Ідентифікація та класифікація абстрактних понять-універсалій
02/28/2008 | Василь Васьківський
Мене зацікавив сучасний аспект давньої проблеми абстрактних понять-універсалій, тобто таких понять, які позначають не конкретні речі, а абстрактні сутності. Цікаво було б якось систематизувати процес їх ідентифікації та класифікації. Можу виділити наступні універсалії:
1) матерія, бо існують електрони, протони, кварки, глюони, нейтрино, фотони тощо, а не якась матерія;
2) світ, бо існують конкретні фізичні системи, а не якийсь світ;
3) суспільство, бо існують конкретні спільноти людей, а не якесь суспільство;
4) дух, бо існують люди, а не якийсь дух;
5) бог, бо абсолютними моментами тотальности буття є еволюція, життя, діяльність та єдність, а не якийсь бог;
...
Запрошую бажаючих доповнити цей список.
Джерело та продовження теми: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#29 .
1) матерія, бо існують електрони, протони, кварки, глюони, нейтрино, фотони тощо, а не якась матерія;
2) світ, бо існують конкретні фізичні системи, а не якийсь світ;
3) суспільство, бо існують конкретні спільноти людей, а не якесь суспільство;
4) дух, бо існують люди, а не якийсь дух;
5) бог, бо абсолютними моментами тотальности буття є еволюція, життя, діяльність та єдність, а не якийсь бог;
...
Запрошую бажаючих доповнити цей список.
Джерело та продовження теми: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#29 .
Відповіді
2008.02.28 | +О
Re: Ідентифікація та класифікація абстрактних понять-універсалій (/)
Слава Ісусу Христу!> Василь Васьківський: 5) бог, бо абсолютними моментами тотальности буття є еволюція, життя, діяльність та єдність, а не якийсь бог
а які з поданих Вами (за умови подібного приписування неособистісного/непредметного змісту) слів не є "абстрактними поняттями-універсаліями"?
З повагою
Олег
2008.02.28 | Василь Васьківський
Конкретні загальні поняття
+О пише:> Слава Ісусу Христу!
> > Василь Васьківський: 5) бог, бо абсолютними моментами тотальности буття є еволюція, життя, діяльність та єдність, а не якийсь бог
> а які з поданих Вами (за умови подібного приписування неособистісного/непредметного змісту) слів не є "абстрактними поняттями-універсаліями"?
> З повагою
> Олег
Такими в наведеному Вами прикладі є еволюція, життя, діяльність та єдність. Вони є конкретними загальними поняттями.
2008.03.27 | Василь Васьківський
Продовження списку абстракцій:
6) душа, бо існує психіка, а не якась душа;
...
Джерело: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#29 .
2008.03.27 | Георгій
Re: Продовження списку абстракцій:
Василь Васьківський пише:> 6) душа, бо існує психіка, а не якась душа;
> ...
> Джерело: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#29 .
(ГП) Алe ж існує нe психіка взагалі, а пcихіка КОГОCь. ЧИЯCь психіка - Ваша, моя, його, її. Оцe насправді питання: а що такe отe "я?" Всі супeрeчки про "душу" так чи інакшe впираються в цe. Ми схильні вважати поняття "я" самодостатнім, таким, що нe потрeбує пояснeння. Алe в історії християнства, у спадку отців Цeркви (сeрeд які були й дужe оригінальні та глибокі філософи!) сформувалася думка, що цe нашe людськe "я" насправді нe існує, що цe "я" в людях є тільки "пeрцeпція," відчуття пeвного об"єктивно існуючого об"єкту, що його християни називають "душа" або "життя" (грeцькою мовою цe однe і тe самe слово, ψυχη, "псіхe"). Цeй об"єкт насправді існує об"єктивно, а от тe, що ми називаємо "життям" (обмін рeчовин, і т.д.) є тільки ПРОЯВАМИ ψυχη.
2008.03.28 | Василь Васьківський
Я та моя психіка
Георгій пише:> Василь Васьківський пише:
> > 6) душа, бо існує психіка, а не якась душа;
> > ...
> > Джерело: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#29 .
> (ГП) Алe ж існує нe психіка взагалі, а пcихіка КОГОCь. ЧИЯCь психіка - Ваша, моя, його, її. Оцe насправді питання: а що такe отe "я?"
Ваша теза є неточною, бо первинною є психіка, а не свідомість. „Я“ є формою самоусвідомлення людини, але у тварин ніякого самоусвідомлення немає, а психіка у них є! Що ж стосується психіки, то моя психіка є єдиною сферою, де моє власне „я“ є абсолютною сутністю. Отже питання про „я“ знову відсилає нас до психіки. Тому треба пам’ятати, що конкретним є психіка, а свідомість та її „я“ вже є абстрактними надбудовами психічного життя людини. Свідомість є форма абстрагування та самоабстрагування людини, формою абстрагування від багатьох аспектів конкретного змісту психічного життя людини, які в абстракції „я“ повністю зникають і перетворюються просто в мої атрибути. Не треба вважати своє життя своїм атрибутом! Навпаки, життя є абсолютним моментом буття людини, а „я“ є лише формою реалізації цього абсолюту.
> Всі супeрeчки про "душу" так чи інакшe впираються в цe. Ми схильні вважати поняття "я" самодостатнім, таким, що нe потрeбує пояснeння. Алe в історії християнства, у спадку отців Цeркви (сeрeд які були й дужe оригінальні та глибокі філософи!) сформувалася думка, що цe нашe людськe "я" насправді нe існує, що цe "я" в людях є тільки "пeрцeпція," відчуття пeвного об"єктивно існуючого об"єкту, що його християни називають "душа" або "життя" (грeцькою мовою цe однe і тe самe слово, ψυχη, "псіхe"). Цeй об"єкт насправді існує об"єктивно, а от тe, що ми називаємо "життям" (обмін рeчовин, і т.д.) є тільки ПРОЯВАМИ ψυχη.
Життя не є точно об’єктом, а об’єктивним моментом буття фізичної системи живого організму. Носієм форми життя є конденсат, який є фізичною системою, а абстракція души є лише психічним продуктом людської уяви про фізичну основу життя.
2008.03.28 | Георгій
Нeма "психіки взагалі"
Є тільки конкрeтні "психіки" (множина) - Ваша, моя, його, її...2008.03.28 | Роксана
Re: Нeма "психіки взагалі"
-Є тільки конкрeтні "психіки" (множина) - Ваша, моя, його, її...-Ну чому ж ? Є і "псих", хоч воно "трошки" відрізняється від "психіки".
Тут би придався "смайлик", але я не маю змоги його вставити.
2008.03.28 | Георгій
Re: Нeма "психіки взагалі"
Роксана пише:> -Є тільки конкрeтні "психіки" (множина) - Ваша, моя, його, її...-
> Ну чому ж ? Є і "псих", хоч воно "трошки" відрізняється від "психіки".
(ГП) Якби-то він був один, той псих, алe ж їх достобіса...
> Тут би придався "смайлик", але я не маю змоги його вставити.
(ГП) Надрукуйтe двокрапку (:), а потім дужку - ). Бeз інтeрвалу між ними. Цe і будe смайлик: : + ) =
2008.04.07 | Василь Васьківський
Кореляції конденсату як фізична основа єдности псих. життя (л)
http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#382008.03.03 | Карт
Так у чому ж проблема?
Мова за походженням складається з абстракцій. Лише відчуття і Образи є конкретними. Скажімо, будь-який термін мови позначає сукупність образів (чи відчуттів), отже, він є абстракцією. Якщо йдеться про Образи-предмети (чи Образи-обєкти), то можна навести такий приклад - "стіл" позначає образи всіх столів, які потрапили до нашої пам'яті. Приклад Образу-властивості - "важкий" (всі відчуття, що ми можемо віднести до класу "важкий") і т.д.Як ми навчаємо дитину мові? Ми вказуємо на предмет і називаємо ім'я класу, до якого належить цей образ (вказуємо на стіл і промовляємо "стіл" і дитина відносить Образ столу до абстрактного класу на ім'я "Стіл"; у подальшому навчанні мові відбувається поповнення класу "Стіл" образами іншими столів). Отже, з самого початку мова складається з абстракцій.
Терміни (поняття, концепції ..) можуть мати різні ступені абстрактності. Скажімо термін "Стіл" має найвищий ступінь абстрактності (у класі "столів"), бо позначає ВСІ можливі столи-образи. Весь клас "Столи" можна розділити всередині на менші класи; для цього слід обрати певну ознаку, за якою можна здійснити розділення. Наприклад, такою ознакою може бути висота столу; за нею ми утворюємо два класи: "Низенькі столи" і "Височенькі столи". Якщо абстрактність терміну вимірювати кількістю образів, з яких складається відповідний клас, то стає зрозумілим, що абстрактність терміну "стіл" дорівнює сумі абстрактностей термінів "Низенькі столи" і "Височенькі столи". Кожний з цих двох класів можна ділити далі за іншими ознаками ("важкий-легкий", "дерев'яний-металевий- .."). Тоді, скажімо, кожний з класів "Низенькі важкі столи" і "Низенькі легкі столи" буде менш абстрактним, ніж клас "Низенькі столи". Тобто, додаючи предмету-образу певну властивість, ми знижуємо його абстрактність. Але, скільки б ознак ми не призначили предмету, ми навряд чи здійснимо вичерпно-повний словесний опис певного предмету-образу, якого ми можемо вказати пальцем. Отже, існує провалля між образним мисленням і його вербальним поданням
2008.03.04 | stefan
Re: Так у чому ж проблема?
Карт пише:> Як ми навчаємо дитину мові? Ми вказуємо на предмет і називаємо ім'я класу, до якого належить цей образ (вказуємо на стіл і промовляємо "стіл" і дитина відносить Образ столу до абстрактного класу на ім'я "Стіл"; у подальшому навчанні мові відбувається поповнення класу "Стіл" образами іншими столів). Отже, з самого початку мова складається з абстракцій.
--------------
"вказуємо на стіл і промовляємо "стіл" і дитина відносить Образ столу до абстрактного класу на ім'я "Стіл";
...
перший стіл, який бачить дитина і починає називати його "стіл" є для неї і образом реальним і водночас абстрактним, бо він має уже
абстрактну назву "стіл".
Всі інші столи збільшують ступінь абстрактності образу "стіл" але через "конкретні образи столів" в залежності від:
розміру
малих
великих
матеріалу
дере"яних
пластикових
кольору
червоних
білих
призначення
обідніх
ігрових
та ін параметрів.
2008.03.04 | cartes
Re: Так у чому ж проблема?
stefan пише:> перший стіл, який бачить дитина і починає називати його "стіл" є для неї і образом реальним і водночас абстрактним, бо він має уже
> абстрактну назву "стіл".
Немає нічого більш конкретного, ніж образ. Тобто, образ не може бути абстрактним. Абстракцією є ім'я класу - "Стіл". Клас містить множину конкретних образів.
2008.03.04 | Василь Васьківський
Уточнення проблеми
Карт пише:
> Мова за походженням складається з абстракцій. Лише відчуття і Образи є конкретними. Скажімо, будь-який термін мови позначає сукупність образів (чи відчуттів), отже, він є абстракцією. Якщо йдеться про Образи-предмети (чи Образи-обєкти), то можна навести такий приклад - "стіл" позначає образи всіх столів, які потрапили до нашої пам'яті. Приклад Образу-властивості - "важкий" (всі відчуття, що ми можемо віднести до класу "важкий") і т.д.
> Як ми навчаємо дитину мові? Ми вказуємо на предмет і називаємо ім'я класу, до якого належить цей образ (вказуємо на стіл і промовляємо "стіл" і дитина відносить Образ столу до абстрактного класу на ім'я "Стіл"; у подальшому навчанні мові відбувається поповнення класу "Стіл" образами іншими столів). Отже, з самого початку мова складається з абстракцій.
Ви непогано написали, але йшлося не про мову, а про філософські поняття. Тобто не йдеться про класифікацію слів мови, а про систему філософських понять.
> Терміни (поняття, концепції ..) можуть мати різні ступені абстрактності. Скажімо термін "Стіл" має найвищий ступінь абстрактності (у класі "столів"), бо позначає ВСІ можливі столи-образи. Весь клас "Столи" можна розділити всередині на менші класи; для цього слід обрати певну ознаку, за якою можна здійснити розділення. Наприклад, такою ознакою може бути висота столу; за нею ми утворюємо два класи: "Низенькі столи" і "Височенькі столи". Якщо абстрактність терміну вимірювати кількістю образів, з яких складається відповідний клас, то стає зрозумілим, що абстрактність терміну "стіл" дорівнює сумі абстрактностей термінів "Низенькі столи" і "Височенькі столи". Кожний з цих двох класів можна ділити далі за іншими ознаками ("важкий-легкий", "дерев'яний-металевий- .."). Тоді, скажімо, кожний з класів "Низенькі важкі столи" і "Низенькі легкі столи" буде менш абстрактним, ніж клас "Низенькі столи". Тобто, додаючи предмету-образу певну властивість, ми знижуємо його абстрактність. Але, скільки б ознак ми не призначили предмету, ми навряд чи здійснимо вичерпно-повний словесний опис певного предмету-образу, якого ми можемо вказати пальцем. Отже, існує провалля між образним мисленням і його вербальним поданням
Про столи кожен може написати! А чи зможете Ви написати щось про матерію, світ, дух тощо, причому не логічний аналіз словесних термінів, а аналіз тих абстрактних філософських сутностей, які цими термінами позначаються. Можна й ще доповнити цей список. Наприклад, на одному з форумів мені навели такі приклади абстракцій, як демократія та справедливість.
Мене особисто зацікавила проблема наочности та об’єктивности змісту філософських понять, унаочнення контрасту між абстрактним та конкретним...
2008.03.20 | Карт
Re: Уточнення проблеми
Василь Васьківський пише:> Про столи кожен може написати! А чи зможете Ви написати щось про матерію, світ, дух тощо, причому не логічний аналіз словесних термінів, а аналіз тих абстрактних філософських сутностей, які цими термінами позначаються. Можна й ще доповнити цей список. Наприклад, на одному з форумів мені навели такі приклади абстракцій, як демократія та справедливість.
А чого ж .. Мона.
По-перше, зауважу, що людина не народжується із термінами в голові, вони їм навчається.
Як відбувається процес навчання? Він відбувається шляхом накопичення емпіричного досвіду і знайомства з термінами та лексичними формами, якими цей досвід позначають вчителі. Причому, впродовж опанування емпіричним досвідом відбувається процес розбудови мовної ієрархії шляхом класифікації емпіричного масиву. Наприклад, з дитинства ми отримуємо уявлення про наявність твердих тіл (наша памєять містить величезну кількість образів, які належать класу "Тверді тіла"). Вчитель фізики допомагає нам класифікувати тверді тіла на два класи: "кристалічні тт" і "аморфні тт". Отже, фрагмент мовної ієрархії в цьому місці виглядає так:
"Тверді тіла" = "кристалічні тт" + "аморфні тт".
Далі кожний з зазначених елементів класу "Тверді тіла" може бути розкладений (це і є метод аналізу) на більш дрібні класи (за певною ознакою). Так,
"кристалічні тт" = "кристалічні діелектричні тт" + "кристалічні провідникові тт" + "кристалічні напівпроводникові тт"
і т.д.
Визначаючи наступну нову ознаку, ми зменшуємо ступінь абстрактності терміну (отримуємо більш конкретні класи), тобто розбудовуємо ієрархію зверху-донизу. Ієрахія (якщо вона створена і є достатньо повною) може слугувати інструментом тлумачення термінів. Адже, йдучи від будь-якого абстрактного терміну в напрямку основи ієрархії (а основою є конкретні образи), ми досягаємо все більшого "розуміння", оскільки найбільше за все ми розуміємо саме образи (образи об'єктів, образи дій, образи властивостей). І коли ми потрапляємо до образів, питань у нас не залишається.
"Матерія" є, можливо, найабстрактнішим терміном мови ("поняттям", якщо хочете). Ієрахічне тлумачення матерії починається наступним чином:
"Матерія" = "Речовинна Матерія" + "Вакуумна Матерія"
і далі все нижче, все конкретніше .. аж до конкретних образів "Матерії" (Стіл, Яблуко, ..)
Скажімо, коли ми набули достатній
Термін мови "Дух" належить до того ж рівня абстрактності, що і "Матерія". Але він конкретизується не в об'єкти, а дії і стани людини.
>
> Мене особисто зацікавила проблема наочности та об’єктивности змісту філософських понять, унаочнення контрасту між абстрактним та конкретним...
Ніякого контрасту "між абстрактним та конкретним". Ну який "контраст" між "кристалічні тт" і "кристалічні діелектричні тт"? Перший термін є на один ступінь абстрактнішим за другий.
2008.03.20 | Георгій
Re: Уточнення проблеми
Карт пише:> По-перше, зауважу, що людина не народжується із термінами в голові, вони їм навчається.
(ГП) Кант нак нe думав...
> Як відбувається процес навчання? Він відбувається шляхом накопичення емпіричного досвіду
(ГП) Гьюм (Hume) так думав, алe нe інші...
2008.03.20 | Василь Васьківський
Re: Уточнення проблеми
Карт пише:> Василь Васьківський пише:
> > Про столи кожен може написати! А чи зможете Ви написати щось про матерію, світ, дух тощо, причому не логічний аналіз словесних термінів, а аналіз тих абстрактних філософських сутностей, які цими термінами позначаються. Можна й ще доповнити цей список. Наприклад, на одному з форумів мені навели такі приклади абстракцій, як демократія та справедливість.
> А чого ж .. Мона.
> По-перше, зауважу, що людина не народжується із термінами в голові, вони їм навчається.
> Як відбувається процес навчання? Він відбувається шляхом накопичення емпіричного досвіду і знайомства з термінами та лексичними формами, якими цей досвід позначають вчителі. Причому, впродовж опанування емпіричним досвідом відбувається процес розбудови мовної ієрархії шляхом класифікації емпіричного масиву. Наприклад, з дитинства ми отримуємо уявлення про наявність твердих тіл (наша памєять містить величезну кількість образів, які належать класу "Тверді тіла"). Вчитель фізики допомагає нам класифікувати тверді тіла на два класи: "кристалічні тт" і "аморфні тт". Отже, фрагмент мовної ієрархії в цьому місці виглядає так:
> "Тверді тіла" = "кристалічні тт" + "аморфні тт".
> Далі кожний з зазначених елементів класу "Тверді тіла" може бути розкладений (це і є метод аналізу) на більш дрібні класи (за певною ознакою). Так,
> "кристалічні тт" = "кристалічні діелектричні тт" + "кристалічні провідникові тт" + "кристалічні напівпроводникові тт"
> і т.д.
> Визначаючи наступну нову ознаку, ми зменшуємо ступінь абстрактності терміну (отримуємо більш конкретні класи), тобто розбудовуємо ієрархію зверху-донизу. Ієрахія (якщо вона створена і є достатньо повною) може слугувати інструментом тлумачення термінів. Адже, йдучи від будь-якого абстрактного терміну в напрямку основи ієрархії (а основою є конкретні образи), ми досягаємо все більшого "розуміння", оскільки найбільше за все ми розуміємо саме образи (образи об'єктів, образи дій, образи властивостей). І коли ми потрапляємо до образів, питань у нас не залишається.
> "Матерія" є, можливо, найабстрактнішим терміном мови ("поняттям", якщо хочете). Ієрахічне тлумачення матерії починається наступним чином:
> "Матерія" = "Речовинна Матерія" + "Вакуумна Матерія"
> і далі все нижче, все конкретніше .. аж до конкретних образів "Матерії" (Стіл, Яблуко, ..)
> Скажімо, коли ми набули достатній
Нажаль, Ви не знаєте, що таке матерія! Матерією називається об’єктивна реальність, яка існує незалежно від суб’єкта (людини) та його свідомости. Те, що Ви описали, є конкретною фізичною реальністю, а не абстракцією матерії. Не треба забувати, що продукт філософських абстракцій не означає ніякий конкретний фізичний об’єкт, а лише абстракцію-універсалію!
> Термін мови "Дух" належить до того ж рівня абстрактності, що і "Матерія". Але він конкретизується не в об'єкти, а дії і стани людини.
Не можна конкретизувати абстракцію, бо конкретизування абстракції її повністю знищує. Абстракції можна ідентифікувати, описати, класифікувати тощо...
Дух є абстракцією людини, а не конкретна людина!
> > Мене особисто зацікавила проблема наочности та об’єктивности змісту філософських понять, унаочнення контрасту між абстрактним та конкретним...
> Ніякого контрасту "між абстрактним та конкретним". Ну який "контраст" між "кристалічні тт" і "кристалічні діелектричні тт"? Перший термін є на один ступінь абстрактнішим за другий.
Якраз навпаки, я в своєму першому дописі навів приклади контрастів між абстракцією та її конкретним відповідником і написав, чому абстрактні універсалії не існуюють, – бо існують конкретні речі, з яких ці абстракції утворені шляхом абстрагування від певних чи всіх конкретних аспектів фізичної реальности.
2008.03.20 | cartes
Та ми взагалі неписьменні ..
Василь Васьківський пише:> Нажаль, Ви не знаєте, що таке матерія! Матерією називається об’єктивна реальність, яка існує незалежно від суб’єкта (людини) та його свідомости.
"існує", "незалежно", "матерія", "реальність", "суб’єкт" і проч. є термінами мови, якою ми користаємося. Кожен з термінів має ланцюга тлумаченнь, знову ж таки - за допомогою термінів, аж поки ланцюг не закінчиться конкретними образами, на які можна вказати пальцем. Образи з'являються в нашій свідомості як спостереження фрагменту Реального світу. Результат виникає з розділення великого неоднорідного фрагменту на частини, які ми називаємо "тілами". Деякі фрагменти нашого спостереження є достатньо контрастними, щоб ми могли припускати окреме (від їхнього оточення) існування тіл (наприклад - "камінь в повітрі"). Інші фрагменти не є такими контрастними,тому об'єкти, що ми їх виокремлюємо всередині великих фрагментів, не існують окремо від свого оточення (скажімо, дивлячись на небо, ми можимо виокремити "хмари", але завести "хмару" у воду, як це було б можливо із камнем, ми не можемо - "хмара" існує разом із іншими хмарами і тільки тут і зараз). Отже, все, про що ми можемо міркувати засобами мови, знаходиться всередині мови.
Ви можете казати, що "матерією" є дещо, що існує поза свідомістю. Якщо "матерія" - поза свідомістю, то і "існує" - поза свідомістю, і "свідомість" - поза свідомістю. Ну, той про що ми можемо з Вами говорити, якщо воно знаходиться поза свідомістю, а ми не можемо вийти за межі своїх свідомостей (принаймні, впродовж нашого спілкування)?
Тому відоме матеріалістичне визначення матерії я вважаю пустим і неконструктивним. Натомість мій спосіб тлумачень термінів є конструктивним. Він не потребує дискутів у ключі "матеріалізм проти ідеалізму". Він лише виходить з визнання майже очевидного:
якщо ми вже сидимо у просторі мови, то давайте в ньому і працювати. А того, хто бігає поза свідомістю, просимо не турбувати.
2008.03.21 | P.M.
Re:
cartes пише:> якщо ми вже сидимо у просторі мови, то давайте в ньому і працювати. А того, хто бігає поза свідомістю, просимо не турбувати.
2008.03.21 | Василь Васьківський
Ми тут письменні!
cartes пише:> Василь Васьківський пише:
> > Нажаль, Ви не знаєте, що таке матерія! Матерією називається об’єктивна реальність, яка існує незалежно від суб’єкта (людини) та його свідомости.
> "існує", "незалежно", "матерія", "реальність", "суб’єкт" і проч. є термінами мови, якою ми користаємося. Кожен з термінів має ланцюга тлумаченнь, знову ж таки - за допомогою термінів, аж поки ланцюг не закінчиться конкретними образами, на які можна вказати пальцем. Образи з'являються в нашій свідомості як спостереження фрагменту Реального світу. Результат виникає з розділення великого неоднорідного фрагменту на частини, які ми називаємо "тілами". Деякі фрагменти нашого спостереження є достатньо контрастними, щоб ми могли припускати окреме (від їхнього оточення) існування тіл (наприклад - "камінь в повітрі"). Інші фрагменти не є такими контрастними,тому об'єкти, що ми їх виокремлюємо всередині великих фрагментів, не існують окремо від свого оточення (скажімо, дивлячись на небо, ми можимо виокремити "хмари", але завести "хмару" у воду, як це було б можливо із камнем, ми не можемо - "хмара" існує разом із іншими хмарами і тільки тут і зараз). Отже, все, про що ми можемо міркувати засобами мови, знаходиться всередині мови.
Тема є філософською, а не мовознавчою. В філософії аналізуються поняття, а не слова та образи, які ці слова позначають. Конкретним предметом обговорення є абстрактні поняття-універсалії.
> Ви можете казати, що "матерією" є дещо, що існує поза свідомістю. Якщо "матерія" - поза свідомістю, то і "існує" - поза свідомістю, і "свідомість" - поза свідомістю. Ну, той про що ми можемо з Вами говорити, якщо воно знаходиться поза свідомістю, а ми не можемо вийти за межі своїх свідомостей (принаймні, впродовж нашого спілкування)?
Все, що існує незалежно від свідомости людини, є об’єктивною реальністю, а все, що існує в свідомості, є суб’єктивною реальністю. Темою цієї дискусії є контраст між конкретними поняттями, що означають існуючі об’єктивно речі, та абстракціями, що означають абстрактні ментальні сутності. І абстракції, і конкретні поняття є в нашій свідомості, тому немає потреби виходити за межі свідомости, щоб продовжити дискусію по темі!
> Тому відоме матеріалістичне визначення матерії я вважаю пустим і неконструктивним. Натомість мій спосіб тлумачень термінів є конструктивним. Він не потребує дискутів у ключі "матеріалізм проти ідеалізму". Він лише виходить з визнання майже очевидного:
Якраз навпаки – визначення досить змістовне і дозволяє вийти за межі мовознавчого обговорення слів і повернутись до теми філософського дискурсу.
> якщо ми вже сидимо у просторі мови, то давайте в ньому і працювати. А того, хто бігає поза свідомістю, просимо не турбувати.
Не плутайте свідомість з словами і не турбуйтесь!
2008.03.21 | P.M.
То виходить одне на умі, інше на язику?
Василь Васьківський пише:> Не плутайте свідомість з словами і не турбуйтесь!
2008.03.13 | Василь Васьківський
Наочність та об’єктивна значимість філософського дискурсу
На відміну від наукового дискурсу, об’єктом філософського дослідження не є емпірична данність світу фізичних об’єктів, а опосередкована осягненням в понятті системність дискурсивного мислення про конкретний предмет філософствування в конкретному історичному контексті розвитку філософії як системи та методу розкриття моментів змісту тотальности буття. Як такий, філософський дискурс потребує унаочнення постійно виникаючих контрастів між абстрактним та конкретним та об’єктивізації сенсу включених в конкретний тематичний дискурс абстрактних понять, що спирається на системне унаочнення загальних понять в стосунку до особливих аспектів розкриття єдности змісту цих понять в контексті певного тематичного дискурсу для осягнення конкретних цілей певного філософського тексту, створюваного автором для реалізації себе як філософа; або для наочного сприйняття тексту іншого автора, яке теж вимагає постійного усвідомлення та ретельного уникнення контрасту між абстрактним та конкретним шляхом зміни індивідуальної налаштованости читача для досягнення повного та адекватного розуміння певного тексту, який є актуальним предметом філософського дослідження чи вивчення. Тому необхідною є розробка методів унаочнення та об’єктивізації змісту як окремих філософських понять, так і філософських систем вцілому.
Серед видів наочности можна виділити окремо сетивну наочність образного сприйняття, наочність слова та мови, „чисту“ наочність простору та часу, формально-логічну наочність людського мислення взагалі, тобто наочність формально-логічних схем, а також математичну наочність наукового пізнання, яка в формі математичних функцій, графіків, таблиць тощо використовується як засіб унаочнення як самого процесу нукового пізнання взагалі, так і процесу його популяризації серед широкого загалу зацікавлених науковим пізнанням людей. На мою думку, цей список можна доповнити ще й специфічно філософським методом унаочнення контрасту між абстрактним та конкретним, який може бути не тільки допоміжним засобом унаочнення думок, а й специфічно філософським методом розгортання змісту філософських тез та наповнення змістом загальних понять, що є самі по собі моментами розкриття змісту тотальности буття, тобто предмету філософії взагалі.
Специфіка філософського дискурсу в тім, що предметом дослідження стають загальні поняття, кожне з яких є певним моментом розкриття змісту тотальности буття, на відміну від науки, предметом дослідження якої є конкретні фізичні об’єкти. Тому об’єктивна значимість філософського дискурсу визначається не відповідністю об’єкту, а адекватністю розкриття змісту абсолютних моментів тотальности буття, якими є еволюція, життя, діялність та єдність. Відтак, на перший план висувається автентичність розкриття осягнення в понятті цих абсолютних форм буття та внутрішня відповідність філософської системи як функції єдности процесу розкриття тотальности буття в системі філософських понять. Таким чином, єдність процесу осягнення в понятті є специфічною основою об’єктивної значимости філософського дискурсу. Ми можемо стверджувати, що предметом філософії є осягнення єдности – як єдність форми філософської системи понять, так і об’єктивна єдність буття як абсолютний момент його тотальности. Лише такий підхід до предмету філософії забезпечує об’єктивну значимість філософського дискурсу!
Чи не основною проблемою філософії є її здатність до апріорного пізнання абсолютних об’єктивних моментів тотальности буття, тобто вихід філософського дискурсу за рамки абстрактних понять логіки в напрямку розкриття об’єктивного змісту цих моментів та систематизація понять, що розкривають його у відповідності з їх об’єктивною значимістю як загальних філософських понять. Оскільки сам зміст конкретних об’єктів пізнання є предметом дослідження відповідних конкретних розділів науки, то для предмета філософії як форми дискурсивного дослідження залишаються лише форми тотальности буття, тобто предметом філософії є розкриття змісту абсолютних форм цієї тотальности. Таких абсолютних форм можна виділити чотири: еволюція, життя, діяльність та єдність, бо кожне осягнення єдности є моментом діяльности, кожна діяльність є моментом життя певного суб’єкта, а життя є моментом еволюції певної фізичної системи живого організму, моментом буття всесвіту еволюції взагалі. Тому об’єктивна значимість філософського дискурсу визначається об’єктивністю філософського описання еволюції, життя, діяльности та єдности як абсолютних моментів тотальности буття.
Абсолютні моменти тотальности буття не є елементами феноменологічної структури світу явищ та подій, а універсальними моментами глибинної структури тотальности буття взагалі, яка виявляється при абстрагуванні від емпіричних аспектів змісту складаючих фізичний Всесвіт конкретних об’єктів. Таким чином зміст універсальних філософських понять є апріорним змістом всім форм буття, які виявлять в собі абсолютні моменти повної тотальности буття. Тому специфіка філософского дослідження вимагає абстрагування конкретних понять, що означають конкретні фізичні об’єкти, від емпіричних аспектів їх змісту, але, з другого боку, це абстрагування не повинно привести до конститування якихось нових абстрактних метафізичних сутностей, а лише до виділення абстрактних універсальних апріорних моментів загальної тотальности буття. На практиці, філософи не завжди дотримуються строгих правил філософського дискурсу і постулюють існування якихось абстрактних сутностей, що є специфічною причиною виникнення контрасту між абстрактним та конкретним, який постійно виявляється в філософських текстах на протязі всієї історії філософії. Тому завжди актуальною є розробка методу унаочнення контрасту між абстрактним та конкретним, а також методів об’єктивізації сенсу загальних понять, які означають абстрактні метафізичні сутності, а не конкретні фізичні об’єкти. Також завжди актуальним завданням є ідентифікація та класифікація абстрактних понять-універсалій.
Джерело: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#30 .
2008.03.22 | cartes
Пропоную розмову, але за умовою.
Умова є наступною: користуватися універсальною мовою, зрозумілою більшості читачів, тобто виключати таке:Василь Васьківський пише:
> Як такий, філософський дискурс потребує унаочнення постійно виникаючих контрастів між абстрактним та конкретним та об’єктивізації сенсу включених в конкретний тематичний дискурс абстрактних понять, що спирається на системне унаочнення загальних понять в стосунку до особливих аспектів розкриття єдности змісту цих понять в контексті певного тематичного дискурсу для осягнення конкретних цілей певного філософського тексту, створюваного автором для реалізації себе як філософа;
Розмову на тему: "Фізика і філософія". Я буду грати роль фізика.
Якщо Вас зацікавила моя пропозиція, то я можу "унаочнити" нову гілку.
2008.03.24 | Василь Васьківський
Не варто відхилятись від теми!
cartes пише:> Умова є наступною: користуватися універсальною мовою, зрозумілою більшості читачів, тобто виключати таке:
> Василь Васьківський пише:
> > Як такий, філософський дискурс потребує унаочнення постійно виникаючих контрастів між абстрактним та конкретним та об’єктивізації сенсу включених в конкретний тематичний дискурс абстрактних понять, що спирається на системне унаочнення загальних понять в стосунку до особливих аспектів розкриття єдности змісту цих понять в контексті певного тематичного дискурсу для осягнення конкретних цілей певного філософського тексту, створюваного автором для реалізації себе як філософа;
Умова є неприйнятною, бо тема є філософською. Пустопорожні розмови про те, що не стосується філософії, мене не цікавлять...
> Розмову на тему: "Фізика і філософія". Я буду грати роль фізика.
> Якщо Вас зацікавила моя пропозиція, то я можу "унаочнити" нову гілку.
Нової гілки не треба, бо тема філософії та фізики вже є тут: http://www2.maidanua.org/news/download_thread.php3?bn=maidan_rel&thread=1183606611&trs=-1 .
2008.03.24 | cartes
Так у Вашу тему все одно ніхто не захилиться.
2008.03.28 | Роксана
Re: Ідентифікація та класифікація абстрактних понять-універсалій (/)
cartes пише-Так у Вашу тему всеодно ніхто не захилиться ніхто у вашу тему -
----------------------------
Ну а я зайду.
Теми, які подає пан Василь, не є теми для обговорення чи виміни думок. Все що написано, це його "релігія" і як таке не підпадає під дискусію. Просто хочеться переконати людей іншої думки, схилитися до його думки. З висновків пана Василя виходить що "як не помацаю, не повірю". Лиш фізичні речі є важні для світу, ой вибачте не світ, а "фізичні системи". Такі абстрактні речі як- любов,ненависть,обожання та інші прояви почуття, це існує лиш в уяві. А що ж таке уява? Абстракт який не помацаєш. Мабуть пан Василь немає уяви, ані фантазії, ані жодних почувань. Дарвін же довів, що ми були мавпи. Деякі так і залишилися.Діє ІНСТИНКТ. Ну, а вже ніяк не можна сказати що є душа. НЕМА ТАКОГО І КРАПКА!
Бога також нема, бо Ґаґарін літав поза землею і передав всім вістку, що Бога нема, бо він його так і не побачив. Бог у пана Василя це ЕВОЛЮЦІЯ. Духу нема, бо існують люди, а не якийсь дух. Тобто такі собі машинки бездухові. Покрутив суспільство з спільнотою. Хоч всім відомо що існує одне і друге у пана Василя СУСПІЛЬСТВА НЕМА!Ну і так далі і тому подібне. Що ще можна додати? А нічого. Це справа науковців, філософів, фізиків, а такі смертні як я, будуть просто вірити не в АБСТРАКТ, а в невидимі Божества дані людині. І ці поняття ділять людину від тварин.
-------------
В.В.-Мене зацікавив сучасний аспект давньої проблеми абстрактних понять-універсалій, тобто таких понять, які позначають не конкретні речі, а абстрактні сутності. Цікаво було б якось систематизувати процес їх ідентифікації та класифікації. Можу виділити наступні універсалії:
1) матерія, бо існують електрони, протони, кварки, глюони, нейтрино, фотони тощо, а не якась матерія;
2) світ, бо існують конкретні фізичні системи, а не якийсь світ;
3) суспільство, бо існують конкретні спільноти людей, а не якесь суспільство;
4) дух, бо існують люди, а не якийсь дух;
5) бог, бо абсолютними моментами тотальности буття є еволюція, життя, діяльність та єдність, а не якийсь бог;
...
2008.04.24 | Василь Васьківський
Бог як абстракція та потреба філософії
Роксана пише:> Бога також нема, ... Що ще можна додати? А нічого. Це справа науковців, філософів, фізиків, а такі смертні як я, будуть просто вірити не в АБСТРАКТ, а в невидимі Божества дані людині. І ці поняття ділять людину від тварин.
Абстрагуючись від еволюції, ми отримуємо незмінне та вічне. Абстрагуючись від життя як форми буття, ми отримуємо безсмертне буття. Абстрагуючись від діяльности, ми отримуємо абсолютне споглядання. Абстрагуючись від осягнення єдности, ми отримуємо єдине у всьому існуючому. Всі ці абстракції, зібрані в одному понятті, дають поняття бога, який не перестає від цього бути абстракцією. Звичайно, ця абстрактність підходу до дійсности є великим досягненням людства, яке вже не може повернутись в доабстрактний період свого мислення. Тому поняття бога як найвищої абстракції постійно виникає й виникатиме в нових формах для кожного покоління.
Справа не в тім, щоб відмовитись від бога, бо він є лише абстракцією, а не дійсною конкретною реальністю, а в тім, що людина, яка досягла вищого рівня абстракції, потребує конкретної самореалізації в осягненні єдности. Життя є осягненням єдности, яке є конкретним процесом самоосягнення людини в єдності з собою та з іншими людьми, і цей процес не може задовольнитися абстракціями. Тому кожна людина, навіть якщо вона вже й побувала на небі абстракції, повертається на землю самореалізації в осягненні єдности, в діяльності, в житті та в еволюції взагалі. Саме така людина потребує філософії, навіть якщо ця людина є глибоко релігійною людиною. Бог як найвища абстракція є переддвер’ям філософії, яка є формою повернення до конкретної системи тотальности буття з релігійної універсальної абстракції бога. Цей перехід є особистим індивідуальним процесом, який відбувається для кожного з нас в різні періоди особистого життя. Саме така конкретність підходу до особистости як повернення з абстракцій про людину, якими часто обмежується філософствування, є основним випробуванням для філософії як особистої справи кожного з нас.
Джерело: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#45 .
2008.04.14 | Василь Васьківський
Продовження списку абстракцій:
7) природа, бо існують конкретні речі, а не якась природа;...
Джерело: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#29 .