В думках і в серці Бог і Україна
02/01/2007 | Роксана
Знайшла, як святкували Різдво в Україні і защеміло серце.
--------------------------------
Православні українці відзначили Різдво Христове Огляд ЗМІ
На Різдво, в одне з найсвітліших свят року, в усіх православних та греко-католицьких церквах України відбулися Різдвяні Літургії. За соцопитуваннями, до храмів 7 січня прийшли понад 6 із половиною мільйонів українців. Найбільше – 2 мільйони осіб – у Західній Україні, чверть мільйона – у столиці, повідомляє «5» канал.
У Департаменті зв’язків з громадськістю Міністерства внутрішніх справ повідомили, що в усіх регіонах держави в понад 13,2 тисячі церков відбулися богослужіння з нагоди Різдва.
Найчисленніші з них відбулися у Львівській (понад 1,65 млн. осіб), Рівненській (932 тис. осіб), Тернопільській (875 тис. осіб), Вінницькій (508 тис. осіб), Дніпропетровській (500 тис. осіб), Івано-Франківській (близько 489 тис. осіб) областях. У місті Києві в різдвяних богослужіннях взяли участь понад 25 тис. людей.
В цілому по Україні до охорони громадського порядку й безпеки громадян під час святкових богослужінь було залучено майже 19 тисяч працівників органів внутрішніх справ та 875 військовослужбовців внутрішніх військ МВС України. Суттєвих порушень громадського порядку ними не зафіксовано.
Різдву передував Пилипівський сорокаденний піст. Після урочистих Літургій Україною прокотилося відлуння святкових дзвонів. А після молитов у храмах за традицією колядували та віншували.
В Ужгороді крім колядників у кожну хату 7 січня завітали місцеві пластуни. Вони розносили Вифлеємський вогонь. Вважають, що оселя, в якій він запалає, буде наповнена миром та щастям.
У Різдвяні дні в українських домівках бажаними гостями є колядники. Їм дають гроші та солодощі.
Відзначали Різдво і в Національному парку архітектури та побуту в Пирогові в Києві. Колядували тут колективи з 9-ти областей України. Святкування Різдва Христового у Пирогові традиційно розпочинається з урочистої Літургії.
Працівники музею зазначають, що цього року в Пирогові туристів та відвідувачів було менше, аніж зазвичай. Вони пояснюють це тим, що Різдво видалося без снігу.
У Луцьку відбувся фестиваль «Різдвяні піснеспіви». Вийти на сцену упродовж перших днів мали змогу хорові та вокальні колективи релігійних конфесій, установ культури, навчальних закладів, громадських організацій та підприємств міста. Ініціатори дійства прагнули знайти нові різдвяні пісенні твори з місцевим колоритом.
У перший день фестивалю колядки та щедрівки лунали поруч із церковними хоровими співами, а серед виконавців переважали релігійні колективи.
Огляд дитячих вертепів, в якому брали участь діти із усіх парафій Львівщини, відбувся у Львові 8 січня біля скульптури Богородиці. Після огляду пройшов Різдвяний концерт, під час якого лунали для мешканців та гостей Львова нові Різдвяні пісні – колядки.
Неодмінний атрибут Різдва – зірка став предметом змагань у Львові. Там відбувся перший конкурс цих народних символів зимових свят. Захід покликаний відродити це стародавнє мистецтво виготовлення. Сучасні різдвяні зірки обладнують електричними лампочками і навіть гучномовцями. Найдосвідченіший майстер різдвяних зірок – Петро Новак наступного року планує зробити подвійну зірку.
Джерело: www.risy.org.ua.
--------------------------------
Православні українці відзначили Різдво Христове Огляд ЗМІ
На Різдво, в одне з найсвітліших свят року, в усіх православних та греко-католицьких церквах України відбулися Різдвяні Літургії. За соцопитуваннями, до храмів 7 січня прийшли понад 6 із половиною мільйонів українців. Найбільше – 2 мільйони осіб – у Західній Україні, чверть мільйона – у столиці, повідомляє «5» канал.
У Департаменті зв’язків з громадськістю Міністерства внутрішніх справ повідомили, що в усіх регіонах держави в понад 13,2 тисячі церков відбулися богослужіння з нагоди Різдва.
Найчисленніші з них відбулися у Львівській (понад 1,65 млн. осіб), Рівненській (932 тис. осіб), Тернопільській (875 тис. осіб), Вінницькій (508 тис. осіб), Дніпропетровській (500 тис. осіб), Івано-Франківській (близько 489 тис. осіб) областях. У місті Києві в різдвяних богослужіннях взяли участь понад 25 тис. людей.
В цілому по Україні до охорони громадського порядку й безпеки громадян під час святкових богослужінь було залучено майже 19 тисяч працівників органів внутрішніх справ та 875 військовослужбовців внутрішніх військ МВС України. Суттєвих порушень громадського порядку ними не зафіксовано.
Різдву передував Пилипівський сорокаденний піст. Після урочистих Літургій Україною прокотилося відлуння святкових дзвонів. А після молитов у храмах за традицією колядували та віншували.
В Ужгороді крім колядників у кожну хату 7 січня завітали місцеві пластуни. Вони розносили Вифлеємський вогонь. Вважають, що оселя, в якій він запалає, буде наповнена миром та щастям.
У Різдвяні дні в українських домівках бажаними гостями є колядники. Їм дають гроші та солодощі.
Відзначали Різдво і в Національному парку архітектури та побуту в Пирогові в Києві. Колядували тут колективи з 9-ти областей України. Святкування Різдва Христового у Пирогові традиційно розпочинається з урочистої Літургії.
Працівники музею зазначають, що цього року в Пирогові туристів та відвідувачів було менше, аніж зазвичай. Вони пояснюють це тим, що Різдво видалося без снігу.
У Луцьку відбувся фестиваль «Різдвяні піснеспіви». Вийти на сцену упродовж перших днів мали змогу хорові та вокальні колективи релігійних конфесій, установ культури, навчальних закладів, громадських організацій та підприємств міста. Ініціатори дійства прагнули знайти нові різдвяні пісенні твори з місцевим колоритом.
У перший день фестивалю колядки та щедрівки лунали поруч із церковними хоровими співами, а серед виконавців переважали релігійні колективи.
Огляд дитячих вертепів, в якому брали участь діти із усіх парафій Львівщини, відбувся у Львові 8 січня біля скульптури Богородиці. Після огляду пройшов Різдвяний концерт, під час якого лунали для мешканців та гостей Львова нові Різдвяні пісні – колядки.
Неодмінний атрибут Різдва – зірка став предметом змагань у Львові. Там відбувся перший конкурс цих народних символів зимових свят. Захід покликаний відродити це стародавнє мистецтво виготовлення. Сучасні різдвяні зірки обладнують електричними лампочками і навіть гучномовцями. Найдосвідченіший майстер різдвяних зірок – Петро Новак наступного року планує зробити подвійну зірку.
Джерело: www.risy.org.ua.
Відповіді
2007.02.02 | Георгій
У мене теж іноді щемить, але...
... раціонально, розумом я розумію, що Україна це зовсім не народні гуляння і Різдвяні святкування. Це сучасна країна з її численними кричучими проблемами (скочування у так званий "третій світ"), боротьбою досить-таки сильно озлоблених людей за виживання, і т.д.Минулого літа я з родиною був в Україні аж п"ять тижнів, у моєму рідному Києві і в Лесиному рідному Луцьку. Дуже "щемило серце," все здавалося таким рідним, що почуття було таке: а нащо взагалі ми поїхали з цієї країни в 1990 році? Що ми взагалі робимо поза цією рідною, нашою, святою землею? І на Америку було огидно дивитись, на цей жахливий порожній, негарний, тупий Південь, на ці стандартні "гамериканські" будиночки, забігайлівки тощо. Безетнічність, безкультур"я, бездуховність... Так хотілося назад, у Київ, в Могилянку, в Софію, на книжковий базар на Петрівці... Але трохи згодом все це осіло і зараз ми - після обміну листами і телефонними дзвінками з друзями і родичами - знову бачимо, розуміємо, відчуваємо, знаємо, що для нас України нема, що ми в цій справжній, реальній, сучасній Україні ЗАЙВІ.
2007.02.03 | Роксана
Re: У мене теж іноді щемить, але...
Пане Георгій,Ну чому ж аж так?
-"Але трохи згодом все це осіло і зараз ми - після обміну листами і телефонними дзвінками з друзями і родичами - знову бачимо, розуміємо, відчуваємо, знаємо, що для нас України нема, що ми в цій справжній, реальній, сучасній Україні ЗАЙВІ.-"
Та ні, не зайві. Коли ми з чоловіком були на Світовому Конґресі в Києві, там було гасло- УКРАЇНА ТАМ ДЕ МИ. Ми відчували себе частинкою України хоч і живимо поза нею. Ми робимо для України все те , що не можуть зробити українці, які живуть в ній. 100 років української еміграції не розплилася в чужому морі. Маємо школи, церкви, бібліотеки, музеї,народні доми, відпочинкові оселі, молодечі організації, кафедри при престижових університетах та багто іншого. Наша молодь їздить в Україну на студії українознавстава до Могилянки, і тоді приїхавши назад усвідомлюють своїх друзів, що ж то за країна така Україна. Цього року знову їдемо з чоловіком відсвяткувати разом Великдень. Також маємо виступити у Львівському Університеті Ставропігіон, який святкуватиме свою шосту річницю відновлення. Ми багато домомогаємо студентам цього університету, допомогаємо проекту "конкурс української мови" закладений паном Яцеком з Канади та багато іншого. Так, повернутися не можемо. Вросли коріннями в чужу землю. Але їздимо часто, так як і ви. Робимо що можемо і любимо прадідівську землю,а також шануємо країну в якій живемо. Маємо багато що завдячувати цій країні.
2007.02.04 | Георгій
Пані Роксано, вибачте мені, я невдало висловився
Так, звичайно, щось робити треба, і я дуже вдячний Вам і Вашому чоловікові за те, що Ви робите для України. Ми з дружиною теж робимо спроби щось зробити, поки що, правда, без особливого успіху. Мабуть найкорисніше, що ми зробили для України, це те, що наша донька Мар"яна перейняла від нас любов до своєї землі і народу. Хоча їй було тільки 6 рочків, коли ми приїхали в Америку, вона не втратила української мови і культури. Зараз їй вже 22; вона докторант (на Ph.D. Program) в Гарварді, у відділі слов"янських студій, займається під керівництвом проф. Григорія Грабовича (він відомий як редактор україномовного часопису "Критика"). Пише художні твори (оповідання і повісті) англійською мовою з 9 років. Дуже грунтовно вивчає класичну українську літературу 19-го ст., читає в оригіналі Квітку-Основ"яненка, Куліша, Шевченка, Драгоманова і ін. Недавно написала статтю про Кулішеву "Чорну Раду." Як це все практично "виллється" в користь для України, ми поки що не знаємо, але радіємо, що наша донька на хорошій дорозі.2007.02.03 | Вільнодум
Re: У мене теж іноді щемить, але...
Георгій пише:>... бачимо, розуміємо, відчуваємо, знаємо, що для нас України нема, що ми в цій справжній, реальній, сучасній Україні ЗАЙВІ.
(В-дум) На жаль, багато в чому Ви праві. І я навіть здогадуюсь ЧОМУ для Вас України більше нема... А для мене, який прожив в США більше Вашого, вже 31 рік, Україна Є!
На мою думку, відповідь в духовності. Не в релігійності, а в духовності. Пані Роксолана релігійністю "замазала" собі очі і не бачить справжньої України. Вона створила собі такий свій власний "український світ" і живе в ньому, основному живе за кордоном, а їздить до України "порозважатись" месіонерством! Може і не так зовсім, але так робить більшість дияспорців, не я. Ви, пане Георгію, стоїте вище такого підходу, бачите глибше... і не знаходите того, що Вам потрібне. Чому?
Я думаю тому, що Ви не знаєте Української духовності! Ви забили собі мізки релігійністю і думаєте, що вона може привести Вас до Української духовності? Ніколи в світі! Ця грецька, або Римська церкви, і їх породження, ніколи до Української духовності не приведуть! Вони існують в Україні, як паразити її тіла, вже давно, і Україна до них звикла, "приласкала", до є дуже добрим, миротворчим народом. Але це не є ЇЇ духовність!
Капіш?
-- Вільнодум
2007.02.03 | Роксана
Re: У мене теж іноді щемить, але...
Пане Вільнодум,Ну і до чого оце ваше "казання"?
-"Вона створила собі такий свій власний "український світ" і живе в ньому, основному живе за кордоном"-
А я що, заперечую, що живу за кордоном? І не я створила "український світ" ,а створили його мої попередники, які ступили на цю землю 100 років тому. Я і таких тисячі, просто підтримуємо те що вже є.
Ви дуже помиляєтесь, коли говорите що я "засліплена релігією". Так я вірю в Бога. Таких як я, знову ж таки, міліони. Ну і що? Це мені не перешкоджає думати самостійно, бо на те Бог і дав людині розум.
Я не є еґоіст і ніколи б не сказала, що лиш Я ПРАВА на цьому світі. Чи ви можете сказати таке ж ? З вашим "вільнодуманням" ви заїхали в нікуди.
Я зовсім коротко на цьому форумі, але вже зауважила, що ви ні з ким не згоджуєтесь. Створили собі таку собі "секту" свідомості і не бачите та не розумієте, що якби не Бог, то тої свідомості у вас би не існувало. А те ,що ми допомогаємо Україні, це просто христіянський обов'язок. А ви робіть собі так як ваша "свідомість" вам підказує.
2007.02.04 | Вільнодум
Re: У мене теж іноді щемить, але...
Пані Роксано!Я Вас спровокував на захист Вашої позиції. Вибачаюсь. Я не Вас персонально мав на умі, а українську дияспору, з діями якої останні 15-ть років я не дуже погоджуюсь. Але це інша розмова.
Ви мене не знаєте, як і я Вас. Вам може здалося, що я маю дуже негарний характер
Я теж живу за кордоном, в США, і дуже люблю цю країну. Я також люблю Україну. Не знаю, чи можна любити двох жінок - мав тільки одну все життя, але дві країни можна! Та Ви і самі знаєте.
То будемо здорові!
-- Вільнодум
2007.02.04 | Роксана
Re: У мене теж іноді щемить, але...
Пане Вільнодум,Бачу, що ми почали не з тої "нотки" але якось пісня понеслася в простори виправившись на льоту. Приємно. Не люблю стеричатись, однак люблю висловлювати свою власну думку, так як і ви. Давайте, як то кажуть, починати спочатку. Я вислухаю вас, а ви вже будь ласка, майте терпіння і до моїх поглядів.
То ж Будьмо!
2007.02.04 | Вільнодум
:sol: Re: У мене теж іноді щемить, але...
Роксана пише:> То ж Будьмо!
Хай Буде!
- Вільнодум
2007.02.05 | Анатоль
Україна віртуальна, як ваш бог.
Георгій:>бачимо, розуміємо, відчуваємо, знаємо, що для нас України нема, що ми в цій справжній, реальній, сучасній Україні ЗАЙВІ
Ви, напевне, хотіли б, щоб щаслива вашому поверненню Мати-Україна зарізала найжирнішого бичка і влаштувала свято з цього приводу, посадивши вас на почесне місце за столом.
А хто тут не зайвий? А кого тут чекають?
А ХТО ТУТ ЧЕКАЄ?
Україна - це як ваш Ягве, існує лише в уяві.
Все інше - це дерева, будинки, вулиці, люди..
Пане Георгію, 99% оточуючих мене людей далі від України, ніж Ви.
Просторово все перемішується. Своє людина знаходитиме все більше в інформаційному просторі.
За багато років я з своїми сусідами за стінкою справа чи зліва ні разу не говорив, не знаю ні як їх звати, ні що вони є. Але я спілкуюсь з Георгієм, РМом, Вільнодумом, Голубом..
Так де тут Україна, а де Гамерика?
І будучи в гамериках ви будуєте Україну. Україна ж - це не будинки і дороги. Це - ідея.
Вільнодум українську душу видумує, Георгій з попівщиною в школі і біології воює.
Роксана і Георгій тоскують за кадилами, рясами, носінням опудал і богомазів.
Ну, кожному своє. Для мене це просто якесь дикунство.
Подивитись на шаманські танці якогось африканського племені - це екзотика.
Але прагнути жити в такій атмосфері...
Я розумію, емоційна спрага..
Георгію вже й раціональна компонента не потрібна, подавай лише те, що безпосередньо на емоції діє: літургії, кадила, масовки..
Колись будуть електродики в певні ділянки мозгу, чи пігулки з релігійним екстазом.
Кнопку клац, чи пігулку ковть і Дух Святий тут як тут за викликом додому.
Шкідливі такі (релігійні) клуби за інтересами. Це видно добре по РМу.
Зовсім вже він ілюзорний світ фантазій вище реального ставить.
Не до добра це.
Я прихильник якихось більш конструктивних, розвиваючих інтересів.
То люди якісь нові види спорту придумують, то роботів розробляють для поєдинків..
Це я розумію.
Навіть всяких там йогів розумію.
Вони можливості людського тіла і психіки досліджують.
А от релігійних фанатів - не розумію.
Нагадують вони мені мишку, що раз за разом тисне клавишу, щоб подати імпульс напруги в область задоволення, пока не звалиться від виснаження.
Ну не здорово це, не корисно. Шкідливо для життя..
2007.02.05 | Роксана
Re: Україна віртуальна, як ваш бог.
Шановний пане Анаталій,Яке у нас гарне знайомство вийшло. Пишите-
-"Роксана і Георгій тоскують за кадилами, рясами, носінням опудал і богомазів.
Ну, кожному своє. Для мене це просто якесь дикунство.-"
А от у мене слово "дикунство" означає зовсім інше. Це коли якась незнайома особа ні з того ні з сього нападає на людину, про яку взагалі нічого не знає. Починає бризькати ненавістю, на те що та людина любить. Ну то як, полегшало? Якщо так то і будьте здоровенькі.
Бо не знаю, як там пану Григорію від ваших слів, а як на мене то мені ані холодно ані жарко. Пишіть собі, задовольняйтесь.
2007.02.05 | Роксана
Re: Україна віртуальна, як ваш бог.
Пане Георгій,Вибачте за помилку у вашомі імені. Назвала Вас Григорієм і тільки після того як вислала, зауважила це.
2007.02.05 | Георгій
Нічого, я зрозумів :)
2007.02.06 | Анатоль
Жінка дивиться на інших як в дзеркало.
Роксана:>якась незнайома особа ні з того ні з сього нападає на людину
На людей я не нападав. Висловив лише своє ставлення до захоплення релігійними обрядами.
>Починає бризькати ненавістю
Ну прямо-таки ненавистю.
Якщо люди впадають в дитинство (мягко кажучи),
придумують собі якихось неіснуючих хазяїв для поклоніння їм, колінкують перед якимись малюнками, балдіють від лоснящихся попів в рясах, стараючись обслюнявити їм жирні руки,
таскаються з якимись ляльками, дідухами, вертепами...
і все це з серйозним виглядом, ніби займаються справді чимось важливим, духовність, бач, з них пре,
то хіба ж тут до ненависті?
Це може бути смішно, гидко, можна їх жаліти, можна "втратити віру в людей", але ненависть..
Ні.
Та й я вже настільки до цього привик, що ніяких почуттів це в мене не викликає.
Просто констатація факту: дикунство.
Та й, крім того, в інших відношеннях вони можуть бути цілком нормальними, адекватними людьми.
Просто запрограмовані дикунською ідеологією.
Це не так страшно, якщо цій ідеології відведена певна ніша, а в основному в житті людина користується іншими, сучасними ідеологіями, яе Георгій, наприклад.
Але погано, коли цю дикунську ідеологію людина пробує поширювати на все своє життя, як РМ.
Тоді людина стає неадекватною.
Надіюсь, для релігійного дикунства у Вас відведено якийсь глухий куточок, десь на задвірках свідомості, а в основному Ви нормальна людина.
P.S. Будете називати мене Анатолієм, - буду називати Вас Оксаною.
2007.02.05 | Георгій
Re: Україна віртуальна, як ваш бог.
Анатоль пише:> Георгію вже й раціональна компонента не потрібна, подавай лише те, що безпосередньо на емоції діє: літургії, кадила, масовки...
(ГП) Вітаю, пане Анатолю! Щось Вас давно тут не було, я вже за Вами скучив!
> Ну не здорово це, не корисно. Шкідливо для життя...
(ГП) Мені корисно.
2007.02.06 | Анатоль
Мені подобається Ваш спокійний тон.
Бо Ви знаєте, що я добре відношусь до всіх форумчан, хоч і не жалую їх кумирів.Але ж хіба форум для того, щоб компліменти розсипати?
Я згоден з Вами, при всьому, здавалось би, дикунстві, релігійна обрядовість має дуже раціональний зміст: закріпити ідеологію на емоційному рівні.
(ГП) >Мені корисно
Ну, не знаю, наскільки наркотики - корисно, але що приємно - вірю.
Якби лиш в міру.
2007.02.06 | Вільнодум
Re: Україна віртуальна, як ваш бог.
Анатоль пише:> Просторово все перемішується. Своє людина знаходитиме все більше в інформаційному просторі.
(В-дум) Абсолютна правда! Я за це писав ще в 2000 році! (боже, як час іде!) Ось тут:
http://www.mykola.com/orator/ponomarenko2.shtml
Хочу відмітити одну важливу деталь. Це нове віртуальне спілкування має особливу сторону, яку не всі помічають. Це спілкування йде в напрямку об'єднання людей спільних національних культур. Людина мала різні рівні спілкування, які означалися мідією (способом) спілкування. Були такі - мова, потім письмо, і зараз інтернет. Кожен рівень спілкування ніс свій, вищий, рівень культури.
Розвиток світу йде в напрямку поглиблення національних культур, а не їх зникнення, бо нема інших культур окрім національних.
Релігії, і особливо інтернаціональні релігії, як християнство, в цьому відношенні є ворогами національного. Християнство хоче знищити або "розмазати" національне, і багато вже зробило цього, скажемо, в Україні. Та його вплив зменшується і буде зменшуватися. Це не значить, що зникне духовність. Але "духовність" буде національною. Національна духовність буде сприяти розвитку національної культури і відновить глибину незалежного культурного розвитку, який мала Україна до християнства, відновить на новому, вищому рівні. Інтернет цьому дуже допомагає.
Хай Буде!
-- Вільнодум
2007.02.06 | Роксана
Re: Україна віртуальна, як ваш бог.
Пане Вільнодум,Не цілком згоджуюся з вашою думкою. Ви пишете-
"-Християнство хоче знищити або "розмазати" національне, і багато вже зробило цього, скажемо, в Україні. Та його вплив зменшується і буде зменшуватися. Це не значить, що зникне духовність. Але "духовність" буде національною. Національна духовність буде сприяти розвитку національної культури і відновить глибину незалежного культурного розвитку, який мала Україна до християнства, відновить на новому, вищому рівні. Інтернет цьому дуже допомагає.-"
Так є церкви, які не мають "національности", Особливо баптисти, евангелисти, свідки Егови і т.д. Але Апостольські церкви ось як , православні, греко-католицькі та і навіть римо-католицькі мають свій духовний характер. Ну для прикладу- українсьака православна церква, грецька православна, македонська православна, російська православна і т.д. Таке можемо сказати і про римо-католицькі церкви. У кожній церкві є своя мова і своя духовність. Всі вони мають одного Бога у Сбятій трійці. Ви на іншому місці десь згадували, що у православних три особи в одному Бозі, а от мов католики мають інше. До кожного Бога моляться окремо. Так воно не є. Поняття Святої Трійці однакове.
Один Бог у трьох проявах, це наша віра. Помиляєтесь, що христіянство зникає. Я б сказала після деякого занепаду, воно знову відроджується.
Після безбожного режиму в Україні, христіянство відроджується скорими темпами. Відроджуються і традиції з яких насміхалися наші північні сусіди. Церкви ростуть , так би сказати по народньому " як гриби". Мушу згодитись, що на жаль, замало присвячено молоді христіянського виховання. Але і це помаленько впроваджується. І не кажіть що це "зазамбовка". Молодь вихована у любові до Бога стає більш культурною, толерантною. Ви тут подали відіо з гурту "Вій". Лиш подивившись на них, відхочується слухати те, що вони співають. Такі собі "панк рокс" викрикують, як то бог бреше. А запитати б їх, що вони зробили доброго у цьому світі? Не зашкодило б почати хоч би зі себе. Варто б хоч підстригтися, щоб не виглядати як мавпи. Багато можна говорити на цю, та подібні теми. Ще згідна з вами, щодо росту людського розуму. Тільки подумати- інтернетною повутиною ми сидячі у себе у хаті, маємо достум до цілого світу.
Дякую за увагу,
Роксана
2007.02.06 | Георгій
Re: Україна віртуальна, як ваш бог.
Роксана пише:> Апостольські церкви ось як , православні, греко-католицькі та і навіть римо-католицькі мають свій духовний характер. Ну для прикладу- українсьака православна церква, грецька православна, македонська православна, російська православна і т.д.
(ГП) Згоден. В Українській Православній Церкві США національний український характер очевидний. Я ще додам, шо навіть і тих православних церквах, де збираються люди різного етнічного походження - наприклад в моїй "церковці" Кирила й Мефодія в місісіпському захолусті - дуже відчувається "характер" стародавньої греко-македоно-болгарсько-"руської" культури, яка підживлювала наш український (або, тоді, "руський") народ у перші кілька сторіч становлення християнства. Над олтарем, наприклад, я бачу репродукцію "Трійці" Андрія Рубльова. Ікони Божої Матері і святих ну зовсім, точно, такі самі, як ці ікони в будь-якій православній церкві України. Так писали ікони і українські художники-іконописці, наприклад Їжакевич. Це все одна традиція.
2007.02.07 | Вільнодум
Re: Україна віртуальна, як ваш бог.
> (ГП) В Українській Православній Церкві національний український характер очевидний.(В-Дум) А ще б ні? Всі євреї в Китаї виглядають, як китайці!
-- Микола
2007.02.07 | Вільнодум
Re: Україна віртуальна, як ваш бог.
Пані Роксано!Християнська церква ввібрала в себе традиції дохристиянської віри, яка існувала на Україні до неї. В християнстві, яке прийшло до України від греків, не було НІЧОГО українського, НІ ОДНОГО українського обряду. Було тільки - народження, розп'яття, воскрсіння, і ВСЕ! Ізначально, церква жорстоко присікала всі вияви народних традицій і обрядів - не можна було танцювати, веселитися, колядувати, святкувати з традиційними старавами, стрибати через ватру на Купала, одіватися в вишиванки, радіти, і так далі... Тільки зрозумівши, що народну духовність і тисячолітні традиції неможливо стерти з української культури, церква прийняла нову тактику - не можеш перемогти - приєднуйся! Так появилося в церквах те, що було в тисячолітній українській національній вірі. Тільки все було перекручене церквою вверх-ногами! Почитайте метрополита Огієнка, якщо мені не вірите.
На свято Бога Рода, який дав нам родину, рідню, родіну, свято якого називалося РОД-здво (род-з-два, тобто з двух початків), коли люди ходили від хати до хати із зіркою РА (восьмикутною, як і зараз ходять), розкидали зерно по хаті - символ на-род-ження, і співали - "сієм вієм посіваєм, з РОД-з-двом поздоровляєм!". Це свято стало називатися РІЗДВО. Ніколи не думали чому так? Це також було свято зимового сонцестояння, коли день перемагав ніч, світло перемагало темряву. А який зміст в цьому святі зараз? Зовсім інший - НЕ НАШ зміст! Співають про дитинку, яка народилася в Віфлеємі! В чужій землі!
Весіннє свято було - ВЕЛИК-ДЕНЬ, бо день став вже ВЕЛИКИМ - весіннє рівнодення. Це було свято зародження життя. Пробуджувалась Земля від зимової сплячки. Розписували писанки і водили хороводи. Це був також ПОЧАТОК РОКУ, або початок КОЛА-РА, означений нашим Коло-Даром (календарем), по якому зараз 7515-й рік. А зараз що? Святкуємо "воскресіння" єврея в Іордані за наші гріхи! ЯКІ ГРІХИ? Ми їх ніколи не мали! Хто нас зробив грішними, навіть до народження! Тільки диявол міг таке зробити! А Ви цю церкву називаєте нашою, національною?! А отих чортів в чорному одязі (чинців) звете святими посланниками! Одумайтесь!
Ще багато чого можна сказати, але факт є той, що теперішня церква не є національною! А є нашим національним духовним ПАРАЗИТОМ, який ссе нашу культуру і не дає нам бути по-справжньому духовно вільними, якими були, і розвивати НАШУ справжню традицію і духовність, яка була забита насмерть! Вкрадена! Прекручена і споганена!
-- Вільнодум
2007.02.07 | Роксана
Re: Україна віртуальна, як ваш бог.
Пане Вільнодум,Якщо ви думаєте, що мене ,як кажуть наші староемігранти, "зашокували", то ви помиляєтесь. Все це я вже чула, а головне про це вчилася і в школі. Нема правди діти, наші всі традиції перейшли до нас з часів поганства, чи як ви волієте називати, язичества. Так це наше рідне і від цього ніхто не відмовляється. Але світ іде вперід.
Язичество відійшло, а на його місце прийшло інше. Зараз багато нових релігій. Люди шукають Бога там де чуються добре, чуються що знайшли ту вищу силу і вірять у ДОРОГУ яка веде до НЬОГО. Історія не повертається. Може творитися нова, але не та що вже відійшла. Знаєте, мене цікавить релігія гинду. Це є найстарша релігія, яка визнала ОДНОГО Бога. Дуже подібні заповіді Божі до наших христіянських. Але так як ви знайшли собі дорогу по якій ідете до Бога, так і я іду по моїй. І хоч яка б там не цікава була релігія, мені нема чого там шукати. Я вже знайшла її і в цьому спокійна. То ж бажаю вам щастя у вашій вірі. Ви гарне маєте після-розмовне закінчення.
Будьмо.
Звичайно, що і це не нове. У нас колись в Україні, як піднімали чарку за здоров'я, казали- Ну то - БУДЬМО!
Треба б казати -БУДЬМО ЗДОРОВІ, але скорочувалося на просто БУДЬМО.
Спокійного вам сну-
Роксана
2007.02.07 | Вільнодум
Re: Україна віртуальна, як ваш бог.
Роксана пише:> Треба б казати -БУДЬМО ЗДОРОВІ, але скорочувалося на просто БУДЬМО.
(В-дум) Бачите, Ви і тут забули нашу традицію - суть слова.
БУДЬМО - означає ІСНУЙМО, від БУТИ. Добавляти про "здоров'я" зайве в найбільш загальному значенні цього слова. Тільки якщо хочете сказати, що здоров'я є тим станом в якому Ви хочете Існувати! Під час пияцтва це може мати відповідне значення...
Ні, наша церква не НАША, національно. Але її ми вже викинути не можемо, я з Вами згідний. Але жити з нею, такою, яка є, теж не можна. По-перше, їх (церков) більше трьох основних. Вони рвуть Україну на куски!
Нам церкву треба РЕФОРМУВАТИ. Створити із цих багатьох одну Українську Національну Церкву, яка б не вклонялася ні Риму, ні Стамбулу, ні Москві, а вклонялася тільки одному місту - Києву! Як Ви думаєте, чи це можливо?
-- Вільнодум
> Спокійного вам сну-
Взаємно!
> Роксана
2007.02.07 | Роксана
Re: Україна віртуальна, як ваш бог.
Пане Вільнодум,Ось із цим цілком згідна.
-"Нам церкву треба РЕФОРМУВАТИ. Створити із цих багатьох одну Українську Національну Церкву, яка б не вклонялася ні Риму, ні Стамбулу, ні Москві, а вклонялася тільки одному місту - Києву! Як Ви думаєте, чи це можливо?-"
Зараз маємо три православні церкви в Україні та ще одна в Америці.
Не Бог нас поділив, а ми самі поділились. Багато цьому завинила наша зарозумілість. Протягом цілої історії ми часто боролися самі проти себе. Як то кажуть" кожний сам собі гетьман" Ми якось не можемо жити спокійно. Подивіться ,що зараз робиться в Україні. Вже здається осягнули те на що чекали століттями та і це не потрималося довго. Гризуть один одному горло, та мало хто думає про народ, який стояв на Майдані і привів їх до влади. Ющенко змагає до обєднання церков, але не вдасться це доконати. Ота зарозумілість не допустить до такого. Кожний хоче верховодити. Тому то людина і шукає Бога у своєму серці. Коли ж відчуєш Його ,закінчується пошук. А всі ці церковні приналежності це так як одяг в якому тобі вигідно. Я не є фанатик мого православія. Я респектую всі апостольські церкви. Якщо ви знайшли свій "одяг" у своєму віруванні то й нехай БУДЕ!