МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

А ось ще одна незнана Евангелія- від Фоми

01/25/2007 | Роксана
Цікаво подано, але чи це правдиво не знаю.

[Библиотека «Вехи»]

Евангелие детства (Евангелие от Фомы)[1]

I. Я, Фома израильтянин[2], рассказываю, чтобы вы узнали, братья среди язычников, все события детства Господа нашего Иисуса Христа и Его великие деяния, которые Он совершил после того как родился в нашей стране. Начало таково.

II. Когда мальчику Иисусу было пять лет, Он играл у брода через ручей, и собрал в лужицы протекавшую воду, и сделал ее чистой и управлял ею одним своим словом. И размягчил глину, и вылепил двенадцать[3] воробьев. И была суббота, когда Он сделал это. И было много детей, которые играли с Ним. Но когда некий иудей увидел, что Иисус делает, играя в субботу, он пошел тотчас к Его отцу Иосифу и сказал: Смотри, твой ребенок у брода, и он взял глину и сделал птиц, и осквернил день субботний. И когда Иосиф пришел на то место и увидел, то он вскричал: для чего делаешь в субботу то, что не должно?![4] Но Иисус ударил в ладоши и закричал воробьям: Летите! и воробьи взлетели, щебеча. И иудеи дивились, увидев это, и ушли, и рассказали старейшинам, что они видели, как Иисус свершил сказанное.

III. Но сын Анны книжника[5] стоял там рядом с Иосифом, и он взял лозу и разбрызгал ею воду, которую Иисус собрал. Когда увидел Иисус, что тот сделал, Он разгневался и сказал ему: Ты, негодный, безбожный глупец, какой вред причинили тебе лужицы и вода? Смотри, теперь ты высохнешь, как дерево, и не будет у тебя ни листьев, ни корней, ни плодов. И тотчас мальчик тот высох весь, а Иисус ушел и вошел в дом Иосифа. Но родители того мальчика, который высох, взяли его, оплакивая его юность, и принесли к Иосифу и стали упрекать того, что сын его совершает такое!

IV. После этого Он (Иисус) снова шел через поселение, и мальчик подбежал и толкнул Его в плечо. Иисус рассердился и сказал ему: ты никуда не пойдешь дальше, и ребенок тотчас упал и умер. А те, кто видел произошедшее, говорили: кто породил такого ребенка, что каждое слово Его вершится в деяние. И родители умершего ребенка пришли к Иосифу и корили его, говоря: Раз у тебя такой сын, ты не можешь жить с нами или научи Его благословлять, а не проклинать[6], ибо дети наши гибнут.

V. И Иосиф позвал мальчика и бранил Его, говоря, зачем Ты делаешь то, из-за чего люди страдают и возненавидят нас и будут преследовать нас? И Иисус сказал: Я знаю, ты говоришь не свои слова, но ради тебя Я буду молчать, но они должны понести наказание. И тотчас обвинявшие Его ослепли. А видевшие то были сильно испуганы и смущены и говорили о Нем: каждое слово, которое Он произносит, доброе или злое, есть деяние и становится чудом. И когда Иосиф увидел, что Иисус сделал, он встал, взял Его за ухо и потянул сильно. И мальчик рассердился и сказал: тебе достаточно искать и не найти[7], и ты поступаешь неразумно. Разве ты не знаешь, что Я принадлежу тебе[8]? Не причиняй Мне боли.

VI. И вот некий учитель по имени Закхей[9], стоя неподалеку, услышал, как Иисус сказал это своему отцу, и дивился очень, что, будучи ребенком, тот говорит так. И через несколько дней он пришел к Иосифу и сказал ему: у тебя умный сын, который разумеет. Так приведи мне Его, чтобы Он выучил буквы, а вместе с буквами я научу Его всему знанию, и как надо приветствовать старших и почитать их как отцов и дедов, и любить тех, кто Ему ровесники. И он показал Ему ясно все буквы от альфы до омеги[10] и много задавал вопросов. А (Иисус) посмотрел на учителя Закхея и спросил его: Как ты, который не знаешь, что такое альфа, можешь учить других, что такое бета[11]. Лицемер![12] Сначала, если ты знаешь, научи, что такое альфа, и тогда мы поверим тебе о бете. И Он начал спрашивать учителя о первой букве, и тот не смог ответить Ему. И тогда в присутствии многих слышавших ребенок сказал Закхею: слушай, учитель, об устройстве первой буквы и обрати внимание, какие она имеет линии и в середине черту, проходящую через пару линий, которые, как ты видишь, сходятся и расходятся, поднимаются, поворачиваются, три знака того же самого свойства, зависимые и поддерживающие друг друга, одного размера. Вот таковы линии альфы[13].

VII. Когда учитель Закхей услышал, сколь много символов выражено в написании первой буквы, он пришел в замешательство таким ответом и тем, что мальчик обучен столь великому, и сказал тем, кто был при этом: Горе мне, я в недоумении, я, несчастный, я навлек позор на себя, приведя к себе этого ребенка. Посему возьми Его, я прошу тебя, брат Иосиф. Я не могу вынести суровость Его вида, я совсем не могу понять Его речи. Этот ребенок не земным рождением рожден, Он может приручить и огонь. Может быть, Он рожден еще до сотворения мира[14]. Я не знаю, какое чрево Его носило, какая грудь питала. Горе мне, Он поражает меня, я не могу постичь Его мысли. Я обманулся, трижды несчастный, я хотел получить ученика, я получил учителя. Я думаю о своем позоре, о, друзья, что меня, старого человека, превзошел ребенок[15]. Мне остается только отчаиваться и умереть из-за этого ребенка, ибо я не могу смотреть Ему в лицо. И когда все будут говорить, как маленький ребенок превзошел меня, что я скажу? И что могу я сказать о линиях первой буквы, о чем Он говорит мне?! Я не знаю, о друзья, ибо не ведаю ни начала, ни конца. Посему я прошу тебя, брат Иосиф, забери Его себе домой. Он, может быть, кто-то великий, Бог или ангел, или кто-то, кого не ведаю.

VIII. Когда иудеи утешали Закхея, дитя рассмеялось громко и сказало: "Теперь пусть то, что ваше, приносит плоды, и пусть слепые в сердце своем узрят. Я пришел сверху, чтобы проклясть их и призвать их к высшему, как повелел пославший Меня ради вас. И когда ребенок кончил говорить, тотчас, кто пострадал от его слов, излечились. И после того никто не осмеливался перечить ему, чтобы не быть проклятым и не получить увечье.

IX. Через несколько дней Иисус играл на крыше дома[16], и один из детей, игравших с Ним, упал сверху и умер. И когда другие дети увидели это, они убежали, и Иисус остался один. А родители того, кто умер, пришли и стали обвинять Его (Иисуса), что Он сбросил мальчика вниз. И Иисус ответил, Я не сбрасывал его. Но они продолжали поносить Его. Тогда

Иисус спустился с крыши, встал рядом с телом мальчика и закричал громким голосом - Зенон[17] - ибо таково было его имя,- восстань и скажи, сбрасывал ли Я тебя? И тотчас он встал и сказал: нет, Господь, Ты не сбрасывал меня, но поднял[18]. И когда они увидели, они были потрясены. И родители ребенка прославили случившееся чудо и поклонились Иисусу.

X. Через несколько дней юноша колол дрова по соседству[19], и топор упал и рассек ему стопу, и столько вытекло крови, что он совсем умирал. И когда раздались крики и собрался народ, Иисус также прибежал туда, и пробрался сквозь толпу, и коснулся раненой ноги, и тотчас исцелил ее. И Он сказал юноше: встань теперь, продолжай рубить и помни обо Мне. И когда толпа увидела, что произошло, они поклонились Иисусу, говоря: истинно, Дух божий обитает в этом ребенке.

XI. Когда Ему было шесть лет от роду, Его мать дала ему кувшин и послала Его за водой. Но в толпе Он споткнулся, и кувшин разбился. И Иисус развернул одежду, которая была на нем, наполнил ее водой и принес матери. И когда мать увидела, она поцеловала Его и сохранила в сердце своем[20] чудо, которое, как она видела, Он совершил.

XII. И вот во время сева мальчик вместе с отцом пошел сеять пшеницу в их поле. И пока Его отец сеял, Иисус тоже посеял одно пшеничное зерно. И когда Он сжал и обмолотил его, оно принесло сто мер[21], и Он созвал всех бедняков поселения на гумно и роздал им пшеницу, а Иосиф взял остаток зерна. Было Ему восемь лет роду, когда он совершил это чудо.

XIII. Его отец был плотник и делал в это время орала и ярма[22]. И богатый человек велел ему сделать для него ложе. Но когда одна перекладина оказалась короче другой и Иосиф не мог ничего сделать, мальчик Иисус сказал своему отцу Иосифу: Положи рядом два куска дерева и выровни их от середины до одного конца. И когда Иосиф сделал то, что ребенок сказал ему, Иисус встал у другого конца и взял короткую перекладину, и вытянул ее, и сделал равной другой. И Его отец Иосиф видел это и дивился, и он обнял и поцеловал ребенка, говоря: счастлив я, что такого Сына дал мне Бог.

XIV. И когда увидел Иосиф, сколь разумен мальчик и что Он растет и скоро достигнет зрелости, он снова решил, что Иисус должен научиться грамоте. И он взял Его и привел к другому учителю. И учитель сказал Иосифу: сначала я научу Его греческим буквам, потом еврейским. Ибо он знал о разумении мальчика и боялся Его. Все же учитель написал алфавит и долго спрашивал о нем. Но Он не давал ответа. И Иисус сказал учителю: если ты истинный учитель и хорошо знаешь буквы, скажи Мне, что такое альфа, и Я скажу тебе, что такое бета[23]. И учитель рассердился и ударил Его по голове. И мальчик почувствовал боль и проклял его, и тот бездыханный упал на землю. А мальчик вернулся в дом Иосифа. И Иосиф был огорчен и сказал Его матери: не пускай Его за дверь, ибо каждый, кто вызывает Его гнев, умирает.

XV. И по прошествии некоторого времени другой учитель, друг Иосифа, сказал ему: приведи ребенка ко мне в школу. Может быть, я сумею убедить Его выучить буквы. И Иосиф сказал ему: если ты решишься, брат, возьми Его с собой. И тот взял Его со страхом и беспокойством, но ребенок пошел охотно. И Он спокойно вошел в дом, где была школа, и нашел книгу, которая лежала на подставке, и взял ее, но не стал читать буквы в ней. И раскрыл уста, и стал говорить от святого Духа, и учил тех, кто стоял вокруг. И большая толпа стояла вокруг, дивясь благодати Его поучения и мудрости Его слов, какие, будучи ребенком, Он изрекал. А когда Иосиф услышал о происходящем, он в испуге побежал к школе, боясь, что и этот учитель не может справиться с Иисусом. Но учитель сказал Иосифу: знай, брат, я взял этого ребенка как ученика, но Он полон великой благодатью и мудростью, и теперь я прошу тебя, брат, возьми Его в свой дом. И когда мальчик услышал эти слова, он тотчас засмеялся громко и сказал: раз ты говорил и свидетельствовал истинно, ради тебя тот, кто был поражен, исцелится. И тотчас другой учитель был исцелен. И Иосиф взял ребенка и отвел Его домой.

XVI. Случилось так, что Иосиф послал своего сына Иакова принести связку дров. И Иисус пошел вместе с ним. И когда Иаков собирал хворост, змея укусила его в руку. И когда он упал навзничь и был близок к смерти, Иисус подошел к нему и дыхание Его коснулось укуса, тотчас боль прошла, а тварь лопнула, и Иаков сразу же стал здоров и невредим.

XVII. После этого по соседству от Иосифа умер больной ребенок, и мать его горько рыдала. И Иисус услышал плач великий и смятение[24] и прибежал быстро, и, увидев мертвое дитя, Он коснулся груди его и сказал: "Я говорю тебе: не умирай, но живи и будь с твоей матерью"[25]. И тотчас дитя открыло глаза и засмеялось. И Он сказал женщине: возьми и дай ему молока и помни обо Мне. И когда стоящие вокруг увидели происходящее, они говорили: Истинно это дитя или Бог, или ангел Божий[26], ибо каждое Его слово становится деянием. И Иисус ушел оттуда и стал играть с другими детьми.

XVIII. Спустя некоторое время строился дом, и произошел обвал, и Иисус встал и пошел туда и увидел человека, лежащего замертво, и взял его руку и сказал: Говорю тебе, человек, встань и делай свое дело[27]. И тотчас человек встал и поклонился Ему. И люди были поражены и говорили: этот ребенок (пришел) с небес, ибо Он спас много душ от смерти и будет спасать их всю свою жизнь.

XIX[28]. И когда Он был двенадцати лет, пришли Его родители по обычаю в Иерусалим на праздник пасхи вместе с другими. Когда же после праздника возвращались домой, Иисус пошел обратно в Иерусалим, родители же думали, что Он идет вместе со всеми. Прошедши дневной путь, стали искать Его среди родственников и близких. И, не найдя Его, возвратились в Иерусалим, чтобы искать Его. Через три дня нашли Его в храме, сидящего среди учителей, слушающего Закон и спрашивающего их. И все со вниманием слушали Его и дивились, как Он, будучи ребенком, заставил умолкнуть старейшин и учителей народа, разъясняя Закон и речения пророков. И мать Его сказала Ему: Дитя! Что Ты сделал с нами? Вот отец Твой и я с великою скорбью искали Тебя. Он сказал им: зачем вам было искать Меня? или вы не знали, что Мне надлежит быть в том, что принадлежит Отцу моему. А книжники и фарисеи сказали: Ты - мать этому ребенку? И она сказала: да. И они сказали ей: благословенна ты между женами, ибо Господь благословил плод чрева твоего. Такой славы, такой доблести и такой мудрости мы никогда не видели и никогда о ней не слышали. И Иисус встал и пошел за своей матерью и был в повиновении у своих родителей. И мать Его сохранила все слова в сердце своем. Иисус же преуспевал в премудрости и в возрасте и в благодати. Слава Ему во веки веков. Аминь.



[Библиотека «Вехи»]
©2002, Библиотека «Вехи»



--------------------------------------------------------------------------------

[1] Текст (с французского переводом) см.: Michel С. Evangelies apocryphique. P., 1924.

[2] По-видимому, имеется в виду апостол Фома, упоминаемый в Новом завете, "Фома неверный", как его называют в христианской традиции; в хенобоскионском Евангелии Фомы он назван полным именем: Иуда Дидим Фома.

[3] Двенадцать - священное число в иудейской и христианской теологии (см. комментарий к Евангелию от Петра).

[4] Согласно этому рассказу, уже в детстве Иисус выступал против соблюдения субботних установлении, то есть против иудейской обрядности.

[5] Характерно, что книжник Анна выступает как обличитель Иосифа и Марии в Протоевангелии Иакова (см. выше): вероятно, один из авторов этих произведений был знаком с сочинением другого.

[6] Ср.: "Благословляйте гонителей ваших: благословляйте, а не проклинайте" (Римл. 12.14).

[7] Эти слова перекликаются с речением, приведенным в хенобоскионском Евангелии от Фомы и оксиринхском логии (см. выше, комментарии к фрагментам из Евангелия евреев): "Пусть тот, кто ищет, не перестает искать до тех пор, пока не найдет, и, когда он найдет, он будет потрясен..." Смысл упрека Иисуса заключается в том, что Иосиф не может (не хочет) найти скрытую истину в поступках Иисуса.

[8] Текст не вполне ясен: здесь также возможен скрытый смысл, заключающийся в том, что Иисус принадлежит Иосифу как человеку, которого он пришел (как и других людей) спасти.

[9] Имя Закхей встречается в Новом завете; в Евангелии от Луки так зовут мытаря (начальника сборщиков пошлины).- 19.2.

[10] Альфа и омега - первая и последняя буквы греческого алфавита.

[11] Бета - вторая буква греческого алфавита.

[12] Лицемеры - обычное в новозаветных евангелиях определение фарисеев и книжников, которые учат только внешним соблюдениям установлений закона.

[13] Описывается начертание греческой буквы "А" (альфа), средняя черта могла быть косой - такой вариант, по-видимому, имеет в виду автор.

[14] Учитель здесь выражает идею о предвечности бытия Христа (эту идею не разделяли иудео-христиане), появившуюся к тому времени в христианстве главным образом под влиянием гностицизма.

[15] Эти слова перекликаются с речением из хенобоскионского Евангелия Фомы: "Старый человек в его дни не замедлит спросить малого ребенка семи дней о месте жизни, и он будет жить. Ибо много первых будут последними, и они будут одним" (4);аналогичное речение сохранилось в греческом варианте на оксиринхском папирусе: "...(говорит Иисус) человек не будет колебаться... спросить ребенка... о месте... Тогда многие первые будут последними и последние первыми... И..."

[16] Имеется в виду плоская крыша, характерная для домов Ближнего Востока.

[17] Зенон - греческое, а не иудейское имя; вряд ли реальный мальчик мог носить его, но автор был грекоязычным и употреблял привычные ему имена.

[18] Это чудо введено в Евангелие детства под влиянием рассказа о чуде, сотворенном апостолом Павлом, согласно "Деяниям апостолов" (20.9-12): там рассказывается, как юноша Евтих заснул, и выпал из окна третьего этажа, и был поднят мертвым. Павел же, "обняв его, сказал: не тревожьтесь; ибо душа его в нем". Правда, описание в "Деяниях апостолов" менее фантастично, чем в Евангелии детства (там не сказано прямо, что Павел воскресил его).

[19] В греческом тексте - в углу; некоторые исследователи исправляют на - в соседстве, что кажется более логичным.

[20] Ср.: "И Матерь Его сохраняла все слова сии в сердце Своем" (Лк. 2.51).

[21] Сто мер - взято, вероятно, по аналогии с Евангелием от Луки, где в одной из притч упомянут огромный долг в сто мер (сто кор) зерна. Кор был равен примерно от 6 до 10 медимнов (медимн-52, 53 л). Вероятно, в этом описании как бы предвосхищаются слова Иисуса из притч о сеятеле: "Иное упало на добрую землю и принесло плод: одно во сто крат, а другое в шестьдесят, иное же в тридцать" (Мф. 13.8); "Иисус сказал: вот сеятель вышел, он наполнил свою руку, бросил (семена)... И иные упали на добрую землю, и сто двадцать мер на одну" (Евангелие от Фомы, найденное в Наг-Хаммади. 9).

[22] Существовала традиция, что сам Иисус тоже был плотник (Мк. 6.3: "...не плотник ли он...") и что он делал ярма и плуги. Эта последняя традиция сохранена у Юстина (Dial. 88.8) Вероятно, автор Евангелия детства эти же занятия по аналогии приписал Иосифу.

[23] У Иринея это место передано следующим образом: "Между прочим, принимают и то поддельное сказание, будто Господь, в отрочестве учась грамоте, когда учитель по обыкновению сказал ему: скажи "альфа", он отвечал: альфа, а затем, когда учитель велел ему сказать "бета", Господь отвечал: ты сначала скажи Мне, что такое альфа, и Я скажу тебе, что такое бета. И это объясняют так, что Он один лишь знает неведомое, на которое указал в образе альфы" (I. 20.1). У Иринея, как кажется, сведены в один два эпизода с учителями, хотя, возможно, он читал Евангелие детства именно в таком варианте (один "дурной" и один "хороший" учитель).

[24] В описании этого эпизода использован рассказ Евангелия от Марка об исцелении дочери руководителя синагоги, которую сочли умершей: "...и видит смятение и плачущих и вопиющих громко..." (5. 38-39).

[25] В этой части рассказа использовано Евангелие от Луки (7.14-15): там Иисус также оживляет прикосновением, отдает воскресшего юношу его матери.

[26] Ср.: Лк. 7.16, где свидетели дивятся и прославляют чудотворца.

[27] Несколько раз повторенный оборот "Говорю тебе, встань" также заимствован из канонических евангелии (Мк 541- Лк 7.14).

[28] Дальше дословно повторен весь рассказ Евангелия от Луки (2.52) с добавлениями в духе концепции автора.

Відповіді

  • 2007.01.26 | Георгій

    Re: А ось ще одна незнана Евангелія- від Фоми

    Пані Роксано, вітаю Вас на нашій сторінці, сподіваюся, що Вам тут сподобається.

    Якщо знайдете хвилинку, будь ласка, розкажіть про себе. Яка Ваша віра? Як Ви до неї прийшли? Чого шукаєте в житті?

    Більш специфічне питання: чому Вам цікава оця Євангелія від Фоми? Чи Вам чогось бракує в чотирьох канонічних Євангеліях? Якщо так - чого саме?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.01.26 | Роксана

      Re: А ось ще одна незнана Евангелія- від Фоми

      Шановний пане Георгій,

      Дакую за привітання. Я вже декілька разів заходила, як гість на цей форум, але тепер вирішила і сама долучитись до дискусій. Трошки про себе. Я живу в Америці, але душа, як то кажуть, в Україні. Належу до православної церкви. Часто ходжу і до греко-католицької, бо там маю багато друзів. Рахую ці дві конфесії сестрами. Обоє несуть рідне слово і віру українській людині. Маю добрих друзів і в Евангельскій церкві. Правда ,того храму я не відвідую.
      Тепер, чому я подала цю евангелію від Фоми. Просто ніколи з нею не зустрічалася перед цим і хотіла почути від форумчан їхню думку. Мене цілком задовольняє Новий Завіт, але цікавлюся і іншими думками. Може це і спонукало мене записатися на цей форум. Тут бачу багато цікавих дискусій. Евангелія від Фоми додає деякі "факти" про дитинство Ісуса. Написала факти в знаках наведення, бо не є переконана, що це насправді факти. Хотілося б почути Вашу думку на це.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.01.26 | Георгій

        Re: А ось ще одна незнана Евангелія- від Фоми

        Роксана пише:
        > Трошки про себе. Я живу в Америці, але душа, як то кажуть, в Україні.
        (ГП) Я такий самий. Народився в Києві, ріс у міській інтелігентській стовідсотково зрусифікованій родині, але мав деяких старших друзів, які дуже переживали за майбутнє України (перший підпільний "Рух" 1970-х років, на базі головним чином співробітників Інституту літератури АН УРСР). У 1980-і роки одружився з дівчиною з Волині, україномовною, "українокультурною" і "україносвідомою." Став все більше і більше ідентифікувати себе як українець. У 1990 р. переїхав до США. Зараз викладаю біологічні дицципліни в невеличкому університеті на американському Півдні, в глибинці штату Місісіпі. Періодично навідуюся з дружиною і дочкою до рідних нам Києва і Луцька, і кожний раз переконуюся, що так, "душа" моя дійсно там.

        >Належу до православної церкви.
        (ГП) Моя дружина і дочка теж хрищені і конфірмовані у православній вірі. А я сам в дитинстві не був хрищений - батьки не хотіли ризикувати кар"єрою, та й не були віруючими. Відвідував з дружиною і донькою православну парафію українських емігрантів у США, але це було головним чином для того, щоби дочка - тоді маленька - не втрачала зв"язку з українською культурою. Проте мене завжди тягнуло до Христа. У 2004 р. я був охрищений в одній американській протестантській церкві (Пресвітеріанській церкві США) і навіть був там через рік рукоположений на старійшину, але не затримався там, не почував себе там "вдома" в духовному сенсі. Тягне до Православ"я. Зараз я - "катехумен" (новоприбулий учень) в малюсінькій православній парафії Св. Кирила і Мефодія в нашому університетському містечку.

        >Часто ходжу і до греко-католицької, бо там маю багато друзів. Рахую ці дві конфесії сестрами. Обоє несуть рідне слово і віру українській людині. Маю добрих друзів і в Евангельскій церкві. Правда ,того храму я не відвідую.
        (ГП) Ми з Лесею теж маємо приятелів і серед українців греко-католиків, і серед українських протестантів-євангельників. Правда, живемо ми далеко від них і зустрічаємося надзвичайно рідко. Спілкуємося головним чином через електронну пошту і святкові листівки.

        > Тепер, чому я подала цю евангелію від Фоми. Просто ніколи з нею не зустрічалася перед цим і хотіла почути від форумчан їхню думку. Мене цілком задовольняє Новий Завіт, але цікавлюся і іншими думками. Може це і спонукало мене записатися на цей форум. Тут бачу багато цікавих дискусій. Евангелія від Фоми додає деякі "факти" про дитинство Ісуса. Написала факти в знаках наведення, бо не є переконана, що це насправді факти. Хотілося б почути Вашу думку на це.
        (ГП) Ви знаєте, я ніякої особливої думки про гностичні Євангелії, чесно кажучи, не маю. Церква вважає їх фальшивкою, обманом, а я Церкві вірю - як там ми співаємо в Нікео-Константинопільському Символі Віри, "вірую в Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву." Ця Церква наприкінці 4 - почаку 5 ст. н.е. багато разів збиралася на Собори і кінець-кінцем колективно, колегіально, "соборно" вирішила, що є Святим Письмом, а що не є. Звичайно, читати всякі речі буває цікаво - он "Майстра і Маргариту" люди читають і читатимуть, але ж творчі фантазії Булгакова про Єшуа гаа-Ноцрі це не Христове вчення. Приблизно те саме і всі ці гностичні Євангелії - іноді цікаво, але абсолютно, принципово НЕ Христове вчення. Людські фантазії. :)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.01.26 | Роксана

          Re: А ось ще одна незнана Евангелія- від Фоми

          Пане Георгій,
          Дякую що обізвалися. Приємно довідатись про подібність наших думок.
          Ви пишете-

          -Приблизно те саме і всі ці гностичні Євангелії - іноді цікаво, але абсолютно, принципово НЕ Христове вчення. Людські фантазії.;

          Мабуть такої думки дотримуюся і я.
          Цікаво, що ви подали про ваше походження і приналежність до російської культури, а потім повний перехід в українське суспольство.
          Нагадує мені Олену Телігу. Вона ж також починала життя в російському вихованні, а потім була знищена німцями , як "націоналістка" і похована в Бабиному Ярі з багатьма іншими народностями. Все буває в житті.
          Щодо вашого вибору вірі, це ваша особиста справа. Дай Боже щоб ви знайшли місце, де відчуєте Бога як свого спасителя.
        • 2007.01.26 | Вільнодум

          Re: А ось ще одна незнана Евангелія- від Фоми

          > (ГП) Ви знаєте, я ніякої особливої думки про гностичні Євангелії, чесно кажучи, не маю. Церква вважає їх фальшивкою, обманом, а я Церкві вірю - як там ми співаємо в Нікео-Константинопільському Символі Віри, "вірую в Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву." Ця Церква наприкінці 4 - почаку 5 ст. н.е. багато разів збиралася на Собори і кінець-кінцем колективно, колегіально, "соборно" вирішила, що є Святим Письмом, а що не є. Звичайно, читати всякі речі буває цікаво - он "Майстра і Маргариту" люди читають і читатимуть, але ж творчі фантазії Булгакова про Єшуа гаа-Ноцрі це не Христове вчення. Приблизно те саме і всі ці гностичні Євангелії - іноді цікаво, але абсолютно, принципово НЕ Христове вчення. Людські фантазії. :)
          (В-дум) Мені здається дуже дивною Ваша позиція. Я б зрозумів, якби таку позицію мала неосвічена бабця з села Шеки, але від людини, яка так багато знає, це дивно. Якщо думати по-вашому, то ті люди, які на Нікейському соборі відібрали канонічне і не-канонічне, знали ЩО БОГ СКАЗАВ, А ЩО БУЛО ВИДУМАНО ЛЮДИНОЮ? У Вас логіка якась є, пане Георгію? Вибачаюсь, але мені вона зовсім не зрозуміла.

          -- Вільнодум

          P.S. А що, якщо було відібрано якраз НЕ ТЕ? І нам уже 2000 років морочать голову. Під-час так виглядає. І чим далі, тим більше!
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.01.26 | Роксана

            Re: А ось ще одна незнана Евангелія- від Фоми

            Пане Вільнодум,

            Ви вибрали дуже гарний нік. Тобто думаєте так як вам хочеться думати7 Але в такому разі, чи інша людина не може думати "так як їй хочеться"?
            Або краще сказавши- вірю в те, що вірю і визнаю за правду.
            Нема правди на 100% але є спроба шукати її. Ну а для людини то добре підходить поговірка- "Правда в Бозі та в мені трошки"
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.01.27 | Вільнодум

              Re: А ось ще одна незнана Евангелія- від Фоми

              Роксана пише:
              > Пане Вільнодум, Ви вибрали дуже гарний нік. Тобто думаєте так як вам хочеться думати. Але в такому разі, чи інша людина не може думати "так як їй хочеться"? Або краще сказавши- вірю в те, що вірю і визнаю за правду. Нема правди на 100% але є спроба шукати її. Ну а для людини то добре підходить поговірка- "Правда в Бозі та в мені трошки"
              (В-дум) Це не тільки нік, а і сама суть мого характеру. Тому мені було легко його вибрати. Я ніскільки не заперечую іншій людині мати свою, неправильну, точку зору :). Моя справа в тому, щоб це тій людині показати. В процесі диспуту народжується істина! Я можу змінити свою точку зору. Але з мого досвіду - це дуже рідко трапляється :)

              Я не розумію Вашу поговірку "Правда в Бозі та в мені трошки". По-вашому, правду неможливо взнати і зрозуміти? Як Бога. Я б сказав по-іншому - "Правда Бога в мені і я її пізнаю все життя."

              Чолом,

              -- Вільнодум
          • 2007.01.26 | Георгій

            Re: А ось ще одна незнана Евангелія- від Фоми

            Вільнодум пише:
            > (В-дум) Мені здається дуже дивною Ваша позиція. Я б зрозумів, якби таку позицію мала неосвічена бабця з села Шеки, але від людини, яка так багато знає, це дивно. Якщо думати по-вашому, то ті люди, які на Нікейському соборі відібрали канонічне і не-канонічне, знали ЩО БОГ СКАЗАВ, А ЩО БУЛО ВИДУМАНО ЛЮДИНОЮ? У Вас логіка якась є, пане Георгію? Вибачаюсь, але мені вона зовсім не зрозуміла.
            (ГП) Розумієте, пане Миколо, я просто стараюся дивитися на речі тверезо і не бути нарцисистом,самозакоханим всезнайкою. Так, я не бабуся з села Шеки, але що це міняє? Ну вчився я в хороших світських школах, ну читав дещо. Але хіба мене можна порівнювати з сотнями чи навіть тисячами єпископів і пресвітерів ранньої Церкви, які слухали самих Апостолів чи їх безпосередніх учнів, записували слова Святих Апостолів просто з їх уст, збиралися на Собори (до речі, не тільки Нікейський - потім ще був Константинопільський, Карфагенський, Лаодікейський і інші), і проводили буквально місяці майже без сну і відпочинку, обговорюючи в найдрібніших деталях кожне слово кожної книги потенційного ще тоді Канону? Чия культура, мова ближчі до культури і мови східних провінцій Римської імперії, де зародилося християнство - моя, чи їх? Чиє життя праведніше, святіше - моє, чи їх? Чи я відмовився, як вони відмовлялися, воскурити фіміам римському імператорові і піти за свою віру у лев"ячу пащу?

            >А що, якщо було відібрано якраз НЕ ТЕ? І нам уже 2000 років морочать голову. Під-час так виглядає. І чим далі, тим більше!
            (ГП) Це Вам голову морочить Ваша марна пристрасть до псевдодуховності. Від всієї душі зичу Вам прийти туди, де простота, святість, і істина.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.01.27 | Вільнодум

              Re: А ось ще одна незнана Евангелія- від Фоми

              > (ГП) Розумієте, пане Миколо, я просто стараюся дивитися на речі тверезо і не бути нарцисистом,самозакоханим всезнайкою. Так, я не бабуся з села Шеки, але що це міняє? Ну вчився я в хороших світських школах, ну читав дещо. Але хіба мене можна порівнювати з сотнями чи навіть тисячами єпископів і пресвітерів ранньої Церкви, які слухали самих Апостолів чи їх безпосередніх учнів, записували слова Святих Апостолів просто з їх уст, збиралися на Собори (до речі, не тільки Нікейський - потім ще був Константинопільський, Карфагенський, Лаодікейський і інші), і проводили буквально місяці майже без сну і відпочинку, обговорюючи в найдрібніших деталях кожне слово кожної книги потенційного ще тоді Канону? Чия культура, мова ближчі до культури і мови східних провінцій Римської імперії, де зародилося християнство - моя, чи їх? Чиє життя праведніше, святіше - моє, чи їх? Чи я відмовився, як вони відмовлялися, воскурити фіміам римському імператорові і піти за свою віру у лев"ячу пащу?
              (В-дум) А Вам не здається, що така позиція - це віра в лідерів церкви, а не в Бога? Це дуже подібне до хасидизму, де вірять в рабая, а потім уже в Бога, так мені їх життя бачиться. І у Вашій вірі щось подібне. І Павло, якщо я правильно розумію, є Вашим рабаєм і вчив подібному поклонінню. Ви Павлу вклоняєтесь, а не Христу, в більшості своїх позицій!

              Якими б ті епископи, учні апостолів, і так далі, не були, вони були ЛЮДЬМИ. І те, що вони створили, зараз відоме нам як Новий Завіт. Цей твір був створений ЛЮДСЬКИМ розумом шляхом логічного відбору із багатьох, скажемо так, спогадів за Христа, тих, що вкладалися найкраще в одну цільну доктрину, яку вони, ці ЛЮДИ, вирішили мати за свою ВІРУ. Чи була ця доктрина дійсним вченням Христа є дуже не ясно? Зараз, коли ми накінець отримуємо інформацію про інші "спогади", які чомусь були засекречені довгий час, ми починаємо відкривати собі Христа не таким, як його ті ЛЮДИ описали, або навіть "створили". Цей новий Христос виглядає в багато-чому більш привабливішим, глибшим, розумнішим за того... І ця нова інформація прийшла від людей, які були сучасниками тих, і були не менш кваліфіковані, ніж ті, які "склепали" Новий Завіт.

              Чому тоді Ви не хочете вникнути в цю нову інформацію? Для мене є тільки одна відповідь - тому що Ви є індоктриновані існуючою доктриною церкви і боїтеся від неї відірватися.

              > > (В-Дум) А що, якщо було відібрано якраз НЕ ТЕ? І нам уже 2000 років морочать голову. Під-час так виглядає. І чим далі, тим більше!
              > (ГП) Це Вам голову морочить Ваша марна пристрасть до псевдодуховності. Від всієї душі зичу Вам прийти туди, де простота, святість, і істина.
              (В-дум) Не бачу я в Н.З. "простоти", "святості", і "істини". Це є твір, який, по-перше, без інтерпретації неможливо читати і розуміти. А по-друге, його можна інтерпретувати як Вам хочеться - від білого до чорного... І це робилося всю історію християнства і навіть зараз не стихло. А чому? А тому, що так напевно хотіли ті ЛЮДИ і їх церква. Оті "мудреці" церковні, яких Ви назвали, були такі розумні, що трошки перестаралися і видумали таке, що ні в які, як кажуть, ворота не лізе - непорочне зачаття, троїця, воскресіння, а потім ще і сам обряд молебню, де треба пити кров і їсти тіло... дуже видно їм хотілося створити щось "не від світу цього". От і створили, що зараз ніхто в це не вірить, окрім Вас і РМ-а. :)

              Чолом

              -- Вільнодум


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".