День Св. Августіна Кентерберійського і Блаженного Беди
06/09/2007 | Георгій
Сьогодні моя церковця святкує день двох видатних англійських подвижників, канонізованих ще до Великої Схизми 1054 р. і однаково шанованих як нами - православними, так і нашими братами і сестрами католиками - Св. Августіна Кентерберійського і Блаженного Беди (Біда).
Св. Августін Кентерберійський (не плутати з Бл./Св. Августіном, архієпископом Гіппонським, автором "Сповідей" і "Міста Божого") був засновником християнства в Англії. Рік його народження невідомий; помер він між 604 і 609 рр. Його національність також точно невідома, хоча є припущення, що він був франк (жив деякий час на півдні Франції, в місті Арлі). У 596 році н.е. він, монах-бенедиктинець, був запрошений на аудієнцію до папи Григорія Великого, де дістав завдання поїхати до Англії. Там, на півдні острову, королем королівства Кент був англо-сакс на ім"я Етельберт, одружений з Бертою, дочкою франкського короля Шарібера з династії Меровінгів. Берта була християнкою. Етельберт був язичником, але цікавився християнством. Св. Августін, прибувши до Кенту, дуже швидко вмовив Етельберта прийняти хрищення, і почав разом з королем, королевою і капелланом королеви, франком на ім"я Ліудгар, будувати церкви і проповідувати Євангелію. За свідченням старовинних рукописів, за тільки один день (!) 597 р. цим місіонерам вдалося охристити 10,000 чоловік (ця подія дістала назву Чудесного Хрищення Августіна). Біля 597-598 р. Августін з благословення папи заснував архиєпископський престол у Кентербері і став його першим архиєпископом. Його спадкоємці до сьогоднішнього дня офіційно вважаються духовними провідниками-предстоятелями Англіканської церкви і Єпископальної церкви США.
Блажений Беда (або Бід, Bede) народився у 672 (за іншими данними, у 673 році). Про його походження і раннє дитинство нічого не відомо, але ми знаємо, що у віці семи років він (можливо, сирота) був прийнятий на виховання в бенедиктинський монастир Св. Петра біля містечка Манквермаут у графстві Дьюрем, на північному сході Англії (герцогство Нортумбрія). У 18 років був рукоположений на дияконство, у 30 на священництво. Все своє життя жив у монастирі Св. Петра або в сусідньому монастирі Св. Павла в місцевості Ярроу. Упокоївся в 735 р. Прославився як автор численних праць з історії (особливо знаменита його "Еклезіястична історія англійських народів," "Historia Ecclesiastica Gentis Anglorum"), богослов"я, літургії, а також метрики (ритміки) і музики. Чудова латинська мова цього святого, його прекрасний стиль, ерудіція, обізнаність з патрістикою і класичною давньоримською і давньогрецькою літературою і філософією, його жвава уява і увага до деталей досі викликають подив. Особливо дивовижним, дійсно чудесним є те, що роки, коли Беде писав свої праці, були чи не найбуремнішими в англійській історії - безперервна війна між англосаксонськими феодальними володарями, жорстокі наскоки вікінгів, часто голод, хвороби, епідемії. Але скромний, непоказний монах-бенедиктинець продовжував свої студії і писання попри все це, і подарував нам з Божою допомогою те, що подарував.
Про цих двох святих стисла інформація тут:
http://en.wikipedia.org/wiki/Augustine_of_Canterbury
http://en.wikipedia.org/wiki/Bede
Св. Августін Кентерберійський (не плутати з Бл./Св. Августіном, архієпископом Гіппонським, автором "Сповідей" і "Міста Божого") був засновником християнства в Англії. Рік його народження невідомий; помер він між 604 і 609 рр. Його національність також точно невідома, хоча є припущення, що він був франк (жив деякий час на півдні Франції, в місті Арлі). У 596 році н.е. він, монах-бенедиктинець, був запрошений на аудієнцію до папи Григорія Великого, де дістав завдання поїхати до Англії. Там, на півдні острову, королем королівства Кент був англо-сакс на ім"я Етельберт, одружений з Бертою, дочкою франкського короля Шарібера з династії Меровінгів. Берта була християнкою. Етельберт був язичником, але цікавився християнством. Св. Августін, прибувши до Кенту, дуже швидко вмовив Етельберта прийняти хрищення, і почав разом з королем, королевою і капелланом королеви, франком на ім"я Ліудгар, будувати церкви і проповідувати Євангелію. За свідченням старовинних рукописів, за тільки один день (!) 597 р. цим місіонерам вдалося охристити 10,000 чоловік (ця подія дістала назву Чудесного Хрищення Августіна). Біля 597-598 р. Августін з благословення папи заснував архиєпископський престол у Кентербері і став його першим архиєпископом. Його спадкоємці до сьогоднішнього дня офіційно вважаються духовними провідниками-предстоятелями Англіканської церкви і Єпископальної церкви США.
Блажений Беда (або Бід, Bede) народився у 672 (за іншими данними, у 673 році). Про його походження і раннє дитинство нічого не відомо, але ми знаємо, що у віці семи років він (можливо, сирота) був прийнятий на виховання в бенедиктинський монастир Св. Петра біля містечка Манквермаут у графстві Дьюрем, на північному сході Англії (герцогство Нортумбрія). У 18 років був рукоположений на дияконство, у 30 на священництво. Все своє життя жив у монастирі Св. Петра або в сусідньому монастирі Св. Павла в місцевості Ярроу. Упокоївся в 735 р. Прославився як автор численних праць з історії (особливо знаменита його "Еклезіястична історія англійських народів," "Historia Ecclesiastica Gentis Anglorum"), богослов"я, літургії, а також метрики (ритміки) і музики. Чудова латинська мова цього святого, його прекрасний стиль, ерудіція, обізнаність з патрістикою і класичною давньоримською і давньогрецькою літературою і філософією, його жвава уява і увага до деталей досі викликають подив. Особливо дивовижним, дійсно чудесним є те, що роки, коли Беде писав свої праці, були чи не найбуремнішими в англійській історії - безперервна війна між англосаксонськими феодальними володарями, жорстокі наскоки вікінгів, часто голод, хвороби, епідемії. Але скромний, непоказний монах-бенедиктинець продовжував свої студії і писання попри все це, і подарував нам з Божою допомогою те, що подарував.
Про цих двох святих стисла інформація тут:
http://en.wikipedia.org/wiki/Augustine_of_Canterbury
http://en.wikipedia.org/wiki/Bede