04/09/2004 | Георгій

Цікава інформація з американської "World Book Encyclopedia" про походження слів, пов'язаних зі Святим Тижнем і великодневими святами.

Слово "Easter," яким позначається Великодень, має досить складне і не до кінця зрозуміле походження. У стародавніх кельтів була богиня весни і плодючості, яку називали Істре або Остара. Разом з тим, у мові деяких германських племен епохи падіння Західної Римської імперії був іменник "eostarun," який означає "світанок." Є версія, що в ранній західній Церкві період святкування Великодня називали латиною "Albae" (буквально "білі дні," "дні, коли носять біле"), тому що новоохрищені члени Церкви в ці дні одягалися в білі одежі. На старогерманську мову латинське слово "albae" можна перекласти як "побіління," але можна також (не зовсім точно) перекласти як "схід сонця, світанок." Тому германомовні ранні християни почали для позначення великодневих свят використовувати слово "eostarun," яке пізніше трансформувалося в мові англів і саксів у "Easter."

"Чистий Четвер" називається англійською мовою "Maundy Thursday" - від латинського "mandatum," буквально повеління, наказ. Це так тому, що саме у четвер Христос дав своїм учням наказ любити один одного.

"Велика (або Страшна) П'ятниця" називається в англомовному світі "Good Friday" (Хороша, або Добра П'ятниця). Походження цієї назви не з'ясоване. Є думка, що у старовину цей день називали "Gods Friday," тобто "Божа П'ятниця." Інша версія стверджує, що п'ятницю Святого Тижня з самого початку називали Доброю, тому що традиція сумувати в цей день про вчинені гріхи є доброю для людської душі.

Суботу перед Великоднем по-англійськи називають Святою Суботою ("Holy Saturday"). У цей день рання Церква христила неофітів.