Чи і як та чому існує особистість?
09/26/2005 | Социст
Пропоную всім забути про матеріалізм та ідеалізм, чи плюралізм, і відповісти спочатку на таке просте запитання:
Чи особистість існує об'єктивно, чи є лише формою, символом, іпостассю і т.п. якоїсь іншої об'єктивно існуючої істоти?
А далі – наступні запитання. Якщо – так, тоді як та чому? А якщо – ні, тоді лише чому?
Я особисто на це запитання вже тут відповідав, але ніхто на це не звернув уваги. Свою відповідь я надішлю в ході дискусії, якщо така відбудеться.
Чи особистість існує об'єктивно, чи є лише формою, символом, іпостассю і т.п. якоїсь іншої об'єктивно існуючої істоти?
А далі – наступні запитання. Якщо – так, тоді як та чому? А якщо – ні, тоді лише чому?
Я особисто на це запитання вже тут відповідав, але ніхто на це не звернув уваги. Свою відповідь я надішлю в ході дискусії, якщо така відбудеться.
Відповіді
2005.09.26 | Тестер
Re: Чи і як та чому існує особистість?
> Чи особистість існує об'єктивно, чи є лише формою, символом, іпостассю і т.п. якоїсь іншої об'єктивно існуючої істоти?>
Особистість існує об"єктивно і не залежно(відносно) другої особистості, якщо вони не пов"язані якимись діями чи контактами.
Чи то безпосередньо, чи через посередників.
> А далі – наступні запитання. Якщо – так, тоді як та чому? А якщо – ні, тоді лише чому?
>
Як існує? Спочатку народжується як жива істота класу ссавців. Росте у соціумі, самоусвідомлює себе як індивід і своє місце в соціумі, в світі. Для поповнення енергії життя повинна працювати і або вирощувати продукти харчування, або забирати у більш спроможних це робити, або красти. Ну ще займається, якщо достатньо розуму, осягненням єдности.
Чому живе - це для мене заскладно. Не знаю. Це все одне, що питати в чому смисл життя. Напевне в самому житті... Може батьки знали, як мене робили... та от біда, померли і не сказали
Отак всьо простенько і щиро!
2005.09.27 | Социст
Re: Чи і як та чому існує особистість?
Дякую, пане Тестер!Я в загальних рисах з Вами згоден. Але мене цікавлять деякі деталі. Я десь читав, чи в школі вчили, що особистістю не народжуються, особистістю стають. Зустрічав навіть констатації, що особистість дитини формується десь біля шести років, тобто перед початком навчання в школі. Я хотів би обговорити якийсь гіпотетичний, але чіткий критерій, тобто при виконанні яких умов людина (дитина) стає особистістю. Відповідно, при невиконанні – вона залишається хоч і яскравою індивідуальністю, але ще не є особистістю. Можливо, для цього людина повинна бути сумлінною, чи відрізняти добро від зла, чи поважати і враховувати відмінність поглядів та бажань інших людей від своїх власних.
Оце і буде відповіддю на питання, чому існує особистість.
2005.09.27 | Тестер
Re: Чи і як та чому існує особистість?
> Я в загальних рисах з Вами згоден. Але мене цікавлять деякі деталі. Я десь читав, чи в школі вчили, що особистістю не народжуються, особистістю стають. Зустрічав навіть констатації, що особистість дитини формується десь біля шести років, тобто перед початком навчання в школі. Я хотів би обговорити якийсь гіпотетичний, але чіткий критерій, тобто при виконанні яких умов людина (дитина) стає особистістю. Відповідно, при невиконанні – вона залишається хоч і яскравою індивідуальністю, але ще не є особистістю. Можливо, для цього людина повинна бути сумлінною, чи відрізняти добро від зла, чи поважати і враховувати відмінність поглядів та бажань інших людей від своїх власних.>
> Оце і буде відповіддю на питання, чому існує особистість.
Я думаю, що єдиний критерій зформулювати буде важкувато. Скажімо необхідні умови можна почати оголошувати. Наприклад:
самоусвідомлення себе чи свого я(я хочу їсти, я хочу спати, я не можу дихати...), я жива істота, я подібна чимось на других, я не подібна на других. Те що в дужках я би відніс до первинних чи інстинктивних самоусвідомлень живої істоти. Далі виникають більш складні категорії чи признаки самоусвідомлення, для визначення чи розуміння яких потрібені співставлення особи з навколишнім середовищем та аналіз місця та відносин чи взаємин з довкіллям. Тобто, формулюємо певні якісні параметри, які повинні бути наявними в особи, як живої істоти для її, скажу так, біологічного існування. Такі параметри повинні знаходитись в певних межах, тобто мати кількісні характеристики. Звичайно вони не є визначальними для "визначення особистості", вибачте за тавтологію, вони є і для тварин, але вони є необхідними.
Тепер можна розглянути такі параметри, як здатність до навчання(по російськи - обучаемость), пристосуванність до умов життя, тобто "виживаємость".
Наступним я би визначив набуття та запамятовування, а головне відтворення завчених навиків.
Наступною ступінню я би назвав спосібність до творчості, тобто породження символів-ідей.
А в ідеалі ще і здатність втілювати в реальність ті думки-ідеї-символи. Тобто не просто плодити ідеї, а способом дій їх втілювати в життя.
Хоча можна і по другому. Переконати чи заставити других втілювати ті ідеї та діяти. Дуже багато таких зараз осіб і особистостей.
В завершення хочу сказати, що віковий ценз становлення особистості я не знаю точно. Думаю в літературі десь можна знайти, як і критерії по яких він встановлюється.
Так чи інакше вважаю, що особистістю є кожна людина, крім абсолютно недієспосібних розумово. Фізичних калік я признаю дієздатними. Був би розум. Це так коротко, тезово.
2005.09.27 | Социст
Тобто, що таке особистість ми не знаємо?(-)
2005.09.27 | Тестер
Ти шо, здіваєшсі??? ти запитував коли, в якому віці
людина стає особистістю. Які критерії особистості?Чого притворятись розумником чи дурачком.
Будь яка людина є особистістю, якщо вода живе і дієздатна.
2005.09.27 | Социст
Виходить, що є критерій!(-)
2005.09.27 | harnack
Re: Виходить, що є критерій!
(Гарнак): ось один критерій особистості: самооцінка, що і є максимизацією самоусвідомлення, автономізації (уперше від "богів") і що не можливе без міжособистосності:http://psi.webzone.ru/st/052300.htm
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C
Я гадаю, що вирішальнішим за все є критерій вільного волевияву і свободи. Бо можна бути самоусвідомленим, самооціненим але не вільним (історично, раб не вважався особистістю).
Про особистість яко іпостась в Православії:
http://www.lib.eparhia-saratov.ru/books/11l/lossky/mystic/4.html
Англійські person and personhood орудують критеріями особистості:
http://en.wikipedia.org/wiki/Personhood
2005.09.27 | Вільнодум
Re: Чи і як та чому існує особистість?
Социст пише:> Чи особистість існує об'єктивно, чи є лише формою, символом, іпостассю і т.п. якоїсь іншої об'єктивно існуючої істоти?
(В-дум) Особистість є іпостассю Свідомості. Кожна людина має свою ВЛАСНУ свідомость, яка проявляється і пізнається зовнішнім світом, як Особистість.
> А далі – наступні запитання. Якщо – так, тоді як та чому?
(В-дум) Як? Через "божественне" сприйняття Людини Людиною?
Чому? Щоб кожна людина мала Індивідуальність, внутрішній Світ, і можливість Творення - незалежного персонального покращення Свідомості.
ПС. Тут відразу виникає запитання - а для Чого?
Відповідь - для Еволюції Розуму.
ППС. Тут відразу виникає запитання - а що таке Еволюція Розуму?
Відповідь - осягнення Абсолютної Єдності "по-Социсту"!
-- Вільнодум
2005.09.28 | Социст
Re: Чи і як та чому існує особистість?
Дякую, пане Вільнодуме!Я Вас трохи виправлю.
Пан Вільнодум пише:
> Социст пише:
> > Чи особистість існує об'єктивно, чи є лише формою, символом, іпостассю і т.п. якоїсь іншої об'єктивно існуючої істоти?
> (В-дум) Особистість є іпостассю Свідомості. Кожна людина має свою ВЛАСНУ свідомость, яка проявляється і пізнається зовнішнім світом, як Особистість.
Особистість є іпостассю Діяльности. Кожна людина має свою ВЛАСНУ діяльність, яка проявляється і пізнається зовнішнім світом, як Особистість. А свідомість є лише форма діяльности як тотальности. Такої тотальности як Свідомість за межами особистости не існує. Я ще добавлю: Загальної свідомости не існує, існує лише загальна самосвідомість. Тобто, загальна свідомість є лише поняттям, яке все узагальнює, а не дійсним реальним процесом узагальнення. Бо дійсним процесом, який охоплює усе людське, є діяльність. А свідомість є процесом особистим, усвідомлення – процесом особистости, а не загальности.
> > А далі – наступні запитання. Якщо – так, тоді як та чому?
> (В-дум) Як? Через "божественне" сприйняття Людини Людиною?
Скоріше через усвідомлення себе та інших людей людьми. Без божественного втручання в цей процес символа віри. Остання лише деформує цей процес, обмежуючи процес формування свідомости дитини символом віри батьків.
> Чому? Щоб кожна людина мала Індивідуальність, внутрішній Світ, і можливість Творення - незалежного персонального покращення Свідомості.
Чому? Бо кожна людина має Індивідуальність, внутрішній Світ, і можливість Творення - незалежного персонального покращення Свідомості.
> ПС. Тут відразу виникає запитання - а для Чого?
> Відповідь - для Еволюції Розуму.
Відповідь - для еволюції діяльности, одній із форм якої є еволюція розуму.
> ППС. Тут відразу виникає запитання - а що таке Еволюція Розуму?
> Відповідь - осягнення Абсолютної Єдності "по-Социсту"!
Діяльність є тотальність, яка є наслідком єволюції життя як тотальности і в якій жива істота стає людиною, коли вона стає суб'єктом діяльности, тобто, особистістю. А осягнення єдности не є справою розуму, а особистою справою кожної особистости. Життя особистости є осягненням єдности.
2005.09.28 | Вільнодум
Re: Чи і як та чому існує особистість?
Социст пише:> Особистість є іпостассю Діяльности. Кожна людина має свою ВЛАСНУ діяльність, яка проявляється і пізнається зовнішнім світом, як Особистість.
(В-дум) То шо, Діяльність може існувати без голови?!
Не заставляйте мене називати Вас "Особистістю без голови".
Діяльність є результатом свідомих процесів, тобто свідомості,
і не може бути Особистістю.
> А свідомість є лише форма діяльности як тотальности.
(В-дум) Так, "діяльності" клітинок мозку (тотальної!).
> Такої тотальности як Свідомість за межами особистости не існує.
(В-дум) Не існує і Діяльності за межами особистости!
> Я ще добавлю: Загальної свідомости не існує, існує лише загальна самосвідомість. Тобто, загальна свідомість є лише поняттям, яке все узагальнює, а не дійсним реальним процесом узагальнення. Бо дійсним процесом, який охоплює усе людське, є діяльність. А свідомість є процесом особистим, усвідомлення – процесом особистости, а не загальности.
(В-дум) Ви вкладаєте в поняття "Діяльність" зміст, який не є
означенням цього слова. Означте тоді Діяльність, будь ласка.
> Діяльність є тотальність, яка є наслідком єволюції життя як тотальности і в якій жива істота стає людиною, коли вона стає суб'єктом діяльности, тобто, особистістю.
(В-дум) Абракадабра!
> А осягнення єдности не є справою розуму, а особистою справою кожної особистости. Життя особистости є осягненням єдности.
(В-дум) Цю "справу" осягнення єдности, ця "особистість", виглядає, робить БЕЗ РОЗУМУ!
-- Вільнодум
2005.09.29 | Социст
Re: Чи і як та чому існує особистість?
Дякую, пане Вільнодуме!Ваш допис мене заінтригував...
Пан Вільнодум пише:
> Социст пише:
> > Особистість є іпостассю Діяльности. Кожна людина має свою ВЛАСНУ діяльність, яка проявляється і пізнається зовнішнім світом, як Особистість.
> (В-дум) То шо, Діяльність може існувати без голови?!
Діяльність без голови, мабуть, існувати не зможе, а от без знайомства з діяльністю якоїсь людини Вам буде трудно сказати, чи у цієї людини є голова, чи ні. Бо прояви діяльности є об'єктивними, а продукти голови – не завжди...
> Не заставляйте мене називати Вас "Особистістю без голови".
Я взагалі нікого не заставляю щось робити.
> Діяльність є результатом свідомих процесів, тобто свідомості,
> і не може бути Особистістю.
А свідомість є результатом Свідомости. Чи я вірно Вас зрозумів?
> > А свідомість є лише форма діяльности як тотальности.
> (В-дум) Так, "діяльності" клітинок мозку (тотальної!).
Вибачте, але клітинки мозку не спроможні до діяльности, бо вони не є особистістю. Діяльність є предметом особистости, а не мозку. Бо особистість є дійсним суб'єктом, що діє в світі об'єктивних співвідношень та інтерсуб'єктивних стосунків.
> > Такої тотальности як Свідомість за межами особистости не існує.
> (В-дум) Не існує і Діяльності за межами особистости!
Зато за межами особистости існує об'єктивна еволюція взагалі та зокрема еволюція життя, з якої і стала існувати діяльність та свідомість як її психічна форма. А діяльність за межами особистости існує, наприклад, як процес ринкової експансії продуктів діяльности. Це щось таке на зразок невидимої руки ринку, яка постійно діє в світі, заставляючи навіть володарів цього світу не спати.
> > Я ще добавлю: Загальної свідомости не існує, існує лише загальна самосвідомість. Тобто, загальна свідомість є лише поняттям, яке все узагальнює, а не дійсним реальним процесом узагальнення. Бо дійсним процесом, який охоплює усе людське, є діяльність. А свідомість є процесом особистим, усвідомлення – процесом особистости, а не загальности.
> (В-дум) Ви вкладаєте в поняття "Діяльність" зміст, який не є
> означенням цього слова. Означте тоді Діяльність, будь ласка.
Будь ласка, діяльність є форма опосередкування безпосередньо даних умов існування живої істоти, яка стає в процесі діяльности людиною.
> > Діяльність є тотальність, яка є наслідком єволюції життя як тотальности і в якій жива істота стає людиною, коли вона стає суб'єктом діяльности, тобто, особистістю.
> (В-дум) Абракадабра!
Це – лише виклад змісту визначення діяльности, який Вам невідомий.
> > А осягнення єдности не є справою розуму, а особистою справою кожної особистости. Життя особистости є осягненням єдности.
> (В-дум) Цю "справу" осягнення єдности, ця "особистість", виглядає, робить БЕЗ РОЗУМУ!
Якщо Ви вважаєте, що розум існує окремо від діяльности особистости, тоді – так! Це мені нагадує погляди Макса Генделя, який вважав, що смерть кожної людини існує десь окремо від цієї людини, і, коли вони врешті-решт зустрічаються, тоді ця людина помирає. Так само і з Вашою особистістю: коли особистість зустрічає десь свій власний розум, вона стає розумною особистістю.
Пане Вільнодуме!
Особитість – це і є розум. Тільки, особистість є щось значно більше, ніж розум. Бо вона не тільки думає своїм власним розумом, а ще також і діє. І справою, на користь якої діє особистість, є справа осягнення єдности. А коли вона знаходить себе в інобутті осягнення і покидає свій особистий шлях осягнення єдности, тоді вона поступово втрачає розум. Але це не означає, що розум із неї виходить і продовжує існувати окремо, поки вони знову не зустрінуться. А означає, що розум перестає існувати взагалі, бо вже немає ніякої особистости, а лише неповноцінна людина.
2005.09.29 | Вільнодум
Re: Чи і як та чому існує особистість?
Пане Социст!Мені так виглядає, що Ви вкладаєте той самий зміст в терм Діяльність, який я вкладаю в терм Свідомість! З "малесенькою" різницею - Ви робите Діяльність атрибутом Всього Буття (еволюції), а я роблю Свідомість атрибутом тільки людини, не відкидаючи можливості для Загальної Свідомості мати "космічне" розповсюдження, але не в тій-самій формі, в якій Свідомість існує у Людини, проте бути "зв«язаною" з Людиною. Чесно кажучи ми тут оба скочуємося до метафізики і признання Всесвітнього Розуму...
Таким чином, Особистість постає іпостасем Діяльності у Вас і Свідомості у нас
-- Вільнодум
2005.09.29 | Социст
Re: Чи і як та чому існує особистість?
Дякую, пане Вільнодуме!Ви намагаєтесь тлумачити мою систему своїми термінами, але у Вас не дуже вдало виходить. Тому я змушений Вас знову виправляти. Нажаль, я буду повторюватись...
Пан Вільнодум пише:
> Пане Социст!
> Мені так виглядає, що Ви вкладаєте той самий зміст в терм Діяльність, який я вкладаю в терм Свідомість!
Пане Вільнодуме!
Я дуже добре розумію, який зміст Ви вкладаєте в термін Свідомість, а саме – зміст абсолютної тотальности. Я не заперечую, що для мене діяльність теж є абсолютною тотальністю. Тільки я, цим самим, одночасно не погоджуюсь з Вами, бо я стверджую, що свідомість не є абсолютною тотальністю, а лише формою її саморефлексії. Тобто, спочатку з'являється діяльність без свідомости, тобто діяльність, яка повністю керується потягом, а вже після цього в процесі діяльности в присутності потягу у живої істоти формується свідомість, і вона стає людиною. Діяльність є об'єктивним процесом, а свідомість є його суб'єктивною рефлексією.
В історії філософії вже був автор, який розглядав усе з точки зору абсолютної свідомости. Він дуже довго намагався знайти, як із „Я“ вивести „Не-Я“. Він для цього навіть придумав схему подібну до відомого сюжету барона Мюнхаузена. Це дуже цікаво розібратись, як свідомість приходить до заперечення самої себе, тобто, як „Я“ перетворюється в „Не-Я“. Цього автора звати Фіхте. Це саме він побудував основні схеми німецької класичної філософії. Його зараз майже ніхто не читає, але це дуже корисно зробити, бо без розуміння філософії Фіхте майже неможливо зрозуміти філософії Гегеля. Гегель в своїй філософії спирається саме на досягнення Фіхте, і система Гегеля будується вже на стійкому фундаменті науки логіки. Але „Феноменологія духа“ Гегеля ще носить в собі якийсь аспект підходу Фіхте, бо значну увагу приділяє проблемам свідомости та самосвідомости. Але Гегель рішуче покидає суб'єктивність свідомости, спрямовуючись на об'єктивність мислення. Бо мислення – це і є діяльність, діяльність форми мислення. Цей перехід від свідомости до мислення і є причиною успіхів Гегеля, що привели до того, що майже всі забули про Фіхте, який все життя промучився і не зміг здійснити такий перехід від форми свідомости до форми діяльности. Прочитати Фіхте є дуже корисно. До речі, він був також політиком і боровся, здається, за національну єдність та духовність. Хоч, звичайно, його побороли. Я мало про нього знаю.
> З "малесенькою" різницею - Ви робите Діяльність атрибутом Всього Буття (еволюції), а я роблю Свідомість атрибутом тільки людини, не відкидаючи можливості для Загальної Свідомості мати "космічне" розповсюдження, але не в тій-самій формі, в якій Свідомість існує у Людини, проте бути "зв«язаною" з Людиною.
Я ніколи не робив діяльність атрибутом Всесвіту, бо єдиним таким його атрибутом є еволюція. Тоді як Ви просто ніколи не зможете розділити діяльність від еволюції, бо для Вас абсолютною тотальністю є свідомість, а не еволюція. Ви собі не уявляєте еволюції без свідомости. Тоді як еволюція відбувається спонтанно і ніякої свідомости, ніякого суб'єкта для свого здійснення не вимагає. Електрон здійснює свою еволюцію спонтанно і ніякої свідомости у електрона шукати не треба. Також як і рослини чи тварини не потребують свідомости, щоб жити. Космічна свідомість є така ж алегорія, як і бог. Не потрібно космосу ніякої свідомости та ніякого бога...
> Чесно кажучи ми тут оба скочуємося до метафізики і признання Всесвітнього Розуму...
Я вибачаюсь, але я до метафізики ще не доріс і ніякого Всесвітнього Розуму я не визнаю. Моїм світоглядом є квантова механіка, а не метафізика. Я збираюсь після того, як вийду на пенсію, написати книгу про метафізику, тільки предметом її буде не всесвітній розум, а еволюція Всесвіту.
> Таким чином, Особистість постає іпостасем Діяльності у Вас і Свідомості у нас
Я лише взяв Вашу фразу і замінив в ній слово свідомість словом діяльність, щоб підкреслити, що я заперечую Вашу тезу, але слово іпостась я не вважаю підходящим для філософії, тому ніколи його не вживаю. Філософія живе формами, а не іпостасями. Діяльність є формою абсолютної тотальности, а особистість є формою суб'єкта діяльности в стихії самости та інтерсуб'єктивности.
Аналогіями та схемами далеко не заїдеш. Філософія є система, а не схема.
Бажаю Вам успіхів у побудові всеохоплюючої системи оріянства!
Така буде!
2005.09.29 | Вільнодум
Re: Чи і як та чому існує особистість?
Социст пише:> Бажаю Вам успіхів у побудові всеохоплюючої системи оріянства!
(В-дум) Щиро дякую! В ракурсі диспуту про Особистість хочу сказати, що Оріянство ставить більш прагматигні цілі. Це не є філософська система, хоча може вирости до такої, якщо інші її підхватять. Основною ціллю Оріянства є знайти відповідь на питання - чи потрібний людині Національний Спосіб Життя для Щастя? Оце і все. Оріянство не спирається на філософію для відповіді на це питання, а спирається на такі науки: історію, економіку, етногенез, археологію і політику. Звичайно, що для "зв"язки" всіх цих дисциплін в одну систему потріна "філософія", але її можна назвати також - "концепція".
Я збираюсь написати книжку про це до того, як піду на пенсію!
-- Вільнодум
ПС. Взаємо бажаю Вам успіхів в Ваших пошуках єдности!
2005.09.30 | Социст
Засади національного способу життя.
Пан Вільнодум пише:> Основною ціллю Оріянства є знайти відповідь на питання - чи потрібний людині Національний Спосіб Життя для Щастя? Оце і все. Оріянство не спирається на філософію для відповіді на це питання, а спирається на такі науки: історію, економіку, етногенез, археологію і політику. Звичайно, що для "зв"язки" всіх цих дисциплін в одну систему потріна "філософія", але її можна назвати також - "концепція".
Взагалі кажучи, я вважаю, що взагалі людині не потрібен національний спосіб життя, якщо вона живе осягненням єдности, бо осягнення єдности є особистим способом життя. Тобто, у кожного є свій власний особистий спосіб життя, який і є особистим шляхом до осягнення єдности. Але поки людство ділиться на нації будуть продовжуватись пошуки якогось загального для всієї нації способу життя. Якщо вибір цього способу життя буде добровільним, то я не проти. Хто бажає, нехай вибирає. Я ж вважаю, що однією із засад українського національного способу життя є засада добровільности. Бо осягнення єдности можливе лише на засадах добровільности та конституційної єдностайности. А якщо національний спосіб життя будувати на інших засадах, в кінці-кінців ця побудова приведе до національної колотнечи.
Ось така мудрість!
2005.09.30 | Тестер
Я також думаю, що тільки усвідомлене почуття вільного вибору
способу життя кожної особистості може дати позитивний результат.2005.09.30 | Тестер
Я також думаю, що тільки усвідомлене почуття вільного вибору
способу життя кожної особистості може дати позитивний результат.2005.09.30 | Вільнодум
Re: Засади національного способу життя.
Дякую, пп. Социст і Тестер!АБСОЛЮТНО(!) — тільки особиста Свобода і Права індивідуума можуть дати щастя! В цьому я з вами 100% і ніколи не думав інакше. Власне, я це навіть не розглядаю, бо це для мене є давно доказане і очевидне. Тут маємо піраміду важливості рівнів людських відносин:
САМ(а)
СІМ'Я
РІДНЯ
НАЦІЯ
ЛЮДСТВО
Всі рівні розглядаються у відношенні до піку піраміди —> САМ(а).
Оріянство вивчає четвертий рівень від вершини — "НАЦІЯ", як вона відноситься до "САМ". Перші три рівні вже відомі і достатньо вивчені. Оріянство ставить запитання — чи потрібен рівень "НАЦІЯ" для людини, щоб вірогідність Щастя була найбільшою. Я переконаний, що потрібен! Але це потрібно доказати, обгрунтувати, донести... Цим і займаємося, а не створенням "нової секти", як всім юдео—християнам мерещиться
—— Вільнодум
2005.09.30 | Социст
Щоб щось обгрунтувати, потрібна система засад.(-)
2005.09.30 | Вільнодум
Re: Така система Є! (-)
2005.09.30 | Социст
Тоді грузіть!(-)
2005.09.30 | Вільнодум
Re: Часу нема звести докупи. Скоро БУДЕ! (-)
2005.10.03 | tmp
имхо, некорректный вопрос
Социст пише:> Чи особистість існує об'єктивно, чи є лише формою, символом, іпостассю і т.п. якоїсь іншої об'єктивно існуючої істоти?
Не могу себе представить как можно объективизировать личность (не индивидуум).. Объективно существующими можно представить себе стул, стол, дерево, Вселенную там.. Но личность.. Имо, это вообще не объект, не субъект, а что-то само по себе - процесс, движение, постоянное развитие и становление. Что-то трансцендентное всему остальному. Хорошо говорят, когда называют ее "микрокосм".
> А далі – наступні запитання. Якщо – так, тоді як та чому? А якщо – ні, тоді лише чому?
> Я особисто на це запитання вже тут відповідав, але ніхто на це не звернув уваги. Свою відповідь я надішлю в ході дискусії, якщо така відбудеться.
дайте пож ссылку
2005.10.04 | Социст
Re: имхо, некорректный вопрос
Пан tmp пише:> Социст пише:
> > Чи особистість існує об'єктивно, чи є лише формою, символом, іпостассю і т.п. якоїсь іншої об'єктивно існуючої істоти?
> Не могу себе представить как можно объективизировать личность (не индивидуум).. Объективно существующими можно представить себе стул, стол, дерево, Вселенную там.. Но личность.. Имо, это вообще не объект, не субъект, а что-то само по себе - процесс, движение, постоянное развитие и становление. Что-то трансцендентное всему остальному. Хорошо говорят, когда называют ее "микрокосм".
Об'єктивно, означає – незалежно від Вашої особистої суб'єктивної думки.
2005.10.04 | tmp
понятно (-)
2005.10.04 | Социст
Ще про особистість.
Пан tmp пише:> Социст пише:
> > А далі – наступні запитання. Якщо – так, тоді як та чому? А якщо – ні, тоді лише чому?
> > Я особисто на це запитання вже тут відповідав, але ніхто на це не звернув уваги. Свою відповідь я надішлю в ході дискусії, якщо така відбудеться.
> дайте пож ссылку
Доста детально про особистість я вже писав тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1109272273
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1109272878
2005.10.04 | tmp
читаю.. :) (-)