Свято Подяки
11/24/2005 | Георгій
Сьогодні у США святкується традиційне свято Подяки. Ось його коротенька історія.
Уперше це свято святкували мешканці поселення Плімут (зараз це штат Масачусетс на північному сході США) у 1621 році. Ці люди були християнськими місіонерами. Вони прибули на північноамериканський материк у 1620 році на кораблі під назвою "Травнева Квітка" ("Mayflower"), з міста Плімут на півдні Англії. Всього їх прибуло 102. Зараз існує офіційна точка зору, що ці люди прибули до Америки у пошуках свободи віросповідання, але це не зовсім точно. Більшість пасажирів "Травневої Квітки" до того, як вони відпливли до Америки, жили як емігранти у Нідерландах, де вони ВЖЕ МАЛИ повну релігійну свободу. Головним мотивом пасажирів "Травневої Квітки" було, таким чином, не втекти від релігійних переслідувань, а проповідувати Добру Звістку "аж до краю Землі" і "навчити всі народи" (Матв. 28:19).
Практично всі пасажири "Травневої Квітки" були простими, неосвіченими англійськими селянами-йоменами, які зовсім нічого не знали про життя у частинах Землі, що відрізняються від їх рідної Північної Європи. Тому перші місяці життя колонії Плімут були неймовірно тяжкими. Їжа, яку місіонери привезли з собою, швидко закінчилася. Усі спроби місіонерів виростити жито чи пшеницю закінчилися крахом, так само як їх спроби ходити у ліс на лови. У колонії почався жахливий голод, до якого біди додавали якісь дивні, очевидно інфекційні, хвороби. Результатом був сумний факт, що через рік після заснування колонії приблизно половина її населення вмерла.
Але тут, у найкритичніший момент, на виручку колоністам прийшли місцеві жителі, індіанці племені Вампаноаг. Двоє індіанців, які називали себе Самосет і Скуанто, познайомили колоністів з місцевим племенним вождем на ім'я Массасоїт (від цього імені походить назва Масачусетс). Той постановив, щоби колоністів нагодували, і також дав розпорядження місцевим жителям навчити колоністів вирощувати кукурудзу, гарбузи і боби. За літо 1621 року колоністи, завдяки цій щедрій допомозі індіанців, виростили величезний врожай і також навчилися полювати й рибалити. Щоби віддячити своїм спасителям, вони пізньої осені 1621 року влаштували для індіанців величезний бенкет, який тривав три дні і три ночі і супроводжувався молитвами подяки, співами й загальними веселощами.
Зараз у США Свято Подяки святкується як довга, повільна вечеря у родинному колі. Люди сідають за стіл, їдять традиційні Thanksgiving'ові страви (смаженого чи печеного індика, гарбузовий пиріг) і згадують добрим словом усіх, кому вони тим чи іншим вдячні у своєму житті.
Інші країни також мають схожі свята, які святкуються пізньою осінню на знак подяки за щедрий урожай. Наприклад, у Німеччині це свято "Oktoberfest," а в Україні - свято "Обжинки" (хоча чомусь його якось майже забули).
Мої вітання всім, хто святкує, і мої найкращі побажання усім.
Уперше це свято святкували мешканці поселення Плімут (зараз це штат Масачусетс на північному сході США) у 1621 році. Ці люди були християнськими місіонерами. Вони прибули на північноамериканський материк у 1620 році на кораблі під назвою "Травнева Квітка" ("Mayflower"), з міста Плімут на півдні Англії. Всього їх прибуло 102. Зараз існує офіційна точка зору, що ці люди прибули до Америки у пошуках свободи віросповідання, але це не зовсім точно. Більшість пасажирів "Травневої Квітки" до того, як вони відпливли до Америки, жили як емігранти у Нідерландах, де вони ВЖЕ МАЛИ повну релігійну свободу. Головним мотивом пасажирів "Травневої Квітки" було, таким чином, не втекти від релігійних переслідувань, а проповідувати Добру Звістку "аж до краю Землі" і "навчити всі народи" (Матв. 28:19).
Практично всі пасажири "Травневої Квітки" були простими, неосвіченими англійськими селянами-йоменами, які зовсім нічого не знали про життя у частинах Землі, що відрізняються від їх рідної Північної Європи. Тому перші місяці життя колонії Плімут були неймовірно тяжкими. Їжа, яку місіонери привезли з собою, швидко закінчилася. Усі спроби місіонерів виростити жито чи пшеницю закінчилися крахом, так само як їх спроби ходити у ліс на лови. У колонії почався жахливий голод, до якого біди додавали якісь дивні, очевидно інфекційні, хвороби. Результатом був сумний факт, що через рік після заснування колонії приблизно половина її населення вмерла.
Але тут, у найкритичніший момент, на виручку колоністам прийшли місцеві жителі, індіанці племені Вампаноаг. Двоє індіанців, які називали себе Самосет і Скуанто, познайомили колоністів з місцевим племенним вождем на ім'я Массасоїт (від цього імені походить назва Масачусетс). Той постановив, щоби колоністів нагодували, і також дав розпорядження місцевим жителям навчити колоністів вирощувати кукурудзу, гарбузи і боби. За літо 1621 року колоністи, завдяки цій щедрій допомозі індіанців, виростили величезний врожай і також навчилися полювати й рибалити. Щоби віддячити своїм спасителям, вони пізньої осені 1621 року влаштували для індіанців величезний бенкет, який тривав три дні і три ночі і супроводжувався молитвами подяки, співами й загальними веселощами.
Зараз у США Свято Подяки святкується як довга, повільна вечеря у родинному колі. Люди сідають за стіл, їдять традиційні Thanksgiving'ові страви (смаженого чи печеного індика, гарбузовий пиріг) і згадують добрим словом усіх, кому вони тим чи іншим вдячні у своєму житті.
Інші країни також мають схожі свята, які святкуються пізньою осінню на знак подяки за щедрий урожай. Наприклад, у Німеччині це свято "Oktoberfest," а в Україні - свято "Обжинки" (хоча чомусь його якось майже забули).
Мої вітання всім, хто святкує, і мої найкращі побажання усім.