Відповіді

• 2007.06.20 | Вільнодум

  iсихазм ? чи мішугас?

  Ви мене трошки не так зрозуміли. Я можу і сам знайти значення всіх цих слів. Моя реакція була негативною на ПІДХІД церкви до роз"яснення всіх цих концепцій людям. А роз"яснення Бога є її первинна задача. Так чи ні?
  
  Треба або донести повсякденно і повсякчасно ці важливі концепції до людей (замість бубніння 958 раз "господи помилуй"!), як скажемо донесена до нас така концепція, як медитація, дякуючи розуму і логіці йогів, або перекласти всі ці "мішігаси" на рідну мову!
  
  Тому і потрібна РЕФОРМАЦІЯ церкви, яка Є ЧУЖОЮ, по духу і СЛОВУ, як бачимо.
  
  -- Вільнодум
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.06.20 | Георгій

    З реформаціями краще обережно...

    Багаторазові повторення мають свою специфічну причину і мету. Це частина так званого "апофатичного" підходу до теозису, тобто "віднімання" непотрібного, зайвого. Коли людина молиться, їй дуже заважають всякі зайві, непотрібні думки і почуття. Християнські богослови ще давно, в ранньому середньовіччі, знайшли, що одним дуже хорошим способом вичистити ці непотрібні думки і пристрасті є просто повторювати багато разів якусь одну дуже просту фразу, наприклад, "Господи, помилуй," або "Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас," або "Слава Отцю і Сину і Святому Духові, нині, і повсякчас, і навіки вічні, амінь." Дійсно, коли віруюча людина в церкві або в себе вдома на самоті (особливо пізно вночі чи дуже рано вранці) повторить це багато разів, вона відчуває, що різне "непотрібство" просто випаровується з голови і не заважає. Отже, це має сенс, це не примха і не дурість, а дуже стара, мудра, сторіччями перевірена практика.
    
    Що ж до реформації, так, звичайно, оновлення річ завжди хороша, але воно повинно бути дуже обережним, оскільки завжди є дуже великий ризик "викинути з купілі дитину разом із брудною водою." Сучасний протестантизм - яскраве свідчення цього. Ян Гус, Джон Вікліф, Лютер, Цвінглі, Кальвін, Менно Сіменс і інші великі західноєвропейські реформатори мали прекрасні наміри, але в результаті їх діяльності західне християнство втратило дуже багато цінного, про що навіть деякі протестанти самі шкодують.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.06.20 | Вільнодум

      Ми думаємо про різні реформації

      Ви думаєте про реформацію християнства, а я думаю про рефомацію Української Духовності, де старе християнство буде мати дуже обмежену роль. Це буде національна, а не інтернаціональна віра. Це буде Нова Віра. Це буде Не Віра, а Звичай, Спосіб Життя.
      
      Тому хвилюватися нічого. Від вашого юдо-християнства залишаться тільки ріжки та ніжки! А то може і того не буде. Так що заспокойтесь. Бі КУЛ. Готуйтесь святкувати свято Купала завтра ввечері! НАШЕ СВЯТО, не грецьке-шмецьке!
      
      -- Вільнодум