Пане Анатолю, ось я щось знайшов для Вас... :)
04/17/2007 | Георгій
Как выглядит Бог
Старец вернулся из пустыни.
– Расскажи, – попросили его, – как ты понимаешь Бога.
Но как он мог рассказать, что чувствовал в своем сердце?
Разве Бог может быть описан словами?
В конце концов он дал людям описание – приблизительное, неточное – в надежде, что кто-нибудь захочет пережить все сам.
Люди ухватились за его слова.
Они превратили их в священное предание.
Они навязали их другим как святую веру.
Они шли на большие жертвы, проповедуя их в далеких краях.
Некоторые даже отдали за них свои жизни.
Старцу стало грустно.
Лучше бы он ничего не говорил.
Еще. Истинное знание
Разговор между неофитом и его другом-атеистом:
– Так ты говоришь, что стал христианином?
– Да.
– Тогда ты должен много знать о Христе. Скажи, в какой стране Он родился?
– Не знаю.
– В каком возрасте Он умер?
– Не знаю.
– Сколько у Него было проповедей?
– Не знаю.
– Ты знаешь очень мало для человека, обращенного в веру Христа!
– Ты прав. Мне стыдно, что я так мало знаю о Нем. Зато я знаю вот что: три года назад я был алкоголиком. Я был весь в долгах. У меня развалилась семья. Жена и дети боялись моего прихода домой. Теперь я больше не пью. Мы вернули все долги. И все это благодаря Христу. Вот сколько я о Нем знаю.
http://www.cirota.ru/forum/view.php?subj=71228
Старец вернулся из пустыни.
– Расскажи, – попросили его, – как ты понимаешь Бога.
Но как он мог рассказать, что чувствовал в своем сердце?
Разве Бог может быть описан словами?
В конце концов он дал людям описание – приблизительное, неточное – в надежде, что кто-нибудь захочет пережить все сам.
Люди ухватились за его слова.
Они превратили их в священное предание.
Они навязали их другим как святую веру.
Они шли на большие жертвы, проповедуя их в далеких краях.
Некоторые даже отдали за них свои жизни.
Старцу стало грустно.
Лучше бы он ничего не говорил.
Еще. Истинное знание
Разговор между неофитом и его другом-атеистом:
– Так ты говоришь, что стал христианином?
– Да.
– Тогда ты должен много знать о Христе. Скажи, в какой стране Он родился?
– Не знаю.
– В каком возрасте Он умер?
– Не знаю.
– Сколько у Него было проповедей?
– Не знаю.
– Ты знаешь очень мало для человека, обращенного в веру Христа!
– Ты прав. Мне стыдно, что я так мало знаю о Нем. Зато я знаю вот что: три года назад я был алкоголиком. Я был весь в долгах. У меня развалилась семья. Жена и дети боялись моего прихода домой. Теперь я больше не пью. Мы вернули все долги. И все это благодаря Христу. Вот сколько я о Нем знаю.
http://www.cirota.ru/forum/view.php?subj=71228
Відповіді
2007.04.17 | Анатоль
Ну от, інша справа. Є про що подискутувати.
Прийшов дід з пустині. Питають його про бога.Хіба боги в пустині водяться?
Хіба їх діди придумують?
Люди підхопили слова діда і стали навязувати їх іншим, як віру.
Для чого це їм, людям?
Богів придумують і навязують попи. З корисливих інтересів. Для своєї влади, слави і достатку.
От придумали єгиптяни навязати євреям Ягве, щоб витурити їх з Єгипту.
Так не понадіялись же на те, що ті підхоплять цю казку і почнуть дружно нею керуватись.
А сформували касту професійних попів-левітів, для навязування і підтримки цієї віри.
А щоб ті не могли іншим способом собі на життя заробляти, ніж навязуванням Ягве, заборонили їм мати землю. Хочеш добре жити - розвивай культ, обалванюй маси.
Чому Ісус забороняв апостолам брати в дорогу гроші чи припаси?
Щоб не сачкували. Коли є припаси, можна не напрягатись. А коли голодний і нема де заночувати, то стимул обалванити довірливих появляється.
Чому брав апостолів з собою, відриваючи їх від їхніх справ і привчаючи жити з обалванювання?
Щоб не заглохла його єресь. Щоб були люди, які просто не можуть жити інакше (і матеріально теж), ніж поширюючи цю єресь.
Розумно.
Алкоголік, невдаха, ставши сектантом, перестав пити, буянити, за жінкою з сокирою ганятись.
Слава богу.
А для чого потрібні якісь боги нормальній людині?
От мені наприклад.
Не пю, не хуліганю, з сокирою за жінкою не бігаю, щасливий, життям задоволений, потреби в чиїсь опіці не маю, плазувати перед кимсь теж нема охоти.
Для чого мені боги? Для чого мені придумувати для себе якихось начальників?
Мене й реальність задовольняє. Мені не потрібно придумувати якийсь ілюзорний світ для втечі від реальності. Та й не міг би я повірити в видумки, якби й захотів.
Це хто не задоволений своїм реальним життям шукає собі світ ілюзій, якщо може в них повірити.
2007.04.17 | Георгій
Re: Ну от, інша справа. Є про що подискутувати.
Анатоль пише:> Алкоголік, невдаха, ставши сектантом, перестав пити, буянити, за жінкою з сокирою ганятись. Слава богу. А для чого потрібні якісь боги нормальній людині? От мені наприклад. Не пю, не хуліганю, з сокирою за жінкою не бігаю, щасливий, життям задоволений,
(ГП) Пане Анатолю, отут як раз найсуттєвіший момент. А звідки Ви взяли, що взагалі є "нормальні" люди? Що таке норма? Адже Гітлер, наприклад, може теж розглядатися як дуже "нормальна" людина, людина зразкових моральних якостей. Не пив, не курив, не хуліганив, за жінками не бігав (ні з сокирою, ні без), був зразковим патріотом своєї Німеччини, все своє життя поклав на найважливішу, з його точки зору, мету - визволити свій народ з приниження, яке цей народ спіткало після поразки в першій світовій війні. Ну, не досягнув він своєї мети, але ж як старався...
> Для чого мені боги? Для чого мені придумувати для себе якихось начальників?
(ГП) Тому що Ви не самокритичний. Ніхто з нас не є самокритичним. Кожний з нас любить себе і має схильність виправдовувати себе. Ми не бачимо своїх помилок, свого гріха. І від цього велика біда нам усім.
> Мене й реальність задовольняє.
(ГП) Так, і це дуже типово для людини. Хтось із православних богословів порівняв це з ситуацією, коли молоде щеня радісно лиже язиком зубці гострої пилки. Може, трішечки боляче, але кров іде з пораненого язика, і собачці подобається смак цієї крові, от вона й продовжує радісно лизати пилку. Ми всі такі, ніхто з нас не кращий за те собаченя.
>Мені не потрібно придумувати якийсь ілюзорний світ для втечі від реальності. Та й не міг би я повірити в видумки, якби й захотів.
(ГП) Не зарікайтеся. Це для Вас так, поки Ви вірите, що абсолютно все існуюче є матеріальним і все це матеріальне можна пояснити людським розумом, логікою, науковим поступом. Це теж віра. І ця Ваша віра може в один день змінитися на іншу.
> Це хто не задоволений своїм реальним життям шукає собі світ ілюзій, якщо може в них повірити.
(ГП) А ще хтось вірить, що навпаки, отой наш так званий "реальний" світ є світом наших людських ілюзій, світом, де панує хибна віра в те, що "людина є мірою всіх речей."
2007.04.17 | Анатоль
Віра і переконання. Реальність і ілюзії.
А що Ви хотіли сказати своїм прикладом з Гітлером?Що якби він вірив в існування якихось богів, то вів би себе інакше?
Так він і вірив.
І коли це віра в бога заважала якимсь переконанням людини?
Навпаки, тільки посилювала впевненість в своїй правоті і надихала на більш рішучі кроки.
Підтримка ж бога окриляє, надає сил. Чи ж не так?
Памятаю, якось в розмові з Каганцем він сказав: "Як же без Бога? А звідки ж ми будемо сили черпати для Переходу?!"
Віруючий завжди вважає, що бог на його боці. І це правильно. Інакше навіщо ж він здався?
От і Вашого Ягве придумали для євреїв тільки для того, щоб надихнути їх на завоювання Палестини. Без такої моральної підтримки хіба ж можна було їх на це організувати?
На питання "для чого мені боги" Ви відповідаєте, що я не самокритичний і не бачу своїх полилок.
Значить попи трьохтисячолітньої давності повинні вказувати мені на мої помилки, так?
Але вони для мене не авторитет, бо їхні уявлення і закони дикунські і варварські.
Чи Ви все-таки вважаєте, що я повинен вбити свого батька чи сестру, бо вони не тому богу моляться? Саме цього ж вчить Ваш бог.
Чи все продати, роздати і ходити по ізраїльським містам розказуючи про наближення царства божого? Бо цьому вчить месія Вашого бога.
І куди я Вас пошлю розом з Вашим богом і його месією?
І хто з нас не самокритичний? Та й просто не адекватний.
Прикладом собаки з пилкою Ви демонструєте той факт, що сприйняття реальності може бути хибним, неадекватним і поведінка, зумовлена таким сприйняттям, згубною.
Це так. Наше сприйняття і розуміння реальності, а також відповідна поведінка, визначається як природженими інстинктами, так і набутими знаннями.
Так чому ж Ви пропонуєте користуватись знаннями, уявленнями і досвідом древніх людей, коли є величезні знання і досвід пізніших поколінь людства?
Тільки тому, що свої примітивні уявлення древні назвали "словом божим".
Але як їх не назви, вони залишаються примітивними і дикунськими.
Про віру. Звичайно, більшість наших уявлень - це віра. Але віра вірі - рознь.
Я, наприклад, вірю, що сіль складається з натрію і хлору. Я цього не провіряв.
Але я не думаю, що ця моя віра виявиться колись хибною. Надто багато звязків звязують це з усією практикою людства.
Те ж саме стосується й богів.
Тут же справа не в тому, що я можу вірити чи не вірити в існування бога.
Я знаю, як розвивалась природа. Я знаю, як розвивались релігії. Я знаю, чому люди вірять в богів. Всі ці знання утворюють цілісну картину. Богам там місця нема і не може бути (інакше, як вигадкам).
Це люди з мозаїчним мисленням можуть поєднувати непоєднуване. В мене мислення синтетичне. Занадто багато звязків, занадто цілісна картина, щоб могла зруйнуватись від попівських завивань, лоскотання в носі чи розпирання в грудях.
Що в світі реальність, а що ілюзії?
Я й не кажу, що "людина є мірою всіх речей".
По великому рахунку смислу існування людини, людства, життя, світу, нема ніякого.
Нема ніяких цілей існування чи призначення.
Але ми можемо їх собі придумувати.
В усякому разі цей рідкісний, унікальний природний феномен, - ЖИТТЯ ми повинні вважати головною цінністю. І смислом і головною задачею - збереження цього феномену.
Бо без нього нічого не має ні смислу ні цінності.
2007.04.18 | Георгій
Re: Віра і переконання. Реальність і ілюзії.
Анатоль пише:> А що Ви хотіли сказати своїм прикладом з Гітлером? Що якби він вірив в існування якихось богів, то вів би себе інакше? Так він і вірив. І коли це віра в бога заважала якимсь переконанням людини? Навпаки, тільки посилювала впевненість в своїй правоті і надихала на більш рішучі кроки. Підтримка ж бога окриляє, надає сил. Чи ж не так?
(ГП) Так, але сил на що? Християнин не може служити ідолам. Будь-яка "зверхцінність," окрім Бога - це ідол. Гітлер був типовий ідолянин, він створив собі ідола, кумира (нещасний, ображений німецький народ, який насравді є "вища" "нордична" раса). Так само ідолянами були комуністи, а зараз типовими ідолянами є американські "неокони." Служіння ідолам - будь-яким ідолам - неминучо веде до жалюгідного, страшного кінця. Але жодний ідолянин ніколи не усвідомлює цього. Ідолянство винищує в людині останні крихти самокритики.
> Памятаю, якось в розмові з Каганцем він сказав: "Як же без Бога? А звідки ж ми будемо сили черпати для Переходу?!"
(ГП) Ага.
> Віруючий завжди вважає, що бог на його боці. І це правильно. Інакше навіщо ж він здався?
(ГП) Наскільки я розумію, християнин не журиться за те, чи на його боці Бог, чи ні - головне самому бути на боці Бога.
> Значить попи трьохтисячолітньої давності повинні вказувати мені на мої помилки, так?
(ГП) Ні, не вони. Християнинові на його помилки вказує Церква - а це не попи трьохтисячолітньої давності, а живий організм.
> Чи Ви все-таки вважаєте, що я повинен вбити свого батька чи сестру, бо вони не тому богу моляться? Саме цього ж вчить Ваш бог.
(ГП) Пане Анатолю, ну нащо Ви таке вигадуєте. Нас Бог не вчить вбивати жодну людину, жодну, не те що батька чи сестру. Навіть сперечатися про таке не хочеться, Ви ж самі знаєте, що це не так, як Ви пишете.
> Чи все продати, роздати і ходити по ізраїльським містам розказуючи про наближення царства божого? Бо цьому вчить месія Вашого бога.
(ГП) І про це ми вже говорили. Є різні види християнського служіння. Дехто дійсно може позбутися всього і все життя присвятити тільки молитві і проповіді (монахи). А інші не можуть, і не повинні.
> І куди я Вас пошлю розом з Вашим богом і його месією? І хто з нас не самокритичний? Та й просто не адекватний.
(ГП) Не самокритичні ми обоє. Жодна людина не самокритична, і я не самокритичний. І саме це є "адекватним" - зрозуміти, що я не самокритичний.
> Прикладом собаки з пилкою Ви демонструєте той факт, що сприйняття реальності може бути хибним, неадекватним і поведінка, зумовлена таким сприйняттям, згубною. Це так. Наше сприйняття і розуміння реальності, а також відповідна поведінка, визначається як природженими інстинктами, так і набутими знаннями. Так чому ж Ви пропонуєте користуватись знаннями, уявленнями і досвідом древніх людей, коли є величезні знання і досвід пізніших поколінь людства?Тільки тому, що свої примітивні уявлення древні назвали "словом божим". Але як їх не назви, вони залишаються примітивними і дикунськими.
(ГП) Що ж в них примітивного і дикунського? Що треба любити інших, жертвувати собою заради них - це примітивне, дикунське? Що всі ми не любимо ближнього, так, як нам личить, а любимо себе, свої задоволення і своїх ідолів? Це примітивне? Це правда! Сумна правда...
> Про віру. Звичайно, більшість наших уявлень - це віра. Але віра вірі - рознь. Я, наприклад, вірю, що сіль складається з натрію і хлору. Я цього не провіряв. Але я не думаю, що ця моя віра виявиться колись хибною. Надто багато звязків звязують це з усією практикою людства.
(ГП) Так, тут я з Вами, не сперечаюсь.
> Те ж саме стосується й богів. Тут же справа не в тому, що я можу вірити чи не вірити в існування бога. Я знаю, як розвивалась природа.
(ГП) Але Ви не знаєте, що існує ТІЛьКИ природа і більше нічого. Ви в це вірите. Причому сліпо.
> В усякому разі цей рідкісний, унікальний природний феномен, - ЖИТТЯ ми повинні вважати головною цінністю. І смислом і головною задачею - збереження цього феномену. Бо без нього нічого не має ні смислу ні цінності.
(ГП) Так безумовно! І я в цьому абсолютно, стовідсотково з Вами. Християнство саме про це. Про Життя. Про його збереження НАВІЧНО, про перемогу цього Життя над смертю.
2007.04.18 | Анатоль
Всі релігії - ідолянство, а християнство - двічі.
То левіти мечем насаджували євреям ніби-то їхнього ж родо-племінного ідола Ягве.То християни єретика з Назарету возвели в ранг ідола.
Ще й якось обєднали цих ідолів в одного.
І кожен вважає свого ідола справжнім богом, а богів інших релігій - ідолами.
І всі критикують ідолянство, аж чуби тріщать.
(ГП)>Служіння ідолам - будь-яким ідолам - неминучо веде до жалюгідного, страшного кінця. Але жодний ідолянин ніколи не усвідомлює цього. Ідолянство винищує в людині останні крихти самокритики.
Як я з Вами згоден!
>>повинен вбити свого батька чи сестру, бо вони не тому богу моляться? Саме цього ж вчить Ваш бог.
(ГП)> Пане Анатолю, ну нащо Ви таке вигадуєте. Нас Бог не вчить вбивати жодну людину, жодну, не те що батька чи сестру. Навіть сперечатися про таке не хочеться, Ви ж самі знаєте, що це не так, як Ви пишете.
Це Ви скажете комусь, хто в біблію ніколи не заглядав. Немовлятам, наприклад. Може вони Вам і повірять. Чи й Ви в біблію вже не заглядаєте? А тільки теперішніх попів слухаєте?
Так це вже навіть не ідолянство, а атеїзм якийсь - заперечувати "слово боже".
(ГП)> Що ж в них примітивного і дикунського?
Та майже все. І уявлення про світ.
І ідеологія і мораль тоталітарно-дикунська:
Священні місця, навіть дерева інших релігій - знищуй.
Пророків інших релігій - вбивай.
Знахарів, жерців, калдунів - в росход.
Захопив чиюсь землю - всіх вбивай, можеш тільки дівчат лишити в рабство.
Мати, брат, чи сестра моляться іншому богу - каменуй.
Місто іншому богу молиться - жителів вістрям меча, а місто - вогню.
В суботу щось робив - смерть.
Про бога сказав нешанобливо - смерть.
В гречку вскочив - смерть.
Крок вправо, крок вліво від жорстких правил - Смерть. Смерть. Смерть...
Чи це я не слово боже Вашого бога цитую?
2007.04.18 | Георгій
Крок не туди - дійсно смерть, але...
... не від моєї руки. В тому ж уся суть. Грішник не має права карати грішника. Нерозкаянний грішник сам себе карає, і так, ця кара - смерть (вічне вмирання).Анатоль пише:
> (...) І ідеологія і мораль тоталітарно-дикунська:
> Священні місця, навіть дерева інших релігій - знищуй.
> Пророків інших релігій - вбивай.
> Знахарів, жерців, калдунів - в росход.
> Захопив чиюсь землю - всіх вбивай, можеш тільки дівчат лишити в рабство.
> Мати, брат, чи сестра моляться іншому богу - каменуй.
> Місто іншому богу молиться - жителів вістрям меча, а місто - вогню.
> В суботу щось робив - смерть.
> Про бога сказав нешанобливо - смерть.
> В гречку вскочив - смерть.
> Крок вправо, крок вліво від жорстких правил - Смерть. Смерть. Смерть...
>
> Чи це я не слово боже Вашого бога цитую?
2007.04.19 | Анатоль
Що робити християнину Георгію, якщо
(ГП) >... не від моєї руки. В тому ж уся суть. Грішник не має права карати грішникаЯгве, через Мойсея
То Ісус покладав це на бога, бо думав, що кінець світу вже як не сьогодні, то завтра.
Але якщо кінець світу і прихід царства божого затримується
То що буде, якщо покладатись в цьому на бога?
Це ж треба розпустити всю поліцію, суди, тюрми, армію...
Та й самому щоки підставляти.
От як буде, наприклад, якийсь грішник гвалтувати Георгієву дочку і різати його жінку на очах в Георгія, то Георгій повин лише молитись і дякувати богу, бо той знає, що робить, і знає, що треба дочці і жінці Георгія.
Єдине, що повинен зробити в цьому разі грішник Георгій, це підставити щоку, щоб і його ножиком полоснули і штани зняти й раком стати.
Щоб по-християнськи все робити.
І головне, богу за все дякувати, на нього покладатись.
2007.04.19 | Георгій
Таку дурницю я навіть коментувати не буду
Пане Анатолю, що з Вами? Звідки Ви такі абсурди берете?Анатоль пише:
> От як буде, наприклад, якийсь грішник гвалтувати Георгієву дочку і різати його жінку на очах в Георгія, то Георгій повин лише молитись і дякувати богу, бо той знає, що робить, і знає, що треба дочці і жінці Георгія.
> Єдине, що повинен зробити в цьому разі грішник Георгій, це підставити щоку, щоб і його ножиком полоснули і штани зняти й раком стати.
> Щоб по-християнськи все робити.
> І головне, богу за все дякувати, на нього покладатись.
2007.04.19 | +O
Re: Таку дурницю я навіть коментувати не буду
Христос Воскрес!> Георгій: Пане Анатолю, що з Вами? Звідки Ви такі абсурди берете?
> Анатоль пише:
> > От як буде, наприклад, якийсь грішник гвалтувати Георгієву дочку і різати його жінку на очах в Георгія, то Георгій повин лише молитись і дякувати богу, бо той знає, що робить, і знає, що треба дочці і жінці Георгія.
> > Єдине, що повинен зробити в цьому разі грішник Георгій, це підставити щоку, щоб і його ножиком полоснули і штани зняти й раком стати.
> > Щоб по-християнськи все робити.
> > І головне, богу за все дякувати, на нього покладатись.
+О: дуже шкода, але у своїх намаганнях доказати неіснування персоніфікованого Добра, пан Анатоль унаявнює існування персоніфікованого зла...
раніше мені здавалось, що я грішний, вихідець з атеїзму, колись мав подібні переконання до Анатолевих. Тепер бачу, що аж настільки, вибачте, диким я не був ніколи.
Надіюсь, що «сестрі» Вашій Матеріалістці, яка колись хвалила «брата» Анатоля - неперевершеного оратора
вибачте
Надіюсь, що пан Анатоль таки ввійде з минулого в сучасність.
З повагою
Олег
2007.04.19 | Анатоль
Заповіді Ісуса - персоніфіковане зло? Поздоровляю!
2007.04.19 | Анатоль
Вам не подобаються заповіді вашого Христа?
Та я тут що винен?Я лише на прикладі показав як в конкретній ситуації повинна поводити себе людина (Георгій), яка хоче виконувати Ісусові заповіді.
Вам це не подобається?
Претензії до Ісуса.
Я хіба казав, що його заповіді реалістичні?
Легко абстрактно-теоретично восхваляти "підставляння другої щоки" і "уповання на бога", а хотіли б ви виконати це на практиці в такій ситуації?
Ні?
Так не називайте себе християнами.
Або чесно визнайте, що Ісусове вчення - нереалістичні дурниці.
Захищатись треба самим. І ніякий бог захищати вас не буде.
По тій простій причині, що його нема.
2007.04.19 | Георгій
Ні, мені не подобається перемішування елементарного захисту...
...з "покаранням грішників." Ми ж говорили про друге, а Ви раптом з якогось дива понесли про перше.2007.04.20 | Анатоль
Ми говоримо про те, чому Вас учить Ваш Христос
і чи готові Ви слідувати його вказівкам.А він учить не опиратись злу силою, підставляти другу щоку, коли вдарили по одній, віддавати ще й плащ, коли сорочку хочуть забрати, йти далі, ніж вимагають...
Та ще й любити і благословляти обідчиків.
І в усьому покладатись на бога, а не на себе.
А Ви - демагог і фарисей. Людина нещира, слизька і брехлива.
На словах визнаєте ці принципи як важливі і правильні, а на прикладі застосування їх в конкретній ситуації, що стосується Вас і Вашої родини, виконувати їх не збираєтесь.
Ще й стараєтесь перевести тему в якісь "загробні" сфери.
Будьте ж чесним перед собою.
Ісус не дає Вам права на елементарний захист. Це виключна компетенція бога.
Чи готові Ви в ситуації грубого насильства над Вами чи Вашими рідними "покладатись на бога" і "підставляти щоку", чи всупереч настановам назаретського єретика будете захищати себе і рідних і тим визнаєте неприйнятність його вказівок?
Важкий вибір? Не охота вибирати? Хочеться, голову в пісок, щоб і вовк був ситим і коза ціла?
Або - або. Третього тут не дано.
Все інше, - це нещирість і фарисейство.
2007.04.20 | Георгій
Ще один звинувачує мене у фарисействі...
Добре, звинувачуйте. Я пас. Аут. Мовчок. Всього Вам доброго.2007.04.20 | Анатоль
Не ображайтесь, не Ви один. Всі християни - фарисеї.
2007.04.20 | Вільнодум
Re: Ми говоримо про те, чому Вас учить Ваш Христос
Чудово сказано. Поздоровляю!Я з Вами на 98,5% згідний. Мені все це виглядає так - колись, за часів Ісуса, те, що він вчив, звучало розумно і переконливо, як Ваші слова зараз
Реформація церкви потрібна їй самій більше ніж нам. Але це, напевно, не трапиться з волі церкви, бо церква, як клінічно хворий шизофренік, не розуміє що вона хвора. Бачите, церкві ще вдається багатьох зробити хворими (Георгій, РМ, etc.) і вона надіється що цей відсоток буде зростати - велика помилка! Саме ж попівство, в своїй більшості, в Бога більше не вірить! Це ще один гвіздок в труну церкви!
За той 1,5% моєї незгоди з Вами напишу пізніше. Зараз буду продовжувати читати охінею пана РМ і Георгія - це ж така розвага! Дякую, п. Анатоль!
-- Вільнодум
2007.04.19 | +О
Re: Крок не туди - дійсно смерть, але...
Христос Воскрес!Анатоль пише:
> (...) І ідеологія і мораль тоталітарно-дикунська:
> Священні місця, навіть дерева інших релігій - знищуй.
> Пророків інших релігій - вбивай.
> Знахарів, жерців, калдунів - в росход.
> Захопив чиюсь землю - всіх вбивай, можеш тільки дівчат лишити в рабство.
> Мати, брат, чи сестра моляться іншому богу - каменуй.
> Місто іншому богу молиться - жителів вістрям меча, а місто - вогню.
> В суботу щось робив - смерть.
> Про бога сказав нешанобливо - смерть.
> В гречку вскочив - смерть.
> Крок вправо, крок вліво від жорстких правил - Смерть. Смерть. Смерть...
>
> Чи це я не слово боже Вашого бога цитую?
+О: ні
на мою думку, це Ви цитуєте свого бога...
пане Анатолю: всі люди вийшли з дикунства. І Ви мали б постаратись вийти. А Ви входите...
З повагою
Олег
2007.04.19 | Анатоль
А що, попам біблію заборонено читати?
Тільки церковні статути і циркуляри дозволено?А що якби згрішити і таки почитати? Слабо? Гріх великий?
Гріхом більше, гріхом менше. А візьміть і таки почитайте.
Щоб не писати дурниць, заперечуючи очевидне.
Правду сектанти кажуть, що біблія була забороненою (попами) книгою протягом багатьох століть. Є за що.
От попи і бояться її і відхрещуються від неї, як від чорта.
Важко таке виправдовувати, такого бога.
А треба ж не просто виправдовувати, а недосяжним еталоном називати.
Розумію розову мрію всіх попів - лишити від біблії тільки обкладку.
Таку товсту, закуту в мідь, з срібним хрестом і самоцвітами.
І жодної сторінки всередині.
Такий собі ковчег божого слова.
Виходиш на кафедру, розкриваєш, і говориш, що хочеш. Чи з шпаргалки читаєш.
А то попам одні проблеми з цею біблією.
2007.04.18 | voyageur
Re: Всі релігії - ідолянство, а християнство - двічі.
Анатолію.Я не буду втрявати у безплідну суперечку про те, що краще, християнство чи язичництво. Одне доповнює інше.
Скажу тільки одне. Ваш світогляд зараз чисто матеріяльний. Ви не вірите в те, чого не бачите й не можете помацати. Ви бачите лише тіло людини, й забуваєте про її душу та дух.
Непомітна нашим органам чуття духова половина людини є під впливом небесних (духових) сил: добрих і злих, що між ними ведеться постійна боротьба. Одні з них не хочуть, щоб людина знала про добро й свою подібність до Найвищої духової сутности (Бога) й оволодівають душами й духом окремих індивідів більшою чи меншою мірою. Це здається і стається з вами.
З попередньіх дискусій я знаю, що ви визнавали егрегори- духові сутності. Що сталося з вими тепер?
Завдання українців зараз- встановити контакт зі своїм егрегором, і він надасть їм сили.
Здається дивним, що майже після 400 років поневолення ми ще боремося. Де беруться сили? Звісно, першоджерело не в наших фізичних тілах, а в наших душах і духові. Де вони' беруть сили? У приязні' до нас духових сил добра. У помочі' від тих предків, що загинули за нашу свободу молодими, з невитраченими духовими силами-енергіями, що завжди поруч з нами. Підтримка останніх була б ще сильнішою, якби ми не забували про них, постійно спілкувалися з ними, хоч би й у молитві.
На цьому етапі розвитку людства без релігії поки не обійтися. Саме вона помагає встановими ефективний зв"язок з духовими силами. Звісно, релігії правдивої, не зіпсованої ідеологічими диверсіями і такої, що не суперечить Відам, нашому язичництву і нашому егрегорові.
Ось у якій площині нам треба працювати, а не відкидати 1000 років нашого (й деякою мірою, що її ще треба визначити, не нашого) християнства. Більшовицькі замашки тут не поможуть.
2007.04.19 | Анатоль
Ви перепутали Анатоля з Анатолієм