Литвина знову спіймали на плагіаті?
10/27/2006 | Наталя Павлова, Тарас Бурмич, 5 канал
http://5tv.com.ua/newsline/184/0/32581/
26.10.2006 19:15 ( оновлено о 07:28)
Литвина знову спіймали на плагіаті?
Поважного політика та науковця Володимира Литвина знову спіймали на плагіаті. Віце-президент Академії наук привласнив авторство тритомника "Історія України" - твердять науковці, посилаючись на висновки експертизи текстологів. Втім, Володимир Литвин плагіатором себе не вважає, хоча і визнає, що над роботою працював не лише він.
Міжнародна наукова конференція Незалежність України: досвід, уроки та перспективи. Виступає Володимир Литвин, колишній голова Верховної ради, а нині віце-президент національної академії наук. Доктору історичних наук Олексію Гараню окремі абзаци доповіді Литвина знайомі. Каже, їхнім автором є він сам.
Під скандалом Гарань має на увазі публікацію Литвина в газеті Факти в 2001 році. Тоді авторство статті американського вченого Томаса Каротерса про громадянське суспільство тодішній глава Адміністрації Президента приписав собі. Крадіжку він визнав. І за чотири роки потому, його знову звинувачують у плагіаті.
Олексій Гарань, історик, викладач Національного університету "Києво-Могилянська Академія": "Це ганьба! Це ганьба для академічного освіту. Тим більше для людей, які носять звання академіка."
Свою доповідь Литвин переписав із книги "Історія України" у трьох томах, автором якої себе називає. Втім, за словами науковців, ця монографія - не що інше як монтаж вже готових робіт кількох істориків. А там, де він намагався писати сам, численні помилки у фактажі та орфографії. Сам Литвин плагіатором себе не вважає, а монографію називає підручником. І додає, що у посібниках такі запозичення можливі.
Володимир Литвин, віце-президент НАНУ: "Я хотів би шановному колезі ще раз сказати, щоб він підняв цей підручник і прочитав: там на кожній сторінці посилання ідуть на авторів, "на думку дослідників сучасної історикографії" і таке інше.І не потрібно брати цю болючу тему і чутливу тему і на ній педалювати."
За таке у радянські часи професорів та академіків виганяли з інститутів - обурюється Олексій Гарань. А в Національній академії наук плагіаторство замовчується. Адже за словами науковців, за чотири роки написати 22 монографії, та ще й суміщати це з посадою голови Верховної ради, майже нереально.
Наталя Павлова, Тарас Бурмич, 5 канал
26.10.2006 19:15 ( оновлено о 07:28)
Литвина знову спіймали на плагіаті?
Поважного політика та науковця Володимира Литвина знову спіймали на плагіаті. Віце-президент Академії наук привласнив авторство тритомника "Історія України" - твердять науковці, посилаючись на висновки експертизи текстологів. Втім, Володимир Литвин плагіатором себе не вважає, хоча і визнає, що над роботою працював не лише він.
Міжнародна наукова конференція Незалежність України: досвід, уроки та перспективи. Виступає Володимир Литвин, колишній голова Верховної ради, а нині віце-президент національної академії наук. Доктору історичних наук Олексію Гараню окремі абзаци доповіді Литвина знайомі. Каже, їхнім автором є він сам.
Під скандалом Гарань має на увазі публікацію Литвина в газеті Факти в 2001 році. Тоді авторство статті американського вченого Томаса Каротерса про громадянське суспільство тодішній глава Адміністрації Президента приписав собі. Крадіжку він визнав. І за чотири роки потому, його знову звинувачують у плагіаті.
Олексій Гарань, історик, викладач Національного університету "Києво-Могилянська Академія": "Це ганьба! Це ганьба для академічного освіту. Тим більше для людей, які носять звання академіка."
Свою доповідь Литвин переписав із книги "Історія України" у трьох томах, автором якої себе називає. Втім, за словами науковців, ця монографія - не що інше як монтаж вже готових робіт кількох істориків. А там, де він намагався писати сам, численні помилки у фактажі та орфографії. Сам Литвин плагіатором себе не вважає, а монографію називає підручником. І додає, що у посібниках такі запозичення можливі.
Володимир Литвин, віце-президент НАНУ: "Я хотів би шановному колезі ще раз сказати, щоб він підняв цей підручник і прочитав: там на кожній сторінці посилання ідуть на авторів, "на думку дослідників сучасної історикографії" і таке інше.І не потрібно брати цю болючу тему і чутливу тему і на ній педалювати."
За таке у радянські часи професорів та академіків виганяли з інститутів - обурюється Олексій Гарань. А в Національній академії наук плагіаторство замовчується. Адже за словами науковців, за чотири роки написати 22 монографії, та ще й суміщати це з посадою голови Верховної ради, майже нереально.
Наталя Павлова, Тарас Бурмич, 5 канал
Відповіді
2006.10.27 | igor
Ну то й що із того? Хіба він один. Беріть
будь-якого ректора університету чи чиновника від освіти й не промажете. Привласнення чужої праці є суспільною нормою. По праву влади і грошей. Скажіть на милість де ще є міністерський гриф на підручниках? Що, в міністерстві сидять найрозумніші? Рецензій фахівців недостатньо? Фінансування видання монографій, підручників нічим і ніким не передбачено. А вимога видавати існує, з грифом! Тож вважайте за милість, що вас "поимели". Бо інакше ні собі ні людям