А о религии мы и забыли.
06/05/2003 | Тульский пряник
Друзья, всех православных поздравляю с Великим праздником - Вознесения Господнего.
По преданию в этот день окончилась Земная жизнь Иисуса и он в последний раз собрал своих апостолов.
Мира, Согласия, Добра всем вам!
По преданию в этот день окончилась Земная жизнь Иисуса и он в последний раз собрал своих апостолов.
Мира, Согласия, Добра всем вам!
Відповіді
2003.06.05 | Галаган
Re: А о религии мы и забыли.
Тульский пряник пише:> Друзья, всех православных поздравляю с Великим праздником - Вознесения Господнего.
> По преданию в этот день окончилась Земная жизнь Иисуса и он в последний раз собрал своих апостолов.
> Мира, Согласия, Добра всем вам!
І тобі того ж, північний брате
Галаган.
2003.06.05 | Franko
Бажаю всім щастя, здоров'я (ні, це НЕ банально!) і терпіння
І бажаю всім, хто ще не знайшов Істину, її знайти!2003.06.05 | Галаган
Re: Бажаю всім щастя, здоров'я (ні, це НЕ банально!) і терпіння
Тебе теж пане зі святом.Галаган.
2003.06.05 | Анатолій
А про духовність ми й забули!.
Панове християни, приєднуюся до всіх поздоровлень на честь Спаса нашого Ісуса Христа.Якщо серед вас є українці, то нижче публікую календар свят Українського Православ"я червня місяця.
1.06. Свято Господа Сварога - День розумової творчості.
1.06. Свято приходу Літа.
4.06. Свято Півдня.
5.06. Свято місяця червня.
10.06. День бога Білояра - день адаптації до навкол. середовища.
12.06. Свято богині Дани. День початку підготовки до Водохреща.
16.06. Свято богині Нади. День прийняття рішення про Водохреще.
17.06. Свято бога Ясуня. День Водного Хрещення.
24.06. Свято Купайла. День спалювання Карми після Водохреща.
25.06. Свято Господа Ра. День початку нового життя.
28.06. Свято богині Любові. День всіх закоханих.
Тільки за ці народні свята можна любити мій український народ.
І ці свята, цю культуру принесли нам наші пращури, а не іноземні місіонери, і завдання кожного українця віднайти та зберегти це все у своєму українському серці.
Слава Україні.
Анатолій
2003.06.05 | Галаган
Як добре, що я не українець. (-)
2003.06.05 | Георгій
Громадянин України=українець...
... Реалії сьогодення. Україна вже давно формується як політична нація. Ще років через 30-40 люди в Україні так само перестануть ділитися за етнічним походженням, як люди в Бельгії, Швейцарії, Індії... Ми всі українці, хто з України, хто б ми не були за кров'ю.2003.06.05 | Вільнодум
Re: Громадянин України=українець.(?) не обов'язково!..
Дещо про УНІ (укр. нац. ідею)http://observer.sd.org.ua/prn_news.php?id=1119
Так, пане Георгію, на Україні багато інших націй, як і скрізь. Це не значить, що УКРАЇНИ НЕМА ! Що може Вам і галаганам хочеться (?). Ви б хотіли мати такий "аморфний" простір, де ви могли б жити без врахування Українського Способу Життя. Не буде так! Це вже давно багато хто хотів зробити. Не вийшло! Не вийде і у вас!
Не обов'язково бути "генетично чистим" українцем для Сприйняття І Прийняття Українського Способу Життя. Не обов'язково, на мою думку, навіть жити на Україні для цього. Що для цього потрібно? Скажу. Для цього потрібно
НЕ БУТИ ГАЛАГАНОМ !!!
Хочете більше знати? Читайте ось тут:
http://www.mykola.com/orianity/chorny4.shtml
2003.06.05 | Георгій
Ага, особливо "арійський стандарт" п. Каганця
Або, іншими словами, геть, жиди, з України. Так?2003.06.05 | Вільнодум
Re: Ага, особливо "арійський стандарт" п. Каганця
Більше нічого іншого, цікавого для Вас, як українця (?), Ви там не знайшли? А як Вам "Орійська ідеологія" Є. Чорного?Я з Каганцем не в усьому згідний, але давайте не будемо виплескувати дитя разом з купеллю!
2003.06.05 | Галаган
Но у последнего...
"Но у последнего подлюки, каков он ни есть, хоть весь извалялся он в саже и в поклонничестве, есть и у того, братцы, крупица русского чувства, и проснется оно когда-нибудь, и ударится он, горемычный, об полы руками, схватит себя за голову, проклявши громко подлую жизнь свою, готовый муками искупить позорное дело".Н.В. Гоголь, "Тарас Бульба".
2003.06.05 | Галаган
Руський, громадянин Украни.
Хто ж сперечався, формується, та на щастя не в тім напрякому, якого хотят націоналісти. Верховна рада вже прийняла Хартія про регіональні мови. Це гарний крок. А 30-40 років ще прожити потрібно, в незалежному виглядіХоча я, наприклад, прибічник незалежності, але не в такому вигляді як зараз . Особливо звичайно противен реваншизм, який базується на історичних міфах. Ви самі бачите рівень тутешніх дописувачів, що там казати.
В розумінні "шароварників" бути українцем значить :
1. Мати негативне ставлення до Росії.
2. Мати позитивне ставлення до витворів малої культури (тобто сільської)
3. Спілкуватись та надавати перевагу українській мові.
4. Підтримувати КП беззаперечно.
5. Вірити в історичні міфи, які щедро підкидують "науковці" націоналістичного толку.
Всі інши, та, що там казати... почитайте пости Адріани, Анатолія, Вільнодума.
Я не приймаю в повній мірі жодного із пунктів, тому й кажу, що я не українець. Що ж з того ? Я руський.
Мало того, мені зовсім не погано живеться, я не страдаю так як деякі, проливаючи сльози над роботами Тиктора, та йому подібних.
Історія Руського народу, історія не для дівчаток та хлопчиків, із недосформовною особистістю, та склонністю до традегійних переживань.
Ті хто настановлює мірки українства, займається пропагандою. В цьому нічого поганого не має. Але пропаганду потрібно підкрепити, зброєю.
Зброєю свойого інтелекту (пропагандистика на форумі інтелектуальна справа чи не так ?). Але коли прийшло ду сутичок, після того, як я сказав : ні, це не так ! І розвернув дії проти панства "патріотів". Вони хруснули, попятились, та почали поливати помоями, мене, який не сказав про них жодного кривого слова. Окрім звісно ж деякої іронії, яка, визнаю, для людини із низькою самооцінкою, може звучати, як оскорбління. Цього не врахував. Не в дитячий садок йшов.
Ітак пане Георгій, дивиться самі, хто тут українець. Я від цього звання відмовляюсь спокійно. В мене рівень самоактуалізації досягається іншим чином, без титулів.
Все для Батьківщини, Святої Русі.
Іпатій Галаган.
2003.06.05 | Franko
Ну, це вже ні
Я не хочу нав'язувати дискусії (бо на цьому форумі це є оффтопік), але хотів би, щоб Ви знали мою точку зору -- точку зору націоналіста, як на мене, справжнього націоналіста, а не героя східноукраїнських чи російських міфів.Галаган пише:
> Хто ж сперечався, формується, та на щастя не в тім напрякому, якого хотят націоналісти.
Націоналізм має підґрунтям певний стан душі, певну ієрархію цінностей. В цій ієрархії цінностей національне є на однім з чільних місць. Це почуття є великою мірою ірраціональним. Але я ставлю це в один рівень з любов'ю до мами, наприклад. Є люди, які не люблять маму, можна вижити без любові до мами, і так далі... але це, м'яко кажучи, не те. У націоналістів є просто ще один об'єкт любові, великої любові: об'єкт, якого немає у НЕ-націоналістів.
Можна таку аналогію провести: космополіти люблять свою націю як улюблений диван. Націоналісти люблять свою націю, немов прекрасну дівчину: пристрасно і віддано. Може, це Вам прояснить трошки, що таке "щастя націоналістів": це є якомога повна реалізація даної любові, а не комплекс неповноцінності чи ксенофобія.
> Верховна рада вже прийняла Хартія про регіональні мови. Це гарний крок.
Це дуже поганий крок. Хартія про регіональні мови розроблена для наступної моделі: країна, де є абсолютно домінуюча мова титульної нації, а мови нацменшин знаходяться під загрозою зникнення чи витіснення з ужитку. А в Україні саме українська мова в Україні є під прямою загрозою витіснення з ужитку -- мовою, звісно, російською. Якщо Ви заперечуватимете цей факт, то до цієї теми просто немає сенсу повертатися. Якою мовою більше книг продається в Україні? Якою мовою мовлять ефемки в Україні? Яка мова вважається молоддю "бидлячою", а яка "чіса канкрєтною"? Пане Галагане, -- це моя рідна мова, і мені болить кожна людина, яка вирішує перейти на російську. Таким людям нині ім'я -- легіон. Про яку хартію, яких "регіональних" мов ви говорите?
Ще раз: Хартія НЕ РОЗРОБЛЯЛАСЯ для умов, в яких знаходиться зараз Україна. Це те саме, що вводити правила економії питної води на Марсі, де її узагалі практично немає.
ДО СЛОВА, багато Європейських держав (таких, як Франція та Німеччина) НЕ ЗБИРАЮТЬСЯ ратифікувати цю Хартію.
> Хоча я, наприклад, прибічник незалежності, але не в такому вигляді як зараз . Особливо звичайно противен реваншизм, який базується на історичних міфах. Ви самі бачите рівень тутешніх дописувачів, що там казати.
Так, немає кращих дискредитаторів добрих ідей, як фанатичні і необізнані носії.
> В розумінні "шароварників" бути українцем значить :
Тепер розкажу, що таке бути українцем в розумінні націоналістів.
> 1. Мати негативне ставлення до Росії.
Абсурд. Бути українцем -- значить мати позитивне ставлення до України. Росія -- сусід і партнер, як Польща чи Чехія. Плюс-мінус об'єктивна геополітика. Ніяких братів старших з молодшими. Все.
> 2. Мати позитивне ставлення до витворів малої культури (тобто сільської)
??? я щось цього пункту зовсім не розумію.
> 3. Спілкуватись та надавати перевагу українській мові.
Так.
> 4. Підтримувати КП беззаперечно.
Швидше, упереджено ставитися до МП.
> 5. Вірити в історичні міфи, які щедро підкидують "науковці" націоналістичного толку.
Не коментую це, бо не знаю, що Ви відносите до міфів.
> Я не приймаю в повній мірі жодного із пунктів, тому й кажу, що я не українець. Що ж з того ? Я руський.
Бачите, пане Галагане, -- просто Ви не мали змоги пірнути в українство і полюбити його. Тому ставитеся до нього байдуже. Все-таки початкові умови дуже багато означають. Вам просто не пощастило. Але Ви маєте право.
> Ті хто настановлює мірки українства, займається пропагандою. В цьому нічого поганого не має. Але пропаганду потрібно підкрепити, зброєю.
> Зброєю свойого інтелекту (пропагандистика на форумі інтелектуальна справа чи не так ?). Але коли прийшло ду сутичок, після того, як я сказав : ні, це не так ! І розвернув дії проти панства "патріотів". Вони хруснули, попятились, та почали поливати помоями, мене, який не сказав про них жодного кривого слова. Окрім звісно ж деякої іронії, яка, визнаю, для людини із низькою самооцінкою, може звучати, як оскорбління. Цього не врахував. Не в дитячий садок йшов.
Я можу з Вами подискутувати на цю тему. Але не в історичному контексті, а в контексті духовності (щоб був "топік"). Болотом поливати не буду, знаєте самі
І запевняю Вас, що не збираюся через ці розходження з Вами гавкатися (як, ймовірно, сподіваються тутешні фанатики). Хіба дискутувати.
2003.06.06 | Галаган
Починайте дискусію, я підтримаю.
Те що я написав це такий собі необроблений конгломерат правди, моєї.Ваша має право на існування. У Вас. Хочите перекинути її на інших, давайте. Це вповні пийнятно з усіх сторон. Але розраховуйте на спротив тих, хто свою правду має також й вона відмінна від Вашої, не гріше, не краще, просто не така. А чия правда краще, покаже час та життя. Починайте, дискутуйте. Це викликає тільки повагу до Вас змого боку. Я визнаю Ваше право не погодитись зі мною. І як Ви занєте, я оскорбляти не стану. Мені моя правда не дозволяє цього робити, чи я пойду проти себе ? Ні.
Починайте. Маю надію на цікаву розмову.
З повагою Галаган.
2003.06.06 | Franko
Патріотизм як концепція
Як я вже вказував, присутність чи відсутність патріотизму є категорією ірраціональною, а тому навряд, чи може бути прищепленою штучно. Я просто спробую якось більше локалізувати цю Вашу, з моєї точки зору, проблему.Давайте на сам початок абстрагуємо поняття "патріотизм" від якогось конкретного об'єкта (нації, держави) і введемо абстрактне поняття, яке я, за бідністю фантазії, теж назву "патріотизмом" і введу наступне означення:"Патріотизм" -- це ірраціональне почуття прив'язаності і любові до об'єкта, який об'єктивно не є кращим за інші аналогічні об'єкти, але є кращим суб'єктивно -- зокрема, тому, що суб'єкта з об'єктом протягом довгого часу єднало і єднає дуже багато спільного.
Щоб проілюструвати цю абстрагованість, наведу декілька прикладів:
* у Вас, мабуть, вдома є багато старих речей, з якими Вас пов'язує минуле і які Вам дорогі, як пам'ять. Ви не згодні їх викинути на смітник і замінити новими аналогами. Ви патріот своїх речей: є новіші і кращі речі, але ці, старіші, Вам є милішими.
* Ви, очевидно, любите свою маму (вже наводив цей приклад). Вам є милою кожна зморшка на її обличчі. Чому? Ваша мама -- не Сінді Кроуфорд і не дружина Рокфеллера. Об'єктивно вона може бути гіршою за зовнішністю за інших, чи за ще якимись параметрами. Але Ви любите її і ні за що не проміняєте. Чому? Вас із нею єднає спільне дитинство, почуття вдячності за догляд за собою, за те, що вона дала Вам, за те, що вона мама; а ще -- якби Ви раптом кинули її, Ви зустріли б осуд оточуючих. Знов-таки, чому? Хто наказує піклуватися про жінку, яка народила тебе? Хто наказує, тим більше, її ЛЮБИТИ? Он в тварин діти забувають батьків і ніколи до них не вертаються. Чому ж Ви з нею, чому ж Ви любите її? Бо Ви, за моїм означенням, патріот своєї мами. Вам пофіг, чи вона народилася в селі, чи в місті, і так далі -- то є Ваша мама.
(Я Вас прошу не чіплятися до недосконалості аналогій, а спробувати зрозуміти, що я хочу передати.)
Якщо ці почуття знайомі Вам і не викликають у Вас спротиву, вітаю -- можемо рухатися далі, бо Ви в принципі здатні зрозуміти, що таке патріотизм національний.
Отже, для кожної людини можна побудувати ряд об'єктів, до яких вона відчуває патріотичні почуття. Це цілі ієрархії: ви захищаєте свої старі футболки і старі дивани. Ви захищаєте від вторгнення батьків чи молодших сестричок власну кімнату, яка може й не найчистіша, але СВОЯ. Ви відстоюєте честь свого (не найбільшого і не найгарнішого) двору від пацанів, які вирішили порубати на ньому дерева. Ланцюжок ієрархії будується далі: двір, район, місто, область, країна, материк, планета, врешті-решт. До всього цього Ви почуваєте патріотичні почуття. Чомусь Ви обираєте САМЕ ЦЕ, і чомусь Ви НЕ ХОЧЕТЕ це міняти, чомусь ви це ЛЮБИТЕ.ї
Якщо Ви згодні з наявністю в кожної людини такого ланцюжка об'єктів, то ми приїхади до останньої зупинки: у Вашому ланцюжку просто чомусь відсутнє поняття "нація" з усіма його атрибутами. Ваша патріотична ієрархія від категорії "Місто", ОМИНАЮЧИ КАТЕГОРІЮ "НАЦІЯ", перескакує до категорія "Міжетнічне об'єднання" (Русь, патріотом якої Ви є). Оцей от пробіл -- він є штучним, він є для націоналіста незрозумілим. Про те, чому для націоналіста національний патріотизм є дуже гарячим і сильним почуттям (в порівнянні з іншими патріотизмами), говорити треба окремо. Але чому в багатьох людей ЦЯ ЛАНКА ВЗАГАЛІ ВІДСУТНЯ -- про це говорити треба вже.
Я маю версію, якої притримуюсь: Ви не дотикалися до своєї нації в дитинстві і в юності, і тому Вам просто немає що любити. Ви бачите в вишиванках стару, бідну, зморшкувату людину з села, і Вам не вдається побачити в них свою МАТІР. Ви сприймете мою наступну фразу, ймовірно, як знущання, але мені Вас насправді шкода, бо оця МАТІР, оці вишиванки, оці традиції, ця наша нація -- це така класна річ, як кохання до дівчини, це ірраціональна краса, яку Вам не дано було спізнати. Більше того, -- Ваша майже агресія, з якою Ви заперечуєте усе національне, показує мені, що усе-таки Ви частково розумієте тих людей, яким в цьому плані пощастило більше, і тому говорити далі не потрібно.
2003.06.06 | Анатолій
Re: Патріотизм як концепція. Дякую, пане Франко! (-)
2003.06.06 | Галаган
Re: Патріотизм як концепція
>> (Я Вас прошу не чіплятися до недосконалості аналогій, а спробувати зрозуміти, що я хочу передати.)
>
Я розумію, що Ви хочете мені передати. Ви хочете мені передати Ваше сприйняття, поняття патріотизм, на яке Ви м"яко перейшли із націоналізму, що означає, що для Вас ці речі тотожні. А так не є. Для мене.
Ви мені пронаціоналізм роскажіть, як ідею, патріотизм в кожного свій, тут суперечки не можливі. Чи я буду Вам говорити, як Вам Вашу маму любити ? Чи це Ви мені станете робити. Якщо так, до наша розмова швидко скінчиться. Й не дуже приємно, часто думаю.
>
Чомусь Ви обираєте САМЕ ЦЕ, і чомусь Ви НЕ ХОЧЕТЕ це міняти, чомусь ви це ЛЮБИТЕ.ї
Навіть коли любите не своє, й інтерпретоване іншими.
>
у Вашому ланцюжку просто чомусь відсутнє поняття "нація" з усіма його атрибутами.
нація в мойму ланцюжку присутня. Ви просто її не бачите.
Ваша патріотична ієрархія від категорії "Місто", ОМИНАЮЧИ КАТЕГОРІЮ "НАЦІЯ", перескакує до категорія "Міжетнічне об'єднання" (Русь, патріотом якої Ви є).
А Ви що село плутаєте з нацією, та я й не казав, що села не має. Я просто прохолодно ставлюсь до "підлої культури". Село необхілно, для того щоб кормити місто, яке є провідом в плані культурному та духовному. Як відкрита каста увільнена від тяжкого труда на землі. Й маюча додаткові сили для руху вперед. Ви землю не пашете ? Так Ви значить не патріот, у Вас ланцюжка не має пане
Оцей от пробіл -- він є штучним, він є для націоналіста незрозумілим.
Ви казали про патріотизм чи про націоналізм.
Про те, чому для націоналіста національний патріотизм є дуже гарячим і сильним почуттям (в порівнянні з іншими патріотизмами), говорити треба окремо. Але чому в багатьох людей ЦЯ ЛАНКА ВЗАГАЛІ ВІДСУТНЯ -- про це говорити треба вже.
Яка ланка нація чи село ? Я пане кажу Вам ще раз, я людина яка веде життя буржуа, щоб Вам так сказати конкретніше. Село мені не дає нічого, я не гірше за Вас знаю народні пісеньки та орнаменти, але я належу до культури горньої, високої, міської. Цього не зрозуміло ?
>
> Я маю версію, якої притримуюсь: Ви не дотикалися до своєї нації в дитинстві і в юності, і тому Вам просто немає що любити.
Я що в космосі жив. Я землі по селах перекопав не мало, ну то й що. Село зараз це повальне пиятство, да так й було завжди, мабуть, а спростувати важко. Одні землю пахали, інші воювали, інші "Кобзар" писали, треті руководили. А ціль в кожного своя, все завжди трималось на сімбіозі, коли він не працює валиться до собаків та починається громадянська війна, та ніхто не дивиться в вишиванці ти, чи в лаптях.
Ви сприймете мою наступну фразу, ймовірно, як знущання, але мені Вас насправді шкода,
Мені Вас не шкода. Чомусь. Хоча Ви й заблукали добряче й багато насилля робити над собою.
як кохання до дівчини, це ірраціональна краса, яку Вам не дано було спізнати.
Кохання мені знайомо, дівчата не цураються мене
Більше того, -- Ваша майже агресія, з якою Ви заперечуєте усе національне, показує мені, що усе-таки Ви частково розумієте тих людей, яким в цьому плані пощастило більше, і тому говорити далі не потрібно.
Агресії не має, заздрісті також. А тепер скажіть, що я заперечив ?
Тільки прошу конкретно скахати, що ?
Я Вам от,що скажу. Ви так любите свою націю, а чому Вам подобається спадшина Барського ? А ще питання як Вам сцена "Вигнання з Храму" яку Галік створив в Троїцькій ? А що Ви скажете про діяльність Курцевича ? Того що Єремія. Що в естетичному плані Ви б вирізнили у росписах 17 століття Спаса на Берестові? Як Ви відчуваєте спорідненість із творчістю цих людей. А, Ви мабуть просто не доторкнулись до руської нації ? Правда, щиро співчуваю.
не потрібно бути таким ідеалістом, та хапати усе на що клеють ярлик "зроблено в Україні". Можуть развести, хапанеш, а воно, наприклад польське
патріот своєї Батьківщини, яка зараз зветься Україна, вповні можливо, що тимчасово (цього не заперечити) мені відома наша історія, я людина вповні обізнана в культурі, в різних її рівнях, але сприймаю та підтримую, та намагаюсь зберегти та розвивати тільки горній рівень, за тим як він може перестати існувати. Сілька традиція витикає з побуту, буде побут буде й культура. Хаток мені не шкода їх багато, вони мало різняться між собою.
Володимирський Собор один і це не українська, це руська культура.
українська в селі, як і російська теж в селі. Руська єсть моя.
Вам просто не вдається мене під шаблон свій підіпхнути, я не сперечаюсь із Вами, я Вас запрошую подивитись на те, із чим я себе асоціюю. Моя мати не з села, моя мати з Київської Лаври та з Могилянської Академії, так само як і з Академії мистетств в Петербурзі. Моя мати Руська культура. Село залишаю Вам, любіть його, мені то що, я не проти.
Хоча можу й викласти Вам свою національну теорію.
Галаган. З повагою.
2003.06.06 | Franko
Re: Патріотизм як концепція
Я розумію, що Ви хочете мені передати. Ви хочете мені передати Ваше сприйняття, поняття патріотизм, на яке Ви м"яко перейшли із націоналізму, що означає, що для Вас ці речі тотожні. А так не є. Для мене. Ви мені пронаціоналізм роскажіть, як ідею, патріотизм в кожного свій, тут суперечки не можливі.З усього видно, що Ви, як і багато подібних людей, ототожнюєте націоналізм з ксенофобією, агресією, національною нетерпимістю, з УНА-УНСО і т.д. Ви не маєте рації. Націоналізм -- це бачення шляхів розвитку держави, побудований на патріотизмі. Націоналізм -- це політичний вираз патріотизму. Патріот -- це людина, що в душі ставить свою державу (і, природньо, свою націю) понад усе. Націоналіст -- це людина, яка сповідує політичну доктрину націоналізму (це патріотизм як бачення розвитку держави, як бачення ролі нації в державі, плюс усі соціально-економічні питання, притаманні будь-якій політичній течії). Все. Ніяких "хайль гітлер" і "бий москалів" (це вже нацизм).
нація в мойму ланцюжку присутня. Ви просто її не бачите.
Не бачу. Прошу описати.
А Ви що село плутаєте з нацією, та я й не казав, що села не має. Я просто прохолодно ставлюсь до "підлої культури". Село необхілно, для того щоб кормити місто, яке є провідом в плані культурному та духовному. Як відкрита каста увільнена від тяжкого труда на землі. Й маюча додаткові сили для руху вперед. Ви землю не пашете ? Так Ви значить не патріот, у Вас ланцюжка не має пане
А тут Ви мене прикро вразили. Знаєте, мені ніколи до голови не приходили ділити націю на місто/село, ще й відгукуватися про село в такому зневажливому тоні. Я прошу Вас на мене не ображатися, але Ви мені страшенно нагадуєте Проню Прокоповну Сєркову із "За двома зайцями": "У вас все таке мужицьке, просте, а мені треба по-модньому, по хранцюзькому". Я не захищаю, як Ви виражаєтеся, "село", бо ніколи мій націоналізм не розділяв ці два поняття, не ставився до них по-різному. Я взагалі вперше говорю на цю тему. І тим більше, я ніколи не опускався до відвертого снобізму: хай вони там в своєму гної копаються, а я вища істота.
Колись в Кієвє мій знайомий бачив, як до одної студенточки приїхала мама з села, привезла якихось гостинців. Приїхала від щирого серця провідати рідну дитину, помогти, чим може. А студенточка їй: "Ви што, на нормальном язикє нє можете? Чьо ви сюда пріпьорлісь із сваєво сєла меня пазоріть?" Бридота, та й годі.
Я що в космосі жив. Я землі по селах перекопав не мало, ну то й що.
І знов Ви мені нагадуєте одного персонажа, тепер уже Жванецкого із його безсмертного "В греческом зале" : "Вот смех! Вот умора!! Музей -- и нечем банку открыть..."
Ваша біда, що в нації Ви бачите лише вирвані з контексту вишиванки і копання землі.
Яка ланка нація чи село ? Я пане кажу Вам ще раз, я людина яка веде життя буржуа, щоб Вам так сказати конкретніше. Село мені не дає нічого, я не гірше за Вас знаю народні пісеньки та орнаменти, але я належу до культури горньої, високої, міської. Цього не зрозуміло ?
Я досить сказав; Ви б мали зрозуміти мою позицію щодо цих Ваших висловлювань. Не по-людськи це, а по-жлобськи. (Знову ж-таки, не ображайтесь.) Я вже не кажу, що повага до "сільської" культури не виключає визнання "міської", і що "міська" без "сільської" ніколи б не народилася. У вас ця "селофобія" -- це як якийсь хворий орган, в той час як для мене, наприклад, уся культура, усі традиції, незалежно від походження, мають право на існування.
Мені Вас не шкода. Чомусь. Хоча Ви й заблукали добряче й багато насилля робити над собою.
Яке насилля?
Агресії не має, заздрісті також. А тепер скажіть, що я заперечив ?
Тільки прошу конкретно скахати, що ?
Я невірно виразився. Ви не кажете, що чогось не існує; Ви кажете, що Вам до цього пофіг, навіть якщо воно існує. Це не заперечення, це скорше іґнорація.
Я Вам от,що скажу. Ви так любите свою націю, а чому Вам подобається спадшина Барського ? А ще питання як Вам сцена "Вигнання з Храму" яку Галік створив в Троїцькій ? А що Ви скажете про діяльність Курцевича ? Того що Єремія. Що в естетичному плані Ви б вирізнили у росписах 17 століття Спаса на Берестові? Як Ви відчуваєте спорідненість із творчістю цих людей. А, Ви мабуть просто не доторкнулись до руської нації ? Правда, щиро співчуваю.
Не до кінця розумію, що Ви хочете мені закинути. Що я не визнаю "руської нації"? Так немає "руської" нації, як немає "американської" нації (є американський народ).
Чи, може, що я не розуміюся в мистецтві? Може, в образотворчому мистецтві я й справді ні бельмеса. А чи знаєте Ви, який музичний потенціал є в українських народних піснях? Українська пісня божевільно добре надається до музичної обробки. Починаючи від Лисенка, закінчуючи Росавою, Евтерпою і Марічкою Бурмакою -- купа людей присвятила себе цій фантастичній красі: українській пісні, українським музичним інструментам, виконанню. Я зараз сам працюю над джаз-роково-електронним проектом обробок українських пісень. Українська пісня справді не має віку, вона безсмертна. А Ви кажете "пісеньки"...
не потрібно бути таким ідеалістом, та хапати усе на що клеють ярлик "зроблено в Україні".
Не потрібно бути таким снобом і відкидати усе, що "з села" і з погордою відноситися до того самого "зроблено в Україні".
патріот своєї Батьківщини, яка зараз зветься Україна, вповні можливо, що тимчасово (цього не заперечити) мені відома наша історія, я людина вповні обізнана в культурі, в різних її рівнях, але сприймаю та підтримую, та намагаюсь зберегти та розвивати тільки горній рівень, за тим як він може перестати існувати.
Що таке "горній рівень"? (Сподіваюсь, не "Русскає радзіо" і не "Віагра") Чому це він має перестати існувати?
Сілька традиція витикає з побуту, буде побут буде й культура. Хаток мені не шкода їх багато, вони мало різняться між собою.
Коментував уже. Дурниці Ви кажете. У нас у Львові є музей під відкритим небом "Шевченківський гай", де на ці "хатки" валом валять дивитися іноземці.
Вам просто не вдається мене під шаблон свій підіпхнути
Та не хочу я під шаблон нікого підпихати. Просто якщо не розумієте чогось, то пліз, ставтеся хоча б з повагою. Бо "підла культура" -- це, вибачте, занадто.
Хоча можу й викласти Вам свою національну теорію.
З нетерпінням чекаю.
2003.06.06 | Kohoutek
"Патріотизм - останній притулок негідників"
Franko пише:> З усього видно, що Ви, як і багато подібних людей, ототожнюєте націоналізм з ксенофобією, агресією, національною нетерпимістю, з УНА-УНСО і т.д. Ви не маєте рації. Націоналізм -- це бачення шляхів розвитку держави, побудований на патріотизмі. Націоналізм -- це політичний вираз патріотизму.
Ось визначення слова "націоналізм" за Webster's New World Dictionary, Third College Edition:
nationalism
n.
1 a) devotion to one's nation; patriotism b) excessive, narrow, or jingoist patriotism; chauvinism
2 the doctrine that national interest, security, etc. are more important than international considerations
3 the desire for or advocacy of national independence
(C)1995 ZCI Publishing, Inc. (C)1994, 1991, 1988 Simon & Schuster, Inc.
Як бачите, одне із головних значень цього слова - шовінізм. І ми можемо згадати дуже багато прикладів з історії, які, на мій погляд, остаточно скомпроментували позитивне або нейтральне значення цього слова. Хоча б німецький націонал-соціалізм та геноцид армян младотюрками-націоналістами під проводом Мустафи Кемаля. Польсько-українські розборки початку ХХ сторіччя. Націоналізм за своєю сутністю передбачає звеличення своєї нації за рахунок інших. В наш час глобалізації і перемішування всіх і вся націоналізм може призвести до дуже болячих наслідків. Ну добре, на Західній Україні населення зараз досить-таки однородне. А в Криму? Що буде, якщо кожна з етнічних груп почне роздмухувати відповідно російський, кримськотатарський та український націоналізм? Націоналізм і патріотизм для нас - речі не тотожні, бо ми й досі націю усвідомлюємо як етничну приналежність, а не як політичну. А хоча б й політичну. Три мільйони українців працюють тільки в Росії. Як по-вашому, краще їм стане від росту російськго націоналізму?
> Патріот -- це людина, що в душі ставить свою державу (і, природньо, свою націю) понад усе.
Еге ж. Deutschland ueber alles! І ви називаєте себе віруючою людиною, християнином. І при тому понад усе ставите свою - тьфу! - державу. Безжалісного Левіафана за Гоббсом. Держава - це Кучма, Літвин і Янукович. Ось мурло нашої держави. І ніяким іншим чином вона не представлена; все інше - абстракція, що існує тільки у вашій уяві. Та згадайте ж нарешті - "немає ні елліна, ні юдея".
> Націоналіст -- це людина, яка сповідує політичну доктрину націоналізму (це патріотизм як бачення розвитку держави, як бачення ролі нації в державі, плюс усі соціально-економічні питання, притаманні будь-якій політичній течії). Все. Ніяких "хайль гітлер" і "бий москалів" (це вже нацизм).
Це ви так визначаєте. А поняттям націоналізм також цілком вільно і законно користуються УНА-УНСО, УНСП й усіляка інша гидота. Від націоналізма до нацизма - один крок.
> А тут Ви мене прикро вразили. Знаєте, мені ніколи до голови не приходили ділити націю на місто/село, ще й відгукуватися про село в такому зневажливому тоні. Я прошу Вас на мене не ображатися, але Ви мені страшенно нагадуєте Проню Прокоповну Сєркову із "За двома зайцями": "У вас все таке мужицьке, просте, а мені треба по-модньому, по хранцюзькому".
Я думаю, що розумію Галагана, бо українській націоналізм завжди апелював до "низької", селянської культури. Усі ці крашанки-вишиванки-шаровари. Це, якось можливо підсвідомо, символізувало національну культуру і "духовність". Пам"ятаю свої враження від курсу української літератури у школі. Чорт забирай, я був міською дитиною, я любив читати "фантастику" - а хто її не любив? - а мені підсовували нескінченні описи тяжкого страждання дореволюційного селянства! І ВСЕ. нічого іншого припомнити не можу. Жодного модернового твору. Мабуть вони були, але, очевидно, вони були недостатньо національними. В результаті у мене виробилась стійка ідіосинкразія до української літератури взагалі. В російській був повітряно-легкий Пушкін, убивчо-саркастичний Салтиков-Щедрін; я не кажу вже про більш сучасну літературу, позашкільну. В Україні писали про село в 18 сторіччі, в 19 і в 20. Принаймні залишилось таке враження.
2003.06.06 | Георгій
Про літературу
>Чорт забирай, я був міською дитиною, я любив читати "фантастику" - а хто її не любив? - а мені підсовували нескінченні описи тяжкого страждання дореволюційного селянства! І ВСЕ. нічого іншого припомнити не можу. Жодного модернового твору. Мабуть вони були, але, очевидно, вони були недостатньо національними. В результаті у мене виробилась стійка ідіосинкразія до української літератури взагалі. В російській був повітряно-легкий Пушкін, убивчо-саркастичний Салтиков-Щедрін; я не кажу вже про більш сучасну літературу, позашкільну. В Україні писали про село в 18 сторіччі, в 19 і в 20. Принаймні залишилось таке враження.(ГП) Не згоден. Просто та програма з української літератури, яку нам нав"язували в радянській школі, була дуже куцою. Насправді були в українській літературі і фантасти, і урбаністи. Роман Володимира Винниченка "Сонячна машина" - це типова "науково-філософська" фантастика. А твори, наприклад, Куліша, Підмогильного, Хвильового (1920-і - 1930-і роки), Антоненка-Давидовича (1930-і - 1950-і роки) - там майже нічого про село, все про життя людей міста. І ще: були українські письменники, які дійсно писали про село, але разом з тим були вишуканими модерністами, здатними задовільнити смак найприскіпливішого "міського" читача (наприклад Григорій Косинка).
2003.06.06 | Вільнодум
Franko ПРАВ
Нація - є вищою формою розвитку суспільства.Про це треба побалакати окремо і я зроблю це пізніше під новою темою.
СЕЛО є найкраща система життя, по-перше. По-друге, СЕЛО - є тим, що тримає Український Спосіб Життя, яким означене те, що розуміється під НАЦІЄЮ, ще живе. Без села, України і українців давно б не було. Були б одні "галагани", НЕ ДАЙ БОГ!!!!
2003.06.07 | Franko
Re: "Патріотизм - останній притулок негідників"
Kohoutek пише:> Ось визначення слова "націоналізм" за Webster's New World Dictionary, Third College Edition:
>
> nationalism
> n.
> 1 a) devotion to one's nation; patriotism b) excessive, narrow, or jingoist patriotism; chauvinism
> 2 the doctrine that national interest, security, etc. are more important than international considerations
> 3 the desire for or advocacy of national independence
> Як бачите, одне із головних значень цього слова - шовінізм.
Єдиний пункт, в якому був підпункт, і то в цьому підпункті слово стоїть на останньому місці. Це одне з "головних"? Що за долганівщина...
> І ми можемо згадати дуже багато прикладів з історії, які, на мій погляд, остаточно скомпроментували позитивне або нейтральне значення цього слова. Хоча б німецький націонал-соціалізм
це не націоналізм був, а НАЦИЗМ. Пояснюю різницю. Націоналізм -- це любов до свого. Нацизм -- це ненависть до чужого.
> Націоналізм за своєю сутністю передбачає звеличення своєї нації за рахунок інших.
Ніколи в житті. Це Ви просто необізнані.
> В наш час глобалізації і перемішування всіх і вся націоналізм може призвести до дуже болячих наслідків. Ну добре, на Західній Україні населення зараз досить-таки однородне. А в Криму? Що буде, якщо кожна з етнічних груп почне роздмухувати відповідно російський, кримськотатарський та український націоналізм?
Якби був здоровий націоналізм, а не ксенофобія і не агресія, -- все би було чьотко. У Вас в будинку усі "націоналісти" своїх квартир. Всі знають свої межі і мирно співіснують. А "глобалізація" -- це коли до вас у спальню щоночі будуть приходити ваші п'яні сусіди грати в карти. No, thanks.
> > Патріот -- це людина, що в душі ставить свою державу (і, природньо, свою націю) понад усе.
>
> Еге ж. Deutschland ueber alles!
Дуже класне гасло. Україна понад усе. Це не означає, що все решта йде в баню. Це означає, що "в гостях хорошо, а дома лучше". Ось і все. Де тут, яка ксенофобія?
> І ви називаєте себе віруючою людиною, християнином.
Християнство не заперечує націоналізм. (Я це нашим шановним рідновірам пробую втовкмачити вже півроку.) Ніде не написано "не будеш любити свій народ понад усі інші".
> І при тому понад усе ставите свою - тьфу! - державу. Безжалісного Левіафана за Гоббсом. Держава - це Кучма, Літвин і Янукович.
Це Ви так думаєте. А я думаю, що Кучма, Литвин і Янукович -- ракова пухлина на тілі моєї держави, яку потрібно визволяти.
> Ось мурло нашої держави. І ніяким іншим чином вона не представлена; все інше - абстракція, що існує тільки у вашій уяві.
Ги
> Та згадайте ж нарешті - "немає ні елліна, ні юдея".
Вирвана з контексту цитата ап. Павла, якою він вказує, що Бог не робить різниці між народами і судитиме усіх однаково. Я не бачу тут заборони боронити те, що люблю.
>
> > Націоналіст -- це людина, яка сповідує політичну доктрину націоналізму (це патріотизм як бачення розвитку держави, як бачення ролі нації в державі, плюс усі соціально-економічні питання, притаманні будь-якій політичній течії). Все. Ніяких "хайль гітлер" і "бий москалів" (це вже нацизм).
>
> Це ви так визначаєте. А поняттям націоналізм також цілком вільно і законно користуються УНА-УНСО, УНСП й усіляка інша гидота. Від націоналізма до нацизма - один крок.
А що таке УНСП? Просвітіть. Не чув.
> Я думаю, що розумію Галагана, бо українській націоналізм завжди апелював до "низької", селянської культури. Усі ці крашанки-вишиванки-шаровари.
Я мабуть, розумію свого колегу-алкаша, який не любить балет. Усі ці пачки, голі баби, чоловічі колготи і дикі стрибки по сцені. І попкорн не продають. Фу, яка гидота.
2003.06.11 | Kohoutek
Re: "Патріотизм - останній притулок негідників"
Franko пише:> Єдиний пункт, в якому був підпункт, і то в цьому підпункті слово стоїть на останньому місці. Це одне з "головних"? Що за долганівщина...
Пробачте, це друга частина _першого пункту_! Не будемо навішувати ярликів, добре?
> це не націоналізм був, а НАЦИЗМ. Пояснюю різницю. Націоналізм -- це любов до свого. Нацизм -- це ненависть до чужого.
Нацизм - це націоналізм+соціалізм. Як показує історія, коли своє ставлять понад усе, то все чуже стає ворожим. Я знов нагадаю про приклади, що наводив - турки проти армян, українці проти поляків і навпаки, Югославія, Азербайджан і т.д. і т.п. Перелік нескінченний.
> > Націоналізм за своєю сутністю передбачає звеличення своєї нації за рахунок інших.
>
> Ніколи в житті. Це Ви просто необізнані.
Авжеж. Я вам навожу приклади, а ви мені просто: "Це Ви просто необізнані". Дуже переконлива позиція.
> Якби був здоровий націоналізм,
"Здоровий націоналізм" - штука невловима і невизначена. Для одного це просто патріотизм, а для іншого - антисемітизм. Якби та каби...
а не ксенофобія і не агресія, -- все би було чьотко. У Вас в будинку усі "націоналісти" своїх квартир. Всі знають свої межі і мирно співіснують. А "глобалізація" -- це коли до вас у спальню щоночі будуть приходити ваші п'яні сусіди грати в карти. No, thanks.
Якщо нація абсолютно однорідна, то це ще має деякий сенс. Але квартира у нас - комунальна. Українці, росіяни та кримські татари живуть не поза кордонами. А ваше уявлення нації, до того ж, не політичне, а етнічне, наскільки я зрозумів.
> > Еге ж. Deutschland ueber alles!
>
> Дуже класне гасло.
Еге ж. І згадайте, чим все це скінчилось.
> > Україна понад усе. Це не означає, що все решта йде в баню.
Як на мене, то саме це й означає.
> > Ось мурло нашої держави. І ніяким іншим чином вона не представлена; все інше - абстракція, що існує тільки у вашій уяві.
>
> Ги
Що й казати, обгрунтована відповідь. Головне, інформаційна. Є над чим замислитись. Ще трохи - і ви про національний егрегор, мабуть, станете говорити.
> > Та згадайте ж нарешті - "немає ні елліна, ні юдея".
>
> Вирвана з контексту цитата ап. Павла, якою він вказує, що Бог не робить різниці між народами і судитиме усіх однаково. Я не бачу тут заборони боронити те, що люблю.
А я бачу заборону для віруючої людини робити різницю між народами.
> А що таке УНСП? Просвітіть. Не чув.
Что в лоб, что по лбу. Головне, відповідь по суті, як і майже все попереднє
2003.06.06 | Галаган
Re: Патріотизм як концепція
>> З усього видно, що Ви, як і багато подібних людей, ототожнюєте націоналізм з ксенофобією, агресією, національною нетерпимістю, з УНА-УНСО і т.д. Ви не маєте рації. Націоналізм -- це бачення шляхів розвитку держави, побудований на патріотизмі. Націоналізм -- це політичний вираз патріотизму. Патріот -- це людина, що в душі ставить свою державу (і, природньо, свою націю) понад усе. Націоналіст -- це людина, яка сповідує політичну доктрину націоналізму (це патріотизм як бачення розвитку держави, як бачення ролі нації в державі, плюс усі соціально-економічні питання, притаманні будь-якій політичній течії). Все. Ніяких "хайль гітлер" і "бий москалів" (це вже нацизм).
Скажіть, а крім націоналістів не має патріотів. От мій дід, він був комунист, та на війні отримав оден Червоної Зірки. Він патріот ? Той, що з 14 років на заводі робив, а на пенсію в 70 пішов, і який все життя в Україні прожив, та думаю любив свою країну, хоч ніколи й не кричав про це та вишиванку не носив. А ще він був руський. Чи Ви щось скажете ? Ні ?
> Наведіть будьте ласкаві слово з тлумачного словника.
Ви кажете про роль нації в державі. Чи можуть бути українські росіяне націоналісти патріотами в Україні, бачучи роль нації в цій державі. Чи це право виключно для тих, хто зве себе українцем ?
Виходить так : якщо українець, то добре, але будь обов"язково націоналістом, якщо ні то шкода. якщо болгарин, то гірше але будь українськім націоналістом і все добре, якщо ні то манкурт і теж шкода. Так ?
Ви певне забуваєте що в україні півсотні національностей.
>
> А тут Ви мене прикро вразили. Знаєте, мені ніколи до голови не приходили ділити націю на місто/село, ще й відгукуватися про село в такому зневажливому тоні.
Зневажливому ? Дивно. Хай кожен знає своє місце. Про село весело патякати, доки сам там не будеш, через тиждень все ж одна радість, що повернешся до дому. Ви село не ідеалізуйте. В Україні різні села, Ви коли небудь взагалі на сході були, в селах, повірте вони страшенно різняться від того, про що кажете Ви. Людина, яка в місті жила, вовком там виє через добу. І рушники не допамагають.
Я прошу Вас на мене не ображатися, але Ви мені страшенно нагадуєте Проню Прокоповну Сєркову із "За двома зайцями": "У вас все таке мужицьке, просте, а мені треба по-модньому, по хранцюзькому".
Мені треба по нашому по руськи. Ви обізнались.
Я не захищаю, як Ви виражаєтеся, "село", бо ніколи мій націоналізм не розділяв ці два поняття, не ставився до них по-різному. Я взагалі вперше говорю на цю тему.
Ви ніколи не бачили різницю між вишиванкою та роботами Врубеля ? Що правда ? А може бриль від розписів Васнецова в Володимирському не відрізните. Не вірю. Відрізните, знайдете спільне, можливо. горьнє та підле мають спільне, це дві частини одного організму, але з різними функціями, як рот і мозок, знаходяться в голові, але між ними така страшна різниця, чи не так ?
І тим більше, я ніколи не опускався до відвертого снобізму: хай вони там в своєму гної копаються, а я вища істота.
Я не казав вища істота, у кожного своя спеціалізація. Мені вишиванку чисто практично в моєму житті ніде приткнути, так може на дачі для екзотики в шароварах можу походить, вони в мене є, радянські з клуба.
До речі ради добряче попрацювали, щоб українська культура справді стала сільською.
А за якими крітеріями Ви ці відсотки нараховуєте. Конкретно, чому не 75, або не 45. Конкретизуйте. От я кажу так 5 % - спростуйте.
>
> Колись в Кієвє мій знайомий бачив, як до одної студенточки приїхала мама з села, привезла якихось гостинців. Приїхала від щирого серця провідати рідну дитину, помогти, чим може. А студенточка їй: "Ви што, на нормальном язикє нє можете? Чьо ви сюда пріпьорлісь із сваєво сєла меня пазоріть?" Бридота, та й годі.
Так справді бридка дівчина, згоден, селюки вони такі часто бувають, подих міста їх дуже швидко псує, як американці зіпсували індейців, так і тут. Самі недалекі люди в інтелектуальному плані люди, це селяни з Волинської області. Жах. Із великим трудом розмовляють, на суржику. Чи не цю культуру Ви зберегти хочете ?
>
> Я що в космосі жив. Я землі по селах перекопав не мало, ну то й що.
>
> І знов Ви мені нагадуєте одного персонажа, тепер уже Жванецкого із його безсмертного "В греческом зале" : "Вот смех! Вот умора!! Музей -- и нечем банку открыть..."
Жванецького не люблю. Тому не знаю про що Ви.
>
> Ваша біда, що в нації Ви бачите лише вирвані з контексту вишиванки і копання землі.
>
Не в нації в селі, та й то я звісно ж утрирую, є речі цікавіше значно, аніж село. Ну хоча б Арнольд Тойнбі. запремось в селі та будемо над соняшниками причитати, до речі дуже зловрідна рослинка.
?
>
> Я досить сказав; Ви б мали зрозуміти мою позицію щодо цих Ваших висловлювань. Не по-людськи це, а по-жлобськи. (Знову ж-таки, не ображайтесь.)
То я жлоб ? А обіцяли не лаятись.
Я вже не кажу, що повага до "сільської" культури не виключає визнання "міської", і що "міська" без "сільської" ніколи б не народилася.
Але успішно народилася й існує. Гюго читали , є там в нього такий вислів : Мертвець каже : Я любив Вас ! . Але це було колись.
Хоча це ще потрібно довести.
У вас ця "селофобія" -- це як якийсь хворий орган, в той час як для мене, наприклад, уся культура, усі традиції, незалежно від походження, мають право на існування.
Я не відмавляв селу в праві і зовсім мене воно не лякає.
Мені не подобається що мої країні в якості символів підсовують символи підлі, снопи там всякі. Тим самим українці самі кричать, ми хотім сіяти та жати, прийдіть поруліть. Символи багато чого значать.
>
> Мені Вас не шкода. Чомусь. Хоча Ви й заблукали добряче й багато насилля робити над собою.
>
> Яке насилля?
Невірне направлення концентрації уваги.
>
> Я невірно виразився. Ви не кажете, що чогось не існує; Ви кажете, що Вам до цього пофіг, навіть якщо воно існує. Це не заперечення, це скорше іґнорація.
Я не ігнорую село, я навіть хожу на фестивалі, слухаю як бабки співають сільські, приємно, не більше, але "прёт" мене від Лебединого Озера. Від нашого руського Чайковського.
>
> >
> Не до кінця розумію, що Ви хочете мені закинути. Що я не визнаю "руської нації"? Так немає "руської" нації, як немає "американської" нації (є американський народ).
Та ні, я про те, що Ви мені тут "сапожкі бараночкі" рекламуєте, а про ті феномени які я згадав, не знаєте. А руська нація є. Часть її з Вами говорить зараз. Я ж не кажу, що Вас не має, так на що Ви так ?
>
> Чи, може, що я не розуміюся в мистецтві? Може, в образотворчому мистецтві я й справді ні бельмеса.
Зря.
А чи знаєте Ви, який музичний потенціал є в українських народних піснях? Українська пісня божевільно добре надається до музичної обробки.
А яка погано, іспанська ? Та й божевільна друже, це не дуже гарно.
Починаючи від Лисенка, закінчуючи Росавою, Евтерпою і Марічкою Бурмакою -- купа людей присвятила себе цій фантастичній красі: українській пісні, українським музичним інструментам, виконанню.
Бурмаку не визнаю, попса. Лисенко же один з моїх фаворитів.
Хто вбив його ?
Це Ви ?
Ах тату, тату, яка печаль !
Андрію, брате мій, прокинсь,поглянь .
Пробите серце наскрізь і на устах уж запеклася кров.
Що ти вчинив, жіноча, чара, лише на мить, тебе перемогла,
Але яка страшенна кара, найкращу квітку в нас взяла.
***
Прощай, прощай мій брате дорогий !
Ми не побачимось ніколи !
Опера Тарас Бульба, входить в п"ятірку моїх найулюбленіших музичних творів. Окрім :
Князь Ігор,
Лебедине Озеро,
Запорожець за Дунєм,
Казкові сюіти Римського-Корсакова
Окрема іде православна духовна музика, Чайковського, Лисенко, Бортнянського, Веделя, Гречанінова та інших.
Як бачите в мене руський смак, а Ви кажете "хфранцюзь" , неприємно.
Украйнські пісні я маю в єдиному екземплярі на дивом (це не перебільшення) отриманному мною СД у виконанні хора Верьовки. Це мій фпворит. Я не жартую.
В нашій країні культура горня занедбана, я її малими справами своїми пропагандую да підтримую, як тільки можу.
Я зараз сам працюю над джаз-роково-електронним проектом обробок українських пісень. Українська пісня справді не має віку, вона безсмертна. А Ви кажете "пісеньки"...
Поважаю, слово та діло. А я от намагаюсь расказики писати, маленькі, вже трішки написав
>
> не потрібно бути таким ідеалістом, та хапати усе на що клеють ярлик "зроблено в Україні".
>
>
> > Що таке "горній рівень"? (Сподіваюсь, не "Русскає радзіо" і не "Віагра") Чому це він має перестати існувати?
Горний рівень вразливий, дуже вразливий, тому що він не несе побутової нагрузки, коли усі навкруги звіріють, вони взривають михайлівський собор. Його вже не відбудувати ніколи. Так зникають витвори мистетства найвищих рухів нашої руської (української) культури. Це окрема тема, може поговорити, з часом.
низько ж Ви мене все ж оцінили.
>
> Сілька традиція витикає з побуту, буде побут буде й культура. Хаток мені не шкода їх багато, вони мало різняться між собою.
>
> Коментував уже. Дурниці Ви кажете. У нас у Львові є музей під відкритим небом "Шевченківський гай", де на ці "хатки" валом валять дивитися іноземці.
А у нас у Києві Пірогово, я теж там буваю залюбки, але це музей.
А на Андріївському тіж іноземці купують матрьошки. Іноземці не показник, вони чужі.
>
> Вам просто не вдається мене під шаблон свій підіпхнути
>
> Та не хочу я під шаблон нікого підпихати. Просто якщо не розумієте чогось, то пліз, ставтеся хоча б з повагою. Бо "підла культура" -- це, вибачте, занадто.
В терміні підла, не має нічого поганого, це означає народня, чи мала культура, земна, побутова, напротивагу горній. Ці слова перекладаються, й тоді зрозуміло стає. Вони не несуть негативу. Вибачте, що не попередив.
Тут є багато горньої музики http://www.lestvitsa-orthodox.dp.ua/mp3.php
>
> Хоча можу й викласти Вам свою національну теорію.
>
> З нетерпінням чекаю.
Зараз не має часу, потрібно сформулювати.
Прошу на мене не сердитись, Ви мені подобаєтесь своєю чуттєвістю,
та відвертістю. Не хочу псувати стосунки, які ще тільки почались.
Поважаю Вас за визначеність. Та за те що в Вас є позиція.
Галаган. Іпатій.
2003.06.06 | Георгій
Re: Патріотизм як концепція
>Опера Тарас Бульба, входить в п"ятірку моїх найулюбленіших музичних творів. Окрім : Князь Ігор, Лебедине Озеро, Запорожець за Дунєм, Казкові сюіти Римського-Корсакова.(ГП) Я особисто не стільки люблю балети Чайковського, як його симфонії (особливо #5 і #6) і опери, зокрема "Євгена Онєгіна" і (найбільше!) "Пікову Даму." Останню я взагалі вважаю вершиною мало не всієї людської оперної творчості. Також ДУЖЕ, ДУЖЕ люблю Рахманінова, особливо фортеп"янні концерти #2 і #3 (навіть не знаю, який з цих двох більше - обидва пам"ятаю напам"ять майже повністю).
2003.06.07 | Franko
Re: Патріотизм як концепція
Галаган пише: > Скажіть, а крім націоналістів не має патріотів. Соррі, я говорив саме про національний патріотизм. Я гадав, з контексту ясно, що не про патріотизм щодо "святой Русі" чи СССР. > Ви кажете про роль нації в державі. Чи можуть бути українські росіяне націоналісти патріотами в Україні, бачучи роль нації в цій державі. Чи це право виключно для тих, хто зве себе українцем ? Можуть. Ласкаво просимо. Я знаю дуже багато іноземців, які працюють для блага України, і лишаються при тому свідомими свого етнічного походження і традицій. Нормальне, здорове життя. Ніяких криків, ніяких істерик. Нормально собі народ живе і працює. І НІ ОДИН НАЦІОНАЛІСТ йому не скаже кривого слова за те, що він етнічний росіянин. Якраз таких ми поважаємо найбільше. > Виходить так : якщо українець, то добре, але будь обов"язково націоналістом, якщо ні то шкода. Бачите, я, як націоналіст, вірніше, як носій певної доктрини, хотів би, щоб всі поділяли мої погляди. Але я визнаю право кожного визначатися самостійно. > якщо болгарин, то гірше але будь українськім націоналістомКозак від"їжджає, дівчинонька плаче : "Куди їдеш, козаче? Козаче. соболю, візьми мене із собою на Вкраїну далеку" "Дівчинонько мила, що ж будеш ти їла на Вкраїні далекій?" "Сухий хліб з водою, аби, серце, із тобою на Вкраїні далекій." "Дівчинонько мила, де ж будеш ти спала на Вкраїні далекій?" "В степу під вербою, аби, серце, із тобою на Вкраїні далекій"
2003.06.07 | Георгій
В мене складне почуття щодо цього
>(F.) Я не бачу в українській автентиці побут. Я бачу містику і пам'ять предків. Я не сало і гопак люблю, а мурашки по шкірі, коли відчуваю, що цій пісні вже кілька тисяч років, і що в кожному її простому на перший погляд слові закодована мудрість десятків поколінь.(ГП) Думаю, що я Вас розумію.
>Ви того не збагнете; для Вас це побут. Творчість, викликана коровами, гноївками, глечиками і дзбанками. А не геніальність високих емоцій, викладених не банальним пафосом, а простими, зворушливими, містичними словами.
(ГП) Ну, не спішіть ховати п. Галагана. Я думаю, Ви з ним маєте більше спільного, ніж Вам і йому здається. Взагалі я думаю, що ця тема місто-село, високе-"підле" тут штучно прив'язана.
>Козак від"їжджає, дівчинонька плаче : "Куди їдеш, козаче?
Козаче. соболю, візьми мене із собою
на Вкраїну далеку"
"Дівчинонько мила, що ж будеш ти їла
на Вкраїні далекій?"
"Сухий хліб з водою, аби, серце, із тобою на Вкраїні далекій."
"Дівчинонько мила, де ж будеш ти спала
на Вкраїні далекій?"
"В степу під вербою, аби, серце, із тобою
на Вкраїні далекій"
(ГП) Чудова пісня, чудові слова і, мабуть, чудова мелодія (я, чесно кажучи, цю не пригадую, але, знаючи інші, можу собі уявити). Але в мене от крутиться в голові інша пісня, теж сучасна (ну, майже - 1969 року) обробка старовинної британської (корнуольської) народної пісні:
Are you going to Scarborough Fair:
Parsley, sage, rosemary and thyme.
Remember me to one who lives there.
She once was a true love of mine.
On the side of a hill in the deep forest green.
Tracing of sparrow on snow-crested brown.
Blankets and bedclothes the child of the mountain
Sleeps unaware of the clarion call.
Tell her to make me a cambric shirt:
Parsley, sage, rosemary and thyme;
Without no seams nor needle work,
Then she'll be a true love of mine.
On the side of a hill a sprinkling of leaves.
Washes the grave with silvery tears.
A soldier cleans and polishes a gun.
Sleeps unaware of the clarion call.
Tell her to find me an acre of land:
Parsley, sage, rosemary and thyme;
Between the salt water and the sea strand,
Then she'll be a true love of mine.
War bellows blazing in scarlet battalions.
General order their soldiers to kill.
And to fight for a cause they've long ago forgotten.
Tell her to reap it with a sickle of leather:
Parsley, sage, rosemary and thyme;
And gather it all in a bunch of heather,
Then she'll be a true love of mine.
(Simon and Garfunkel, "Scarborough Fair," 1969 - якщо Ви колись бачили фільм "The Graduate...")
Нема тут туги за Україною і взагалі нічого українського... але чому я відчуваю стільки всього, ну не передати словами, коли я це чую, або навіть просто коли я це, так би мовити, "граю" в моїй голові?
2003.06.07 | Галаган
Пане Франко, Ви зовсім заплутались (-)
2003.06.07 | Георгій
Ми всі плутаємося
Річ у тому, що дійсно нема більш-менш чіткого визначення поняттю "націоналізм," воно дуже суб'єктивне і їм часто зловживають. Те, про що говорить п. Франко, тобто про політичне втілення такого нормального і позитивного людського почуття, як патріотизм, зовсім розбігається з тим, про що говорять визначення націоналізму, що їх навів п. Когоутек. Тому я про себе не можу сказати, що я націоналіст, але й не можу сказати, що я не націоналіст (знову ж таки, якщо зблизити націоналізм і патріотизм і викинути з націоналізму відтінки зверхності, шовінізму - тоді я націоналіст). Ви, пане Галагане, теж висловлюєтеся, як своєрідний націоналіст - тільки під своєю нацією Ви розумієте щось інше, ніж п. Франко. Взагалі я особисто думаю, що цей термін треба вилучити і замінити його чимось більш визначеним і таким, чим менше зловживають бажаючі скомпрометувати своїх політичних противників. --ГП2003.06.07 | Franko
Де це я заплутався??? (-)
2003.06.07 | Вільнодум
Franco, це "вони" заплутались! деталі пізніше (-)
2003.06.09 | Галаган
Re: Патріотизм як концепція
Franko пише:>> Ну добре, ще раз проілюструю, що таке болгарський націоналіст в Україні! Це не чувак з монтіровкою, який біжить Хрещатиком і мочить усіх не-болгар! Це нормальний, доброзичливий хлопець, який захоплено відгукується про Україну і Українців, але коли його спитати, де краще, він скаже: "В Болгарії". Він скаже: "погостюю тут у вас і їду до себе, на мою найкращу в світі батьківщину, до свого найгарнішого (найгостиннішого блаблабла) народу." Український націоналіст йому каже: "Так, в тебе дійсно гарний народ, я дуже люблю болгар. Але я теж хочу лишатися тут, бо тут мені найкраще."
Це не можлива та дитяча ситуація. Ви що пропонуєте місцевим болгарам їхати в Болгарію. Так їх Батьківщина тут в Україні. Чи Ви ніколи не бачили болгарські села на берегах Молочного лиману ?
Їх країна тимчасово зветься Україна, яка Болгарія ? Ви багато так на Хрещатику розмовляєте з болгарськими націоналістами, навіщо ж ці аллюзії, давайте будемо із Вами трохи дорослішими. Я Вас прошу.
>
> > Ви певне забуваєте що в україні півсотні національностей.
>
> Та вже ніби попереднім абзацем прояснив це питання.
нічого не пояснили, куди діватися патріотам України, але болгарським націоналістам ?
>
> >
>
Класне, класне, Ви не відповіли, чи Ви були на сході в селах, або в селах чернігівської області, чи це Вам не Україна ?
>
> > Ви ніколи не бачили різницю між вишиванкою та роботами Врубеля ?
>
> Знаєте, яка думка зараз мені літає в мозку? Що якби вишиванку придумав якийсь "горній", "міський і урбаністичний" дизайнер, і вона раптом стала модною, -- Ви б не мали нічого проти неї.
Я не дивлюсь на походження, мені не цікава якраз ця побутова суть.
Сільська культура, через деякі доволі примітивні форми естетики, які навіть доходячи до найвищих шабелів свого розвитку, ніколи не можуть зрівнятись із витворами тієї культури, заради якої селяни власне й пашуть землю. Будьте дорослим. Поглядіть на соціальний устрій, він ніколи не мав рівності й ніколи мати його не буде. Люди рівні перед Богом, але завжди не рівні перед соціумом. Так людина, працюючи 12 годин в полі, не має часу, щоб створити за своє життя щось принципово оригінальне, максимум додати слово до пісні, чи штришок на глечику.
>
> Я вже втомився повторювати. Не про село йдеться. Замучили ви зі своїм селом.
Як Ви можете говорити загалом, якщо Ви заради села кидаєте горню культуру, це не в укір Вам сказано буде, але після совєтів так робить більшість. Зі школи навчають
>
>
> > Я не бачу в українській автентиці побут.
А говорили, що то я не занурився достатньо.
Я бачу містику і пам'ять предків.
А містика, пробачте, для людини, що себе християнином зве, не в пєтушках та голосіннях, а в символізмі ікони та дєяніях Отців Церкви. Все інше, хм не зовсім чисте я б Вам так сказав. Може Ви ще й через багаття стрибаєте ?
Я не сало і гопак люблю, а мурашки по шкірі, коли відчуваю, що цій пісні вже кілька тисяч років, і що в кожному її простому на перший погляд слові закодована мудрість десятків поколінь.
Ну я Вас поздоровляю з мурашками то, згода, в Вас є певне "очарование культурой", так до чого тут націоналізм ? Не розумію. Де ідея то в цій мудрісті, правда там є ? Чи тільки особисті фантазії, та марення. Якщо є то яка ?
Ви того не збагнете; для Вас це побут.
В мене не вистачає на це часу. Є речі більш цікаві, які носять теж марку "українське", але її легко зтерти, вона фальшива. Тикторівщина.
А Галік хорош.
Творчість, викликана коровами, гноївками, глечиками і дзбанками. А не геніальність високих емоцій, викладених не банальним пафосом, а простими, зворушливими, містичними словами.
Що по Вашому містичні слова, визначте. Я не думаю, що в Вас є якесь більш-менш чітке визначення тому про що кажете. В чому містика віршика про кохання. Ви мені її розкрийте.
>
> Хоча естетика народньої пісні безперечно хороша, але тільки в певній обробітці, так би млвити огранка потрібна, а без цього не приємно слухати, як бабки скрипучими голосами вопять. Однак тексти мало чого такого несуть, вони часто взагалі виступають, як форма, а нє суть ноповнення.
Якщо ті, хто звуть себе українцями зможуть щось зробити з цією культурою, щоб вона стала настільки ж сприйнятною, як віаграшні сексуальні запєвалкі, то її понесуть. Та потаскають. В іншому ж випадку ці пісні зникатимуть. Бо село вже зовсім не те, що було. Співчуваю. Але мені бачте краще все ж позмагатись за Бортнянського, та навіть Веделя. Бо Ваші патріотичні хапання всього що місцеве, витягують на передній план, все те що там не має бути. Ви звинувачуючи мене в тому, що я розділяю культуру навпіл, самі не можете впізнати Галіка чи Врубеля. Справжніх геніїв нашого руського народу. Рятуючи двірнягу, Ви губите чистокровного собаку.
Та ще й крім того, Ваші не зовсім продумані іллюзії стосовно того, що усі тільки й чекають, як вклонитися вуликам із хатками, ведуть до розколу країни Схід - Захід, тому що побутова, так звана "народня" культура по всій Україні різна. Генії ж одни на всіх. Одни на всіх руських.
Ви боїтесь спільності горньої культури із великоросами, відриваючи шматки від того, що ніколи не існувало врозь. Так ніколи не буде повноцінної України без Києва, Києва без Володимирського Собору, а Собору цього без Васнєцова, який не українець, але руський.
Так хто з нас шматки дере, та локальністю займається?
Хатки та села різні в Росії та Україні, сільська культура різниться. Але культура горня одна на двоїх, її не поділити. Вже ніколи.
Щоб Ви мене не викляли скажу відразу, що я зовсім не претендую на якусь там державну єдність із росіянами, вона не дуже потрібна нам, ще більше вона не потрібна росіянам. Мене це питання взагалі мало цікавить. Тільки б Україна не стала ляховецькою. Хоча в кінець-кінців незалежність це щось нове, нажаль шкоди від неї поки що більше аніж від першої світової. Це в плані втрачених пам"ятників культури.
Држав на основі РІ, можна створити хоч 50, для цього часу багато не потрібно й як у випадку з Україною, це є воля випадку.
Щоб створити КУЛЬТУРУ, таку КУЛЬТУРУ, що є єдиною для таких дивовижних народів, як українці (південні руські) та росіяне (північні руські), культуру, за якою завжди ідентифікують Вас, як культурного соплемінника Шевченка, Гоголя, Врубеля, Чайковського чи Пушкіна, щоб створити таку культуру, потрібні були зусилля тисячі християнських свідомих років, та ще архетипічних тисячоліть поганства.
Як малоруського так і великоруського народів. І село погоджусь теж снаряди подавало, але вирішувати світову славу йому не доводилось. Хіба що матрьошками в Росії, чи шараварами в Україні прославитись, серед недолугих туристів. Так то що скажіть мені СЛАВА ?
Так що як не крути, а Ви заплутались пане, самі делите та роздріблююте нашу культуру руську, а мені це накидуєте. От Вам і чистої води проєкція, до того ж підсвідома.
Повторюю ще раз, щоб без шаблонів Ваших, ми обійшлися.
Я не проти України, я проти її культурної деградації, та проти відмови від тих культурних ідентифікацій, які вона вповні заслужила.
Україна має право таке саме на Квасова, таке саме, як і Росія на Гоголя. І розірвати ці зв"язки, означає вирвати сустави з тіла. Це не патріотично та огидно. Хоча визнаю, що це робиться людьми переважно не свідомо, бо свідомо це робили тільки вороги руського народу, які й взривали Михайлівський для того. Коли Ви пане трішки розберетесь в історії походження багатьох всесвітньо відомих феноменів Руської культури, Ви зрозумієте про що я. Може Вам про Козелецький Собор розповісти, чи про типографію Івана Федорова ? Чи самі знаєте.
Маю надію, що Ви пане зрозуміли моє дещо поблажливе ставлення до мєстєчкового сільського патріотизму .
Можливо кривенько виклав я суть Вашої плутанини, так якщо не зрозумієте, я ж поправлю.
Ви людина цікава, просто в Вас бачення загального процесу не має.
Локалізуєтесь занадто. А хлопці в нас знаєте в Міносвіті такі, що й не того собаку підкинути можуть. Все вирішують наші друзі джерела, першоджерела. Там і видно хто є хто, й без імперських, совєтських, та незалежнітських пропаганд. Які хоч одна, да влучить. мені трішки пощастило, я тепер от із Вами ділюся, може й не зрозумієте, але я мимо не пройшов. Вас. Сказав. А там вирішуйте як знаєте. Справа не в у тому ж, щоб на село плюнути, а справа в тому, щоб знати заради чого
те село жило в контексті Великої Нації Руської.
З повагою Галаган.
2003.06.10 | Franko
То нічого, якщо я з Вас трішки познущаюся? :-)
> Це не можлива та дитяча ситуація. Ви що пропонуєте місцевим болгарам їхати в Болгарію. Так їх Батьківщина тут в Україні. Чи Ви ніколи не бачили болгарські села на берегах Молочного лиману ?> Їх країна тимчасово зветься Україна, яка Болгарія ? Ви багато так на Хрещатику розмовляєте з болгарськими націоналістами, навіщо ж ці аллюзії, давайте будемо із Вами трохи дорослішими. Я Вас прошу.
Я є дорослим в тій мірі, в якій відміряно мені моїм віком, і давайте перестанемо прискіпуватися. Ви підняли цікаве питання: представник нації в еміґрації і його націоналізм. Питання справді нетривіальне, і можливо, я почну нову гілку. Але це частковий випадок. Про українця, який живе в Україні, ми вже нібито не сперечаємося, чи не так?
> >
>
> Класне, класне, Ви не відповіли, чи Ви були на сході в селах, або в селах чернігівської області, чи це Вам не Україна ?
Знову село!
> >
> > > Ви ніколи не бачили різницю між вишиванкою та роботами Врубеля ?
> >
> > Знаєте, яка думка зараз мені літає в мозку? Що якби вишиванку придумав якийсь "горній", "міський і урбаністичний" дизайнер, і вона раптом стала модною, -- Ви б не мали нічого проти неї.
>
> Я не дивлюсь на походження, мені не цікава якраз ця побутова суть.
Чи вірно я Вас зрозумів: якби вишиванка була витвором хвантазії Крістіана Діора, -- ви б все одно заклеймили її ярликом "Село і терті пляцки"? Дайте мені прямолінійну відповідь.
> Сільська культура, через деякі доволі примітивні форми естетики, які навіть доходячи до найвищих шабелів свого розвитку, ніколи не можуть зрівнятись із витворами тієї культури, заради якої селяни власне й пашуть землю. Будьте дорослим.
Це так дико і водночас смішно чути від розумної освіченої людини, що чесне слово, я сумніваюся, чи Ви мене не розводите.
> Як Ви можете говорити загалом, якщо Ви заради села кидаєте горню культуру, це не в укір Вам сказано буде, але після совєтів так робить більшість. Зі школи навчають
А от я не вважаю Вас представником "горньої" культури. Жодна високодуховна і висококультурна людина не опускається до такого жлобського, самолюбувального снобізму. Вибачте, кажу те, що думаю: Ваші масовані дози самовивищення вказують на те, що Вам ще дуже далеко до тої планки, яку нам поставив Бог.
Знаєте, Христос був простим. Він розмовляв з блудницями, Він гостював у митарів, Він -- Господь і Творець Всесвіту -- мив ноги своїм учням перед тим, як віддати себе на глум римським солдатам. Він не цурався жодної людини. В тім Ви, очевидно, є Його повною протилежністю.
> А містика, пробачте, для людини, що себе християнином зве, не в пєтушках та голосіннях, а в символізмі ікони та дєяніях Отців Церкви.
Це вже повний капець. Може, пригадати Вам, де народився Ісус? В царських хоромах? Серед королів і мудреців? Між прекрасними полотнами "горної культури"? Чи не телятка своїм муканням першими вітали Новонародженого Бога? Чи не ясла, встелені сіном, стали Його першою постіллю? Чи не був він, врешті-решт, сином теслі? Чи взяв він за учнів високопоставлених чиновників, а чи може рибалок, простих "сільських", "підлих" людей поставив Світлом Світу і Сіллю Землі?
Пане Галаган, ви є АБСОЛЮТНО неадекватний!
> Все інше, хм не зовсім чисте я б Вам так сказав.
Мене дивує, як Ви по землі ходите?
> Може Ви ще й через багаття стрибаєте ?
Стрибаю.
> Що по Вашому містичні слова, визначте. Я не думаю, що в Вас є якесь більш-менш чітке визначення тому про що кажете. В чому містика віршика про кохання. Ви мені її розкрийте.
І пробувати не стану!
> Однак тексти мало чого такого несуть, вони часто взагалі виступають, як форма, а нє суть ноповнення.
Та не кажіть! Банальщина! Ось уже десятки тисяч років нема культури, не було ніколи, а був лише примітивізм і побутовщина. Жах! Як добре, що за останні двісті років нарешті постала українська культура в місті!
Навіть незрозуміло, звідки Франко з Шевченком черпали натхнення до своїх творів! Знаєте що!!!! Вони ніяка не "горня" культура! Представник "горньої культури" насамперед має втекти на Марс, де -- борони Боже!! ніяких бабок! Ніяких українських текстів з вишиванками!!! Запах коров'ячого пляцка вбиває "горнього митця" наповал. А силует свині позбавляє його натхнення на два тижні. Він має придумати свою мову (волапюк, можна есперанто) і починати все з нуля! Видумати своє письмо. Ніякого кохання -- бо в селі пишуть віршики про кохання. Не дай Бог щось там буде таке, як в селі! А ще в селі люди (провинция-с) ходять на двох ногах. Моветон, однако! Треба вчитися високодуховним людям пересуватися на голові з допомогою вух. (Краса потребує жертв, що поробиш: горня культура.)
>
> Якщо ті, хто звуть себе українцями зможуть щось зробити з цією культурою, щоб вона стала настільки ж сприйнятною, як віаграшні сексуальні запєвалкі, то її понесуть.
Борони Боже, щоб українська культура мала з цим щось спільного.
> Ви звинувачуючи мене в тому, що я розділяю культуру навпіл, самі не можете впізнати Галіка чи Врубеля.
Ось тут є Ваша найбільша помилка, яка руйнує всю Вашу струнку систему закидів. Я можу оцінити і Бортнянського, і Чайковського, і Лисенка, і визнаю всіх геніальних митців сучасності, а якщо чогось не розумію, то не заперечую того, що не розумію. Я є професійним джазовим музикантом (джаз -- це не село, я сподіваюся? не "підла культура"?), і я черпаю натхнення до своїх проектів як з прекрасних класичних творів, так і з чудових народних мотивів. Я не зациклений на "селі" так, як зациклений на ньому Ви. Я сприймаю все цілісно. Я знаю, що найкращі шедеври були натхненні народною культурою. Я знаю, що великий Леонардо малював свої шедеври з "сільських" натур. Я знаю, що великі композитори будували свою музику на музичних традиціях, тисячами років будованими їх землеробними предками. Я не розриваю людську культуру на кавалки, як робите це Ви, і не вважаю, що вершина творення природи -- це чарка коньяку з скибкою цитрини, а людина -- це лише проміжна ланка для витвору даної вершини.
> Ви боїтесь спільності горньої культури із великоросами, відриваючи шматки від того, що ніколи не існувало врозь. Так ніколи не буде повноцінної України без Києва, Києва без Володимирського Собору, а Собору цього без Васнєцова, який не українець, але руський.
Послухайте, немає ніякої "горньої" культури. Розслабтесь. Є культура і є безкультур'я.
> Ви людина цікава, просто в Вас бачення загального процесу не має.
> Локалізуєтесь занадто.
Та ні. Бачу у Вас невігласа, який зі спокійною совістю заперечує все, що йому просто ірраціонально не подобається.
> З повагою Галаган.
З повагою Franko.
2003.06.10 | Георгій
Леонід Кисельов про це
Згадав з приводу вашої розмови вірш Льоні Кисельова, який називається "Тато оповідають."Я в село приїхав дурний.
Бригадир загадає копать траншеї.
а ввечері поперек ниє страшенно.
чвалиш додому вже сам не свій.
А мій господар тягне з бурта
(хоч цілий день робив, як проклятий)
великий лантух. Дозволили взяти
картоплі гнилої — для скота.
Ідеш з ним і міркуєш так
(а в ніс від лантуха сморід винний):
чого він пнеться із сил, неборак,
і взагалі ж. не хлібом єдиним…
Ще й гордо зважиш свої надбання.
перебираючи знову й знову
рядки Пастернака і Гумільова
чи пісню Лорки про кров і коня.
І я тоді не любив село.
Мені здавилось, що навіть діти
тільки й дивляться щось вхопити
І цупити в хату. в своє кубло.
Але, поживши між цих людей.
збагнув, що це робилось з любові.
що дядькові байдужі корови.
а дядько любить своїх дітей.
Відробить тиждень, та ще й мішки
в неділю пре на базар до міста.
Бо «Смерть корнета»* не просить їсти.
а дітям треба хліб і книжки.
І той сніданок, що я з'їдав. —
товчена картопля, кисляк і сало —
так важко дядькові діставались,
що він не вгощав мене — причащав.
Я вчився любові в дядька Миколи.
Не знаю, яка мені ляже путь.
та вже цієї любові ніколи
мені не зректися. І не забуть.
1968
2003.06.10 | Георгій
І ще про підлу і горню культури
Леонід КисельовПОХОРОН ОФЕЛІЇ
Вулиця довга, немов життя моє.
Ридання оркестру і рип чобіт.
Попереду цвинтар хрести заламує,
Обабіч городи, паркани, дріт.
Зима, і вулиця снігом всипана,
Провулки чорні на тлі снігів.
І сині тіні дерев знесилених,
І сині струмені з димарів.
Завернути б у провулок
До Марії в хату.
Може, там знайти притулок
Альбо смерть вблагати.
Завернути б у провулок
В хату до Варвари.
Бо єдиний порятунок —
В землю, їй до пари.
Та вже не збочити, все заметено,
І сніг рипить, і сурми ревуть.
І довга вулиця, як доведення,
Що є прямою остання путь.
І вже лелекою, вже лілеєю,
В сорочці білій — у білу путь…
Шорсткі долоні твої, Офеліє,
Притну до рота — не одірвуть.
1968
2003.06.10 | Георгій
І ще
Леонід КисельовДУДАРИК
(Епіграф) Коли б тобі горенько та печаль,
То ти б вийшов на вулицю та й кричав. (Пісня.)
Голосять баби на згарищах,
На труну сльозами ллють.
А вірші — так це не горе ще,
Радше втіха у жалю.
Діти хлібом снять, голоднії,
В матерів на віях сіль.
А хорали чи симфонії —
То мистецтво, а не біль.
І кохану, котру звабили,
Не знайти на полотні,
Бо кольори і муштабелі —
То малярство, а не біль.
Та в шпиталі, і за ґратами,
І в землі під повстю трав
Знову й знову я благатиму,
Як у пісні хтось благав:
Заграй мені, дударику, на дуду,
Нехай же я своє горе забуду!
Київ, вул. Рейтарська, вересень-жовтень 1968
2003.06.10 | Галаган
Втрачаєм рівновагу ? ;) Нічого полегшає з часом. (-)
2003.06.10 | Franko
Мені дуже легко :-)
Бо я перестаю сприймати всерйоз людину, яка щиро вважає величезний пласт тисячолітньої української (а рівнож світової) культури "підлим" і "брудним", притому називаючи себе "вищим". Це дуже полегшує моє сприйняття Вас, шановний пане Галагане. Безперечно, це Ваша точка зору, на яку Ви маєте право, але не розраховуйте, що я її поважатиму: я таки більше поважаю своїх предків і свою націю. І мені скорше язик відсохне, ніж я буду говорити таке, як ото Ви.Я пропоную не торкатися більше цієї теми: тут ми не знайдемо спільної платформи. Говорімо краще про християнство. Якщо бажаєте, можете відповісти ще на запитання, яке я вже поставив Вам (воно знаходиться на перетині цих двох тем): чому Бог вирішив народитися "в селі", і чому вибрав своїми учнями звичайних сільських парубків?
Будьте простішими, друже, і до Вас потягнуться люди.
2003.06.10 | Ольга
Re: Мені дуже легко :-)
Уважаемый пан Франко .Прочитала я весь Ваш диалог с паном Галаганом и не могу смолчать.
Несправедливо то , что Вы пишете . Пан Галаган , конечно , сам себя успешно защищает , но вот хотя бы по одному пункту мое мнение .
Franko пише:
> Бо я перестаю сприймати всерйоз людину, яка щиро вважає величезний пласт тисячолітньої української (а рівнож світової) культури "підлим" і "брудним", притому називаючи себе "вищим".
А я не вижу в текстах пана Галагана , где он так пишет . Что Вы подразумеваете под словами "величезний пласт тисячолітньої української (а рівнож світової) культури ". Назовите хоть что-либо из этого понятия , что можно считать достижением мировой культуры , и , в тоже время ,названное паном Галаганом "підлим" . Если это касается вышивок и картин в стиле "примитивизм", щедривок ,коломыйок и т.д. , то нельзя же их называть гениальными .Наравне с Рафаэлем, Микеланджело , Андреем Рублевым , Врубелем , Бортнянским.... . А гениальное и есть высшее. То что тут обидного ?
Ведь у народа любой страны есть фольклер , промысел , но очень ли все это знают за пределами самой страны ?
> Будьте простішими, друже, і до Вас потягнуться люди.
А вот в этой Вашей фразе явно звучит поучающее высокомерие . Необоснованное - а ,может , к нему и так тянутся люди .
Непростые - они , ведь, интереснее
С уважением Ольга
2003.06.13 | Рибалка
Re: Мені дуже легко :-)
Ольга пише:> Уважаемый пан Франко .
> Прочитала я весь Ваш диалог с паном Галаганом и не могу смолчать.
> Несправедливо то , что Вы пишете . Пан Галаган , конечно , сам себя успешно защищает , но вот хотя бы по одному пункту мое мнение .
>
> Franko пише:
> > Бо я перестаю сприймати всерйоз людину, яка щиро вважає величезний пласт тисячолітньої української (а рівнож світової) культури "підлим" і "брудним", притому називаючи себе "вищим".
>
> А я не вижу в текстах пана Галагана , где он так пишет . Что Вы подразумеваете под словами "величезний пласт тисячолітньої української (а рівнож світової) культури ". Назовите хоть что-либо из этого понятия , что можно считать достижением мировой культуры , и , в тоже время ,названное паном Галаганом "підлим" . Если это касается вышивок и картин в стиле "примитивизм", щедривок ,коломыйок и т.д. , то нельзя же их называть гениальными .Наравне с Рафаэлем, Микеланджело , Андреем Рублевым , Врубелем , Бортнянским.... . А гениальное и есть высшее. То что тут обидного ?
(Р)Чому для вас Рафаэль, Микеланджело і т.д. є геніями їх твори геніальні, а вишивки, щедрівки, "картин в стиле "примитивизм"" (ви ці картини бачили?) - примітивізм? Нижчість (що для вас є нижність?)... Чи ви є просто жертва піар виховання? (громадська думка сказала...)
2003.06.13 | Галаган
Re: Мені дуже легко :-)
> (Р)Чому для вас Рафаэль, Микеланджело і т.д. є геніями їх твори геніальні, а вишивки, щедрівки, "картин в стиле "примитивизм"" (ви ці картини бачили?) - примітивізм? Нижчість (що для вас є нижність?)... Чи ви є просто жертва піар виховання? (громадська думка сказала...)А на питання Ви не відповіли.
Галаган
2003.06.13 | Вільнодум
Пане Рибалко, не гайте час! Прошу Вас! (-)
2003.06.10 | Галаган
Нічого, але думаю все ж слабо Вам ;)
Ітак пане Франко Ваш пасив:
1. неналаджена система сприйняття недвозначної інформації.
Впитанні про болгарина, я казав не про імегранта, я казав про мільйони не українців за національністю, але громадян України.
Ви цього не помічаєте. Отож Україна для українців. Доволі програшна позиція.
2. Відхилення від прямого поставленних питань.
Питання : Ви були в селах на сході України ?
Відповідь: До чого тут село ?
Відповідь ясна, нек були але за всіх судити беретесь.
Висновок ми говоримо про можливі культурні феномени частини сел України. А також говоримо про ідеалізований, загальний образ сільської культури. Тільки про частину у відриві від цілого.
3. Приписування опоненту слів, які він (а це я ) не казав.
Приклад "В селах чернігівської області повна жопа"
4. Приписування опоненту рис та характеристик, які народженні власними стереотипами, прогинання реальності під своє сприйняття.
"Я ще не бачив такої манії величі, чесне слово."
Те що йде після смислова аллюзія. Яка до мене не має ніякого відношення.
5. Прямі протиріччя в оцінці, зумовленні недостатнім рівнем емоційного контролю.
> "Це так дико і водночас смішно чути від розумної освіченої людини, що чесне слово, я сумніваюся, чи Ви мене не розводите.
"Та ні. Бачу у Вас невігласа, який зі спокійною совістю заперечує все, що йому просто ірраціонально не подобається."
6.Відривання тексту з контексту.
7. Показний невротичний сміх.
8. Безпідставні судження.
Вам ще дуже далеко до тої планки, яку нам поставив Бог.
9. Перші позиви до оскорблінь.
до такого жлобського, самолюбувального снобізму.
>
Це пане Ваш пасив, можна додати ще пару пунктів, але вони поки що не дуже ярко виражені. Думаю, якщо Ви й надалі втрачатимете контроль, то й вони вийдуть на зовні у всій красі.
>
>
>
>
> Чи вірно я Вас зрозумів: якби вишиванка була витвором хвантазії Крістіана Діора, -- ви б все одно заклеймили її ярликом "Село і терті пляцки"? Дайте мені прямолінійну відповідь.
Прямоленійна відповідь така:
Історія не знає "якби"
Вишиванка в обробці Діора, вже не є вишиванкою сільською.
До шанувальників Діора себе не віжношу.
>
>
> > А от я не вважаю Вас представником "горньої" культури.
> Знаєте, Христос був простим. Він розмовляв з блудницями, Він гостював у митарів, Він -- Господь і Творець Всесвіту -- мив ноги своїм учням перед тим, як віддати себе на глум римським солдатам. Він не цурався жодної людини. В тім Ви, очевидно, є Його повною протилежністю.
1Я не цураюсь людей, вкажіть мені місце де я про це писав. Тільки не потрібно знов пропускати це питання.
2 Я не Христос. Й не казав що в якійсь мірі можу прирівнюватись до нього.
>
>
>
> Це вже повний капець.
Некрасиве та грубе слово, Вам не личить.
Може, пригадати Вам, де народився Ісус? В царських хоромах? Серед королів і мудреців? Між прекрасними полотнами "горної культури"? Чи не телятка своїм муканням першими вітали Новонародженого Бога? Чи не ясла, встелені сіном, стали Його першою постіллю? Чи не був він, врешті-решт, сином теслі? Чи взяв він за учнів високопоставлених чиновників, а чи може рибалок, простих "сільських", "підлих" людей поставив Світлом Світу і Сіллю Землі?
Проте він не випячував їх побутовую культури. Та й був царського роду, до речі.
>
> Пане Галаган, ви є АБСОЛЮТНО неадекватний!
Знов емоційний перепад ?
>
> > Все інше, хм не зовсім чисте я б Вам так сказав.
>
> Мене дивує, як Ви по землі ходите?
Я не мав на увазі мікроорганізми, не сприймайте все так буквально.
>
> > Може Ви ще й через багаття стрибаєте ?
>
> Стрибаю.
Я зичницький ритуал. Ви ж християнин. Дивно однако. Забави до рання кажете, той що забавляється, неодмінно забавиться. Моє Вам слово.
>
> > Що по Вашому містичні слова, визначте. Я не думаю, що в Вас є якесь більш-менш чітке визначення тому про що кажете. В чому містика віршика про кохання. Ви мені її розкрийте.
>
> І пробувати не стану!
Бо не можете, не здатні передати. Просто.
Я вже починаю переживати, чи достойний я спілкування з Представником Такої Високої Культури
Не кривляйтесь не личить, та Ви здається й не Марія Приймаченко.
Що Куди Там Наприклад Всесвітньо Відомій Марії Приймаченко (Зі Села),
Писання з великої літери додає пафосу до Вашіх слів, які й так цим пафосом перенасичені. А всесвітньо відома, так то занадто. Перегибець виходить. Беріть нижче. Не хочу ніяким чином принизити заслуги пані Марії, але вона не є всесвітньо відомою. Це об"єктивно. Про неї навіть й в Києві не завжди почуєш, не те що. В деяких кругах, так би сказав я. Та й відомість це зовсім не вимір, ТАТУ теж відомі і вже дійсно всесвітньо, ну то й що ?
Стосовно того, що вона з села, так я Вам скажу, що була.
Яку Придуркуваті Європейські Мистецтвознавці Порівнюють З Геніальним Пікассо І
Придуркуваті кажете ? Назвіть імена, паролі, явки. Хто каже ? А так голі слова.
Яка (Подумати Тільки!) Ніколи Не Була В Ермітажі (а все курей пасла). То нічого, що я без смокінга?
Не була в Ермітажі, хто ? Приймаченко чи Ви ? Щось зовсім вкупу валите. А кажете що в мене якась там манія.
До речі нічого приблизно дорівнюваного Ермітажу в Україні нажаль не має, гарне місце, раджу побувати.
>
> Та не кажіть! Банальщина!
Доведіть. А так просто слова.
Ось уже десятки тисяч років нема культури,
Які десятки тисяч, Ви втрачаєте амплуа. Тримайте себе в рамках, фантастика в нас по часті пана Анатоля.
не було ніколи, а був лише примітивізм і побутовщина. Жах! Як добре, що за останні двісті років нарешті постала українська культура в місті!
українська так, навіть менше мабуть, років так 150. Руська починається з Новгорода та Києва, тобто подовше буде.
>
> Навіть незрозуміло, звідки Франко з Шевченком черпали натхнення до своїх творів!
Про Шевченко скажу : Історія Русів, наприклад, творчість західноєвропейських митців, Біблія, Карл Брюлов, Жуковський, освіта Петербуржської Академії, та власний життєвий досвід. Село можете втиснути в останній пункт. Можете навіть поставити його першим. Але якщо Ви читали його щоденник, Ви повині пам"ятати про те, як він рвався в тодішню столицю, після неволі.
Знаєте що!!!! Вони ніяка не "горня" культура! Представник "горньої культури" насамперед має втекти на Марс, де -- борони Боже!! ніяких бабок! Ніяких українських текстів з вишиванками!!! Запах коров'ячого пляцка вбиває "горнього митця" наповал. А силует свині позбавляє його натхнення на два тижні. Він має придумати свою мову (волапюк, можна есперанто) і починати все з нуля! Видумати своє письмо. Ніякого кохання -- бо в селі пишуть віршики про кохання. Не дай Бог щось там буде таке, як в селі! А ще в селі люди (провинция-с) ходять на двох ногах. Моветон, однако! Треба вчитися високодуховним людям пересуватися на голові з допомогою вух. (Краса потребує жертв, що поробиш: горня культура.)
Емоційно та безпідставно.
>
> > > Ви звинувачуючи мене в тому, що я розділяю культуру навпіл, самі не можете впізнати Галіка чи Врубеля.
>
> Я не зрозумів, Ви Галіка від Врубеля відрізняєте, чи ні ? А це між іншим елементарно. Просто потрібно знати коли хто з них жив. Та вони й не музиканти.
І так пане, хочу сказати про Ваш актив. Хм, да Ви й сами знаєте мабуть, тому я із Вами розмовляю.
До речі, а Ви не знаєте чому патріот Шевченко не визвався добровольцем на кримську війну ? Як Толстой наприклад.
З повагою Галаган.
2003.06.11 | Franko
Ви собі лестите :-)
Галаган пише:>
> Ітак пане Франко Ваш пасив:
>
> 1. неналаджена система сприйняття недвозначної інформації.
>
> Впитанні про болгарина, я казав не про імегранта, я казав про мільйони не українців за національністю, але громадян України.
> Ви цього не помічаєте. Отож Україна для українців. Доволі програшна позиція.
Програшна позиція -- не бажати чути співрозмовника. Два чи три постинги тому я розповідав про своїх знайомих росіян, яких дуже люблю й поважаю, бо вони люблять і поважають Україну і українське. Таке моє ставлення стосується не тільки росіян, але й усіх інших національностей.
> 2. Відхилення від прямого поставленних питань.
>
> Питання : Ви були в селах на сході України ?
> Відповідь: До чого тут село ?
Я відхиляюся від питання, яке є абсолютно відірваним від контексту саме тої ланки наших роздумів, і в обговоренні якого я не бачу ніяких перспектив по відношенню до визначення культури загалом. Це було питання в стилі "А ти чо без шапки".
> Відповідь ясна, нек були але за всіх судити беретесь.
Був. Мені не дуже подобається. Але, як я вже дуже втомився пояснювати, я захищаю не село, а той величезний шматок української культури, який звідти походить.
> Висновок ми говоримо про можливі культурні феномени частини сел України. А також говоримо про ідеалізований, загальний образ сільської культури. Тільки про частину у відриві від цілого.
А ще я втомився пояснювати, що бачу культуру як одне ціле, без "відривів" і поділів на місто/село, до яких Ви постійно нас схиляєте.
> 3. Приписування опоненту слів, які він (а це я ) не казав.
>
> Приклад "В селах чернігівської області повна жопа"
Прошу навести мені доказ того, що це була пряма цитата.
> 4. Приписування опоненту рис та характеристик, які народженні власними стереотипами, прогинання реальності під своє сприйняття.
> "Я ще не бачив такої манії величі, чесне слово."
Не відмовляюся від своїх слів. У Вас дійсно манія величі. І це моя думка, на яку я маю священне право. Можете на мене тиснути, але я її вже сформував.
> 5. Прямі протиріччя в оцінці, зумовленні недостатнім рівнем емоційного контролю.
>
> > "Це так дико і водночас смішно чути від розумної освіченої людини, що чесне слово, я сумніваюся, чи Ви мене не розводите.
>
> "Та ні. Бачу у Вас невігласа, який зі спокійною совістю заперечує все, що йому просто ірраціонально не подобається."
Якщо Ви почитаєте трішки уважніше, то зрозумієте, що немає тут ніякої логічної суперечності. В першій фразі я виражаю сумнів, в другій фазі, після певного циклу роздумів, доходжу вже конкретнішого висновку.
> 7. Показний невротичний сміх.
Справді!
> 8. Безпідставні судження.
>
> Вам ще дуже далеко до тої планки, яку нам поставив Бог.
А яка підстава Вам потрібна для оцінних суджень? %-)
> 9. Перші позиви до оскорблінь.
>
> до такого жлобського, самолюбувального снобізму.
Ви вдосталь наображали українські пісні, український одяг, українські традиції і український спосіб життя, які особисто для мене є священними. Ви маєте право так оцінювати ці речі, я маю право так оцінювати Вас. Я ж не сказав "дурень" чи "ідіот" -- я надав цілком конкретну характеристику, до якої протягом цілого постингу ішов і яку Вам пробував розкрити більш поширено і менш різко.
> Це пане Ваш пасив, можна додати ще пару пунктів, але вони поки що не дуже ярко виражені. Думаю, якщо Ви й надалі втрачатимете контроль, то й вони вийдуть на зовні у всій красі.
Послухайте, я не можу серйозно дискутувати з людиною, погляди якої є абсолютно несумісними з моїм мірилом доброго і поганого. Коли середньостатистична людина стикається з таким, вона, як правило, вдається до сатири. В такім разі, сатира не має право на існування?
> > Чи вірно я Вас зрозумів: якби вишиванка була витвором хвантазії Крістіана Діора, -- ви б все одно заклеймили її ярликом "Село і терті пляцки"? Дайте мені прямолінійну відповідь.
>
> Прямоленійна відповідь така:
> Вишиванка в обробці Діора, вже не є вишиванкою сільською.
Я не кажу про обробку, а кажу: "якби вишиванка була витвором хвантазії Крістіана Діора". То хто тут неуважний?
> > Знаєте, Христос був простим. Він розмовляв з блудницями, Він гостював у митарів, Він -- Господь і Творець Всесвіту -- мив ноги своїм учням перед тим, як віддати себе на глум римським солдатам. Він не цурався жодної людини. В тім Ви, очевидно, є Його повною протилежністю.
> 1Я не цураюсь людей, вкажіть мені місце де я про це писав. Тільки не потрібно знов пропускати це питання.
Якщо, цураючись української пісні, Ви не цураєтесь співака, і цураючись вишиванки, не цураєтеся носія, -- якщо, взагалі кажучи, цураєтеся курей, свиней, сала і шароварів, але не цураєтеся ЛЮДЕЙ в тому селі, -- тоді прийміть мої вибачення: Ви сприймаєте українську атрибутику у повному відриві від її джерела, ставитеся до неї як до абсолютно окремого об'єкта. Це, безумовно, дивацтво, але вже інше дивацтво.
> 2 Я не Христос. Й не казав що в якійсь мірі можу прирівнюватись до нього.
Кожен християнин повинен наслідувати Христа, прагнути бути якомога більш подібним до нього.
> > Це вже повний капець.
>
> Некрасиве та грубе слово, Вам не личить.
Давайте я сам буду обирати свій лексикон до тих пір, поки він залишається цензурним.
> Може, пригадати Вам, де народився Ісус? В царських хоромах? Серед королів і мудреців? Між прекрасними полотнами "горної культури"? Чи не телятка своїм муканням першими вітали Новонародженого Бога? Чи не ясла, встелені сіном, стали Його першою постіллю? Чи не був він, врешті-решт, сином теслі? Чи взяв він за учнів високопоставлених чиновників, а чи може рибалок, простих "сільських", "підлих" людей поставив Світлом Світу і Сіллю Землі?
>
> Проте він не випячував їх побутовую культури.
Не зрозумів (у Вас якісь помилки у наборі речення). Окей, а той факт, що Він народився там (маючи усі можливості для вибору місця народження), Вам нічого не говорить?
> Та й був царського роду, до речі.
Цей факт, безперечно, перекреслює увесь життєвий шлях Ісуса, де він усюди віддавав перевагу простоті (не бідності! не дурості! а саме святій простоті, щирості і скромності!). (Note: В попередньому реченні була іронія.)
Чи можу ще пригадати Вам, як Христос в'їжджав до Єрусалиму на осляті?
> > > Все інше, хм не зовсім чисте я б Вам так сказав.
> >
> > Мене дивує, як Ви по землі ходите?
>
> Я не мав на увазі мікроорганізми, не сприймайте все так буквально.
Відсутність почуття гумору -- страшна хвороба
> Я зичницький ритуал. Ви ж християнин. Дивно однако.
Бачите, -- я не надаю цьому ритуалові жодного релігійного значення. Це й справді просто забава, традиція. На наше "Купала" приїжджає повно відданих християн. Треба мати міру до кефіру -- он свідки Єгови день народження забороняють святкувати.
> Забави до рання кажете, той що забавляється, неодмінно забавиться. Моє Вам слово.
Не розумію, про що Ви.
> Що по Вашому містичні слова, визначте. Я не думаю, що в Вас є якесь більш-менш чітке визначення тому про що кажете.
Добре, дам Вам визначення після того, як Ви дасте мені визначення, що таке КРАСА. І які критерії КРАСИ. Тоді Ви зрозумієте, яке завдання ставите переді мною.
> Що Куди Там Наприклад Всесвітньо Відомій Марії Приймаченко (Зі Села),
>
> Писання з великої літери додає пафосу до Вашіх слів, які й так цим пафосом перенасичені.
Як я й казав, відсутність почуття гумору -- страшна хвороба.
> Ось уже десятки тисяч років нема культури,
>
> Які десятки тисяч, Ви втрачаєте амплуа. Тримайте себе в рамках, фантастика в нас по часті пана Анатоля.
Не фантастика, а історія. Невже десять тисяч років тому не було культури? Якщо Ви так думаєте, то по часті фантастики перевершуєте навіть пана Анатолія.
> українська так, навіть менше мабуть, років так 150. Руська починається з Новгорода та Києва, тобто подовше буде.
Дурниці. Українській культурі стільки ж, скільки українському етносу.
Пане Галаган, -- у Вас цілий комплекс ірраціональних неадекватностей, з якими немає сенсу боротися. Я Вам щиро дякую за визнання моїх активів, але при всіх моїх активах цілком щиро не можу поважати Вашу позицію щодо українства і культури загалом, а також мене дивує Ваша абсолютна зацикленість на селі, -- почавши говорити про націоналізм, ми ніяк того села не можемо позбутися. Я почав цю дискусію, і тепер, відповівши на останню серію Ваших закидів, хочу її закінчити. Якщо Ви вже закликаєте мене до коректності, то скажу коректно: у нас великі розбіжності у розумінні бридкого і прекрасного, високого і низького, і притому, що я вважаю СВОЇ розуміння правильними, -- я при цьому вважаю Ваші радикально НЕправильними. Але оскільки у нас обох це на ірраціональному рівні, -- то можемо сказати одне одному тільки одне: "Горбатого могила виправить".
2003.06.12 | Галаган
Re: Ви собі лестите :-)
Я почав цю дискусію, і тепер, відповівши на останню серію Ваших закидів, хочу її закінчити.
Добре закінчимо, мені, чесно кажучі набридло, бо розмова перостає в словоблуд. Я цього не люблю.
Якщо Ви вже закликаєте мене до коректності, то скажу коректно: у нас великі розбіжності у розумінні бридкого і прекрасного, високого і низького, і притому, що я вважаю СВОЇ розуміння правильними, -- я при цьому вважаю Ваші радикально НЕправильними.
Справа в тому, що в кожного правда своя. Я згоден, що моя не обов"язково може Вам підходити. Воля Ваша, залишайтесь про свойому.
До певного моменту.
Коли я закликаю говорити коректно, то роблю це не для себе. Я роблю це для того, щоб Ви не наговорили слів, зайвих слів. Навіщо воно Вам, сумління, сором і все таке.
Так що вітаю Вас, Ви тримались майже в рамках.
Але оскільки у нас обох це на ірраціональному рівні, -- то можемо сказати одне одному тільки одне: "Горбатого могила виправить".
Мені мій горб не муляє. Сидить як литий. Бажаю Вам й Вашого так приладити.
В мене є питання. Знов про село.
Ви знаєте звісно ж, що такі парні, як Антонович, Максимович, Костомаров, збирали народні пісні й видавали потім збірки. До речі, називали їх "малорусские". Так от мені цікаво, чи збираються такі збірки зараз, не тих писень, що існують вже, наприклад років сто, а тих, що з"явилися останнім часом. Я хочу знати, чи жива ця пісня. Прошу не наводити мені творчість окремих осіб, які пишуть "народні" пісні, живучі в містах чи будучи професійними музикантами.
Мене цікавить дійсно нова сільська, незалежна, чи як кажуть автентична культура.
З повагою Галаган.
2003.06.13 | Рибалка
Re: Ви собі лестите :-)
Галаган пише:[...]
> В мене є питання. Знов про село.
> Ви знаєте звісно ж, що такі парні, як Антонович, Максимович, Костомаров, збирали народні пісні й видавали потім збірки. До речі, називали їх "малорусские". Так от мені цікаво, чи збираються такі збірки зараз, не тих писень, що існують вже, наприклад років сто, а тих, що з"явилися останнім часом. Я хочу знати, чи жива ця пісня. Прошу не наводити мені творчість окремих осіб, які пишуть "народні" пісні, живучі в містах чи будучи професійними музикантами.
> Мене цікавить дійсно нова сільська, незалежна, чи як кажуть автентична культура.
(Р)Цікаве питання, як з'являється народна пісня? Таж не увесь народ зібравшись до купи пише пісні, а окремі особистості, які увібрали в себе все найкраще, кожна пісня має автора, натхненника, носія. Пісні Івасюка вже стали народними, їх співають.
Ви оминули дуже цікаву тему про народження і життя Ісуса, про простоту. Хотілося б почути, що ви про це думаєте.
PS.Народних пісень зараз назбирано понад 300 тис. Ви хочете сказати, що вони написані за 150 років?
2003.06.13 | Галаган
Re: Ви собі лестите :-)
Рибалка пише:> (Р)Цікаве питання, як з'являється народна пісня? Таж не увесь народ зібравшись до купи пише пісні, а окремі особистості, які увібрали в себе все найкраще, кожна пісня має автора, натхненника, носія.
Назовіть мені авторів "Думи про трьох братів Азовських" (до речі справді сильний твір). Ви їх не назовете, бо їх багато, навіть не скажете скільки. Доки традиція була жива, ці пісні, жили й постійно змінювались. Ви ніколи не зустрічали в думах про князівські часи, вогнепальну зброю ? Отож, зміни. Так що якраз так і робилось писали купою, тільки по черзі.
Пісні Івасюка вже стали народними, їх співають.
Івасюк ? Ху із Івасюк ? Де вчився, де живе, ким працює ?
В селі теля пасе ?
Віагру співають значно більше людей, аніж Івасюка. Це народна музика ? Так, народна, бо народ в нас зараз такий. Не "стоїть" в нього, там де треба. А останній дійсно народній хіт - Вірка Сердючка!! прошу жалувати, тут все : і народня щирість й емоції, й простота, й суржик. Скажете не нородна музика ? Не співають ?
Співають. Народна.
Навіщо так ідеалізувати.
>
> Ви оминули дуже цікаву тему про народження і життя Ісуса, про простоту. Хотілося б почути, що ви про це думаєте.
Не в цій темі.
>
> PS.Народних пісень зараз назбирано понад 300 тис. Ви хочете сказати, що вони написані за 150 років?
Ви трішки не вловили контекст, я не казав про те, що народні пісні почали з"являтись 150 років тому. Це була б повна дурниця.
Хоча й аргумент в 300 тис. не такий вже й сильний. Чи Вам відомо скільки писень пишеться в середньому на рік ?
Так Ви не відповіли мені, збирають пісні чи ні, й є зараз такі пісні, що є доволі сучасними, а рівнем не поступаються своїм попередникам.
Дайте мені відповідь чітку, мені справді цікаво.
Галаган.
2003.06.17 | Рибалка
Re: Ви собі лестите :-)
Галаган пише:> Рибалка пише:
> > (Р)Цікаве питання, як з'являється народна пісня? Таж не увесь народ зібравшись до купи пише пісні, а окремі особистості, які увібрали в себе все найкраще, кожна пісня має автора, натхненника, носія.
>
> Назовіть мені авторів "Думи про трьох братів Азовських" (до речі справді сильний твір). Ви їх не назовете, бо їх багато, навіть не скажете скільки. Доки традиція була жива, ці пісні, жили й постійно змінювались. Ви ніколи не зустрічали в думах про князівські часи, вогнепальну зброю ? Отож, зміни. Так що якраз так і робилось писали купою, тільки по черзі.
(Р)Є трохи різниця між піснями і думами, з пісні слова не викинеш вона вже завершена і пишеться одним автором, з часом отримує деякі модифікації або перероблюється під новий час. Але й думи одразу не пише народ
>
>
> Пісні Івасюка вже стали народними, їх співають.
>
> Івасюк ? Ху із Івасюк ? Де вчився, де живе, ким працює ?
> В селі теля пасе ?
(Р)Володимир Івасюк народився 3 березня 1949 року в райцентрі Кіцмань на Буковині в учительській родині.
Написав "народні": "Я піду в далекі гори", "Червону руту"
18 травня 1979 року тіло Володимира Івасюка знайшли в лісі. Причину смерні не з'ясовано...
> Віагру співають значно більше людей, аніж Івасюка. Це народна музика ? Так, народна, бо народ в нас зараз такий. Не "стоїть" в нього, там де треба. А останній дійсно народній хіт - Вірка Сердючка!! прошу жалувати, тут все : і народня щирість й емоції, й простота, й суржик. Скажете не нородна музика ? Не співають ?
> Співають. Народна.
(Р)Подивимось років так через 10-20 чи будуть співати, тоді це буде аргумент, а його пісні вже 30 років співають - це аргумент.
> Навіщо так ідеалізувати.
(Р)Не ідеалізую, це факт. А ви вже занадто приземлилися...
> > Ви оминули дуже цікаву тему про народження і життя Ісуса, про простоту. Хотілося б почути, що ви про це думаєте.
>
> Не в цій темі.
(Р)Ще не знайшов тієї гілки, може зцепку дасьте?
> > PS.Народних пісень зараз назбирано понад 300 тис. Ви хочете сказати, що вони написані за 150 років?
>
> Ви трішки не вловили контекст, я не казав про те, що народні пісні почали з"являтись 150 років тому. Це була б повна дурниця.
>
> Хоча й аргумент в 300 тис. не такий вже й сильний. Чи Вам відомо скільки писень пишеться в середньому на рік ?
(Р)Скільки тих пісень пам'ятають? Пишуть море, співають тисячі, а пам'ятають одиниці... То можете собі представити, або наші предки мали надзвичайну пам'ять, або ця творчість накоплена віками.
> Так Ви не відповіли мені, збирають пісні чи ні, й є зараз такі пісні, що є доволі сучасними, а рівнем не поступаються своїм попередникам.
(Р)Збирають то точно (прізвищ не пам'ятаю), але народні. Коли сучасні стануть народними тоді і їх будуть збирати
І ще, якщо я чогось не знаю то це не означає, що цього нема.
> Дайте мені відповідь чітку, мені справді цікаво.
(Р)Такі питання треба задавати більш знаючим людям. Відповів як міг.
2003.06.17 | Тульский пряник
О песнях
Рибалка пише:> Галаган пише:
> > Рибалка пише:
> > Пісні Івасюка вже стали народними, їх співають.
> >
> > Івасюк ? Ху із Івасюк ? Де вчився, де живе, ким працює ?
> > В селі теля пасе ?
Вы меня разочаровываете, пан Галаган. Не знать "Червону Руту"?:what
А про Софию Ротару слыхали? Она тоже пела "Руту".
> (Р)Володимир Івасюк народився 3 березня 1949 року в райцентрі Кіцмань на Буковині в учительській родині.
> Написав "народні": "Я піду в далекі гори", "Червону руту"
И ещё одну песню, на которую сделал "ремикс" Андрей Зализко и, которую даже крутят по радио в России - "Ти, ти - сонце в небі, ти ти - квіт рожевий, ти, ти - моя весна". По-моему она называется "Весна". Заметьте и это сейчас - так народная или нет, если о ней знают и за пределами Украины.
> 18 травня 1979 року тіло Володимира Івасюка знайшли в лісі. Причину смерні не з'ясовано...
Тогда пишите, что его нашли повешенным. Похоронен он на Лычаковском кладбище во Львове недалеко от И. Франко. "Иногда" в причине смерти обвиняют КГБ. Так?
> > Віагру співають значно більше людей, аніж Івасюка. Це народна музика ? Так, народна, бо народ в нас зараз такий. Не "стоїть" в нього, там де треба. А останній дійсно народній хіт - Вірка Сердючка!! прошу жалувати, тут все : і народня щирість й емоції, й простота, й суржик. Скажете не нородна музика ? Не співають ?
> > Співають. Народна.
Вот Верка - это вообще НАРОДНАЯ героиня. Везде её крутят.
2003.06.17 | Галаган
Re: Ви собі лестите :-)
Рибалка пише:> Галаган пише:
> >
> (Р)Є трохи різниця між піснями і думами, з пісні слова не викинеш вона вже завершена і пишеться одним автором, з часом отримує деякі модифікації або перероблюється під новий час. Але й думи одразу не пише народ
А про "Трьох братів" мені й справді дуже подобається, тільки уж дуже вона жорстока, до речі фіналів я читав декілька.
> >
> >
> > Пісні Івасюка вже стали народними, їх співають.
> >
> > Івасюк ? Ху із Івасюк ? Де вчився, де живе, ким працює ?
> > В селі теля пасе ?
> (Р)Володимир Івасюк народився 3 березня 1949 року в райцентрі Кіцмань на Буковині в учительській родині.
> Написав "народні": "Я піду в далекі гори", "Червону руту"
> 18 травня 1979 року тіло Володимира Івасюка знайшли в лісі. Причину смерті не з'ясовано...
Так я щось чув про це, Червона Рута так, дійсно супер-хіт
> (Р)Подивимось років так через 10-20 чи будуть співати, тоді це буде аргумент, а його пісні вже 30 років співають - це аргумент.
Я маю надію, що їх через рік співати перестануть, хоча яка різниця, стануть співати щось нове, подібне. Як не крути, а це сучасна народна культура. Це факт. До речі "Милион алых роз", теж не два роки співають
а взагалі, мені здається, що просто радянська естрада часом на голову вище ніж сучасна, українська так точно. Терпіти не можу Шлягер року, саме слово шлягер не переношу, воно мені нагадує якійсь грязний каучуковий шланг на міжміській трасі, да не має дерев, та стоїть 35 градусна жара. Бррр...
> > Навіщо так ідеалізувати.
> (Р)Не ідеалізую, це факт. А ви вже занадто приземлилися...
Чому я кажу про ідеалізацію, вона гарна для підручників, пропаганди та дикторів УТ1, я ж хочу вести розмову в більш холодному русі, без зайвого пафосу. Усі любимо Батьківщину, усі любимо по-своємо музику, народню теж. Тепер треба класифікувати та взвісити, виробити крітерії, прагматизм потрібен, щоб побудувати оборону, того що любиш.
Пафос же, заважає вільному пересуванню частин швидкого реагування й ворог легко може збити Ваші аргументи. Я не проти українських пісень, мені вони подобаються в визначеній мною позиції, а так як ми з Вами ту позицію не обговорюємо, па пісні Ви теж ці любите. Тому я й не нападаю на Вас й пафос Вам не заважає. Тому : хай живе народня душа, яка знайшла дивовижне та всесвітньо відоме втілення в чарівних солов"їних українських піснях !!!!
Я не преземлився, я просто не взлетав ще.
>
> > > Ви оминули дуже цікаву тему про народження і життя Ісуса, про простоту. Хотілося б почути, що ви про це думаєте.
> >
> > Не в цій темі.
> (Р)Ще не знайшов тієї гілки, може зцепку дасьте?
Хм, знаєте, я мабуть не так висловився, я такої теми ще не починав, бачите, бойові дії на Анатолійському напрямку відтягнули мою увагу. Але якщо Вас це цікавить, почніть Ви. Тим більш ця тема в моїй ідентифікіції не розвинена.
>
> > > (Р)Скільки тих пісень пам'ятають? Пишуть море, співають тисячі, а пам'ятають одиниці... То можете собі представити, або наші предки мали надзвичайну пам'ять, або ця творчість накоплена віками.
Я не сперачаюсь що віками, але щоб точно їх датувати треба вдатися до більш серйозного дослідження, я знаєте цікавлюсь більше трішки іншим направленням руської культури, тому великим знавцем себе тут не назову.
>
> (Р)Збирають то точно (прізвищ не пам'ятаю), але народні. Коли сучасні стануть народними тоді і їх будуть збирати
> І ще, якщо я чогось не знаю то це не означає, що цього нема.
Звісно ж так, якщо не знаєте Ви, занєте хтось інший. До речі, може знаєте, я свого часу дивом роздобув собі СД із записом хору Верьовки, окрім урапатріотичних псевдокозацьких гоцалок, кількістю 2 шт. усі без винятку твори мені дуже сподобались, хор дуже професійний, та в нього є якась така родзинка, його ніколи з іншими не сплутаєш. Порівнюю власні суб"єктивні відчуття : Брамс Німецький Реквієм - "Зелена діброва" Верьовки, так Верьовка мені більше здається, я не кривляюся, кажу як є. Але не забувайте, що це професійний хор, тому не зовсім народній. Це чудовий приклад проміжної, чи посередньої між горньою та народною (щоб більше нікого не образити словом підлий) культурами культури. Я ще прилєплю суда Пімоненко, взагалі я мабуть відкрию тему окрему з цього питання.
Забув про питання: Де купити хор Верьовки ? Гроші значення не мають, звичайно до певного моменту
До речі Верьовка круче Брамса тільки з-за того, що він мені "свій". Як і Бородин мені трьох Моцартів заміняє, такі ми вже руськи, нам все своє подавай.
Ладно пане Рибалка притомив я Вас, а мені ще потрібно Вашу "украину" з княжої Переяславщини видалити, пробачте за можливо невдалий жарт
> (Р)Такі питання треба задавати більш знаючим людям. Відповів як міг.
Дякую за те що змогли, я ж знаєте сами "україножер".
Дуже приємна розмова, принаймі для мене.
З повагою Іпатій Галаган. Пишіть.
2003.06.18 | Рибалка
Re: Ви собі лестите :-)
Галаган пише:[...]
> а взагалі, мені здається, що просто радянська естрада часом на голову вище ніж сучасна, українська так точно. Терпіти не можу Шлягер року, саме слово шлягер не переношу, воно мені нагадує якійсь грязний каучуковий шланг на міжміській трасі, да не має дерев, та стоїть 35 градусна жара. Бррр...
(Р)Можливо, але ще не вечір. І на телевізорі ще не вся культура
>
> > > Навіщо так ідеалізувати.
> > (Р)Не ідеалізую, це факт. А ви вже занадто приземлилися...
>
> Чому я кажу про ідеалізацію, вона гарна для підручників, пропаганди та дикторів УТ1, я ж хочу вести розмову в більш холодному русі, без зайвого пафосу. Усі любимо Батьківщину, усі любимо по-своємо музику, народню теж. Тепер треба класифікувати та взвісити, виробити крітерії, прагматизм потрібен, щоб побудувати оборону, того що любиш.
> Пафос же, заважає вільному пересуванню частин швидкого реагування й ворог легко може збити Ваші аргументи. Я не проти українських пісень, мені вони подобаються в визначеній мною позиції, а так як ми з Вами ту позицію не обговорюємо, па пісні Ви теж ці любите. Тому я й не нападаю на Вас й пафос Вам не заважає. Тому : хай живе народня душа, яка знайшла дивовижне та всесвітньо відоме втілення в чарівних солов"їних українських піснях !!!!
> Я не преземлився, я просто не взлетав ще.
(Р)Тут н афорумі можете собі дозволити взлети.
>
> >
> > > > Ви оминули дуже цікаву тему про народження і життя Ісуса, про простоту. Хотілося б почути, що ви про це думаєте.
> > >
> > > Не в цій темі.
> > (Р)Ще не знайшов тієї гілки, може зцепку дасьте?
> Хм, знаєте, я мабуть не так висловився, я такої теми ще не починав, бачите, бойові дії на Анатолійському напрямку відтягнули мою увагу. Але якщо Вас це цікавить, почніть Ви. Тим більш ця тема в моїй ідентифікіції не розвинена.
(Р)Буде час підніму цю тему, може комусь вже цікаво?
> >
[...]
> Забув про питання: Де купити хор Верьовки ? Гроші значення не мають, звичайно до певного моменту
(Р)Де в Киїєві не знаю, гляньте на http://www.veryovka.kiev.ua/00u.htm
Там є різноманітна інформація, можна навіть mp3 викачати (але моно і 11 kHz, 16 kbps). Зверніться до авторів сайту вони вам щось порадять.
> До речі Верьовка круче Брамса тільки з-за того, що він мені "свій". Як і Бородин мені трьох Моцартів заміняє, такі ми вже руськи, нам все своє подавай.
>
> Ладно пане Рибалка притомив я Вас, а мені ще потрібно Вашу "украину" з княжої Переяславщини видалити, пробачте за можливо невдалий жарт
>
> > (Р)Такі питання треба задавати більш знаючим людям. Відповів як міг.
>
> Дякую за те що змогли, я ж знаєте сами "україножер".
>
> Дуже приємна розмова, принаймі для мене.
>
> З повагою Іпатій Галаган. Пишіть.
2003.06.06 | Георгій
Інший аспект
>у Вашому ланцюжку просто чомусь відсутнє поняття "нація" з усіма його атрибутами. Ваша патріотична ієрархія від категорії "Місто", ОМИНАЮЧИ КАТЕГОРІЮ "НАЦІЯ", перескакує до категорія "Міжетнічне об'єднання"(ГП) А хіба Ви, пане Франку, НЕ за міжетнічне об'єднання? Чи етнічні росіяни або етнічні євреї, які живуть в Україні з давніх давен, не є частиною української нації? Он Микола Хвильовий був наполовину росіянин (справжнє прізвище Фітільов), а Леонід Кисельов так і зовсім 100% росіянин... Мою першу в житті любов звали Галя Шаніна, її батько, Юрій Вадимович Шанін, відомий український мово- і літературознавець, зараз регулярно публікує статті з проблем української юдаїки в академічних журналах (причому розкішною, дуже природньою українською мовою). Як Ви думаєте, чи ці "кацапи" і "жиди" - українці, чи ні?
2003.06.06 | Анатолій
Re: Інший аспект? Друге попередження модераторові!
Пане Пінчук!Майте совість. За моє порушення Ви видаляли мої постинги.
Я вже до Вас неодноразово звертався с проханням мати....
Отже, або видаліть свій постинг, або, як я Вам казав, звільніть місце.
І це я не суджу, судіть Ви себе ...
Анатолій
2003.06.06 | Георгій
Це гумор (тому лапки) (-)
2003.06.06 | Анатолій
Re: Інший аспект, Георгію!
(Гумор, тому в дужках)"Пане Георгію. Коли я читаю від Вас постинги щодо єдиної нації, то в моїй пам"яті спливає:
1. 22 з"їзд КПСС, на якому наш дорогий Ілліч заявив, що в СССР вже немає націй та національностей, бо є вже ВЄЛІКІЙ СОВЄТСКІЙ НАРОД.
2. Пісню В.Висоцького- ... Оні там путают і імя і названія,і ти би Ваня для ніх бил Ванія.
Ну дуже вже схоже. Як не смішно. Вам там не смішно розповсюджувати анегдот про єдину укроаїнську націю в Україні. Український народ, як такий, має місце!! Я розумію, це є чисто американська теорія, якою Ви вже там просякли. Що поробиш. Я Вам рекомендую у Києві на книжковому базарі купити філософський словник, або навчальний посібник з філософії укроаїнською мовою і уважно прочитати визначення що є нація. А після цього, проаналізувавши це визначення, поговоримо."
(гумор закінчено, лапки закрито).
З повагою, Анатолій
2003.06.06 | Franko
Re: Інший аспект
А хіба Ви, пане Франку, НЕ за міжетнічне об'єднання? Чи етнічні росіяни або етнічні євреї, які живуть в Україні з давніх давен, не є частиною української нації?Пане Георгію, -- Ви, здається, теж не дуже добре розумієте, що є націоналізм (принаймні в моєму розумінні). Це, в першу чергу, любов до свого і захист свого, коли є така потреба. Доки росіяни і євреї не схочуть на нашій землі розпоряджатися, силою долара нав'язувати нам свою культуру (сьогодні росіяни нав'язують нам навіть не культуру, а ПСЕВДОкультуру) -- доти я вважаю їх частиною ПОЛІТИЧНОЇ української нації (частиною етнічної нації вони бути, звісно, за означенням не можуть), доти я ставлюся до них, як до друзів. У випадку окупації, у випадку зневаги українського -- я не можу ставитися до них, як до друзів. По-моєму, пане Георгію, це очевидні речі.
Он Микола Хвильовий був наполовину росіянин (справжнє прізвище Фітільов), а Леонід Кисельов так і зовсім 100% росіянин...
Подам це гранично просто: етнічне походження для мене грає значно меншу роль, ніж ставлення до українського. Не росіяни нищать зараз українську культуру, а окацаплені "етнічні українці". Гонгадзе був значно більшим українцем, ніж більшість етнічних "арійців" чи то "оріїв", які стали звичайними "манкуртами". Я знаю і глибоко поважаю багато росіян, які визнають себе етнічними росіянами, мають свої якісь зібрання, традиції, але які ПОВАЖАЮТЬ ту землю, на якій вони живуть, і ту культуру, яку носять в собі господарі цієї землі. Нехай вони не вміють співати українських пісень, -- але вони не ржуть над ними. Нехай вони не знають української мови, -- але вони вивчають її і в кожному випадку не кричать "українскава язика нєт і да здравствуєт велікій і магучій" лиш тому, що ліньки або западло вивчити дві тисячі слів, необхідні для щоденного спілкування.
Як Ви думаєте, чи ці "кацапи" і "жиди" - українці, чи ні?
Мене значно більше непокоять українці, аніж "кацапи" і "жиди".
2003.06.06 | Георгій
Re: Інший аспект
Franko пише:> Пане Георгію, -- Ви, здається, теж не дуже добре розумієте, що є націоналізм (принаймні в моєму розумінні). Це, в першу чергу, любов до свого і захист свого, коли є така потреба. Доки росіяни і євреї не схочуть на нашій землі розпоряджатися, силою долара нав'язувати нам свою культуру (сьогодні росіяни нав'язують нам навіть не культуру, а ПСЕВДОкультуру) -- доти я вважаю їх частиною ПОЛІТИЧНОЇ української нації (частиною етнічної нації вони бути, звісно, за означенням не можуть), доти я ставлюся до них, як до друзів. У випадку окупації, у випадку зневаги українського -- я не можу ставитися до них, як до друзів. По-моєму, пане Георгію, це очевидні речі.
(ГП) Для мене теж очевидні, але он п. Анатолій вже протестує проти "американського розуміння нації."
> Подам це гранично просто: етнічне походження для мене грає значно меншу роль, ніж ставлення до українського. Не росіяни нищать зараз українську культуру, а окацаплені "етнічні українці". Гонгадзе був значно більшим українцем, ніж більшість етнічних "арійців" чи то "оріїв", які стали звичайними "манкуртами". Я знаю і глибоко поважаю багато росіян, які визнають себе етнічними росіянами, мають свої якісь зібрання, традиції, але які ПОВАЖАЮТЬ ту землю, на якій вони живуть, і ту культуру, яку носять в собі господарі цієї землі. Нехай вони не вміють співати українських пісень, -- але вони не ржуть над ними. Нехай вони не знають української мови, -- але вони вивчають її і в кожному випадку не кричать "українскава язика нєт і да здравствуєт велікій і магучій" лиш тому, що ліньки або западло вивчити дві тисячі слів, необхідні для щоденного спілкування.
(ГП) Тут я абсолютно з Вами.
> Мене значно більше непокоять українці, аніж "кацапи" і "жиди".
(ГП) Так, тут я теж думаю, що розумію Вас. І в цій ситуації заклики до української етнічної ексклюзивності, "відродження національної самосвідомості," тощо, контрпродуктивні, ІМХО. В моїй уяві українське повинно бути живим, цікавим, сучасним, інтелігентним, тоді воно приверне до себе увагу і завоює серця всіх, в Україні сущих.
2003.06.17 | дядько
Як добре, що я українець.
Галагане, ти більше українець, ніж ти думаєш! Принаймні, більше, ніж деякі.А що не випало тобі невимовного щастя народитися в українській родині - то це не всякому дається, тільки за величезні заслуги
2003.06.17 | Галаган
Re: Як добре, що я українець.
дядько пише:> Галагане, ти більше українець, ніж ти думаєш! Принаймні, більше, ніж деякі.
> А що не випало тобі невимовного щастя народитися в українській родині - то це не всякому дається, тільки за величезні заслуги
мабуть мої предки, вращаючись в колесі реінкарнації, загубили якісь свої кармічні позивні й я народився бозна ким, на потіху громоподібному Перуну. Дядь, а можна мені ще такого, але персонально, в курінь, так би мовити ?
Галаган.
2003.06.05 | Анатолій
Дорога святих Апостолів Ісуса!
А що сталося з учнями Ісуса, з яких він готував орійських волхвів. Сталося те, що мало статися з послідовниками Північної Традиції, коли цим процесом керували ті ж особи – юдейські левіти.Апостола Матвія – спалено на хресті.
Апостола Якова Заведеєва (брата Івана) – вбито мечем за наказом Ірода.
Апостола Симона Зилоста – прийняв смерть у Персії в місті Суанир.
Апостола Хому – догнали в Індії і вбили списами.
Апостола Андрія – розіп”яли на косому хресті у Греції.
Апостола Юду Фаддегея – вбито у Вірменії.
Апостола Петра – В Римі розіп’яли на хресті вниз головою.
Апостола Якова – скинули з даху храма і добили на землі.
Апостола Івана – пробували отруїти, отрута не діяла; кинули в котел з киплячим маслом, вижив; заслали на острів Патмос де він і помер.
Лука не був Апостолом, але постійно супроводжував Івана і був повішений на дереві.
Апостол Іуда Іскаріот – тільки він один симіт, сам повісився після зради Ісуса.
На заміну святих, чистих, ініційованих Ісусом волхвів, на простори Європи були кинуті виродки-єрархи спотвореної християнської, а точніше савеліянської церкви.
2003.06.05 | Галаган
А потім прийшов св. Володимир та покидав бовванів у Дніпро (-)
2003.06.05 | Анатолій
Все переплутав, не Володя, а Абраша, не у Дніпро, а в Йордан (-
2003.06.05 | Георгій
Дякую, і Вам того ж!
Пане Тульський Пряник, дякую за привітання. Вам також миру, щастя, любові, здоров'я, многих літ. --ГП2003.06.05 | ПоручікЪ Красной Арміі
Спасибо, пряникЪ, что напомнили. Взаємно і Вас! (-)
2003.06.05 | Георгій
Сцена Вознесення в українському перекладі Огієнка
"...вони, зійшовшись, питали Його й говорили: "Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?" А він їм відказав: "То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй. Та Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі." І, промовивши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей. А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: "Галілейські мужі, - чого стоїте і задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов він на небо!"(Дії Апостолів 1:6-11)
2003.06.06 | Анатолій
Пане Георгію, я не модератор, але -
попереджаю Вас, використання слова жид заборонено правилами форуму.Чи може, що можна Юпітерові .......
Анатолій
2003.06.06 | Георгій
Вибачте. Це я саркастично. (-)