Шановне товариство! Що маємо робити далі?
07/08/2006 | igor
У світлі останніх подій є очевидною потреба у відчутті спільності.
Бо європейський напрямок розвитку України вочевидь пригальмовано і лише питання в тому наскільки сильно і як надовго. Напевно, що по освіті і науці будуть нанесені сильні удари. Що з цього приводу думають члени товариств за означені цінності.
Знаєте, у нашій глушині в царстві ПРУ мовчання гілки є дуже тривожним.
Не беруся навіть чогось сказати. Гряде нова профф...фесура?
Бо європейський напрямок розвитку України вочевидь пригальмовано і лише питання в тому наскільки сильно і як надовго. Напевно, що по освіті і науці будуть нанесені сильні удари. Що з цього приводу думають члени товариств за означені цінності.
Знаєте, у нашій глушині в царстві ПРУ мовчання гілки є дуже тривожним.
Не беруся навіть чогось сказати. Гряде нова профф...фесура?
Відповіді
2006.07.08 | Георгій
Повертатися і працювати в Україні
2006.07.08 | Skapirus
Дійсно...
Я в часи кучмізму, в часи невдач та поразок, неодноразово повторював собі і своїм друзям: "Нам своє робити!" та "Не вішай голову, хвіст трубою і вперед!" Іншого виходу нема.Наша зброя - відкритість. Ця "уїбани" (читай тут: http://maidan.org.ua/static/news/2006/1152285452.html), як таргани, панічно бояться світла. І тому ми не маємо дати їм ступити жодного кроку, щоб про їх "діяння" не взнала якомога більша кількість людей.
2006.07.08 | igor
ми звичайно, будемо робити свою
справу бо ішого просто й не може бути. І розголосу вони бояться, це точно. Однак і супротивник набув досвіду, хоч в сутності залишився незмінним. Можливо я й помиляюся, але всі партійні діячі без винятку бояться активності українців. Всі партії за цей час майже 100% перебудувалися в комерційноподібні структури. Щоб не було несподіванок. За гроші - послуги, за послуги - гроші і все ясно.Тож треба щось робити не лише для збереження, але для розвитку цієї активності і її носіїв. Можливо саме в цьому призначення інтелектуальної еліти. І напевно прорадянська система єдина, де ця еліта ставиться на найнижчу суспільну щаблину. Щоб не було і не видно і не чути. Щоб думала лише де і як заробити копійку, як вижити.
До речі, студентам, що вийшли зі мною на майдан вже підступно помстилися. Кому трійки на захисті поставили, кого взагалі до захисту не допустили. Радує, що ця молодь не кається, і за зробленим не жалкує. Але бажано було б якось і підтримати. Є МАУП, студенти якого були нашим активом і дипломи якого вже, здається (вибачте не встиг перевірити достовірно) не визнають. Є й інші дуже тривожні речі. Бо те на кого насправді працював і працює міністр МОН вже є очевидним.