Відповіді

• 2007.11.29 | Torr

  вже не рухається і не дише, лише смердить.

  a mathematician пише:
  > "Куди і як рухається наша наука" - відповіді Бориса Патона — президента Національної академії наук України — на запитання кореспондента газети «День» http://www.day.kiev.ua/192241/ Виявляється, наш президент Патон навіть не знає (як і його апарат!, який писав за нього ці відповіді, думаю), як звати єдиного Філдсовського медаліста, математика з України! Доречі, він зміг стати лиш доцентом Харківського нац. університету, як і лиш чл.-кором НАНУ ... . Жахливий сором для України!
  
  То був би жахливий сором для Філдсовського медаліста опинитися в компанії отих академіків.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.11.29 | a mathematician

    Re: вже не рухається і не дише, лише смердить.

    І то правда ...

  • 2007.11.29 | Логік

    І це так звана академічна логика!

    Це ж справжні розсипи неперевершеної академічної думки!
    А таке малесеньке запитання: За якими критеріями обирають до лав безсмертних, якщо взагалі, як випливає з логіки пана Патона, цих клятих критеріїв взагалі не існує?: «говорити про якусь оціночну шкалу не має сенсу».
    
    Виходячи з іншого твердження -- «часовий інтервал між отриманням результату та його практичним використанням може бути дуже великим» --було б логічним обирати до лав безсмертних років через двадцять після їх відбуття до кращого світу? Але навіщо там 1000 у.е.кожного місяца?
    
    "— Які критерії й за якою шкалою використовуються для оцінки результатів наукових праць?
    — Частково я вже відповів на ваше запитання. На мій погляд, до критеріїв оцінки тих чи інших наукових результатів слід віднести, передусім, визнання їхньої важливості для розвитку науки й суспільства самим науковим співтовариством, вченими, які працюють у тій самій або суміжних галузях знання. І це визнання може виражатися в таких різних формах і з такими, я б сказав, часовими розбіжностями, що говорити про якусь оціночну шкалу не має сенсу. Тим паче не можна, на мій погляд, абсолютизувати окремі критерії, такі, як індекс цитування авторів наукових статей, імпакт-чинник журналів, де ці статті опубліковані, і т.п.
    Вагомим критерієм, передусім для прикладних результатів, є також їхнє практичне втілення в принципово новій продукції, в технологіях її виробництва, у сфері конкретних товарів і послуг. Хоч і в цьому разі, як свідчить історичний досвід, унаслідок тих чи інших об'єктивних і суб'єктивних причин, часовий інтервал між отриманням результату та його практичним використанням може бути дуже великим».
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.11.29 | Iryna_

      Re: І це так звана академічна логика!

      знайомі почитали цей шедевр і сказали, що це обмовка за Фрейдом - їм хочеться забути про філдсівського лауреата, бо його наявність порушує їхню структуру світу...

• 2007.11.30 | Хвізик

  наша наука прискореними темпами прямує до своєї мети -

  глибокої дупи

• 2007.12.02 | Вопрос

  Нобелей нам не видать как собственных ушей?

  Ну и сколько Нобелевских премий получат украинские ученые, а достойные среди них имеются, в свете 1) информации Гинзбурга и 2) мракобесной позиции нашего главного академика, прикрывающей творческую импотенцию в фундаментальных науках наших академиков от военно-промышленного комплекса СССР и от прихватизированной на 90% украинской промышленности?
  «Тим паче не можна, на мій погляд, абсолютизувати окремі критерії, такі, як індекс цитування авторів наукових статей, ІМПАКТ-ЧИННИК ЖУРНАЛІВ, ДЕ ЦІ СТАТТІ ОПУБЛІКОВАНІ, і т.п.» http://www.day.kiev.ua/192241/
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.12.02 | Iryna_

    Re: Нобелей нам не видать как собственных ушей?

    Звичайно, їх не можна абсолютизувати. Але з факту загальної низької кількості публікацій українських вчених в журналах з високим імпакт-фактором можна зробити цілком очевидні висновки. Якщо цей показник дійсно не годиться як єдиний інструмент оцінки конкретного вченого, це не значить, що він взагалі ні на що не годиться.