відрізняється від всього решта, що ми вже 5 років активно відмовляємося від мантри "усьо пропало, шеф", і що ми визначили саме "конструктив" як один із основних критеріїв якості допису на форумі, чи статті, чи шо... тобто деконструкція, це, звичайно теж класно, і головне драйвово (най жиє деріда, вічна йому пам'ять), але цього недосить, і все тут.

            Ні, я розумію, що я тут нечастий гість на цьому форумі, і що поки мене нема тут можуть точитися дуже плідні дискусії, ну тоді просто культурно пошліть мене :-) ... до тих дописів, де чітко і ясно викладений якийсь конструктив, який би можна було, на приклад, запропонувати партіям до втілення :-).
    • 2006.03.02 | Пані

      Re: Не вірю!

      sama пише:

      > Здається ми отримали нарешті народну владу - принаймі завдяки йому вона владою стала.Так чудово все починалося , що більшість вже ніби не наївних людей сподівалися на принаймі маленькі прості кроки в напрямку до нормального життя.Я слухала Ющенка в Полтаві.

      Ви плутаєте виступи з програмою. Як правило вони різняться. А в деяких просто суттєво.

      Якщо подивитися програму того ж Юща (хоча тут про неї не йдеться взагалі), то він не кинув жоден пункт і велика їх частина таки втілюється. Інша справа як саме, і як швижко - але напрямок саме такий.

      Нагадую - програма тут
      http://ww2.yuschenko.com.ua/ukr/Future/206/
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.03.02 | Iryna_

        Re: Не вірю!

        Можна сформулювати позитивно: почати говорити правду про стан освіти.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.03.03 | Mary

          говорили-балакали, сіли і покакали

          є така приказка

          Iryna_ пише:
          > Можна сформулювати позитивно: почати говорити правду про стан освіти.

          Говорити не досить, і просто говорити - це ніякий не конструктив. Тут он всі нарікають на партії, що вони багато говорять, і ніфіга не роблять. Нехай вони почнуть говорити "правду" - їм скажуть: от, знову брешуть (прикида.ться, що вони хороші), знову порожні розмови, не вірю! і т.д.

          От ви конкретно скажіть, що РОБИТИ, а не про що ГОВОРИТИ.
          Ну, це не до вас особисто, звичайно, це риторичний прийом такий :-) - але суть зрозуміла, так?

          От я, на приклад, запропонувала реформу шкільної освіти - і шо, хоч одне зауваження чи заперечення по суті реформи я отримала? Ніфіга. Одні тільки балачки про "правду" про стан освіти. А яка з тої трагічної правди користь? А ніякої.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.03.03 | Сергій Вакуленко

            Re: говорили-балакали, сіли і покакали

            Я не фахівець із середньої освіти, але й тут, як і деинде, головна проблема, як на мене, — кадрова.

            Працювати до шкіл ідуть (якщо взагалі йдуть) найгірші випускники педагогічних університетів. Усі, хто може, тікають звідти на ліпшу й краще оплачувану роботу. Ті, що лишаються, розв'язують свої проблеми "поборами" з батьків.

            В освіті система, хоч би й дуже добра, сама по собі не працюватиме. Дуже багато залежить від конкретного вчителя. Коли серед них багато нікчем, наслідок пердбачити нескладно.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.03.03 | sama

              Згадується обговорення в "Академічній чесноті"

              Все вертається на вже обговорену на форумі тему.Не в школі корені зла. Якщо суспільство потребуватиме освічених працівників і буде їх цінувати, батьки швиденько повиганяють зі школи "нікчемних", як ви пишете, вчителів або проголосують ногами в сусідню школу.На жаль сьогодні "підбір і розстановка кадрів" ну ніяк не пов"язана не тільки з фаховою а навіть з початковою підготовкою. Послухайте ряд політиків- та це люди з вищою освітою але без нижчої.
              Щодотреформування шкільної освіти - та її ніби ретельно реформують протягом останніх 15 років.Мені здається,1) треба нормально завершити справу незалежного тестування,2) подивитися чи витрати і результати роботи інститутів так званого удосконалення вчителів відповідають одне одному, 3)дожити до вчительського середнього класу.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.03.03 | Сергій Вакуленко

                Та ото ж (-)



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".