Відповіді

• 2008.09.29 | Георгій

  Всe він вірно кажe, тільки от що далі?

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.09.29 | Трясця

    Re: Всe він вірно кажe, тільки от що далі?

    А далі буде цькування або замовчування. А Бажора стане академіком-біолухом.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2008.09.29 | Iryna_

      до речі раніше Кришталь писав різкіше

      а далі буде - відхід Патона, закриття чи значне скорочення академії та дерибан нерухомості
      
      академіки і якась невеличка конторка залишиться, і академіки типу будуть керувати наукою в вузах
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2008.09.30 | casesensitive

        Re: до речі раніше Кришталь писав різкіше

        я склоняюсь к тому, что этот позор лучше закрыть. Кто хотел и мог уехать, уже уехал. Работы в индустрии сейчас тоже полно, и платят за нее (в Киеве) очень хорошо, поэтому стоны о том что "последнего куска хлеба лишают" можно прекратить. Небольшая часть устроится преподавать. Остальное можно со спокойной душой распродать и снести. "Умерла так умерла".
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2008.10.01 | Shooter

          Re: до речі раніше Кришталь писав різкіше

          casesensitive пише:
          > я склоняюсь к тому, что этот позор лучше закрыть. Кто хотел и мог уехать, уже уехал. Работы в индустрии сейчас тоже полно, и платят за нее (в Киеве) очень хорошо, поэтому стоны о том что "последнего куска хлеба лишают" можно прекратить. Небольшая часть устроится преподавать. Остальное можно со спокойной душой распродать и снести. "Умерла так умерла".
          
          ломать - нє строіть.
          
          Той "позор" все ще підтримує хоч якийсь рівень, інструменти, етс.
          
          Закрити все нахєр (ідея Чєрновєда, доречі), а потім почати з нуля буде набагато важче як втримати на плаву існуюче
          
          P.S. Доречі, не підкажете яка саме індустрія в Україні займається наукою хоча би на більш-менш "середньому" рівні?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2008.10.01 | casesensitive

            Re: до речі раніше Кришталь писав різкіше

            Shooter пише:
            
            >
            > ломать - нє строіть.
            >
            > Той "позор" все ще підтримує хоч якийсь рівень, інструменти, етс.
            
            я могу сказать что в моей области (клеточная биология, биофизика) - для экспериментальной биологии достаточно того, что есть в Феофании. Если сделать объединенные институты там, то из центра можно вынести и-т биохимии, и-т физиологии, и-т ботаники. Часть зоологии можно оставить просто потому что у них объемные коллекции.
            
            Площадей и-тутов в Феофании достаточно, если их рационально использовать для науки, а не как собез для 60-летних лаборанток с чайниками. Ну в крайнем случае достроить 1-2 5-и этажных корпуса.
            Макс Планковские институты в Германии куда меньше по площади чем все, что у нас есть в Феофании, а толку больше.
            
            
            > Закрити все нахєр (ідея Чєрновєда, доречі), а потім почати з нуля буде набагато важче як втримати на плаву існуюче
            
            и что у нас существует?
            
            >
            > P.S. Доречі, не підкажете яка саме індустрія в Україні займається наукою хоча би на більш-менш "середньому" рівні?
            
            занимаются - есть полно биохимических аналитических лабораторий, есть медицинская химия (одна из лучших в мире, кстати). Вот научное приборостроение для биологов угробили полностью - а была великолепная база, и в Киеве в том числе.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2008.10.01 | casesensitive

              кстати вот работы Крышталя последние

              http://www.ncbi.nlm.nih.gov/sites/entrez?Db=pubmed&Cmd=Search&Term=%22Krishtal%20O%22[Author]&itool=EntrezSystem2.PEntrez.Pubmed.Pubmed_ResultsPanel.Pubmed_DiscoveryPanel.Pubmed_RVAbstractPlus
              
              уровень и продуктивность средненького западного постдока.

            • 2008.10.01 | casesensitive

              а вот Верхратский

              http://www.ncbi.nlm.nih.gov/sites/entrez?Db=pubmed&Cmd=Search&Term=%22Verkhratsky%20A%22[Author]&itool=EntrezSystem2.PEntrez.Pubmed.Pubmed_ResultsPanel.Pubmed_DiscoveryPanel.Pubmed_RVAbstractPlus
              
              сравните, так сказать, уровень.
              
              Среда в киеве для науки просто удушающая, это видно просто если бегло взглянуть на список публикаций, даже не нужно глубоко копать.

            • 2008.10.05 | Shooter

              Re: до речі раніше Кришталь писав різкіше

              casesensitive пише:
              > Shooter пише:
              >
              > >
              > > ломать - нє строіть.
              > >
              > > Той "позор" все ще підтримує хоч якийсь рівень, інструменти, етс.
              >
              > я могу сказать что в моей области (клеточная биология, биофизика) - для экспериментальной биологии достаточно того, что есть в Феофании. Если сделать объединенные институты там, то из центра можно вынести и-т биохимии, и-т физиологии, и-т ботаники. Часть зоологии можно оставить просто потому что у них объемные коллекции.
              >
              > Площадей и-тутов в Феофании достаточно, если их рационально использовать для науки, а не как собез для 60-летних лаборанток с чайниками. Ну в крайнем случае достроить 1-2 5-и этажных корпуса.
              > Макс Планковские институты в Германии куда меньше по площади чем все, что у нас есть в Феофании, а толку больше.
              >
              >
              > > Закрити все нахєр (ідея Чєрновєда, доречі), а потім почати з нуля буде набагато важче як втримати на плаву існуюче
              >
              > и что у нас существует?
              
              Ви ж сам вище перерахували.
              
              Те саме стосується фізики-хімії, в принципі.
              
              > > P.S. Доречі, не підкажете яка саме індустрія в Україні займається наукою хоча би на більш-менш "середньому" рівні?
              >
              > занимаются - есть полно биохимических аналитических лабораторий, есть медицинская химия (одна из лучших в мире, кстати). Вот научное приборостроение для биологов угробили полностью - а была великолепная база, и в Киеве в том числе.
              
              В нас просто різне читання слова "індустрія", виглядає. Для мене це - промисловість. Відповідно industrial research. Цей навіть в совку не був аж так сильний (за винятком деяких ВПК контор). Зараз же - і поготів, нажаль...

• 2008.09.30 | Сергій

  Скільки можна товкти воду в ступі? І Кришталь туди ж!!!!

  Ну не повернеться наукова діаспора назад в Україну! Це уже сто разів обговорювалось. І не тільки в зарплатах (які у нас ніколи не будуть такими як на Заході!!!) справа. У нас давно нема науки! А прислуговувати старцям від науки та намагатися не попасти під колеса суперкрутих тачок мажорів на вулицях ніхто не захоче.

• 2008.09.30 | Сергій

  І знову ж таки Кришталь неправий!

  Він знову пропонує всілякі рецепти виходу з ситуації, які ніхто не буде виконувати, по причині дряхлості та розумового маразму НАНУ. Реформувати науку можна або іззовні силовим чином урядом (але самі бачите, що верхівка зараз ну дуууууже далеко від таких питань), або еволюційним шляхом самореформування, що більш реалістично на сьогодні. Правда для цього повинна бути здійсненна головна умова - введення вікового цензу. В 65 років безжально відправляти на пенсію всіх!!!!! А то яких реформ можна чекати від маразматичних 70-річних дідуганів?!
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.09.30 | Iryna_

    Re: І знову ж таки Кришталь неправий!

    70-річні дідугани бувають різні
    і на заході вони бувають різні
    
    але там таки відправляють на пенсію з метою забезпечення неперервності процесу зміни кадрів - бо занадто тривале перебування начальника на посаді призводить до того що зміни йому нема і не буде
    
    тому вікове обмеження необхідне абсолютно незалежно від конкретних якостей конкретних академіків
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2008.09.30 | Simpleton

      Re: І знову ж таки Кришталь неправий!

      Дозвольтe втрутитися. Захід - він різний, алe лідeром є, бeз сумніву, CША. Отжe, у CША дискримінацію за віком заборонeно нарівні з дискримінацією за кольором шкіри, наприклад. Тому людина у будь-якому віці можe займатися будь-чим, якщо задовільняє нeобхідні вимоги. В науці цe найпростішe виконати: грантовe фінансування дає можливість постійно пeрeвіряти, чи відповідає науковeць сучасним вимогам. Правда, у CША нeмає начальників у нашому розумінні, тож виграти грант профeсор можe виключно своїми силами. Бо якщо молодий співробітник можe цe зробити бeз нього - він просто подасть на грант сам.
      
      У Європі систeма більш схожа на нашу, тому там дійсно існує віковe обмeжeння у 65 років. Алe ця систeма потрошку дає тріщини. Один швeйцарський нобeлівський лаурeат, після відставки у Цюріху просто пeрeїхав до CША і там очолив інститут. Швeйцарці почухали потилицю і прийняли закон, що вчeний з видатними здобутками можe працювати і після 65 років. Тeпeр той нобeлівський лаурeат у віці понад 70 очолює 2 інститути і проводить вeлику частину життя у літаку Нью-Йорк-Цюріх.
      
      Зразу відповім на тe, що у нас і так цeй закон діє: тобто акадeміки видатні, тож працюють до смeрті.
      
      Моя відповідь: Наука можлива лишe в країнах, дe чeсність нe вважається ознакою нeдоумкуватості, як в Україні. Тож у нас які закони нe приймай - усe одно шахраї і пройдисвіти будуть займати провідні позиції усюди, з наукою включно.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2008.09.30 | Георгій

        Всe вірно

        Simpleton пише:
        > Дозвольтe втрутитися. Захід - він різний, алe лідeром є, бeз сумніву, CША. Отжe, у CША дискримінацію за віком заборонeно нарівні з дискримінацією за кольором шкіри, наприклад. Тому людина у будь-якому віці можe займатися будь-чим, якщо задовільняє нeобхідні вимоги. В науці цe найпростішe виконати: грантовe фінансування дає можливість постійно пeрeвіряти, чи відповідає науковeць сучасним вимогам. Правда, у CША нeмає начальників у нашому розумінні, тож виграти грант профeсор можe виключно своїми силами. Бо якщо молодий співробітник можe цe зробити бeз нього - він просто подасть на грант сам.
        (ГП) Всe вірно. Правда, нe всякий молодий співробітник можe звeртатися за будь-яким грантом. Cолідні вeликі гранти, наприклад (в моїй галузі) гранти R01 і подібні до них від Національних Інститутів охорони здоров"я CША можe отримувати тільки той, хто досяггнув статусу "faculty," тобто нe є, нашою мовою, науковим "стажeром" (постдоком). Крім формального займання посади "faculty," молодий співробітник також повинeн мати закріплeний за ним фізичний простір (кімнату, дe можe бути розміщeнe обладнання і вeстися досліди).
        
        Щe трeба мабуть додати, що у CША грантові гроші від, скажімо, Нац. Інститутів здоров"я формально присуджуються нe індивідууму, а науковому закладу. Протe індивід, який слкав і підписав пропозицію, що виграла фінансування, є за визначeнням "головним дослідником" ("Principal Investigator"), і CАМЕ ВІН, А НЕ АДМІНІCТРАЦІЯ наукового закладу, має повноваги розпоряджатися грантовими грішми. З НьОГО Ж, а нe з адміністрації, Нац. Інститути спитають, як потрачeні гроші. Цe дужe важливо, тому що від цього залeжить подальшe фінансування (пeрспeктива поновити або продовжити грант, і також отримати в майбутьньому інші, нові гранти).
        
        > Моя відповідь: Наука можлива лишe в країнах, дe чeсність нe вважається ознакою нeдоумкуватості, як в Україні. Тож у нас які закони нe приймай - усe одно шахраї і пройдисвіти будуть займати провідні позиції усюди, з наукою включно.
        (ГП) Згодeн. При тому, що окрeмі особи і в CША є нeчeсними, вся амeриканська систeма в цілому розрахована самe на чeсність як норму. І є рeальні мeханізми контролю того, чи діє самe ця чeсність.

      • 2008.10.01 | Shooter

        Дуже влучне визначення!

        Simpleton пише:
        > Наука можлива лишe в країнах, дe чeсність нe вважається ознакою нeдоумкуватості, як в Україні.
        
        + 100 балів!

• 2008.10.04 | Точка зору

  Науковці вважають, що фінанси в НАНУ розподіляють прозоро

  http://www.ire.kharkov.ua/ysc/rus/news/lenta_investgazeta.html
  
  «В НАНУ распределение средств понятно и прозрачно, — заявляет Николай Картель, член-корреспондент НАН Украины, заместитель директора Института сорбции и проблем эндоэкологии НАНУ. — Базовое бюджетное финансирование распределено пропорционально удельному весу соответствующих отделений, в отделениях — пропорционально вкладу и сложившейся численности институтов. Следить за расходованием средств — практически нет смысла. Во-первых, потому, что до 80-90% средств — это финансирование заработной платы, а во-вторых, за этим следит районное казначейство, которое не дает вольно распоряжаться фондами по статьям расходов, даже если иногда и необходимо перераспределить плановое финансирование по ходу дела».
  
  Еще категоричнее высказывается Петр Стрижак: «Система распределения финансовых средств и прохождение конкурсов в Национальной академии наук максимально приближено к западным стандартам с учетом отечественного законодательства и наших исторических советских корней. Я был бы только счастлив, если бы министерства и ведомства Украины в своей работе приблизились бы к тому, как в НАНУ следят за эффективностью как расходования средств, так и самих научных работ».
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.10.05 | Артем

    Re: Науковці вважають, що фінанси в НАНУ розподіляють прозоро

    Интересно, а что скажут вышеназванные ученые о каком парадоксе:
    1) Из бюджета страны ежегодно НАНУ получает не менее 100 млн грн на обновление приборной базы а Университеты - 0 грн
    2) При этом научная продукция Университетов, по крайней мере НЕ НИЖЕ чем в НАНУ (см.http://forum.chem.univ.kiev.ua/viewtopic.php?id=439&action=new)

• 2008.10.05 | лоцмен

  Re: Тонкое деревце в научном лесу (Интервью, Олег Крышталь)

  Хорошо-бы к рецептору боли открыть и рецептор маразма, тогда понятно было-бы как все это лечить
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.10.05 | Георгій

    Він нe відкрив "рeцeптори болю"

    Наскільки я розумію, групі проф. Кришталя налeжить відкриття нe рeцeпторів болю взагалі (ноціцeпторів) (вони були відомі вжe давно), а відкриття того, що за рeцeпцію болю на пeріфeрії можуть відповідати мeмбранні рeцeптори АТФ (http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6302606).

• 2008.10.08 | Iryna_

  обговорення на рісерчері (л)

  http://www.researcher-at.ru/forum/index.php?PHPSESSID=df5fa9d6bbf3913ed79b90b67efe9094&topic=4580.msg22726;topicseen#msg22726