Чи гарно випорожнюватися Богом?
04/13/2004 | Горпина Пінчук
Весна 1920 року. Харків. Пасха. Молодий та перспективний поет Сергій Єсенін читає у парку свої вірші. Люди йдуть з церкви і чують:
"Время моё приспело,
не страшен мне лязг кнута,
Тело, Христово тело,
Выплёвываю изо рта"
Розізлилилися віруючі, хотіли побити поета. Той налагодився було тікати, але не встиг - віруючі оточили його. І відповів би він за свою неповагу до Бога, та звідкілясь з'явились на суходіллі революційні матроси та визволили Поета. Чи не сам Сатана надихнув і врятував його? Як на мене, дуже красивий вірш, хоч і богохульний.
Та роздумуючи над ним, розвила ідею. Адже кажуть, що під час вживання церковного вина (причастя) та просвири (проскури) робиться якесь диво і ці харчі перетворюються на тіло і кров Рятівника. А віруючі його їдять, що вже виглядає якось дивно і трохи по-дикунськи. Але ж тим процес споживання не обмежується. Природа людини вимагає перетравити і опорожнитися цими Божими частками. Отже вони потрапляють до екскрементів та фекаліїв. Хіба це достойний шлях для Бога? Тож чи не варто припинити цей, на мою думку, дикунський звичай - у якій іншій діючій релігії їдять свого Бога? І почати нарешті поважати Бога, а не їсти, перетравлювати і опорожнюватися ним. Хоча може я помиляюсь і в шлунку чи навіть якійсь частині горлянки відбувається зворотнє перетворення фрагментів Бога в звичайну їжу?
Цей мій допис спочатку було видалено за ненормативну лексику. Тепер я начебто постаралася уникнути її. Якщо щось не так, видаляйте, але скажіть за що. Може хоч шляхом ітерацій наблизимося до правильного оформлення ідеї.
"Время моё приспело,
не страшен мне лязг кнута,
Тело, Христово тело,
Выплёвываю изо рта"
Розізлилилися віруючі, хотіли побити поета. Той налагодився було тікати, але не встиг - віруючі оточили його. І відповів би він за свою неповагу до Бога, та звідкілясь з'явились на суходіллі революційні матроси та визволили Поета. Чи не сам Сатана надихнув і врятував його? Як на мене, дуже красивий вірш, хоч і богохульний.
Та роздумуючи над ним, розвила ідею. Адже кажуть, що під час вживання церковного вина (причастя) та просвири (проскури) робиться якесь диво і ці харчі перетворюються на тіло і кров Рятівника. А віруючі його їдять, що вже виглядає якось дивно і трохи по-дикунськи. Але ж тим процес споживання не обмежується. Природа людини вимагає перетравити і опорожнитися цими Божими частками. Отже вони потрапляють до екскрементів та фекаліїв. Хіба це достойний шлях для Бога? Тож чи не варто припинити цей, на мою думку, дикунський звичай - у якій іншій діючій релігії їдять свого Бога? І почати нарешті поважати Бога, а не їсти, перетравлювати і опорожнюватися ним. Хоча може я помиляюсь і в шлунку чи навіть якійсь частині горлянки відбувається зворотнє перетворення фрагментів Бога в звичайну їжу?
Цей мій допис спочатку було видалено за ненормативну лексику. Тепер я начебто постаралася уникнути її. Якщо щось не так, видаляйте, але скажіть за що. Може хоч шляхом ітерацій наблизимося до правильного оформлення ідеї.
Відповіді
2004.04.13 | Анатолій
Мухи окремо, котлети окремо!!
Панове!Я казав, кажу і буду казати, що Ісус та юдо-християнство це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці.
Так звану євхаристію, а точніше дикунський обряд поїдання тіла Ісусового створив вірний юдей Савло, а сатанинські попи поставили його собі на службу. Про це говорить нижче наведена цитата:
Цитуємо для читачів слово в слово все так, як предписує робити під час містичного ритуалу вкушення крові Господньої і тіла Христового “Устав Богослужения Православной Церкви в вопросах і отвєтах” (далі мовою оригіналу)
Глава шестая: О божественной литургії.
Вопрос: Какъ приготавливается для таинства св. Евхаристіи хлъб и вино съ водою?
Ответ: Приготовления хлъба для таинства св. Евхаристіи совершается слъдующим образомъ: Благослови владыко; священник, благословляя имя Божіе и взяв в лъвую руку просфору, а в правую копіе, творить копіем на верхупросфорі знаменіе креста 3-жді, говоря каждый разъ: В воспоминаніе Господа и Бога, и Спаса нашего Іисуса Христа. Потом водружает копіе въ правую сторону, т.е. въ ту сторону печати, где находятся Буквы Іис и Ні и говорить слова пророчества: Яко овча на заколеніе ведеся; водружая копіе въ лъвую сторону печати, продолжаетъ слова того же пророчества: И яко агнец неполроченъ, прямо стригущаго его безглавенъ, тако не отверзаетъ устъ своихъ; далъе водружает копіе в верхнюю сторону печати и говоритъ: Во смиреніи Его судъ Его взятся, наконецъ водружаетъ копіе въ нижнюю сторону печати и говоря: Род же Его кто исповнесть? Діакон же, взірая благоговъйно на такое таинство, при каждом водруженіи копія говоритъ:
Господу помолимся. Потом діаконъ же говорит: Возьми владіко; священникъ же, вложивъ копіе в бок просфоры, говоря: Яко вземлется отъ земли животъ Его, и полагает эту часть на св. дискосъ печатію внизъ. После сего діаконъ говоритъ: Пожри, владыко, священник разръзает хлъбъ крестовидно, такъ, чтобы печать оставалась неразръзанною, и при разръзаніи говоритъ: Жрется Агнец Божій, вземляй грех міра, за мірскій животъ и спасеніе,- и по разръзаніи хлъба поставляетъ его на св. дискосъ печатію вверх. Послъ сего діакон говоритъ: Прободи, владыко, и священникъ прободая копіем правую сторону (къ имени Іисусъ) св. хлъба, говоритъ: Единъ отъ воинъ копіем ребра Его прободе: абіе; изыде кровъ и вода: и видневый свиднетельствова, и истинно есть свиднетельство его. Между темъ діаконъ приготовляетъ соединеніе вини и воды; и испросивъ сему соединенію благословеніе отъ священника, вливает его во св. Потиръ. Симъ оканчивается приготовленіе для Евхаристіи хлъба и вина растворенного водою.
Ви бачите, що в “Уставі” який належить виконувати тільки слугами культу, все відверто називається своїми демонічними іменами: Диякон так і каже Дияволу- “Пожри владико”
Анатолій
2004.04.13 | Георгій
Про смисл Причастя
Горпина Пінчук пише:> Розізлилилися віруючі, хотіли побити поета. Той налагодився було тікати, але не встиг - віруючі оточили його. І відповів би він за свою неповагу до Бога, та звідкілясь з'явились на суходіллі революційні матроси та визволили Поета. Чи не сам Сатана надихнув і врятував його? Як на мене, дуже красивий вірш, хоч і богохульний.
(ГП) Дякую за цікаву історію. Я не знав, що Єсєнін мало не став жертвою натовпу віруючих. Чи це підтверджено якимись документами? Він взагалі був дуже віруючий, часто молився і плакав перед іконами (хоча церкви не любив). Його близький друг Клюєв, який був надзвичайно сильно закоханим у Єсєніна і ревнував його до всіх його жінок, намагався затягнути його до церкви, але Єсєнін чинив спротив і віддавав перевагу ресторанам. А поет він дійсно був хороший. Мені не стільки подобається його дещо слинява, як на мій смак, любовна лірика, скільки його поема "Ємельян Пугачов." У мене є CD з записом фрагменту цієї поеми, що його читає Єсенін - враження дуже своєрідне. Єсєнін читає дуже манірно, патетично, з руладами - цілком у стилі тих буремних і сконфужених років, але талановито.
> Та роздумуючи над ним, розвила ідею. Адже кажуть, що під час вживання церковного вина (причастя) та просвири (проскури) робиться якесь диво і ці харчі перетворюються на тіло і кров Рятівника.
(ГП) У християн є різні погляди на це. Римо-католики дійсно вірять, за традицією, що хліб і вино якимось таємничим чином перетворюються на тіло і кров Христа. При цьому хліб і вино зберігають усі фізичні ознаки хліба і вина (смак, фактура, запах, фізико-хімічний склад), але якимось "не-фізичним" способом набувають нової якості - стають носіями самого Христа, який через ці предмети входить у тих віруючих, що ці предмети споживають.
Середньовічні католицькі теологи вважали, що суть Причастя можна добре пояснити за допомогою філософських категорій субстанції і акциденції, введених Арістотелем. За Арістотелем, кожна річ, яку ми сприймаємо через наші органи почуттів, має свою внутрішню суть - субстанцію (грецьке "оусіа," латинське "substantio"). Як можна зрозуміти з самого слова "SUB-stantio," це те, що ніби ПІДлягає речі, лежить в її інтимній основі. Зовнішні ПРОЯВИ речі Арістотель називав акциденціями. За його вченням, ми не здатні сприйняти субстанцію речі. Те, що сприймають наші органи почуттів, є тільки акциденціями - формою, температурою, запахом, кольором і т.д. Ми дізнаємося про речі через їх акциденції, а не через їх субстанції. Коли під час обряду Євхаристії священик благословляє Святі Дари - хліб та вино, ці речі, згідно римо-католицькій доктрині, не міняють своїх акциденцій, але якимось містичним чином міняють свою субстанцію. Ця їх нова субстанція стає Христом, Який через акциденції хліба і вина входить у віруючих. Таке розуміння Причастя називається "доктриною транссубстанціації."
Православні теологи не визнають доктрини транссубстанціації. Вони вважають, що Причастя є чудом, яке взагалі не піддається ніякому раціональному поясненню. Як писав о. Олександр Мень (цитую з пам'яті), "під час Причастя в нас входять тіло і кров Христа, але як, яким чином - ми не знаємо, та й не треба нам того знати."
У протестантів погляди на Причастя різні. Англікани-єпископали і лютерани в принципі визнають римо-католицьку доктрину, хоча Лютер її трохи модифікував. Пресвітеріани, слідом за Кальвіном і Цвінглі, вірять, що хліб і вино під час Причастя залишаються хлібом і вином, але Христос, будучи невидимо присутнім там, де віруючі приймають Причастя, якимось чином бере їх у свої обійми, підкріплює їх, поновлює їх віру. Слова Христа з Євангелій про те, що хліб Причастя є Його тілом, що за нас ламається на відпущення гріхів, а чаша Причастя є Новим Завітом, скріпленим Його кров'ю, пресвітеріани розуміють символічно, як алегорію.
>А віруючі його їдять, що вже виглядає якось дивно і трохи по-дикунськи. Але ж тим процес споживання не обмежується. Природа людини вимагає перетравити і опорожнитися цими Божими частками. Отже вони потрапляють до екскрементів та фекаліїв. Хіба це достойний шлях для Бога? Тож чи не варто припинити цей, на мою думку, дикунський звичай - у якій іншій діючій релігії їдять свого Бога? І почати нарешті поважати Бога, а не їсти, перетравлювати і опорожнюватися ним. Хоча може я помиляюсь і в шлунку чи навіть якійсь частині горлянки відбувається зворотнє перетворення фрагментів Бога в звичайну їжу?
(ГП) За нашою вірою, Христос не "перемішується" з нами фізично. Його фізичне земне тіло зникло. Зараз, після Свого воскресіння, Він існує у такому тілі, яке нам не зрозуміле - його знайомі нам закони структури і поведінки матеріальних об'єктів не описують.
2004.04.13 | Анатолій
Вірую, бо абсурдно (Тертуліан) !!(-)
2004.04.14 | Георгій
Це була іронія
Тертулліан написав це про свою власну інтерпретацію догмату Трійці. Він виходив з того, що Св. Письмо називає три Особи Богом, і водночас наголошує на тому, що Бог один. Він довго роздумував над цим і прийшов до висновку, що це на перший погляд виглядає абсурдним: наш людський розум індоктринований вважати, що одна особа дорівнює одній істоті чи сутності (його рідною латиною, una persona est una substantia). Але тоді перед людиною постають два можливих вибори. Можна зробити свідомий вибір увірувати у власний розум і сказати, а, фігня все те Письмо. А можна навпаки, сказати, "вірю в те, що написано у Святому Письмі, а свій розум, якому сьогодні, зараз щось здається абсурдним, вважаю недосконалим." Афоризм Тертулліана - це є, власне, формулювання цього другого вибору у короткій, стислій і дуже іронічній формі.2004.04.13 | Горпина Пінчук
Схоже на якусь чорну месу
Попи ріжуть пикою тіло Бога, видобувають кров, зазивають когось жрати її, а потім роздають рештки віруючим. Не тільки дикунський, а й страхітливий обряд.І нарешті, якщо все таки Бог не змішується з тілом з'ївшої його людини, залишається питання, куди ж він виходить, через який отвір і разом з чим, у якому вигляді?
2004.04.13 | Георгій
De gustibus non est disputandum
Дикунський так дикунський, страхітливий так страхітливий. Чого б я Вас переконував? А Ви колись хоч раз були присутні під час обряду Євхаристії?2004.04.14 | Вільнодум
Вимудрювання "латаною" мовою не робить Вам честі!
Я був (і багато раз) в цьому обряді "юга-христії",і повністю згідний з Горниною - дикунство це!
Пити кров і їсти тіло - як би Ви не "перекручували" зміст,
не "зомбували" мізки, залишається тим, чим Є, - пити кров і їсти тіло!
Дикий обряд юдео-християнства! Граничить з канібалізмом!
Вільнодум
2004.04.14 | Георгій
Не робить, так не робить
Латинські афоризми короткі і сильні (як і українські, наприклад, "нехай буде гречка"). З недоумкуватим агітпропом не сперечаюся. Геть юдо-християнство! Зіг хайль!2004.04.14 | Вільнодум
Свідомість Рідного Духу в Рідному Слові
В Рід-ному Слові!А латана мова - не для
розмов про силу Духу,
не для розуміння Віри,
не для цього форуму!
Латана мова може бути корисною
для вивчення, але знову, не тут,
не на форумі Української Духовності!
Як і Ви самі - сидите не там, де Вам потрібно бути!!!
2004.04.14 | Горпина Пінчук
А рештки куди дівають?
Цікаво також куди дівають рештки тіла та крови Бога, недоїжені віруючими? ЇХ що пастирі доїдають? Якщо вони залишаються таки ніким недоїжені, вони зотлівати не повинні, бо це ж Бог. Значить повинні зберігатися вічно, навіть не у холодильнику.Ваш латинський афоризм не зрозуміла. Власне одне тільки слово не зрозуміле - друге. З кимось там не сперечаються. Колись довго м'яла збірку латинських афоризмів у крамниці на Хрещатику, але так і не наважилася купити, бо дорого для мене було. Гривень 50. Більше не бачила. Так що вживайте, але з перекладом, як компроміс.
2004.04.14 | Георгій
Re: А рештки куди дівають?
Горпина Пінчук пише:> Цікаво також куди дівають рештки тіла та крови Бога, недоїжені віруючими? ЇХ що пастирі доїдають?
(ГП) За православним обрядом, наскільки я пам'ятаю, так. За католицьким - не знаю. За пресвітеріанським, це не обов'язково. Після того, як Причастя приймає громада, його окремо, біля пульпіту, приймають старійшини і потім пастор. Пасторові дає Причастя один із старійшин, як правило найстарший за віком і стажем служби в церкві. Куди діваються рештки хліба і вина (або соку), я не знаю - можу запитати в нашої Сари Бі, якщо Вам це цікаво. Але я не помічав, щоби залишалося багато хліба, чи вина, чи соку - пресвітеріани традиційно дуже раціональні, економні, вони нічого зайвого до церкви не приносять.
>Якщо вони залишаються таки ніким недоїжені, вони зотлівати не повинні, бо це ж Бог. Значить повинні зберігатися вічно, навіть не у холодильнику.
(ГП) Ні, вони, за римо-католицькою доктриною транссубстанціації, СТАЮТЬ тілом та кров'ю Христа ТІЛЬКИ в момент прийняття їх віруючими. Якщо якась кришка хліба впаде під час Євхаристії на підлогу, вона, за католицькими віруваннями, так і залишається просто кришкою. А за протестантськими віруваннями (зокрема пресвітеріанськими), хліб і вино не перетворюються в тіло і кров Христа взагалі. (Подивіться фільм "Леді Джейн," де дебютувала молода тоді Гелена Бонем Картер - там 16-річна Джейн прекрасно пояснює римо-католицькому єпископові різницю між католицьким і протестантським тлумаченням Причастя.)
> Ваш латинський афоризм не зрозуміла. Власне одне тільки слово не зрозуміле - друге. З кимось там не сперечаються.
(ГП) "Смаки." Зі смаками не сперечаються. Одному до вподоби одне, другому інше. Моя задача не заставити Вас і панів неоязичників полюбити християнство, а тільки пояснювати Вам і всім іншим щось, коли Ви питаєте, а я щось про це знаю.
>Колись довго м'яла збірку латинських афоризмів у крамниці на Хрещатику, але так і не наважилася купити, бо дорого для мене було. Гривень 50. Більше не бачила. Так що вживайте, але з перекладом, як компроміс.
(ГП) Добре. Я сам не спец в латині, моя дочка дасть мені 100 очок вперед - вона у 2000 році виграла золоту медаль на загальноамериканській шкільній олімпіаді з латини, так званий "Curtamen."
2004.04.14 | Тестер
Re: Георгію, Вас же, тупо під...ть, а Ви клюєте ;-(
А от доця Ваша молодець, вона на такі речі, думаю, не купилась би.Того і золоту медаль виграла, розумниця!
2004.04.14 | Георгій
Нічого!
Я працюю за принципом, питаєте - відповідаю.2004.04.14 | Анатолій
Ще запитання - А куди дівається м"ясо після юдейського обрізання
У свій час (часи СРСР) був такий анегдот, коли до синагоги приїхала комісія з ЦК з перевіркою про те м"ясо. Адже його можнва було залучити дл продовольчої програми. То ж куди дівається те м"ясо зараз?Анатолій
2006.01.23 | Социст
З Георгієм значно складніше, тому промовчу...(--)
2004.04.14 | Горпина Пінчук
Значить, Ви не їсте тіла та не п'єте кров?
оскільки Ви - пресвітеріанин. Можу ще трохи розповісти.У нас в селищі є сяка-така церква і, звісно, піп. Йому допомагала одна родина по господарству. Але коли надійшов час готуватися до причастя, вони не витримали спокуси і потягнули все церковне вино, заготовлене для перетворення на Бога. Священник в розпачі кинувся до них додому, каже - віддайте, я заплачу, однак вони так і не віддали. Може вже випили. Два роки вони не ходили до церкви. Але потім і Бог і священик мабуть вибачили їх і вони знову почимчикували до церкви.
А сьогодні бабця збирала на свічки у якийсь мішечок з хрестом, я не дала, посилаючись, що невіруюча. Так вона за гроші, які призначалися на свічки, купила в мене мило. Багато мабуть мімікрують під віруючих. Також вона агітувала за християнство і розповідала, що якась жінка боялася і не вірила в причастя, але потім побачила як ворушиться м'ясо на місці хлібу. Це ж взагалі фільм жахів, а не церква. Я б забігла від такої диявольщини і ніколи б не приходила до церкви. Навіть підготовлена племінником щодо двох станів речей.
Як ще прийде та бабця, скажу, що вона мене переконала і я тепер сама збираю на церкву у свому селищі.
2004.04.14 | Тестер
Re: А рештки куди дівають? Випиває і з"їдає пономар! (-)
2004.04.14 | Тестер
Re: Для уловлення рештків зараз в Гамериці, а також в
Римі, та Третьому Римі, цебто "Первопрестольной" конструюються спеціальні памперси, з врахуванням останніх досліджень в теорії поля та матеріалознавства.2006.01.24 | шорох
шиза в г.п
no comment...