МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Чергова перешкода для здобувачів наукових ступенів?

04/23/2006 | Anatinus
Кабінет Міністрів України ухвалив законопроект Закону України "Про внесення зміни до статті 53 Закону України "Про вищу освіту", яким обмежується коло здобувачів наукових ступенів, що працюють над дисертаціями поза аспірантурою і докторантурою, науковими і науково-педагогічними працівниками.
Ці зміни, передусім, пов'язані з входженням України у Болонський процес, бо в європейських країнах взагалі відсутня форма підготовки наукових кадрів поза аспірантурою. Водночас, за денними Міністерство освіти і науки та ВАК України, останніми роками спостерігається стійка тенденція зростання кількості захистів дисертацій здобувачами, які не навчаються в аспірантурі. В окремих галузях серед таких багато державних службовців, тому виникає потреба створення умов для унеможливлення використання службового положення при підготовці та захисту дисертацій.
Представляючи законопроект на засіданні уряду, міністр освіти і науки Станіслава Ніколаєнко, звернув увагу на те, що сьогодні достатньо однієї заяви в аспірантуру аби отримати право на прикріплення до наукового керівника і розпочати підготовку дисертації. В той же час вступ до аспірантури це і конкурсний відбір, і співбесіда з науковим керівником, під час якої можна оцінити здібності здобувача як науковця, а крім того аспіранти двічі на рік атестуються, проходять педагогічну практику та зобов'язані брати участь у наукових конференціях. Тому запропонована у законопроекті зміна дозволить зробити процес підготовки кандидатів і докторів наук більш ефективним і прозорим.

Відповіді

  • 2006.04.23 | Iryna_

    Re: Чергова перешкода для здобувачів наукових ступенів?

    Це має на меті створити перешкоду для проффесорів.
    Подивимось.

    А в реальності, чи часто звичайні люди (не викладачі-науковці, але й не чиновники та бізнесмени) пишуть дисертації поза аспірантурою?

    Насправді це не перешкода. Будуть "прикріплюватись" як пошукачі або створювати конкуренцію звичайним аспірантам у заочній аспірантурі.
  • 2006.04.24 | igor

    Дуже цікаво! Давайте роздивимося уважніше

    Варто детально подивитися, а в чому власне різниця
    http://www.rada.gov.ua:8080/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=27230
    Автори твору:
    Миленька Г.Д. Міністерство освіти і науки України
    Палій В.М. Національна академія наук України

    У ЧИННОМУ ЗАКОНІ
    Частина восьма статті 53. Здобувач - особа, яка прикріплена до аспірантури або докторантури вищого навчального закладу або наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі.
    ПРОПОНУЄТЬСЯ
    Здобувач - особа, яка є науковим працівником або науково-педагогічним працівником, прикріплена до аспірантури вищого навчального закладу (наукової установи) і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або прикріплена до докторантури вищого навчального закладу (наукової установи) і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі.

    З ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
    2. Цілі і завдання прийняття акта
    Проект акта спрямований на створення таких умов, які б сприяли підвищенню якості наукового рівня дисертацій, упорядкуванню процесу підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів, унеможливленню використання службового положення при підготовці і захисті дисертацій.
    Прийняття цього акту сприятиме входженню України у Болонський процес, наближаючи підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації в Україні до європейських стандартів, а також дозволить значно підвищити ефективність процесу підготовки кандидатів і докторів наук.
    5. Фінансово-економічне обґрунтування
    Реалізація даного акта додаткових витрат бюджетних коштів не передбачає.
    6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
    Реалізація запропонованого акта дозволить підвищити ефективність і якість процесу підготовки кандидатів і докторів наук, сприятиме створенню належних умов для роботи над дисертацією, а також зменшить ймовірність можливого використання здобувачами наукових ступенів свого службового становища при підготовці та захисті дисертацій, що у значній мірі створить умови для поповнення професорсько-викладацького і наукового складу навчальних закладів і наукових установ науковими кадрами вищої кваліфікації.
    ==========================================================

    Мені надзвичайно цікаво як оті зміни стосуються цілей і завдання і з чого випливає отой прогноз. А також надзвичайно цікаво як перевірити (нехай через декілька років) наскільки реалістичним був прогноз.

    На мою думку такі зміни мають на меті прив'язати тих хто може і використовує службове становище до тих на кого й так працюють наукові негри. Є каста людей, яким дозволено мати аспірантів і докторантів, але котрі не несуть жодної відповідальності за роботу ні з аспірантами ні з докторантами. Їх талант полягає у забезпеченні формального проходження процедур. Закон без змін потенційно дозволяє іноді їх проігнорувати. Зі змінами не дозволяє.
    Тепер високопосадовець чи грошовий мішок має додатково влаштуватися за сумісництвом у ВНЗ чи науковій установі на певну долю ставки. Закон не забороняє цього робити держслужбовцям :). Зверніть увагу, що зовсім не важливо як довго особа є науковим працівником або науково-педагогічним працівником. Це створить проблеми для рядових викладачів та науковців бо ці дядьки заберуть їх ставки, а працювати не будуть.

    Ситуація з молодим поповненням ніяка. Бо теба бути несповна розуму, щоб мати намір потратити 15-20 років на здобуття докторського ступеня без найменшої перспективи на елементарну компенсацію зусиль (житло, утримання сімї, заощадження, пристойна пенсія). Кандидатський ступінь взагалі реального значення немає. Тому клану вже не вистачає ресурсів. Поправка потенційно дозволяє відкрити ще одне джерельце. З іншого боку поправка відсікає можливість молодим здібним людям, заробляючи гроші працею в комерційних фірмах, готувати дисертацію. Потрібно буде "домовлятися і ділитися :)".
    Якщо Вчена рада, експерти ВАКу не в змозі встановити чи дійсно працювала людина над дисертацією і чи є вона автором то що змінює ця поправка.
    До речі, може громаді щось відомо про наукову, науково-педагогічну та законотворчу діяльність авторів твору? Це відомі у науці люди? Вони мають наукові доробки, багато підготували кандидатів, докторів? Може вони талановиті менеджери чи юристи? Я наївно думав, що законопроекти готують люди з юридичною освітою. Десь проходило обговорення законопроекту? Ініціатором є Єхануров Ю.І. та Кабінет Міністрів України. Є посилання на доручення Кабінету Міністрів України № 13514/2/1 від 07.04.2005 р. Але в законодавчій базі такого доручення немає. Пояснювальна записка підписана С. М. НІКОЛАЄНКО (без згадки про авторів). Щоб це означало.

    Може щось скажуть члени "Асоціації за європейські цінності в науці"?
    Стосовно хоча б відповідності закону і того, що написано в пояснювальній записці.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.04.24 | Сергій Вакуленко

      Re: Дуже цікаво! Давайте роздивимося уважніше

      igor пише:
      > Варто детально подивитися, а в чому власне різниця
      > http://www.rada.gov.ua:8080/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=27230
      > Автори твору:
      > Миленька Г.Д. Міністерство освіти і науки України
      > Палій В.М. Національна академія наук України
      >
      > У ЧИННОМУ ЗАКОНІ
      > Частина восьма статті 53. Здобувач - особа, яка прикріплена до аспірантури або докторантури вищого навчального закладу або наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі.
      > ПРОПОНУЄТЬСЯ
      > Здобувач - особа, яка є науковим працівником або науково-педагогічним працівником, прикріплена до аспірантури вищого навчального закладу (наукової установи) і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або прикріплена до докторантури вищого навчального закладу (наукової установи) і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі.

      > На мою думку такі зміни мають на меті прив'язати тих хто може і використовує службове становище до тих на кого й так працюють наукові негри. Є каста людей, яким дозволено мати аспірантів і докторантів, але котрі не несуть жодної відповідальності за роботу ні з аспірантами ні з докторантами. Їх талант полягає у забезпеченні формального проходження процедур. Закон без змін потенційно дозволяє іноді їх проігнорувати. Зі змінами не дозволяє.

      Якщо я правильно зрозумів, гірше може стати тільки тим, хто хоче здобути ступінь, не працюючи в університеті абощо. Для цих людей — або аспірантура, або сумісництво. Хто виграє? Університетський чиновник.

      > Тепер високопосадовець чи грошовий мішок має додатково влаштуватися за сумісництвом у ВНЗ чи науковій установі на певну долю ставки. Закон не забороняє цього робити держслужбовцям :).

      То є один із варіянтів. Другий — це заочна аспірантура. Чим вона відрізняється від пошукацтва, крім форми звітності, ніхто не знає. Але скасовувати її, здається, ніхто не збирається.

      > Зверніть увагу, що зовсім не важливо як довго особа є науковим працівником або науково-педагогічним працівником.

      А оце справді дуже цікавий момент, який спонукатиме радше до сумісництва. В аспірантурі, я к не як, треба три роки відбути (ну, нехай на третьому вже можна обороняти дисертацію). А влаштувавшися за сумісництвом, мабуть, — на другому місяці?

      > Це створить проблеми для рядових викладачів та науковців бо ці дядьки заберуть їх ставки, а працювати не будуть.

      Трохи настворює проблем, але не на всіх спеціяльностях, а тільки на тих, що є популярні серед дядьків (правничі, політологічні, менеджмент, державне управління абощо). Та головне — додасть приємнощів усім бюрократам, якиз не обійти при оформленні відповідних документів.

      > Ситуація з молодим поповненням ніяка. Бо теба бути несповна розуму, щоб мати намір потратити 15-20 років на здобуття докторського ступеня без найменшої перспективи на елементарну компенсацію зусиль (житло, утримання сімї, заощадження, пристойна пенсія). Кандидатський ступінь взагалі реального значення немає.

      Не зовсім так. Кандидатський ступінь дає певні перспективи. Що ж до матеріяльного забезпечення, то тепер ані кандидат, ані доктор нічим похвалитися не можуть. Якщо не вжити термінових заходів, усе незабаром завалиться, бо працювати не буде кому. Є два варіянти розвитку подій: февдалізація східного ґатунку (коли всі, починаючи з викладача й аж до міністра, вимагатимуть "бакшіш" за кожен свій порух) або європеїзація (підвищення оплати праці, як, приміром, у Румунії, де професор усе ж таки має свої $ 1.000).

      Оцей закон суґерує рух у першому напрямку. І це сумно, бо тоді поняття "якість освіти" геть іщезне.
    • 2006.04.25 | Iryna_

      Re: Дуже цікаво! Давайте роздивимося уважніше

      igor пише:
      > Ситуація з молодим поповненням ніяка. Бо теба бути несповна розуму, щоб мати намір потратити 15-20 років на здобуття докторського ступеня без найменшої перспективи на елементарну компенсацію зусиль (житло, утримання сімї, заощадження, пристойна пенсія).

      Ситуація з молодим поповненням цілком нормальна. Але те поповнення захищається, в основному їде на захід на постдок і не повертається.

      Щодо чесного написання дисертації разом з роботою в комерційній фірмі - практично не вірю, що це можливо. Бачила багато прикладів таких спроб (за різними спеціальностями), але дуже мало успішних (в основному з економіки за умови роботи у консалтинговій фірмі).


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".