МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Ще один шедевр (академічний відгук на статтю у NATURE)

05/02/2006 | Iryna_
лінк сайта даю http://www.nas.gov.ua/ua/problem/
але стаття за ним не відкривається, тому наведу повністю:
______________________________________
Академия наук Украины – взгляд изнутри

Тенденция критиковать нашу научную систему, к большому сожалению, стала уже чуть ли не признаком хорошего тона в обществе. Пренебрежительное отношение к науке со стороны политических деятелей разного уровня, да и, что особо прискорбно, ряда самих ученых породили такое же пренебрежение со стороны международной общественности. И ярким подтверждением этого может служить статья Кирина Ширмаера (Quirin Schiermeier) «Украинские ученые с возрастающим нетерпением ожидают изменений» в журнале Nature от 9 марта 2006 г. Честно говоря, я не слишком люблю публицистику “как класс” и редко какое журналистское «творение» порождает столь острое желание вступить в полемику, как это произошло сейчас. Приятно видеть и благородное возмущение на сей опус со стороны наших известных ученых (в этой связи особенно хочется отметить замечательный, полный справедливой критики и острого сарказма ответ профессора Л. Шульмана). Со своей стороны тоже не хочется оставаться в стороне. Конечно вряд ли я с моим 5 летним научным стажем (из которых, тем не менее, я уже два года работаю ученым секретарем Центра, будучи назначенной на эту должность в 26 лет) могу равняться с нашими уважаемыми учеными мужами, но позвольте предложить на суд научной общественности свое видение проблемы, поднятой в статье К. Ширмаера. Хотя, как мне кажется, уже сам факт появления подобных статей является проблемой для Украины, поскольку это характеризует наше «научное лицо» на мировом уровне.
Попробуем проанализировать факты, представленные в статье.

Первое, что бросается в глаза – это загадочное число исследователей 28 тысяч. Ведь по статистике численность работающих в Академии составляет (на 1.01.05) 43,471 тыс. чел., а численность научных сотрудников 15,989 тыс. чел. Теоретически, 28 тыс. можно получить путем вычитания этих двух величин, но есть ли смысл в таких «сложных математических расчетах»? Ведь именно 16 тыс. и есть тем количеством сотрудников, о которых идет речь в статье.

Продвигаемся дальше – количество статей. Действительно, количество статей украинских ученых в реферируемых журналах невелико. С другой стороны, в 2004 году сотрудниками Академии было опубликовано 549 монографий, 270 учебников, справочников, научно-популярной литературы, более 20 тыс. статей, 4,5 тыс. из которых были изданы в иностранных журналах. Кстати, известно ли уважаемому оппоненту, что все украинские журналы, входящие в базу данных для определения индекса цитирования (SCI), являются изданиями именно НАН Украины, хотя по общему количеству журналов украинские вузы обгоняют Академию. Вряд ли можно оценивать результативность ученых академии по количеству статей, которое выдает Thomson Scientific Statistics, ведь туда не попадает огромное число, так называемых «внутренних», то есть гуманитарных статей, представляющих интерес для конкретной страны, но от этого не становящимися менее научными и/или интересными.
Никакой критики не выдерживает и тезис о том, что ученые академии изо всех сил противятся переменам. Создана специальная Комиссия по вопросам повышения дальнейшей эффективности деятельности НАН Украины, которой разработаны принципы и методы реформирования научной системы Украины, причем значительная часть предложений направлена именно на кардинальное реформирование НАН Украины. Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М.Доброва НАН Украины является именно той научной организацией, которая профессионально изучает проблемы науки как системы. Ученые Центра активно участвуют в процессе реформирования научной системы, разрабатывают проекты нормативных и методических документов, посвященных именно вопросам реформирования украинской науки, использования ее возможностей для ускорения инновационных процессов в экономике.

Что касается программ ЕС и участия в них украинских ученых, то читать об утаивании информации нашими завистливыми академиками мне, например, было просто смешно. Из Президиума НАН Украины идет постоянный поток информации о возможностях украинских ученых в программах ЕС. Наш Центр является одним из Национальных контактных пунктов, работа которых направлена на поддержку участия украинских ученых в Шестой рамочной программе ЕС. Сотрудниками Центра регулярно проводятся методические семинары «Новые конкурсы Европейского союза для украинских ученых по секциям: «INKO» и «Граждане и общество, основанное на знаниях». Другое дело, что сама возможность полноценного участия украинских ученых в программах ЕС обставлена столькими преградами и трудностями, что через их частокол не так просто пробиться, особенно если принимать во внимание тот факт, что Украина не является полноправным участником программ ЕС, а может участвовать в них только при наличии в проекте западных партнеров, которых не так легко найти.

А что может предложить Академия, этот «реликт советской эпохи», молодому ученому? Не так и мало… Для молодых ученых существует материальная и моральная поддержка в виде стипендий НАН Украины и Президента Украины. Пусть размер этих стипендий и невелик, но они престижны и являются хорошим стимулом для молодых ученых. Существует целая система грантов для поддержки исследований молодых ученых. Конечно, существует большая конкуренция (знаю это на собственном опыте), да и система обратной связи оставляет желать лучшего (до сих пор не знаю о судьбе ни одного из поданных мною проектов и представлениях к премиям, только по косвенным признакам можно судить, что выиграть им не удалось). Но ведь выигрывают же люди… Другое дело, что все эти поощрения меркнут на фоне мизерной зарплаты молодого ученого (после всех прошлогодних и этого январского увеличения ставка младшего научного сотрудника составляет от 874-934 грн., а к концу года обещают 999-1067) и жилищных проблем, которые уже давно не решаются. Но вряд ли это вина Академии, а скорее государства, которое очень хочет вернуть талантливую молодежь из-за границы, не прикладывая к этому никаких дополнительных усилий.

Большие возможности для молодого ученого и побывать за границей, принимая участие в огромном количестве конференций и семинаров, но опять же за европейские деньги. Знаю это не понаслышке, а из своего, на этот раз успешного опыта. За 5 лет мне удалось представить свои научные результаты на конференциях и семинарах в Румынии, Болгарии, Венгрии, Италии, Испании, Франции. И информация обо всех научных форумах была получена именно в нашем Центре, а не тайно вырвана из «цепких лап» наших академиков, сидящих на европейских деньгах, как пытается представить господин К.Ширмайер. И аж никак никто не запрещает участвовать в международных научных проектах (например, INTAS, в моем небольшом научном активе уже второй такой проект).

И о приоритетах у господина К.Ширмайера какое-то странное мнение. Не надо далеко ходить, на Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М.Доброва возложено организационно-методическое сопровождение Государственной программы прогнозирования научно-технологического и инновационного развития Украины, в рамках которой группа из 500 экспертов занимается проблемой определения приоритетов. А личное чванство отдельных академических мужей, считающих самих себя приоритетами никак нельзя считать повсеместным явлением и строить на нем столь широкие и обобщающие выводы.

Конечно же, глупо спорить с тем, что средний возраст научных сотрудников оставляет желать лучшего и не все ученые являются радикальными реформаторами. Но разве можно огульно обвинять наших ученых в безделье, отсутствии научных результатов и всех прочих грехах абсолютно не владея какими-либо объективными данными только на основании сомнительных суждений «патриотов», которые пытаются нас реформировать, находясь где-то далеко?

Ольга Красовская,
кандидат экономических наук
ученый секретарь Центра исследований
научно-технического потенциала и истории науки
им.Г.М.Доброва НАН Украины,
лауреат стипендий НАН Украины и Президента Украины
для молодых ученых.
_____________________________________________________
Судячи з усього, саме такі молоді вчені потрібні нашим академікам.

Відповіді

  • 2006.05.02 | Сергій Вакуленко

    Так-таки так (мовляв один класичний персонаж). (-)

  • 2006.05.02 | с чувством справедливого негодования все совеццкие ученые встрет

    Re: Ще один шедевр (академічний відгук на статтю у NATURE)

  • 2006.05.02 | Libeller

    Посетители из ЦИПИНа передайте Олечке просьбу, слезную

    Глубокоуважаемая Ольга!
    Чтобы не тратить время на поисках Ваших публикаций в доступных в Украине ресурсах (проклятый google на Вашу фамилию « Ольга Красовская / О Красовская» дал нуль), опубликуйте, пожалуйста, Ваше CV, которое бы показало, что Вы не зря потратили деньги западных спонсоров на Ваши зарубежные поездки, которые закончились не только возможной публикацией Ваших Abstracts, но и докладов в Proceedings соответствующих конференций.
    То, что Вы работаете на уровне гуманитариев отечественного разлива и являетесь номинантом указанных Вами премий, не вызывает никого сомнения.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.02 | Сергій Вакуленко

      Щоб не марнувати чужих слізок, порада

      Звертатися до україномовних ресурсів та до транслітерації на підставі української форми імен.

      Отож, на Olha Krasovska Ґуґл видає 21 результат,
      на Ольга Красовська, щоправда, аж 1.

      Инакше-бо вийде, що Ваше твердження, мовляв "Ґуґл про Красовську нічого не знає", — то щире тобі libelling.

      Це не до того, що мені добродійчина стаття імпонує, а до того, що вже кожному час би помітити певні зміни навколо себе.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.02 | igor

        Відповідь медичної науки на багато запитань :)

        Дуже рекомендую прочитати
        http://www.kitaev-smyk.ru/i_2front.htm
        Відразу стає ясно, що оті статті в їхніх журналах мають на меті позбавити нас наукового потенціалу світового рівня. І їх слід розглядати як витончений прояв міжнародного тероризму. А ще хтось на форумі обурювався з приводу атестацій! А ось молодий секретар, досконально вивчивши наші наукові ресурси і потенціал, діє цілком правильно. Навіть собі на шкоду.
  • 2006.05.02 | Iryna_

    Ось тому я й не люблю обговорень віку академіків

    як головної проблеми. Достойна зміна вже підросла.
  • 2006.05.02 | vazazh

    Re: Ще один шедевр (академічний відгук на статтю у NATURE)

    Госпожа Ольга, является хорошим продуктом существующей системы НАНУ и по должности прекрасно отрабатывает свои деньги.
    Но, неужели 1500 публикаций на 16000 намного лучше, чем на 28000? Относительно монографий, простите, но их же никто давно не читает, или почти никто. И можно ли признать монографией изданный Науковой думкой "Неорганические фосфатные материалы" под редакцией акад. НАНУ А.П.Шпака (???)и к.ф-м.н В.Л.Карбовского перевод работ японцев 20-летней давности? А 4,5 тыс. статей зарубежом при ИЦ 1,5 тыс.? Да, просто каждый из соавторов из разных подразделений Института, а то и из разных Институтов подал ее (статью) как свою и сумма резко выросла. Хотелось бы видеть список журналов Украины входящих в базу данных ISI (по моим данным ни один физический и химический журнал там не фигурирует. несмотря на перевод некоторых на англ.язык). А поэтому и ссылки на гуманитариев - отмазка.
    Пришлось познакомиться с предложениями Комиссии - ничего кардинального там близко нет, есть только желание повысить финансирование при прежней вольготной жизни.
    Относительно Госпрограммы прогнозирования - извините, я один из тех 500, потому говорю прямо - бред сивой кобылы, все это мероприятие. Что более приоритетно: нанотехнологии, экология, ХИТы? Это типичное оправдание существование такого Центра и ничего более.
    Не буду говорит о стипендиях НАНУ и Президента, на них идет разнарядка, так что все по очереди их получают.
    Согласен только с одним - нельзя ориентироваться на наших соотечественников из-за рубежа, они давно ушли от реалий НАНУ и вообще науки в Украине. Кстати сами предложения группы Боярского не выдерживают критики.
    Нет сомнений. что на Украине центр научный исследований НАНУ, но если она не избавится от баласта и не перейдет от централизованного управления и финансирования на нормальные европейские нормы, наша наука и дальше будет плавать, извините, как г. по Енисею.
  • 2006.05.02 | Оптиміст

    Re: Ще один шедевр (академічний відгук на статтю у NATURE)

    Якщо не буде повноцінної схеми конкурсного фінансування (подібно до INTAS, EC FP, CRDF, STCU) з залученням іноземних експертів для оцінки пропозицій по проектах, нас чекає повний занепад. Якби була альтернативна процююча схема, то весь світ би її використовував.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.02 | vazazh

      Re: Ще один шедевр (академічний відгук на статтю у NATURE)

      Не может чисто конкурсная схема решить проблему. Она кругом работает как допфинансирование. Или западные эксперты. Конечно "заграница нам поможет". Может кому рассказать, как в ИНТАСЕ разыгрывают проекты? Как там идут подставы и предложения включить своих, для повышения рейтинга твоего проекта?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.02 | Iryna_

        Re: Ще один шедевр (академічний відгук на статтю у NATURE)

        vazazh пише:
        > Не может чисто конкурсная схема решить проблему. Она кругом работает как допфинансирование. Или западные эксперты. Конечно "заграница нам поможет". Может кому рассказать, как в ИНТАСЕ разыгрывают проекты? Как там идут подставы и предложения включить своих, для повышения рейтинга твоего проекта?

        Фактів корупції не знаю, але багато що у тих європейських грантах виглядає принаймні дивно. Система ІНТАСу дійсно зі сторони викликає відчуття деякого ... маразму і обману. У нас був випадок, коли ми подали запит на фінансування конференції (на той момент було автоматичне надання за виконання певних умов). До дедлайну було два місяці. Ми написали туди, чи можна подавати (було близько до різдвяних канікул). Вони відповіли, що можна, наступного дня ми це відправили факсом (потрібні живі підписи), але відповідь була типу ваш факс ми одержали наступного дня (????), а у цей день фінансування якраз скасували. Якщо це нормальна система, тоді я не знаю. Ще якось я подавала на особистий грант з аналогічними умовами та результатом.
        Я вже не кажу про гранти з дуже трудомісткими умовами подання (пара тижнів тяжкої нудної роботи), коли обіцяють 200 грантів, а оголошують, що дали 20 (на тисячі аплікантів). У такій ситуації дійсно неможливо давати гроші справедливо.

        Гранти дійсно мають бути доповненням до базового фінансування, і грантових джерел має бути багато.
      • 2006.05.02 | loup-garou

        Re: Ще один шедевр (академічний відгук на статтю у NATURE)

        Заінтригували - обов'язково розкажіть. А то моя колишня команда тричі без підстав і "своїх" вигравала.

        Ще по темі Інтасу. Кілька днів тому один мій приятель повернувся зі своєї рідної лабораторії в Дубні і розказав наступне. Приїхав до них інспектор з Інтасу подивитись, як справи. Вчьоні його там поводили, порозповідали про тяжке життя, а потім вирішили неформально поцікавитись, які шанси у їхнього проекту. На що інспектор сказав - шансів мало, тепер у них таке policy, шо більшість грантів буде виділятись країнам, що пішли по демократичному шляху розвитку. А саме - Україні і Грузії. Отакоє от.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.05.02 | vazazh

          Re: Ще один шедевр (академічний відгук на статтю у NATURE)

          На последнем Интасе, после второго тура мы получили предложение от координатора проблемы рассмотреть возможность включения в свой грант его коллеги, который отлетел на предыдущем этапе. Далее не рассказываю, что было.
          Ранее, один из коллег, который при Интасе был рецензентом, спокойно протаскивал по 3-4 гранта, за откат.
          А чего стоит финт, когда одному моему знакомому с его американским коллегой отказали на CRDF, а через 2 года этот американец получил по этим же работам нобелевскую.
          Знаю пару человек, которые одновременно работали по 4 Интасам (и не случайно), после чего и ввели ограничения.
          При этом я не собираюсь утверждать, что там все как у нас. Сам получал совершенно честно, без поиска обходов, но тем не менее есть случаи. Хотя и стараются они чистить себя от таких финтов.
  • 2006.05.02 | Iryna_

    Я дуже рада, що громада тут адекватно оцінила

    статтю. Я туди (на сайт президії
    http://www.nas.gov.ua/ua/problem/ - оцініть сам текст лінку)
    полізла, щоб подивитись, чи повісили вони статтю Білощицького в ДТ http://www.zn.kiev.ua/ie/show/594/53192/ та відповідь Яцківа щодо статті у Нейчурі (ні, не повісили) Стаття Шірмайєра там є.

    У гуглі я теж подивилась, що це за баришня. Ну, назва дисертації і ще щось там є. Але це ніякого значення не має, з наведенної статті й так усе ясно. Дівчинка навіть не розуміє, що ставши вченим секретарем, вона вже не є "звичайним молодим вченим", а є "адміністрацією", і розповідати на прикладі тих принад життя, що вона має (стипендії-премії-поїздки), як класно у нас молодим вченим, як мінімум некоректно, неетично і так далі. І що насправді це ілюструє лише те, що у нас може бути класно молодим вченим, що наближені до адміністрації.

    Щодо "потоку інформації, яка надходить з президії" - взагалі клас. З цього форуму інформації про гранти-наукові конференції-події надходить набагато більше (чесно кажучи я щось взагалі не пригадую, щоб я про щось такого роду взагалі дізналась офіційним шляхом від президії (а не від знайомих, що там працюють)).

    Ну перевирання тез типу "Никакой критики не выдерживает и тезис о том, что ученые академии изо всех сил противятся переменам."
    Так ніхто ж (і пан Шірмайер також) і не говорив, що вчені опираються. Опирається керівництво та певні люди, які працюють на далекому від світового рівні. Та й "огульно" у статті в Нейчурі ніхто нікого не обвинувачував. Навпаки, там багато прикладів продуктивної діяльності.

    Дякую igor за посилання:
    > Дуже рекомендую прочитати
    > http://www.kitaev-smyk.ru/i_2front.htm
    > Відразу стає ясно, що оті статті в їхніх журналах мають на меті позбавити нас наукового потенціалу світового рівня. І їх слід розглядати як витончений прояв міжнародного тероризму. А ще хтось на форумі обурювався з приводу атестацій! А ось молодий секретар, досконально вивчивши наші наукові ресурси і потенціал, діє цілком правильно. Навіть собі на шкоду.

    Старих людей дійсно треба шанувати. Та й я завжди виступаю проти того, щоб старше покоління викидати на вулицю без розбору. У будь-яких реформах треба враховувати реальну необхідність збереження поваги до старших. Давайте призначати почесних президентів, почесних академіків, давати їм почесні стипендії і таке інше. Треба виділяти гроші й на те, щоб допомогти старшим вченим робити їхні сайти в інтернеті, розповідати про їхні наукові досягнення (альо, а що там робить отой центр історії науки?), але ж почесті почестями, a треба роботу робити?

    Разом з критеріями оцінювання треба розробляти і банальний соціальний захист вивільнених науковців (доступ до інших сфер діяльності, посади "почесних науковців" без збереження зарплати, типу emeritus, які є на заході). Тобто повагу треба ще збільшити. Бо значним фактором нинішнього спротиву будь-яким змінам є й чисто психологічний страх представників старшої частини керівництва науки та освіти залишитися нікому не потрібними.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.05.02 | Георгій

      А чи потрібна взагалі посада "вченого секретаря?"

      Вона якась чудернацька. Пам"ятаю, як мої колеги в Інституті медичної генетики жартували, що якщо наш вчений секретар купить ведмедя і видресирує його, цей ведмідь буде називатися "вчений ведмідь вченого секретаря." У США цієї посади нема, і я навіть не знаю, як її перекласти на англійську мову - як не крути, виходить смішно...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.02 | Iryna_

        Re: А чи потрібна взагалі посада "вченого секретаря?"

        Георгій пише:
        > Вона якась чудернацька. Пам"ятаю, як мої колеги в Інституті медичної генетики жартували, що якщо наш вчений секретар купить ведмедя і видресирує його, цей ведмідь буде називатися "вчений ведмідь вченого секретаря." У США цієї посади нема, і я навіть не знаю, як її перекласти на англійську мову - як не крути, виходить смішно...

        Це чисто бюрократична посада з готування звітів та інших папірців. Цю роботу мають насправді робити не науковці, а дійсно кваліфіковані секретарі. Це може бути хороша посада для старшої людини, яка наукою займатись вже не хоче, або дійсно для молоді, які це розглядають як кар'єрний трамплін і риють землю (див. сабж)
    • 2006.05.02 | igor

      Стосовно віку

      Проблема в тому, що повага залежить не від віку і вагомого внеску чи навіть терміну перебування на посаді, а саме від того яку саме посаду займає людина. Зникає посада, зникає і повага і людина виявляється нікому не потрібною. Багато разів спостерігав цей процес. І навіть мав нагоду пересвідчитися декілька разів на власному прикладі.
      Стосовно віку. На жаль чи на щастя фізіологія людини працює не залежно від титулів. Найбільш активний вік 25-35-40 років. Далі лише погіршення. І вікові зміни не покращують ні память, ні розум. Психічні процеси гальмуються. Тому людина похилого віку може зосередитися на все вужчому колі питань, потребує все більш сприятливого середовища. І якщо в науці за сприятливих умов така людина ще довго може з користю працювати, то в менеджменті принципово ні. Бо старість боїться змін. Тому біля старих людей, при посаді, завжди треться певна кількість значно молодших вихованців, які фактично й керують. Це особисте спостереження. Можливо лікарі і фізіологи скажуть щось детальніше.
      Стосовно різного роду вчених секретарів, то це посади для прояву поваги. Скільки мав з ними справу то майже всю їх роботу доводиться робити самому, а особі в основному виявляти пошану :). Щоправда не без винятків. Це таке тепле місце да кандидат може отримати професорське звання, мати вагу доктора наук, адміністративний вплив.
    • 2006.05.02 | Scoffer

      Відповідь на запитання Iryna



      “альо, а що там робить отой центр історії науки?” запитує Iryna.

      Відповідаю – розробив концепцію науково-технічного ПОТЕНЦІАЛУ. Це незаперечний оригінальній внесок до світової науки про науку (science of science або Wissenschaftslehre).
      Інші науковці творчо застосовують цю концепцію до нашої наукової та освітянської ДІЙСНОСТІ й приходять до (побоююсь пані Iryna, що спати сьогодні Ви не зможете) наступного висновку:
      “В 1990 році в Україні було зосереджено 6,5% світового науково-технічного потенціалу при кількості населення близько 0,1% від світової”.
      Хай за минулі роки цій ПОТЕНЦІАЛ зменшився в декілька разів, але й те, що залишилося вражає.
      Після цих вражаючих цифр, як ще у дописувачів буде підійматися рука продовжувати зводити наклеп на нашу науку та освіту.
      Отож.
      Цитата зі статті Любові Федулової, доктора економічних наук, Інститут економічного прогнозування НАНУ “Напрямки підвищення результативності наукової сфери в Україні” // Економіст, 2005, 5. – С. 58.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.05.02 | Iryna_

        Re: Відповідь на запитання Iryna

        Scoffer пише:
        >
        >
        > “альо, а що там робить отой центр історії науки?” запитує Iryna.
        >
        > Відповідаю – розробив концепцію науково-технічного ПОТЕНЦІАЛУ. Це незаперечний оригінальній внесок до світової науки про науку (science of science або Wissenschaftslehre).
        > Інші науковці творчо застосовують цю концепцію до нашої наукової та освітянської ДІЙСНОСТІ й приходять до (побоююсь пані Iryna, що спати сьогодні Ви не зможете) наступного висновку:
        > “В 1990 році в Україні було зосереджено 6,5% світового науково-технічного потенціалу при кількості населення близько 0,1% від світової”.
        Супер! А у чому той потенціал вимірюють - в докторах і кандидатах?
        А пан проффесор туди входить?

        > Хай за минулі роки цій ПОТЕНЦІАЛ зменшився в декілька разів, але й те, що залишилося вражає.
        Як це зменшився? Я десь читала, що кількість докторів-кандидатів екон. наук збільшилась у 70 разів!

        > Після цих вражаючих цифр, як ще у дописувачів буде підійматися рука продовжувати зводити наклеп на нашу науку та освіту.
        > Отож.
        > Цитата зі статті Любові Федулової, доктора економічних наук, Інститут економічного прогнозування НАНУ “Напрямки підвищення результативності наукової сфери в Україні” // Економіст, 2005, 5. – С. 58.
  • 2006.05.11 | Сашко_UA

    Re: Ще один шедевр (академічний відгук на статтю у NATURE)

    > лауреат стипендий НАН Украины и Президента Украины
    > для молодых ученых.

    Одразу дві стипедії в одні руки ... Ну 100 баксів треба звичайно відробляти :)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".