МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

О публикациях

12/19/2006 | vazazh
Мн попалась на глаза статья со статистикой о публикациях (Che. Eng. News, 27 Nov. 2006).
Цифры по данным ICI (Thomson)в тыс. статей, сравнение 1988 и 2003 г. (приведу некоторые страны)
USA - 177.7 - 211.2
U.K. - 36.5 - 48.3
Germany- 29.3 - 44.3
Spain 5.4 - 16.8
Sweden 7.6 - 10.2
Poland 4.0 - 6.8
China 4.6 - 29.2
Taiwan 1.4 - 9.3
Japan 34.4 - 60.1
Brazil 1.8 - 8.7
USSR/Russia 31.6 - 15.8
Кстати СССР был на четвертом месте, а теперь Россия на 11. А отсюда и выводы, где будут нобелевские и общий технический прогресс. Поэтому не совсем согласен с Торром, что промышленноть дает толчок фундаментальным исследованяим. Пример с теми же углеродными нанотрубками. Кстати в Nature, 2006, 444, 286; P.Paufler в результате анализа дамаской стали установил в ней наличие многостеночных углеродных нанотрубок с капсулированными волокнами Fe3C, что по его мнению и является причиной уникальных свойств.

Відповіді

  • 2006.12.19 | Shooter

    Про гроші

    Трішки даних (з відкритих джерел :) ) про таку "біду" як CNRS (75% французьких публікацій в Physics, Earth siences and Astronomy, Chemistry).

    Ресурси: 2,437 мільярдів Євро (екс-ПДВ)
    з них 2,047 мільярдів - субсидії держави
    273 мільйонів - public and industrial sources
    53 мільйони - license and patent royalties.

    Funny enough, 90% з тих роялтіз - це результат одного (sic!) патенту, по суті справи, на одну молекулу, на основі якої виробляють ліки проти раку.

    От такі цифірі...
  • 2006.12.19 | sci_fan

    France, Italy,...?

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.19 | vazazh

      Re: France, Italy,...?

      France - 21.4 - 32.0
      Italy - 11.2 - 24.7
      Все в тех же параметрах.
      Кстати защит (PhD) в США в 2005 г. было 28 тыс. из них 41 % по био.
  • 2006.12.19 | Torr

    Re: О публикациях

    vazazh пише:

    > Кстати СССР был на четвертом месте, а теперь Россия на 11. А отсюда и выводы, где будут нобелевские и общий технический прогресс. Поэтому не совсем согласен с Торром, что промышленноть дает толчок фундаментальным исследованяим.

    Уважаемый vazazh, Torr говорил о прикладных исследованиях. Кстати, Нобелевскую присуждают и за решение чисто прикладных задач. Например, Алфёров и Килби удостоены Нобелевской премии (одной на двоих) за «работы по получению полупроводниковых структур, которые могут быть использованы для сверхбыстрых компьютеров».
    http://n-t.ru/nl/fz/alferov.htm

    Публикации в высоконаучных :) журналах конечно важны, но не их количество определяет технический прогресс. Tехнический прогресс связан с развитием hi-tech отраслей промышленности, где научный продукт используется в форме intellectual property (IP) [ http://en.wikipedia.org/wiki/Intellectual_property ]. From the perspective of economics, intellectual property is a temporary monopoly on the use or exploitation of that good, supported by legal enforcement mechanisms. Т.е. только владелец авторских прав и технических средств их реализации и имеет прибыль. А таким "реформаторам" как Вы, vazazh, остается только трепаться о реформировании совковской науки путем внедрения ИФ и ИЦ. ;)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.19 | vazazh

      Re: О публикациях

      Торру. Тяжко вести дискуссию с душевнобольными и дальтониками. Для информации могу сообщить Вам, что вся статья про публикации в журнале "Chem. Eng. News" (надеюсь понятна тематика журнала?) размещена редакцией в разделе Science&Technology (надеюсь, что Вам понятно это?). Как оказалось американцы в отдичие от Вас просматривают прямую связь между публикациями и технологиями. Кстати, легко было заметить корреляцию между числом публикаций и уровнем технологии в странах, ее подъемом и снижением.
      Уж совсем скучно обсуждать с Вами вопрос о том. что послужило базисом работ Алферова, с чего это начиналось. Так же как и вопрос о авторском праве.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.12.19 | Torr

        Re: О публикациях

        vazazh пише:
        > Торру. Тяжко вести дискуссию с душевнобольными и дальтониками. Для информации могу сообщить Вам, что вся статья про публикации в журнале "Chem. Eng. News" (надеюсь понятна тематика журнала?) размещена редакцией в разделе Science&Technology (надеюсь, что Вам понятно это?). Как оказалось американцы в отдичие от Вас просматривают прямую связь между публикациями и технологиями. Кстати, легко было заметить корреляцию между числом публикаций и уровнем технологии в странах, ее подъемом и снижением.

        Не сердитесь, vazazh, ничего персонального в моих постах нет, все только о путях реформации науки в Украине. Никто не отрицает прямую связь между публикациями и технологиями, но интересны механизм взаимодейсвия между промышленностью и наукой в развитых странах, а также регулятивная роль государства. Очевидно, именно это определяет эффективность затрат средств выделяемых на науку.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.12.20 | Shooter

        І Ви праві - вдень світло, і Ви праві - вночі темно

        Хлопці, мені виглядає ви сперечаєтеся про дещо відмінні речі, причому кожен з Вас має правду.

        Зверніть увагу на дані по CNRS. При 2,5 млрд євро бюджеті лише десь 250-300 млн є індастріал (згруба половина "неурядового фінансування"), причому лише 50 млн СNRS отримує як роялті.

        Себто, картина у всіх розвинутих країнах з наукою більш-менш одинакова. "Чиста" (академічна) наука створює насамперед поживне середовище, такий собі агар-агар для "науково-технічного прогресу". БЕЗ нього прогрес є неможливий. Натомість, "гола наука", без хоча би певних tangible результатів, веде до стагнації та відставання країни. Саме так як це було з Совіцьким Союзом, коли маючи потужну академічну науку (інша справа - "механізм" її створення), країна поступово, але стабільно перетворювалася у "Верхню Вольту з ракетами".

        Тому і публікації у "високочолих" журналах є важливі, але й індастріал ресеарч має свої певні переваги.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.12.21 | Torr

          Ви теж праві, Shooter

          Shooter пише:
          > Зверніть увагу на дані по CNRS. При 2,5 млрд євро бюджеті лише десь 250-300 млн є індастріал (згруба половина "неурядового фінансування"), причому лише 50 млн СNRS отримує як роялті.


          якби ви пройшлися по аудіторіям і лабам американського чи канадського універу, то напевне помітили б таблички, які вказують що обладнення спонсоване такою-то фірмою. Щоб отримати грант на прикладні дослідження, певний відсоток (до ~40%) повинен бути від industry.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.12.21 | Shooter

            Re: Ви теж праві, Shooter

            Torr пише:
            > Shooter пише:
            > > Зверніть увагу на дані по CNRS. При 2,5 млрд євро бюджеті лише десь 250-300 млн є індастріал (згруба половина "неурядового фінансування"), причому лише 50 млн СNRS отримує як роялті.
            >
            >
            > якби ви пройшлися по аудіторіям і лабам американського чи канадського універу, то напевне помітили б таблички, які вказують що обладнення спонсоване такою-то фірмою. Щоб отримати грант на прикладні дослідження, певний відсоток (до ~40%) повинен бути від industry.

            Це не обов'язково є "прямим" наслідком ґранту. Часто фірми просто "спонсорують" інструменти університетам, маючи натомість можливість час від часу користуватися інструментом.

            Ну і Гамерика - то не Європа :) Тут, в Європі, (пропоріційно) фінансування РундД промисловістю є дещо нижче.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.12.21 | vazazh

              Re: Ви теж праві, Shooter

              В отношении соотношения между фундаментальными и прикладными исследованиями. Не вызывает сомнения то, что они тесно связаны, и точно так как результат фундаментальных исследований может дать толчок прикладному направлению, так и в обратную сторону. Разделять здесь, по моим представлениям необходимо источник финансирования. Фундаментальные - это базовое из госбюджета на науку + контракты с промышленнотью, если ее что-то интересует, кроме прямых прикладных разработок, прикладные - финансирование промышленностью + целевые задачи поставленные государством (заказы).
              В отношении необходимости для получения гранта дофинансирование промышленностью - это не обязаловка. все зависит от фонда. Соотношение между финансированием тоже разное. Для примера приведу данные по моим коллегам из США.
              Northwestern Univ. : NSF - 106.000/yr, US Depart. Energy - 132.000/yr, US Depart. Energy - 150.000/yr (все исследования чисто фундаментальные) + Petrol. Research Fund. - 25.000/yr
              Iowa State Univ.: US Dep. Energy - 225.000/yr, NSF - 115.000/yr (чисто фундаментальные исследования).
              А в отношении надписей на приборах, то это нормальное явление во всех странах, когда на нем висит табличка - куплено за средства (гранта, фирмы и т.д.).
              Кроме того, существуют гранты только на оборудование. Например, мои коллеги в Польше получили такой грант на сумму 1,600.000 долларов и купили комбайн: XPS, AES, STM, AFM, MS.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.12.21 | Shooter

                Re: Ви теж праві, Shooter

                vazazh пише:
                >
                > А в отношении надписей на приборах, то это нормальное явление во всех странах, когда на нем висит табличка - куплено за средства (гранта, фирмы и т.д.).
                > Кроме того, существуют гранты только на оборудование. Например, мои коллеги в Польше получили такой грант на сумму 1,600.000 долларов и купили комбайн: XPS, AES, STM, AFM, MS.

                Більше того - "великі" інструменти фінансуються чи не виключно за рахунок public money. Як один із свіжих прикладів - скажімо, Еuropean X-Ray Laser Project, www.lightsources.org/images/brochures/hasylabbrochure1.pdf, який плануєтья використовувати для фемтохімії (in-situ дослідження перебігу хімічних реакцій). Бюджет - біля мільярду євро, public funds. Проте прикладні результати, які можуть бути отримані на такому інструменті, - "очевидні".

                Варто ще, мабуть, згадати satelite до ITERу irradiation facility, яку, виглядає, замість Японії знову отримає Європа...не згадуючи вже про самий ITER :)
              • 2006.12.22 | Torr

                Тут Ви праві, vazazh

                vazazh пише:
                > Northwestern Univ. : NSF - 106.000/yr, US Depart. Energy - 132.000/yr, US Depart. Energy - 150.000/yr (все исследования чисто фундаментальные) + Petrol. Research Fund. - 25.000/yr
                > Iowa State Univ.: US Dep. Energy - 225.000/yr, NSF - 115.000/yr (чисто фундаментальные исследования).
                > Кроме того, существуют гранты только на оборудование. Например, мои коллеги в Польше получили такой грант на сумму 1,600.000 долларов и купили комбайн: XPS, AES, STM, AFM, MS.

                новая лаб-я где работаю построена за $~10M и огромные расходы на ее содержание в основном за счет промышленных контрактов. Но это чисто прикладные исследования.
    • 2006.12.20 | Bard

      Re: О публикациях

      Зауважу, втрутившись, що протиставлення науки фундаментальної, тобто науки як такої та прикладної - це і є совковість. Вони або розвиваються паралельно, або здихають разом, що ми всі й спостерігаємо в Україні. А заклики не реформувати науку, бо важко визначитись, як це робити, означає, що її не треба реформувати зовсім (погляд Церковняка й Патона): хай здохне скоріше. Дивна позиція для людей, які навіть вміють на клавіші натискати.
  • 2006.12.19 | b5hhg

    Re: О публикациях

    vazazh пише:
    >Кстати в Nature, 2006, 444, 286; P.Paufler в результате анализа >дамаской стали установил в ней наличие многостеночных углеродных >нанотрубок с капсулированными волокнами Fe3C, что по его мнению и >является причиной уникальных свойств.

    Это всё - популизм, не имеющий ничего общего с порядочной наукой. Статья из разряда 'пальцем - в небо', ибо не проведено сравнения с другими марками стали, ведь нанотрубки можно найти практически в любых углеродсодержащих материалах, подвергшихся термическому воздействию. Разве не так?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.19 | vazazh

      Re: О публикациях

      Для того, чтобы говорить о профонации. следует все таки ознакомиться со статьей. Факт установленный с помощью HREM, реален. А вывод был, что это возможная причина свойств. Стоит ли так сразу хоронить гипотезу? Скорее ее надо проверять.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.12.20 | Shooter

        Re: О публикациях

        vazazh пише:
        > Для того, чтобы говорить о профонации. следует все таки ознакомиться со статьей. Факт установленный с помощью HREM, реален. А вывод был, что это возможная причина свойств. Стоит ли так сразу хоронить гипотезу? Скорее ее надо проверять.

        Виглдає, откриватєль частково використав "вітринний прийом": опа! показуєм всьому світу модні нанотрубки в сталі!

        Правда, дамаська сталь - це сиріч мартенсит...і сурйозний вчений би мав спочатку "пройтися" по всьому спектру (високовуглецевих) гартованих сталей (або хоча би в проміжку мартенсит - верхній байніт) для того, щоб стверджувати щось напевне...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.12.20 | vazazh

          Re: О публикациях

          Приведу мнение J.Verhoeven, prof. mater. sci. (Iowa State Univ.). который комментируя публикацию сообщил. что нечто подобное он обнаруживал в pearlite(я не спец в этом), правда без капсулированных частиц. Тем не менее его заключение звучит "However, further research would be needed to decise this question" (Chem. Eng. News, Nov.20 , 2006).
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.12.20 | Shooter

            Re: О публикациях

            vazazh пише:
            > Приведу мнение J.Verhoeven, prof. mater. sci. (Iowa State Univ.). который комментируя публикацию сообщил. что нечто подобное он обнаруживал в pearlite(я не спец в этом), правда без капсулированных частиц.

            Перліт - то "просто" :) : ламеларна струкртура - ферит (твердий розчин вуглецю в альфа-залізі) + цементит, сиріч F3C.

            > Тем не менее его заключение звучит "However, further research would be needed to decise this question" (Chem. Eng. News, Nov.20 , 2006).

            Об чім і річ. Тим більше, що мартенсит (дамаська сталь) - то є "найбільш нерівноважний" стан (спрощено - "деформований (displaced) аустеніт" ), в той час як перліт - наслідок завершеного diffusive фазового переходу аустеніт-в-ферит + інтерламеларна преципітація F3C, а між ними - ще цілий ряд "перехідних" структур...тому я би з публікаціям в Nature не поспішав :)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.12.21 | b5hhg

              Re: О публикациях

              Shooter пише:
              > тому я би з публікаціям в Nature не поспішав :)

              Ну и я о том же - вспомним хотя бы, сколько откровенно лажовых статей было опубликовано в Nature (например, "hydrogen storage" в нанотрубках имени Диллона и Хебена - Nature, 1997, 386, 377), не говоря уже о откровенных фальсификациях типа Schon'овских ("Ultimately, Bell Laboratories concluded that Dr. Schon either falsified or fabricated data appearing in publications between 1998 and 2001 and terminated his employment. Co-authors retracted seven articles published in Nature and eight articles appearing in Science" - http://www.webguru.neu.edu/ethics/handling_data/data/). Так что, как заметил один мой знакомый: "Nature" is not a journal, it's a magazine....
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.12.21 | vazazh

                Re: О публикациях

                Не стоит так уж пинать ногами один Нэйчур. О hydrogen storage в огромном количестве на нановолокнах были и две статьи в J. Phys. Chem., B, 1998, 102, 4253; 1999, 103, 10572, которые позже не подтвердились.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.12.22 | b5hhg

                  Re: О публикациях

                  vazazh пише:
                  > Не стоит так уж пинать ногами один Нэйчур. О hydrogen storage в огромном количестве на нановолокнах были и две статьи в J. Phys. Chem., B, 1998, 102, 4253; 1999, 103, 10572, которые позже не подтвердились.

                  Но ведь всю кашу по имени "hydrogen storage" в нанотрубках заварили именно ребята, опубликовавшие свою пургу в Nature - соответственно их (и журнал заодно) следует пинать в первую очередь.
  • 2006.12.21 | Iryna_

    Цікава стаття (чи книжка?) про значення науки (л)

    http://evrika.tsi.lv/index.php?name=texts&file=show&f=385

    Там до речі, є й про еволюційну теорію versus креаціонізм.
  • 2007.01.12 | Neon

    Re: О публикациях

    Где можно найти названия монографий и сборников, изданных в НАНУ ? На сайте не вижу.
  • 2007.01.22 | otalavera

    Re: О публикациях

    а ось про публікації серед економістів...

    The Visibility of Ukrainian Economists 1969-2005
    By Tom Coupe
    Beyond Transition Newsletter, Vol. 17, No. 3, July-September 2006

    The visibility of Ukrainian economists can be illustrated using two
    indicators: first, the number of publications by Ukrainian scholars
    in EconLit database, following Mirucki (1999), and second, the
    number of Ukrainians with PhDs from western schools.

    One of the most striking findings of Mirucki, who studied the
    visibility of Ukrainian economists for the period 1969-1994, was
    their almost complete absence in internationally refereed journals.
    He found that 14 local economists based in Ukraine had published
    in only three different economics journals (none of them a top
    economics journal).

    http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/NEWSLETTERS/EXTTRANSITION/EXTDECBEYTRANEWLET/0,,contentMDK:21148231~menuPK:1544633~pagePK:64168445~piPK:64168309~theSitePK:1542353,00.html

    -------
    talavera.rv.ua
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.01.22 | Читатель

      Запад для наших гуманитариев не указ!

      Какие ж некоторые участники этого форума упрямые и настырные.

      Ведь сказал же главный официальный физик этой страны вице-президент НАНУ, академик А.Наумовец (http://www.expert.ua/articles/12/0/3196/), что «многие экономические проблемы Украины для западной науки не актуальны».

      Да и вообще, вы только подумайте, к чему приведет попытка измерять западными мерками наших гуманитариев.

      Только начни с экономистов, а там пойдут философы, логики, психологи, педагоги, социологи, демографы, юристы, лингвисты, историки, политологи, то бишь политические философы, этнографы, культурологи (есть и такие) и прочие.

      Так недолго прийти к выводу, что нет у нас соответствующих наук.
      Но это же не так, если судить по количеству остепененных и оакадемиченных.

      Зарубите себе на носу, что западные ученые еще просто не доросли до понимания гениальных трудов наших гуманитариев. Это раз. А два это то, что Украина это уникальная страна.
      Поэтому наших гуманитарных яйцеголовых и не печатают в западных журналах. Наши ж мурзилки не печатают труды по логике выдающихся мыслителей африканского племени Мумбу-Юмбу.

      Правда, факт отсутствия трудов наших многочисленных академиков-экономистов в западных журналах злопыхатели могут объяснить тем, что печатать то нечего по причине отсутствия научного анализа того, что происходило и происходит в нашей экономической жизни. Это же верно и для всех остальных ее аспектов, которые должны осмысливать и анализировать наши гуманитарии других профилей.

      Возможно, это еще частично объясняет и то, почему мы в такой глубокой ….
  • 2007.02.05 | Немного статистики

    Немного статистики

    http://www.obozrevatel.com.ua/news/2007/2/5/154864.htm


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".