Дуалізм і монізм
02/22/2006 | Георгій
Недавно отець Олег Жаровський у своєму обміні думок з паном Юрієм (Р.М.) підняв цікаву, на мій погляд, тему про дуалізм. Хотілося б розвинути її - вона дійсно, наскільки я розумію, була на протязі багатьох сторіч гарячою точкою в суперечках філософів і теологів.
Філософський дуалізм у західній традиції іде від стародавніх грецьких філософів (Піфагора і так званої елейської школи). У своєму прагненні відповісти на віковічне онтологічне питання - що насправді Є, що насправді існує, що є первинною субстанцією, від якої походять окремі предмети чи наші враження про них? - ці філософи прийшли до концепції єдиного всесвітнього "розуму" (грецьке "нус" або "ноус"). Окремості - наприклад, окремі речі, або окремі думки, або окремі враження про те чи інше - ці філософи бачили не такими, що існують, а такими, що є проявами активності цього єдиного всеохоплюючого "ноуса." Людське тіло і все тілесне ці філософи теж бачили як тільки прояв всесвітнього всеохоплюючого начала. Іншим проявом цього начала філософи бачили розум, думки, свідомість, волю, логіку цифр (особливо Піфагор) і т.д. Поступово стала вимальовуватися ідея, що недосконале і скороминуче тілесне є нижчою, гіршою формою прояву "ноуса," тоді як ментальне, логічне, пов'язане з невидимими думками, ідеями є вищою формою цього прояву, так би мовити "чистим" "ноусом." Смерть людини стали розглядати як вивільнення ментального, "думального" із "в'язниці" обмеженого і вічно нещасливого, вічно стурбованого бажаннями і різними болячками тілесного. Після остаточного руйнування цієї в'язниці "чистий" елемент "ноуса," що є в людині (її думки, свідомість, "дух") з'єднується з іншими часточками "чистого" "ноуса" - абсорбується у "всесвітню душу," осягає єдності з цією всесвітньою божественною душею, тим, що дійсно існує у світі.
Християнська доктрина розвивалася не без впливу цієї старогрецької дуалістичної думки. Але в ній є також і елементи монізму, тобто такої уяви про людину, яка не поділяє її (людину) на окреме (і нижче) тілесне і окреме (і вище) духовне. Дійсно, Св. Павло багато писав про тіло як в'язницю (цілком, на перший погляд, у дуалістській традиції), але з іншого боку він ніде і ніяким чином не писав про абсорбцію своєї чи чиєїсь іншої "душі" у єдину "світову душу." Навпаки, він писав про себе, що саме ВІН, Павло, прагне бути з Христом. Він також писав, "МИ воскреснемо," а не "наші душі воскреснуть." Він бачив воскресіння не як відліт ефірної безтілесної душі у якісь потусторонні світи, а як створення ЛЮДИНИ (цілої людини, а не тільки її духу!) заново, у новому, зміненому, досконалому, "прославленому" тілі. Ці нові цілісні ЛЮДИ, за Павлом, житимуть разом з Богом в Його Царстві. Вони не будуть такими, якими є ми зараз, у тому розумінні, що вони не будуть скутими ГРІХОМ. Але вони матимуть окремі особистості, притамані саме їм (ідіосинкратичні) ознаки. Саме це буде виконанням Божого плану творення людини, а не звільнення людини від будь-якого тіла, будь-яких обмежень і будь-якої окремості, особистості.
Наскільки я розумію, християни на цьому форумі не мають одностайності в думках про дуалізм і монізм (і в цьому нема нічого поганого). Хотілося б побачити хороший, спокійний, доброзичливий, логічний розвиток цієї нашої дискусії.
Філософський дуалізм у західній традиції іде від стародавніх грецьких філософів (Піфагора і так званої елейської школи). У своєму прагненні відповісти на віковічне онтологічне питання - що насправді Є, що насправді існує, що є первинною субстанцією, від якої походять окремі предмети чи наші враження про них? - ці філософи прийшли до концепції єдиного всесвітнього "розуму" (грецьке "нус" або "ноус"). Окремості - наприклад, окремі речі, або окремі думки, або окремі враження про те чи інше - ці філософи бачили не такими, що існують, а такими, що є проявами активності цього єдиного всеохоплюючого "ноуса." Людське тіло і все тілесне ці філософи теж бачили як тільки прояв всесвітнього всеохоплюючого начала. Іншим проявом цього начала філософи бачили розум, думки, свідомість, волю, логіку цифр (особливо Піфагор) і т.д. Поступово стала вимальовуватися ідея, що недосконале і скороминуче тілесне є нижчою, гіршою формою прояву "ноуса," тоді як ментальне, логічне, пов'язане з невидимими думками, ідеями є вищою формою цього прояву, так би мовити "чистим" "ноусом." Смерть людини стали розглядати як вивільнення ментального, "думального" із "в'язниці" обмеженого і вічно нещасливого, вічно стурбованого бажаннями і різними болячками тілесного. Після остаточного руйнування цієї в'язниці "чистий" елемент "ноуса," що є в людині (її думки, свідомість, "дух") з'єднується з іншими часточками "чистого" "ноуса" - абсорбується у "всесвітню душу," осягає єдності з цією всесвітньою божественною душею, тим, що дійсно існує у світі.
Християнська доктрина розвивалася не без впливу цієї старогрецької дуалістичної думки. Але в ній є також і елементи монізму, тобто такої уяви про людину, яка не поділяє її (людину) на окреме (і нижче) тілесне і окреме (і вище) духовне. Дійсно, Св. Павло багато писав про тіло як в'язницю (цілком, на перший погляд, у дуалістській традиції), але з іншого боку він ніде і ніяким чином не писав про абсорбцію своєї чи чиєїсь іншої "душі" у єдину "світову душу." Навпаки, він писав про себе, що саме ВІН, Павло, прагне бути з Христом. Він також писав, "МИ воскреснемо," а не "наші душі воскреснуть." Він бачив воскресіння не як відліт ефірної безтілесної душі у якісь потусторонні світи, а як створення ЛЮДИНИ (цілої людини, а не тільки її духу!) заново, у новому, зміненому, досконалому, "прославленому" тілі. Ці нові цілісні ЛЮДИ, за Павлом, житимуть разом з Богом в Його Царстві. Вони не будуть такими, якими є ми зараз, у тому розумінні, що вони не будуть скутими ГРІХОМ. Але вони матимуть окремі особистості, притамані саме їм (ідіосинкратичні) ознаки. Саме це буде виконанням Божого плану творення людини, а не звільнення людини від будь-якого тіла, будь-яких обмежень і будь-якої окремості, особистості.
Наскільки я розумію, християни на цьому форумі не мають одностайності в думках про дуалізм і монізм (і в цьому нема нічого поганого). Хотілося б побачити хороший, спокійний, доброзичливий, логічний розвиток цієї нашої дискусії.
Відповіді
2006.02.22 | Социст
Щоб попасти до бога, треба спочатку вмерти?!(--)
2006.02.22 | Георгій
Ні; щоби "бути з Богом," треба увірувати в Нього (-)
2006.02.22 | Социст
Тоді при чому тут воскресіння??? (---)
2006.02.22 | Георгій
Хто вірує, той безсмертний (-)
2006.02.22 | Социст
Тобто, хто вірує, той не помре? (--)
2006.02.22 | Георгій
Так, усі щиро віруючі прощені і живі (-)
2006.02.22 | Социст
Так, усі щиро віруючі прощені і живі поки не помруть...(--)
2006.02.22 | Георгій
Але вони ніколи не помруть (-)
2006.02.22 | Социст
Re: Але вони ніколи не помруть
Більше того, на ім'я кожного з них видається смертний акт, щоб ніхто не дізнався, що він не помер. Крім того, такий же акт видається і на ім'я всіх останніх щойно померлих, щоб ніхто в світі не зміг дізнатись, хто саме з цих померлих ніколи не помер...2006.02.22 | Георгій
Питаєте - відповідаю, глузуєте(від нема чого сказати) - мовчу(-)
2006.02.23 | Социст
Re: Питаєте - відповідаю, глузуєте(від нема чого сказати) - мовчу
URL: http://www2.maidan.org.ua/n/rel/11406818992006.02.22 | tester
Представляю, скільки живих на протязі вічності
Замордує Пан Жорж своїми поучаннями. Нерозумними і недоречними...Ідіть прийміть жаропонижаюче, Георгію...
Так, усі щиро віруючі прощені і живі (-) (1) Георгій
2006.02.22 | Георгій
Я нікого не повчаю
tester пише:> Замордує Пан Жорж своїми поучаннями. Нерозумними і недоречними...
(ГП) Коли я когось повчав? Мене питають - я відповідаю. Не подобається - не читайте. Нащо читаєте?
> Ідіть прийміть жаропонижаюче, Георгію...
(ГП) А отакі репліки по-англійськи називаються "gratuitous hurt." Свідоцтво звичайнісінького хамства.
2006.02.22 | P.M.
Re: Дуалізм і монізм
Георгій пише:> Він (Павло) також писав, "МИ воскреснемо," а не "наші душі воскреснуть." Він бачив воскресіння не як відліт ефірної безтілесної душі у якісь потусторонні світи, а як створення ЛЮДИНИ (цілої людини, а не тільки її духу!) заново, у новому, зміненому, досконалому, "прославленому" тілі.
Підтвердженням цьому є Павлові слова "Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним". (1-е Кор. 15:40)
Іншими словами -- кожному тілу знаменує стан духу.
> Ці нові цілісні ЛЮДИ, за Павлом, житимуть разом з Богом в Його Царстві. Вони не будуть такими, якими є ми зараз, у тому розумінні, що вони не будуть скутими ГРІХОМ.
Тобто не будуть підвладні СМЕРТІ, бо ГРІХ є СМЕРТЬ. Зрозуміло, що матеріальні (конечні) тіла для вічного життя у Царстві Божім не годяться.
> Але вони матимуть окремі особистості, притамані саме їм (ідіосинкратичні) ознаки. Саме це буде виконанням Божого плану творення людини, а не звільнення людини від будь-якого тіла, будь-яких обмежень і будь-якої окремості, особистості.
Кожна людська душа в якому б тілі не знаходилася, вже є неповторимою особистістю.
Мені дуже сподобалося порівняння, котре я вичитиав здається у суфіїв.
"Бог, як величезний сіяючий німб, а людські душі, як міріади різноманітних неповторимих промінців."
Перебуваючи з Богом, промінець жиє, живлячись Божественим сяйвом.
Відійшовши від Бога Отця, -- промінець гине. А Бог від цього страждає.
2006.02.23 | толя дейнека
Re: ноос і абсурд
вчення про "світовий розум" не є загальноприйнятим, м'яко кажучи. Наприклад Альбер Камю, начитавшися грецьких філософів та їхніх наступників, пише роботу про світовий абсурд. Головна думка - все в світі абсурдно - очевидно лежить у прямому протиріччі з поняттям "ноосу". Одна і друга точка зору має своїх прихильників, які можуть незалежно одні від одних видавати монографії і переконливо вчити студентів. Переконливості скільки завгодно, от тільки шляху узгодження протиріччя між "ноосом" і "абсурдом" не видно жодного, тай ніхто й не намагається знайти.Тож все це просто різні погляди, які ні до чого не зобов'язують. Один дивиться на скелю і бачить ведмедя. Інший дивиться і бачить купу каміння. Третій бачить вічність і миттєвість.
2006.02.24 | P.M.
Re: ноос і абсурд
толя дейнека пише:> вчення про "світовий розум" не є загальноприйнятим, м'яко кажучи. Наприклад Альбер Камю, начитавшися грецьких філософів та їхніх наступників, пише роботу про світовий абсурд. Головна думка - все в світі абсурдно - очевидно лежить у прямому протиріччі з поняттям "ноосу". Одна і друга точка зору має своїх прихильників, які можуть незалежно одні від одних видавати монографії і переконливо вчити студентів. Переконливості скільки завгодно, от тільки шляху узгодження протиріччя між "ноосом" і "абсурдом" не видно жодного, тай ніхто й не намагається знайти.
Узгодження неможливе в принципі.
Потрібен вибір.
2006.02.24 | толя дейнека
Re: Узгодження неможливе в принципі. Потрібен вибір
в принципі те саме можна сказати про те, з якого боку розбивати яйце, з тупого чи гострого. "Узгодження неможливе в принципі. Потрібен вибір". І найдуться прихильники саме такогої постановки питання, руба.дилема "ноос vs абсурд" порівняно з проблемою "з якого кінця бити яйце?" ще більше ускладнена.
Питання "а чи важливо це? чи має хоч який смисл" - відноситься до обох дилем. В випадку "ноос vs абсурд" ще треба обгрунтувати два окремі питання: "чи існує світовий розум, і з чим його їдять?" та "чи існує світовий абсурд і з чим їдять його"
2006.02.24 | P.M.
Re: Узгодження неможливе в принципі. Потрібен вибір
толя дейнека пише:> в принципі те саме можна сказати про те, з якого боку розбивати яйце, з тупого чи гострого. "Узгодження неможливе в принципі. Потрібен вибір". І найдуться прихильники саме такогої постановки питання, руба.
> дилема "ноос vs абсурд" порівняно з проблемою "з якого кінця бити яйце?" ще більше ускладнена.
> Питання "а чи важливо це? чи має хоч який смисл" - відноситься до обох дилем. В випадку "ноос vs абсурд" ще треба обгрунтувати два окремі питання: "чи існує світовий розум, і з чим його їдять?" та "чи існує світовий абсурд і з чим їдять його"
В даному випадку логічніше було б порівнювати яйця з кінцями і яйця без кінців
Якщо ж застосовувати ту ж логіку до розуму і абсурду, стає очевидним, що розуму не може бути достатньо, а абсурд незрозумілий, абсурдний.
От і вибираймо..
2006.02.24 | толя дейнека
Re: точно точно. Добра підстава для компромісу
про який ви кажете "не існує в принципі"розум містить елементи абсурду.
щоб осягти абсурд потрібен таки розум.
ну і таке інше, подібне
2006.02.24 | Социст
Ноос і абсурд та еволюція.
Розум та абсурд є двома формами людського пізнання та самоусвідомлення, а ще й людського вибору, людських стосунків та людської діяльности взагалі. Розум часто є необхідним людині для обгрунтування власного вибору та заперечення вибору іншої людини, тобто, для існування та утвердження розуму необхідна свобода вибору. Але й абсурдом (абсурдністю навколишнього світу) людина також дуже часто виправдовує свої вчинки чи відсутність вчинків (безвідповідальність).Якогось вселенського первинного розуму чи первинного абсурду в світі немає. І життя (вважається продуктом божественного розуму), і смерть (вважається продуктом сатани) є продуктами та формами, моментами однієї й тієї ж еволюції, яка є однаково розумною та абсурдною, бо є ні абсурдною, ні розумною, а є дійсною формою Всесвіту. Ні матерія є, ні ідея не є, а є лише форма еволюції.
А все останнє є символи та спекуляція символами...
2006.02.25 | P.M.
Re: ЕВОЛЮЦІЯ НЕ МАЄ ЗМІСТУ !
Социст пише:> Якогось вселенського первинного розуму чи первинного абсурду в світі немає. І життя (вважається продуктом божественного розуму), і смерть (вважається продуктом сатани) є продуктами та формами, моментами однієї й тієї ж еволюції, яка є однаково розумною та абсурдною, бо є ні абсурдною, ні розумною, а є дійсною формою Всесвіту. Ні матерія є, ні ідея не є, а є лише форма еволюції.
Як розвиток процесу, еволюція, в нашому земному розумінні, обов'язково пов'язана з ЧАСОМ.
ЧАС не може бути безконечним, він обов'язково мусить мати ПОЧАТОК і КІНЕЦЬ.
Бо, якщо немає ні ПОЧАТКУ ні КІНЦЯ, -- навіщо ЧАС??
Це ж елементарно!! Наcтільки елементарно, що заперечити неможливо!
Зрештою, можете спробувати. Хочу бачити, що у Вас вийде, пане Сім Мішків Гречаної Вовни.
2006.02.25 | Социст
Фізичний зміст еволюції.
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > Якогось вселенського первинного розуму чи первинного абсурду в світі немає. І життя (вважається продуктом божественного розуму), і смерть (вважається продуктом сатани) є продуктами та формами, моментами однієї й тієї ж еволюції, яка є однаково розумною та абсурдною, бо є ні абсурдною, ні розумною, а є дійсною формою Всесвіту. Ні матерія є, ні ідея не є, а є лише форма еволюції.
> Як розвиток процесу, еволюція, в нашому земному розумінні, обов'язково пов'язана з ЧАСОМ.
Не обов'язково, а залежить від фізичного представлення, яким описується еволюція. В цьому представленні вона описується, наприклад, енергією та часом. Але, взагалі кажучи, енергія Е та час t утворюють разом іншу величину S, яка називається дією і яка є інтегралом добутку цих двох величин, інтегралом по часу: S=∫Еdt. Інтегруючи по часу від -∞ до +∞, ми й отримуємо ту справжню фізичну величину, яка описує еволюцію, тобто, ми отримуємо дію, яка описується не часом, як Ви стверджуєте, а вічністю, бо при визначенні дії ми вже проінтегрували по часу. Таким чином, час внаслідок інтегрування повністю зникає як фізична величина, якою описується еволюція. Відтак, як розвиток процесу, еволюція, в нашому земному розумінні, не обов'язково пов'язана з ЧАСОМ. Тобто, пан Р.М. повністю не правий...
> ЧАС не може бути безконечним, він обов'язково мусить мати ПОЧАТОК і КІНЕЦЬ.
Навпаки, інтегруючи по часу від -∞ до +∞, ми бачимо, що не мусить, доводячи, що пан Р.М. знову повністю не правий!
> Бо, якщо немає ні ПОЧАТКУ ні КІНЦЯ, -- навіщо ЧАС??
Знову ж – не час, а дія описує еволюцію. Також дія є тією фізичною величиною, яка квантується. Квант дії є рівний константі Планка h=6,64•10^(-34)J•s. І це твердження пана Р.М. є повністю спростованим!
> Це ж елементарно!! Наcтільки елементарно, що заперечити неможливо!
Заперечення див. вище!
> Зрештою, можете спробувати. Хочу бачити, що у Вас вийде, пане Сім Мішків Гречаної Вовни.
Не кажіть „Гоп!“, поки ще не перескочили! Бо можете опростоволоситись, як завжди. Як сказав Ісус, ні чим іншим неможливо себе більше спаскудити, ніж тим, що вийшло із власних уст.
Щоб не смішити людей, треба вивчати фізику, пане Р.М.! Але кожен сам для себе вибирає...
2006.02.25 | P.M.
Re: інтералом проти СЛОВА не пропреш
Социст пише:> > (Р.М.) Як розвиток процесу, еволюція, в нашому земному розумінні, обов'язково пов'язана з ЧАСОМ.
> Не обов'язково, а залежить від фізичного представлення, яким описується еволюція. В цьому представленні вона описується, наприклад, енергією та часом. Але, взагалі кажучи, енергія Е та час t утворюють разом іншу величину S, яка називається дією і яка є інтегралом добутку цих двох величин, інтегралом по часу: S=∫Еdt. Інтегруючи по часу від -∞ до +∞, ми й отримуємо ту справжню фізичну величину, яка описує еволюцію, тобто, ми отримуємо дію, яка описується не часом, як Ви стверджуєте, а вічністю, бо при визначенні дії ми вже проінтегрували по часу. Таким чином, час внаслідок інтегрування повністю зникає як фізична величина, якою описується еволюція. Відтак, як розвиток процесу, еволюція, в нашому земному розумінні, не обов'язково пов'язана з ЧАСОМ. Тобто, пан Р.М. повністю не правий...
Ці "наукові" просторікування нагадали мені одну гумористичну усмішку, по-моєму Остапа Вишні.
Приїзджає син-студент додому нв село. Мати засможила качку, подає до столу, та й рідні питають хлопця.
- Розкажи, синку, яких наук вас там учать.
Надувши щоки, син відповідає.
- Ну що вам сказати, тату й мамо. От гляньте, ця смажена качка розділена на дві половини, але коли глянути не неї по-научному (проінтегрувати
Батько слухув, слухав та й каже.
- Ну що ж синку. Раз так, то ми з з матір'ю будемо їсти оці дві половини, а ти їж свою третю (проінтегровану).
> > (Р.М.) ЧАС не може бути безконечним, він обов'язково мусить мати ПОЧАТОК і КІНЕЦЬ.
> Навпаки, інтегруючи по часу від -∞ до +∞, ми бачимо, що не мусить, доводячи, що пан Р.М. знову повністю не правий!
З таким же успіхом можна стверджувати, що існує тільки швидкість, а відстань як фізична величина, зникає.
> > (Р.М.) Бо, якщо немає ні ПОЧАТКУ ні КІНЦЯ, -- навіщо ЧАС??
> Знову ж – не час, а дія описує еволюцію. Також дія є тією фізичною величиною, яка квантується. Квант дії є рівний константі Планка h=6,64•10^(-34)J•s. І це твердження пана Р.М. є повністю спростованим!
Так Ви ж погляньте, що намалювали!
Адже постійна Планка h 6,626176(36) ×10-34 Дж×с, це джоуль на СЕКУНДУ!!
> > (Р.М.) Це ж елементарно!! Наcтільки елементарно, що заперечити неможливо!
> Заперечення див. вище!
Ваше заперечення, це те саме, що стверджувати, що біде є чорним.
> > (Р.М.) Зрештою, можете спробувати. Хочу бачити, що у Вас вийде, пане Сім Мішків Гречаної Вовни.
> Не кажіть „Гоп!“, поки ще не перескочили! Бо можете опростоволоситись, як завжди. Як сказав Ісус, ні чим іншим неможливо себе більше спаскудити, ніж тим, що вийшло із власних уст.
Те що за Ісуса не забуваєте, -- добре.
А все інше туфта.
> Щоб не смішити людей, треба вивчати фізику, пане Р.М.! Але кожен сам для себе вибирає...
Та куди вже нам, в лаптях..
Проте кожен школяр знає, що в фізиці існують три основні фізичні величини: метр, кілограм, секунда і решту, когерентні від них.
2006.02.25 | Социст
Я не знайшов ні слова по суті! (--)
2006.02.25 | P.M.
Re: Суть -- УСІ без винятку земні процеси пов'язані з ЧАСОМ(-)
2006.02.25 | Социст
Тільки час не є причиною ні одного з них! (--)
2006.02.25 | P.M.
Re: звичайно ні
Час, як невід'ємний атрибут любого процесу.А причиною можна вважати РУХ, спричинений ВИБУХОМ.
До ВИБУХУ не було РУХУ, а отже не було ЧАСУ.
2006.02.25 | Социст
Ви сам написали „до вибуху“, що також є час! (--)
2006.02.25 | P.M.
Re: "ДО" -- не час, а межа (-)
2006.02.25 | Социст
Re: "ДО" -- не час, а межа
Нарешті, до Вас дійшло, що еволюція описується квантами дії, а не часу!URL: http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1140852445
2006.02.25 | P.M.
Re: "ДО" -- не час, а межа
Социст пише:Вибух -- межа між позачасовою ВІЧНІСЮ і ВІКАМИ, тобто часом.
У позачасовій вічності, еволюція -- як часовий процес, неможлива.
Еволюція можлива ЛИШЕ в часовому просторі, а отже є ОБМЕЖЕНОЮ часом, -- конечною. А раз конечною, отже беззмісовною.
2006.02.25 | Социст
Оператар еволюції.
Еволюція електрона описується оператором еволюції U, який діє на хвильову функцію електрона Ψ. В результаті ми отримуємо нову хвильову функцію Φ=UΨ.U=ехр(iS/h), де і – уявна одиниця, а S –функціонал дії; h – константа Планка. Де ж тут час?
2006.02.25 | P.M.
Re: Оператар еволюції.
Социст пише:> Еволюція електрона описується оператором еволюції U, який діє на хвильову функцію електрона Ψ. В результаті ми отримуємо нову хвильову функцію Φ=UΨ.
> U=ехр(iS/h), де і – уявна одиниця, а S –функціонал дії; h – константа Планка. Де ж тут час?
Ось тут.
Стала Планка h= 6,626176(36) ×10-34 Дж×с
Чи може секунда с не є час?
2006.02.26 | Социст
Якраз ні, бо час скорочується!
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > Еволюція електрона описується оператором еволюції U, який діє на хвильову функцію електрона Ψ. В результаті ми отримуємо нову хвильову функцію Φ=UΨ.
> > U=ехр(iS/h), де і – уявна одиниця, а S –функціонал дії; h – константа Планка. Де ж тут час?
> Ось тут.
> Стала Планка h= 6,626176(36) ×10-34 Дж×с
> Чи може секунда с не є час?
J•s=kg•m•m•s/s^2= kg•m•m /s= m•kg•m /s, а kg•m /s відповідає імпульсу.
Дія є відстань помножена на імпульс. Часу тут немає!
2006.02.26 | P.M.
Re: це вже навіть не смішно
Социст пише:> > > Еволюція електрона описується оператором еволюції U, який діє на хвильову функцію електрона Ψ. В результаті ми отримуємо нову хвильову функцію Φ=UΨ.
> > > U=ехр(iS/h), де і – уявна одиниця, а S –функціонал дії; h – константа Планка. Де ж тут час?
> > (Р.М.) Ось тут. Стала Планка h= 6,626176(36) ×10-34 Дж×с
> > (Р.М.) Чи може секунда с не є час?
> J•s=kg•m•m•s/s^2= kg•m•m /s= m•kg•m /s, а kg•m /s відповідає імпульсу.
> Дія є відстань помножена на імпульс. Часу тут немає!
Пан Социст сам говорить, що kg•m /s відповідає імпульсу, сам ставить в знаменник секунду (s) і потім сам же стверджує, що часу тут нема.
А (s), це що х** !!?
Час (s), або є, або його нема.
Якщо в запропонованій паном Социстом формулі kg•m /s, що відповідає імпульсу, час дорінює нулю, отже тоді і сам імпульс дорівнює нулю, тобто його не існує, а це означає, що ні про яку дію говорити не можна.
НЕМАЄ ЧАСУ -- НЕМАЄ ДІЇ!
2006.02.27 | Социст
Фазовий простір та дія.
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > > > Еволюція електрона описується оператором еволюції U, який діє на хвильову функцію електрона Ψ. В результаті ми отримуємо нову хвильову функцію Φ=UΨ.
> > > > U=ехр(iS/h), де і – уявна одиниця, а S –функціонал дії; h – константа Планка. Де ж тут час?
> > > (Р.М.) Ось тут. Стала Планка h= 6,626176(36) ×10-34 Дж×с
> > > (Р.М.) Чи може секунда с не є час?
> > J•s=kg•m•m•s/s^2= kg•m•m /s= m•kg•m /s, а kg•m /s відповідає імпульсу.
> > Дія є відстань помножена на імпульс. Часу тут немає!
> Пан Социст сам говорить, що kg•m /s відповідає імпульсу, сам ставить в знаменник секунду (s) і потім сам же стверджує, що часу тут нема.
> А (s), це що х** !!?
Най-більш смішним є те, що час у знаменнику відповідає не часу, а швикості. Швидкість помножена на масу дає імпульс.
> Час (s), або є, або його нема.
Часу у визначенні дії, дійсно, немає, бо дія є добутком імпульсу та відстані.
> Якщо в запропонованій паном Социстом формулі kg•m /s, що відповідає імпульсу, час дорінює нулю, отже тоді і сам імпульс дорівнює нулю, тобто його не існує, а це означає, що ні про яку дію говорити не можна.
> НЕМАЄ ЧАСУ -- НЕМАЄ ДІЇ!
Фізичний зміст дії – це величина того фазового об'єму, який охоплює фізичний об'єкт (електрон) під час своєї еволюції. Якщо Ви ознайомитесь із фізикою, то дізнаєтесь, що фазовий простір складають координати (відстань) та імпульс. А об'єм фазового простору дорівнює їх добутку. Костанта Планка h є най-меншою величиною, на яку може змінюватись об'єм фазового простору системи при її еволюції...
2006.02.27 | P.M.
Re: обманювати негарно..
..тим більше, в живі очі.Социст пише:
> > (Р.М.) Пан Социст сам говорить, що kg•m /s відповідає імпульсу, сам ставить в знаменник секунду (s) і потім сам же стверджує, що часу тут нема.
> > (Р.М.) А (s), це що х** !!?
> Най-більш смішним є те, що час у знаменнику відповідає не часу, а швикості.
Я вже говорив, коли біле є не білим, а чорним, це не смішно, а сумно.
> Швидкість помножена на масу дає імпульс.
Швидкості відповідає шлях поділений на час v = м/с (метр/секунда).
> Костанта Планка h є най-меншою величиною, на яку може змінюватись об'єм фазового простору системи при її еволюції...
Все ж вона містить у собі час.
2006.02.27 | Социст
Щоб не обманювати, вивчайте фізику!
Пан P.M. пише:> ..тим більше, в живі очі.
> Социст пише:
> > > (Р.М.) Пан Социст сам говорить, що kg•m /s відповідає імпульсу, сам ставить в знаменник секунду (s) і потім сам же стверджує, що часу тут нема.
> > > (Р.М.) А (s), це що х** !!?
> > Най-більш смішним є те, що час у знаменнику відповідає не часу, а швикості.
>
> Я вже говорив, коли біле є не білим, а чорним, це не смішно, а сумно.
Сумно, коли автор заперечує самого себе, стверджуючи, що час у знаменнику є теж саме, що й час у чисельнику...
> > Швидкість помножена на масу дає імпульс.
> Швидкості відповідає шлях поділений на час v = м/с (метр/секунда).
Геніально, чим Ви й доказали, що час у знеменнику відповідає швидкості!
> > Костанта Планка h є най-меншою величиною, на яку може змінюватись об'єм фазового простору системи при її еволюції...
> Все ж вона містить у собі час.
Ні, як видно з попереднього допису! Бо фазовий простір складають координати та імпульс. Час не входить до фазового простору системи...
2006.02.28 | P.M.
Re: достатньо просто не обманювати і не крутити
Социст пише:> Сумно, коли автор заперечує самого себе, стверджуючи, що час у знаменнику є теж саме, що й час у чисельнику...
Знову обманюєте. Коли я таке говорив. Наведіть ті слова.
Я стверджую що.
Кожна ДІЯ -- будь то імпульс, лінійна швидкість чи обертовий рух, -- усе залежить від ЧАСУ.
Немає часу, -- немає імпульсу, немає швидкості, немає обертового руху.
Без часу (поза часом) ці названі мною поняття, НЕ ІСНУЮТЬ!
Чому Ви ставите час в знаменник, -- та тому, що без нього (ЧАСУ), наведена Вами формула немає змісту.
Ніщо немає змісту без ЧАСУ.
Це ж очевидні речі! Щоб їх усвідомлювати, не треба бути великим фізіиком. Просто потрібно бути правдивим і уміти визнавати свої помилки. У Вас с же немає ні одного, ні другого.
2006.02.28 | Социст
Re: достатньо просто не обманювати і не крутити
Коли вивчите фізику, тоді й усвідомите свої можливости у просторі і в часі! А поки що Ваші слова є лише свідченням нерозуміння сенсу еволюції та дії. Навіть талібанам потрібна фізика, щоб зробити атомну бомбу! Тим більше вона потрібна для людини, яка збирається судити про еволюцію...2006.02.28 | tester
Для сніжинки, що падає часу немає, як і для Землі, що летить по
для Землі, що летить по орбіті...Вони цього не усвідомлюють
Є процес і є дія і взаємодія
Час є у нашій свідомості для порівнянь взаємодій довкілля...
2006.02.28 | Вільнодум
Час існує об"єктивно
"Тестер часу" може протестувати час, який займає сніжинці пролетіти від точки "А" до точки "Б". Тому що "час", це не тільки в голові, але і в реалії Буття.Для пана "тестера", з іншого боку, нема часу! Бо пан Тестер є вічним!!!
Мазел тов!
2006.03.01 | tester
А в яких одиницях той "об"єктивний час",
Миколо?Хто буде його міряти коли немає нікого з людей, тільки сніг падає.
І кому тоді потрібен той вимір часу?
Розумієш про що я кажу?
2006.03.01 | Вільнодум
Re: А в яких одиницях той "об"єктивний час",
tester пише:> Миколо? Хто буде його міряти коли немає нікого з людей, тільки сніг падає.
(В-дум) Розумію, Володю. Так, одиниця виміру часу є субстанцією видуманою людиною. Але це не означає, що якщо до того, як людина видумала одиницю ваги, то всі речі були невісомі! Розумієш?
Так само і час. Він є субстанцією змін (еволюції) у всесвіті, які ідуть в якійсь послідовності, причинності, а не ОДНОЧАСНО, миттєво. Тобто, час ІСНУЄ в не залежності від нас. Як ми його означимо і будемо виміряти, це вже інша справа. Це вже буде НАУКОВА МОДЕЛЬ. Фактично, всі науки є МОДЕЛІ, створені людською свідомістю для пізнання Буття. Може колись, в далекому майбутньому, ці моделі Буття зільються воєдино і ми будемо сприймати світ по-іншому, спільно, і досягнемо того стану, який Социст називає - ЄДНОСТАН.
2006.03.01 | тестер
Переконав масою. Я згоден на 1 галактичний рік
чи оберт, як правильно?Бо таке я собі можу представити т.к.скать явно.
Можна взяти за еталон, як би це сказати..., первочасу чи найелементарнішого процесу, який реалізує якусь закінчену дію.
Наприклад: один оберт електрона навколо ядра атома водню...
Ну і так далі...
2006.03.02 | Вільнодум
Точно! (-)
2006.02.25 | Георгій
Це мені дещо нагадує...
... старовинні середньовічні суперечки між схоластами-номіналістами і схоластами-реалістами. Мені здається, що твердження типу "існує не матерія, а еволюція" є реліктом середньовічного схоластичного реалізму. Правда, схоласти-реалісти не йшли так далеко, щоби сказати, що реаліями (тобто тим, що існує) є ТІЛЬКИ якісь процеси. Але їх постулат був такий, що процеси і якості Є реаліями, є чимось таким, що існує саме собою, а не є витвором людського світосприйняття. Наприклад, дійсно Є краса, справедливість, чесність, форма, червоне, зелене, повне, порожнє, швидкість, сила і т.д. Хтось із реалістів навіть писав, що ми не бачимо цих реалій тому, що ми зараз, у нашому земному житті, недосконалі, але от як ми попадемо на небо, тоді ми побачимо кожну з цих реалій. Наприклад, ми побачимо реалію під назвою Краса, а не просто ті чи інші предмети, що ми їх тут на землі називаємо гарними чи негарними, і т.д. Пан Социст, наскільки я розумію, теж робить приблизно таке - висуває постулат, що процес під назвою "еволюція" є реалією (причому ще й єдиною). Добре забуте старе?2006.02.25 | Социст
Навпаки, „реалія“ є абстракцією,
яка ніде, крім мислення не існує! URL: http://www2.maidan.org.ua/n/rel/11388681292006.02.25 | Георгій
А процес еволюції, може, теж є абстракцією? (-)
2006.02.26 | Социст
Ні, бо еволюція є предметом фізики, а не логіки! (--)
2006.02.26 | Георгій
Тобто існування ТІЛЬКИ еволюції - це ДОГМА фізики? (-)
2006.02.27 | Социст
Існування еволюції є філософська догма,
а фізика займається конкретним описанням еволюції всіх фізичних об'єктів.Філософська догма про еволюцію є узагальненням фізичної теорії еволюції. Фізика займається об'єктами, тоді як філософія займається тотальністю. І еволюція є першою тотальністю, з якої в філософії виводяться всі інші форми тотальности (життя, діяльність, мислення, єдність). Без фізики неможливо зрозуміти, що еволюція є формою всіх фізичних об'єктів Всесвіту...
2006.02.27 | Георгій
А що таке фізичні об'єкти? (-)
2006.02.27 | Социст
Re: А що таке фізичні об'єкти?
З точки зору фізики існують дві форми існування: форма фізичних об'єктів та форма віртуальних об'єктів. Фізичними об'єктами є відомі з фізики об'єкти типу електронів, протонів, фотонів, тобто фізичних часток взагалі та систем, що з них складаються. А віртуальними є такі ж самі об'єкти, тільки вони виникають з порушенням законів збереження енергії (чи імпульсу). Як витікає із співідношення невизначенности Гайзенберга ΔE∙Δt≥ћ/2, де ΔE – невизначенність енергії об'єкта, Δt – невизначенність часу існування об'єкта, а ћ=1,0546∙10^(-34)J∙s – константа Планка, енергія об'єкта та час його існування не є однаково визначеними величинами. Існує аналогічне співвідношення й для імпульсів та координат: Δр∙Δх≥ћ/2. Так от, сенс цього співвідношення є такий, що чим точніше ми визначимо енергію об'єкта в певному стані, тим більшим є час його існування в цьому стані (більшою є невизначеннісь часу його існування). І навпаки: за короткий час ці об'єкти можуть перейти в такий стан, енергія якого є в значній мірі невизначеною, тобто вона може в значній мірі відрізнятись від тієї енергії, яка відповідає закону збереження енергії. Саме такі об'єкти, які на короткий час з'являються і зникають з порушенням закону збереження енергії і називаються віртуальними об'єктами. Віртуальні об'єкти неможливо зареєструвати фізичними приладами, але від них залишаються „сліди“, які можна зареєструвати. Наприклад, вплив віртуальних електронів у вакуумі призводить до поляризації вакууму. Або, обмін віртуальних фотонів між зарядженими частками призводить до появи електростатичного поля між ними.Строго кажучи, віртуальні об'єкти постійно з'являються і зникають. Тому фізичними об'єктами є лише такі, у яких внесок віртуальної енергії є незначним в порівнянні з енергією фізичною, і, навпаки, віртуальними об'єктами є такі, у яких внесок віртуальної енергії є порівняльним з внеском фізичної енергії, яка підлягає закону збереження. Підкреслюю, що віртуальні об'єкти можуть з'являтись на дуже короткий час: 2∙Δt~ћ/ΔE. Чим більшим є відхилення від закону збереження енергії, тим менший час будуть існувати такі об'єкти, перед тим як бути поглинутими вакуумом. Тобто, віртуальні об'єкти, фактично, є образами існування вакууму, його „перевтіленнями“. Тут вже ми дотикаємось питання про фізичну природу вакууму та його еволюцію...
2006.02.28 | Георгій
Re: А що таке фізичні об'єкти?
Социст пише:> З точки зору фізики існують дві форми існування: форма фізичних об'єктів та форма віртуальних об'єктів. Фізичними об'єктами є відомі з фізики об'єкти типу електронів, протонів, фотонів, тобто фізичних часток взагалі та систем, що з них складаються.
(ГП) Але ж Ви раніше писали, що нічого цього не існує поза свідомістю людини, чи не так? Ні електрони, ні протони, ні інші частки чи системи, які з цих часток складаються, не існують поза людською свідомістю. Існує лише еволюція цих часток і систем. І також, скажіть: Ви, п. Василь Васьківській - існуєте, чи ні? Може і Ви не існуєте, а існує лише Ваша еволюція? А Ви існуєте тільки у свідомості людей, які про Вас щось знають, і у Вашій власній. Так?
2006.02.28 | Социст
Все, що існує, є моментом еволюції.
Тобто, все з'являється та зникає в ході еволюції. Лише еволюція не з'являється і не зникає, тобто, лише еволюція є, при чому є абсолютною тотальністю, для якої фізичні об'єкти є лише перехідні моменти.Але еволюція не зводиться до моменту негативности, заперечення. Бо одним із наслідків еволюції є виникнення життя, так що подальша еволюція відбувається також і як еволюція життя. Поряд з абсолютною формою еволюції, життя також стає формою абсолютної тотальности, для якої окремі живі організми є лише перехідними моментами.
Ще далі ми бачимо, як із форми життя тотальністю людського світу стає діяльність, для якої окремі форми діяльности є лише перехідними моментами. Такою ж тотальністю є мислення, для якого окремі думки є індивідуальною мисловною формою.
Нарешті, ми бачимо, що й кожна людина обирає свій особистий шлях осягнення єдности. Єдність стає тотальністю життя людини, а життя людини стає осягненням єдности. Доки людина живе в єдності, доти є не тільки еволюція, а й єдність. Хоч поряд з єдністю є також еволюція, тобто, є також і можливість руху в напрямку абсолютної єдности!
2006.03.01 | Георгій
Слово "ВСЕ" у цьому твердженні - догма.
Ваша догма проти чиєїсь... Ті самі "Бітлз." "You say yes, I say no, you say stop, and I say, go, go, go..."Точно так само можна спекулювати, що ДЕЩО еволюціонує, а дещо ні.
2006.03.01 | Социст
Слово – не догма, а назва певного поняття! (--)
2006.02.24 | пан Roller
Re: ноос і абсурд Наприклад Альбер Камю,
http://www.bspu.ru/slov/index.php?in=news.php&a_id=14толя дейнека пише:
> Наприклад Альбер Камю,
Brgds