ДЕПРЕССИЯ
04/21/2005 | Артурий
Говорят это заболевание древнее и даже сам Царь Давид страдал от этого духовного недуга. Многие греческие мыслители древности писали о депрессии. Сегодня она тяготит многих людей на нашей планете. А вот как ее идентефицировать и лечить многие не знают. Что думают по этому поводу дорогие форумники?
Відповіді
2005.04.21 | Георгій
Re: ДЕПРЕССИЯ
Артурий пише:> Говорят это заболевание древнее и даже сам Царь Давид страдал от этого духовного недуга. Многие греческие мыслители древности писали о депрессии. Сегодня она тяготит многих людей на нашей планете. А вот как ее идентефицировать и лечить многие не знают. Что думают по этому поводу дорогие форумники?
(ГП) Пане Артурій, Ви маєте рацію - депресія має давню історію і зараз вона дуже розповсюджена у світі. Причин і механізмів депресії багато, але мабуть найчастіше депресія трапляється, коли порушується серотоніновий баланс мозку. У нормі деякі нейрони мозку продукують серотонін (речовина, яка грає певну роль у передачі електричних сигналів від одного нейрону до іншого), і вивільняють цей серотонін у так звану синаптичну щілину. Звідти серотонін дуже поступово, повільно, крапелька за крапелькою, абсорбується мембраною наступного (постсинаптичного) нейрону. В людей, які мають симптоми депресії, серотонінові синапси майже весь час порожні, тому що як тільки серотонін надходить у синаптичну щілину, він моментально "вимивається" звідти і не доходить нормальним чином до мембрани постсинаптичного нейрону. Препарати типу Прозаку (сам прозак, а також його сучасні "родичі" паксіл і золофт) допомагають серотоніну затримуватися довше у синаптичній щілині. Люди, які приймають ці препарати, через деякий час стають веселішими, впевненішими у собі, активнішими і менш схильними до нудьги чи туги. Але ці препарати мають одну дуже небезпечну властивість - якщо людина різко припиняє їх приймати, депресія повертається з новою силою і може іноді штовхнути людину на самогубство. Тому ці препарати рекомендують тільки тим, у кого депресія дійсно сильна, і навчають людей зменшувати їх дозу дуже поступово, а не кидати їх прийом одразу.
2005.04.21 | Социст
Депресія та апокаліпсис.
З препаратів проти депресії най-ефективнішим є триттіко (італьянський). Крім того, він не має таких негативних показників, про які пише пан Георгій.Але самих препаратів недостатньо. Бо вони впливають лише на симптоми хвороби, а не на її причини. Причиною хвороби є все більше і більше зростаюче напруження в житті людини, непорозуміння та втрата життєвої перспективи. Для подолання причин є лише один шлях – єдність з самим собою та єдність між людьми. Спілкуватись треба з людьми, з якими можете досягнути згоди, тобто перш за все необхідно поміняти атмосферу людських стосунків. Нажаль, в епоху апокаліпсиса зробити це стає все складніше й складніше. Звідси й посилення депресії.
В динаміці апокаліпсиса депресія є вже його другим кругом. Першим кругом була ескалація війни з боку Ал-Каїди, Росії та США. Тепер вже манія воювати з боку суперсил проходить, але це не означає, що все повертається в спокійні води. Бо, як відомо, період манії змінюється періодом депресії, бо ескалація війни призводить до значного пониження порога вразливости людей. Тобто, навіть, якщо й буде мир, розруха війни продовжується, бо люди втратили перспективу. Але й миру як такого не буде, бо, хоч і немає ескалації війни, залишається ескалація загрози відновлення халіфату.
Коли цей халіфат виникне внаслідок мирної ісламської революції, тоді вже й настане справжня глобальна шизофренія, бо війна з халіфатом означатиме глобальну термоядерну війну, а мир з халіфатом означатиме поширення халіфату на весь світ. Спасіння лише в роззброєнні всіх держав, яке, нажаль ще не є на глобальному порядку дневному. Бо політики піклуються лише про збереження влади, а не про спасіння світу.
2005.04.21 | Георгій
Re: Депресія та апокаліпсис.
Социст пише:> (...) Причиною хвороби є все більше і більше зростаюче напруження в житті людини, непорозуміння та втрата життєвої перспективи.
(ГП) Думаю, Ви маєте рацію. Дійсно, є якась дуже глибока причина депресії, глибша, ніж серотоніновий дисбаланс. Для мене це дуже персональна тема, тому що мій тато, очевидно, страждав на цю хворобу і загинув від неї. В нього депресія була "фазами," проявлялася як раптові напади дуже сильної туги після довгих періодів "нормального" настрою. Причому це не був так званий "біполярний синдром," тому що нападів "маніакальності" в мого батька ніколи не було.
>Для подолання причин є лише один шлях – єдність з самим собою та єдність між людьми. Спілкуватись треба з людьми, з якими можете досягнути згоди, тобто перш за все необхідно поміняти атмосферу людських стосунків.
(ГП) Мій тато як раз був зразковим у цьому плані. Він був прекрасний комунікатор - міг спілкуватися з будь-якою людиною і завжди прагнув миру і порозуміння. Терпіти не міг конфліктів, сварок. Завжди шукав компромісів, ніколи не наполягав на своїй абсолютній правоті. Взагалі він був рідкісно, винятково добра душа - мабуть, не було на світі жодної істоти, яку він би хоч якимось чином образив. Але от мав цю дивну болячку...
>Нажаль, в епоху апокаліпсиса зробити це стає все складніше й складніше. Звідси й посилення депресії.
(ГП) Важко судити. Може, депресію зараз просто краще навчилися розпізнавати. Люди з депресією завжди існували. Як правило, вони щось протилежне людям істеричним, самозакоханим - вони зовні виглядають дуже балансованими, усім задоволеними, часто дуже плідно працюють як фахівці, і є об"єктами щирої любові дітлахів. Д-р Кларенс Гемінгвей, батько письменника - типовий зразок. Сам письменник, Ернест Гемінгвей, теж.
2005.04.22 | Социст
Земля обетована.
Не буду гадати, але доля людини, взагалі кажучи, визначається взаємодією індивідуальних нахилів та впливів оточуючого середовища. Але від особистого вибору людини залежить, який шлях до землі обетованої вона вибере. Причини життєвих ускладнень бувають різні, але дуже часто їх динамічним підгрунтям є залежність певної людини від якоїсь пригнічуючої її особи, особливо у випадках, коли здається, що від такої залежности неможливо звільнитись. Але це неправда! Будь-який гніт є не тільки наслідком зовнішнього гніту, але й внутрішнього примирення, апатії та відмови від боротьби за визволення від цього гніту.Для того, щоб стати господарем своєї власної долі, необхідно перш за все покласти всі свої зусилля для виявлення справжньої причини власних несполук та поразок. Далі треба покласти всі свої зусилля для того, щоб розробити послідовний та ефективний план визволення від гніту. Якщо цей гніт пов'язаний з негативним впливом певної особи, план повинен включати ефективний послідовний відхід від усяких стосунків з цією особою аж до повного зникнення всіх форм гніту. Це є най-важчий відрізок індивідуального шляху до землі обетованої. Це все щодо подолання гніту...
Звільнення від гніту є справжнім початком особистого шляху вперед. Треба покласти всі свої зусилля для того, щоб знайти в світі людей таку людину, з якою Ви особисто зможете себе утожсамити як з своїм власним доповненням до єдности. І тоді вже Вам залишилось лише присвятити все своє життя осягненню справжньої єдности з обраною особисто Вами людиною. Особиста єдність з самим собою та з своєю власною спорідненою людиною і є та сама земля обетована, про яку мріють всі люди.
Після осягнення єдности з самим собою та близькими собі людьми, Ви знайдете також свою власну перспективу для повноцінної участи в єдності Вашої власної громади та Вашої нації. Це й буде Вашим повноцінним внеском в єдність всього людства. Земля ця немає початку і краю, і її ніхто не покине...
Єдність є справжньою землею обетованою!
2005.04.22 | Тестер
коли ви це відчуєте, про щопишете
Тоді не до го2005.04.22 | Артурий
Re: ДЕПРЕССИЯ
Дуже цікаво пане Георгію. Скажіть будьласка, чи має депресія тільки моральні та духовні аспекти, чи на фізичному стані людини вона теж якось проявляється..?2005.04.22 | Георгій
Re: ДЕПРЕССИЯ
Артурий пише:> Дуже цікаво пане Георгію. Скажіть будьласка, чи має депресія тільки моральні та духовні аспекти, чи на фізичному стані людини вона теж якось проявляється..?
(ГП) Я взагалі-то не клініцист, тому дуже точної відповіді дати Вам не можу. З мого власного досвіду - ні, навряд чи є якісь фізичні прояви. Мій батько був фізично цілком здоровою людиною. В останні три-чотири роки його життя він іноді, дуже рідко, скаржився (чи навіть, швидше, жартував), що йому "ниє" серце. На розтині дійсно знайшли деякі ознаки коронарної хвороби. Але йому було 65 років - у кого в такому віці ідеально здорове серце? До того ж, він завжди дуже багато палив (біля двох пачок на день). Один "класичний" пацієнт, якого я знаю з літератури - Гемінгвей - був, як відомо, надзвичайно здоровим фізично, займався боксом, полював, рибалив, у 1938-39 рр. був партизаном в Іспанії, у 1944-45 був військовим журналістом на передовій лінії фронту. Теж не видно, щоби його депресія якось поламала у фізичному відношенні. Але він, як відомо, пив, дуже багато (в останні роки життя до двох літрів міцних напоїв на день, щодня). Може, депресія якимось чином пов'язана з "аддиктивністю" людської поведінки, тобто існує якийсь зв'язок між депресією і тією легкістю, з якою людина прив'язується до шкідливої звички.
2005.04.22 | Артурий
лікування депресії
чи можна вилікувати депресію без препаратів... у давнину ж якось лікували?2005.04.22 | Георгій
Re: лікування депресії
Артурий пише:> чи можна вилікувати депресію без препаратів... у давнину ж якось лікували?
(ГП) А чи насправді успішно лікували? У давнину дуже багато людей помирало від "старості" (а старістю вважалося все, що після 50 років), і також чимало людей забирало своє власне життя. Важко судити. Я думаю (хоча я можу бути неправим), що КРАЩЕ все-таки дати людині антидепресант, коли депресія сильно виражена. Це ж все-таки хімія, тут однією психологією навряд чи обійдешся. Адже ніхто серйозно не пропонує лікувати за допомогою тільки психотерапії гострий апендицит, або, скажімо, гостре запалення пульпи зуба. АЛЕ, звичайно ж, ТІЛЬКИ препаратами вилікувати депресію неможливо - потрібні регулярні консультації психолога або (для віруючих християн) священика чи пастора.
2005.04.21 | один_козак
Re: ДЕПРЕССИЯ
Чомусь же Ви поставили це запитання саме на релігійному формумі... Чому?Питання дійсно з компетенції Церкви. Бо проблема, про яку Ви питаєте - то проблема душі, а вже в другу чергу тіла.
2005.04.22 | P.M.
Re: ДЕПРЕССИЯ -- туга за домом (Филип.3:20) (-)
2005.04.22 | Тестер
Червак з гною. Маєш щось своє сказати? (-)
2005.04.22 | Георгій
Ну нащо обзиватися? (-)
2005.04.22 | P.M.
Re: Червак з гною. Маєш щось своє сказати? (-)
На старих пердунів не реагую2005.04.26 | Анатолій
Re: Червак з гною. Маєш щось своє сказати? (-)
P.M. пише:> На старих пердунів не реагую
Тобто, пане РМе, Ви себе вважаєте за молодого пердуна.
Браво...
А кажете військовоначальник. На жаль, Ви, як на мене, схожі на військовополоненого.
Анатолій
2005.04.25 | tmp
Это страсть. Еще она называется "уныние", "лень", "печаль"
В святоотеческом наследии (далее "СОН") то, что мы назваем сегодня "депрессия" называется страстью (греховной) "уныния", "печали" или ... "лени". Причина - козни бесов плюс наша общее состояние после грехопадения.Тема святыми отцами проработана очень глубоко (и как по мне - оч. эффективно), поскольку, как Вы верно заметили - проблема не есть новой. Последствия этой страсти крайне опасны вплоть до непростительного - хулы на Духа: "Уныние - страсть серьезная, страшная. Иоанн Лествичник называет ее всепоражающей смертью. Если человек поддается страсти уныния, то он совершенно теряет способность ко всякой деятельности"
Если интересна практика борьбы с этой напастью в православной традиции, то вот ссылки:
- Игумен Авраам (Рейдман)Благая часть. Беседы с монашествующими Беседа 2. О борьбе с унынием: http://www.pagez.ru/olb/reidman/02.php
- ЛЕСТВИЦА СЛОВО 13 Об унынии и лености: http://psylib.ukrweb.net/books/ioanles/txt13.htm
- Добротолюбие. Избранное для мирян ПЕЧАЛЬ (УНЫНИЕ): http://psylib.ukrweb.net/books/dobrmir/txt30.htm
- Феодор Студит, преп. Поучение 15. О том, чтобы нам отвергнуть всякое уныние и понудить себя к деланию духовному: http://orthlib.narod.ru/Feodor_Studit/15.html
- Иоанн Златоуст, св. К тому же Стагирию о том, что уныние хуже демона. Слово второе: http://www.ccel.org/contrib/ru/Zlatoust/Stagirium/Stagirium2.htm
- Для тех верующих, которые уже готовятся к переходу в мир иной. Прпд. Никодим Святогорец НЕВИДИМАЯ БРАНЬ Второе искушение в час смерти - отчаянием: http://psylib.ukrweb.net/books/nikod01/txt211.htm
- (Не СОН, конечно, но почитать можно) Курова Ольга Депрессия. Испытание унынием: http://www.pravoslavie.ru/jurnal/ideas/depression.htm
Это лишь небольшая часть из СОН касательно этого вопроса.
ps
Если Вас эта дрянь терзает, то пожалуйста - продолжайте писать сюда. Главное - "Не бойтесь!"
(с) не мой
2005.04.25 | Георгій
Re: Это страсть. Еще она называется "уныние", "лень", "печаль"
Пане tmp, дякую за цікаві лінки... У західному християнстві теж були розроблені заходи боротьби з "унинієм" і духовними лінощами. І теж, так само як і Отці східної Церкви, західні християни (зокрема Св. Бенедікт Нурсійський) вважали антагоністами депресії мужність і веселість, а серед засобів боротьби з депресією особливо цінували регулярні розмови з духовним наставником, фізичну працю (особливо на свіжому повітрі) і співи, зокрема спів Псалмів.Є легенда, що учениця Св. Бенедікта, Гільдегарда фон Бінген, вилікувала від депресії імператора Фрідріха Барбароссу.
2005.04.26 | Анатолій
Здається ви плутаєте депресію з емісією... (-)
2005.04.28 | Георгій
Дурнуватий жарт, спробуйте краще (-)
2005.04.28 | Георгій
Два приклади з життя американських письменників
Цікаво, як деякі видатні фігури американської літератури боролися з депресією.Емілі Дікінсон, поетеса, яка жила і творила у вікторіанську епоху (1830-і - 1860-і роки), страждала на дуже тяжку форму депресії з юності. Вона майже постійно мала напливи суму і дуже часто - суїцідальні думки. Через свою депресію вона у дорослому віці майже ніколи не виходила зі свого будинку і не показувалася людям. Проте вона постійно працювала - писала вірші і готувала (головним чином печиво - "cookies," роками, щодня якийсь новий різновид). Її печиво славилося на всю Нову Англію, а от про її вірші майже ніхто не знав. Але коли вона померла (не самогубство - пневмонія), виявилося, що вона автор кількох тисяч віршів і поем. Стиль Дікінсон абсолютно унікальний, неповторний. Хіба що Вільям Блейк трохи схожий на неї, але у Дікінсон зовсім нема блейківського цинізму.
Джером Девід Селінджер, прозаїк, який писав у другій половині 1940-х років і на протязі 1950-х - 1960-х років, також страждав на тяжку форму депресії. Він вклав свої переживання у свого центрального і найулюбленішого героя, Сімора Гласа (Seymour Glas), який фігурує у "Дев'яти оповіданнях" і також непрямим чином у повістях "Френні і Зуї" і "Вище крокви, будівничі!" Проте сам Селінджер, на відміну від свого героя, не покінчив самогубством, а дожив до глибокої старості і помер від хвороби (здається, від раку). Останні тридцять з чимось років свого життя він провів на самоті, живучи у маленькій хатинці без телефону, серед лісу. Проза Селінджера надзвичайно музична, зворушлива, переконлива і в кінцевому підсумку абсолютно оптимістична.