МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Вплив греко-католицизму на православ'я московського патріархату

11/04/2003 | Марко
Цікаво почути думки щодо впливу греко-католицизму і його найбільшої частини українського греко-католицизму на православ'я московського патріархату.

Чи хтось знає де в мережі є текст праці одного з засновників московського греко-католицизму Володимира Соловйова “Росія і Вселенська Церква”.

Повідомленна про міжнародну конференцію, що оцінить внесок філософа Володимира Соловйова у справу єдності Церкви:

http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;337/

ЛЬВІВ – З 30 жовтня до 1 листопада під патронатом Патріарха Любомира (Гузара), Глави Української Греко-Католицької Церкви, у Львові в Українському Католицькому Університеті (УКУ) проходить міжнародна конференція “Володимир Соловйов: Росія та Вселенська Церква. Критичний погляд нашого часу”. Захід присвячений 150-річчю від дня народження визначного філософа. Організатори конференції – Інститут церковного права (УКУ) та Товариство Володимира Соловйова (Женева).

У ній беруть участь дослідники спадщини Володимира Соловйова з Франції, Швейцарії, Польщі, Росії та України. Серед гостей конференції – архиєпископ Ліонський кардинал Філіп Барбарен та Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Філіп Сюрман.

“Учасники конференції зосередять увагу на праці Володимира Соловйова “Росія та Вселенська Церква”, – говорить о. д-р Михайло Димид, директор Інституту церковного права (УКУ). – Один із висновків цієї книжки полягає у тому, що чвари між Церквами мають не так канонічну, як суто політичну мотивацію. Цією працею Володимир Соловйов свого часу звернувся до російської інтелігенції. Одне із завдань цієї конференції – актуалізувати працю Володимира Соловйова, яка нещодавно вийшла українською мовою, для греко-католиків та православних різних деномінацій в Україні”.

“Книгу “Росія і Вселенська Церква” Володимир Соловйов написав французькою мовою у Франції, – говорить викладач УКУ, громадянин Франції д-р Антуан Аржаковський. – У Франції є багато науковців, церковних діячів, які з великою увагою ставляться до всього того, що стосується вивчення та популяризації творчості Володимира Соловйова. Це, зокрема, пояснює те, чому у конференції радо погодилися взяти участь, як архиєпископ Ліонський кардинал Філіп Барбарен, так і Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Філіп Сюрман. Адже Володимир Соловйов, можливо, як ніхто інших дає нам сьогодні таке важливе розуміння потреби єдності Церкви Сходу і Заходу, важливе, як у Франції, так і в Україні”.

У рамках конференції 1 листопада відбудеться спільна панахида на могилах українських та польських вояків, яку проведуть три кардинали: Філіп Барбарен – архиєпископ Ліонський (РКЦ), Мар’ян Яворський – архиєпископ Львівський (РКЦ) та Любомир Гузар – Патріарх УГКЦ.

Відповіді

  • 2003.11.04 | Георгій

    Лінк до праць Соловйова

    На жаль, книги "Росія і Вселенська Церква" на цій сторінці нема, але є багато інших статей Володимира Соловйова:

    http://mirosvet.narod.ru/index.html?/lit.htm#sol

    Названу Вами книгу краще, мабуть, дивитися в Інтернеті французькою мовою. (Трохи пізніше спробую.)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.11.04 | Георгій

      Ось цікавий сайт про В. Солов"йова

      Цитата звідти про подвійний характер Св. Письма (це, на мій погляд, дуже доречне і під час дебатів про християнство і гомосексуалізм, і взагалі коли хтось махає Біблією для захисту своїх людських консервативних поглядів):

      «Как в живом Логосе, – пишет он, – Божество нераздельно и неслиянно соединено с человечеством, так же нераздельно и неслиянно соединены божественная и человеческая стихии в писанном Слове Божьем. И как в Христе человеческая природа представляется не одною только внешностью, – так и в Священном Писании элемент человеческий состоит не в одном только внешнем материале (письмен, языка и т.п.), а распространяется на все содержание, обнимает самую душу и разум Писаний. Оно не только имеет человеческую оболочку – оно дышит человеческою жизнью, и неразрывное сочетание этой жизни с Божеством составляет внутренний смысл священной книги. Другими словами, как Христос при Своем совершенном Божестве есть с о в е р ш е н н ы й ч е л о в е к, так и Св.Писание есть с о в е р ш е н н о ч е л о в е ч е с к о е п р о и з в е д е н и е... С тою, однако, разницею, что в индивидуальном характере Христа совершенная человечность могла явиться сразу и сразу стать носительницей совершенного Божества. Тогда как человеческая подкладка Св.Писания, то есть вся совокупность национально-еврейских и вселенских человеческих элементов, лишь постепенно достигает обожествления и только в своей целости, в своем завершении является носительницей Божественного совершенства. Поэтому в целом Св.Писании и божественность его обнаруживается всецело и безусловно; отдельные же его части божественны лишь в силу своей реальной исторической связи с целым делом откровения и по мере своего значения в общем смысле Слова Божия».

      (http://www.krotov.org/library/s/solov_vl/00solov.html)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.11.07 | Марко

      Саме та праця і цікавила

      Георгій пише:
      > На жаль, книги "Росія і Вселенська Церква" на цій сторінці нема,
      > Названу Вами книгу краще, мабуть, дивитися в Інтернеті французькою мовою. (Трохи пізніше спробую.)

      Французькою читаю повільно, краще знайти українською. Читав, що до проведення цієї коференції, ця праця Соловйова була перевидана українською, але в мережі її ще немає.

      http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;349/

      Римський Архиєрей дав високу оцінку вченню Володимира Соловйова

      ВАТИКАН-ЛЬВІВ – Іван Павло II назвав цього відомого російського філософа 19 ст. „піонером і прикладом діалогу між східним і західним християнством”. Таку оцінку діяльності Володимира Соловйова Папа висловив у листі, який надійшов Главі УГКЦ кардиналу Любомиру (Гузару) і адресований учасникам конференції, яка проходила у Львові з нагоди 150-річчя від дня народження філософа, – повідомила 4 листопада інформаційна агенція „ZENIT”.

      Як вже повідомляла РІСУ, з 30 жовтня до 1 листопада під патронатом Патріарха Любомира (Гузара) у Львові в Українському Католицькому Університеті (УКУ) відбулася міжнародна конференція “Володимир Соловйов: Росія та Вселенська Церква. Критичний погляд нашого часу”.

      У листі Іван Павло II висловив сподівання на те, що зібрання стало нагодою продемонструвати “обов’язок християнських спільнот Сходу і Заходу прислухатися до волі Христа об’єднатися”. За переконанням Папи, вчення Соловйова дає можливість краще порозумітися Сходу і Заходу і сприяє зміні свідомості усіх християн на користь повного об’єднання.

      За словами Понтифіка, Соловйов присвятив своє життя проблемі християнської єдності і страждав від того, що не знаходив розуміння з боку інших. За переконанням філософа Соловйова, у процесі об’єднання кожна Церква повинна внести у цю єдність свої цінні надбання (традиції) і нести взаємну відповідальність за віру та Церкву.

      Іван Павло II стверджує, що Католицька Церква відкрита для такого процесу.
  • 2003.11.07 | Марко

    Пане Франко... Собор Почаївської Лаври

    Чи історія Греко-католицької церки Київської традиції
    з 1596 р. по наш час описана тут відповідає дійсності, чи є десь
    на мережі більш детальний опис історії церкви ?
    http://vselenstvo.narod.ru/library/eastwest/part06.htm

    Цікавить також детальний опис історії церкви на Лемківщині, Пряшівщині, Холмщині, Буковині, Мараморощині, Пінщині і Волині.

    Цікаво було дізнатись, що справжніми власниками Собору Почаївської Лаври є Василіяни:
    http://vselenstvo.narod.ru/library/eastwest/part07/chapter02.htm

    Де можна про це прочитати детальніше ?

    Незрозуміло тоді, на якій незаконній підставі цей собор бюрократи хочуть передати в користування іншій деномінації і чи питали згоди справжніх власників, які цей Собор збудували своїми коштами ?

    http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;350/
  • 2003.11.20 | Марко

    "Росія та Вселенська Церква" Соловйова опублікована українською

    http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=16754

    Спадщина Володимира Соловйова
    Юля ГОГОЛЬ, Ігор МЕЛЬНИК

    Людина -- істота безконечна, яка створена, щоб матеріальний світ наповнити сенсом. Саме такою є одна з тез визначного російського філософа Володимира Соловйова, від дня народження якого минуло 150 літ.

    Лист Папи

    З нагоди проведення конференції надійшов лист-привітання від Святійшого Отця Івана Павла ІІ, в якому зазначено: "Ця подія, що об'єднує у Львові представників східної і західної культур, дозволить їм порівняти свої погляди на істину єдиного Євангелія Христа і почерпнути з цього можливе взаємне збагачення, що підтвердить необхідність для Церкви навчитися дихати двома легенями: східною і західною традиціями. Окрім суто культурного виміру цієї події, варто відзначити її незаперечну вселенську значимість у сучасному релігійному контексті.

    Одним з основних прагнень Володимира Соловйова, який дуже добре знав молитву, з якою Христос звернувся до свого Отця під час Тайної Вечері (Ів. 17, 20-23), було досягнення єдності Церкви. Змалечку вихований у глибокій православній духовності, Соловйов пройшов численні етапи формування світогляду і на цьому шляху мав можливість ознайомитись із західною філософською думкою. Проте розчарований неповними відповідями, які людська думка давала на тривоги, що хвилювали серце, він 1872-го повертається до християнської віри, віри його дитинства.

    Досвідчивши Божу Мудрість та переконавшись у духовному підґрунті життя, Соловйов своїми думками і своєю інтуїцією стосовно філософії моралі і сенсу історії, спричинився до багатого розквіту сучасної російської думки, що позначилося також на європейській культурі, сприяючи плідному діалогові щодо основних питань богослов'я і духовності.

    У роки зрілості Соловйов плекає палке бажання про поєднання та сопричастя Церков, при цьому кожна з Церков, вносячи цінності своєї традиції у спільну скарбницю, повинна почувати себе відповідальною за сутність єдності віри та церковного правопорядку. Щоб досягнути цієї мети, такої дорогої для великого російського мислителя, Католицька Церква неухильно і послідовно залучається до цієї справи на всіх рівнях суспільного життя".

    Психологія Сходу

    На конференцію прибули професори та кваліфіковані знавці Соловйова з усієї України, Росії, Польщі. "Увага учасників конференції буде зосереджена на праці Володимира Соловйова "Росія та Вселенська Церква". Один із висновків цієї книжки -- чвари між Церквами мають не так канонічну, як політичну мотивацію," -- сказав під час відкриття форуму голова оргкомітету, директор Інституту церковного права (УКУ) о. д-р Михайло Димид.

    У своїй доповіді Михайло Димид зазначив, що для подолання цих чвар потрібна безпосередня участь християн Західної Церкви для того, щоб "православні християни змогли скинути ланцюги певної зашореності, у якій більшість з них опинилася". Це можна зробити через пошук компромісів і взаємного сприйняття у різних ділянках, які "мали б вилитися в поки що утопічну ідею -- скликання Собору."

    "Лише панправославний Собор, проте під благословенням Римського Архиєрея, міг би вивільнити православних християн від вузьких партикуляризмів, оскільки мав би канонічно-правову основу. Допомога Західної Церкви полягала б у тому, щоб створити таку сприятливу атмосферу, коли православні християни самі вирішуватимуть свої справи за традицією відносин Західної і Східної Церков першого тисячоліття," -- вважає о. д-р Михайло Димид, нагадавши слова Володимира Соловйова: "Щоб вести суспільне життя всього людства до цілі божественної любови і визначати суспільну думку у бажаному для божественної істини напрямку, необхідно, щоб у Церкві було оповите божественним авторитетом вселенське управління".

    Шлях Володимира Соловйова

    У 1887 році Роман Шептицький (майбутній Митрополит Андрей) здійснив подорож в Україну та Росію, під час якої познайомився із філософом Володимиром Соловйовим та істориком Володимиром Антоновичем.

    Володимир Соловйов народився 16 січня 1853 року і був сином історика Сергія Соловйова. У періоди дитинства та юності ніщо не вказувало на те, що Володимир стане релігійним філософом. На вимогу батька вступив на історико-філологічний факультет у Москві, але довго там не провчився. У цей період він не вірив у Бога взагалі, а вірив в силу науки. Також не мав потягу до гуманітарних наук, філософії та релігії.

    Перший духовний досвід і потяг до філософії Соловйов отримав на... фізико-математичному факультеті. І вже маючи 21 рік, він заперечив себе юного і написав магістерську працю "Криза західної філософії (проти позитивістів)" Відтак залишає фізико-математичний факультет, екстерном здає іспити на історико-філологічному і йде вільним слухачем до Духовної академії.

    Коли в Росії Володимир Соловйов заявив, що прийняв католицьку віру, Церква заборонила друкувати його твори. Він їде до Заґреба, де живе в резиденції місцевого єпископа і веде з ним довгі розмови про об'єднання церков. Католицький єпископ був вражений його побожністю. Деякий час живе у Парижі і постійно пише про об'єднання церков. У 90-х роках ХІХ століття Соловйов розчаровується у власних поглядах і останні роки життя проходять у депресії. У 1896 році філософ таємно вступає у сопричастя з Російською Греко-Католицькою Церквою. Його мрії про церковну єдність так і не здійснилися. Помер мислитель 31 липня 1900 року. Твори Соловйова були критиковані як і католиками, так і православними.

    У своєму вченні Соловйов є часто непослідовний, але доволі неоднозначний і революційний. Філософ у своїх творах поділяв Всесвіт на два діаметрально-протилежні світи: матеріальний і духовний. За його вченням -- все, що матеріальне -- негативне, все, що духовне - правильне, і до цього потрібно прагнути. Людина стоїть на межі цих двох понять і тому мусить прагнути відійти від матеріального і досягнути духовного.

    Поганим він уважав роз'єднаність церков, тому присвятив немалий шмат своєї роботи заклику до об'єднання Католицької та Православної Церков (в богослов'ї це називається екуменізм, тепер це поняття включає об'єднання не тільки Католицької і Православної церков, а й усіх християнських). До того ж, філософ подає об'єднання не як унію, а як духовне єднання двох церков, при чому кожна з них зберігає свою незалежність, традицію, бачення світу. Найкращим виявом єднання, за Соловйовим, буде рівноправний діалог і повне взаєморозуміння між двома традиціями. На конференції науковці назвали цю теорію утопічною.

    Також філософ викликав суперечки своїм баченням національного питання. Саме поняття нації він розглядав як щось вельми негативне, бо воно розділяє людей. Отже, саме існування національностей він вважав чимось, що потрібно подолати в майбутньому.

    Нетрадиційно Соловйов розглядає і час. За його теорією, час потрібно сприймати цілісно, а не розглядати як розділення на минуле, теперішнє і майбутнє. Мислитель стверджує, що якщо ми будемо сприймати час в цілому, то зможемо впливати на своє майбутнє, пробачаючи помилки минулого. Саме через те, що не вміємо вибачати огріхів минулого, тому що люди злопам'ятні і не здатні пробачати, ми не можемо змінити на краще майбутнє. Негативною є і традиція, вважає Соловйов. Адже традиція -- надбання минулого. До того ж, традиції всі різні і розділяють людей в їхніх поглядах, а розділення -- матеріальне. Таким чином, буквальне розуміння традиції призводить до ворожнечі. Найгіршими речами в світі мислитель вважав війну і мілітаризм.

    Єдність

    Доповідаючи на конференції, о. Ігор Поцелюх окреслив такі основні принципи, які на думку Соловйова, мали б стати вихідною точкою для єдності Церков: визнання фундаментальної єдності обох Церков в Ісусові Христові; моральна потреба й обов'язок вживлення цієї фундаментальної єдності в "кровообіг" чисто людських стосунків обох церковних середовищ.

    Одним із завдань конференції було проаналізувати погляди філософа, надати їм актуального звучання та привернути увагу сучасників до цієї праці, яка нещодавно вийшла українською мовою, утвердити її значення для греко-католиків та православних різних деномінацій в Україні.

    У доповіді на конференції кардинал Філіп Барбарен звернув увагу на значення спадщин митрополита Андрея Шептицького та отця Поля Кутюр'є з Ліона в примиренні Сходу і Заходу. Голова Товариства Соловйова в Женеві Патрік де Лоб'є наголосив на значенні Флорентійського та Берестейського соборів у будуванні мостів до єдності християн.

    "Церква єдина в серці Христа", -- так вважає кардинал Барбарен, архієпископ Ліонський. І продовжує: "Я впевнений, що повернувшись з України, буду говорити про вас, про велику силу динамізму у вашій Церкві. У Франції церкви спорожніли, а духовенство постаріло, середній вік священика -- це 70 або й більше років. Відвідавши вашу духовну семінарію і побачивши молоде покоління людей, які готуються стати священиками, я був приємно вражений. Україна бідна і багата водночас. Це держава, яка дуже багата на людські ресурси, вона має величезний потенціал".

    Під час конференції було проведено також круглий стіл під головуванням Тараса Возняка, головного редактора часопису "Ї", з виступами на тему: "Сучасні еклезіології та діалог між російським, польським й українським суспільствами". У рамках конференції 1 листопада відбулась спільна панахида на могилах українських та польських вояків, яку провели три кардинали: Філіп Барбарен, архієпископ Ліонський, Мар'ян Яворський, архієпископ Львівський та Любомир Гузар, Патріярх УГКЦ.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.11.21 | Георгій

      Дякую за цікаву тему

      Мені дуже імпонують такі фігури, як Володимир Солов'йов, з їх широким поглядом на речі, потягом до об'єднання людей, до релігійної екуменічності. Я не знав про зв'язок Солов'йова з греко-католицькою церквою. Взагалі я майже нічого не знав про Солов'йова як релігійного діяча - знав про нього більше як про філософа, який дуже сильно вплинув на російських поетів-символістів молодшого покоління, особливо на Олександра Блока. Центральний блоківський образ, Прекрасна Дама (Незнайомка, Діва-Троянда, Діва-Зоря-Купина, Наречена і т.д.) є у великій мірі продуктом солов'йовської ідеї Вічної Жіночості (а та у всою чергу навіяна, безумовно, образом Жони, Вдягнутої в Сонце з біблійної книги Об'явлення). Блок і Солов'йов були особисто знайомі, через сина Солов'йова, Сергія, який був університетським приятелем Блока. Тепер мені відкрилася і інша сторона особистості Володимира Солов'йова. Дуже цікаво. Дякую, пане Марку.
  • 2003.11.25 | Марко

    Німеччина повернула Україні викрадену ікону зі Львова

    Німеччина у вівторок повернула Україні ікону XVI століття «Вхід Господній в Єрусалим», повідомили РІА «Новини» у Відомстві преси та інформації уряду ФРН.

    За дорученням уряду Німеччини міністр у справах культури Крістіна Вайс передала в Берліні цінну ікону офіційній українській делегації.

    Повернена на Україну ікона була викрадена в 1984 році з львівського Національного музею. Пізніше вона потрапила до німецького колекціонера - він придбав її в торговця антикваріатом.

    Після смерті колекціонера ікона, про викрадення якої колекціонер, очевидно, не підозрював, була передана в музей. Тут було встановлено, що ікону розшукує українська сторона.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".