МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

500 Most Cited Ukrainian Scientific Papers

12/06/2008 | qdbp
500 Most Cited Ukrainian Scientific Papers
(1991-2007)
http://scientometrics.narod.ru/

The most cited paper (field GCS) is

Ullakko K, Huang JK, Kantner C, OHandley RC, Kokorin VV
Large magnetic-field-induced strains in Ni2MnGa single crystals
APPLIED PHYSICS LETTERS. 1996 SEP 23; 69 (13): 1966-1968

with 745 citations. The most frequently cited article (field GCS/t) is

Hudes G, Carducci M, Tomczak P, Dutcher J, Figlin R, et al.
Temsirolimus, interferon alfa, or both for advanced renal-cell carcinoma
NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE. 2007 MAY 31; 356 (22): 2271-2281

with about 200 citations/yr.

The most cited scientist is IZOTOV YI (Main Astr. Observatory NASU) with 1886 citations (global citation score). He is a coauthor of 14 articles of the 500.

Відповіді

  • 2008.12.06 | математик

    це некоректний підхід!

    рейтинги цитованості мають сенс лише в рамках окремої науки (причому досить вузької). Бо фізики цитують один одного набагато краще, ніж математики, а нейробіологи - краще, ніж фізики, тому й середні показники по наукам (і навіть по окремих їх розділах) дуже різні, і скидувати всіх в одну кучу не має сенсу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.12.06 | marazm_krepchal

      Re: це некоректний підхід!

      Цілком погоджуюсь з математиком.

      Внизу навожу дані ISI по середній (по всьому світові) кількості цитувань на статтю по різнім галузям наук, вони відрізняються в рази! Тобто, якщо стаття математика має 3 цитування, то це добра стаття, а якщо стаття молекулярного біолога має 3 цитування – то це слабка стаття. Без поділу на галузі рейтинги цитувань окремих науковців або статей дійсно не мають сенсу.

      24.54 - Molecular Biology & Genetics
      20.41 - Immunology
      17.58 - Neuroscience & Behavior
      15.93 - Biology & Biochemistry
      14.63 - Microbiology
      12.74 - Space Science
      11.61 - Clinical Medicine
      10.61 - Pharmacology & Toxicology
      9.52 - Psychiatry/Psychology
      9.36 - Environment/Ecology
      9.35 - Chemistry
      8.34 - Geosciences
      7.84 - Physics
      6.79 - Plant & Animal Science
      5.96 - Agricultural Sciences
      5.45 - Materials Science
      4.91 - Economics & Business
      4.03 - Multidisciplinary
      3.99 - Social Sciences, General
      3.77 - Engineering
      3.00 - Computer Science
      2.95 - Mathematics
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.12.09 | qdbp

        не согласен

        marazm_krepchal пише:
        > Цілком погоджуюсь з математиком.
        >
        > Внизу навожу дані ISI по середній (по всьому світові) кількості цитувань на статтю по різнім галузям наук, вони відрізняються в рази! Тобто, якщо стаття математика має 3 цитування, то це добра стаття, а якщо стаття молекулярного біолога має 3 цитування – то це слабка стаття. Без поділу на галузі рейтинги цитувань окремих науковців або статей дійсно не мають сенсу.
        >
        > 24.54 - Molecular Biology & Genetics
        > 20.41 - Immunology
        > 17.58 - Neuroscience & Behavior
        > 15.93 - Biology & Biochemistry
        > 14.63 - Microbiology
        > 12.74 - Space Science
        > 11.61 - Clinical Medicine
        > 10.61 - Pharmacology & Toxicology
        > 9.52 - Psychiatry/Psychology
        > 9.36 - Environment/Ecology
        > 9.35 - Chemistry
        > 8.34 - Geosciences
        > 7.84 - Physics
        > 6.79 - Plant & Animal Science
        > 5.96 - Agricultural Sciences
        > 5.45 - Materials Science
        > 4.91 - Economics & Business
        > 4.03 - Multidisciplinary
        > 3.99 - Social Sciences, General
        > 3.77 - Engineering
        > 3.00 - Computer Science
        > 2.95 - Mathematics

        Так можно дойти до абсурда. Среднее количество ссылок на статьи про арсенид галлия значимо меньше, чем про фосфид галлия. Следует ли из этого, что их надо разделять на две категории и рассматривать с разными "гандикапами"? Индекс цитирования в любом случае достаточно условный показатель качества.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.12.09 | теж_вчоний

          А не треба доходити до абсурда: крайнощі завжди абсурдні. А от

          якщо усіх оцінювати (і, відповідно заохочувати) формально на однакових засадах (такі порівняння американці називають apples to oranges), то в країні залишаться лише молекулярні біологи та генетики. А інженерів, комп'ютерників і математиків будемо з Китаю виписувати? Чи не буде це найбільшим абсурдом?

          Навіть і в одній галузі: з-поміж фізиків з об'єктивних причин найвищий рівень цитувань у фізиці елементарних часток. Але цей розділ фізики не дає майже жодного практичного виходу. А от фізика твердого тіла значно поступається в цитуваннях, але є базою майже усіх новітніх технологій.

          Отже, підхід до оцінки навіть розділів однієї науки має бути діференційованим.

          qdbp пише:
          > marazm_krepchal пише:
          > > Цілком погоджуюсь з математиком.
          > >
          > > Внизу навожу дані ISI по середній (по всьому світові) кількості цитувань на статтю по різнім галузям наук, вони відрізняються в рази! Тобто, якщо стаття математика має 3 цитування, то це добра стаття, а якщо стаття молекулярного біолога має 3 цитування – то це слабка стаття. Без поділу на галузі рейтинги цитувань окремих науковців або статей дійсно не мають сенсу.
          > >
          > > 24.54 - Molecular Biology & Genetics
          > > 20.41 - Immunology
          > > 17.58 - Neuroscience & Behavior
          > > 15.93 - Biology & Biochemistry
          > > 14.63 - Microbiology
          > > 12.74 - Space Science
          > > 11.61 - Clinical Medicine
          > > 10.61 - Pharmacology & Toxicology
          > > 9.52 - Psychiatry/Psychology
          > > 9.36 - Environment/Ecology
          > > 9.35 - Chemistry
          > > 8.34 - Geosciences
          > > 7.84 - Physics
          > > 6.79 - Plant & Animal Science
          > > 5.96 - Agricultural Sciences
          > > 5.45 - Materials Science
          > > 4.91 - Economics & Business
          > > 4.03 - Multidisciplinary
          > > 3.99 - Social Sciences, General
          > > 3.77 - Engineering
          > > 3.00 - Computer Science
          > > 2.95 - Mathematics
          >
          > Так можно дойти до абсурда. Среднее количество ссылок на статьи про арсенид галлия значимо меньше, чем про фосфид галлия. Следует ли из этого, что их надо разделять на две категории и рассматривать с разными "гандикапами"? Индекс цитирования в любом случае достаточно условный показатель качества.
      • 2008.12.11 | батько

        Re: це некоректний підхід!

        ну вот и нужно разделить полученные результаты на средний показатель, приведенный вами. Это нужно только при желании сравнит кто лучше работает в Украине - биологи или математики. Но такая проблема стоит редко. Важнее знать имена внутри "вида". И приведенные данные мне, например, очень были полезны. Жаль конечно, что нет, скажем, данных по топ-100 по каждой из области науки, затем топ-50 по каждой крупной организации (институту, универу). Работы много, но польза очевидна.
      • 2009.01.21 | Claudio Castellano

        objective measure of scientific impact

        http://lenta.ru/news/2008/10/21/cite/
        http://arxiv.org/abs/0806.0974
  • 2008.12.06 | Калькулятор

    Предложение наукометристам

    Иимеется несколько попыток использовать Web of Science для оценки состояния украинской науки в целом и ее отдельных представителей.
    Мне известны:
    1) обсуждаемый материал
    2) данные ВУАЗЕЦН ukrnauka.org.ua
    3) nauka.in.ua
    4) marazm_krepchal
    5) Габович и Кузнецов Украинская наука в свете сравнительного наукометрического анализа http://www.isras.ru/publications_bank/1227949926.pdf
    6) Зеркало недели, утверждающее что НАНУ по этим показетелям находится где-то на 667 месте.
    Возможно есть и другие энтузиасты этого почти безнадежного дела по степени его влияния на реальное положение дел. Хотя даже сам БЕП стал говорить о важности наукометрических показателей См "ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ У 2007 РОЦІ ТА ПІДВИЩЕННЯ РОЛІ АКАДЕМІЇ У ВИРІШЕННІ АКТУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
    Доповідь президента НАН України академіка НАН України Б.Є. Патона
    на сесії Загальних зборів НАН України 17 квітня 2008 р."

    "Існує також проблема (???) з публікацією статей наших учених у журналах зі значним імпакт-фактором. До речі, запроваджена в
    інститутах РАН (вот он нетленный образец для подражания!!!) система заохочень у науковій діяльності враховує не тільки кількість статей, але й імпакт-фактор журналів, в яких вони надруковані.
    Такий підхід треба використати (а о последствиях кто будет думать???)і в нашій Академії. Необхідно створити відповідну національну (да хотя б з НАГУ разобраться, в отношениии других госакадемий и нет предмета исслелоания!!!) інформаційну базу з публікацій, яка б включала до себе індекс цитування. Це б суттєво вплинуло не тільки
    на наукову продуктивність, але й, в цілому, на організацію наукових досліджень (Ой-ли?). Певні кроки в цьому напрямі вже почала здійснювати Науково-видавнича рада (и кто видел или знает результы ее напряженной многолетней работы???), а практичну (а что еще есть и теоретическая???) роботу доцільно було б передбачи
    ти в рамках загальноакадемічної програми з інформатизації."

    У меня предложение, чтобы наши наукометристы объединили свои силы и ресурсы, выработали единую методику и сделали бесплатно то, что за деньги не хочет делать упомянутая БЕП "загальноакадемічна програма з інформатизації".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.12.06 | marazm_krepchal

      Re: Предложение наукометристам

      Да там работы одному человеку на неделю максимум, ведь из ISI всё вытягивается автоматически, а не вручную. Но дело в том, что эти данные мало кому интересны не только в НАНУ, но и даже на этом форуме, учитывая ту скорость, с которой слетают вниз темы, посвящённые цитированиям. Бутик дочки Литвина, смерть Арсенюка или благодатный огонь народу обсуждать куда интереснее...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.12.06 | Калькулятор

        To marazm_krepchal

        Не преуменьшайте трудоемкость и временизатратность.
        По разным наукам. Даже в математике есть, например, теория категорий и асимптотические методы.
        По институтам только НАНУ, а их 176.
        По всем научным сотрудникам институтов (ну хотя бы докторам -- а их порядка 2 000), а не только по персональным членам.
        А транскрипции фамилий?
        Так что работы будь здоров. Жаль что бесплатно и практически в пустоту.
        Зато какой будет восторг среди наших регалиеносцев, орденоносцев, примиеполучателей и местоблюстителей. Да и научной молодежи для ориентации, кто есть кто и к кому идти учиться и работать.Рано или поздно это дойдет и до наших можновладцев.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.12.06 | marazm_krepchal

          Re: To marazm_krepchal

          Мне кажется, что неразумно перебирать всех сотрудников НАНУ и смотреть статьи/цитирования всех их вариантов фамилий, более того, это нереально сделать качественно, учитывая объём работы.

          Гораздо легче сделать в базах ISI поиск по слову "Ukraine" в графе "адрес автора", указав нужные года, и даром получить распределение и соответствующие списки статей/авторов по всем разделам, которые выделяет автоматически сам ISI, упорядочив их (и статьи и авторов, как Вам будет угодно) по цитированиям в рамках каждого из разделов.

          Более того, стоит получать списки лишь тех авторов, кто имеет в базах ISI более 2 статей (потому как 2 статьи можно опубликовать в хороших журналах случайно, но если уж у кого есть 3 статьи, то это, скорее всего, закономерно), а таких у нас по всей академии вряд ли наберётся больше тысячи, т.е. вполне обозримое количество - и дальше уж можно будет разбираться, какие из фамилий нужно объединить в одну, и кто из них академик, а кто доктор.

          Другими словами, гораздо легче перечислить тех, кто имеет минимум 3 статьи в базах ISI (что делается автоматически, как я и предлагаю), нежели убеждаться в том, что более 90% научных сотрудников в академии их не имеют (что делается только вручную и что предлагаете делать Вы).

          В принципе можно составить и списки всех людей, кто имеет в базах ISI хотя бы одну статью, - это не сильно усложнит задачу, просто тогда полученные списки людей будут слабо обозримыми.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.12.06 | apolo

            Re: To marazm_krepchal

            лучше базироваться на данных Евроценностей, внеся нужные коррективы в фамилии, которые получили НОЛЬ. Там есть некоторые, и даже я могу кое-что подсказать из синтаксиса фамилий.

            И потом, какой смысл проdерять докторов ? Как показывает академия, НАНУ - это Члены и Корреспонденты. А доктора-профессора - это просто люди, которые с неменьшими показателями получают намного меньше...
            ТАк какой из них спрос тогда ?

            ЕСТь ЖЕ АВАНГАРД, НА КОТОРОГО НАДО РАВНЯТЬСЯ
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.12.06 | apolo

              Re: To marazm_krepchal

              причем важны именно те работы, где первые фамилии нашей элиты, это же уважаемые особы, значит либо стают первыми, либо сами даже пишут (и поэтому первые)
  • 2008.12.06 | Pyrrho

    Re: 500 Most Cited Ukrainian Scientific Papers

    Приємно себе побачити
  • 2008.12.08 | VSV

    Re: 500 Most Cited Ukrainian Scientific Papers

    Посмотрел этот список и что обнаружил. Есть ряд авторов, которых я знаю и которые действительно работают на Украине, либо с выездами за рубеж и совместными работами. Но... есть парочка авторов, которых я знаю (они кстати в единственном числе в работе представляют Украину), так они уже более 15 лет живет в США и имеют ПМЖ, хоть и кое-кто остался гражданином Украины. Что они делали: да просто раз в год приезжали в Украину и продлевали командировку. Поэтому и вписывали свой бывший Институт. А зачем? А затем чтобы получить научную пенсию на Украине, продолжая жить в США или Англии. Работы, абсолютно не связаны с украинской наукой и не привнесли ничего в ее развитие. И как я должен оценивать этот список?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.12.08 | apolo

      Re: 500 Most Cited Ukrainian Scientific Papers

      парочка погоды не решает
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.12.08 | VSV

        Re: 500 Most Cited Ukrainian Scientific Papers

        Весь фокус в том, что это только я опознал тут же парочкуб т.е. 3, даже не просматривая детально всех. А сколько могут опознать другие? Не так все просто.
        Кроме того, имею вопрос - а чтьо лучше 1 статья с ИЦ - 200, или 5 по 40?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.12.08 | apolo

          Re: 500 Most Cited Ukrainian Scientific Papers

          1 c ис 200
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.12.08 | Георгій

            Ви знаєтe, є такі статті, що їх цитують...

            ... просто вeсь час, алe зовсім нe тому, що вони являють собою якийсь прорив в науці, а за тe, що там просто дужe добрe описана мeтодика. В моїй галузі (eкспeримeнтальна біологогія) цe, наприклад, стаття Лeммлі і співавторів про eлeктрофорeз у поліакриламідному гeлі, і інші подібні до нeї. Їх індeкс цитування вжe давно, мабуть, пeрeкрив усі рeкорди. Пишeш про що завгодно, алe коли згадуєш eлeктрофорeз - одразу оп-па, посилання на Лeммлі. :)
        • 2008.12.09 | Сергій

          На ваше запитання дає відповідь h-індекс!

          В першому випадку він рівний одиниці, в другому - 5. Отже 5 статей по 40 цитувань краще ніж 1 стаття з 200 цитуваннями.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.12.09 | теж_вчоний

            Влучне зауваження. Хочу додати, що такий підхід зменшує вагу

            широко цитованих, але не надто блискучих статей таких, як відмічених п. Георгієм суто методичних робіт, або споріднених з ними оглядових статей. Добре написана, такі статті цитуються дуже широко, бо звільняють авторів від необхідності самим відшукувати оригінальні статті. Тож автор стає досить відомим і широко цитованим, хоча його власні наукові здобутки можуть бути ьізерними.

            h-фактор справедливо понижує рівень таких науковців.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.12.09 | Трясця

              І ти, Абрам, правий, і ти, Сара, права

              Треба брати до уваги три показники одразу. Кількість опублікованих праць у визнаних журналах, кількість посилань у тих же журналах і індекс Хірша як символ сталості успіхів автора. А щодо тих, хто вже не повернеться, то давайте тішитися, що вони в нас були, і зараховувати їх собі, а не віддавати Заходу.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.12.09 | apolo

                Re: І ти, Абрам, правий, і ти, Сара, права

                Трясця пише:
                > Треба брати до уваги три показники одразу. Кількість опублікованих праць у визнаних журналах, кількість посилань у тих же журналах і індекс Хірша як символ сталості успіхів автора. А щодо тих, хто вже не повернеться, то давайте тішитися, що вони в нас були, і зараховувати їх собі, а не віддавати Заходу.

                :)
                та ні, давайте краще публікувати все у нас Англійською, а відсутність посилань можна виправдовувати тим, що до журналу ще не достукалася світова наукова спільнота. Так поступово нарощуватимемо індекси журналів, то може ще і ордена дадуть.
      • 2008.12.09 | Pyrrho

        Re: 500 Most Cited Ukrainian Scientific Papers

        Значить ситуація ще гірша. Почалось все з пропозиції Нобля назвати 500 видатних вчених України. Ну і скільки тут поц...б перепрошую, членів?
    • 2008.12.09 | qdbp

      Re: 500 Most Cited Ukrainian Scientific Papers

      VSV пише:
      > Посмотрел этот список и что обнаружил. Есть ряд авторов, которых я знаю и которые действительно работают на Украине, либо с выездами за рубеж и совместными работами. Но... есть парочка авторов, которых я знаю (они кстати в единственном числе в работе представляют Украину), так они уже более 15 лет живет в США и имеют ПМЖ, хоть и кое-кто остался гражданином Украины. Что они делали: да просто раз в год приезжали в Украину и продлевали командировку. Поэтому и вписывали свой бывший Институт. А зачем? А затем чтобы получить научную пенсию на Украине, продолжая жить в США или Англии. Работы, абсолютно не связаны с украинской наукой и не привнесли ничего в ее развитие. И как я должен оценивать этот список?

      Во-первых, если они больше месяца-двух за границей, зарплата уходит в ноль и на научную пенсию никак не влияет (да и сомнительно, чтобы человек, постоянно проживающий в Евроатлантиде и включённый в тамошний соцстрах, польстился на эти копейки), поэтому ПМЖисты вписывают украинскую аффиляцию из иных соображений. Во-вторых, многие, если не большинство из тех ПМЖистов, кто остался сотрудником украинского института, продолжают совместные работы с оставшимися на родине и/или помогают своим украинским коллегам с выбиванием совместных грантов, с постдоковскими и visiting позициями и т.д. Так что тем или иным образом они продолжают оставаться включенными в украинскую науку.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.12.09 | Сергій

        Точніше, допомагають своїм колегам виключатися з укрнауки і

        включатися в євроатлантнауку! :)
      • 2008.12.09 | VSV

        Re: 500 Most Cited Ukrainian Scientific Papers

        Вы не совсем правы в отношении пенсии и стажа. Стаж то при этом не прерывается и далее не буду раскрывать подробности всего этого. Только фокус то в том, что я обратил на них внимание именно потому, что знаю об оформлении ими пенсии в Украине (лозунг - деньги не пахнут в действии)правда не знаю точно - научной или обычной. В связи с тем, что дискуссия с Аполо началась вчера, то я не поленился посмотреть их последующие публикации, и могу сообщить, что после получения этой, пенсии, один с 2003, второй с 2005, а третий с 2007 г. публикуются уже без указания украинского Института. Все.
        Полностью согласен с Георгием, в большинстве случаев так и есть. Сам ссылаюсь на работу (не свою), опубликованную в 1956 г. где была приведена методика. Хотя есть и другие варианты.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".