МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Надо создавать новую академию, Константин СЫТНИК

07/22/2006 | "Зеркало Недели"
http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/forums/index.php?showtopic=41369

НАДО СОЗДАВАТЬ НОВУЮ АКАДЕМИЮ
Константин СЫТНИК
(академик Национальной академии НАН Украины)
"Зеркало Недели".№ 28 (607) Суббота, 22 - 28 Июля 2006 года


«Зеркало недели» публикует много материалов, посвященных состоянию и перспективам развития НАН Украины и всей украинской фундаментальной, отраслевой и прикладной науки, а также необходимости ее трансформирования. Немало мнений и предложений звучало по этому поводу за годы независимости Украины на ежегодных общих собраниях НАН и ее отделений, на разных форумах и круглых столах. К величайшему сожалению, ни научное сообщество, ни все правительства и президенты за 15 лет не пошли далее провозглашения лозунга: «Без науки у Украины нет будущего». Нельзя сказать, что общество было совершенно безразлично к судьбе украинской науки, а сами ученые — полностью беспомощны. Мы слышали и читали реалистические концепции сохранения и развития научной сферы, оптимистические заявления руководителей академической, вузовской, отраслевой науки. Я также высказывал, в том числе и на страницах «ЗН», на мой взгляд, достаточно конкретные предложения и пожелания относительно насущной необходимости и целесообразности изменений в деятельности академии усилиями самой академии. К сожалению, руководители науки и власть игнорировали обоснованные рекомендации многих ученых. С другой стороны, на мой взгляд, некоторые из моих коллег в своих высказываниях, статьях, интервью выдвигали положения, утверждения и рекомендации, которые не могут не вызывать сомнений, возражений, желание их опровергнуть.

Изменить стиль руководства наукой

У меня, в частности, возникает чувство протеста и неприятия, когда я слышу такие утверждения: 1) вся сила интеллекта, сосредоточенного в НАН, не способна обеспечить самоорганизацию и путем самоуправления трансформировать научную сферу; 2) расцвет науки в нашем обществе в принципе невозможен; 3) модернизация НАН несвоевременна, поскольку повлечет развал академии.

Во-первых, большинство этих положений не адекватно реалиям, характеризующим современное состояние академии, и настроениям, которые господствуют в ее институтах и учреждениях. Во-вторых, такие утверждения дезориентируют наших граждан в их поисках правды о событиях, происходящих в украинской науке.

Наше государство, его народ не впервые находится на историческом повороте. Хочу напомнить, что на 1918 год, когда Украину разрывали «белые» и «красные» фронты, приходится учреждение Украинской академии наук. Ее основатель академик В.Вернадский был убежден, что следует активно действовать, не дожидаясь «лучших времен», чем доказал скептикам, что тезис о невозможности созидания нового в переходном обществе абсолютно неприемлем. Значительно позднее, в 1943—1950 гг., лидеры академии А.Богомолец и А.Палладин сумели в краткие сроки восстановить разрушенную войной Академию наук и обеспечили ее дальнейшее развитие. Почему же общество независимой Украины не способно выполнить свою историческую миссию по реформированию науки?!

Крайне необходимо изменить стиль руководства и управления наукой. Речь идет о демократизации работы академии. Влияние науки на жизнь украинского общества должно значительно усилиться. Каждая страна, стремящаяся к процветанию для своего народа и ищущая наиболее правильные пути для его счастливого будущего, избирает надежным поводырем науку, и каждая национальная наука может развиваться только на мировом уровне. Не менее важно возродить чистоту академических рядов, а для этого нужно изменить порядок выборов. Простая истина: избирать академиков надо не по телефонным звонкам, не по желанию влиятельных людей, а по реальным заслугам. Во времена советской власти Академия наук УССР была более принципиальной, когда, в частности, не проголосовала за одного из секретарей ЦК КПУ. Этим можно гордиться. Сейчас коррупция добралась и до академии. Происходят процессы, характерные для страны в целом: когда в обществе пренебрегают нормами морали, исчезает и научная этика. Вспомните слова первого президента ВУАН, которые и в наше время могут служить идейным фундаментом в процессе обновления Национальной академии наук Украины: «Государство должно предоставить средства, вызвать к жизни научные организации, поставить перед ними задачи. Но мы всегда должны помнить и знать, что далее ее вмешательство в научную творческую работу идти не может. Наука — духовная сфера человеческого творчества, в своей основе более мощная и глубокая, долговечнее, чем любые социальные формы человеческой жизни. Она самодовлеющая. Задачей не является государственная организация науки, а государственная помощь научному творчеству нации».

В течение последних лет, в том числе и во времена независимости, НАН Украины не подтверждает собственную самодостаточность. И виновата в этом она сама, поскольку допускает бюрократические ограничения своей деятельности. Думаю, сегодня кадровая проблема для академии значительно острее, чем финансовые вопросы, поскольку за один день, да и за год, ее не решить. Начинать работу над этим надо немедленно. Требования к будущим членкорам и академикам должны быть значительно выше. От этого выиграет украинская наука. Снизили академическую планку и многочисленные новообразованные академии, где звание «академик» часто просто покупается за определенную сумму. Какой прок от таких академий и таких академиков, не имеющих никакого отношения к науке?!

Нужно создавать новую академию, с новыми принципами организации, финансирования, вместе с тем — с восстановлением лучших традиций. Обратимся еще раз к основателю ВУАН Владимиру Вернадскому: «При крутом переломе понятий и понимании того, что происходит, когда массово создаются новые представления, происходит поиск нового, необходимо не потерять связи с прошлым. На протяжении многих лет Академия наук придерживалась традиций, которые не изменялись даже тогда, когда речь шла об ее закрытии. Это неизменные традиции высоких идеалов жизни и деятельности. Без сомнения, академия в большей или меньшей степени выполняла задачи, поставленные ей извне, академики приспосабливались к жизни, занимались тем, чего от них требовали общество и правящие круги, но никогда не забывали основную задачу — оставались ученым обществом, научно-исследовательским учреждением, где на первом месте изучение истины, точное знание, исследовательская работа».

План действий

НАН может заслуженно гордиться своими прошлыми достижениями. Вместе с тем она должна признать, что почти во всех неурядицах академии виновата прежде всего она сама. Академия провела чрезвычайно много всяческих внешних мероприятий по реформированию науки: форумы, заседания, различные комиссии. Чаще мы слышали, что нужны изменения, новые приоритеты в науке от руководства государства: президентов Украины, должностных лиц. В связи с этим была создана специальная группа для изготовления новой концепции организации научной сферы в Украине, в состав которой вошли ведущие украинские ученые. Но работа снова стоит. Самое главное — нет общей концепции перестройки нашей академии. Прежде всего ее нет у самих ученых. Определенная часть научных сотрудников, воспринимающая изменения в обществе, настойчиво твердит о необходимости реформирования организации науки. Но каждый из них говорит о том, что его более всего беспокоит. Перенести эти предложения на систему науки в целом невозможно. Добавим сюда отсутствие надлежащей поддержки со стороны высшей власти в государстве.

Определенная беда и вина академии еще и в том, что она не сумела убедить общество и власть в своих мощных креативных возможностях, поскольку 15 лет стоит в стороне и наблюдает, не помогая власти с помощью объективных и компетентных рекомендаций предотвратить печальные последствия. Их можно было хотя бы уменьшить, но и этого, по моему мнению, большинство академических учреждений и руководство НАН не сделали. Очевидно и то, что в этих условиях не удалось остановить деградацию самой академии.

В то же время отмечу вину наших ученых-экономистов, которые не помогли государственной власти сформировать эффективную структуру экономики, способную обеспечить поступательный выход на рыночные рейсы. Кроме того, экономическая наука не взяла на себя надежного научного сопровождения экономических преобразований. Вместе с тем большинство руководителей учреждений НАН из собственного опыта знают, что их предложения и рекомендации никому в украинской власти не нужны. Это так. Но правда и то, что руководство академии не проявляло решительности, политической свободы. Это касается и внутренних академических проблем. Сейчас модернизация академии необходима и возможна (как мы уже убедились на приведенных выше исторических фактах) независимо от общего состояния общества. И я уверен, что одной из основных задач на ближайший отрезок времени должна стать концентрация усилий всего академического сообщества на преодоление неверия и пессимизма относительно будущего академии.

Как распорядиться потенциалом

В свое время, когда государство было не способно поддерживать существование академических институтов, те вынужденно сдавали свои помещения в аренду. Сейчас НАН Украины, особенно ее экономисты и правоведы, должны определиться, нельзя ли за счет ее имущества (стоимость его, по оценке академика Ю.Пахомова, составляет ориентировочно 40 млрд. долл.) обеспечить модернизацию академии. Нужно глубоко изучить все механизмы, возможность и целесообразность приватизации академического имущества и земли и использования средств, которые академия может получить от такой приватизации. На мой взгляд, если будет приватизирована только треть имущества и земли, академия и государство могут обеспечить решение таких вопросов: значительное повышение зарплаты и стипендий научным сотрудникам и аспирантам, прекращение оттока кадров; оснащение институтов естественного профиля новейшим оборудованием и обеспечение потребностей научных сотрудников в реактивах, материалах, профессиональной литературе, командировках для участия в научных форумах; наконец — осуществление капитального и текущего ремонтов помещений, прежде всего крыш, водопроводов, сантехники и тому подобное.

Еще один вопрос, волнующий научное сообщество, — возможная отставка с должности президента Б.Патона. Хочу подчеркнуть огромные заслуги академика Патона перед Украиной. Его научно-инженерный талант, организаторский гений и человеческое величие должны быть надлежащим образом оценены всем нашим обществом. Что же касается его отставки, то осознание президентом своей ответственности и реальной физической и психологической способности обеспечить высокий уровень научной, научно-организационной, хозяйственной, финансовой, издательской и кадровой деятельности академии, а также устав академии является механизмом, позволяющим ему оставить эту должность. Уже время научному руководству Украины вместе с Б.Патоном искать и найти хотя бы двух кандидатов на эту должность. А бояться, что предприимчивые дельцы изорвут в клочья НАНУ, нет оснований. И к тому же не понимаю, почему начало реформ в академии постоянно связывают с отставкой действующего президента академии. Ведь именно Борис Евгеньевич как руководитель с огромным академическим опытом может быть автором, инициатором прогрессивных изменений в устройстве украинской науки.

Для более полного определения своей позиции приведу письмо, которое я написал президенту Украины В.Ющенко:

«Вот уже 15 лет в нашем обществе, и в частности в научном сообществе, неустанно дискутируется вопрос о путях дальнейшего развития научной сферы в Украине. Были проведены всеукраинские форумы, круглые столы, создавались комиссии, менялись в правительстве руководители научной сферы, среди которых были и четыре академика НАН Украины. Наконец вы создали группу, которой поручили разработать до 1 января 2006 г. концепцию развития научной сферы в Украине, которая, как и все ее упомянутые выше предшественники, пришла к тому же единственному выводу: Национальную академию наук надо сохранить, но определенным образом реформировать и реорганизовать. Это означает, что за 15 лет украинское общество так и не получило от государства или ее функционеров конкретной концепции реформы научной сферы.

Я пятьдесят шестой год работаю в НАН Украины (директором, главным ученым секретарем, вице-президентом, первым вице-президентом) и восемь лет в Верховной Раде Украины (председателем подкомитета по вопросам науки и инноваций), у меня немалый опыт научной, научно-организационной и законотворческой работы. Поэтому беру на себя смелость обратиться к вам с такими предложениями.

1. Поручить Кабинету министров Украины в течение месяца подготовить и передать на регистрацию проект закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О научной и научно-технической деятельности». Речь идет о ликвидации всех отраслевых академий, которые перестают существовать как самостоятельные государственные академии, и преобразовании их в отделения Национальной академии наук. В связи с этим я предлагаю иметь в структуре НАН Украины такие отделения наук: механики, математики и информатики; физики и астрономии; наук о Земле; технических наук; аграрных наук; химии; биологии, медицины и инвайронментологии; экономики, философии и права; литературы, языка и искусствоведения; педагогики и психологии.

2. В концепции развития научной сферы необходимо также сформулировать новые принципы финансирования науки. В частности, предусмотреть, чтобы бюджетные средства на развитие фундаментальной науки использовались из двух источников, а именно: базового финансирования институтов и конкурсного (грантового) финансирования ученых из Фонда фундаментальных исследований. Целью фонда должно стать предотвращение дальнейшего распада научного потенциала и надежная поддержка наиболее способных и перспективных научных сотрудников, для чего надо употребить простые и эффективные средства научной экспертизы.

Мне кажется, что в наших условиях достаточно придерживаться двух принципов — гласности и ориентировки на мировые стандарты: 1) необходимо подавать проекты on-line через Интернет с публикацией краткого содержания на соответствующем сайте; 2) обязательным требованием должно быть наличие у автора проекта хотя бы трех-пяти статей в журналах с импакт-фактором (ИФ) не ниже 0,1.

Максимально откровенное информирование общественности через Интернет об условиях, ходе и результатах конкурсов позволит поощрить к предоставлению проектов широкий круг специалистов, включительно с молодежью, и повысит доверие к научной политике государства, которая сейчас неадекватна к интересам развития научной сферы, что делает карьеру научного сотрудника непривлекательной.

Следует отметить, что сейчас в Украине нет ни одного журнала с ІФ выше 0,1. То есть уровень публикаций упал до критически низкой отметки. Требуя от авторов иметь в течение последних лет опубликованные труды в журналах с ІФ > 0,1—0,5, будущий фонд сориентирует не только научных сотрудников, но и редакторов журналов на повышение качества публикаций и популяризацию своего издания. Это требование следует увеличивать из года в год, начав, например, с ІФ 0,1—0,2, затем надо переходить к более высоким требованиям. Наличие у автора трудов, опубликованных в рейтинговых изданиях, в значительной степени свидетельствует об уровне его научной работы, поскольку статья в этом случае должна выдержать довольно жесткую профессиональную экспертизу наиболее авторитетных рецензентов, привлеченных к работе в ведущих международных журналах. Количество и качество по ІФ научных публикаций является, кстати, решающим критерием получения научных грантов в Европе и Америке, поскольку подтверждает актуальность направления и научный уровень аппликанта. Считаю, что без учета принципа прозрачности и объективной оценки научной квалификации исследователей деньги фонда не пойдут на поддержку науки, а могут быть в очередной раз «разделены и съедены» бюрократической верхушкой.

3. Предлагаю также в бюджетах 2007 и 2008 годов предусмотреть увеличение ассигнований на фундаментальную академическую деятельность вдвое, чтобы прекратить ее дальнейшую деградацию и обеспечить ускоренное развитие фундаментальной науки. Прикладные и отраслевые науки надо перевести из бюджетного на самообеспечение.

Я прошу Вас, Виктор Андреевич, прекратить 15-летние дискуссии вокруг проблем научной сферы, ее реформирования и тому подобное и перейти к радикальным, важным изменениям в структуре и функциях академической науки. Со временем, по моему мнению, такие же изменения надо осуществить и в отраслевой науке наших министерств и ведомств, для чего уже сейчас Кабинет министров должен начать подготовку отдельного закона Украины.

Прошу вас рассмотреть мои предложения и принять необходимое решение.

С глубоким уважением

Председатель подкомитета комитета

Верховной Рады Украины по вопросам науки и образования, академик НАН Украины

К.М. Сытник»

Это письмо было отослано президенту 21 января 2006 года, а уже 26 января я получил ответ в виде резолюции: «Єханурову Ю.І., Патону Б.Є.: Порушені питання вважаю надзвичайно слушними. Прошу розглянути та вжити активних дій, «залучити до співпраці» автора. Ситнику К.М.: До відома». В. Ющенко».

Прошло более полугода. До сих пор я жду «активных действий» и моего привлечения к сотрудничеству. Такое пренебрежительное отношение к поручению президента со стороны глубоко почитаемых мною Бориса Евгеньевича и Юрия Ивановича меня удивило, привело в негодование и оскорбило. Вместе с тем для меня стало также очевидным, что в секретариате президента не все обстоит благополучно с организацией контроля за выполнением поручений первого лица государства. Поскольку же фундаментальная наука без государства существовать не может, то при таком порядке вещей перспектива НАНУ, которая в первую очередь обеспечивает именно развитие фундаментальной науки, кажется довольно печальной. Я очень хотел бы, чтобы мои раздумья и предложения содействовали реальным шагам, направленным на обеспечение плодотворного развития мощного интеллектуального достояния Украины, которым является Национальная академия наук. Дальнейшее искусственное торможение изменений в научной деятельности приведет к еще большему упадку отечественной науки.

Відповіді

  • 2006.07.22 | Георгій

    Невеличка поправочка

    Засновником Академії Наук України був все-таки не Вернадський (її перший президент), а гетьман Павло Скоропадський.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.09 | Versus

      ІФ та ІЦ

      Знову дискусія про ІФ та ІЦ. Як пояснити, що EC, INTAS, NSF або CRDF їх не використовують під час експертизи проектів. Мабуть нове місцеве know-how ?
  • 2006.07.22 | Дехто

    Re: Надо создавать новую академию, Константин СЫТНИК

    > В концепции развития научной сферы необходимо также сформулировать новые принципы финансирования науки. В частности, предусмотреть, чтобы бюджетные средства на развитие фундаментальной науки использовались из двух источников, а именно: базового финансирования институтов и конкурсного (грантового) финансирования ученых из Фонда фундаментальных исследований. Целью фонда должно стать предотвращение дальнейшего распада научного потенциала и надежная поддержка наиболее способных и перспективных научных сотрудников, для чего надо употребить простые и эффективные средства научной экспертизы.

    > Мне кажется, что в наших условиях достаточно придерживаться двух принципов — гласности и ориентировки на мировые стандарты: 1) необходимо подавать проекты on-line через Интернет с публикацией краткого содержания на соответствующем сайте; 2) обязательным требованием должно быть наличие у автора проекта хотя бы трех-пяти статей в журналах с импакт-фактором (ИФ) не ниже 0,1.

    > Максимально откровенное информирование общественности через Интернет об условиях, ходе и результатах конкурсов позволит поощрить к предоставлению проектов широкий круг специалистов, включительно с молодежью, и повысит доверие к научной политике государства, которая сейчас неадекватна к интересам развития научной сферы, что делает карьеру научного сотрудника непривлекательной.

    Якщо дотримуватися таких простих принципів, то де гарантія, що кошти попадуть в належні руки. Останній приклад - псевдоконкурс проектів в рамках Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України „Фундаментальні проблеми водневої енергетики", оголошений постановою Президії НАН України від 30.06.2006 №183,
  • 2006.07.22 | Skapirus

    Стаття цікава, багато важливих речей. Але...

    Як то: узаконення імпакт-факторів, відкритість для зовнішнього світу процесу ухвалення рішень по проектам, є слабенький натяк на створення сучасного наукового міста шляхом розпродажу частини землі в Києві, яка там дуже дорога.

    Але. З іншого боку в статті дуже відчутний душок "політичної хімії". Колеги хіміки знають про що я. Ось яскравий приклад:

    > Еще один вопрос, волнующий научное сообщество, — возможная отставка с должности президента Б.Патона. Хочу подчеркнуть огромные заслуги академика Патона перед Украиной. Его научно-инженерный талант, организаторский гений и человеческое величие должны быть надлежащим образом оценены всем нашим обществом.
    Нема слів. Покажіть мені пальцем в чому цей "научно-инженерный талант"? І як співвідносяться таланти батька і сина? Де сучасна фундаментальна наука в такому прикладному понятті як зварювання? І чому саме на зварювання має йти левова частка фінансування НАНУ? Не бачу логіки. Саме через це в мене нема довіри щодо щирості в плані інших важливих нововведень, які пропонуються в цій статті.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.07.22 | KOH

      Re: Стаття цікава, багато важливих речей. Але...

      Автор имел в виду оце саме
    • 2006.07.23 | Shooter

      Re: Стаття цікава, багато важливих речей. Але...

      Skapirus пише:
      > Де сучасна фундаментальна наука в такому прикладному понятті як зварювання?

      А хто сказав, що пріоритети повинні надаватися саме фундаментальній науці?

      > І чому саме на зварювання має йти левова частка фінансування НАНУ?

      Це є інше питання. Проте прикладна наука, яка працює, фактично, "на грані з фундаментальною", повинна бути тягуном в ситуації.

      Проте найбільша проблема української науки лежить в іншій площині, як на мене. Фактично, на Україні, за невелеким виключенням, нема кому впроваджувати результати наукових досліджень у виробництво! Більше того - якщо подивитися на "передові" в сенсі організації науки країни, то значна частка (до 50-70%) фінансування науки відбувається напряму промисловістю. В Європі (Лісбон адженда) хотіли мати помір "public money"/"private money" згруба 1:2 в 2010 році і разом 3% від GDP. Парадоксальним виглядає те, що 1% від GDP з боку "public money" буде забезпечений, проте, виглядає, промисловості ще дуже далеко до рівня 2% GDP.

      Якщо ж повернутися до України, то картина виглядає взагалі катастрофічо. При відсутності хай-теку вся прикладна наука обмежується "простою" металургією, 20-30 років старим матеріалознавством та дещицею з хімії...І, на мою думку, укр. наука буде до тих пір глибоко в систематичній дупі, доки промисловість/приватні гроші не фінансуватимуть принаймі хоча би третину розробок. Проте з сьогоднішніми "хазяєвамі жізні" подібне очікувати доведеться досить довго - десятки років. Масовий же прихід "технологічного" інвестора, який би був зацікавлений в наукових розробках, у "візантійську", м'яко кажучи, країну теж очікувати важко.

      Одним словом, наука "зменшиться" до "науки в собі". Нажаль.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.07.23 | casesensitive

        чтобы были private money

        нужно чтобы на украине появился серьезный корпоративный бизнес с планированием лет на 20. Пока я в своей области (бизнес-компонент фармацевтические компании) не вижу вообще ничего способного заказать (и использовать) серьезный научный продукт.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.07.23 | FG

          Re: чтобы были private money

          Кое-какие пре-клинические исследования финансируются иностранным капиталом. Это позволяет ученым выжить.
          Вам-же выгодно ввозить готовое - зачем терять 10-15 лет на разработку?
        • 2006.07.23 | Shooter

          Re: чтобы были private money

          casesensitive пише:
          > нужно чтобы на украине появился серьезный корпоративный бизнес с планированием лет на 20. Пока я в своей области (бизнес-компонент фармацевтические компании) не вижу вообще ничего способного заказать (и использовать) серьезный научный продукт.

          Об чім і річ.

          І не буде до тих пір, поки (в загальному) Україна не стане частиною європейського ринку.

          А до тих пір - "наука в собі". В найкращому випадку - засіб для консервації наукового потенцілу, але ніяк не його розвитку :(...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.07.23 | Георгій

            А от наша колега пані Уляна...

            ... мабуть, дещо знає про бізнес, який *міг би* стати замовником для п. casesensitive... А чому не стає?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.07.24 | casesensitive

              фармацевтические компании это стратегическая отрасль

              сопоставимая с авиа-космосом и по масштабам инвестиций и по уровню технологий; в свое время конфликт между францией и германией за контролем над фармацевтической отраслью почти перерос в государственный - был обмен протестами на уровне парламентов. На Украине ничего подобного западным фармкомпаниям нет и никогда не будет. По-мелочи заказы идут на тестирование, потому что на Украине очень легко проводить исследования на животных (и людях) - нет таких строгих протоколов, как на западе.
  • 2006.07.23 | pHd

    Надо создавать новую академию

    Отличная статья. Нет истерики, надрыва, чем страдает объединение "За європейські цінності в науці". Действительно, начинать нужно с прозрачного конкурсного распределения средств на основе независимой экспертизы проектов при обязательном участии зарубежных ученых. Кстати, в последнем типа "конкурсе" НАНУ по водородной энергетике один из критериев включал количество монографий, опубликованных аппликантом. Ну все сделано для того, чтобы повысить участие молодых ученых .
  • 2006.07.23 | marazm_krepchal@mail.ru

    Re: Надо создавать новую академию, Константин СЫТНИК

    Утверждение "Следует отметить, что сейчас в Украине нет ни одного журнала с ІФ выше 0,1" не соответствует действительности. Согласно 2005 JCR Science Edition сейчас на Украине издаются 4 журнала с импакт фактом выше 0,1, а именно:
    1) INTERNATIONAL APPLIED MECHANICS 1.740 (Институт механики им. С.П.Тимошенко НАН Украины)
    2) EXPERIMENTAL ONCOLOGY 0.752 (Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого)
    3) MATERIALS SCIENCE 0.165 (в украинском варианте - "Фізико-хімічна механіка матеріалів", Фізико-механічний інститут ім. Г.В.Карпенка, Львів)
    4) POWDER METALLURGY AND METAL CERAMICS 0.147 (в украинском варианте - "Порошковая металлургия", Інститут проблем матеріалознавства НАНУ ім. Францевича)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.07.29 | Ситник К.М.

      Re: Надо создавать новую академию, Константин СЫТНИК

      Уважаемый эксперт!
      К счастью и к сожалению, Вы правы. К счастью - потому, что в Украине все-таки сохранились издания,представлящие международный интерес; и к сожалению - потому, что мои помощники, которых я просил изучить этот вопрос, ошиблись. Они пользовались данными за 2004 год (цитируемое письмо Президенту готовилось в конце 2005 г. и отправлено было в январе 2006)и при просмотре искали в названиях Ukr по аналогии с Russ для российских, или Pol - для польских изданий.
      Полагаю, однако, что и 4 рейтинговых журнала - это мало, да и рейтинги не слишком высоки.
      Благодарю Вас за поправку
      К.М.Сытник
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.07.29 | Iryna_

        Re: Надо создавать новую академию, Константин СЫТНИК

        Клас! Відповідь цілком у стилі виправдань Литвина щодо плагіату - "винні помічники"! При цьому шанований академік вважає за можливе у газетній статті 2006 року користуватись даними 2004 року (для даних, що визначаються та публікуються щороку).

        А на основі чого академіки можуть приймати якісь рішення про реформування, якщо вони лише мають застарілу та/або неправильну інформацію від некваліфікованих і байдужих помічників, а самі навіть Гуглом скористатись не можуть (список журналів, індексованих ISI, є у відкритому доступі)?

        А по суті - а чому саме наявність публікацій в журналах з ІФ > 0.1 висувається за критерій "відповідності" науковця?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.07.29 | Shooter

          Re: Надо создавать новую академию, Константин СЫТНИК

          Iryna_ пише:

          > А по суті - а чому саме наявність публікацій в журналах з ІФ > 0.1 висувається за критерій "відповідності" науковця?

          Просто, потрібно ввести певну шкалу "цінности публікації". Як на мене, наприклад, то я вів би мову про 0,5, а не 0,1.
      • 2006.07.30 | Георгій

        Констянтине Меркурійовичу, питання...

        Доброго дня, Констянтине Меркурійовичу!

        Приємно Вас "бачити" на віртуальному "Майдані."

        Скажіть будь ласка, як Ви ставитеся до перспективи мати п. Литвина за Президента оновленої Академії Наук України?

        Я сам у цьому питанні, чесно кажучи, не визначений. З одного боку, наукові досягнення п. Литвина, схоже, просто висмоктані з пальця, нульові. Ніякого напрямку в науці, тим більше міжнародно визнаного, він не очолює. Має дуже погану моральну репутацію плагіатора. Проте деякі кажуть - причому я це чув від деяких науковців-киян, яких я дуже поважаю! - що він буде чудовим Президентом НАНУ, значно кращим, ніж будь-хто зі справжніх українських науковців, оскільки він чистісінького гатунку менеджер. Ті (науковці) почнуть тягнути фінансування на себе, під свої викохані мрії, під свої нібито унікальльно важливі для держави прожекти; а Литвину все те бім-бом, тому можна нарешті сподіватися, що в розподілі грошей буде якась справедливість.

        Що Ви думаєте?

        Дякую заздалегідь. Ще раз, приємно "побачитися." Усього Вам найліпшого.

        Георгій Пінчук
      • 2006.07.30 | marazm_krepchal@mail.ru

        Re: Надо создавать новую академию, Константин СЫТНИК

        Уважаемый акад. Сытник,

        Спасибо за Ваш ответ и комментарии. Честно признаться, я не ожидал, что Вы вообще как-то отреагируете на мою поправку, и приятно удивлён тем, что всё же существуют украинские академики, не гнушающиеся публично вести дискуссии на неофициальных форумах, а потому высоко ценю Вашу смелую готовность к диалогу.

        > мои помощники, которых я просил изучить этот вопрос, ошиблись.
        > Они пользовались данными за 2004 год (цитируемое письмо
        > Президенту готовилось в конце 2005 г. и отправлено было в
        > январе 2006)и при просмотре искали в названиях Ukr по аналогии
        > с Russ для российских, или Pol - для польских изданий.

        В 2004 году импакт выше 0.1 имели 5 украинских журналов: помимо вышеуказанных 4-х там значился ещё и журнал „Металлофизика и новейшие технологии” издаваемый Институтом Маталлофизики НАНУ с импактом 0.185, но в 2005 году он уже вылетел из этого списка.

        Информация для ваших помощников:
        когда на сайте http://isiknowledge.com/ (у кого есть подписка, конечно) заходишь в раздел Journal Citation Reports, то там предлагают смотреть результаты как по разным дисциплинам, так и по странам. Я выбрал Украину, - и получил те 4 журнала.

        Впрочем, их база выдаёт далеко не полные данные: я, не проводя специального поиска, на вскидку знаю ещё по крайней мере 2 созданных на Украине журнала с импактом по ISI выше 0,1, но, по разным причинам, в данный момент формально (т.е. юридически) не являющихся украинскими, а потому не попадающих в этот список. Это:

        Low Temperature Physics -- 0.769 (в оригинале - "Физика низких температур", Физико-технический институт низких температур НАНУ им. Б.И. Веркина, Харьков, Украина) – он значится в базе почему-то как журнал, издающийся в России.

        Journal of Nonlinear Mathematical Physics -- 0.508 (Институт математики НАНУ) – сейчас журнал переехал в Швецию.

        Что же касается того, что среди 6-ти указанных мною импактовых украинских журналов нет ни одного, содержащего в названии "Украинский", то это в какой-то степени общая закономерность: процент журналов c высоким импактом по ISI, в названии которых присутствует некий географический признак (не только Ukrainian, но и, скажем, Belgian, Australian и проч.), неуклонно снижается -- исключение составляют лишь журналы, содержащие в своём названии American и (в гораздо меньшей степени) European. И дело тут не только в том, что в результате утечки мозгов 70% научного потенциала планеты сосредоточено в США, ещё 15 – в Европе.

        Чтобы понять, почему так происходит, предлагаю ответить на вопрос: если какой-то (не имеющий связи с Украиной, ну скажем, корейский) физик написал хорошую статью, то (даже если он не станет смотреть на импакты, а начнёт выбирать чисто по названию) в какой из журналов он её пошлёт: в Journal of Physics (вариант: Physics Letters, Physical Review) или в Ukrainian Journal of Physics (вариант: Ukrainian Physics Letters, Ukrainian Physical Review)?
        Вспомогательный вопрос: видит ли он разницу между Ukrainian Journal of Physics и скажем Uruguayan Journal of Physics, или, например Ugandan Journal of Physics?

        Ответы на эти вопросы помогают понять, что в журналы с названием “Ukrainian Journal of ..” будут слать статьи лишь люди, живущие на Украине (или как-то к ней относящиеся). И потому выходит, что такой журнал уже самим своим названием ограничивает авторскую (и, как следствие, читательскую!) аудиторию лишь Украиной (даже если допустить, что издаваться он будет по-английски, и пусть даже редакторская работа в нём будет выполняться качественно), что резко снижает его цитируемость, и как следствие, вероятность получения ненулевого IF.

        Вывод: конвертируемая наука (публикующаяся в импактовых журналах) не может иметь национальной окраски. Т.е. журнал имеет шанс претендовать на высокий IF лишь тогда, когда он изначально в своей маркетинговой политике ориентируется на международную авторскую и читательскую аудиторию, - одного же перевода на английский (даже при условии качественного редактирования статей) далеко не достаточно.

        Оговорка: под наукой я подразумеваю именно science, т.к. большинство гуманитарных наук национальны по своей сути, а потому IF журналов для оценки эффективности их представителей не пригоден, - тут нужны другие критерии.

        С наилучшими пожеланиями,
        эксперт (как Вы меня сами назвали, -- кстати, спасибо, я польщён :))
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.07.30 | Сергій Вакуленко

          Re: Надо создавать новую академию, Константин СЫТНИК

          marazm_krepchal@mail.ru пише:

          > Оговорка: под наукой я подразумеваю именно science, т.к. большинство гуманитарных наук национальны по своей сути

          І чому оті "scientists" так полюбляють розумувати про те, на чому геть не розуміються?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.07.31 | loup-garou

            А що саме в цитованій фразі Вам не сподобалось?

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.07.31 | Сергій Вакуленко

              Ось це

              "...большинство гуманитарных наук национальны по своей сути..."
  • 2006.07.23 | Versus

    сейчас на Украине издаются 4 журнала с импакт фактом выше 0,1

    А який імпакт фактор можна очікувати, коли в складі редколегій не вчені з міжнародним визнанням, а місцеві академіки та "свої люди" ? Аналогічна ситуація в наукових програмах НАНУ з відповідним результатом.

    Чекаю заперечень.
  • 2006.07.23 | Versus

    Почни з себе ...

    23-07-2006 18:23, Shooter пише:

    > А хто сказав, що пріоритети повинні надаватися саме фундаментальній науці ? Це є інше питання. Проте прикладна наука, яка працює, фактично, "на грані з фундаментальною", повинна бути тягуном в ситуації.

    Золоті слова. На жаль, саме цього жахається керівництво НАНУ, оскільки безпечніше писати звіти, прикриваючись словами про фундаментальну науку, а не видавати матеріал або технологічний продукт.

    > Проте найбільша проблема української науки лежить в іншій площині, як на мене. Фактично, на Україні, за невелеким виключенням, нема кому впроваджувати результати наукових досліджень у виробництво! Якщо ж повернутися до України, то картина виглядає взагалі катастрофічо. При відсутності хай-теку вся прикладна наука обмежується "простою" металургією, 20-30 років старим матеріалознавством та дещицею з хімії...І, на мою думку, укр. наука буде до тих пір глибоко в систематичній дупі, доки промисловість/приватні гроші не фінансуватимуть принаймі хоча би третину розробок.

    Це не так. Гроші та люди, які готові вкладати їх в науку, в Україні є. Питання в іншому - а чи багато гідного наукового продукту наші науковці можуть запропонувати для комерціалізації ? Саме комерціалізації, а не совєтського "впровадження".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.07.24 | FG

      Re: Почни з себе ...

      Если вы заинтерисованы в коммерциализации, то вкладывать надо на этапе идеи, а не дерибанить готовый know-how. Можно купить и готовый продукт, но в наших условиях никто не помешает просто украсть у слабого. Так что х.. вам, а не разработки.
    • 2006.07.24 | Shooter

      Re: Почни з себе ...

      Versus пише:
      > 23-07-2006 18:23, Shooter пише:
      >
      > > Проте найбільша проблема української науки лежить в іншій площині, як на мене. Фактично, на Україні, за невелеким виключенням, нема кому впроваджувати результати наукових досліджень у виробництво! Якщо ж повернутися до України, то картина виглядає взагалі катастрофічо. При відсутності хай-теку вся прикладна наука обмежується "простою" металургією, 20-30 років старим матеріалознавством та дещицею з хімії...І, на мою думку, укр. наука буде до тих пір глибоко в систематичній дупі, доки промисловість/приватні гроші не фінансуватимуть принаймі хоча би третину розробок.
      >
      > Це не так. Гроші та люди, які готові вкладати їх в науку, в Україні є. Питання в іншому - а чи багато гідного наукового продукту наші науковці можуть запропонувати для комерціалізації ? Саме комерціалізації, а не совєтського "впровадження".

      В Україні лише готові заплатити за "доведену до пуття" технологію. Яка вже і негайно дасть прибуток.

      Проте чи готові підтримувати науку на постійній основі? які компанії платять аспірантури на цікаву для них тематику? який взагалі існує індастріал рісерч?

      Я Вам тільки наведу приклад (відомий мені з практики): один середньої ноги бритійський бізнесмен, для якого кеш-флоу - це таки проблема, вклав вже біля 5 мільйонів фунтів в розробку нової технології отримання ряду металів. Ризик - відсотків 40% на успіх. В разі програшу - він банкрот.

      Скільки українських бізнесюків готові вкласти подібні суми? які для них - 1/20 частина доходу? Питання, як на мене, риторичне...

      Взагал, в Україні індастріал рісерч - це видовище, заслуговуюче на плач Ярославни...а без існування цього говорити про якісь високі технології - просто неможливо.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.07.24 | Георгій

        А є нормальні "бізнесюки" в Росії, Закавказзі, Балтії, тощо?

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.07.25 | Shooter

          Нема ніде

          В Росії ще трошки виживають за рахунок гонки озброєнь та дещиці нафто-газового пирога.

          Але так чи інакше без Industrial Research (або хоча би Industrial Driven Research) це виллється в "епізодичні спроби". Без нафти/газу це виглядає ще печальніше. :(
  • 2006.07.24 | Versus

    Re: Надо создавать новую академию, Константин СЫТНИК

    24-07-2006 00:41, FG пише:

    > Если вы заинтерисованы в коммерциализации, то вкладывать надо на этапе идеи, а не дерибанить готовый know-how. Можно купить и готовый продукт, но в наших условиях никто не помешает просто украсть у слабого. Так что х.. вам, а не разработки.

    А що окрім Х.. більш нічого запропонувати не можете ? Співчуваю. Бережіть себе.

    Дякую за чудово викладену філософію сучасних "організаторов наукі" - от якби були високі зарплати, література, прилади, то ми ...
  • 2006.07.24 | Versus

    Re: Почни з себе ...

    24-07-2006 21:36, Shooter пише:

    > В Україні лише готові заплатити за "доведену до пуття" технологію. Яка вже і негайно дасть прибуток.

    Звичайно, оскільки так звана фундаментальна академічна наука себе дискредитувала. Достатньо почитати у звіті НАНУ за 2005 р., чим хімики збагатили минулого року світову та вітчизняну науку.

    > Проте чи готові підтримувати науку на постійній основі?

    Західні компанії фінансують зазвичай річні проекти з багаторазовою пролонгацією. Якщо є результат. Ніхто на "постійній основі" не фінансує.

    > які компанії платять аспірантури на цікаву для них тематику?

    Ви до них звертались ? Щось пропонували ?

    > який взагалі існує індастріал рісерч? Взагал, в Україні індастріал рісерч - це видовище, заслуговуюче на плач Ярославни...а без існування цього говорити про якісь високі технології - просто неможливо.

    А що робить НАНУ в цому напрямку ? Подивіться на назви програм - всі фундаментальні до нестями. Звичайно, так безпечніше - ніякої відповідальності. Хоча пріоритет повинен надаватися (і в цьому я з Вами погоджуюсь) дослідженням на стику фундаментальних-прикладних за участю комерційного замовника. Подібно R&D проектам Єврокомісії.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.07.25 | Shooter

      Re: Почни з себе ...

      Versus пише:
      > 24-07-2006 21:36, Shooter пише:
      >

      > > Проте чи готові підтримувати науку на постійній основі?
      >
      > Західні компанії фінансують зазвичай річні проекти з багаторазовою пролонгацією. Якщо є результат. Ніхто на "постійній основі" не фінансує.

      Мова саме про такий тип проектів. Як ви їх назвете - це інше питання(та й не обов'язково річна пролонгація - ті ж PhD фінансуються мінімум 3 роки).

      > > які компанії платять аспірантури на цікаву для них тематику?
      >
      > Ви до них звертались ? Щось пропонували ?

      До кого звертатися? Хто здатен виділити хоч якісь гроші крім ч-к/м, гірничо-збагачувальної галузі, "простої" хімії?

      > > який взагалі існує індастріал рісерч? Взагал, в Україні індастріал рісерч - це видовище, заслуговуюче на плач Ярославни...а без існування цього говорити про якісь високі технології - просто неможливо.
      >
      > А що робить НАНУ в цому напрямку ? Подивіться на назви програм - всі фундаментальні до нестями. Звичайно, так безпечніше - ніякої відповідальності. Хоча пріоритет повинен надаватися (і в цьому я з Вами погоджуюсь) дослідженням на стику фундаментальних-прикладних за участю комерційного замовника. Подібно R&D проектам Єврокомісії.

      Та отож. Проте головний принцип R&D проектів Єврокомісії - це співфінансування. І всі мені відомі українські учасники FP6 проектів (яких вже й не так багато) - це академія, де цю співучасть можна хоч якось "замаскувати". Натомість, жодна неакадемічна українська установа, яка бере участь в таких проектах, мені невідома. І навіть якщо навіть такі є - їх частка є мізерною.
  • 2006.07.25 | Versus

    Re: Почни з себе ...

    25-07-2006 00:33, Shooter пише:

    > До кого звертатися? Хто здатен виділити хоч якісь гроші крім ч-к/м, гірничо-збагачувальної галузі, "простої" хімії?

    Значить не звертались. Може немає гідної пропозиції ?

    > Та отож. Проте головний принцип R&D проектів Єврокомісії - це співфінансування. І всі мені відомі українські учасники FP6 проектів (яких вже й не так багато) - це академія, де цю співучасть можна хоч якось "замаскувати". Натомість, жодна неакадемічна українська установа, яка бере участь в таких проектах, мені невідома. І навіть якщо навіть такі є - їх частка є мізерною.

    Справа не співфінансуванні (точніше само-співфінансуванні). Головне - це присутність промислової компоненти.
  • 2006.08.05 | Iryna_

    Ось правильно написано про журнали з 0.1

    http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/forums/index.php?showtopic=41369&pid=85558&mode=threaded&show=&st=&#entry85558

    "Предложения академика о статьях в журнале с импактом 0.1 есть ни что иное как профанация, существуют тысячи таких журналов и в большинстве из них нет никакой критичеcкой рецензии и уж точно ни один из них не претендует на звание "солидного". Серьезная оценка твоей работы начинается в журналах с ИФ не менее 1.5-2, а уважаемые журналы имеют ИФ > 3,5-4 (самые серьезные e.g. Nature or Science ~25). Так что, на самом деле, не составляет большого труда напечатать 3-5 статей в журналах с ИФ~0.1, но украинские ученые даже этого не пытаются делать, то ли в силу проблем с английским, то ли в силу лени или по причине ненужности.
    И никого на западе не поразить статьями в таких журналах и грант за это никто не даст, потому что всех интересуют серьезные статьи в вызываюших доверие журналах, а не околонаучная шелуха которую журналы с ИФ ~0.1 публикуют. Тоже относится и к позиции в уважаемой лаборатории.
    А насчет публикаций молодых ученых, то руководителей включают в авторы везде, хотя такого идиотизма как включать в авторы директора, если он не твой научный руководитель - конечно нет. Также существует неписанное правило, по которому человек сделавший большинство экспериментов идет первым автором. Поэтому, обычно не составляет труда определить вклад того или иного человека в проделанную работу, и никто и никогда не подозревает последнего автора (научного руководителя) в том что он сам делал эксперименты."

    І повно таких журналів, що мають відповідний фактор, але друкують практично будь-що за гроші.

    Українські журнали не мають того фактору тільки тому, що не намагалися виконати відповідні процедури (правда, я знаю про випадок, коли документи були подані, проте журналу відмовили внаслідок 1) великої кількості публікацій членів редколегії; 2) в статтях посилають переважно на статті з цього ж журналу)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.09 | vazazh

      Re: Ось правильно написано про журнали з 0.1

      Как Вы все понимаете, импакт фактор является производным от двух параметров - индекса цтируемости и количества публикаций в журнале. В качества примера могу привести данные об двух американских изданиях: одно с периодичностью 4 номера в год (8-12 обзоров) имеет ИФ выше 10, ва второе с 12 номерами в год (6-7 обзоров в номере) - ИФ - ниже 5. Но второй ценят на порядок выше. Многие наши журналы имеют его выше 0,1 в связи с низкой периодичностью и обьемом, при наличии нескольких приличных цитируемых работ. Удержать его стабильно сложно, вот они постепенно и скатываются вниз, из-за качества публикаций. И это самый большой бич наших журналов. Отсутствие хорошего принципиального рецензирования статей. Кстати высокий импакт фактор журнала не всегда характеризует восприятие публикаций. Знанию работы 3 авторов в Nature, которые за 5 лет имеют ИЦ от 4 до 9, в тоже время подобные работы этих авторов в J.Phys. Chem. за 5 лет имеют ИЦ от 15-46. Просто там они были не в струе. Таким образом и оценивать надо комплексно с учетом этих двух факторов.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.09 | Iryna_

        Re: Ось правильно написано про журнали з 0.1


        vazazh пише:
        > Как Вы все понимаете, импакт фактор является производным от двух параметров - индекса цтируемости и количества публикаций в журнале. В качества примера могу привести данные об двух американских изданиях: одно с периодичностью 4 номера в год (8-12 обзоров) имеет ИФ выше 10, ва второе с 12 номерами в год (6-7 обзоров в номере) - ИФ - ниже 5. Но второй ценят на порядок выше. Многие наши журналы имеют его выше 0,1 в связи с низкой периодичностью и обьемом, при наличии нескольких приличных цитируемых работ. Удержать его стабильно сложно, вот они постепенно и скатываются вниз, из-за качества публикаций. И это самый большой бич наших журналов. Отсутствие хорошего принципиального рецензирования статей. Кстати высокий импакт фактор журнала не всегда характеризует восприятие публикаций. Знанию работы 3 авторов в Nature, которые за 5 лет имеют ИЦ от 4 до 9, в тоже время подобные работы этих авторов в J.Phys. Chem. за 5 лет имеют ИЦ от 15-46. Просто там они были не в струе. Таким образом и оценивать надо комплексно с учетом этих двух факторов.

        Уся правда про імпакт-фактори є отут:
        http://scientific.thomson.com/free/essays/journalcitationreports/impactfactor/

        На практиці існує певна ненульова кореляція імпакт-фактору публікації і якості, але очевидно, що вона далеко не =1.

        Імпакт-фактори українських журналів - це окрема тема.
        1) редакціям це фіолетово і ніхто не хоче тим займатись (треба виконати певні бюрократичні процедури. Заставлять зверху -будуть вам імпакт-фактори на рівні 0.1. Ноу проблем.

        2) є певні вимоги щодо "внутрішніх" цитувань статей в журналі та самоцитувань. Зараз цим ніхто не переймається, але начальство скаже досягти ІФ - виконають ці вимоги.

        Наведу цитатку з процитованого сайту (застереження щодо використання імпакт-факторів в оцінці конкретних вчених):
        "Using the Impact Factor Wisely
        The Institute for Scientific Information® (ISI®) does not depend on the impact factor alone in assessing the usefulness of a journal, and neither should anyone else. The impact factor should not be used without careful attention to the many phenomena that influence citation rates, as for example the average number of references cited in the average article. The impact factor should be used with informed peer review. In the case of academic evaluation for tenure it is sometimes inappropriate to use the impact of the source journal to estimate the expected frequency of a recently published article. Again, the impact factor should be used with informed peer review."

        Дуже корисно для любителів формальних показників без розбору.
  • 2006.08.09 | Versus

    ІФ та ІЦ

    Знову дискусія про ІФ та ІЦ. Як пояснити, що EC, INTAS, NSF або CRDF їх не використовують під час експертизи проектів. Мабуть нове місцеве know-how ?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.09 | Iryna_

      Re: ІФ та ІЦ

      Versus пише:
      > Знову дискусія про ІФ та ІЦ. Як пояснити, що EC, INTAS, NSF або CRDF їх не використовують під час експертизи проектів. Мабуть нове місцеве know-how ?

      Я знаю, що не використовують. Використовують в Китаї та ще може десь -премії дають.
      Я якраз намагаюсь пояснити, що ІФ журналу, де опублікована стаття конкретної персони, практично нічого про ту персону не говорить.

      EC, INTAS, NSF використовують peer review. Ну це в наших умовах пристойним чином зробити неможливо (завеликий вплив суб'єктивних факторів) - треба залучати іноземних рецензентів. А цього навіть деяким реформаторам не хочеться. А інакше навіщо пропозиції про вимогу наявності статей в журналах з ІФ>0.1 у якості "міжнародного" критерію?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.10 | Георгій

        А невже дійсно неможливо створити систему "peer review?"

        Iryna_ пише:
        > EC, INTAS, NSF використовують peer review. Ну це в наших умовах пристойним чином зробити неможливо (завеликий вплив суб'єктивних факторів) - треба залучати іноземних рецензентів. А цього навіть деяким реформаторам не хочеться. А інакше навіщо пропозиції про вимогу наявності статей в журналах з ІФ>0.1 у якості "міжнародного" критерію?
        (ГП) Зрозуміло, що суб"єктивних факторів достобіса... Але невже все-таки в Україні ПРИНЦИПОВО неможлива система об"єктивного рецензування і рейтингу наукових проектів кваліфікованими фахівцями? От уявімо собі, що (суто гіпотетично) який-небудь Рінат Ахметов чи мій однофамілець Віктор Пінчук створюють Фонд Розвитку Науки в Україні (ФРНвУ), і відстьобують туди 5 чи 10 міль"ярдів доларів. Невже і тоді не можна було б створити такої системи, щоби дійсно хороші, об"єктивно хороші наукові проекти отримали з цього ФРНвУшного корита справжню фінансову підтримку, і люди, які займаються розробкою цих проектів, отримали б справжню заробітну платню, а не тисячу гривень на місяць? Це ж ВСІМ вигідно... Не бачити цього - по-моєму, просто сліпота...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.08.10 | Alex Chen

          Re: А невже дійсно неможливо створити систему "peer review?"

          Георгій пише:
          Це ж ВСІМ вигідно... Не бачити цього - по-моєму, просто сліпота...

          У нас багато чого всім вигідно. Розвивати інноваційно-спрямовані високотехнологічні виробництва, наприклад. Але міністр фінансів так не вважає. І олігархи теж. Вони на ГОКах, чорній металургії та транзиті енергоносіїв у рейтинги Форбс в`їжджають(...
        • 2006.08.10 | Iryna_

          Re: А невже дійсно неможливо створити систему "peer review?"

          Можливо. Але якимись зовнішніми силами. На жаль, у нас не склалась культура "peer review". Тобто все одно народ буде шукати шляхи. своїх рецензентів і домовлятись. Або завдання формулюватимуться таким чином, щоб одразу стало ясно, хто переміг. Тут уже десь наводили приклад про конкурс у НАНУ на великий проект, який проводився влітку, подача документів - через 5 днів після оголошення.

          Неможливість реального "peer review" ілюструє й існуюча традиція виборів академіків і членкорів.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.08.10 | Alex Chen

            Re: А невже дійсно неможливо створити систему "peer review?"

            Немає зовнішніх сил і не буде.
            І ставка на ІФ - напівміра. А без відповідної інфраструктури - химера.
            Можемо багато говорити про оцінювання праці кожного з нас, але доки ми оцінюватимемо її лише на форумі...
            Тож питання у системі.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.08.10 | Георгій

              То скільки ще поколінь буде змарновано?

              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.08.11 | Alex Chen

                Re: То скільки ще поколінь буде змарновано?

                Поступ не буває марним. А щодо поколінь - історичний процес...
                Звичайно, хотілося б одразу зробити все так, як у Європах, але три покоління при більшовиках не може минути дарма.

                ЗІ Щоправда, багато в чому завдяки більшовикам маємо Україну в сучасних кордонах... Така от діалектика;)
  • 2006.08.10 | Alex Chen

    Re: Надо создавать новую академию, Константин СЫТНИК

    Що цікаво, обговорення знову звелося до дрібниць. ІФ там, пошук приватних інвесторів... Не буде ще дуже довго у цій країні істотних приватних інвестицій, оскільки бізнес здебільшого має можливості заробляти без всяких там досліджень. От коли ці можливості будуть вичерпані (раб.сила подорожчає внаслідок відтоку до Європ, енергоносії - теж саме, земля стане товаром тощо), тоді й попит на науковий продукт буде шалений. Завдання ж суспільства (і держави у т.ч.) - щоб цей попит було кому задовольняти. Бо ті, хто мають можливість зараз штовхати свої мізки у Китай чи ще куди й так виживуть, але буде їх у відсотках приблизно як у Занзібарі...
    А тепер щодо головного - пропозицій КМ:

    > 1. Поручить Кабинету министров Украины в течение месяца подготовить и передать на регистрацию проект закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О научной и научно-технической деятельности». Речь идет о ликвидации всех отраслевых академий, которые перестают существовать как самостоятельные государственные академии, и преобразовании их в отделения Национальной академии наук. В связи с этим я предлагаю иметь в структуре НАН Украины такие отделения наук: механики, математики и информатики; физики и астрономии; наук о Земле; технических наук; аграрных наук; химии; биологии, медицины и инвайронментологии; экономики, философии и права; литературы, языка и искусствоведения; педагогики и психологии.

    По-перше, це прямо по Крилову: хоч так їх садови, хоч так...
    Ну буде не шість академій, а одна. Її ефективність виросте? А халеп додастся. Наприклад, проблем із земельним фондом УААН.
    Принципи треба змінювати.
    По-друге, з якого дива еліта галузевих академіків так просто ляже під НАН. Чи НАН вважає, що є академіки (НАН), а є недоакадеміки? Принаймні вголос про це ніхто не казав (що в принципі правильно). А якщо всі просто гамузом увійдуть до НАН, то ми отримаємо приблизно сотень сім академіків НАН та ще з півтори тисячі членкорів;))))

    > 2. В концепции развития научной сферы необходимо также сформулировать новые принципы финансирования науки. В частности, предусмотреть, чтобы бюджетные средства на развитие фундаментальной науки использовались из двух источников, а именно: базового финансирования институтов и конкурсного (грантового) финансирования ученых из Фонда фундаментальных исследований. Целью фонда должно стать предотвращение дальнейшего распада научного потенциала и надежная поддержка наиболее способных и перспективных научных сотрудников, для чего надо употребить простые и эффективные средства научной экспертизы.
    >
    > Мне кажется, что в наших условиях достаточно придерживаться двух принципов — гласности и ориентировки на мировые стандарты: 1) необходимо подавать проекты on-line через Интернет с публикацией краткого содержания на соответствующем сайте; 2) обязательным требованием должно быть наличие у автора проекта хотя бы трех-пяти статей в журналах с импакт-фактором (ИФ) не ниже 0,1.
    >
    > Максимально откровенное информирование общественности через Интернет об условиях, ходе и результатах конкурсов позволит поощрить к предоставлению проектов широкий круг специалистов, включительно с молодежью, и повысит доверие к научной политике государства, которая сейчас неадекватна к интересам развития научной сферы, что делает карьеру научного сотрудника непривлекательной.

    Усе це правильно. Тільки спускаємося на землю. І що сер`йозного може профінансувати ДФФД з його 9 млн.грн. з яких традиціно 3-4 млн. - борги за попередні роки. При науковому бюджеті України 2,5 млРД.грн., у т.ч.НАН - 1,4 млРД.грн.
    Якщо навіть з якогось дива ДФФД великі гроші впадуть, то він їх не перетравить. Хто знає ситуацію з кадрами у МОН - зрозуміє. Але щоб дати гроші ДФФД, їх треба десь взяти. У НАН, МОН, інших розпорядників бюджету??? І хто це дозволить, міністр Азаров, член-кореспондент? Навіть не смішно...

    > 3. Предлагаю также в бюджетах 2007 и 2008 годов предусмотреть увеличение ассигнований на фундаментальную академическую деятельность вдвое, чтобы прекратить ее дальнейшую деградацию и обеспечить ускоренное развитие фундаментальной науки. Прикладные и отраслевые науки надо перевести из бюджетного на самообеспечение.

    На солодке - цитата з Указу Л.Д.Кучми від 30 квітня 2004 року:
    1. Кабінету Міністрів України:

    1) передбачати під час розроблення проектів законів про Державний бюджет України на 2005 і наступні роки:

    щорічне збільшення видатків на фундаментальні наукові дослідження, в тому числі на оновлення та модернізацію дослідницької матеріально-технічної бази;

    збільшення обсягів фінансування Державного фонду фундаментальних досліджень;

    Так що тут взагалі нічого нового...
  • 2006.08.11 | Восхищенный

    Вопросы академику К.М.Сытнику

    Глубокоуважаемый Константин Меркурьевич!

    В своем письме г-ну Президенту Вы пишите:

    >>"Я пятьдесят шестой год работаю в НАН Украины (директором, главным >>ученым секретарем, вице-президентом, первым вице-президентом) и >>восемь лет в Верховной Раде Украины (председателем подкомитета по >>вопросам науки и инноваций), у меня немалый опыт научной, >>научно-организационной и законотворческой работы".

    Означает ли это, что Вы начали свою работу в НАНУ с должности директора института? Прямо таки как Аркадий Гайдар, который в 16 лет командовал то ли полком, то ли дивизией.

    Правда ли, что Вы были секретарем партийной организации Института ботаники, что и послужило стартом Вашей блестящей, по украинским меркам, академической карьеры?

    Занимались ли лично Вы научной работой за восемь лет пребывания в Верховной Раде? В чем это конкретно выразилось? Если можно, с указанием лично Ваших работ.

    В Вашем ответе на этом форуме, Вы, как уже замечено, следуете тактике оправдания дважды академика вице-президента НАНУ Литвина, обвиняя в ляпе по поводу импакт-индекса Ваших помощников.
    >> "помощники, которых я просил изучить этот вопрос, ошиблись".

    В этой связи, перед тем, как приступить к критическому разбору Ваших, столь одобрительно поддержанных г-ном Президентом реформаторских инициатив, хотелось бы знать, какая часть из Вашей статьи и Вашего письма г-ну Президента также принадлежит перу Ваших анонимных помощников.

    Не кажется ли Вам, что в нормальной научной среде принято выражать благодарность тем, кто помог писать текст, опубликованный за единоличной подписью. Не говоря уже про институт соавторства.

    О себе.
    Я работаю в НАНУ более 30 лет. Прошел путь от аспиранта до ведущего научного сотрудника.

    Благодарен Вам за закон о "научных пенсиях", хотя и не собираюсь им воспользоваться, пока буду работать в НАНУ.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.11 | Alex Chen

      Re: Вопросы академику К.М.Сытнику

      Що ото додовбуватися до КМ? Якщо жаба давить, так і скажіть.

      А по справі - а ну знайдіть, скількі ще академіків хоч щось намагаються робити, принаймні дискутувати у пресі з приводу реформування НАН? Пальців однієї руки вистачить, чи забагато буде?

      А щодо помічників - то у науці ситуація з авторскіми правами ще супер (хоча й нижче плінтусу за західним мірилом). Багато Ви знаєте реальних авторів нормативно-правових актів (хороших і поганих)?

      Є що запропонувати чи заперечити - файно, ні, ну І-нет вільний простір, але навщо займати трафік комплесами меншовартості???
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.11 | Гондурас

        Re: Вопросы академику К.М.Сытнику

        А дійсно, чому це ми маємо додовбуватися до поважної людини? Наші достойники вже перетворили українську науку на посміховисько. Але не чіпайте їх, бо вони поважні, пихаті, пикаті, пузаті, власним розумом нічого не зробили, але на всіх вищих щаблях розсілися та белькочуть щось з подачі помічників (таких же недолугих). Не чіпайте номенклатуру, не чіпайте академіків, не чіпайте Президента країни, а то він на критичні зауваження від жінки (хоча й політика) починає на неї гримати, як панок на хлопів. Не чіпайте проффесора Януковича, щоб він міг ще щось бовкнути або про "казлів", або про Анну Ахметову. Головне їх всіх не чіпати. І тоді Україні остаточно настане...кінець.
  • 2006.08.11 | Versus

    Re: Вопросы академику К.М.Сытнику

    11-08-2006 13:47, Восхищенный пише: Вопросы академику К.М.Сытнику

    Звичайно, питання до К. Ситника є. Але є і його персональна позиція. А не колективна думка загальних зборів, президії, відділення ... Як полюбляють в НАНУ.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".