МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

розповсюдженя християнства

01/06/2007 | толя дейнека
основним джерелом, яке дає нам пізнати Христа, є Біблія. Я наведу одну цитату, котра покаже. як ми підсвідомо поширюємо наше сьогоденні реалії на уявлення про навіть недалеке минуле

http://www.biblia.ru/reading/new_translations/sinodal1.htm
Общедоступной не была ни первая напечатанная Острожская Библия 1581 г., ни Первопечатная Московская 1663 г. Даже долгожданное издание 1751 г. не смогло решить проблему очевидной нехватки экземпляров Свящ. Писания. Их дефицит ощущался даже в системе духовного образования.Так, церковный историк XIX в. П. В. Знаменский отмечал: «Вместо славянской Библии в семинариях употреблялась более доступная, хотя тоже довольно редкая, латинская Вульгата; пользование ею было тем удобнее, что и лекции и оккупации [учебные занятия] по богословию были на латинском же языке. Славянская Библия была большой редкостью, почти недоступной для частных лиц и духовенства, слишком дорогой и для семинарской библиотеки даже после издания ее в 1751 г. Неудивительно, что изучения Свящ.Писания вовсе не было не только в семинариях, но даже и в академиях. Между духовенством о чтении Свящ. Писания и речи не было. Издание 1751 г., как известно, в первый раз только познакомило с Библией русскую публику, но число экземпляров, выпущенных в свет, было слишком не достаточно для удовлетворения потребностям не только народа, но и служителей Церкви, кроме того, каждый экземпляр стоил 5 р., большой тогда суммы денег». Ненормальность подобного положения устранялась крайне медленно, в чем удостоверяет сообщение Знаменского о ситуации с экземплярами Свящ. Писания в духовных учебных заведениях в 1818 г.: «...в богословском классе [высший класс] Казанской Академии ни у одного студента не было Библии, да и казенная имелась только одна». Это свидетельствует о том,что «техническую» проблему доступности славянской Библии тиражи второй половины XVIII — начала XIX вв. решить не смогли. Библия оставалась на периферии религиозной жизни вплоть до XIX столетия. От нее оказались дистанцированными и клир, и общество.

Відповіді

  • 2007.01.07 | Георгій

    Re: розповсюдженя християнства

    Так, Біблій в Російській імперії було небагато, але в цілому духовної літератури друкувалося немало.

    "Наприкінці XVI ст., долаючи різні труднощі, пов'язані з окатоличуванням українських земель, а також втручаннями у внутрішнє життя Лаври короля і магнатів, обитель активно відроджується: відбудовує храми і купує нові землі. І хоча монастир вже не мав тієї колишньої слави, що була в перші віки його існування, він залишається одним з найвизначніших духовних, просвітницьких і культурних центрів України. Нова хвиля відродження Печерського монастиря, зростання його духовного авторитету почалося в період боротьби з унією, коли обитель очолювали, кожен свого часу, такі видатні діячі, як архімандрити Никифор Тур, Єлисей Плетенецький, Захарій Копистенський, св. митрополит Петро Могила, Інокентій Гізель та інші. Так, з ім'ям Єлисея Плетенецького пов'язаний початок книгодрукування в Києві. Першою виданою в друкарні Києво-Печерської Лаври книгою, що дійшла до наших днів, є «Часословець» (1616-1617 рр.). У 1680-1690 рр. у Лаврі інок Батуринського Крупицького монастиря, майбутній святитель Димитрій Ростовський, складає «Житія святих», які й понині є улюбленим читанням християн."

    (http://www.lavra.kiev.ua/ua/history/ocherk.php)

    Я, на жаль, ніколи не читав згаданих вище духовних творів, але думаю, що вони включали в себе великі фрагменти Св. Письма. Також парафіяльні священики безумовно мали хоча б один примірник Св. Письма в своїх церквах. Тому ті, хто цікавився, завжди могли запитати у свого "пароха."

    А про те, що в духовних школах був дуже розповсюдженим латинський переклад Біблії, т.зв. "Вульгате" (Св. Ієроніма), я читав раніше. До речі, в Києво-Могилянській Академії в кінці 17-го і на протязі майже всього 18-го ст. головною мовою викладання всіх предметів була латина. Вчителі намагалися привчити спудеїв говорити латиною навіть у побуті, і для цього стимулювали змагання між дітлахами, де ті билися об заклад, що говоритимуть тільки латиною день, два. п"ять, десять тощо.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.01.07 | толя дейнека

      Re: розповсюдженя християнства

      для мене наведені факти явилися повною несподіванкою, тому я привів цитату тут. Здається, ви все ще натягуєте сьогодні на вчора. Ваше обнадійливе припущення
      "парафіяльні священики безумовно мали хоча б один примірник Св. Письма в своїх церквах"
      категорично спростовується сучасним авторитетом
      "Между духовенством о чтении Свящ. Писания и речи не было"

      наскільки я бачу, ще двісті років тому доступ до Св.Письма мали буквально десятки людей. Значна частина екземплярів Біблії, з їх невеликої загальної кількості, не читалася активно, а зберігалася поруч з коштовностями, бо їхня вартість була порівняна з річним доходом середньої людини. Не кажучи вже про мовний бар'єр - розбирати церковнослов'янський текст може лише людина з підготовкою.
      Служба в церквах велася на основі вельми обмежених требників-часословів.
      Це зовсім інша реальність. Фактично, якщо пересічний селянин чи міщанин чи навіть шляхтич говорив про себе "я християнин" чи "я православний", це фактично значило "я є підлеглим православного царя" і не більше.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.01.07 | Георгій

        Але ж жодна православна служба не іде...

        ... без читання Псалмів, "Апостола" (тобто фрагменту з якогось апостольських послань) і Євангелії. Як же священики, дяки і псаломщики (паламарі) могли все це читати? Невже часослов на кожний день вміщав у себе все це?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.01.07 | толя дейнека

          Re: православна служба

          видно, треба докладніше придивитися до історії православної служби, певно якісь звичні елементи з'явилися теж відносно недавно.
          можна впевнено говорити, що здавна на русі були відомі окремі книжки Св.Письма, зокрема Євангелія і Псалтир. Першодруком Івана Федорова був Апостол. Але повний звод став відомий лише після друку Острозької Біблії 1580. Яка, як ми бачимо, по суті мало вельми обмежений вплив аж до 19 ст., до справді масових накладів Біблії.

          Те що відомі були далеко не всі книги, дивіться
          http://uk.wikipedia.org/wiki/Скорина_Франциск
          Франци́ск (Гео́ргій) Скори́на (Скари́на) (до 1490 — не пізніше 1551, Прага), білоруський (Скарына) першодрукар, просвітитель, гром. і культ. діяч, лікар, нар. у Полоцьку в купецькій родині. Студіював у Краківському і Падуанському ун-тах. 1517—19 у Празі заснував друкарню, в якій видав ц.-слов. мовою з білоруськими глосами «Псалтир» і «Біблію руску» (23 книги).

          менше половини
      • 2007.01.07 | тестер

        Re: розповсюдженя християнства

        Точно, Толя! Я завжди цынив жидывський маркетинг и просування товару!
        Шолом , Георгыю! ;)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.01.07 | толя дейнека

          не бачу безпосереднього зв'язку

          ані з Жидами, ані з Маркетингом. якби бачив, якось зазначив би.

          загалом погано поширювала православна держава свої святі книги, навіть коли їх вже набула в 16 ст. Скоріше за все, це не дуже їй було потрібно. Найчастіше вистачало одної сторінки Символа віри та кількох вивчених молитов і псалмів підлеглим крестьянами-християнами.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.01.07 | stefan

            Коли все ясно, зрозуміло - тоді з вірою проблеми

            толя дейнека пише:
            > загалом погано поширювала православна держава свої святі книги, навіть коли їх вже набула в 16 ст. Скоріше за все, це не дуже їй було потрібно. Найчастіше вистачало одної сторінки Символа віри та кількох вивчених молитов і псалмів підлеглим крестьянами-християнами.
            ***
            Напевно, чим менше було ясності(слов"янського перекладу) - Біблії та
            Священного Писання, тим більше було "таїнства, секретності".
            А, значить, і більше віри.
            Коли все ясно, зрозуміло - тоді з вірою проблеми.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.01.07 | толя дейнека

              Re: практична віра

              ось зразок проповіді з зовсім древніх-дремучих часів, від одного з перших ієрархів Луки Жидяти. Думаю, вона цілком могла використовуватися без змін в 99% випадків до згаданого 19 ст., а для багатьох вона цілком задовільна і нині (як показує зокрема наш форум)
              це всього - одна сторінка

              http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr55.htm

              ПОВЧАННЯ АРХІЄПИСКОПА ЛУКИ ДО БРАТІЇ
              Так от, браття, щонайперше такої заповіді всі християни мають твердо триматися — вірити в єдиного Бога, котрого прославляємо у Трійці, в Отця і Сина і Святого Духа, як навчили апостоли і святі отці установили: «Вірую в єдиного Бога», до кінця. Віруйте ж, як і я, у воскресіння, і в життя вічне, і у муки вічні для грішників.
              Не лінуйтеся у церкву ходити — і на заутреню, і на обідню, і на вечірню; і в своїй кліті, сон долаючи, спочатку Богу поклонітеся і лише тоді у постелю лягайте. У церкві стійте зі страхом Божим, не розмовляйте і навіть не думайте ні про що, а усім своїм розумом моліть Бога, хай простить вам Бог гріхи.
              Любов майте до будь-якої людини, а найбільше до братії, і не має бути так, щоб одне на серці, а інше на вустах. Братові ями не копай, тоді й тебе Бог не повергне у ще більшу.
              Будь правдивим, і за правду й закон Божий не відмовляйся навіть голову покласти, і прилічить тебе Бог до святих.
              Прощайте брат брату і кожній людині, не платіть злом за зло, один одного хваліте, тоді і Бог вас похвалить.
              Не можна сварити між собою інших, щоб не назвали тебе сином диявола, але примиряй — і будеш сином Бога. Не осуджуй брата навіть у думках, пам’ятай про свої гріхи, тоді і тебе Бог не осудить.
              Пам’ятайте і піклуйтеся про мандрівників, і про убогих, і про ув’язнених, і до своїх слуг милосердними будьте.
              Негоже вам, браття, ні балагурити, ні сороміцькі слова говорити, ні гніватись щодня. Не лайтеся, не глузуйте ні з кого, а напасті терпіть, маючи надію на Бога.
              Ні зухвальства не майте, ні гордині, нічого такого не чиніть, пам’ятаючи, що завтра будемо смородом, і гноєм, і червами.
              Будьте покірними і лагідними — будете ж послушниками і виконавцями Божих заповідей, бо у гордівливому серці диявол сидить, і Боже слово не хоче утвердитися у ньому.
              Шануйте старих людей і батьків своїх; не божіться іменем Божим, не заклинайте і не проклинайте будь-що. Судіть правдиво, мзди не беріть, у ріст грошей не давайте. Бога бійтеся, князя шануйте — раби ми, по-перше, Бога, а потім — пана. Шануйте всім серцем ієрея Божого, поважайте і служителів церковних.
              Не вбий, не вкради, не скажи неправду, кривоприсяжником не будь, не ненавидь, не заздри, не зводь наклепу, не чини перелюбу ні з рабинею, ні з ким. Не пий невчасно, і (пий) у міру, а не спивайся. Не будь гнівливим чи запальним, з тими, хто радіє, з радісними радій, з печальними будь печальним. Не їжте скверни, святі дні шануйте.
              Бог же світу з усіма вами. Амінь.
            • 2007.01.07 | igorg

              Найбільше таємниць у фокусників

  • 2007.01.07 | igorg

    Про друкарство в Україні та й у Росії

    є робота Огієнка загальнодоступна на
    http://izbornyk.narod.ru/ohdruk/ohd.htm
    Навіть побіжний огляд показує, що в Україні в 16-17 столітті книги видавалися великими накладами. Не скажу щоправда про Біблію безпосередньо. В Росії інакше :).
    Ще є книга Ярослав ІСАЄВИЧ УКРАЇНСЬКЕ КНИГОВИДАННЯ: витоки, розвиток, проблеми http://izbornyk.narod.ru/isaevych/is.htm
    В книзі Іван ОГІЄНКО УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА Нариси з історії Української Православної Церкви на http://litopys.org.ua/ (в розділі історія)
    є багато фактичного матеріалу саме з видання Біблії.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".