знання чи віра
09/18/2004 | Р.М.
В одній з попередніх тем, ми з паном Анатолієм вели розмову про те, яку роль відіграє знання та досвід людини після її фізичної смерті, а також про те, чи завжди смерть може означати народження. З цього приводу хотів би поділитися власними думками.
Твердження про те, що смерть старого означає народження нового є поверхневим і однобоким. Смерть НЕ ЗАВЖДИ означає народження.
Візьмімо для прикладу зернину, вона може прорости і дати народження новій рослині, а може зігнити. Прорости може як і хороше високоврожайне зерно так і поганеньке низьковрожайне зернятко. Так само одне й друге можуть загинути, зігнити і перетворитись в прах і в цьому випадку генетично набута інформація зернини не має жодного значення.
Цілком очевидно і зрозуміло, що можливість проростання зерна не залежить від його якості або сорту. Для того, щоби зерно проросло, потрібна єдина умова - ЖИТТЄДАЙНИЙ ГРУНТ.
Так само й людині, для того, щоби здобути нове вічне життя у новому тілі, потрібен перш за все благодатний грунт - НАЛЕЖНИЙ СТАН ДУШІ. КОЖНА людина, як ті різні зернятка, може здобути життя вічне, бо перед Богом УСІ рівні, хоча кожна людина, як і кожен сорт, має своє власне призначення у цьому світі. Стан нашої душі це і є той грунт в якому ми можемо або народитися заново, або умерти навіки. Ми зобов'зані в першу чергу піклуватися за свій душевний стан, позбутись гордині і пожадливостей тіла, і тільки віра в Бога може допомогти нам у цьому.
А високі знання, - прийдуть, до того, кому вони потрібні, і вирішувати це не нам, а Головному Селекціонеру.
Світ чудовий в своїй розмаїтості і гармонії. Напевно було б нецікаво, якби повсюди росла одна високоврожайна пшениця, або одні розкішні троянди. Бо буває так, що все це є, а туга пробирає, за гірким полином і синіми волошками.
Твердження про те, що смерть старого означає народження нового є поверхневим і однобоким. Смерть НЕ ЗАВЖДИ означає народження.
Візьмімо для прикладу зернину, вона може прорости і дати народження новій рослині, а може зігнити. Прорости може як і хороше високоврожайне зерно так і поганеньке низьковрожайне зернятко. Так само одне й друге можуть загинути, зігнити і перетворитись в прах і в цьому випадку генетично набута інформація зернини не має жодного значення.
Цілком очевидно і зрозуміло, що можливість проростання зерна не залежить від його якості або сорту. Для того, щоби зерно проросло, потрібна єдина умова - ЖИТТЄДАЙНИЙ ГРУНТ.
Так само й людині, для того, щоби здобути нове вічне життя у новому тілі, потрібен перш за все благодатний грунт - НАЛЕЖНИЙ СТАН ДУШІ. КОЖНА людина, як ті різні зернятка, може здобути життя вічне, бо перед Богом УСІ рівні, хоча кожна людина, як і кожен сорт, має своє власне призначення у цьому світі. Стан нашої душі це і є той грунт в якому ми можемо або народитися заново, або умерти навіки. Ми зобов'зані в першу чергу піклуватися за свій душевний стан, позбутись гордині і пожадливостей тіла, і тільки віра в Бога може допомогти нам у цьому.
А високі знання, - прийдуть, до того, кому вони потрібні, і вирішувати це не нам, а Головному Селекціонеру.
Світ чудовий в своїй розмаїтості і гармонії. Напевно було б нецікаво, якби повсюди росла одна високоврожайна пшениця, або одні розкішні троянди. Бо буває так, що все це є, а туга пробирає, за гірким полином і синіми волошками.
Відповіді
2004.09.18 | Георгій
Re: знання чи віра
Р.М. пише:> (...) людині, для того, щоби здобути нове вічне життя у новому тілі, потрібен перш за все благодатний грунт - НАЛЕЖНИЙ СТАН ДУШІ. КОЖНА людина, як ті різні зернятка, може здобути життя вічне, бо перед Богом УСІ рівні, хоча кожна людина, як і кожен сорт, має своє власне призначення у цьому світі. Стан нашої душі це і є той грунт в якому ми можемо або народитися заново, або умерти навіки. Ми зобов'зані в першу чергу піклуватися за свій душевний стан, позбутись гордині і пожадливостей тіла, і тільки віра в Бога може допомогти нам у цьому.
(ГП) Так. Саме такими чином бачить вічне життя наша християнська Церква. Ми, звичайно, повинні самі прагнути жити краще - любити свого ближнього, допомагати йому, дбати про добробут своєї Батьківщини, народу. І при цьому ми мусимо старатися, скільки вистачить сил, не бути заплямленими облудами цього поламаного, хворого світу - жадібністю, розпустою, амбіціями, ненавистю. Але ми самі не можемо досягнути нашого ідеалу без ВІРИ в Бога, без віри у Христа. Тільки тоді, коли ми починаємо щиро вірити в Нього, довіряти Йому, шукати відповіді на всі наші болючі питання в Ньому - тільки тоді наша душа набуває справжньої чистоти і сили, стає милою, приятливою для нашого Творця (або, за християнською термінологією, "спасенною"). Так дивилися на це і Св. Павло, і Отці ранньої Церкви, і Лютер, і Кальвін, і Веслі, і Барт, і К.С. Льюїс, і інші видатні християнські мислителі. Протестантські церкви суммують це у твердженні, "sola fide" ("тільки вірою").
> А високі знання, - прийдуть, до того, кому вони потрібні, і вирішувати це не нам, а Головному Селекціонеру.
(ГП) Згідний. Ми самі тільки плутаємося, які ж ті знання насправді високі, а які - химера...
> Світ чудовий в своїй розмаїтості і гармонії. Напевно було б нецікаво, якби повсюди росла одна високоврожайна пшениця, або одні розкішні троянди. Бо буває так, що все це є, а туга пробирає, за гірким полином і синіми волошками.
(ГП) Так. А від сильного аромату троянд голова може розболітися.
2004.09.20 | Анатолій
НЕМАЄ ВІРИ ВИЩОЇ ЗА ІСТИНУ! (-)
2004.09.21 | Р.М.
Re: пізнати Бога - пізнати ІСТИНУ
Але для того, щоби її пізнати, спершу треба заінвестувати свою віру в Бога, а вже потім можна на щось розраховувати, в тому числі і на прихід знань. Бог знає що кому потрібно і ніколи не відмовляє тим, хто вірить в Нього і просить Його. Отже, пане Анатолію, маєте чудову нагоду вдовільнитти свої духовні потрекби. Справа за малим, - робіть інвестицію.2004.09.21 | Анатолій
До чого тут міліція, коли грім порося вбив...
(РМ пише)Але для того, щоби її пізнати, спершу треба заінвестувати свою віру в Бога, а вже потім можна на щось розраховувати, в тому числі і на прихід знань. Бог знає що кому потрібно і ніколи не відмовляє тим, хто вірить в Нього і просить Його. Отже, пане Анатолію, маєте чудову нагоду вдовільнитти свої духовні потрекби. Справа за малим, - робіть інвестицію.Панове РМ та єдині з ним у спрямуванні юдо-християни!
Як кажуть в Одесі, а до чого тут ВІРА! Он у минулому у нас було суспільство атеїстів, але це не заважало розвивати науки. І, якщо пам"ятаєте, ці атеїстичне суспільство першим відправило людину до космоса. Мали ще дуже багато здобутків у науці. Це просто показує, що
т.з. ваша віра зовсім ні до чого, щоб розвивати науку. Між іншим точно так ми мали дуже багато духовно великих людей, які не вірили в вашого бога. Це дає мені право сказати, що ВІРА - це пристанище лінивих, які всю відповідальність хотять покласти на когось, себто на бога. Він вибере, Він призначить, Він навчить, він направить, він прийме гріхи тощо. Подуріли Ви, чи що? Та не направить, якщо Ваш розум не захоче. Та не зробить розумним, якщо людина повний дурак. Та не дасть знання тому, котрий лежить на печі. Це буває тільки у казках про Івана дурака. То мо вже пора відійти від менталітету Івана-дурака та стати гомо-сапієнс?
Анатолій
Панове! Пора набратися розуму
2004.09.22 | Р.М.
Re: віра - це дія
Анатолій пише:> Як кажуть в Одесі, а до чого тут ВІРА! Он у минулому у нас було суспільство атеїстів, але це не заважало розвивати науки. І, якщо пам"ятаєте, ці атеїстичне суспільство першим відправило людину до космоса. Мали ще дуже багато здобутків у науці. Це просто показує, що
> т.з. ваша віра зовсім ні до чого, щоб розвивати науку.
Віра для того, шо би ця наука діяла у правильному напрямку. Що з того, що кілька десятків людей суспільство відправило у космос, коли щодня те ж суспільство тисячами відправляє інших у пекло.
> Між іншим точно так ми мали дуже багато духовно великих людей, які не вірили в вашого бога.
Бог є Дух. Духовно велика людина не може не вірити у Бога.
> Це дає мені право сказати, що ВІРА - це пристанище лінивих, які всю відповідальність хотять покласти на когось, себто на бога.
Це в буддизмі не треба нічого робити. У християнстві віра це дія, яка спонукає людину до служіння Богові, до служіння ближньому.
> Він вибере, Він призначить, Він навчить, він направить, він прийме гріхи тощо.
Усе діється з Божої волі, тобто з Його відому.
> Подуріли Ви, чи що? Та не направить, якщо Ваш розум не захоче. Та не зробить розумним, якщо людина повний дурак.
Якщо повний, то так. Доведеться срок у пеклі відбувати.
> Та не дасть знання тому, котрий лежить на печі. Це буває тільки у казках про Івана дурака.
То мо вже варто перестати читати казочки?..
> То мо вже пора відійти від менталітету Івана-дурака та стати гомо-сапієнс?
Для початку треба позбутися гомо-совєтікус.
2004.09.22 | Анатолій
Re: віра - це дія? Перш за все бездумна джыя!!!
Пане РМ.Надайте но інформацыю про свою особу та як Ви особисто позбулися свого гомо-совєтікуса? Цікаво буде почитати. Адже наш мордератор, Вільнодум та я ніякоъ інфи про себе не приховуємо. То мо й Ви вже, позбувшись страху божого, надасте і проо себе?
Щодо віри, то я вже сказав - забудьте, панове, ніхто і ніколи Ваші власні гріхи нікуди не забрав і не допоможе Вам, як не надійтеся, юдейський бог. Хай Ваша ментальна та духовна лінь ніяк не допоможе Вам якось розібратися, де Бог, а де Саваот-Ягве-Єгова. Не мені вірите, то повірте Шевченкові.
А не хочете вірити Шевченкові, тоді вірти Абраму, Сарі та іншим, вони ж бо Вам, панове з"юдизовані українці, рідніші.
Шкода мені Вас...
Анатолій
2004.09.23 | Р.М.
стосовно гомо-совєтікуса
Анатолій пише:> Пане РМ.
> Надайте но інформацыю про свою особу та як Ви особисто позбулися свого гомо-совєтікуса? Цікаво буде почитати. Адже наш мордератор, Вільнодум та я ніякоъ інфи про себе не приховуємо. То мо й Ви вже, позбувшись страху божого, надасте і проо себе?
У мене не має звички нічого приховувати. Я не писав про себе, бо не вважав за потрібне, але й не скривав нічого. Ви запитуєте, я відповідаю.
Мені 45 років. Українець. Народився у Львові. За освітою інженер електрик. Одружений. Дружина Ольга. Маю двоє синів Мирослав і Маркіян. На даний період проживаю разом з сім'єю в Чикаго.
Якщо когось ще щось цікавить, прошу, запитуйте.
Стосовно гомо-совєтікуса,.. звичайно, він і мене не минув, адже перебував у цій системі усе своє свідоме життя, а це дається взнаки.
Про те, що таке гомо-совєтікус і як його позбутися, можна говорити багато. Згодом я спробую зробити це в окремій гілці. Єдине хочу зауважити. Ми мусимо живцем вирвати з себе, той бруд, ту облуду, яку приростила нам безбожна система, те, до чого ми звикли і без чого, як нам здається, ми не можемо прожити.
Ми повинні переламати себе і не переходити в російськомовному середовищі "нічьтожесумяшеся" на чужу мову, ми повинні відмовитися від прослуховування їхнього огидного шансону, ми повинні відмовитися від тих фальшивих "празнікав тіпа васьмоємарта"... Ми повинні вичавити з себе раба, зламати в собі той, спотворений огидною совіцькою системою дух, дух раба. Тільки віра у Бога може дати нам сили у цій непростій боротьбі з самим собою.
2004.09.23 | Анатолій
Re: стосовно гомо-совєтікуса, дякую, пане совок...
ПРане РМ.Позбавтеся свого страху, вичавте з себе раба в т.ч. і раба божого, божого не нашого бога, і згадайте бодай ще своє ім"я. Прізвище, я так розумію, у Вас німецьке (жартую).
Розумом Ви все правильно розумієте. І я розумію Вас, там у відриві від українських реалій Вам тяжко говорити про Україну, тяжко розуміти сьогоднішній ментал українців, тяжко зрозуміти зневіру українців. Адже саме американські українці, Микола до цього не відноситься, законсервували себе у тому вигляді, в якому тікали з рідної країни.
Так от, Вам треба замість розуму, включити серце, розконсервувати свою свідомість, поринути всім серцем у історію України, у її народ, у її карму, мо тоді зрозумієте хто є ху.
А розуміти треба досить мало. Не плутати божий дар, як у нас кажуть, з яєшнею, не плутати юдейського бога з Всевишнім, не плутати Аватару, себто людину з божественною душею, з богом, не плутати Львівщину з Чикажчиною...
І на останок. Припиніть свої поради, приїздіть і втілюйте все, що вважаєте за потрібне, тут в Україні. Не можете, то тоді краще помовчати і подумати. А потім вже, розібравшись з божественним світом, не з юдейським, а хочаб з українським, говорити, говорити і ще раз говорити. Читайте, І. Франка, читайте Г. Сковороду, читайте українців, ане юдеїв. Дасть бог, дійде...
Анатолій
2004.09.23 | Р.М.
це станеться само собою
Анатолій пише:> ПРане РМ.
> Позбавтеся свого страху, вичавте з себе раба в т.ч. і раба божого, божого не нашого бога, і згадайте бодай ще своє ім"я. Прізвище, я так розумію, у Вас німецьке (жартую).
Прізвище моє Проців, що не на є, українське, галичанське, не те, що в декого (теж жартую), а звати мене Юрій. Ще запитання будуть?
> Розумом Ви все правильно розумієте. І я розумію Вас, там у відриві від українських реалій Вам тяжко говорити про Україну, тяжко розуміти сьогоднішній ментал українців, тяжко зрозуміти зневіру українців.
Ні. Мені не важко розуміти сьгоднішній ментал українців, бо душею я завжди зі своїм народом.
> Так от, Вам треба замість розуму, включити серце, розконсервувати свою свідомість, поринути всім серцем у історію України, у її народ, у її карму, мо тоді зрозумієте хто є ху.
Абсолютно вірно. Тільки, повіривши в Бога усім своїм серцем, можна отримати вірне розуміння. Саме тому у мене не виникає жодних сумнівів у тому, хтоє ху, а хто є ду, а тим паче, хто є ту і хто є му.
> А розуміти треба досить мало. Не плутати божий дар, як у нас кажуть, з яєшнею, не плутати юдейського бога з Всевишнім, не плутати Аватару, себто людину з божественною душею, з богом, не плутати Львівщину з Чикажчиною...
Все це пусте. Треба просто вміти визнавати свої помилки, а для цього треба покаятися і тоді все стане на свої місця.
> І на останок. Припиніть свої поради, приїздіть і втілюйте все, що вважаєте за потрібне, тут в Україні. Не можете, то тоді краще помовчати і подумати.
Я не можу припинити давати свої поради, тим паче тоді, коли у Вас це викликає цікавість і нтерес, як Ви самі зізнались в одному з дописів. Тому залишаю за собою право й надалі бути Вам корисним. Я Вам ще одне скажу, я працюю на перспективу. Вам навіть не потрібно зараз погоджуватись з моїми думками, це станеться само собою, рано чи пізно, бо вони (ці думки) діятимуть у Вас.
2004.09.23 | Анатолій
Дякую РМ, пожуємо, побачимо...
(РМ)Я не можу припинити давати свої поради, тим паче тоді, коли у Вас це викликає цікавість і нтерес, як Ви самі зізнались в одному з дописів. Тому залишаю за собою право й надалі бути Вам корисним. Я Вам ще одне скажу, я працюю на перспективу. Вам навіть не потрібно зараз погоджуватись з моїми думками, це станеться само собою, рано чи пізно, бо вони (ці думки) діятимуть у Вас.Дякую Юрію (між іншим Юрій то є Орій). Гадаю, що Ви з нашого спілкування таки зможете дещо винести. В усякому разі хотів би цього.
Щодо перспективи, то це цікаво. Поділіться своїми розробками. Мо вони стануть мені у пригоді. Я тоді також запропоную свої Вам і мо й вони Вам стануть у пригоді. А поки що я запрошую Вас до свого власного сайту www.oratania.com.ua мо чим там зацікавитеся.
Бувайте Орію.
Анатолій
2004.09.25 | Soft
Re: знання чи віра
Моя судьба – в моих руках.Я могу чувствовать: Как движется Земля;
Что мои гены древнее звезд;
Что существование мира имеет смысл.
Каждый миг жизни полон радости и удивления.
И все это я осознаю только потому, что Бога нет!.
Мой разум свободен.
Моя душа принадлежит только мне.
Я – Атеист!
Я - Человек!
http://www.ateism.ru/articles/barnett04.htm
2004.09.25 | Георгій
Re: знання чи віра
Soft пише:> Моя судьба – в моих руках.
> Я могу чувствовать: Как движется Земля;
> Что мои гены древнее звезд;
> Что существование мира имеет смысл.
> Каждый миг жизни полон радости и удивления.
> И все это я осознаю только потому, что Бога нет!.
(ГП) Добре, воля Ваша.
> Мой разум свободен.
> Моя душа принадлежит только мне.
(ГП) А для чого вона Вам?
> Я – Атеист!
> Я - Человек!
(ГП) А як щодо МИ, а не тільки "я"?
2004.09.25 | Soft
Re: знання чи віра
> Мой разум свободен.> Моя душа принадлежит только мне.
(ГП) А для чого вона Вам?
Все что принадлежит мне является только моим и ничьи мысли или идеалы не смогут заставить меня добровольно и безвозмездно отдать это другому.
>>(ГП) А як щодо МИ, а не тільки "я"?
Это вы на антиутопию "МЫ" намекаете? :what
Хочу задать встречный вопрос. А зачем Я нужны МЫ?
PS
А вы никогда не задумывались, что вера в Бога это "комплекс Универсального Отца", прямая противоположность Эдипова комплекса?
2004.09.26 | ПоручікЪ Красной Армії
Re: Велкам ту локал парадайз!
Soft пише:> > Мой разум свободен.
Від чого?
> > Моя душа принадлежит только мне.
І тому кірпічу
Що розлучить її з Вашим тілом.
Впавши Вам на голову.
Цілком випадково...
> (ГП) А для чого вона Вам?
Для мастурбації
(Вибачте!)
> Все что принадлежит мне является только моим и ничьи мысли или идеалы не смогут заставить меня добровольно и безвозмездно отдать это другому.
Обладайте!
Пока...
> Хочу задать встречный вопрос. А зачем Я нужны МЫ?
Для самоудовлєтворєнія, дійсно.
Інший - лишній!
> А вы никогда не задумывались, что вера в Бога это "комплекс Универсального Отца", прямая противоположность Эдипова комплекса?
У Вас, я так розумію -
Комплєкс нєпротівоположний
Едіп класіческій
В полном согласованії
З дідом Фройдом...
Велкам ту локал парадайз!
ПоручікЪ Красной Армії
2004.09.26 | Soft
Никакого парадокса нет
http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?key=1096152536&trs=-1&bn=maidan_rel&site=maidan2004.09.26 | Георгій
Re: знання чи віра
Soft пише:> > Мой разум свободен.
> > Моя душа принадлежит только мне.
> (ГП) А для чого вона Вам?
>
> Все что принадлежит мне является только моим и ничьи мысли или идеалы не смогут заставить меня добровольно и безвозмездно отдать это другому.
(ГП) Я це розумію, але все-таки, нащо Вам ця душа? Яка Вам від неї користь?
> >>(ГП) А як щодо МИ, а не тільки "я"?
>
> Это вы на антиутопию "МЫ" намекаете? :what
(ГП) Ні, не на цю книгу. Я натякаю на те, що без інших людей жити якось паршиво: холодно, порожньо. А Ви так не думаєте? Не відчуваєте цього?
>
> Хочу задать встречный вопрос. А зачем Я нужны МЫ?
(ГП) Складне питання. Дійсно, ніякого раціонального обгрунтування колективізму нема. За умови певного ступеню технологічного розвитку людина цілком може прожити все своє життя без іншої людини. Працювати вдома за комп'ютером, одержуючи чеки за виконану роботу поштою. Замовляти їжу, одяг і всі побутові речі по телефону або через Інтернет. Статеві потреби задовольняти або через соло-секс ("sex with someone you REALLY love"), або, як герой роману Бретта Істона Елліса "Американський псих," з допомогою телефонних дівчат, яких бачиш вперше і востаннє. Не треба ні батьків, ні дружин, ні дітей, ні братів, ні сестер, ні колег по роботі, ні одновірців. А емоції, що неодмінно в людини накопичуються, цілком можна виливати, спостерігаючи гарний захід сонця або меблі з фабрики "Айкія" (читайте "Клуб любителів битися" Чака Паленюка). Навіть з Богом можна попробувати з'єднатися без якихось там інших людей, повторюючи, "омммммммммммм, омммммммммммм," і спостерігаючи власний пуп. Все більше і більше людей так робить...
> PS
> А вы никогда не задумывались, что вера в Бога это "комплекс Универсального Отца", прямая противоположность Эдипова комплекса?
(ГП) Ні. Я ніяких комплексів по відношенню до Бога не маю. Він просто існує. Я знаю це тому, що Він мені це відкрив. Він і Вам теж дуже хоче це відкрити, повірте мені.
2004.09.25 | Р.М.
Re: Я... Я...
Soft пише:> Я – Атеист!
> Я - Человек!
головка від * * *
2004.09.25 | Soft
Била PM мати
Била PM матиМокрими трусами
Щоб не ходив PM
Догори ногами...
2004.09.26 | Р.М.
не вірити в Бога - пристати до диявола
"Дорогой Боже,Возможно ты удивишься, узнав,
Что я в тебя не верю.
Это тебя не потрясло?
Скорее всего, что нет."
Це відривочок з А. Барнета, любязно запрпонованого п. Soft.
Прочитавши цей пердл, закономірно повстає питання. Як можна звертатися до того, в чиє існування ти не віриш?.. Хтось зможе пояснити?
Присутність Всевишнього Бога зрозуміла кожному, проте не кожному подобається такий бог.
Але Бог є ОДИН. Іншим Він бути не може. ІНШИЙ бог - це вже не бог.
Не вірити в Бога - пристати до диявола.
2004.09.26 | Soft
Re: не вірити в Бога - пристати до диявола
Сперва, вы можете привести свое определение Бога, так как мы говорим о совсем разных вещах. Я не являюсь чистым материалистом, но в такого благообразного дедушку, который сидит на ближайшей тучке и указывает всем как жить, я не только не верю, но представить не могу.Ведь по-вашему бог это некий Отец, который и поблагодарить может своих детей и в угол поставить и по попке отшлепать. Может пора вылезти из коротких штанишек и принять для себя, что наступил конец детства? Может стоит заявить за все свои поступки и проступки, а также все удачи и достижения несу ответственность Я и только Я. А от получается, что все что вы достигли только ваша заслуга и "божьей помощи", а если неудача, то "Сатана попутал".
Открою страшную тайну: на самом деле вера в Бога это всего лишь психологический комплекс - "комплекс Универсального отца", способ избежать части ответственности в этом безумном мире. Я не осуждаю верующих, так как не верить в Бога способен по настоящему СИЛЬНЫЙ ДУХОМ, а таких людей очень мало.
ЗЫ
Бога нет, но есть нечто вроде него.
ЗЫ2
Ничего, что я на русском языке, мне так удобнее?
2004.09.26 | Р.М.
Re: Бог пізнається серцем
Soft пише:> Сперва, вы можете привести свое определение Бога, так как мы говорим о совсем разных вещах. Я не являюсь чистым материалистом, но в такого благообразного дедушку, который сидит на ближайшей тучке и указывает всем как жить, я не только не верю, но представить не могу.
Ну яке може бути визначення Богові. Бог Він і є Бог. Творець. Перврпричина. Гармонія. Зміст. Життя. А також усі поняття, котрі вміщаються в Слово Любов. Хотів би зауважити, що хтивість і гординя не мають нічого спільного з любов'ю, бо ці поняття означають ПОТРЕБУ. Любов же не потребує, вона ВІДДАЄ.
> Ведь по-вашему бог это некий Отец, который и поблагодарить может своих детей и в угол поставить и по попке отшлепать. Может пора вылезти из коротких штанишек и принять для себя, что наступил конец детства? Может стоит заявить за все свои поступки и проступки, а также все удачи и достижения несу ответственность Я и только Я. А от получается, что все что вы достигли только ваша заслуга и "божьей помощи", а если неудача, то "Сатана попутал".
Людина від Бога отримала свобідну волю. Від неї залежить куди скерувати своє Я, на Бога, чи на самого себе.
> Открою страшную тайну: на самом деле вера в Бога это всего лишь психологический комплекс - "комплекс Универсального отца", способ избежать части ответственности в этом безумном мире.
Не так. Ми відповідаємо перед Ним за самих себе.
> Я не осуждаю верующих, так как не верить в Бога способен по настоящему СИЛЬНЫЙ ДУХОМ, а таких людей очень мало.
Неможливе для людей - можливе для Бога. Просімо Його і Він нам допоможе осягнути неможливе. Іншими словами наша сила у нашій вірі.
> ЗЫ
> Бога нет, но есть нечто вроде него.
"Нечто" не проходить.
> ЗЫ2
> Ничего, что я на русском языке, мне так удобнее?
Звичайно. Бог пізнається серцем.
2004.09.26 | Soft
Re: Бог пізнається серцем
>>Ну яке може бути визначення Богові. Бог Він і є Бог. Творець. Перврпричина. Гармонія. Зміст. Життя. А також усі поняття, котрі вміщаються в Слово Любов. Хотів би зауважити, що хтивість і гординя не мають нічого спільного з любов'ю, бо ці поняття означаютьПОТРЕБУ. Любов же не потребує, вона ВІДДАЄ.
Опять ничего конкретного:( Тогда почему я не могу быть Богом?
>>Людина від Бога отримала свобідну волю. Від неї залежить куди скерувати своє Я, на Бога, чи на самого себе.
Зачем тогда человеку свобода воли, если он не может ею распоряжаться по своему усмотрению?
>>Не так. Ми відповідаємо перед Ним за самих себе.
Ошибаетесь. Мы просто боимся... ответственности за поступки и предпочитаем или не совершать эти поступки или переложить на кого-то ответственность. Но если человек не может сам себе, без чьего либо участия, установить моральные нормы, тогда мы видим беспредел. Тогда у нас Беслан:(
>>Неможливе для людей - можливе для Бога. Просімо Його і Він нам допоможе осягнути неможливе. Іншими словами наша сила у нашій вірі.
Если всю ответственность за свои поступки я возлагаю только на себя, зачем мне Бог?
>>"Нечто" не проходить.
Бог=Нечто, так чаще всего Бог является всего лишь словом без содержания и смысла, тоесть можно подставить вместо него слово Сапог.
ЗЫ
Про религию очень много интересного написал Ницше. Хотя он считал себя Богом...
2004.09.26 | ПоручікЪ Красной Армії
Re: Бог помер!(с, Ніцше). Ніцше помер!(с, Бог)
Soft пише:> Про религию очень много интересного написал Ницше. Хотя он считал себя Богом...
Ага.
Ахура-Маздою.
І закінчив своє божествене життя у дурці.
Вам - туда же?
ПоручікЪ Красной Армії
2004.09.26 | Р.М.
Re: Бог пізнається серцем
Soft пише:> Опять ничего конкретного:( Тогда почему я не могу быть Богом?
У перспективі, якщо будете слухняним Богові, маєте шанс статаи досконалим, як Він, залишаючись при тому, самим собою.
> > Людина від Бога отримала свобідну волю. Від неї залежить куди скерувати своє Я, на Бога, чи на самого себе.
> Зачем тогда человеку свобода воли, если он не может ею распоряжаться по своему усмотрению?
Свобідна воля закладена в людині відпочатково. Людська душа є особистістю, але в той же час вона є частинкою Бога, Його віддихом. Частинка Бога (людська душа) не може бути маріонеткою і мусить сама вирішити своє спрямування. Діти не можуть бути рабами. Батько любить дитину, бажає їй добра, навчає її, але він не може силою заставляти свою дитину рбити те, або те, дитина мусить сама зрозуміти.
> > Не так. Ми відповідаємо перед Ним за самих себе.
> Ошибаетесь. Мы просто боимся... ответственности за поступки и предпочитаем или не совершать эти поступки или переложить на кого-то ответственность.
Людина не може позбутися вілповідальності. Людина може покаятися і перестати грішити. Вівдповідальність перед Богом залишається і Йому Одному вирішувати.
> Но если человек не может сам себе, без чьего либо участия, установить моральные нормы, тогда мы видим беспредел. Тогда у нас Беслан:(
Коли людина встановлює для себе моральні норми, вона виконує Божу волю. Правдива мораль всюди одинакова і у віруючих і у невіруючих. Святий Дух діє де хоче і як хоче. Куди важливіщим є зрозуміти що таке правдива мораль. Єдиним Прикладом може служити лише Правдивий Бог Ісус Христос.
> >>Неможливе для людей - можливе для Бога. Просімо Його і Він нам допоможе осягнути неможливе. Іншими словами наша сила у нашій вірі.
> Если всю ответственность за свои поступки я возлагаю только на себя, зачем мне Бог?
Дай Боже Вам не відчути того відчаю і тягару, що його відчувають матері в Беслані. ХтО їм може допомогти!!?
> >>"Нечто" не проходить.
> Бог=Нечто, так чаще всего Бог является всего лишь словом без содержания и смысла, тоесть можно подставить вместо него слово Сапог.
Для когось можна підставити й слово валянок.
> ЗЫ
> Про религию очень много интересного написал Ницше. Хотя он считал себя Богом...
Читайте Святе Письмо, хоча би заради цікавости, чому його інші читають і що воно в ньому знаходять.
2004.09.26 | Soft
Хотя, частично с вами согласен.
Если без царя в голове, то хоть немного помогает Бог, точнее страх наказания. А если и без того и другого...Как вам такая песенка:
"Rammstein - Sehnsucht (Japan) 1997
Tier
Что делает мужчина?
Что делает мужчина,
Который подобен зверю?
Что?
Он пойдет к своей дочери, она красива и молода,
И как собака вцепится в нее,
Соединяясь плотью и кровью.
Что ты делаешь?
Что ты чувствуешь?
Кто ты?
Ты всего лишь зверь!
Что делает женщина?
Что делает женщина,
Которую нельзя отличить от зверя?
Она окунает перо в свою кровь,
И пишет сама себе письмо
Мертвые строчки детства,
Когда отец спал с ней.
Что ты делаешь?
Что ты чувствуешь?
Кто ты?
Всего лишь зверь!"
http://engel.by.ru/texts_a_song8_ru.htm#3
А многим нравится...
2004.09.26 | ПоручікЪ Красной Армії
Re: Ну, парадокс, так - парадокс... :)
Soft пише:> Сперва, вы можете привести свое определение Бога, так как мы говорим о совсем разных вещах. Я не являюсь чистым материалистом, но в такого благообразного дедушку, который сидит на ближайшей тучке и указывает всем как жить, я не только не верю, но представить не могу.
Я так поняв, Ви к поезії нєравнодушні.
Щоб далеко не ходити...
Гаврііл ДєржавінЪ, ода "БогЪ":
О,Ты, в пространстве Бесконечный,
Живой в движеньи вещества,
В теченьи времени - Предвечный,
Един в трех лицах Божества...
Дух, всюдусущий и единый,
Кому нет места, нет причины,
Кого никто постичь не смог.
Кто все Собою наполняет,
Объемлет, зиждет, сохраняет -
Кого мы называем - БогЪ...
> Ведь по-вашему бог это некий Отец, который и поблагодарить может своих детей и в угол поставить и по попке отшлепать.
Бог може ВСЕ.
На те Він і Бог.
> Может пора вылезти из коротких штанишек и принять для себя, что наступил конец детства?
Це - у Вас.
Пєріод максімалізма.
Юношеського...
З прищами...
Прищі зійдуть.
> Может стоит заявить за все свои поступки и проступки, а также все удачи и достижения несу ответственность Я и только Я. А от получается, что все что вы достигли только ваша заслуга и "божьей помощи", а если неудача, то "Сатана попутал".
Не скажу за всіх.
У моїх проколах винен я.
Мої скромні досягнення - завдяки Йому.
> Открою страшную тайну: на самом деле вера в Бога это всего лишь психологический комплекс - "комплекс Универсального отца", способ избежать части ответственности в этом безумном мире.
Я за свій базар - атвєчаю!
А що такого поганого
Зробив Вам Ваш тато?
Що Ви переносите свої комплекси
Широко і глибоко
Аж настільки...
> Я не осуждаю верующих,
І на тому, спасибі...
> так как не верить в Бога способен по настоящему СИЛЬНЫЙ ДУХОМ,
Ви - комуніст???
Чи - комсомолець???
Це - вони - сильні духом
Були.
Місцями...
І - часом...
> а таких людей очень мало.
Назвіть 10 перших попавших
Чи - попавшихся
Слабим духом -
Дістанете в диню
9 раз.
> Бога нет, но есть нечто вроде него.
Гм...
Нєчто, вродє Бога...
Оррігінально-с!
Тоді, вже, - нєкто, вродє...
> Ничего, что я на русском языке, мне так удобнее?
Сіль ву плє!
ПоручікЪ Красной Армії
2004.09.27 | Тестер
Re: Ти новенький на форумі, але ти не єдиний "сильний духом"
І не єдиний атеїст. Старий Тестер також!А хто духом слабкий і богуязливий, та ще і "шкодливий" - шукає Бога, щоб "списати гріхи своя тяжкіє"
Soft пише:
> Открою страшную тайну: на самом деле вера в Бога это всего лишь психологический комплекс - "комплекс Универсального отца", способ избежать части ответственности в этом безумном мире. Я не осуждаю верующих, так как не верить в Бога способен по настоящему СИЛЬНЫЙ ДУХОМ, а таких людей очень мало.
>
З повагою до сильних духом!
2006.01.26 | Социст
Бути сильним духом означає бути особистістю.(--)